Решение № 139040985 от 03.08.2026 , Дніпровський районний суд Дніпропетровської області (до 25.04.2025 - Дніпропетровський районний суд Дніпропетровської області)

Єдиний державний реєстр судових рішень

Справа № 204/311/26

Провадження № 2/175/1631/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 серпня 2026 року с-ще. Слобожанське

Дніпровський районний суд Дніпропетровської області

в складі: головуючого судді Бойко О.М.

із секретарем судового засідання Грицай К.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Моторного (транспортного) страхового бюро України, третя особа: ОСОБА_2 , про відшкодування майнової шкоди (регламентної виплати) завданої наслідками дорожньо-транспортної пригоди,

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Дніпровського районного суду Дніпропетровської області знаходиться цивільна справа за позовною заявою ОСОБА_1 до Моторного (транспортного) страхового бюро України, третя особа: ОСОБА_2 , про відшкодування майнової шкоди (регламентної виплати) завданої наслідками дорожньо-транспортної пригоди.

У січні 2026 року до Чечелівського районного суду м. Дніпра надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Моторного (транспортного) страхового бюро України, третя особа: ОСОБА_2 , про відшкодування майнової шкоди (регламентної виплати) завданої наслідками дорожньо-транспортної пригоди.

Ухвалою Чечелівського районного суду м. Дніпра від 13 лютого 2026 року матеріали позовної заяви було направлено до Дніпровського районного суду Дніпропетровської області.

01 квітня 2026 року до Дніпровського районного суду Дніпропетровської області надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Моторного (транспортного) страхового бюро України, третя особа: ОСОБА_2 , про відшкодування майнової шкоди (регламентної виплати) завданої наслідками дорожньо-транспортної пригоди.

Ухвалою суду від 03 квітня 2026 року дану справу прийнято до розгляду судді Бойка О.М.

В позовних вимогах позивач просить суд:

Стягнути з Моторного (транспортного) страхового бюро України (код ЄДРПОУ 21647131) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ) суму грошових коштів у розмірі 323 429,49 грн. та судові витрати по справі.

Обґрунтовує свої вимоги тим, що 31.07.2024 о 19:25 годині в с. Новоолександрівка, на перехресті вулиці Сурської та провулка Сурського, мала місце дорожньо-транспортна пригода за участю водія ОСОБА_2 , який керував автомобілем BMW 318D д.н.з. НОМЕР_2 , та водія ОСОБА_1 , який керував автомобілем Ford Fiesta д.н.з. НОМЕР_3 .

В результаті вищевказаної дорожньо-транспортної пригоди був пошкоджений автомобіль Ford Fiesta д.н.з. НОМЕР_4 , а саме була пошкоджена передня права частина, що підтверджується актом огляду транспортного засобу від 26.08.2024 року.

Вартість відновлювального ремонту автомобілю Ford Fiesta д.н.з. НОМЕР_3 складає 323 429 тисяч грн. 49 коп., що підтверджується звітом № YD13924 від 30.10.2024 р.

Постановою судді Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 31 жовтня 2024 року справа №175/14690/24 ОСОБА_1 було визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу.

Постановою Дніпровського апеляційного суду від 16.09.2025 року по справі № 175/14690/24, апеляційну скаргу особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 задоволено, постанову судді Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 31 жовтня 2024 року про визнання винним і притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ст. 124 КУпАП скасовано, а провадження у справі закрито на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП за відсутністю в діях ОСОБА_1 події і складу адміністративного правопорушення.

Підставою для закриття провадження по справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності стало те, що судом апеляційної інстанції було досліджено наданий стороною захисту висновок експертного дослідження №УД-19/104-24/43629-ІТ від 12.11.2024, проведений експертом Дніпропетровського науково-дослідного експерт-криміналістичного центру за заявою особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 .

Судом апеляційної інстанції, під час ухвалення судового рішення, встановлено, на підставі висновку судового експерта, що:

«… відповідно до вказаного висновку автотехнічного дослідження експерту для дослідження було надано копію протоколу про адміністративне правопорушення серії ААД № 589048 від 31.07.2025; копію схеми місця ДТП: пояснення водія автомобіля BMW 3181 водія автомобіля Ford Fiesta; та копії фотознімків з місця ДТП;

- за висновком експерта у даній дорожньо-транспортній ситуації водій автомобіля BMW 318D повинен був діяти згідно вимог п.10.1 Правил дорожнього руху України; у даній дорожньо-транспортній ситуації водій автомобіля Ford Fiesta повинен був діяти згідно вимог п. 12.3 Правил дорожнього руху України. Технічна можливість уникнути дорожньо-транспортної пригоди, що розглядається, для водія автомобіля BMW 318D встановлювалася виконанням ним вимог п. 10.1 Правил дорожнього руху України, для чого не було яких-небудь перешкод технічного характеру, які не дозволяли би йому їх виконати.

- водій автомобіля Ford Fiesta при заданих вихідних даних, не мав технічної можливості уникнути зіткнення з автомобілем BMW 318D шляхом застосування своєчасного екстреного гальмування зі зупинкою автомобіля Ford Fiestaдо місця зіткнення; при заданому механізмі пригоди;

- дії водія автомобіля BMW 318D не відповідали вимогам п.10.1 Правил дорожнього руху України, що, з технічної точки зору, знаходить у причинному зв`язку з настанням даної пригоди.

- в діях водія автомобіля Ford Fiesta, при заданому механізмі пригоди, не вбачається невідповідності вимогам п. 12.3 Правил дорожнього руху, які б могли знаходитись в причинному зв`язку з даною ДТП. …».

З такими висновками експерта погодився і суд апеляційної інстанції, тим самим дане вказує, що саме дії ОСОБА_2 знаходились у безпосередньому причинному зв`язку з настанням ДТП.

Таким чином, на думку позивача, особою, яка має нести відповідальність за нанесення шкоди в результаті ДТП, яке мало місце 31.07.2024 о 19.25 годині в с. Новоолександрівка є ОСОБА_2 .

За наявною інформацією цивільно-правова відповідальність власника транспортного засобу BMW з номерним знаком НОМЕР_2 не була застрахована, а тому за даних обставин Моторне (транспортне) страхове бюро України мало здійснити регламентну виплату згідно вимог чинного законодавства України.

ОСОБА_1 звернувся до Моторного (транспортного) страхове бюро України з заявою про відшкодування шкоди в результаті ДТП, яке мало місце 31.07.2024 о 19.25 годині в с. Новоолександрівка, однак отримав відмову від відповідача.

Так, листом від 30.10.2024 року Моторне (транспортне) страхове бюро України відмовило ОСОБА_3 у здійсненні регламентної виплати (відшкодування шкоди) з тієї підстави, що МТСБУ не володіє належними доказами виникнення у користувача транспортного засобу BMW з номерним знаком НОМЕР_2 цивільно-правової відповідальності за завдання шкоди внаслідок зазначеної ДТП.

Позивач стверджує, що, після ухвалення судом апеляційної інстанції судового рішення ОСОБА_4 повторно звернувся до Моторно (транспортного) страхового бюро України та надав відповідачу вказану вище постанову Дніпровського апеляційного суду від 16.09.2025 року, але також отримав відмову у регламентній виплаті, дане підтверджується листом від МТСБУ 15.12.2025 р. за № 3-026/31457.

Таким чином, дане змушує ОСОБА_1 звернутися до суду з відповідним позовом про стягнення майнової шкоди в примусовому порядку.

Відповідач ознайомившись із позовною заявою, надав до суду відзив в якому позовні вимоги не визнає та просять суд відмовити в задоволенні позовних вимог за їх необґрунтованості та передчасності.

Стверджують, що не встановлена вина особи водія ОСОБА_2 у скоєнні ДТП, а також, що страхове відшкодування, яке просить стягнути позивач, перевищує реальну вартість транспортного засобу, а також, що позивач мав би право вимагати відшкодування у розмірі 160000,00 грн., відповідно до Постановами Правління Національного банку України від 30 травня 2022 року № 108 "Про деякі питання здійснення обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" та № 109 "Про розміри страхових сум за договорами обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" затверджено: - розміри страхових сум за договорами обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, укладеними після набрання чинності правління Правління Національного банку України від 30 травня 2022 року № 109 "Про розміри страхових сум за договорами обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" (з 01 липня 2022 року): - за шкоду, заподіяну майну потерпілих, у розмірі 160000 гривень на одного потерпілого; - за шкоду, заподіяну життю та здоров`ю потерпілих, у розмірі 320000 гривень на одного потерпілого.

Тому, на думку відповідача, сума відшкодування, заподіяна майну потерпілого, не може бути більшою за 160000,00 гривень.

Також, вважають, що сума, яку просить стягнути позивач, на витрати за надання професійної правничої допомоги необґрунтовані та надмірні.

Третя особа, ОСОБА_2 надав до суду свої пояснення в яких позовні вимоги заперечує за їх необґрунтованості та просить суд відмовити в їх задоволенні. Вважає, що його вина недоведена, а тому позов слід залишити без задоволення.

У судове засідання позивач не з`явився. Про час та місце був належним чином повідомлений. Надав заяву в якій просив справу слухати за його відсутності та підтримав позовні вимоги.

Представник відповідача у судовому засіданні не з`явився. Про час та місце був належним чином повідомлений. Клопотань не надавав.

Третя особа у судовому засіданні не з`явився. Про час та місце був належним чином повідомлений. Клопотань не надавав.

В силу положень ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Всебічно та повно з`ясувавши обставини справи, об`єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи, давши їм оцінку, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для задоволення позовних вимог.

Принцип захисту судом порушеного права особи будується при встановленні порушення такого права. Так, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Правом звернення до суду за захистом наділена особа, права якої порушені, невизнані або оспорені.

Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законами України.

Згідно із ч. 1 ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизначених або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Статтею 55 Конституції України установлено, що права і свободи людини і громадянина захищаються судом. Кожен має право будь-яким не забороненим законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.

Частиною 1 статті 4 ЦПК України передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до ч. 1 ст. 5 ЦПК України здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Відповідно до ч. 1 ст. 19 ЦПК України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.

За змістом пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованої Законом України від 17 липня 1997 року №475/97-ВР «Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів №2, 4, 7 та 11 до Конвенції», кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Згідно до ч.1 ст.13 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

За змістом ч. 1 ст.81 ЦПК України кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Дослідивши наданні докази, суд встановив, що наявні підстави для задоволення позову з огляду на наступне.

Судом фактично встановлено, що 31.07.2024 о 19:25 годині в с. Новоолександрівка, на перехресті вулиці Сурської та провулка Сурського, мала місце дорожньо-транспортна пригода за участю водія ОСОБА_2 , який керував автомобілем BMW 318D д.н.з. НОМЕР_2 , та водія ОСОБА_1 , який керував автомобілем Ford Fiesta д.н.з. НОМЕР_3 .

Положеннями частин 1, 2, 3 ст. 22 ЦК України передбачено, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є: втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода). Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 1187 ЦК України джерелом підвищеної небезпеки є діяльність пов`язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо- і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка що діяльність здійснює, та інших осіб. Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Пунктом 1 ч. 1 ст. 1188 ЦК України визначено, що шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою.

Згідно з ч. 1 ст. 25 Закону України «Про страхування» (редакція закону станом на дату ДТПП) здійснення страхових виплат і виплата страхового відшкодування проводиться страховиком згідно з договором страхування на підставі заяви страхувальника (його правонаступника або третіх осіб, визначених умовами страхування) і страхового акта (аварійного сертифіката), який складається страховиком або уповноваженою ним особою аварійним комісаром) у формі, що визначається страховиком.

На час настання ДТП діяв Закон України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» від 01.07.2004 (далі Закон №1961-IV), який втратив чинність 01.01.2025 у зв`язку з введенням в дію Закону України №3720-ІХ від 21.05.2024 «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів».

Положеннями ст. 41 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» (в редакції закону станом на дату ДТП) передбачено, що МТСБУ за рахунок коштів фонду захисту потерпілих відшкодовує шкоду на умовах, визначених цим Законом, у разі її заподіяння транспортним засобом, власник якого не застрахував свою цивільно-правову відповідальність, крім шкоди, заподіяної транспортному засобу, який не відповідає вимогам пункту 1.7 статті 1 цього Закону, та майну, яке знаходилося в такому транспортному засобі.

Відповідно до ст. 29 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» (в редакції закону станом на дату ДТП), у зв`язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов`язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством.

Згідно з п. 35.1 ст. 35 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» (в редакції закону станом на дату ДТП), для отримання страхового відшкодування потерпілий чи інша особа, яка має право на отримання відшкодування, протягом 30 днів з дня подання повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду подає страховику (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, МТСБУ) заяву про страхове відшкодування.

Пунктом 36.4 ст. 36 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» (в редакції закону станом на дату ДТП) визначено, що виплата страхового відшкодування (регламентна виплата) здійснюється безпосередньо потерпілому (іншій особі, яка має право на отримання відшкодування) або погодженим з ним особам, які надають послуги з ремонту пошкодженого майна, сплатили страхове відшкодування за договором майнового страхування (крім регламентної виплати, передбаченої підпунктом «а» пункту 41.1 статті 41 цього Закону), лікування потерпілих та інші послуги, пов`язані з відшкодуванням збитків.

Як встановлено судом цивільно-правова відповідальність водія BMW 318D д.н.з. НОМЕР_2 не застрахована.

На дату звернення до суду відповідач покладені на нього обов`язки щодо своєчасного сплати страхового відшкодування не виконав, а тому таке відшкодування має бути стягнено в судовому порядку.

Стаття 15 ЦК України передбачає право на захист цивільних прав та інтересів: «Кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Стаття 16 ЦК України передбачає, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Стаття 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод вимагає, щоб норми національного правового засобу стосувалися сутності небезпідставної заяви за Конвенцією та надавали відповідне відшкодування. Зміст зобов?язань за статтею 13 також залежить від характеру скарги заявника за Конвенцією. Тим не менше, засіб захисту, що вимагається згаданою статтею, повинен бути ефективним як у законі, так і на практиці. зокрема, у тому сенсі, щоб його використання не було ускладнене діями або недоглядом органів влади відповідної держави (пункт 75 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Афанасьєв проти України» від 05 квітня 2005 року, заява №38722/02). Ефективний засіб правового захисту у розумінні статті 13 Конвенції повинен

забезпечити поновлення порушеного права і одержання особою бажаного результату.

Статтею 76 ЦПК України визначено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до ст.80 ЦПК України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування; питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Згідно ст.82 ЦПК України обставини, визнані сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі, не підлягають доказуванню. Обставини, визнані судом загальновідомими, не потребують доказування.

Вирішення даної цивільної справи та прийняття відповідного обґрунтованого по ній рішення неможливе без встановлення фактичних обставин, вибору норми права та висновку про права та обов`язки сторін. Всі ці складові могли бути з`ясовані лише в ході доказової діяльності, метою якої є, відповідно до ЦПК України, всебічне і повне з`ясування всіх обставин справи, встановлення дійсних прав та обов`язків учасників спірних правовідносин.

Подавши свої докази, сторони реалізували своє право на доказування і одночасно виконали обов`язок із доказування, оскільки ст.81 ЦПК закріплює правило, за яким кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Обов`язок із доказування покладається також на осіб, яким надано право захищати права, свободи та інтереси інших осіб, або державні чи суспільні інтереси (ст. 43, 49 ЦПК України). Тобто, процесуальними нормами встановлено як право на участь у доказуванні (ст.43 ЦПК України), так і обов`язок із доказування обставини при невизнані них сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі.

Крім того, суд безпосередньо не повинен брати участі у зборі доказового матеріалу. Слід також зазначити, що позивач в разі наявності труднощів щодо витребування доказів по справі, відповідно до статті 84 ЦПК України, могла би скористатися своїм процесуальним правом та звернутися до суду з відповідним клопотанням про витребування доказів.

Відповідно до ст.89 ЦПК України суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємозв`язок доказів у їх сукупності.

Згідно ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Суд, дослідивши матеріали справи, надані до неї докази та посилання на докази, прослухавши ствердження сторін по справі, вважає, що позовні вимоги слід задовольнити.

Щодо витрат на професійну правничу допомогу слід вказати наступне.

Статтею 133 ЦПК України передбачено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати, зокрема, на професійну правничу допомогу.

Згідно ст.137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Статтею 141 ЦПК України визначено, що інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову -на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Згідно з практикою Європейського суду з прав людини заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі «East/West Alliance Limited» проти України», заява N 19336/04). У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Відповідно до правової позиції викладеної у Додатковій Постанові Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі №755/9215/15-ц, провадження №14-382цс19, розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

Зважаючи на вищевикладене, суд дійшов висновку, що витрати на правничу допомогу підлягають відшкодуванню з відповідача у розмірі 5000,00 грн.

Згідно ч. 1 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

За приписами частини 1 статті 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

За приписами абз.1 п.п.1 п.1 ч.2 ст.4 Закону України «Про судовий збір» ставка судового збору за подання до суду позовної заяви майнового характеру, яка подана фізичною особою складає 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

З матеріалів справи вбачається що позивачем не сплачено судовий збір, хоча про його сплату зазначено у позовній заяві.

Пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод передбачено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом.

Дане положення кореспондується зі статтею 55 Конституції України в якій закріплено, що права і свободи людини і громадянина захищаються судом. Кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб та право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.

Реалізується право особи на захист у суді шляхом подачі позову до суду, яка підлягає оплаті судовим збором.

У ст. 1, 4 Закону України «Про судовий збір» визначено, що судовий збір це збір, що справляється на всій території України за подання заяв, скарг до суду, а також за видачу судами документів і включається до складу судових витрат та справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Згідно Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 року, Рекомендації R (81) 7 Комітету міністрів державам?членам стосовно шляхів полегшення доступу до правосуддя від 14.05.1981 року та практику Європейського суду з прав людини, які встановлюють, що сплата судових витрат не повинна перешкоджати доступу до суду, ускладнювати цей доступ таким чином і такою мірою, щоб завдати шкоди самій суті цього права, та має переслідувати законну мету.

За практикою ЄСПЛ, судовий збір не повинен обмежувати право заявників на доступ до правосуддя та має бути «розумним». Разом з тим, на думку ЄСПЛ, судовий збір є таким собі обмежувальним заходом, який попереджає подання необґрунтованих та безпідставних позовів та перенавантаження судів.

У рішеннях у справі «Мірагаль Есколано та інші проти Іспанії» від 13.01.2000р. ЕСПЛ зазначив, що надто суворе тлумачення внутрішніми судами процесуальної норми позбавило заявників права доступу до суду і завадило розгляду їхніх позовних вимог. Це визнане порушенням пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Тобто, враховуючи той факт, що позивачем по справі не було сплачено судовий збір, а питання розподілу здійснюється під час ухвалення рішення по справі, а також той факт, що не сплата судового збору не повинна позбавляти громадян права на доступ до правосуддя, а тому суд вважає за можливе стягнути з відповідача по справі на користь Держави суму судового збору, яка не була сплачена позивачем при зверненні до суду.

Отже з урахуванням висновку суду про задоволення позову в повному обсязі з відповідача на користь Держави підлягає стягненню судові витрати у вигляді судового збору несплаченого позивачем у сумі 1 331,20 грн.

Отже, на підставі вищезазначеного, та керуючись ст.ст. 2, 4, 76, 80, 81, 89, 263, 265, 268, 272, 273 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до Моторного (транспортного) страхового бюро України, третя особа: ОСОБА_2 , про відшкодування майнової шкоди (регламентної виплати) завданої наслідками дорожньо-транспортної пригоди задовольнити частково.

Стягнути з Моторного (транспортного) страхового бюро України (код ЄДРПОУ 21647131) на користь Держави судові витрати у вигляді судового збору у розмірі 1331,20 грн.

Стягнути з Моторного (транспортного) страхового бюро України (код ЄДРПОУ 21647131) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ) судові витрати у вигляді витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 5000,00 грн.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційну скаргу на рішення може бути подано протягом тридцяти днів до Дніпровського апеляційного суду з дня складання повного судового рішення.

Суддя Бойко О.М.

Часті запитання

Який тип судового документу № 139040985 ?

Документ № 139040985 це Решение

Яка дата ухвалення судового документу № 139040985 ?

Дата ухвалення - 03.08.2026

Яка форма судочинства по судовому документу № 139040985 ?

Форма судочинства - Гражданское

Я не впевнений, що мені підходить повний доступ до системи YouControl. Які є варіанти?

Ми зацікавлені в тому, щоб ви були максимально задоволені нашими інструментами. Для того, щоб упевнитись в цінності і потребі системи YouControl саме для вас - замовляйте безкоштовну демонстрацію продукту. Також можна придбати доступ на 1 добу за 680 гривень.
Детальна інформація про ліцензії та тарифні плани.

В якому cуді було засідання по документу № 139040985 ?

В Дніпровський районний суд Дніпропетровської області (до 25.04.2025 - Дніпропетровський районний суд Дніпропетровської області)

У чому перевага платних тарифів?

У платних тарифах ви отримуєте іформацію зі 180 джерел даних, у той час як у безкоштовному - з 22. Також у платних тарифах доступно більше розділів даних та аналітичні інструменти миттєвої оцінки компаній, ФОП, та фізосіб.
Детальніше про різницю в доступах на сторінці тарифів.

Данные о судебном решении № 139040985, Дніпровський районний суд Дніпропетровської області (до 25.04.2025 - Дніпропетровський районний суд Дніпропетровської області)

Судебное решение № 139040985, Дніпровський районний суд Дніпропетровської області (до 25.04.2025 - Дніпропетровський районний суд Дніпропетровської області) было принято 03.08.2026. Форма судопроизводства - Гражданское, форма решения – Решение. На этой странице вы сможете найти важные данные об этом судебном решении. Мы предоставляем удобный и быстрый доступ к текущим судебным решениям, чтобы вы могли быть в курсе недавних судебных прецедентов. Наша база данных содержит полный спектр необходимой информации, позволяя вам легко находить важные данные.

Судебное решение № 139040985 относится к делу № 204/311/26

то решение относится к делу № 204/311/26. Фирмы, указанные в тексте настоящего судебного документа:

1) "МОТОРНЕ (ТРАНСПОРТНЕ) СТРАХОВЕ БЮРО УКРАЇНИ"

Наша платформа обеспечивает поиск по разным критериям, таким как регион или название суда. Также в личном кабинете есть возможность подробной настройки, что существенно ускоряет процесс поиска данных. Это позволяет эффективно экономить ваше время при получении необходимой информации из реестра судебных решений и других официальных источников.

Предыдущий документ : 139040984

Следующий документ : 139040986

Налаштувати онлайн-моніторинг ключових змін, таких як початок банкрутства або зміна директора;
Знайти приховані зв’язки ваших контрагентів, зокрема компанії-”одноденки”;
Переглянути наявність і термін дії ліцензій;
Ознайомитись із судовими справами, якщо вони є;
Перевірити наявність податкового боргу;

Решение № 139040985, 03.08.2026, Дніпровський районний суд Дніпропетровської області (до 25.04.2025 - Дніпропетровський районний суд Дніпропетровської області)