Решение № 139025847, 17.08.2026, Тисменицький районний суд Івано-Франківської області

Справа № 352/1303/26

Провадження № 2/352/1239/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 серпня 2026 рокум. Івано-Франківськ

Тисменицький районний суд Івано-Франківської області в складі:

головуючого судді Кузьменка С.В.,

за участю

секретаря судового засідання Кукули О.С.,

розглянувши у відкритому судового засіданні в залі суду цивільну справу

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю « фінансова компанія « Позика»

до ОСОБА_1

про стягнення заборгованості, -

ВСТАНОВИВ:

І. Рух провадження та процесуальні рішення

Ухвалою Тисменицького районного суду Івано-Франківської області від 26 травня 2026 року відкрито провадження у справі за позовом ТОВ «ФК «Позика» (далі Позивач) до ОСОБА_1 (далі- Відповідач) про стягнення заборгованості за кредитним договором та розгляд справи призначено на 25 червня 2026 року.

15 червня та 15 липня 2026 року до суду повернулось рекомендоване повідомлення про вручення Відповідачеві поштового відправлення із позначкою «адресат відсутній за вказаною адресою».

25 червня 2026 року судове засідання відкладено на 13 серпня 2026 року у зв`язку із першою неявкою Відповідача, повідомленого належним чином про дату, час та місце розгляду справи.

13 серпня 2026 року в судове засідання не з`явились Позивач та Відповідач.

Представник Позивача подав до суду клопотання про проведення судового засідання без їхньої участі, позовні вимоги підтримують у повному обсязі, проти винесення заочного рішення не заперечують.

Відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце розгляду справи шляхом надсилання рекомендованого повідомлення за адресою її реєстрації та розміщенням 25 червня 2026 року оголошення про виклик до суду на офіційному веб-сайті судової влади України.

При вирішенні питання щодо належності повідомлення Відповідача про дату, час і місце розгляду справи Суд зазначає, що у відповідності до вимог статті 128 Цивільного процесуального кодексу ухвалу про призначення справи до судового розгляду Відповідачеві скеровано за його зареєстрованим у встановленому законодавством порядку місцем проживання. Згідно пункту 4 частини восьмої статті 128 цього Кодексу днем вручення судової повістки є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відсутність особи за адресою проживання.

Враховуючи скерування ухвали про призначення справи до розгляду за адресою зареєстрованого в установленому законодавством порядку місця проживання Відповідача та повернення повістки із відміткою «адресат відсутній за вказаною адресою» Суд вважає, що Відповідач повідомлений належним чином про дату, час та місце розгляду справи. Вказані висновки узгоджуються із позицією Верховного Суду, викладеною, зокрема, в постанові від 21 грудня 2022 року у справі № 757/15603/19.

При вирішенні питання щодо належності повідомлення Відповідача про дату, час і місце розгляду справи Суд зазначає, що у відповідності до вимог пункту 11 частини восьмої статті 128 Цивільного процесуального кодексу з опублікуванням оголошення про виклик особа вважається повідомленою про дату, час і місце розгляду справи.

Згідно статті 280 Цивільного процесуального кодексу України, Суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: 1) відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; 2)відповідач не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; 3)відповідач не подав відзив; 4) позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

На підставі викладеного, враховуючи, що Відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце розгляду справи, в судове засідання не з`явилась без повідомлення причин та не подала відзив, а Позивач не заперечує проти заочного вирішення справи, 13 серпня 2026 року Судом постановлено ухвалу про заочний розгляд справи.

13 серпня 2026 року у відповідності до вимог статті 244 Цивільного процесуального кодексу України Суд відклав ухвалення та проголошення судового рішення на строк до 17 серпня 2026 року.

ІІ. Стислий виклад позиції сторін

Позивач зазначає, що 02 січня 2022 року між ТОВ «ФК «Ірбіс» та Відповідачем укладено кредитний договір №98459951 від 02 січня 2022 року.

01 вересня 2025 року між ТОВ «ФК «Ірбіс» та Позивачем укладено договір факторингу №01092025/1, відповідно до умов якого право грошової вимоги за кредитним договором №98459951 від 02 січня 2022 року перейшло до Позивача.

Відповідно до договору факторингу від 01 вересня 2025 року, Позивач набув права грошової вимоги до Відповідача в сумі 10200 гривень, з яких:

-3 000 гривень - сума заборгованості за основною сумою боргу;

-7200 гривень - сума заборгованості за відсотками.

Тому, у відповідності до статей 509,525,526,530,610,612,1049,1054 Цивільного кодексу України, Позивач просить стягнути з Відповідача на його користь:

-заборгованість за кредитним договором в розмірі 10200 гривень;

понесені судові витрати: судовий збір в розмірі 2662,40 гривен та витрати на правову допомогу у розмірі 5500 гривень.

Відповідач, належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи, в судове засідання не з`явився та відзив не надав.

ІІІ. Докази, досліджені судом

1.Договір №98459951 від 02 січня 2022 року, про споживчий кредит, укладений між ТОВ «ФК «Ірбіс» та Відповідачем, згідно із яким:

- сума кредиту становить 3 000 гривень;

- строк кредиту 90днів (02 квітня 2022 року дата повернення кредиту);

- процентна ставка: пільговий період 21 календарних днів ( з 02 січня 2022 року по 23 січня 2022 року) процентна ставка 2% в день від суми кредиту та стандартний період 69 календарних днів ( з 24 січня 2022 року по 02 квітня 2022 року) із процентною ставкою 3% в день.

2.Додатковий договір № 1 від 31 січня 2022 року до кредитного договору № 98459951, відповідно до якого сторони дійшли згоди щодо строку кредиту і погодили, що наступний пільговий період із процентною ставкою 2% в день від тіла кредиту застосовується з 31 січня 2022 року по 02 березня 2022 року. Стандартний період складає 60 календарних днів із процентною ставкою 3% в день від тіла кредиту і застосовується з 03 березня 2022 року по 01 травня 2022 року.

3.Повідомлення ТОВ «УНІВЕРСАЛЬНІ ПЛАТІЖНІ РІШЕННЯ», що надає послуги з переказу коштів в національній валюті без відкриття рахунків, відповідно до якої Відповідачу 22 січня 2022 року здійснено переказ на суму 3000 гривень, маска картки НОМЕР_1 , номер транзакції в системі iPay.ua 128717094, призначення платежу: зарахування 3000 гривень на карту НОМЕР_1 .

4.Розрахунок заборгованості за договором №98459951 від 02 січня 2022 року про надання коштів на умовах споживчого кредиту станом на 01 вересня 2025 року, відповідно до якого заборгованість Відповідача становить 10200 гривень, з яких заборгованість за основним боргом складає 3 000 гривень, заборгованість за відсотками 7200 гривень.

5.Договір факторингу №01092025/1від 01 вересня 2025 року, відповідно до якого ТОВ «ФК «Ірбіс»» зобов`язується відступити право грошової вимоги на користь Позивача за плату.

6.Акт прийому-передачі реєстру прав вимоги за договором факторингу № 01092025/1 01 вересня 2025 року, відповідно до якого ТОВ «ФК «Ірбіс» передало, а Позивач прийняв реєстр боржників.

7.Платіжна інструкція №6054383 від 02 вересня 2025 року, відповідно до якої Позивач сплатив ТОВ «ФК «Ірбіс» кошти на виконання договору факторингу №01092025/1 від 01 вересня 2025 року.

8.Витяг із додатку №1 до договору факторингу №01092025/1 від 01 вересня 2025 року, в якому міститься інформація про заборгованість Відповідача в сумі 10200 гривень.

IV. Фактичні обставини, встановлені судом

В ході судового розгляду встановлено, що між ТОВ «ФК «Ірбіс» та Відповідачем укладено кредитний договір №98459951 від 02 січня 2022 року, відповідно до якого сума кредиту становить 3 000 гривень, строк кредиту 90днів (02 квітня 2022 року дата повернення кредиту); процентна ставка: пільговий період 21 календарних днів ( з 02 січня 2022 року по 23 січня 2022 року) процентна ставка 2% в день від суми кредиту та стандартний період 69 календарних днів ( з 24 січня 2022 року по 02 квітня 2022 року) із процентною ставкою 3% в день (пункт ІІІ.1 Рішення).

02 січня 2022 року ТОВ «ФК «Ірбіс» надав Відповідачу грошові кошти в розмірі 3 000 гривень шляхом перерахування на банківську карту Відповідача, що підтверджується повідомленням ТОВ «Універсальні платіжні рішення» (пункт ІІІ.3 Рішення).

31 січня 2022 року між первісним кредитором та Відповідачем було укладено додатковий договір № 1 до кредитного договору №98459951, відповідно до якого вони дійшли згоди щодо строку кредиту і погодили, що наступний пільговий період із процентною ставкою 2% в день від тіла кредиту застосовується з 31 січня 2022 року по 02 березня 2022 року. Стандартний період складає 60 календарних днів із процентною ставкою 3% в день від тіла кредиту і застосовується з 03 березня 2022 року по 01 травня 2022 року (пункт ІІІ.2 Рішення).

Позивач набув право вимоги на підставі укладеного договору факторингу №01092025/1 що підтверджується договором, платіжною інструкцією, витягом з додатку до договору факторингу та актом прийому-передачі реєстру прав вимоги (пункт ІІІ.5-ІІІ.8 Рішення).

Згідно із розрахунком, наданим Позивачем,на час розгляду справи Відповідачем в повному обсязі не повернуто кредит, а також не сплачені проценти, в зв`язку із чим сума заборгованості становить 10200 гривень, з яких: 3000 гривень - тіло кредиту, 7200 гривень заборгованість за відсотками (пункт ІІІ.4 цього Рішення).

На час розгляду справи Відповідачем не надано доказів погашення зазначеної простроченої заборгованості.

V. Висновки суду

Відповідно до статті 626 Цивільного кодексу України Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до статті 629 цього Кодексу Договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно статті 530 цього Кодексу якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно статті 1054 цього Кодексу за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит), позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Як встановлено в ході розгляду справи, Відповідачем не виконано умови укладеного Договору та не повернуто Позивачеві отримані кошти.

Факт отримання коштів підтверджується договором та повідомленням про переказ коштів на картковий рахунок Відповідача.

Права вимоги заборгованості за вказаними кредитним договором перейшло до Позивача на підставі укладеного договору факторингу ( пункти ІІІ.5-ІІІ.8 цього Рішення).

Таким чином, Позивачем надано докази щодо наявності у Відповідача перед ним заборгованості за кредитним договором за тілом кредиту в розмірі 3000 гривень.

щодо розміру заборгованості за процентами

Відповідно до статті 1048 Цивільного кодексу України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.

Відповідно до висновків Верховного Суду, викладених в постанові Великої Палати Верховного Суду від 05 квітня 2023 року у справі № 910/4528/16 ( пункти 81-85) що проценти відповідно до статті 1048 ЦК України сплачуються не за сам лише факт отримання позичальником кредиту, а за «користування кредитом» (тобто за можливість позичальника за плату правомірно не сплачувати кредитору борг протягом певного часу).

Надання кредиту наділяє позичальника благом, яке полягає в тому, що позичальник, одержавши від кредитора грошові кошти, не повинен повертати їх негайно, а отримує можливість правомірно не сплачувати кредитору борг протягом певного часу (строку кредитування, у межах якого сторони можуть встановити періоди повернення частини суми кредиту), а кредитор, відповідно, за загальним правилом не вправі вимагати повернення боргу протягом відповідного строку (право кредитора достроково вимагати повернення всієї суми кредиту передбачає частина друга статті 1050 ЦК України). Саме за це благо - можливість правомірно не повертати кредитору борг протягом певного часу - позичальник сплачує кредитору плату, якою є проценти за договором кредиту відповідно до статті 1048 ЦК України.

Зі спливом строку кредитування чи пред`явленням кредитором вимоги про дострокове погашення кредиту кредит позичальнику не надається, позичальник не може правомірно не повертати кошти, а тому кредитор вправі вимагати повернення кредиту разом із процентами, нарахованими відповідно до встановлених у договорі термінів погашення періодичних платежів на час спливу строку кредитування чи пред`явлення вимоги про дострокове погашення кредиту у межах цього строку. Тобто позичальник у цьому разі не отримує від кредитора відповідне благо на період після закінчення строку кредитування чи після пред`явлення кредитором вимоги про дострокове погашення кредиту, а тому й не повинен сплачувати за нього нові проценти відповідно до статті 1048 ЦК України.

Очікування кредитодавця, що позичальник повинен сплачувати проценти за «користування кредитом» поза межами строку, на який надається такий кредит (тобто поза межами існування для позичальника можливості правомірно не сплачувати кредитору борг), виходять за межі взаємних прав та обов`язків сторін, що виникають на підставі кредитного договору, а отже, такі очікування не можуть вважатись легітимними.

Суд бере до уваги вищевказані висновки Верховного Суду та вважає, що нарахування відсотків за користування кредитом може здійснюватися на підставі статті 1048 Цивільного кодексу України виключно протягом строку дії договору.

Відповідно до умов договору його укладено на 90 днів, а розмір відсотків за Договором становить: пільговий період 21 календарних днів ( з 02 січня 2022 року по 23 січня 2022 року) процентна ставка 2% в день від суми кредиту та стандартний період 69 календарних днів ( з 24 січня 2022 року по 02 квітня 2022 року) із процентною ставкою 3% в день (пункт ІІІ.1 Рішення).

Таким чином, нарахування відсотків за користування кредитом в цій справі має становити:

-02 січня 2022 року по 23 січня 2022 року нарахування відсотків за користування кредитом становить 1260 гривень (21 день * (3000 гривень * 2 %);

-24 січня 2022 року по 31 січня 2022 року нарахування відсотків за користування кредитом становить 720 гривень (8 днів * (3000 гривень * 3 %);

Відповідно розмір нарахованих відсотків становить 1980 гривень (1260+720).

Відповідно до розрахунку заборгованості за кредитом Відповідачем 31 січня 2022 року було сплачено відсотки в розмірі 1980 гривень (пункт ІІІ.4 Рішення).

31 січня 2022 року між первісним кредитором та Відповідачем укладено додатковий договір №1, відповідно до якого вони дійшли згоди щодо строку кредиту і погодили, що наступний пільговий період із процентною ставкою 2% в день від тіла кредиту застосовується з 31 січня 2022 року по 02 березня 2022 року. Стандартний період складає 60 календарних днів із процентною ставкою 3% в день від тіла кредиту і застосовується з 03 березня 2022 року по 01 травня 2022 року (пункт ІІІ.2 Рішення).

Таким чином, нарахування відсотків за користування кредитом в цій справі має становити:

-01 лютого 2022 року по 02 березня 2022 року нарахування відсотків за користування кредитом становить 1800 гривень (30 днів * (3000 гривень * 2 %);

- 03 березня 2022 року по 01 травня 2022 року нарахування відсотків за користування кредитом становить 5400 гривень (60 днів * (3000 гривень * 3 %);

Відповідно розмір нарахованих відсотків становить 7200 гривень (1800+5400).

Загальний розмір відсотків за користування кредитом в межах строку договору становить 7200 гривень.

Таким чином, позовні вимоги в частині стягнення заборгованості за процентами підлягають задоволенню в розмірі 7200 гривень.

VI. Щодо судового збору

Відповідно до статті 141 Цивільного процесуального кодексу України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Позивачем сплачено судовий збір в сумі 2662,40 гривень.

Враховуючи, що позовні вимоги задоволені в повному обсязі, то сплата судового збору в цій справі покладається на Відповідача в повному обсязі.

Таким чином, судові витрати у справі, які складаються із судового збору в розмірі 2662,40 гривень мають бути покладені на Відповідача.

VІI. Щодо витрат на професійну правову допомогу

Пунктом 1 частини третьої статті 133 Цивільно процесуального кодексу України передбачено, що до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу.

На підтвердження понесених витрат на правничу допомогу до матеріалів справи представником Позивача було надано:

-Договір № 39493634/03 від 02 січня 2026 року про надання правничої допомоги між Позивачем та адвокатом Горобей Р.Г. згідно якого Позивач доручає, а адвокат приймає на себе зобов`язання надавати правничу допомогу в обсязі та на умовах, передбаченим цим Договором.

-Акт приймання-передачі наданих послуг, згідно якого Позивачеві надані послуги щодо: письмова консультація 30 хвилин (500 гривень); правовий аналіз 1 година (1500 гривень); складення позовної заяви - 2 години ( 3000 гривень); формування додатків до позовно заяви 30 хвилин ( 500 гривень).

Загальна вартість наданих послуг складає 5500 (п`ять тисяч п`ятсот) гривень.

Відповідно до частини третьої статті 141 Цивільного процесуального кодексу України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує:

1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи;

2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес;

3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо;

4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.

Позивач заявив стягнення у розмірі 5500 гривень витрат на професійну правничу допомогу.

Суд встановив, що заявлені витрати пов`язані із розглядом справи.

В той же час поведінка сторін під час розгляду справи, а саме відсутність відзиву, заперечень та доказів зі сторони Відповідача, відсутність доказів підготовки Адвокатом запитів, клопотань та інших документів, окрім позову, типовість спору відповідної категорії, а також невідповідність зазначених в заявці та акті розмірів оплати мінімально передбаченим тарифам, на думку Суду свідчать про те, що заявлений розмір витрат на правову допомогу є завищеним та є непропорційним до предмета спору, в зв`язку із чим підлягає зменшенню.

За умов відсутності заперечень Відповідача проти позовних вимог, відсутності доказів підготовки Адвокатом запитів, клопотань та інших документів, окрім позову, Суд вважає, що розмір витрат на правничу допомогу має дорівнювати місячному розміру мінімальної заробітної плати, який на час розгляду справи становить 8647 гривень.

В цій конкретній справі Суд звертає увагу також на ті факти, що Представник Позивача не був присутнім в жодному судовому засіданні, типовість спору щодо стягнення заборгованості за одним кредитним договором, в зв`язку із чим, серед іншого Суд вважає завищеним витрачення 5 годин для підготовки позовної заяви. В зв`язку із викладеним, Суд вважає, що за таких обставин в цій конкретній справі розмір витрат на правничу допомогу має дорівнювати 1/2 місячного розміру мінімальної заробітної плати, тобто 4324 гривень.

Відповідно до пункту 3 частини другої статті 141 Цивільного процесуального кодексу України судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Позов задоволено в сумі 10200 гривень, що становить 100 % від суми заявлених вимог.

Судом визнано обгрунтованими витрати у розмірі 4324 гривень витрат на професійну правничу допомогу.

За таких обставин, витрати Позивача на правничу допомогу підлягають відшкодуванню Відповідачем в розмірі 4324 гривень, що становить 100 % від суми обгрунтованих витрат, в зв`язку із чим в іншій частині у стягненні розміру судових витрат слід частково відмовити.

На підставі викладеного, керуючись статтями 12, 133, 141, 258, 259, 265, 268, 280-282, 284 Цивільного процесуального кодексу України, -

УХВАЛИВ:

Позов товариства з обмеженою відповідальністю «фінансова компанія «Позика» до ОСОБА_1 задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «фінансова компанія «Позика» заборгованість за кредитним договором №98459951 від 02 січня 2022 року у розмірі 10 200 (десять тисяч двісті) гривень, в тому числі:

- заборгованість за тілом кредиту в сумі 3 000 (три тисячі) гривень;

- заборгованість за відсотками в сумі 7 200 (сім тисяч двісті) гривень.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «фінансова компанія «Позика» судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 2662 (дві тисячі шістсот шістдесят дві) гривні 40 (сорок) копійок.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «фінансова компанія «Позика» судові витрати, які складаються із витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 4324 (чотири тисячі триста двадцять чотири) гривні.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

На рішення суду може бути подана апеляційна скарга до Івано-Франківського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було проголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.

ПОЗИВАЧ: Товариство з обмеженою відповідальністю "фінансова компанія «Позика", місцезнаходження: Київська область, Броварський район, місто Бровари, вулиця Симона Петлюри, будинок 21/1, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України 39493634.

ВІДПОВІДАЧ: ОСОБА_1 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 .

Суддя Сергій КУЗЬМЕНКО