Решение № 139025840, 17.08.2026, Тисменицький районний суд Івано-Франківської області

Справа № 344/3709/26

Провадження № 2/352/930/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 серпня 2026 рокум. Івано-Франківськ

Тисменицький районний суд Івано-Франківської області в складі:

головуючого судді Кузьменка С.В.,

за участю

секретаря судового засідання Кукули О.С.,

розглянувши у відкритому судового засіданні в залі суду цивільну справу

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр»

до ОСОБА_1

про стягнення заборгованості,-

ВСТАНОВИВ:

І. Рух провадження та процесуальні рішення

Ухвалою Тисменицького районного суду Івано-Франківської області від 01 квітня 2026 року відкрито провадження у справі за позовом ТОВ «Споживчий центр» (далі- Позивач) до ОСОБА_1 (далі- Відповідач) про стягнення заборгованості за кредитним договором та розгляд справи призначено на 01 травня 2026 року.

01 травня 2026 року судове засідання відкладено на 25 червня 2026 року, у зв`язку із перебуванням судді у відрядженні.

18 травня та 03 серпня 2026 року до суду повернулось рекомендоване повідомлення про вручення Відповідачеві поштового відправлення із позначкою «адресат відсутній за вказаною адресою».

25 червня 2026 року судове засідання відкладено на 14 серпня 2026 року, у зв`язку із першою неявкою Відповідача, повідомленого належним чином про дату, час та місце розгляду справи.

14 серпня 2026 року в судове засідання Позивач та Відповідач не з`явилась.

Представник Позивача одночасно із позовною заявою подав клопотання про проведення судового засідання без їх участі, не заперечують проти винесення заочного рішення.

Відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце розгляду справи шляхом надсилання рекомендованого повідомлення за адресою її реєстрації та розміщенням 25 червня 2026 року оголошення про виклик до суду на офіційному веб-сайті судової влади України.

При вирішенні питання щодо належності повідомлення Відповідача про дату, час і місце розгляду справи Суд зазначає, що у відповідності до вимог статті 128 Цивільного процесуального кодексу ухвалу про призначення справи до судового розгляду Відповідачеві скеровано за його зареєстрованим у встановленому законодавством порядку місцем проживання. Згідно пункту 4 частини восьмої статті 128 цього Кодексу днем вручення судової повістки є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відсутність особи за адресою проживання.

Враховуючи скерування ухвали про призначення справи до розгляду за адресою зареєстрованого в установленому законодавством порядку місця проживання Відповідача та повернення повістки із відміткою «адресат відсутній за вказаною адресою» Суд вважає, що Відповідач повідомлений належним чином про дату, час та місце розгляду справи. Вказані висновки узгоджуються із позицією Верховного Суду, викладеною, зокрема, в постанові від 21 грудня 2022 року у справі № 757/15603/19.

При вирішенні питання щодо належності повідомлення Відповідача про дату, час і місце розгляду справи Суд зазначає, що у відповідності до вимог пункту 11 частини восьмої статті 128 Цивільного процесуального кодексу з опублікуванням оголошення про виклик особа вважається повідомленою про дату, час і місце розгляду справи.

Згідно статті 280 Цивільного процесуального кодексу України Суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: 1) відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; 2) відповідач не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; 3) відповідач не подав відзив; 4) позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

На підставі викладеного, враховуючи, що Відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце розгляду справи, в судове засідання не з`явилась без повідомлення причин та не подала відзив, а Позивач не заперечує проти заочного вирішення справи, 14 серпня 2026 року Судом постановлено ухвалу про заочний розгляд справи.

14 серпня 2026 року у відповідності до вимог статті 244 Цивільного процесуального кодексу України Суд відклав ухвалення та проголошення судового рішення на строк до 17 серпня 2026 року.

ІІ. Стислий виклад позиції сторін

Позивач зазначає, що 06 грудня 2024 року між ним та Відповідачем укладено кредитний договір (оферти) №06.12.2024-100001306. Відповідно до умов договору Відповідачу надано кредит у розмірі 4000 гривень, що підтверджується квитанцією про видачу коштів від 12 06 грудня 2024 року, строком на 155 дні (дата повернення кредиту 09 травня 2025 року), денна процентна ставка «Стандарт» 1 % в день, яка застосовується протягом перших 3 платежів (93 дні з дня його надання (з 06 грудня 2024 року по 08 березня 2025 року)) та процентна ставка «Економ» - 0,5% в день яка застосовується протягом всього періоду крім періоду «Стандарт» (застосовується з 09 березня 2025 року до 09 травня 2025 року включно). Комісія за надання кредиту -360 гривень.

В свою чергу Відповідач свої зобов`язання за договором належним чином не виконав, у зв`язку із чим, станом на момент пред`явлення позову утворилась заборгованість у розмірі 12040 гривень, що складається із заборгованості по тілу кредиту в розмірі 4000 гривень, заборгованість по процентах в розмірі 4960, заборгованість за комісією за надання кредиту в розмірі 360 гривень, заборгованість за комісією з обслуговування кредиту в розмірі 720 гривень та неустойки в розмірі 2000 гривень.

Тому, у відповідності до статей 509,525,526,530,610,612,1049,1054 Цивільного кодексу України, Позивач просить стягнути з Відповідача на його користь:

-заборгованість за Кредитним договором у розмірі 12040 гривень;

-судові витрати, які складають зі сплаченого судового збору у розмірі 2662 гривень 40 копійок.

Відповідач, належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи, в судове засідання не з`явився та відзив не надав.

ІІІ. Докази, досліджені судом

1.Пропозиція про укладення кредитного договору (оферти) від 06 грудня 2024 року, відповідно до якої Відповідач погодився та підписав за допомогою одноразового ідентифікатора Е469 на умови і правила надання кредиту, а також зобов`язується дотримуватись даних умов та правил.

2.Заявка кредитного договору № 06.12.2024-100001306, відповідно до якої Позивач надає Відповідачу (який підписав за допомогою одноразового ідентифікатора Е469) кредит у розмірі 4000 гривень, що підтверджується квитанцією про видачу коштів від 06 грудня 2024 року, строком на 155 дні (дата повернення кредиту 09 травня 2025 року), денна процентна ставка «Стандарт» 1 % в день, яка застосовується протягом перших 3 платежів (93 дні з дня його надання (з 06 грудня 2024 року по 08 березня 2025 року)) та процентна ставка «Економ» - 0,5% в день яка застосовується протягом всього періоду крім періоду «Стандарт» (застосовується з 09 березня 2025 року до 09 травня 2025 року включно). Комісія за надання кредиту -360 гривень.

3.Відповідь Позивальника про прийняття пропозиції (акцепт) кредитного договору №06.12.2024-100001306 (кредитної лінії) від 06 грудня 2024 року, відповідно до якої Відповідач підтвердив, що однозначно та безумовно приймає (акцептує) пропозицію про укладення кредитного договору (оферти), невід`ємною частиною якої є заявка до кредитного договору.

4.Повідомлення ТОВ «Універсальні платіжні рішення» що надає послуги з переказу коштів в національній валюті без відкриття рахунків, відповідно до якої Відповідачу 06 грудня 2024 року здійснено переказ на суму 4000 гривень, номер картки НОМЕР_1 , номер транзакції в системі iPay.ua 587157678, призначення платежу: Видача за договором кредиту №06.12.2024-100001306.

5.Договір №4507 про надання послуг в системі LiqPay від 01 листопада 2020 року, відповідно до якого Банк надає дистанційне обслуговування, фінансові послуги з прийому та відправлення платежів за допомогою системи LiqPay.

6.Довідка-Розрахунок про стан заборгованості за кредитним договором № 06.12.2024-100001306 від 06 грудня 2024 року, відповідно до якої заборгованість Відповідача по кредитному договору складає12040 гривень, що складається із заборгованості по тілу кредиту в розмірі 4000 гривень, заборгованість по процентах в розмірі 4960, заборгованість за комісією за надання кредиту в розмірі 360 гривень, заборгованість за комісією з обслуговування кредиту в розмірі 720 гривень та неустойки в розмірі 2000 гривень.

IV. Фактичні обставини, встановлені судом

В ході судового розгляду встановлено, що 06 грудня 2024 року між Позивачем та Відповідачем укладено кредитний договір, відповідно до якого Відповідачеві надано кошти в кредит у розмірі 4000 гривень строком на 155 дні (дата повернення кредиту 09 травня 2025 року), денна процентна ставка «Стандарт» 1 % в день, яка застосовується протягом перших 3 платежів (93 дні з дня його надання (з 06 грудня 2024 року по 08 березня 2025 року)) та процентна ставка «Економ» - 0,5% в день яка застосовується протягом всього періоду крім періоду «Стандарт» (застосовується з 09 березня 2025 року до 09 травня 2025 року включно). Комісія за надання кредиту -360 гривень (пункти ІІІ.1-ІІІ.3 цього Рішення).

06 грудня 2024 року Позивачем перераховано кошти у розмірі 3000 гривень, що підтверджується повідомленням ТОВ «Універсальні платіжні рішення» (пункт ІІІ.4 цього Рішення).

Згідно із розрахунком, наданим Позивачем, станом на день подання позову до суду у Відповідача утворилась заборгованість перед Позивачем у розмірі складає12040 гривень, що складається із заборгованості по тілу кредиту в розмірі 4000 гривень, заборгованість по процентах в розмірі 4960, заборгованість за комісією за надання кредиту в розмірі 360 гривень, заборгованість за комісією з обслуговування кредиту в розмірі 720 гривень та неустойки в розмірі 2000 гривень (пункт ІІІ.6 цього Рішення).

На час розгляду справи Відповідачем не надано доказів погашення зазначеної простроченої заборгованості.

V. Висновки суду

Відповідно до статті 626 Цивільного кодексу України Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до статті 629 цього Кодексу Договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до статті 530 цього Кодексу якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до статті 1054 цього Кодексу за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит), позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Як встановлено в ході розгляду справи, Відповідачем укладено із Позивачем кредитний договір та отримано за цим договором кошти в сумі 4000 гривень, що підтверджується договоромта квитанцією (пунктами ІІІ.1, ІІІ.4 Рішення).

Відповідачем не надано доказів погашення заборгованості в повному обсязі, в зв`язку із чим позовні вимоги в частині стягнення заборгованості за тілом кредиту в сумі 4000 гривень підлягають задоволенню.

щодо розміру заборгованості за процентами

Відповідно до статті 1048 Цивільного кодексу України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.

Відповідно до висновків Верховного Суду, викладених в постанові Великої Палати Верховного Суду від 05 квітня 2023 року у справі № 910/4528/16 ( пункти 81-85) що проценти відповідно до статті 1048 ЦК України сплачуються не за сам лише факт отримання позичальником кредиту, а за «користування кредитом» (тобто за можливість позичальника за плату правомірно не сплачувати кредитору борг протягом певного часу).

Надання кредиту наділяє позичальника благом, яке полягає в тому, що позичальник, одержавши від кредитора грошові кошти, не повинен повертати їх негайно, а отримує можливість правомірно не сплачувати кредитору борг протягом певного часу (строку кредитування, у межах якого сторони можуть встановити періоди повернення частини суми кредиту), а кредитор, відповідно, за загальним правилом не вправі вимагати повернення боргу протягом відповідного строку (право кредитора достроково вимагати повернення всієї суми кредиту передбачає частина друга статті 1050 ЦК України). Саме за це благо - можливість правомірно не повертати кредитору борг протягом певного часу - позичальник сплачує кредитору плату, якою є проценти за договором кредиту відповідно до статті 1048 ЦК України.

Зі спливом строку кредитування чи пред`явленням кредитором вимоги про дострокове погашення кредиту кредит позичальнику не надається, позичальник не може правомірно не повертати кошти, а тому кредитор вправі вимагати повернення кредиту разом із процентами, нарахованими відповідно до встановлених у договорі термінів погашення періодичних платежів на час спливу строку кредитування чи пред`явлення вимоги про дострокове погашення кредиту у межах цього строку. Тобто позичальник у цьому разі не отримує від кредитора відповідне благо на період після закінчення строку кредитування чи після пред`явлення кредитором вимоги про дострокове погашення кредиту, а тому й не повинен сплачувати за нього нові проценти відповідно до статті 1048 ЦК України.

Очікування кредитодавця, що позичальник повинен сплачувати проценти за «користування кредитом» поза межами строку, на який надається такий кредит (тобто поза межами існування для позичальника можливості правомірно не сплачувати кредитору борг), виходять за межі взаємних прав та обов`язків сторін, що виникають на підставі кредитного договору, а отже, такі очікування не можуть вважатись легітимними.

Суд бере до уваги вищевказані висновки Верховного Суду та вважає, що нарахування відсотків за користування кредитом може здійснюватися на підставі статті 1048 Цивільного кодексу України виключно протягом строку дії договору.

При визначенні розміру процентів Суд звертає увагу, що укладений договір є договором споживчого кредитування.

Відповідно до частини п`ятої статті 8 Закону України «Про споживче кредитування» (у чинній редакції) максимальний розмір денної процентної ставки, розрахованої відповідно до частини четвертої цієї статті, не може перевищувати 1 %.

Як встановлено в ході розгляду справи, кредитний договір №06.12.2024-100001306 укладено 06 грудня 2024 року із розміром процентної ставки «Стандарт» 1 % в день, яка застосовується протягом перших 3 платежів (93 дні з дня його надання (з 06 грудня 2024 року по 08 березня 2025 року)) та процентна ставка «Економ» - 0,5% в день яка застосовується протягом всього періоду крім періоду «Стандарт» (застосовується з 09 березня 2025 року до 09 травня 2025 року включно).

Відповідач 06 грудня 2024 року отримав кошти у розмірі 4000 гривень.

Відповідно розмір нарахованих відсотків становить:

- з 06 грудня 2024 року по 08 березня 2025 року становить 3720 гривень (93 дні * (4000 гривень * 1 %).

- з 09 березня 2025 року по 09 травня 2025 року становить 1240 гривень (62 дні * (4000 гривень * 0,5 %).

Відповідно, загальний розмір заборгованості за процентами становить 4960 гривень (3720+1240).

Таким чином, позовні вимоги щодо стягнення відсотків у розмірі 4960 гривень підлягають задоволенню.

щодо стягнення неустойки

Відповідно до статті 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

17.03.2022 р. набув чинності Закон України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану» N? 2120-1X від 15 березня 2022 р. Його положення стосується питань, зокрема кредитування. А саме, цим Законом було внесено зміни до розділу "Прикінцеві та перехідні положення" Цивільного кодексу України та доповнено його пунктом 18, що встановлює нові правила звільнення позичальника від відповідальності в разі прострочення виконання ним своїх зобов`язань. Відтак, у період дії в Україні воєнного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності перед кредитодавцем за таке прострочення. У разі допущення такого прострочення споживач звільняється, зокрема, від обов`язку сплати кредитодавцю неустойки (штрафу, пені) та інших платежів, сплата яких передбачена договором про споживчий кредит за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) споживачем зобов`язань за таким договором.

Таким чином, відсутні правові підстави для стягнення неустойки у період воєнного стану, в зв`язку із чим не вбачається підстав для задоволення позовних вимог в цій частині.

щодо стягнення комісії

Відповідно до висновку Верховного Суду, викладеного в постанові Великої Палати від 13 липня 2022 року у справі № 363/1834/17 банк не може стягувати з позичальника платежі за дії, які він вчиняє на власну користь (ведення кредитної справи, договору, розрахунок і облік заборгованості за кредитним договором тощо), чи за дії, які позичальник вчиняє на користь банку (наприклад, прийняття платежу від позичальника), чи за дії, що їх вчиняє банк або позичальник з метою встановлення, зміни, припинення правовідносин (укладення кредитного договору, внесення до нього змін тощо). Інакше кажучи, банк неповноважний стягувати з позичальника плату (комісію) за управління кредитом, адже такі дії не становлять банківську послугу, яку замовив позичальник (або супровідну до неї), а є наслідком реалізації прав та обов`язків банку за кредитним договором і відповідають економічним потребам лише самого банку.

З урахуванням принципів справедливості та добросовісності на позичальника не можна покладати обов`язок сплачувати платежі за послуги, за отриманням яких він до кредитодавця фактично не звертався. Недотримання вказаних принципів призводить до порушення прав та інтересів учасників цивільного обороту. Виконання позичальником умов кредитного договору, встановлених із порушенням зазначених принципів, не приводить ці умови у відповідність до засад цивільного законодавства.

Суд враховує вказані висновки Верховного Суду, в зв`язку із чим вважає за необхідне відмовити в задоволенні позовних вимог в частині стягнення заборгованості за комісією за договором №06.12.2024-100001306 від 06 грудня 2024 року в сумі 1080 гривень.

У відповідності до статті 12 Цивільного процесуального кодексу цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом.

Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчинення чи невчиненням нею процесуальних дій.

Позивачем надано суду докази на підтвердження обставин, на які він посилається.

Відповідач, будучи належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи, відзив на позов, а також будь-які докази до суду не надав.

Відповідно, справа розглянута на підставі наявних доказів, за результатами дослідження яких Суд дійшов висновку про наявність підстав для відмови у стягненні комісії за надання кредиту в розмірі 1080 гривень.

VI. Щодо судового збору

Відповідно до статті 141 Цивільного процесуального кодексу України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Позивачем сплачено судовий збір в сумі 2662,40 гривень.

Позов задоволено в сумі 8960 гривень, що становить 74,4 % від суми заявлених вимог.

74,4 % від суми сплаченого судового збору становить 1980,82 гривень.

Таким чином, з Відповідача на користь Позивача мають бути стягнуті судові витрати, які складаються із судового збору в сумі 1980 гривень 82 копійки.

На підставі викладеного, керуючись статтями 12, 133, 141, 258, 259, 265, 268, 280-282, 284 Цивільного процесуального кодексу України, -

УХВАЛИВ:

Відмовити частково в позові товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» до ОСОБА_1 в частині стягнення заборгованості за неустойкою в розмірі 200 гривень та комісії в розмірі 1080 гривень.

В іншій частині позов товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» до ОСОБА_1 задовольнити.

Стягнути із ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» заборгованість за Кредитним договорам (оферти) № 06.12.2024-100001306 від 06 грудня 2024 року в сумі 8960 (вісім тисяч дев`ятсот шістдесят) гривень, з яких:

-4000 (чотири тисячі) гривень заборгованість за тілом кредиту;

-4960 (чотири тисячі дев`ятсот шістдесят) гривень заборгованість за процентами.

Стягнути із ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» судові витрати, які складаються зі сплаченого судового збору у розмірі 1980(одна тисяча дев`ятсот вісімдесят) гривень 82 (вісімдесят дві) копійки.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

На рішення суду може бути подана апеляційна скарга до Івано-Франківського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було проголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.

ПОЗИВАЧ:Акціонерне товариство «Споживчий центр», місцезнаходження: 01032, місто Київ, вулиця Саксаганського, будинок 133-А, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України 37356833.

ВІДПОВІДАЧ: ОСОБА_1 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 .

Суддя Сергій КУЗЬМЕНКО