Решение № 139119919, 20.08.2026, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

справа №380/12923/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 серпня 2026 року

Львівський окружний адміністративний суд, у складі головуючого судді Ланкевича А.З., розглянувши у письмовому провадженні в м.Львові в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити дії, -

в с т а н о в и в :

Позивач звернулася з позовом, у якому з урахуванням уточненої позовної заяви просить:

- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області щодо непроведення індексації пенсії ОСОБА_1 ;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області провести перерахунок пенсії ОСОБА_1 відповідно до ч.2 ст.42 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» №1058-IV шляхом послідовного збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховувався для обчислення пенсії ОСОБА_1 за 2016-2018 роки в розмірі 6188,89 грн, із застосуванням коефіцієнтів збільшення у розмірі 1,11 з 01.03.2020 відповідно до постанови Кабінету Міністрів України №674, 1,11 з 01.03.2021 відповідно до постанови Кабінету Міністрів України №127, 1,14 з 01.03.2022 відповідно до постанови Кабінету Міністрів України №118, 1,197 з 01.03.2023 відповідно до постанови Кабінету Міністрів України №168, 1,0796 з 01.03.2024 відповідно до постанови Кабінету Міністрів України №185, 1,115 з 01.03.2025 відповідно до постанови Кабінету Міністрів України №209 та 1,121 з 01.03.2026 відповідно до постанови Кабінету Міністрів України №236, та у зв`язку з цим провести виплату недоотриманих сум пенсії, починаючи з 01.03.2026, з урахуванням раніше виплачених сум.

Позов обґрунтовано тим, що позивач перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України у Львівській області та з 05.08.2019 отримує пенсію за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування». Для обчислення розміру пенсії при її призначенні відповідачем був врахований показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії, а саме за 2016-2018 роки, в розмірі 6188,89 грн. На переконання позивача, відповідач протиправно проводив індексацію її пенсії, збільшуючи на відповідні коефіцієнти не показник, який враховувався для обчислення пенсії при її призначенні (6188,89 грн), а умовно встановлений базовий показник станом на 01.10.2017 у розмірі 3764,40 грн, що суперечить ч.2 ст.42 Закону №1058-IV. Про порушення свого права позивач дізналася з відповідей відповідача на адвокатські запити, у яких наведено детальний опис проведених перерахунків. З урахуванням установленого ч.2 ст.122 Кодексу адміністративного судочинства України строку звернення до суду позивач обмежила свої вимоги перерахунком пенсії з 01.03.2026 та виплатою недоотриманих сум з цієї ж дати. Вважаючи дії відповідача протиправними, позивач звернулася до суду з цим позовом. Просить позов задовольнити повністю.

У встановлений судом строк від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому останній посилається на відсутність підстав для здійснення індексації пенсії позивача із застосуванням коефіцієнтів збільшення до показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, який було враховано для обчислення її пенсії в момент її призначення, оскільки згідно з п.5 Порядку №124 відповідні коефіцієнти застосовуються до показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, станом на 01.10.2017, який становить 3764,40 грн. Відповідач зазначає, що підставою для вчинення дій, спрямованих на перерахунок пенсії, є відповідна заява особи, подана в порядку, визначеному Порядком подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій, затвердженим постановою правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 №22-1, а позивач із такою заявою не зверталася, тоді як лист управління має роз`яснювальний характер і не є рішенням суб`єкта владних повноважень. Крім того, відповідач наводить розмір пенсії позивача, який з 01.03.2026 становить 6580,97 грн, і зазначає, що розмір та порядок збільшення показника середньої заробітної плати визначаються Кабінетом Міністрів України у межах бюджету Пенсійного фонду України, а передбачені законами соціально-економічні права не є абсолютними. На переконання відповідача, перерахунок пенсії позивача проведено правомірно, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Просить відмовити в задоволенні позову повністю.

Від позивача надійшла відповідь на відзив, у якій наполягає на задоволенні позову. Зазначає, що індексація пенсії за ч.2 ст.42 Закону №1058-IV проводиться шляхом збільшення того показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, який враховувався для обчислення конкретної пенсії, а положення п.5 Порядку №124 у частині, що суперечить закону, застосуванню не підлягають. Посилається на висновок Верховного Суду, викладений у постанові від 13.01.2025 у справі №160/28752/23, та на те, що суди не повинні застосовувати нормативно-правові акти, які не відповідають Конституції та законам України.

Ухвалою судді від 20.07.2026 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі; на підставі п.2 ч.1 ст.263 Кодексу адміністративного судочинства України та з урахуванням клопотання позивача справу вирішено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у письмовому провадженні) за наявними у справі матеріалами.

Дослідивши докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, суд встановив наступні обставини справи та надав їм правову оцінку.

Позивач з 05.08.2019 перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України у Львівській області як одержувач пенсії за віком відповідно до Закону України від 09.07.2003 №1058-IV «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» (далі - Закон №1058-IV).

Для обчислення розміру пенсії позивача при її призначенні відповідачем був врахований показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії, а саме за 2016-2018 роки, в розмірі 6188,89 грн.

Згідно з протоколом призначення пенсії від 23.08.2019 середньомісячна заробітна плата для обчислення пенсії становила 5165,37 грн, коефіцієнт страхового стажу - 0,40667, розмір пенсії за віком - 2100,60 грн, доплата за понаднормовий стаж - 156,40 грн, підвищення відповідно до ч.3 ст.29 Закону №1058-IV - 420,12 грн, а загальний розмір пенсії - 2677,12 грн.

У подальшому за заявами позивача від 11.11.2021, від 13.11.2023 та від 13.11.2025 відповідач проводив перерахунки пенсії у зв`язку зі зміною страхового стажу та заробітку, за наслідками яких розмір пенсії становив: з 01.11.2021 - 3546,35 грн, з 01.11.2023 - 4511,85 грн, з 01.11.2025 - 5897,63 грн. Показником середньої заробітної плати (доходу) в Україні, який враховувався для обчислення пенсії позивача, залишався показник за 2016-2018 роки в розмірі 6188,89 грн.

З метою забезпечення у 2020-2026 роках проведення індексації пенсій для підвищення рівня матеріального забезпечення найбільш вразливих верств населення з числа пенсіонерів Кабінетом Міністрів України у межах бюджету Пенсійного фонду України визначено такі розміри коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та які враховуються для обчислення пенсії, зокрема:

у 2020 році - 1,11 згідно із постановою від 01.04.2020 №251 «Деякі питання підвищення пенсійних виплат і надання соціальної підтримки окремим категоріям населення у 2020 році» (далі - Постанова №251);

у 2021 році - 1,11 згідно із постановою від 22.02.2021 №127 «Про додаткові заходи соціального захисту пенсіонерів у 2021 році» (далі - Постанова №127);

у 2022 році - 1,14 згідно із постановою від 16.02.2022 №118 «Про індексацію пенсій та заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2022 році» (далі - Постанова №118);

у 2023 році - 1,197 згідно із постановою від 24.02.2023 №168 «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2023 році» (далі - Постанова №168);

у 2024 році - 1,0796 згідно із постановою від 23.02.2024 №185 «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2024 році» (далі - Постанова №185);

у 2025 році - 1,115 згідно із постановою від 25.02.2025 №209 «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткові заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2025 році» (далі - Постанова №209);

у 2026 році - 1,121 згідно із постановою від 25.02.2026 №236 «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткові заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2026 році» (далі - Постанова №236).

Позивач через свого представника звернулася до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області з адвокатськими запитами від 20.12.2025 та від 12.01.2026 щодо надання документів пенсійної справи і детального опису проведених перерахунків пенсії.

Листом від 25.12.2025 №1300-5803-8/174244 відповідач повідомив, що показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за 2016, 2017 та 2018 роки, врахований при обчисленні пенсії позивача, становить 6188,89 грн; з 01.07.2021 до пенсії встановлено щомісячну доплату 100,00 грн відповідно до Постанови №127, а з 01.03.2022 - щомісячну доплату 135,00 грн відповідно до Постанови №118; з 01.03.2023 проведено перерахунок пенсії із застосуванням збільшеного на 1,197 показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні в розмірі 7405,03 грн (6186,32 грн х 1,197), з 01.03.2024 - із застосуванням збільшеного на 1,0796 показника в розмірі 7994,47 грн, з 01.03.2025 - із застосуванням збільшеного на 1,115 показника в розмірі 8913,83 грн.

Листом від 21.01.2026 №1300-0903-8/9107 відповідач додатково повідомив, що з 01.05.2020 перерахунок пенсій проведено із застосуванням збільшеного на 1,11 показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні в розмірі 4888,83 грн (4404,35 грн х 1,11), з 01.03.2021 - у розмірі 5426,60 грн (4888,83 грн х 1,11), з 01.03.2022 - у розмірі 6186,32 грн (5426,60 грн х 1,14). Водночас відповідач указав, що на час проведення індексації пенсії з 01.03.2020, з 01.03.2021 і з 01.03.2022 показник середньої заробітної плати, з якого була обчислена пенсія позивача, становив 6188,89 грн, а тому пенсійна виплата індексації не підлягала.

Зі змісту відзиву на позовну заяву вбачається, що з 01.03.2026 відповідач провів перерахунок пенсії позивача відповідно до п.1 Постанови №236 із застосуванням збільшеного на 1,121 показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні в розмірі 9992,40 грн (8913,83 грн х 1,121). Застосований відповідачем з 01.03.2026 показник 9992,40 грн отриманий шляхом послідовного збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні станом на 01.10.2017 у розмірі 3764,40 грн на коефіцієнти 1,17, 1,11, 1,11, 1,14, 1,197, 1,0796, 1,115 та 1,121. Тобто відповідач індексував не показник 6188,89 грн, який був врахований для обчислення пенсії позивача, а умовно встановлений базовий показник станом на 01.10.2017 (3764,40 грн).

Вважаючи вказані дії відповідача протиправними, позивач звернулася до суду з цим позовом.

Вказані обставини та зміст спірних правовідносин підтверджені наявними у справі доказами.

Вирішуючи спір, суд застосовує наступні норми права.

Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно зі ст.46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, визначені Законом України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

Преамбулою указаного Закону України закріплено, що зміна умов і норм загальнообов`язкового державного пенсійного страхування здійснюється виключно шляхом внесення змін до цього Закону України.

Відповідно до ч.2 ст.42 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» для забезпечення індексації пенсії щороку з 1 березня проводиться перерахунок раніше призначених пенсій шляхом збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії.

Показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні, який застосовується для обчислення пенсії, щороку збільшується на коефіцієнт, що відповідає 50 відсоткам показника зростання споживчих цін за попередній рік та 50 відсоткам показника зростання середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року, в якому проводиться збільшення, порівняно з трьома календарними роками, що передували року, який є попереднім щодо року, в якому проводиться збільшення.

У разі відсутності дефіциту коштів Пенсійного фонду для фінансування виплати пенсій у солідарній системі розмір щорічного збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, який застосовується для обчислення пенсії, передбачений абзацом другим цієї частини, може бути збільшений, але не повинен перевищувати 100 відсотків показника зростання середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року, в якому проводиться збільшення, порівняно з трьома календарними роками, що передували року, який є попереднім щодо року, в якому проводиться збільшення.

Розмір та порядок такого збільшення визначаються у межах бюджету Пенсійного фонду за рішенням Кабінету Міністрів України з урахуванням мінімального розміру збільшення, визначеного абзацом другим цієї частини.

Правові, економічні та організаційні основи підтримання купівельної спроможності населення України в умовах зростання цін з метою дотримання встановлених Конституцією України гарантій щодо забезпечення достатнього життєвого рівня населення України визначає Закон України «Про індексацію грошових доходів населення» від 03.07.1991 №1282-XII (далі - Закон №1282-XII).

Згідно із абз.2 ч.1 ст.2 Закону №1282-XII індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані ними в гривнях на території України і які не мають разового характеру, зокрема пенсії.

Положеннями ст.ст.4, 6 Закону №1282-XII передбачено, що економічною підставою для проведення індексації грошових доходів населення є факт, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який установлюється в розмірі 103 відсотка.

Таким чином, індексація має спеціальний статус виплати з боку держави у формі відшкодування знецінення грошових доходів громадян, зокрема пенсії, яка має систематичний характер, а тому індексація є невід`ємною складовою сум при розрахунку пенсії.

Обов`язковий характер індексації визначений ст.18 Закону України «Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії» від 05.10.2000 №2017-III (далі - Закон №2017-III), у якій зазначається, що законами України з метою надання соціальної підтримки населенню України в цілому та окремим категоріям громадян встановлюються державні гарантії, зокрема щодо індексації доходів населення з метою підтримання достатнього життєвого рівня громадян та купівельної спроможності їх грошових доходів в умовах зростання цін.

Державні соціальні гарантії є обов`язковими для всіх державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності (ч.2 ст.19 Закону №2017-III).

Частиною 5 ст.2 Закону №1282-XII визначено, що індексація пенсій проводиться у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, із застосуванням коефіцієнта збільшення, що визначається відповідно до абзаців другого і третього частини другої статті 42 Закону №1058-IV.

За правилами ч.2 ст.9 Закону №1282-XII порядок проведення індексації грошових доходів населення визначається Кабінетом Міністрів України.

З метою забезпечення ефективної реалізації права громадян на перерахунок їх пенсії, на виконання вимог статті 42 Закону №1058-IV Кабінет Міністрів України постановою від 20.02.2019 №124 затвердив Порядок проведення перерахунку пенсій відповідно до частини другої статті 42 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» (далі - Порядок №124), яким визначив механізм проведення перерахунку раніше призначених пенсій шляхом збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії.

Згідно з абз.2 п.2 Порядку №124 перерахунку підлягають пенсії, обчислені відповідно до Закону №1058-IV. Відповідно до п.3 Порядку №124 перерахунку підлягають пенсії, призначені за зверненнями, які надійшли по 31 грудня включно року, що передує року, в якому проводиться перерахунок, а також за зверненнями, які надійшли в період з 1 січня року, в якому проводиться перерахунок, до дати, з якої проводиться перерахунок.

Згідно з п.5 Порядку №124 у 2019 році перерахунок пенсій у зв`язку зі збільшенням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, проводиться шляхом збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховувався для обчислення пенсії, станом на 1 жовтня 2017 року на коефіцієнт, визначений згідно з абзацом першим пункту 4 цього Порядку.

Кожен наступний перерахунок у зв`язку зі збільшенням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, проводиться з урахуванням збільшеного у попередніх роках показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачені страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії.

Перерахунок пенсій відповідно до Порядку №124 проводиться щороку з 1 березня.

Відповідно до підп.1 п.2 Постанови №251 встановлено, що у 2020 році перерахунок пенсій згідно з Порядком №124 проводиться з 1 березня із застосуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, у розмірі 1,11.

Згідно з п.1 Постанови №127 встановлено, що у 2021 році перерахунок пенсій згідно з Порядком №124 проводиться з 1 березня із застосуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, у розмірі 1,11.

Постановою №118 з 01 березня 2022 року установлено, що перерахунок пенсій згідно з Порядком №124 проводиться із застосуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, у розмірі 1,14.

Пунктом 1 Постанови №168 установлено, що з 01 березня 2023 року перерахунок пенсій згідно з Порядком №124 проводиться із застосуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, у розмірі 1,197.

Пунктом 1 Постанови №185 установлено, що з 01.03.2024 перерахунок пенсій згідно з Порядком №124 проводиться із застосуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, у розмірі 1,0796.

Пунктом 1 Постанови №209 установлено, що з 01.03.2025 перерахунок пенсій згідно з Порядком №124 проводиться із застосуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, у розмірі 1,115.

Пунктом 1 Постанови №236 установлено, що з 01.03.2026 перерахунок пенсій згідно з Порядком №124 проводиться із застосуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, у розмірі 1,121.

Таким чином, індексація пенсій відповідно до Постанов №251, №127, №118, №168, №185, №209 та №236 проводиться згідно з Порядком №124 шляхом збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, станом на 01.10.2017 на відповідні коефіцієнти.

Положення Порядку №124 не узгоджені з приписами ч.2 ст.42 Закону №1058-IV, оскільки по-різному визначають показник, який збільшується на відповідні коефіцієнти: показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії (за приписами Закону №1058-IV); показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, станом на 01.10.2017 (за приписами Порядку №124).

Відповідно до ст.7 Закону №1058-IV загальнообов`язкове державне пенсійне страхування здійснюється, серед іншого, за принципами законодавчого визначення умов і порядку здійснення загальнообов`язкового державного пенсійного страхування та диференціації розмірів пенсій залежно від тривалості страхового стажу та розміру заробітної плати (доходу).

Запровадивши удосконалений механізм щорічної індексації пенсій, зокрема особам, пенсія яким призначена за Законом №1058-IV, для сталості пенсійного забезпечення громадян та видатків на його фінансування держава взяла на себе зобов`язання забезпечити підтримання купівельної спроможності населення України в умовах зростання цін шляхом підвищення пенсій із застосуванням нового уніфікованого механізму через збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, і який враховувався для обчислення пенсії, який не є сталим.

Отже, абз.1 в сукупності з абз.2 п.5 Порядку №124 повинні застосовуватися відповідно до ч.2 ст.42 Закону №1058-IV, тобто під час проведення індексації повинен застосовуватися показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховувався для обчислення пенсії під час її призначення.

Відповідно до ч.3 ст.7 Кодексу адміністративного судочинства України у разі невідповідності правового акта Конституції України, закону України, міжнародному договору, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу. У випадку суперечності норм підзаконного акту нормам закону слід застосовувати норми закону, оскільки він має вищу юридичну силу.

Таким чином, при проведенні перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону №1058-IV, у зв`язку з щорічною індексацією збільшенню підлягає показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, як це передбачено ч.2 ст.42 Закону №1058-IV. Застосуванню також підлягають відповідні Постанови №251, №127, №118, №168, №185, №209 та №236. Порядок №124 підлягає застосуванню виключно в частині, яка не суперечить положенням Закону №1058-IV.

Наведене узгоджується з висновком Верховного Суду у складі Судової палати з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду, викладеним у постанові від 16.04.2025 у справі №200/5836/24, в якій Верховний Суд не знайшов підстав для відступлення від правового висновку про те, що індексація пенсій згідно із Законом №1058-IV має проводитися шляхом збільшення саме того показника середньої заробітної плати (доходу), з якої сплачено страхові внески, що був фактично застосований при обчисленні конкретної пенсії, а не умовно встановленого базового показника на 01.10.2017, як це передбачено Порядком №124, з огляду на те, що положення останнього не відповідають вимогам ч.2 ст.42 Закону №1058-IV.

Аналогічний підхід до правозастосування при вирішенні близьких за змістом правовідносин застосовано Верховним Судом у постановах від 13.01.2025 у справі №160/28752/23, від 27.01.2025 у справі №620/7211/24, від 26.05.2025 у справі №440/10247/24, від 01.07.2025 у справі №520/25486/24, від 15.07.2025 у справі №400/10700/24, від 23.07.2025 у справі №240/12266/24 та від 28.07.2025 у справі №420/18490/24, які згідно з ч.5 ст.242 Кодексу адміністративного судочинства України враховуються судом під час вирішення цього спору.

Крім того, Верховний Суд неодноразово наголошував, що суди не повинні застосовувати положення нормативно-правових актів, які не відповідають Конституції та законам України, незалежно від того, чи оскаржувались такі акти в судовому порядку та чи є вони чинними на момент розгляду справи (постанови від 12.03.2019 у справі №913/204/18 та від 10.03.2020 у справі №160/1088/19).

Застосовуючи наведені вище норми права, з урахуванням указаних висновків Верховного Суду, суд констатує, що Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області при проведенні індексації пенсії позивачу мало застосувати коефіцієнти збільшення, встановлені Постановами Кабінету Міністрів України №251, №127, №118, №168, №185, №209 та №236, саме до показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні за 2016-2018 роки у розмірі 6188,89 грн, який був врахований при призначенні пенсії, а не до показника станом на 01.10.2017 у розмірі 3764,40 грн.

Однак, як підтверджено матеріалами справи, відповідач застосовував інший підхід, а саме індексував показник 3764,40 грн. Зокрема, при перерахунку з 01.03.2026 відповідач використав показник 9992,40 грн, який є результатом послідовного збільшення саме показника 3764,40 грн на коефіцієнти 1,17, 1,11, 1,11, 1,14, 1,197, 1,0796, 1,115 та 1,121. Такі дії відповідача є протиправними та такими, що суперечать висновкам Верховного Суду.

Суд звертає увагу на те, що коефіцієнти збільшення, визначені Постановами №251, №127, №118, №168, №185 та №209, у цій справі не є самостійними складовими вимог за минулі періоди, а формують збільшений показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з урахуванням якого за абз.2 п.5 Порядку №124 проводиться кожен наступний перерахунок. Тому визначення розміру пенсії позивача з 01.03.2026 неможливе без послідовного застосування до показника 6188,89 грн усіх раніше встановлених коефіцієнтів збільшення. Та обставина, що індексація пенсії позивача з 01.03.2020, з 01.03.2021 та з 01.03.2022 фактично не проводилася, а замість неї встановлювалися щомісячні доплати в сумі 100,00 грн та 135,00 грн, зумовлена саме застосуванням відповідачем показника 3764,40 грн і не звільняє його від обов`язку врахувати відповідні коефіцієнти при формуванні показника, що підлягає збільшенню.

Необґрунтованими є посилання представника відповідача на пропуск позивачем строку звернення до суду та на наявність підстав для залишення позову без розгляду згідно з ч.3, 4 ст.123 і п.8 ч.1 ст.240 Кодексу адміністративного судочинства України. Відповідно до ч.2 ст.122 цього Кодексу для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Позов подано до суду 17.06.2026, а тому судовому захисту підлягають права позивача, порушені починаючи з 17.12.2025. Уточненою позовною заявою, поданою на виконання ухвали суду від 03.07.2026, позивач обмежила свої вимоги перерахунком пенсії та виплатою недоотриманих сум з 01.03.2026, тобто в межах установленого строку. Вимог щодо перерахунку і виплати пенсії за період до 01.03.2026 позивач не заявляла, у зв`язку з чим підстав для залишення позову або його частини без розгляду немає.

Суд відхиляє доводи відповідача про те, що підставою для перерахунку пенсії є виключно заява особи, подана в порядку, визначеному Порядком подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій, затвердженим постановою правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 №22-1. За приписами ч.2 ст.42 Закону №1058-IV для забезпечення індексації пенсії щороку з 1 березня проводиться перерахунок раніше призначених пенсій, а п.2, 3 та 5 Порядку №124 визначають коло пенсій, що підлягають такому перерахунку, і дату його проведення. Наведені норми не пов`язують проведення індексації із зверненням пенсіонера, а покладають відповідний обов`язок безпосередньо на орган, що призначає пенсію.

Необґрунтованими є посилання представника відповідача на висновки Верховного Суду, викладені у постановах від 25.07.2023 у справі №640/1873/22, від 24.09.2024 у справі №620/2027/23 та у постанові Великої Палати Верховного Суду від 26.09.2024 у справі №990/167/24, оскільки такі висновки стосуються порядку звернення особи із заявою про призначення (перерахунок) пенсії та розмежування такого звернення зі зверненням у розумінні Закону України «Про звернення громадян». Предметом цього спору є не розгляд заяви позивача, а дії відповідача з проведення щорічної індексації пенсії, яку відповідач зобов`язаний провести в силу закону. Отже, зазначені висновки не є релевантними для обставин справи, що розглядається.

Так само не заслуговують на увагу доводи відповідача про те, що лист управління є роз`яснювальним і не є рішенням суб`єкта владних повноважень. Позивач оскаржує не лист, а дії відповідача з проведення індексації пенсії у спосіб, що не відповідає ч.2 ст.42 Закону №1058-IV. Такі дії безпосередньо впливають на розмір пенсійної виплати позивача, а тому можуть бути предметом оскарження в адміністративному суді.

Суд відхиляє посилання відповідача на п.5 Порядку №124 як на підставу для застосування показника 3764,40 грн, оскільки Порядок №124 є підзаконним нормативно-правовим актом і в частині, що суперечить ч.2 ст.42 Закону №1058-IV, застосуванню не підлягає.

Зважаючи на встановлену законодавством правову регламентацію спірних правовідносин та з урахуванням фактичних обставин справи, суд приходить висновку, що в даному випадку порушене право позивача підлягає відновленню шляхом зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області провести з 01.03.2026 перерахунок пенсії позивача шляхом послідовного збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні за 2016-2018 роки (6188,89 грн), з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, на коефіцієнти збільшення у розмірі 1,11, 1,11, 1,14, 1,197, 1,0796, 1,115 та 1,121 і у зв`язку з цим провести виплату недоотриманих сум пенсії, починаючи з 01.03.2026, з урахуванням раніше виплачених сум.

Будь-яких інших обставин, які б вимагали детальної відповіді або спростування, сторонами у заявах по суті справи не зазначено та з матеріалів справи судом не встановлено.

Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Згідно з ч.1 ст.90 цього ж Кодексу суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Отже, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України, оцінки поданих сторонами доказів за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог та вважає їх такими, що підлягають задоволенню повністю.

Щодо судового збору, то ураховуючи, що суд ухвалює рішення на користь сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, а також зважаючи на документальне підтвердження понесених позивачем витрат у вигляді судового збору на суму 1331,20 грн, сплаченого згідно з платіжною інструкцією від 07.07.2026, наявні підстави для їх стягнення за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Керуючись ст.ст.2, 6, 8-10, 13, 14, 72-77, 139, 241-246, 250, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

в и р і ш и в :

позов задовольнити повністю.

Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області щодо непроведення з 01.03.2026 індексації пенсії ОСОБА_1 шляхом збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні за 2016-2018 роки в розмірі 6188,89 грн, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, на коефіцієнт збільшення у розмірі 1,121 (з урахуванням коефіцієнтів збільшення у розмірі 1,11, 1,11, 1,14, 1,197, 1,0796 та 1,115).

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області (місцезнаходження: вул.Митрополита Андрея, 10, м.Львів, 79016; код ЄДРПОУ: 13814885) провести з 01.03.2026 перерахунок пенсії ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 ; РНОКПП: НОМЕР_1 ) відповідно до частини другої статті 42 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» шляхом послідовного збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховувався для обчислення пенсії ОСОБА_1 за 2016-2018 роки в розмірі 6188,89 грн, на коефіцієнти збільшення у розмірі 1,11, 1,11, 1,14, 1,197, 1,0796, 1,115 та 1,121 і у зв`язку з цим провести виплату недоотриманих сум пенсії ОСОБА_1 , починаючи з 01.03.2026, з урахуванням раніше виплачених сум.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області (місцезнаходження: вул.Митрополита Андрея, 10, м.Львів, 79016; код ЄДРПОУ: 13814885) на користь ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 ; РНОКПП: НОМЕР_1 ) судовий збір у сумі 1331 (одна тисяча триста тридцять одна) гривня 20 копійок.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

Суддя Ланкевич А.З.