Постановление суда № 139144643, 18.08.2026, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

8-й під`їзд, Держпром, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

________________

УХВАЛА

про відкриття провадження у справі

"18" серпня 2026 р.м. ХарківСправа № 922/2613/26

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Шатернікова М.І.

розглянувши матеріали

позовної заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Імперія металів" (61020, м. Харків, Григорівське шосе, буд. 88; ідент. код 30754807)

до ARES MACHINERY Co., Ltd. (№ 256, вул. Тученг, м. Далі, Тайчжун, Тайвань (№256, Tucheng Rd., Dali City, Taichung, Тайвань))

про стягнення 120 000 дол. США, що є еквівалентом 5 372 520,00 грн.

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Імперія металів" звернулось до Господарського суду Харківської області з позовом про стягнення з ARES MACHINERY Co., Ltd. 96000 дол. США заборгованості, що станом на дату подання позову за офіційним курсом гривні до долара США, встановленим Національним Банком України на 23.07.2026 (44,703 грн. за 1 долар США), складає 4427520,00 грн. Свої вимоги позивач обґрунтовує неналежним виконання відповідачем взятих на себе зобов`язань за контрактом № 0501/2026 від 05.01.2026 в частині поставки оплаченого товару.

У позовній заяві позивачем зазначено, що розмір судового збору дорівнює 80091,00 грн. Проте доказів сплати позивачем судового збору до позовної заяви не додано.

Ухвалою Господарського суду Харківської область від 28.07.206 у справі № 922/2613/26 позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "ІМПЕРІЯ МЕТАЛІВ" (вх. № 2613/26 від 23.07.2026) залишено без руху.

29.07.2026 позивачем подано до суду заяву про усунення недоліків (вх. 18575), в якій позивач зазначає, що після подання позовної заяви позивачем було здійснено уточнення та перерахунок суми заборгованості, яка підлягає стягненню з відповідача, у зв`язку з чим збільшує розмір позовних вимог до 5 372 520,00 грн, оскільки 120 000 доларів США (USD), які перераховані позивачем на виконання умов контракту № 0501/2026 від 05.01.2026, станом на дату подання цього позову за офіційним курсом гривні до долара США, встановленим Національним Банком України на 23.07.2026 (44,771 гривень за 1 долар США), складає 5 372 520,00 грн.

05.08.2026 до Господарського суду Харківської області надійшла заява представника позивача (вх. № 19133) про відкликання позовної заяви.

З 03.08.2026 по 12.08.2026 включно суддя Шатерніков М.І. перебував на лікарняному, тому питання щодо прийняття/повернення позовної заяви було вирішено, складено ухвалу та її підписано суддею після виходу судді на роботу.

Разом з тим, 14.08.2026 до суду надійшла заява представника позивача (вх. № 19951), в якій заявник підтверджує свій намір продовжувати розгляд справи № 922/2613/26 та наполягає на розгляді поданого ним клопотання про відстрочення сплати судового збору до ухвалення рішення у справі, з посиланням на висновки зроблені та викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 17.06.2026 року у справі № 917/1219/24. За таких підстав позивач просить: відкрити провадження у справі №922/2613/26; прийняти уточнену позовну заяву до розгляду в рамках справи №922/2613/26 та здійснювати подальший розгляд з урахування збільшених позовних вимог, а саме: стягнути з ARES MACHINERY Co., Ltd. (No. 256, Tucheng Rd., Dali City, Taichung, Taiwan) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ІМПЕРІЯ МЕТАЛІВ» (61020, МІСТО ХАРКІВ, ГРИГОРІВСЬКЕ ШОСЕ, БУДИНОК 88; код ЄДРПОУ 30754807) 120 000 доларів США (USD), що станом на дату подання цього позову за офіційним курсом гривні до долара США, встановленим Національним Банком України на 23.07.2026 (44,771 гривень за 1 долар США), складає 5 372 520 гривень 00 копійок; відстрочити Товариству з обмеженою відповідальністю «ІМПЕРІЯ МЕТАЛІВ» сплату судового збору за подання позовної заяви до ARES MACHINERY Co., Ltd. про стягнення заборгованості у розмірі 64 470,24 грн до ухвалення судового рішення у даній справі; відкласти обов`язок позивача щодо подання доказів направлення позовної заяви та доданих до неї документів відповідачу до моменту постановлення судом ухвали про відкриття провадження у справі; заяву ТОВ «Імперія Металів» від 05.08.2026 року про відкликання позовної заяви вважати відкликаною та не розглядати, оскільки її було подано помилково.

Дослідивши позовну заяву суд встановив, що позовна заява відповідає вимогам, встановленим статтями 162, 164, 172 Господарського процесуального кодексу України, підстави для залишення її без руху, повернення або відмови у відкритті провадження у справі, встановлені Господарським процесуальним кодексом України, відсутні.

Зважаючи на обраний позивачем спосіб захисту, значення даної справи для сторін, а також приймаючи до уваги характер спірних правовідносин та предмет доказування, суд приходить до висновку, що справа підлягає розгляду за правилами загального позовного провадження.

Розглянувши матеріали позовної заяви господарський суд визнав їх достатніми для прийняття позовної заяви до розгляду, відкриття провадження у справі та розгляду справи за правилами загального позовного провадження.

Судом встановлено також, що Відповідачем у даній справі є ARES MACHINERY Co., Ltd. (№256, Tucheng Rd., Dali City, Taichung, Тайвань), тобто юридична особа, яка створена та діє за законодавством Китайскої Республики (Тайвань), є нерезидентом та не має свого представництва на території України, а місцем знаходженням цієї юридичної особи є: №256, Tucheng Rd., Dali City, Taichung, TAIWAN.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 20 Господарського процесуального кодексу України господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв`язку із здійсненням господарської діяльності, та інші справи у визначених законом випадках, зокрема, справи у спорах, що виникають при укладанні, зміні, розірванні і виконанні правочинів у господарській діяльності, крім правочинів, стороною яких є фізична особа, яка не є підприємцем, а також у спорах щодо правочинів, укладених для забезпечення виконання зобов`язання, сторонами якого є юридичні особи та (або) фізичні особи підприємці.

Законом України від 15.06.2021 № 1544-ІХ ратифіковано Конвенцію про угоди про вибір суду, вчинену 30 червня 2005 року у м. Гаага (дата офіційного опублікування 03.07.2021). Пунктом 2 вказаного Закону передбачено, що він набирає чинності з дня набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України у зв`язку з ратифікацією Конвенції про угоди про вибір суду».

15.10.2022 набрав чинності Закон України від 21.09.2022 № 2627-ІХ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України у зв`язку з ратифікацією Конвенції про угоди про вибір суду».

Стаття 366 ГПК України доповнена частиною другою такого змісту: « 2. У випадках, встановлених законом або міжнародним договором, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України, підсудність справ за участю іноземних осіб може бути визначено за угодою сторін».

Закон України «Про міжнародне приватне право» доповнено статтею 4-1, відповідно до частини першої якої учасники приватноправових відносин з іноземним елементом можуть укласти угоду про вибір суду, якою визначити підсудність судам певної держави або одному чи декільком конкретним судам певної держави справ у спорах, що виникли або можуть виникнути між ними у зв`язку з такими правовими відносинами.

Як вбачається з додаткової угоди № 2 від 15.05.2026 до контракту № 0501/2026 від 05.01.2026 сторони визначили, що усі суперечності підлягають вирішенню господарським судом Харківської області.

Станом на дату укладення сторонами контракту № 0501/2026 від 05.01.2026 відповідно до приписів пункту 7 частини 1 статті 76 Закону України «Про міжнародне приватне право» суди можуть приймати до свого провадження і розглядати будь-які справи з іноземним елементом, зокрема, якщо дія або подія, що стала підставою для подання позову, мала місце на території України.

Згідно з ч. 1 ст. 38 Закону України "Про зовнішньоекономічну діяльність" спори, що виникають між суб`єктами зовнішньоекономічної діяльності, іноземними суб`єктами господарської діяльності у процесі такої діяльності можуть розглядатися судами України, а також за згодою сторін спору Міжнародним комерційним арбітражним судом та Морською арбітражною комісією при Торгово-промисловій палаті України та іншими органами вирішення спору, якщо це не суперечить чинним законам України або передбачено міжнародними договорами України.

Так, у відповідності до приписів п. 4 ч. 1 ст. 532 ЦК України місцем виконання грошового зобов`язання є місце проживання кредитора в момент виникнення зобов`язання.

Частиною 5 ст. 29 ГПК України визначено позови у спорах, що виникають з договорів, в яких визначено місце виконання або виконувати які через їх особливість можна тільки в певному місці, можуть пред`являтися також за місцем виконання цих договорів.

Таким чином, суд зазначає, що даний позовом підпадає до юрисдикції господарських судів України, підлягає розгляду в порядку господарського судочинства та підсудна Господарському суду Харківської області в порядку ч. 5 ст. 29 ГПК України.

Сплата судового збору здійснюється в порядку і розмірі, встановленому Законом України "Про судовий збір".

Відповідно до частини 2 статті 123 Господарського процесуального кодексу України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Згідно підпункту 2 пункту 2 частини другої статті 4 Закону України "Про судовий збір" за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру встановлено ставку судового збору в розмірі 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Позивачем зазначено ціну позову в розмірі 5372520,00 грн, а отже при зверненні до суду з даною позовною заявою в електронній формі позивач мав би сплатити судовий збір у розмірі 64470,24 грн (з урахуванням частини 3 статті 4 Закону України "Про судовий збір").

В свою чергу, позивачем заявлено клопотання про відстрочення сплати судового збору в розмірі 64470,24 грн строком до ухвалення судового рішення у даній справі.

В обґрунтування заявленого клопотання позивач посилався на скрутний майновий стан, зумовлений саме неправомірною поведінкою відповідача, який, незважаючи на отримання від позивача попередньої оплати у розмірі 120 000,00 доларів США, не виконав своїх договірних зобов`язань щодо поставки товару. А значний обсяг грошових коштів позивача фактично вибув з його господарського обороту та знаходиться у розпорядженні відповідача, тобто ці обставини істотно вплинули на фінансовий стан позивача та об`єктивно ускладнюють можливість одноразової сплати судового збору у розмірі понад чверть мільйона гривень. Позивач просив врахувати наведені обставини та відстрочити сплату судового збору на підставі ч. 1 статті 8 Закону України "Про судовий збір" до ухвалення рішення у справі.

Згідно з пунктом 8 частини другої статті 129 Конституції України однією з основних засад судочинства в Україні є забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Пунктом першим статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року (далі - Конвенція) гарантовано, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.

Згідно з практикою Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) у статті 6 Конвенції, якою передбачено право на справедливий суд, там, де існують, апеляційні або касаційні суди, гарантії, що містяться у вказаній статті, повинні відповідати також і забезпеченню ефективного доступу до цих судів (рішення ЄСПЛ від 17 січня 1970 року у справі "Делькур проти Бельгії", заява № 2689/65 та від 11 жовтня 2001 року у справі "Гофман проти Німеччини", заява № 34045/96).

ЄСПЛ, розглядаючи справи щодо порушення права на справедливий судовий розгляд, тлумачить вказану статтю як таку, що не лише містить детальний опис гарантій, надаваних сторонам у цивільних справах, а й захищає у першу чергу те, що дає можливість практично користуватися такими гарантіями, - доступ до суду.

Отже, право на справедливий судовий розгляд, закріплене в пункті 1 статті 6 Конвенції, необхідно розглядати як право на доступ до правосуддя.

Україна, як учасниця зазначеної Конвенції, повинна створювати умови щодо забезпечення доступності правосуддя як загальновизнаного міжнародного стандарту справедливого судочинства.

ЄСПЛ у своєму рішенні від 19.06.2001 у справі "Креуз проти Польщі" (заява №28249/95) також вказав, що інтереси справедливого здійснення правосуддя можуть виправдовувати накладення фінансових обмежень на доступ особи до суду.

Положення пункту 1 статті 6 Конвенції про виконання зобов`язання забезпечити ефективне право доступу до суду не означає просто відсутність втручання, але й може вимагати вчинення позитивних дій у різноманітних формах з боку держави; не означає воно й беззастережного права на отримання безкоштовної правової допомоги з боку держави у цивільних спорах і так само це положення не означає надання права на безкоштовні провадження у цивільних справах. Вимога про сплату державного мита є стримуючою мірою для потенційних позивачів від пред`явлення безрозсудних і необґрунтованих позовів. Для того, щоб гарантувати справедливий баланс між підтримкою нормального функціонування судової системи і захистом інтересів заявника при поданні позову до суду, внутрішньодержавні суди звільняють від сплати державного мита заявників, які можуть підтвердити свій поганий фінансовий стан (рішення ЄСПЛ від 20 лютого 2014 року у справі "Шишков проти Росії", заява № 26746/05).

У рішенні у справі "Беллет проти Франції" від 04.12.1995 Європейський суд з прав людини зазначив, що стаття 6 Конвенції містить гарантії справедливого судочинства, одним з аспектів якого є доступ до суду. Рівень доступу, наданий національним законодавством, має бути достатнім для забезпечення права особи на суд з огляду на принцип верховенства права у демократичному суспільстві. Для того, щоб доступ був ефективним, особа повинна мати чітку практичну можливість оскаржити дії, які становлять втручання в її права. Крім того, Європейський суд з прав людини, у своїх рішеннях вказує на те, що «при застосуванні процедурних правил, національні суди повинні уникати надмірного формалізму, який буде впливати на справедливість процедури». Оскільки законодавством прямо передбачено право суду відстрочити сплату судового збору, ухвала суду першої інстанції є надмірним формалізмом, що унеможливлює доступ Позивача до правосуддя та виконання договору Відповідачем щодо повернення заборгованості Позивачу, оскільки інших можливостей повернути борг, крім звернення до суду, у Позивача немає.

Статтею 164 Господарського процесуального кодексу України встановлений перелік документів, які додаються до позовної заяви, зокрема, в пункті 2 частини 1 передбачено додання до позовної заяви документів, які підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

За змістом частин першої, другої, четвертої статті 174 Господарського процесуального кодексу України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164, 172 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити). Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається особі, що звернулася із позовною заявою. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом (частина друга статті 123 ГПК України).

Законодавство України однією з умов розгляду справи судом визначає сплату судового збору у розмірі та у випадках, визначених законом. Правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначені Законом України "Про судовий збір".

Відповідно до статті 1 Закону України "Про судовий збір" судовий збір - збір, що справляється на всій території України за подання заяв, скарг до суду, за видачу судами документів, а також у разі ухвалення окремих судових рішень, передбачених цим Законом. Судовий збір включається до складу судових витрат.

За статтею 2 Закону України "Про судовий збір" платники судового збору громадяни України, іноземці, особи без громадянства, підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні) та фізичні особи - підприємці, які звертаються до суду чи стосовно яких ухвалене судове рішення, передбачене цим Законом.

За змістом частини першої статті 3 Закону України "Про судовий збір" судовий збір справляється, у тому числі, за подання до суду позовної заяви, апеляційної і касаційної скарг на судові рішення. Розміри ставок судового збору визначені у статті 4 цього Закону.

Відповідно до статті 8 Закону України "Про судовий збір" враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за умов, визначених у цій статті.

Аналіз наведених положень статті 8 Закону дає підстави для висновку про те, що визначення майнового стану сторони є оціночним та залежить від доказів, якими обґрунтовується рівень майнового стану сторони. Якщо залежно від рівня майнового стану сторона позбавлена можливості сплатити судовий збір, то такі обставини можуть бути підставою на відстрочення (за умов, передбачених статтею 8 Закону України "Про судовий збір") або розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру чи звільнення сторони від сплати такого.

Також цими ж нормами передбачено, що звільнення від сплати судового збору (відстрочення, розстрочення його сплати або зменшення його розміру) з підстав, передбачених статтею 8 Закону України "Про судовий збір", є прерогативою суду, який вирішує питання відкриття провадження (прийняття заяви, скарги тощо).

Зазначені норми є диспозитивними і встановлюють не обов`язок, а повноваження суду на власний розсуд (за наявності передбачених законом умов) звільнити особу від сплати судового збору (відстрочити, розстрочити його сплату або зменшити його розмір).

В той же час слід враховувати те, що судові процедури повинні бути справедливими, особа не може бути безпідставно позбавлена права, зокрема на звернення до суду, оскільки це буде порушенням права на справедливий суд, передбаченого статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Положення пункту 1 статті 6 Конвенції про виконання зобов`язання забезпечити ефективне право доступу до суду не означає просто відсутність втручання, але й може вимагати вчинення позитивних дій у різноманітних формах з боку держави; не означає воно й беззастережного права на отримання безкоштовної правової допомоги з боку держави у цивільних спорах і так само це положення не означає надання права на безкоштовні провадження у судових справах. Для уникнення створення особі перешкод для доступу до правосуддя у вигляді неможливості сплати судового збору законодавством передбачено описаний вище процесуальний механізм забезпечення судового розгляду поданих особами процесуальних документів у випадку складності для таких осіб оплатити визначену законом суму судового збору повністю: відстрочення сплати судових витрат, розстрочення сплати судового збору, зменшення розміру необхідних до сплати судових витрат, звільнення від його сплати, за наявності підстав та умов, визначених у статті 8 Закону України "Про судовий збір".

Суд звертає увагу лише на наявність у позивача процесуального обов`язку сплатити судовий збір за подання позовної заяви та дискреційність права суду, як таке вирішувати питання відстрочення сплати судового збору.

Відповідно до ч. 4 статті 236 Господарського процесуального кодексу України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

В обґрунтування посилання клопотання позивача, суд посилається на практику Великої Палати Верховного Суду, зокрема на п. 48 Постанови від 14.01.2021 у справі №940/2276/18, де зазначено, що юридична особа не позбавлена права звернутися із клопотанням про відстрочення або розстрочення сплати судового збору, суд за результатами розгляду цього клопотання не обмежений у праві на власний розсуд відстрочити або розстрочити таку сплату; прийняття рішення про відстрочення або розстрочення сплати судового збору суд може і з власної ініціативи у тому разі, коли юридична особа звертається із клопотанням про звільнення від сплати судового збору.

Також, у рішенні ЄСПЛ у справі «Креуз проти Польщі» від 19.06.2001 року (сплата судових витрат не повинна перешкоджати доступу до суду, ускладнювати цей доступ таким чином і такою мірою, щоб завдавати шкоди суті цього права, та має переслідувати законну мету) та у справі «Мірагаль Есколано та інші проти Іспанії» від 13.01.2000 року (надто суворе тлумачення внутрішніми судами процесуальної норми позбавило заявників права доступу до суду і завадило розгляду їхніх позовних вимог). Оцінюючи фінансове становище особи, яка звертається до суду з вимогою про звільнення її від сплати судового збору, зменшення його розміру, надання відстрочки чи розстрочки в його сплаті, національні суди повинні встановити наявність у такої особи реального доходу (розмір заробітної плати, стипендії, пенсії, прибутку тощо), рухомого чи нерухомого майна, цінних паперів, можливості розпорядження ними без значного погіршення фінансового становища (п.44 рішення Європейського суду з прав людини від 26.07.2005 у справі «Kniat v. Poland»; пункти 63-64 рішення Європейського суду з прав людини від 26.07.2005 «Jedamski and Jedamska v. Poland»).

Суд враховує висновок, викладений у постанові Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 04 липня 2018 року у справі №686/114/16-ц, відповідно до якого положення статей Цивільного процесуального кодексу України та Закону України «Про судовий збір» не містять визначеного (чіткого) переліку документів, які можна вважати такими, що підтверджують майновий стан особи. У кожному конкретному випадку суд встановлює можливість особи сплатити судовий збір на підставі наданих нею доказів щодо її майнового стану за своїм внутрішнім переконанням. Водночас підстави для відмови суду у подібних клопотаннях мають бути аргументовані.

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Шишков проти Росії» («Shishkov v. Russia»), зокрема у пункті 111 зазначено, що вимога про сплату державного мита є стримуючою мірою для потенційних позивачів від пред`явлення безрозсудних і необґрунтованих позовів. Для того, щоб гарантувати справедливий баланс між підтримкою нормального функціонування судової системи і захистом інтересів заявника при поданні позову до суду, внутрішньодержавні суди звільняють від сплати державного мита заявників, які можуть підтвердити свій поганий фінансовий стан.

У рішенні ЄСПЛ у справі «ФК «Мретебі» проти Грузії» («FK Mretebi v. Georgia»), також зазначено, що «Верховний Суд неналежним чином дослідив аргументи заявника, не вказав, чи достатньо йому наданих доказів на підтвердження фінансової неможливості сплатити судовий збір, та не витребував доказів, яких, на його думку, не вистачало. Верховний Суд просто зазначив, що ніяких підстав для надання звільнення від судового збору не існувало. Відмова Верховного Суду звільнити заявника від сплати судового збору без відповідного обґрунтування є безпідставним обмеженням права останнього на доступ до правосуддя та була зумовлена виключно бажанням Верховного Суду поповнити державний бюджет».

З матеріалів справи убачається, що Позивач у клопотанні про відстрочення сплати судового збору посилається на скрутне фінансове становище, відсутність коштів на рахунках для сплати судового збору в розмірі 64470,24 грн, наявність невиконаних грошових зобов`язань контрагентів перед Позивачем.

ЄСПЛ у справі «Король та інші проти України» нагадав у своєму рішенні, що право на доступ до суду, тобто право ініціювати у судах провадження у цивільних справах, є невід`ємним елементом, притаманним праву, закріпленому пунктом 1 статті 6 Конвенції. Це право на доступ не є абсолютним і може підлягати обмеженням, які, однак, не можуть забороняти або скорочувати доступ особи у такий спосіб або такою мірою, щоб сама суть цього права була підірвана (див. рішення у справах «Голдер проти Сполученого Королівства» [Golder v. the United Kingdom], від 21.02.1975, пункт 36, Серія А № 18, «Пономаренко проти України» [Ponomarenko v. Ukraine], заява № 13156/02, пункт 36, від 14.06.2007, «Мацюк проти України» [Matsyuk v. Ukraine], заява № 1751/03, пункт 28, від 10.12.2009 та «Кузьменко проти України» [Kuzmenko v. Ukraine], заява № 49526/07, пункт 25, від 09.03.2017).

У керівних справах «Креуз проти Польщі» (Kreuz v. Poland; заява № 28249/95; пункти 52-67; ЄСПЛ 2001-VI); «Малахов проти Молдови» (Malahov v. Moldova; заява № 32268/02; пункти 31-36; від 07.06.2007); «"Телтронік-КАТВ" проти Польщі» (Teltronic-CATV v. Poland; заява № 48140/99; пункти 50-64; від 10.01.2006); «Нальбант та інші проти Туреччини» (Nalbant and Others v. Turkey; заява № 59914/16; пункти 32-47; від 03.05.2022) ЄСПЛ вже встановлював порушення пункту 1 статті 6 Конвенції щодо питань, аналогічних тим, що розглядалося у справі «Король та інші проти України».

Отже, враховуючи викладені обставини, суд вважає за необхідне, клопотання позивача задовольнити та відстрочити сплату судового збору в розмiрi 64470,24 грн строком до ухвалення судового рiшення у данiй справi.

Згідно з пунктом 4 частини 1 статті 228 Господарського процесуального кодексу України господарський суд зупиняє провадження у справі у разі звернення із судовим дорученням про надання правової допомоги або вручення виклику до суду чи інших документів до іноземного суду або іншого компетентного органу іноземної держави.

Оскільки у суду є необхідність звернення із судовим дорученням про надання правової допомоги з метою вручення документів, то на час виконання судового доручення провадження у справі підлягає зупиненню.

Керуючись статтями 12, 176-178, 181, 228, 234, 235, 365-367 Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Прийняти позовну заяву ТОВ "Імперія металів" до розгляду та відкрити провадження у справі № 922/2613/26.

2. Розгляд справи здійснювати за правилами загального позовного провадження.

3. Підготовче засідання призначити на 24 грудня 2026 року о 10:00.

4. Засідання відбудеться у приміщенні господарського суду за адресою: 61022, Україна, місто Харків, майдан Свободи, 5, Держпром, 8-й під`їзд, 1-й поверх, зал № 104.

5. Зобов`язати Позивача у строк до 20.09.2026 подати до господарського суду нотаріально засвідчений переклад у двох примірниках позовної заяви з доданими до неї документами, даної ухвали та судового доручення у вигляді прохання про вручення за кордоном судових або позасудових документів та підтвердження про їх вручення, а також короткого викладу документів, що підлягають врученню на китайську мову для вручення відповідачу в порядку, передбаченому Інструкцію про порядок виконання міжнародних договорів з питань надання правової допомоги в цивільних справах щодо вручення документів, отримання доказів та визнання і виконання судових рішень, через компетентний орган Республіки Тайвань.

6. Запропонувати відповідачу у п`ятнадцятиденний строк з дня вручення даної ухвали подати до господарського суду: відзив на позовну заяву та надіслати позивачу копію відзиву і доданих до нього документів, докази чого надати суду; оформлений відповідно до міжнародних угод документ, що є доказом правосуб`єктності юридичної особи (сертифікат реєстрації, витяг з торгового реєстру тощо); попередити відповідача, що у разі ненадання відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

7. Попередити сторін про наслідки неявки в судове засідання, передбачені ст. 202 Господарського процесуального кодексу України, а також про обов`язок повідомити суд про причини неявки у разі неприбуття у судове засідання.

8. Довести до відома сторін, що відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 135 Господарського процесуального кодексу України суд має право стягувати в дохід Державного бюджету України з винної особи штраф у сумі від одного до десяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб за невиконання процесуальних обов`язків, зокрема ухилення від вчинення дій, покладених судом на учасника судового процесу.

9. Направити копію ухвали Господарського суду Харківської області про відкриття провадження у справі № 922/2613/26 та позовної заяви, в перекладі на китайську мову для вручення відповідачу-нерезиденту та судове доручення про вручення судових документів до компетентного органу Республіки Тайвань, тобто для вручення необхідно направити до Китайської Народної Республіки напряму для вручення через уповноважений орган International Legal Cooperation Center (ILCC), Ministry of Justice of China (33, Pinganli Xidajie, Xicheng District, Beijing 100035/People's Republic of China).

10. Відстрочити Товариству з обмеженою відповідальністю "Імперія металів" сплату судового збору за подання позовної заяви строком до ухвалення судового рiшення у справi.

11. Провадження справі № 922/2613/26 зупинити до надходження відповіді від Компетентного органу Республіки Тайвань.

12. Повідомити учасників справи про можливість одержання інформації по справі зі сторін Повідомити учасників справи, що з 05.10.2021 офіційно розпочали функціонування три підсистеми (модулі) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи: Електронний кабінет, Електронний суд, підсистема відеоконференцзв`язку, у зв`язку з чим, відповідно до ч. 6 ст. 6 ГПК України адвокати, нотаріуси, приватні виконавці, арбітражні керуючі, судові експерти, державні органи, органи місцевого самоврядування та суб`єкти господарювання державного та комунального секторів економіки реєструють офіційні електронні адреси в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі в обов`язковому порядку. Інші особи реєструють свої офіційні електронні адреси в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі в добровільному порядку.

13. Повідомити учасників справи, що заяви по суті справи, заяви з процесуальних питань, клопотання, пояснення, додаткові письмові докази, висновки експертів, можуть буди ними подані в електронному вигляді на офіційну електронну адресу господарського суду Харківської області (inbox@hr.arbitr.gov.ua), через систему "Електронний суд", поштою або іншими дистанційними засобами зв`язку.

14. Явка представників сторін на підготовче засідання не визнається обов`язковою. З урахуванням положень ст. 3 Конституції України рекомендувати сторонам у випадку існування для їх представників загрози життю та здоров`ю, що пов`язані з веденням бойових дій, подавати до суду заяви про розгляд справи за їх відсутності за наявними матеріалами, у порядку визначеному ч. 3 ст. 196 ГПК України.

Інформацію щодо роботи суду та щодо розгляду конкретних судових справ можна отримати на сайті суду, а також за допомогою Телеграм-бота Господарського суду Харківської області https://t.me/GospSud_kh_bot.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею. Ухвала оскарженню не підлягає. Заперечення на ухвали, що не підлягають оскарженню окремо від рішення суду, включаються до апеляційної скарги на рішення суду.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Ухвалу підписано 18.08.2026.

СуддяМ.І. Шатерніков