Решение № 139101601, 18.08.2026, Канівський міськрайонний суд Черкаської області

Справа № 697/3106/25

Провадження № 2/697/193/2026

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 серпня 2026 року м. Канів

Канівський міськрайонний суд Черкаської області в складі:

головуючого судді Колісник Л.О.

за участю секретаря с/з Румини М.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Каневі в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін цивільну справу за позовом Акціонерного товариства «СЕНС БАНК» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-

ВСТАНОВИВ :

Позивач Акціонерне товариство «СЕНС БАНК» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 19.10.2020 між АТ «Альфа-Банк» та відповідачем укладено угоду про обслуговування кредитної картки та відкриття відновлювальної кредитної лінії № 501271798 із наступними основними умовами: тип кредиту кредитування рахунку та встановлення відновлювальної кредитної лінії; мета кредиту для особистих потреб; ліміт кредитної лінії у розмірі 200000,00 грн.; процентна ставка 26% річних; тим процентної ставки фіксована; тип картки MasterCard Debit World; порядок повернення кредиту щомісячно, не менше ніж сума обов`язкового мінімального платежу 5% від суми заборгованості, мінімум 50 грн.

Банк взяті відповідно до Угоди на себе зобов`язання виконав у повному обсязі, надавши Відповідачу у розпорядження кредитні кошти. Відповідач кредитну картку активував та активно користувався кредитними коштами, що підтверджується випискою по рахунку.

Відповідач свої зобов`язання належним чином не виконав, що призвело до виникнення заборгованості у розмірі 132943,76 грн (сто тридцять дві тисячі дев`ятсот сорок три грн сімдесят шість коп.), з яких:

86706,73 грн прострочене тіло кредиту,

46237,03 грн відсотки за користування кредитом.

12.08.2022 загальними зборами акціонерів АТ «Альфа-Банк» затверджено рішення про зміну найменування АТ «Альфа-Банк» на АТ «Сенс Банк». Запис про зміну найменування позивача внесено до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань 30.11.2022.

З метою досудового врегулювання спору на адресу позичальника направлено банком Досудову вимогу щодо виконання договірних зобов`язань, яка залишена відповідачем без виконання. Просить стягнути з відповідача заборгованість за кредитним договором у розмірі 132943,76 грн., а також понесені судові витрати зі сплати судового збору.

Представник позивача у судове засідання не з`явився, надав заяву про розгляд справи без його участі на підставі наявних у суду матеріалів, позовні вимоги підтримує та просить їх задовольнити повністю.

Представник відповідача та відповідач у судове засідання не з`явилися, від представника надійшли додаткові пояснення, які він просить врахувати під час прийняття рішення.

Згідно з додатковими поясненнями у кредитних договорах, укладених з відповідачем, не зазначено конкретного переліку додаткових та супутніх банківських послуг кредитодавця, які пов`язані з обслуговуванням кредиту, що надаються відповідачу та за які банком встановлена щомісячна комісія, також АТ «СЕНС БАНК», не надано доказів наявності переліку таких послуг і погодження їх зі споживачем при укладенні кредитного договору, а тому положення кредитного договору щодо обов`язку позичальника щомісяця сплачувати плату за обслуговування кредитної заборгованості є нікчемними.

Окрім того сплачена відповідачем комісія підлягає зарахуванню на погашення основної заборгованості за кредитом (тіла кредиту).

Ні угодою про обслуговування кредитної картки та відкриття відновлювальної кредитної лінії, ні паспортом споживчого кредиту не визначено змісту та розміру комісії за розрахунково-касове обслуговування та не визначено правову природу і порядок нарахування заборгованості за овердрафтом.

Відтак, безпідставним є списання позивачем з відповідача комісії за розрахунково-касове обслуговування та заборгованості за овердрафтом, які підлягають вираховуванню із загального розміру заборгованості.

Відповідач ОСОБА_1 є військовослужбовцем з 09.05.2023, отже, згідно ч.15 ст. 14 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» з моменту призову під час мобілізації і до закінчення особливого періоду штрафні санкції, пеня за невиконання зобов`язань перед підприємствами, установами і організаціями усіх форм власності, у тому числі банками, та фізичними особами, а також проценти за користування кредитом не нараховуються.

Згідно наданого представником розрахунку заборгованості за кредитним договором з ОСОБА_1 підлягає стягненню заборгованість по тілу кредиту 10843,97 грн та відсотки за користування кредитом в сумі 3330,73 грн, що разом становить 14174,70 грн.

Щодо витрат на правову допомогу сторона відповідача вважає їх завищеними, так як дані правовідносини не являються індивідуальними та не займали багато часу на складання процесуальних документів.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримала, просила їх задовольнити, пояснила, що сума зазначена у розрахунку заборгованості за кредитом 65000,00 була видана відповідачу готівкою та не входить до розрахунку заборгованості за кредитом, який відкритий як кредитна лінія. Розрахунок заборгованості за відкритою кредитною лінією проводився автоматично програмою банку, тому відповідає виписці банківського рахунку відповідача та фактичній заборгованості відповідача за відкритою кредитною лінією.

Також представником позивача надані письмові пояснення по суті спору.

Відповідач у судове засідання не з`явився, уповноважив представляти свої інтереси представника.

Представник відповідача у судовому засіданні позов визнала частково, просила врахувати письмові додаткові пояснення та розрахунок заборгованості проведений стороною відповідача, врахувати, що комісія за РКО та відсотки за користування кредитом після початку військової служби відповідача нараховані неправомірно. Кредитор також неправомірно зараховува сплачені кошти відповідачем на комісію та відсотки, автоматично збільшуючи тіло кредиту.

Суд, вислухавши представників сторін, вивчивши матеріали справи, на яких ґрунтуються заявлені вимоги та заперечення, об`єктивно оцінивши докази, приходить до наступних висновків.

Відповідно до ст.ст. 15, 16 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Відповідно до ч.1, ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідно ст.81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно ст.76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до ч.1 ст.95 ЦПК України, письмовими доказами є документи (крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору.

Відповідно до п.1 ч.2 ст.11 ЦК України, підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

За змістом статей 626, 628 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Згідно ч.1 ст. 634 ЦК України, договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією з сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Згідно з ч. 1 ст. 638 ЦК України, договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Згідно з ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до ч. 1ст. 1048 ЦК України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.

Відповідно до статей 526,527,530 ЦК України, зобов`язання повинні виконуватись належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору та вимог закону.

Згідно ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Відповідно до ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Згідно з умовами Договору позики позичальник зобов`язується повернути кредит, сплатити проценти за користування кредитом та виконати інші зобов`язання в повному обсязі у строки і на умовах, передбачених Договором.

Судом встановлено та вбачається з матеріалів справи, що 19.10.2020 ОСОБА_1 підписав та надав АТ «Альфа-Банк» Анкету-заяву про акцепт Публічної пропозиції АТ "Альфа-Банк" на укладення Договору про банківське обслуговування фізичних осіб у АТ "Альфа-Банк". 19.10.2020 року банк відкрив відповідачу поточний рахунок НОМЕР_1 , про що зазначено в Анкеті-Заяві про акцепт Публічної пропозиції АТ "Альфа-Банк" на укладення Договору про банківське обслуговування фізичних осіб у АТ "Альфа-Банк"

19.10.2020 ОСОБА_1 підписав та надав банку Оферту на укладення Угоди надання кредиту № 501271798, обслуговування кредитної картки та відкриття відновлювальної кредитної лінії, в якій запропонував АТ «Альфа Банк», зокрема, укласти угоду про обслуговування кредитної картки та відкриття відновлювальної кредитної лінії, яка є невід`ємною частиною Договору про банківське обслуговування фізичних осіб в АТ «Альфа-Банк», укладеного між ним та Банком. Банк прийняв пропозицію Відповідача та підписав Акцепт пропозиції на укладення Угоди надання кредиту № 501271798, обслуговування кредитної картки та відкриття відновлювальної кредитної лінії. Акцепт пропозиції на укладення Угоди отримано Відповідачем 19.10.2020, про що свідчить його власноручний підпис на Оферті.

19.10.2020 ОСОБА_1 також підписав Паспорт споживчого кредиту.

Відповідно до Угоди про надання кредиту № 501271798, обслуговування кредитної картки та відкриття відновлювальної кредитної лінії кредитного договору, укладеної між банком та відповідачем 19.10.2020 відповідач звернувся до АТ «Альфа-Банк» з метою отримання споживчого кредиту (в розмірі 65000,00 грн. на 12 місяців, процентна ставка 18,99 % річних, дата повернення 19.10.2021 року) та кредитування поточного рахунку тавстановлення відновлювальної кредитної лінії на поточному рахунку НОМЕР_1 , кредитний ліміт до 200000,00 грн., процента ставка 26 % річних, порядок повернення щомісячно у розмірі обов`язкового мінімального платежу 5% він суми заборгованості, але не менше 50,00 грн.)

12 серпня 2022 року загальними зборами акціонерів АТ «Альфа-Банк» затверджено рішення про зміну назви з АТ «Альфа-Банк» на АТ «Сенс Банк». Запис про зміну назви позивача внесено до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань 30 листопада 2022 року.

Відповідно до наданого позивачем розрахунку заборгованості за кредитом, заборгованість ОСОБА_1 за кредитним договором № 271798 від 19.10.2022 складає 132943,76 грн., яка складається з:

- 86706,73 грн. прострочене тіло кредиту;

- 46237,03 грн. відсотки за користування кредитом.

Згідно виписки до рахунку за кредитною карткою за період з 19.10.2020 по 27.05.2025 вбачається, що відповідач регулярно користувався кредитною карткою та коштами відновлювальної кредитної лінії (а.с.14-31).

Згідно досудової вимоги щодо виконання договірних зобов`язань від 10.10.2025 вбачається, що на адресу відповідача ОСОБА_1 позивачем було надіслано дану вимогу з тексту якої вбачається, що АТ «СЕНС БАНК» вимагав від відповідача повернення заборгованості за кредитним договором у розмірі 136012,14 грн. протягом 30 календарних днів з моменту отримання письмової вимоги банку, але в будь-якому випадку не пізніше 35 календарних днів з моменту надсилання даної вимоги.

Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори (пункт 1 частини другої статті 11 ЦК України).

Відповідно до частин першої, другої статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Відповідачем не заперечується факт отримання ним від позивача грошових коштів за договором, зокрема коштами відновлювальної кредитної лінії.

Згідно статті 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).

Згідно ч.1 ст. 1048 ЦК України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.

Наслідки прострочення позичальником повернення позики визначені у статті 1050 ЦК України. Якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу (частина друга статті 1050 ЦК України).

Щодо заявлених позивачем вимог про стягнення процентів за договором від 19.10.2020 № 501271798, суд зазначає наступне.

Судом встановлено, що відповідач, ОСОБА_1 є військовослужбовцем, який згідно з військовим квитком виданим на його ім`я 09.05.2023 був призваний на війську службу до ЗСУ за контрактом.

Частиною 15 ст. 14 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», визначено, що військовослужбовцям, які були призвані на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період або на військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період на весь час їх призову, а також їх дружинам (чоловікам), а також іншим військовослужбовцям, під час дії особливого періоду, які брали або беруть участь у захисті незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України і брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції у період її проведення, у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії російської федерації в Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх здійснення, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів, у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку із збройною агресією Російської Федерації проти України, їх дружинам (чоловікам) - штрафні санкції, пеня за невиконання зобов`язань перед підприємствами, установами і організаціями усіх форм власності, у тому числі банками, та фізичними особами, а також проценти за користування кредитом не нараховуються, крім кредитних договорів щодо придбання майна, яке віднесено чи буде віднесено до об`єктів житлового фонду (жилого будинку, квартири, майбутнього об`єкта нерухомості, об`єкта незавершеного житлового будівництва, майнових прав на них), та/або автомобіля, а також крім кредитних договорів щодо придбання та встановлення фотоелектричних модулів та/або вітрових електроустановок разом із гібридними інверторами та установками зберігання енергії, проценти за якими можуть бути погашені чи компенсовані за рахунок третіх осіб або держави.

Частиною 9 статті 1 Закону України «Про військовий обов`язок та військову службу визначено, що військовослужбовці це особи, які проходять військову службу; військовозобов`язані це особи, які перебувають у запасі для комплектування Збройних Сил України та інших військових формувань на особливий період, а також для виконання робіт із забезпечення оборони держави; резервісти особи, які проходять службу у військовому резерві Збройних Сил України, інших військових формувань і призначені для їх комплектування у мирний та воєнний час.

Таким чином, на підставі викладеного вище, на відповідача ОСОБА_1 , який є військовслужбовцем, який призваний на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, поширюються пільги передбачені пунктом 15 статті 14 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», а саме починаючи з 09.05.2023 не повинні нараховуватися відсотки за користування кредитом на весь час його призову.

Відповідно до розрахунку заборгованості за договором № 501271798 за період 19.05.2023 до 18.06.2024 позивачем нараховані відсотки за користування кредитними коштами відновлювальної кредитної лінії в сумі 45328,79 грн.

Оскільки з 19.05.2023 до 18.06.2024 відповідач проходив службу у Збройних Силах України, відповідно до ч. 15 ст. 14 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» відсотки нараховані ОСОБА_1 кредитором, а також сплачені ним за цей період підлягають вирахуванню із суми заборгованості за кредитом.

Щодо заборгованості, нарахованої позивачем за договором про обслуговування кредитної картки та відкриття відновлювальної кредитної лінії від 19.10.2020 № 501271798, суд зазначає наступне.

Згідно копії банківської виписки за період з 19.10.2020 по 27.05.2025, доданої позивачем до позовної заяви, грошові кошти, які сплачувались позивачем за договором про обслуговування кредитної картки та відкриття відновлювальної кредитної лінії від 19.10.2020 № 501271798, спрямовувалися банком на погашення комісії та нарахованих позивачем процентів.

Умовами договору про обслуговування кредитної картки та відкриття відновлювальної кредитної лінії № 501271798 від 19.10.2020 не визначено, у чому полягає щомісячна плата за розрахунково-касове обслуговування кредиту та в якому розмірі вона встановлюється.

Споживач не зобов`язаний сплачувати кредитодавцю будь-які платежі, не зазначені в договорі про споживчий кредит та/або не враховані в розрахунку денної та орієнтовної річної процентної ставки, що зазначені в договорі про споживчий кредит, крім платежів за споживчим кредитом, які не включаються до розрахунку загальних витрат за споживчим кредитом у випадках, передбачених цим Законом (ч.6 ст. ЗУ «Про споживче кредитування»).

Також, кредитодавцю забороняється вимагати сплати будь-яких платежів, не зазначених у договорі про споживчий кредит та/або не врахованих у розрахунку денної процентної ставки, що зазначена в договорі про споживчий кредит.

Згідно правового висновку у постанові Верховного Суду від 31 серпня 2022 року в справі №202/5330/19, «у кредитному договорі не зазначено перелік додаткових та супутніх банківських послуг кредитодавця та/або кредитного посередника, які пов`язані з отриманням, обслуговуванням і поверненням кредиту, які надаються позивачу та за які банком встановлена щомісячна комісія за обслуговування кредиту (розрахунково-касове обслуговування). При цьому до таких послуг не може бути віднесено щомісячне надання інформації про стан кредиту, яку споживач має право отримувати безоплатно згідно з частинами першою та другою ст.11 ЗУ «Про споживче кредитування». Банк не зазначив та не надав доказів наявності, переліку таких послуг і погодження їх зі споживачем при укладення кредитного договору. За таких обставин положення пункту 1.2 та розділу 4 кредитного договору щодо обов`язку позичальника щомісячно сплачувати плату за обслуговування кредиту (розрахунково-касове обслуговування) є нікчемними відповідно до частин першої та другої ст.11, частини п`ятої ст.12 ЗУ «Про споживче кредитування».

Отже, згідно наданої позивачем виписки по рахунку відповідача та розрахунку заборгованості банком безпідставно здійснено щомісячно списання комісії за розрахунково-касове обслуговування в загальному розмірі 39057,77 гривень, яка також підлягає вираховуванню із загального розміру заборгованості.

Відповідно до ч. 1,2 ст.13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у цивільних справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд має право збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи лише у випадках, коли це необхідно для захисту малолітніх чи неповнолітніх осіб або осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена, а також в інших випадках, передбачених цим Кодексом.

Згідно ч.7 ст.81 ЦПК України, суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом.

Відповідно д ч.5 ст. 263 ЦПК України, обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Суд, вивчивши надані матеріали справи та розрахунками, наданими сторонами, не погоджується з ними з огляду на наступне.

Позивач здійснив розрахунок суми заборгованості за кредитом, нарахувавши та стягнувши з відповідача кошти як комісію РКО, яка нарахуванню та стягненню не підлягала, оскільки у кредитному договорі не зазначено перелік додаткових та супутніх банківських послуг кредитодавця та/або кредитного посередника, які пов`язані з отриманням, обслуговуванням і поверненням кредиту, які надаються позивачу та за які банком встановлена щомісячна комісія за обслуговування кредиту (розрахунково-касове обслуговування). Такі положення кредитного договору прямо суперечить ч. 1 та 2 ст.11, ч. 5 ст.12 ЗУ «Про споживче кредитування», а положення кредитного договору щодо обов`язку позичальника щомісячно сплачувати плату за обслуговування кредиту (розрахунково-касове обслуговування) є нікчемними.

Також позивачем було нараховано та частково стягнуто відсотки за користування кредитними коштами за період перебування відповідача на службі у Збройних Силах України, що відповідно до про їх нарахування, що прямо заборонено ч. 15 ст. 14 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей».

Водночас розрахунок заборгованості, наданий стороною відповідача, проведений виходячи із надання кредиту готівкою та умов надання такого кредиту, а не з умов користування кредитними коштами відновлювальної кредитної лінії, заборгованість за якою є предметом спору.

Оскільки сторона відповідача при розрахунку заборгованості помилилася, не застосувавши як вихідні дані показники кредиту відновлювальної кредитної лінії.

З огляду на викладене, суд частково погоджується із доводами сторін щодо наявної заборгованості у відповідача та вважає, що розмір такої заборгованості складає 42787,58 грн ( 132943,76 грн( заборгованість, нарахована позивачем) 39057,77 грн ( комісія за РКО) 45328,79 грн (відсотки за користування кредитними коштами з 19.05.2023 до 18.06.2024 час військової служби відповідача) 5769,62 грн ( відсотки, слачені відповідачем з 19.05.2023 до 18.06.2024 час військової служби відповідача)).

Суд дійшов висновку, що банк зобов`язання перед відповідачем виконав у повному обсязі.

У порушення умов договору та закону відповідач зобов`язання за вказаним договором виконав частково.

За вказаних обставин суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають до задоволення частково, та з відповідача необхідно стягнути заборгованість у розмірі 42787,58 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Судом встановлено, що під час розгляду справи в суді позивачем понесені витрати у вигляді судового збору в сумі 2422,40 грн., що підтерджується меморіальним ордером № 922584 від 12.08.2025.

Оскільки вимоги позивача задоволено частково (32,18%) з відповідача на користь АТ «СЕНС БАНК» підлягає стягненню судовий збір 779,53 грн ( 2422,40 грн х 32,18%).

Керуючись ст.ст. 76, 81, 141, 263-265, 354, 355 ЦПК України, суд,

УХВАЛИВ:

Позов Акціонерного товариства «СЕНС БАНК» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «СЕНС БАНК» заборгованість у розмірі 42787,58 грн. та судові витрати понесені на сплату судового збору у розмірі 779,53 грн.

Рішення суду може бути оскаржене до Черкаського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його складання.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи без повідомлення(виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач: Акціонерне товариство «СЕНС БАНК», код ЄДРПОУ 23494714, юридична адреса: 03150, м. Київ, вул. Велика Васильківська, 100.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 .

Головуючий Л . О . Колісник