Решение № 139154362, 21.08.2026, Ковельський міськрайонний суд Волинської області

Справа № 159/3298/26

Провадження № 2/159/2277/26

КОВЕЛЬСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

заочне

21 серпня 2026 року м. Ковель

Ковельський міськрайонний суд Волинської області

в складі головуючого судді Окостень І.В.,

з участю секретаря судового засідання Конашук М.А.,

розглянув справу № 159/3298/26,

учасники справи:

позивач товариство з обмеженою відповідальністю «Свеа Фінанс»,

відповідач ОСОБА_1 ,

вимоги позивача: про стягнення заборгованості за кредитним договором,

представники учасників справи:

представник позивача ОСОБА_2 ,

в с т а н о в и в:

У червні 2026 року позивач звернувся в електронній формі до суду із указаним позовом. Вимоги мотивовані тим, що 09.03.2024 між ТОВ «Слон Кредит» та відповідачем ОСОБА_1 укладено електронний договір про надання споживчого кредиту, за умовами якого відповідачу надано у безготівковій формі кошти шляхом перерахування на його платіжну картку. Через неналежне виконання позичальником зобов`язань за кредитним договором утворилася заборгованість в розмірі 73 150 грн, з яких: 7 000 грн заборгованість за тілом кредиту, 62 650 грн заборгованість за відсотками, 3 500 грн заборгованість за штрафами.

Позивач набув права вимоги в указаному розмірі до відповідача на підставі договору факторингу від 15.07.2025 №01.02-23/25, укладеного ТОВ «Слон Кредит» та ТОВ «Свеа Фінанс».

Посилаючись на зазначені обставини, позивач просив суд стягнути з відповідача у свою користь заборгованість за кредитним договором у розмірі 73 150 грн та судові витрати у справі.

Ухвалою від 22.06.2026 року суд відкрив провадження у справі, вирішив проводити розгляд за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін 17.08.2026, визначив відповідачу п`ятнадцятиденний строк з дня вручення даної ухвали для подання відзиву на позовну заяву.

В судове засідання учасники справи не з`явилися.

Представник позивача у позовній заяві клопотав про розгляд справи у його відсутності, не заперечував в проти ухвалення заочного рішення.

Відповідач не повідомив суд про причини не прибуття, відзив на позовну заяву у встановлений судом строк не подав. Він повідомлений про дату, час і місце судового засідання в порядку, передбаченому ст. 128 ЦПК України: судова повістка направлена на адресу його зареєстрованого місця проживання, вручена члену сім`ї адресату.

На підставі положень ст. 280 ЦПК України та з урахуванням того, що відповідач належним чином повідомлена про дату, час і місце судового засідання, не з`явилася в судове засідання без повідомлення причин, не подала відзив, а позивач не заперечує проти заочного вирішення справи, суд ухвалив проводити заочний розгляд справи на підставі наявних у справі доказів.

За відсутності учасників справи фіксування судового засідання згідно з ч. 2 ст. 247 ЦПК України не здійснювалося.

З наявних у справі доказів встановлено, що 09.03.2024 між ТОВ «Слон Кредит» та відповідачем ОСОБА_1 було укладено кредитний договір №1486223, за умовами якого відповідач отримав кредити в сумі 7000 грн строком на 360 днів з процентною ставкою 2,50% в день.

Кредит надано у безготівковій формі на банківський рахунок позичальника, за змістом додаткової угоди - з використанням реквізитів платіжної картки № НОМЕР_1 .

Договір укладено в електронній формі, він підписаний відповідачем 09.03.2024 о 15.41 год із використанням одноразового ідентифікатора С100.

За змістом статей 626, 628 Цивільного кодексу України (далі ЦК України) договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку.

Кредит це грошові кошти, що надаються позичальнику на умовах поворотності, строковості та платності. Така послуга обов`язково надається на підставі письмового договору, що може бути укладений в електронній формі.

За правовим статусом електронний договір рівнозначний договору, укладеного в письмовій формі. Механізм його укладення, вимоги до підписання сторонами врегульовано Законами України «Про електронну комерцію» та «Про електронний цифровий підпис».

Так, у ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію» зазначено, що електронний договір це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства. У разі якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-комунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі (ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію»).

Відповідно до ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію» моментом підписання електронного договору є використання: електронного підпису відповідно до вимог законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги», за умови використання засобу електронного підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором (наприклад, шляхом введення одноразового коду, висланого на номер мобільного телефону позичальника); аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Договір кредиту у даній справі за формою відповідає вимогам законодавства щодо електронних договорів, підписаний відповідачем за допомогою електронного підпису з одноразовим ідентифікатором, що є аналогом власноручного підпису. При укладенні договору відповідач пройшов ідентифікацію за реєстраційним номером облікової картки платника податків, паспортними даними, верифікованим номером мобільного телефону та адресою електронної пошти.

На підтвердження надання відповідачу кредиту позивач надав довідку про здійснення ТОВ «Слон кредит» платежу на суму 7 000,00 грн за договором № 27546-06/2023 від 09.03.2024. Зі змісту довідки вбачається, що ТОВ «Слон кредит» з 28.12.2020 є учасником системи BankID Національного банку України. 09.03.2024 року о 15.27 було проведено процедуру ідентифікації, верифікації, а також подальшого перерахунку та зарахування коштів ОСОБА_1 , банком-ідентифікатором якого був АТ КБ «ПриватБанк».

Наявні у справі докази підтверджують факт отримання кредиту відповідачем.

Позивач доводить про набуття ним права вимоги за договором кредиту.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

У ч. 1 ст. 516 ЦК України зазначено, що заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.

До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом (частина перша статті 514 ЦК України).

Відповідно до положень статей 1077, 1078 ЦК України (в редакції, що діяла на момент виникнення цивільно-правових відносин) за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника). Предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).

У п. 3.1.1 договору кредиту № 01.02-23/25 від 15.07.2025 передбачено право кредитора ТОВ «Слон Кредит» поступатися правом вимоги за цим договором.

За умовами договору факторингу № 01.02-23/25 від 15.07.2025 ТОВ «Слон Кредит» відступив фактору ТОВ «Свеа Фінанс» права вимоги за укладеними кредитними договорами, зазначеним у реєстрі боржників, що є додатками до договору. Згідно з витягом з реєстру боржників до позивача перейшло право вимоги до відповідача ОСОБА_1 за договором кредиту №1486223 від 21.06.2023 (дата закінчення договору 04.03.2025, сума виданого кредиту 7000 грн, сума основного боргу 7000 грн, сума заборгованості по відсотках 62 650 грн, заборгованість за штрафами 3 500 грн.

З урахуванням наведеного факт переходу до позивача права вимоги за кредитним договором є доведеним. Доказів протилежного у справі немає.

Після набуття права вимоги позивач не здійснював нарахування відсотків та штрафних санкції.

Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

За змістом ст. 1056-1 ЦК України розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати визначаються в договорі. Ці умови залежать від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій на ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів, що склалися на дату укладення договору.

Згідно з ч. 2 ст. 1050 ЦК України, якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до ст. 1048 ЦК України.

Відповідно до наданого позивачем розрахунку, станом на день звернення до суду заборгованість відповідача за тілом кредиту складає 7000 грн. Матеріали справи не містять доказів здійснення відповідачем будь-яких платежів на погашення цієї суми боргу, тому вимога позивача про стягнення зазначеної суми основного боргу (тіла кредиту) є обґрунтованою та підлягає задоволенню.

Позивач також заявив вимогу про стягнення 62 650 грн процентів за користування кредитом. Сума процентів розрахована за ставкою 2,5% на день, охоплює 358 днів строку кредитування, і не містить нарахувань поза межами дії договору.

У справах про стягнення заборгованості за кредитним договором, де позичальником є фізична особа, застосуванню підлягають положення Закону України «Про споживче кредитування», положення якого спрямовані на захист прав споживачів від несправедливих умов договорів та неправомірних вимог за кредитними договорами.

Згідно із ч. 5 ст. 8 цього Закону максимальний розмір денної процентної ставки, розрахованої відповідно до ч. 4 цієї статті, не може перевищувати 1%.

Таке положення введене в дію 24.12.2023 на підставі Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг» № 3498-IX від 22.11.2023 року. Також доповнено Прикінцеві та перехідні положення Закону України «Про споживче кредитування» пунктом 17, відповідно до якого тимчасово, протягом 240 днів з дня набрання чинності цим законом (тобто з 24.12.2023) установлено, що максимальний розмір денної процентної ставки не може перевищувати: - протягом перших 120 днів - 2,5% (з 24.12.2023 до 22.04.024 включно); - протягом наступних 120 днів - 1,5% (з 23.04.2024 о до 20.08.2024 включно); а з 21.08.2024 року та надалі 1%.

Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг» визначено, що ці положення поширюється на договори про споживчий кредит, укладені до набрання чинності цим Законом, якщо строк дії таких договорів продовжено після набрання чинності цим Законом (ч. 2 розд. 2 Прикінцевих та перехідних положень).

Кредитний договір у цій справі укладено 09.03.2024, тобто до набрання чинності вказаним нормативним актом. Однак строк кредитування продовжував діяти, і до 22.04.2024 включно відсотки могли нараховуватися за денною ставкою 2,5%, а з 23.04.2024 до 20.08.2024 денна відсоткова ставка мала становити 1,5%, а з 21.08.2024 до 04.03.2025 (строк кредитування) денна відсоткова ставка мала становити 1%.

Відповідно до вимог законодавства розрахунок відсотків є таким:

з 10.03.2024 до 22.04.2024: 44 днів ? 7 000 грн ? 2,5% = 7 700 грн;

з 23.04.2024 до 20.08.2024 :120 днів ? 7 000 грн ? 1,5% = 12 600 грн.

з 21.08.2024 до 04.03.2025 : 196 дні ? 7 000 грн ? 1 % = 13 720 грн.

Загальна сума заборгованості за відсотками становить 34 020 грн.

Нарахування за договором штрафу в розмірі 3 500 грн не відповідає вимогам законодавства.

Так, пунктом 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України визначено, що у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Воєнний стан в Україні введений до укладення спірного кредитного договору та продовжує діяти на час розгляду цієї справи судом.

Отже, позов підлягає частковому задоволенню, а саме стягненню з відповідача на користь позивача 7 000 грн основного боргу та 34 020 грн заборгованості за відсотками, а всього 41 020 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Позивачем при поданні позовної заяви сплачено судовий збір в сумі 2 662,40 грн, що підтверджується платіжним дорученням.

З урахуванням пропорційності задоволених вимог, суд стягує з відповідача на користь позивача судовий збір в сумі 1 492,98 грн (41 020 грн х 100% : 73 150 грн х 2 662,40 грн).

Керуючись статтями 12, 76 81, 141, 274-278 Цивільного процесуального кодексу України, суд

у х в а л и в :

Позов задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Свеа Фінанс» заборгованість за кредитним договором № 1486223 від 09.03.2024 в розмірі 41 020 (сорок одну тисячу двадцять) грн, з яких 7 000,00 грн тіло кредиту, 34 020 грн заборгованість за відсотками.

В решті позову відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Свеа Фінанс» 1 492 (одну тисячу чотириста дев`яносто дві) грн 98 коп.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його складання.

Відповідач, якому повне заочне рішення суду не було вручене в день його складання, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд, якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення рішення може бути оскаржене відповідачем до Волинського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Рішення суду може бути оскаржене позивачем безпосередньо до Волинського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне найменування сторін:

позивач товариство з обмеженою відповідальністю «Свеа Фінанс», код ЄДРПОУ 37616221, місце знаходження: м.Київ, вул. Іллінська,8,

відповідач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , адреса: АДРЕСА_1 .

Повне судове рішення складено 21.08.2026.

Головуючий: І.В.Окостень