№ 139036766, 17.08.2026, Таращанський районний суд Київської області

Єдиний унікальний номер: 379/612/26

Провадження № 3/379/269/26

ПОСТАНОВА

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17 серпня 2026 рокум.Тараща

Суддя Таращанського районного суду Київської області Невгад О.В., розглянувши матеріали адміністративної справи, що надійшли 01.04.2026 з відділення поліції № 2 Білоцерківського РУП ГУНП в Київській області про притягнення до адміністративної відповідальності

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, РНОКПП: НОМЕР_1 , що проживає за адресою: АДРЕСА_1 , який протягом року до адміністративної відповідальності не притягувався,

за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130Кодексу України про адміністративні правопорушення,

У С Т А Н О В И В:

18.03.2026 о 15 год. 45 хв. по вул. Володимира Великого неподалік будинку № 15, водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом Рено Меган, номерний знак НОМЕР_2 , з явними ознаками алкогольного сп`яніння: запах алкоголю з порожнини рота, порушення мови, виражене тремтіння пальців рук, різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя. Від проходження медичного огляду на стан алкогольного сп`яніння у встановленому законом порядку відмовився, чим порушив п. 2.5 ПДР України - відмова особи, яка керує ТЗ, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння, чим скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП.

За указаним фактом працівником поліції на ОСОБА_1 складено протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 618235 від 18.03.2026 за ч. 1 ст. 130КУпАП.

Особа, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 22.07.2026 в судовому засіданні вину у вчиненому адміністративному правопорушенні не визнав та пояснив суду, що 18.03.2026 дійсно керував транспортним засобом Рено Меган, номерний знак НОМЕР_2 . Того дня він проїжджав повз відділення поліції, навпроти якого на його смузі руху стояв поліцейський автомобіль. Назустріч їхав інший автомобіль, тому він, об`їжджаючи автомобіль поліції, не міг сильно взяти ліворуч, і злегка його зачепив бампером, після чого працівники поліції примушували його відремонтувати їх службовий автомобіль. Для вирішення цього питання йому сказали їхати до автомайстра та сказали адресу майстерні. Коли він туди поїхав, то його невдовзі наздогнав інший автомобіль поліції та він зупинився. До нього підійшов працівник поліції ОСОБА_2 з яким вони знайомі та перебувають в чудових стосунках. Працівник поліції Василевський І.А. повідомив йому, що виявив у нього ознаки алкогольного сп`яніння та запропонував пройти огляд на стан сп`яніння. Він запідозрив, що це якась провокація, тому відмовився від проходження огляду з участю працівників поліції. Однак одразу після того, як його відпустили, він поїхав до Таращанської міської лікарні де в добровільному порядку пройшов огляд на стан алкогольного сп`яніння за наслідками якого було встановлено, що він в стані сп`яніння не перебуває та у нього відсутні ознаки сп`яніння. Раніше на нього двічі складали протоколи про адміністративні правопорушення за ст. 130 КУпАП, але справи щоразу були закриті. Дії працівників поліції вважає незаконними, але не оскаржував їх.

Адвокат ОСОБА_1 Гарбар М.Л. клопотала про доручення до матеріалів справи додаткових доказів: висновку від 18.03.2026 щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного сп`яніння, виписки із медичної карти амбулаторного (стаціонарного) хворого на ім`я ОСОБА_1 , акту медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного сп`яніння, інформації про наявність підстав для зупинки транспортного засобу тощо.

Вислухавши особу, яка притягається до адміністративної відповідальності - надані ним у судовому засіданні 22.07.2026 пояснення, беручи до уваги, що в судове засідання 18.08.2026, призначене після оголошеної перерви, ОСОБА_1 та його захисник - адвокат Гарбар М.Л. не з`явилися, вивчивши матеріали адміністративної справи, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю, приходжу до висновку, що вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, повністю підтверджується наявними у справі доказами.

Відповідно до ч. 1 ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.

Згідно до ч. 2 ст. 7 КУпАП провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.

Відповідно до статті 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Згідно зі статтею 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.

Відповідно до вимог статей 252, 280 КУпАП суддя при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний повно й об`єктивно дослідити обставини правопорушення і з`ясувати, чи було воно вчинено та чи винна в цьому дана особа.

Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративне правопорушення, визначених ст. 255 цього Кодексу (ч. 2 ст.251 КУпАП).

Так, відповідно до положень ч. 1 ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, безпеки на автомобільному транспорті та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Порядок дорожнього руху на території України, відповідно до Закону України «Про дорожній рух» від 30 червня 1993 року № 3353, встановлений Правилами дорожнього руху, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року № 1306 (далі Правила дорожнього руху).

Згідно з п. 1.1 Правил дорожнього руху вони, відповідно доЗакону України «Про дорожній рух», встановлюють єдиний порядок дорожнього руху на всій території України.

За змістом п. 1.9 Правил дорожнього руху, особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.

Пунктом 1.10 Правил дорожнього рухупередбачено, що водій - особа, яка керує транспортним засобом і має посвідчення водія (посвідчення тракториста-машиніста, тимчасовий дозвіл на право керування транспортним засобом, тимчасовий талон на право керування транспортним засобом) відповідної категорії.

Пунктом 2.5 Правил дорожнього руху встановлено, що водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Частиною 1 статті 130 КУпАП передбачено відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

У рішенні по справі «О`Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29.06.2007 ЄСПЛ постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов`язки у правовому полі.

Згідно зі ст. 266 КУпАП особи, які керують транспортними засобами, морськими, річковими, малими, спортивними суднами або водними мотоциклами і щодо яких є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, підлягають відстороненню від керування цими транспортними засобами, морськими, річковими, малими, спортивними суднами або водними мотоциклами та оглядові на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції.

Огляд особи, яка керувала транспортним засобом, морським, річковим, малим, спортивним судном або водним мотоциклом, на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов`язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.

У разі незгоди особи, яка керувала транспортним засобом, морським, річковим, малим, спортивним судном або водним мотоциклом, на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров`я. Перелік закладів охорони здоров`я, яким надається право проведення огляду особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, затверджується управліннями охорони здоров`я місцевих державних адміністрацій. Проведення огляду осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, в інших закладах забороняється.

Огляд осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, здійснюється в закладах охорони здоров`я не пізніше двох годин з моменту встановлення підстав для його здійснення. Огляд у закладі охорони здоров`я та складення висновку за результатами огляду проводиться в присутності поліцейського. Кожний випадок огляду осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, у закладі охорони здоров`я реєструється в порядку, визначеному спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади в галузі охорони здоров`я.

Огляд особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, проведений з порушенням вимог цієї статті, вважається недійсним.

Направлення особи для огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду здійснюються в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до п. 2 Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, затвердженого постановою КМУ від 17.12.2008 № 1103 зі змінами і доповненнями, внесеними постановою КМУ від 20.01.2023 № 57 (далі Порядок №1103), огляду підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції згідно з ознаками такого стану, установленими МОЗ і МВС.

Відповідно до п. 3 Порядку №1103 огляд проводиться: поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів (законодавчо регульованих засобів вимірювальної техніки, які відповідають вимогам законодавства про метрологію та метрологічну діяльність); лікарем закладу охорони здоров`я (в сільській місцевості за відсутності лікаря - фельдшером фельдшерсько-акушерського пункту, який пройшов спеціальну підготовку).

За змістом п. 4 Порядку № 1103 огляд на місці зупинки транспортного засобу проводиться із застосуванням технічних засобів відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів - у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов`язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.

Пунктами 6 та 8 Порядку №1103 передбачено, що водій транспортного засобу, що відмовився від проведення огляду на місці зупинки транспортного засобу або висловив незгоду з його результатами, направляється поліцейським для проведення огляду до відповідного закладу охорони здоров`я. У разі відмови водія транспортного засобу від проведення огляду в закладі охорони здоров`я поліцейський в присутності двох свідків складає протокол про адміністративне правопорушення, у якому зазначає ознаки сп`яніння і дії водія щодо ухилення від огляду.

У відповідності до п.6 Інструкції №1452/735,огляд на стан сп`яніння проводиться: поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом; лікарем закладу охорони здоров`я (у сільській місцевості за відсутності лікаря фельдшером фельдшерсько-акушерського пункту, який пройшов спеціальну підготовку).

За змістом п.12 розділу ІІ Інструкції №1452/735 у разі наявності підстав вважати, що водій транспортного засобу перебуває у стані наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, згідно з ознаками, визначеними в пункті 4 розділу I цієї Інструкції, поліцейський направляє цю особу до найближчого закладу охорони здоров`я.

Огляд водія ОСОБА_1 у встановленому порядку не було проведено через його відмову від проходження огляду на стан сп`яніння.

Суддею установлено, що вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, доведена поза розумним сумнівом матеріалами справи про адміністративне правопорушення, а саме:

- відомостями протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 618235 від 18.03.2026 (а.с.1);

- письмовими поясненнями ОСОБА_1 (а.с. 3) та усними його поясненнями, наданими ним в судовому засіданні 22.07.2026, відповідно до яких ОСОБА_1 визнає, що 18.03.2026 о 15 год. 45 хв. керував транспортним засобом Рено Меган, номерний знак НОМЕР_2 , та був зупинений працівником поліції поліцейським офіцером громади ОСОБА_2 , який запропонував пройти огляд на стан сп`яніння, на що він відповів відмовою, оскільки вважав, що працівниками поліції «фабрикуються» матеріали щодо нього. Наполягає, що у нього були відсутні ознаки алкогольного сп`яніння, тому одразу після того він самостійно поїхав до Таращанської міської лікарні де без працівників поліції пройшов огляд на стан сп`яніння за результатами якого було встановлено, що він не перебуває в стані сп`яніння;

- додатком до протоколу диском з відеозаписом з нагрудної камери поліцейського №861702 від 18.03.2026 (а.с.8), на якому зафіксовано наступну хронологію подій:

- зафіксовано зупинку автомобіля Рено Меган, номерний знак НОМЕР_2 18.03.2026 о 15:41 та перебування ОСОБА_1 за кермом;

- спілкування працівника поліції ОСОБА_2 з ОСОБА_1 , зокрема працівник поліції представився, повідомив причину зупинки, запропонував водію надати посвідчення водія та свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу;

- поліцейський повідомив водію про виявлені у нього ознаки алкогольного сп`яніння та тричі запропонував пройти відповідний огляд з метою виявлення стану сп`яніння (з 15:49) як на місці зупинки так і в медичному закладі, роз`яснив наслідки відмови від проходження огляду на стан сп`яніння, а саме складання протоколу про вчинення правопорушення, передбаченого ст. 130 КУпАП;

- водій ОСОБА_1 відмовився пройти огляд на стан сп`яніння;

- працівник поліції роз`яснив ОСОБА_1 його права;

- у зв`язку з відмовою водія від проходження огляду в закладі охорони здоров`я, працівники поліції розпочали процедуру складання протоколу про адміністративне правопорушення за ч.1 ст. 130 КУпАП;

Вказаний відеозапис з нагрудної камери поліцейського є одними з об`єктивних доказів у справі. При цьому, обставини адміністративного правопорушення, які зазначені в протоколі, та норма інкримінованого ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП, повністю узгоджуються із дослідженими відеозаписами з нагрудної камери поліцейського.

Згідно з п. 2.5 Правил дорожнього руху України, водій повинен на вимогу поліцейського пройти медичний огляд для визначення стану алкогольного сп`яніння, впливу наркотичних чи токсичних речовин.

Суд зазначає, що об`єктивна сторона правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, у даному випадку полягає не у факті керування транспортним засобом у стані сп`яніння, а у самій відмові водія від проходження огляду у встановленому законом порядку.

Дослідженими судом записами чітко зафіксовано, що після виявлення ознак сп`яніння працівник поліції запідозрив перебування ОСОБА_1 в стані алкогольного сп`яніння тричі запропонували водію пройти огляд на стан сп`яніння на місці зупинки, або проїхати до медичного закладу для проходження огляду. На вказані законні та повторні вимоги працівників поліції останній відповів відмовою, обґрунтовуючи що це провокація працівників поліції, зумовлена бажанням покарати його за ДТП з участю автомобіля поліції.

Такі твердження водія суд оцінює критично, оскільки жодних доказів на підтвердження своїх пояснень ОСОБА_1 суду не надав, навпаки, з наданого до суду адвокатом Гарбар М.Л. письмового доказу - інформації відділення поліції № 2 Білоцерківського РУП ГУНП в Київській області від 16.07.2026 року вбачається, що 18.03.2026 з 12:00 до 17:00 повідомлень щодо ОСОБА_1 або транспортного засобу Рено Меган номерний знак НОМЕР_2 , про вчинення правопорушень, причетність до ДТП чи інших подій до чергової частини ВП №2 не надходило.

Будь-які побутові чи особисті обставини не звільняють водія від обов`язку дотримуватися ПДР України та виконувати законні вимоги поліції. Отримання права на керування автомобілем автоматично покладає на особу обов`язок проходити процедури контролю, що передбачено п. 2.5. ПДР України.

Що стосується доводів сторони захисту про те, що ОСОБА_1 протягом встановленого законом 2-годинного терміну самостійно добровільно пройшов огляд на стан алкогольного сп`яніння в медичному закладі - Таращанській міській лікарні, за результатами якого у нього стану сп`яніння виявлено не було, суд оцінює ці доводи як такі, що не спростовують наведених вище висновків суду щодо наявності в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП у формі відмови водія від проходження на вимогу працівника поліції огляду на стан сп`яніння. Разом з тим, ОСОБА_3 при проходженні огляду на стан сп`яніння не дотримався вимоги ст. 266 КУпАП, відповідно до якої огляд осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, здійснюється в закладах охорони здоров`я не пізніше двох годин з моменту встановлення підстав для його здійснення. Огляд у закладі охорони здоров`я та складення висновку за результатами огляду проводиться в присутності поліцейського.

Таким чином, огляд ОСОБА_1 , що був проведений 18.03.2026 в Таращанській міській лікарні (а.с. 36, 46) був проведений не в присутності поліцейського, тому, відповідно до ч. 5 ст. 266 КУпАП, огляд особи на стан алкогольного сп`яніння, проведений з порушенням вимог цієї статті, вважається недійсним.

Разом з тим, суд звертає увагу на те, що у клопотанні про закриття справи адвокат послалась на неіснуючу судову практику. Так у ЄДРСР відсутні постанови Верховного Суду у справі № 396/186/17 (справа про притягнення особи до адміністративної відповідальності за ст. 173-2 КУпАП), у справі № 489/4710/17 (цивільна справа про відшкодування шкоди завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди). Обставини справи № 686/11314/17 не релевантні, справа стосувалась оскарження дій працівників поліції та розглядалась в порядку адміністративної юрисдикції, зазначена в клопотанні постанова Верховного Суду в складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 15.03.2019 не містить наведених у клопотанні правових позицій. Рішення Конституційного Суду України від 22.12.2010 року № 23-рп/2010 також не містить наведених захисником положень.

Відтак, з наведеного вище вбачається, що факт відмови ОСОБА_1 від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння як на місці зупинки транспортного засобу, так і в закладі охорони здоров`я є повністю доведеним. В діях ОСОБА_1 наявний склад адміністративного правопорушення - відмови особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, а тому його дії вірно кваліфіковані за ч.1 ст.130 КУпАП. З матеріалів справи не вбачається, що ОСОБА_1 протягом року вже було притягнуто до адміністративної відповідальності за вчинення правопорушень, передбачених ст.130 КУпАП.

Суд також враховує позицію Європейського суду з прав людини, сформовану, зокрема у справах «Салов проти України» (заява № 65518/01; пункт 89), «Проніна проти України» (заява № 63566/00; пункт 23) та «Серявін та інші проти України» (заява № 4909/04; пункт 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення.

Відповідно до п. 6 ст. 39 КУпАП адміністративне стягнення за вчинення правопорушень, передбачених статтею 130 цього Кодексу, може бути накладено протягом одного року з дня його вчинення.

Підстав, що виключають адміністративну відповідальність згідно зі ст. 17 КУпАП України, у справі не встановлено. Терміни притягнення до адміністративної відповідальності не збігли.

Згідно з положеннями ст. 23 КУпАП України, адміністративні стягнення є мірою відповідальності і застосовуються з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобіганню вчинення нових правопорушень, як самим правопорушником, так і іншими особами.

Статтею 33 КУпАП передбачено, що стягнення за адміністративне правопорушення накладається у межах, установлених цим Кодексом та іншими законами України. При накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, крім випадків накладення стягнення за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксованому в автоматичному режимі.

Правопорушення, за вчинення якого притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , входить до глави 10 «Адміністративні правопорушення на транспорті, в галузі шляхового господарства і зв`язку» та належить до правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у зв`язку із чим при прийнятті рішення суд не бере до уваги особу порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність.

Санкцією частини 1 статті 130 КУпАП передбачено накладення на особу, винну у вчиненні цього правопорушення, адміністративного стягнення у виді накладення штрафу на водіїв у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік і на інших осіб - накладення штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Ураховуючи вказані вище положення законодавства України, на ОСОБА_1 має бути накладено адміністративне стягнення в межах санкції частини 1 статті 130 КУпАП у виді штрафу з позбавленням права керування транспортними засобами.

Відповідно до статті 40-1КУпАП та статті 4 Закону України «Про судовий збір» з ОСОБА_1 підлягає стягненню судовий збір на користь держави у розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 665,60 грн.

Враховуючи вищевикладене, керуючись статтями 1, 9, 23, 33, 38, 130, 266, 268, 276-285, 301, 303, 304 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суддя

П О С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, і накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000,00 гривень, з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.

Реквізити: отримувач коштів ГУК у Київ.обл/м. Київ/21081300 ЄДРПОУ 37955989, банк отримувача Казначейство України (ЕАП), рахунок IBAN UA488999980313030149000010001, код класифікації доходів бюджету 21081300.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь держави судовий збір в розмірі 665,60 грн.

Реквізити: стягувач - Державна судова адміністрація України, вул. Липська, 18/5, м. Київ, 01601, код стягувача (за ЄДРПОУ): 26255795, отримувач коштів - ГУК у м.Києві/м.Київ/22030106; код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37993783; банк отримувача: Казначейство України (ЕАП); рахунок отримувача: UА908999980313111256000026001; код класифікації доходів бюджету: 22030106.

Роз`яснити, що згідно ст. 307 КУпАП штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, крім випадків, передбачених ст. 300-1 цього Кодексу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.

Відповідно до ст. 308 КУпАП у разі несплати правопорушником штрафу у строк, установлений частиною першою ст. 307 цього Кодексу, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом. У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується: подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті цього Кодексу та зазначеного у постанові про стягнення штрафу; витрати на облік зазначених правопорушень. Розмір витрат на облік правопорушень визначається Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до ст. 317 КУпАП направити постанову для виконання відповідній посадовій особі органу Національної поліції, зазначеній в пунктах 2 і 3 частини другої ст. 222 цього Кодексу.

Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках, передбачених частиною п`ятою статті 7 та частиною першою ст.. 287 КУпАП.

Апеляційна скарга подається до Київського апеляційного суду через Таращанський районний суд Київської області.

Суддя О.В. Невгад