Решение № 139009464, 11.08.2026, Центрально-Міський районний суд м. Кривого Рогу

Справа № 216/678/26

провадження 2/216/2200/26

РІШЕННЯ

іменем України

11 серпня 2026 року місто Кривий Ріг

Центрально-Міський районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області у складі головуючого - судді Скиби М.М.,

за участю секретаря судового засідання Сирко І.В.,

розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням учасників справи у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Кривому Розі цивільну справу за позовною заявою товариства з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

в с т а н о в и в:

Представник товариства з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс» звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором. Позовна заява мотивована тим, що 05.11.2024 між сторонами за допомогою веб-сайту (creditkasa.com.ua), який є сукупністю інформаційних та телекомунікаційних систем товариства, в рамках якої реалізуються технології обробки інформації з використання технічних і програмних засобів і які у процесі обробки інформації діють як єдине ціле, було укладено електронний договір про відкриття кредитної лінії № 1468-0371. Договір укладено відповідно до ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію». За умовами вказаного договору відповідач отримав кредит в розмірі 5000 грн, строком кредитування 365 днів, зі сплатою процентів за користування кредитом, інших платежів та можливих штрафних санкцій.

Також між сторонами було укладено додаткові угоди до вкзаного договору: №1 від 28.11.2024 про надання додаткових коштів у кредит у сумі 2 500,00 грн, №2 від 28.11.2024 про надання додаткових коштів у кредит у сумі 5 000,00 грн, №3 від 23.12.2024 про надання додаткових коштів у кредит у сумі 2 500,00 грн , №4 від 13.01.2025 року про надання додаткових коштів у кредит у сумі 3 000,00 грн , №5 від 13.01.2025 про надання додаткових коштів у кредит у сумі 3 000,00 грн, №6 від 14.01.2025 про надання додаткових коштів у кредит у сумі 2 000,00 грн, №7 від 14.01.2025 про надання додаткових коштів у кредит у сумі 3 500,00 грн, №8 від 15.01.2025 про надання додаткових коштів у кредит у сумі 2 000,00 грн, №9 від 15.01.2025 про надання додаткових коштів у кредит у сумі 1 500,00 грн.

Позивач умови договору та додаткових угод виконав в повному обсязі, тоді як відповідачем не було сплачено кредитні кошти у встановлений договором строк, та станом на 10.12.2025 заборгованість відповідача становила 41 751,40 грн, яка складається із заборгованості за кредитом 7000 грн, заборгованості за нарахованими процентами 20 301,40 грн, заборгованості за процентами річних на підставі ст. 625 ЦК України 13 400 грн, та заборгованості по комісії 1050 грн.

Враховуючи викладене, позивач просив суд стягнути з відповідача вказану заборгованість за кредитним договором та судові витрати у справі.

18 травня 2026 року представник відповідача Страх В.О. через підсистему Електронний суд звернувся до суду з відзивом на позов, та клопотанням про поновлення строку для подачі відзиву. Ухвалою суду поновлено процесуальний строк на подання відзиву на позов та прийнято до відзив на позовну заяву.

У відзиві на позовну заяву відповідач просить відмовити у задоволенні позову посилаючись на відсутність розрахунку заборгованості, яку просить стягнути позивач, недоведеність належними доказами наявності заборгованості відповідача та її розміру.

Окрім того у відзиві представник відповідача також зазначає про те, що відсотки за користування кредитними коштами відповідно до ст. 1048 ЦК України можуть нараховуватись лише в межах строку кредитування, просить відмовити в задоволенні вимог про стягнення заборгованості за комісією та застосувати наслідки спливу строків позовної давності.

У судове засідання представник позивача не з`явився, про дату час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, в позовній заяві просив проводити розгляд справи у його відсутність, позовні вимоги підтримав.

Відповідач в судове засідання не з`явився, його представник Страх В.О. надав суду заяву про розгляд справи без його участі та участі відповідача, просив відмовити в позові, з посиланням на обставини викладенні у відзиві на позов.

Статтями 43, 211 ЦПК України передбачено, що прийняття участі в судовому засіданні є правом сторони, учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності.

Справа розглядається за відсутності учасників справи, тому у відповідності до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, вивчивши матеріали справи, оцінивши наявні в матеріалах справи докази, дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог за наступних підстав.

Судом встановлено, що 05.11.2024 між товариством з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс» та відповідачем за допомогою веб-сайту (creditkasa.com.ua), який є сукупністю інформаційних та телекомунікаційних систем товариства, в рамках якої реалізуються технології обробки інформації з використання технічних і програмних засобів і які у процесі обробки інформації діють як єдине ціле, було укладено електронний договір про відкриття кредитної лінії № 1468-0371.

Відповідно до вищевказаного договору, відповідач отримав кредит в розмірі 5000 грн, строком кредитування на 365 днів; базовий період 28 днів.

Нарахування процентів за користування Кредитом здійснюється на залишок неповерненої суми Кредиту за кожен день користування Кредитом, починаючи з дати видачі Кредиту до дати фактичного повернення всієї суми Кредиту, за наступною Стандартною процентною ставкою:

- 1,00% за кожен день користування Кредитом, яка застосовується протягом перших 180 календарних днів з дати укладення цього Договору. В цей період можливе використання Позичальником права користування Кредитом за Промо-ставкою та/або Зниженою та/або Пільговою процентною ставкою;

- 0,75% за кожен день користування Кредитом, яка застосовується у період починаючи з 181 календарного дня дії Договору і до закінчення строку дії цього Договору або до дати фактичного повернення всієї суми Кредиту (до тієї із зазначених дат, яка настане раніше) (п. 4.10. договору про відкриття кредитної лінії № 1468-0371).

Пунктом 4.11. договору про відкриття кредитної лінії № 1468-0371 визначено, що комісія за видачу кредиту становить 15.00 % від суми виданого Кредиту (якщо в цьому пункті Договору значення розміру комісії за видачу Кредиту вказано 0% (нуль відсотків), вказане означає, що комісія за видачу Кредиту є відсутньою). Нарахування комісії за видачу кредиту здійснюється на суму виданого за цим Договором Кредиту у день видачі Кредиту.

Також між сторонами було укладено додаткові угоди до вкзаного договору №1 від 28.11.2024 про надання додаткових коштів у кредит у сумі 2 500,00 грн, №2 від 28.11.2024 про надання додаткових коштів у кредит у сумі 5 000,00 грн, №3 від 23.12.2024 про надання додаткових коштів у кредит у сумі 2 500,00 грн , №4 від 13.01.2025 року про надання додаткових коштів у кредит у сумі 3 000,00 грн , №5 від 13.01.2025 про надання додаткових коштів у кредит у сумі 3 000,00 грн, №6 від 14.01.2025 про надання додаткових коштів у кредит у сумі 2 000,00 грн, №7 від 14.01.2025 про надання додаткових коштів у кредит у сумі 3 500,00 грн, №8 від 15.01.2025 про надання додаткових коштів у кредит у сумі 2 000,00 грн, №9 від 15.01.2025 про надання додаткових коштів у кредит у сумі 1 500,00 грн.

Окрім того відповідно п. 2.11 додаткової угоди до до договору про відкриття кредитної лінії №1468-0371 №9 від 15.01.2025 сторони домовились продовжити строк кредитування на 365 (триста шісдесят п`ять) днів з дати укладення цієї Додаткової угоди. З урахуванням цього строк кредитування за Договором становить: 436 днів, а строк дії Договору визначається у порядку, передбаченому п. 12.7 Договору.

Факт перерахування товариством з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс» кредитних коштів відповідачу підтверджується квитанціями АТ КБ «ПриватБанк» від 05.11.2024 року, від 28.11.2024 року №2553819932, 2553835438, від 23.12.2024, від 13.01.2025 №2580979729, №2581016430, від 14.01.2025 №2581156250, №2581487784, від 15.01.2025 №2582044609, 2582061788.

Щодо заперечень представника відповідача про відсутність первинних бухгалтерських документів на підтвердження перерахування кредитних коштів позивачем відповідачу суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Відповідно до п. 62 Постанови «Про затвердження Положення про організацію бухгалтерського обліку в банках України» визначено, що виписки з клієнтських рахунків є підтвердженням виконаних за операційний день операцій і призначаються для видачі або відсилання клієнту. Порядок, періодичність друкування та форма надання виписок (у паперовій/електронній формі) із клієнтських рахунків обумовлюються договором банківського рахунку, що укладається між банком і клієнтом під час відкриття рахунку.

Статтею 60 Закону України «Про банки і банківську діяльність» визначено, що інформація щодо діяльності та фінансового стану клієнта, яка стала відомою банку у процесі обслуговування клієнта та взаємовідносин з ним або стала відомою третім особам при наданні послуг банку або виконанні функцій, визначених законом, а також визначена у цій статті інформація про банк є банківською таємницею.

Згідно пункту 2 статті 60 Закону України «Про банки і банківську діяльність» банківською таємницею, зокрема, є інформація про операції, проведені на користь чи за дорученням клієнта, вчинені ним правочини.

Відповідно до статті 62 ЗУ «Про банки і банківську діяльність» визначено порядок розкриття банками банківської таємниці, зокрема, за рішенням суду.

Отже, виписка по рахунку клієнта, належить до інформації, що є банківською таємницею, порядок розкриття якої визначений Законом.

Водночас, згідно пункту 5 ч. 1 статті 10 Закону України «Про платіжні послуги» до надавачів платіжних послуг належать фінансові установи, що мають право на надання платіжних послуг.

Частиною 3 ст. 10 Закону України «Про платіжні послуги» встановлено, що фінансові установи мають право на провадження діяльності з надання фінансових платіжних послуг лише після отримання ними ліцензії відповідно до цього Закону (крім банків) та за умови включення до Реєстру, якщо інше не передбачено цим Законом.

Оскільки ТОВ «Укр кредит фінанс» не є банківською установою, а має статус фінансової установи, яка здійснює господарську діяльність з надання фінансових послуг, зокрема надання кредитів у позику, в тому числі і на умовах фінансового кредиту, без відкриття рахунку, тому не може надати первинні банківські документи, а відтак наданий суду розрахунок заборгованості, квитанції АТ КБ "Приватбанк" та довідка про перерахування суми кредитів, суд вважає належним та допустимим доказом заборгованості та її розміру.

Посилання представника відповідача на постанову Верхоного суду №755/2284/16-ц від 11 вересня 2019 року є нерелевантним, оскільки за наведеною справою позивачем був саме банк, в той час як в дійсній справі позивачем є небанківська установа.

Суд також відкикає доводи відповідача про відсутність розрахунку первісного боргу, оскільки вони спростовуються матеріалами справи, зокрема відповідним розрахунком заборгованості долученим позивачем до позовної заяви.

Позивач свої зобов`язання виконав у повному обсязі, надавши відповідачу кредитні кошти на умовах визначених договором, тоді як останній свої зобов`язання належним чином не виконав, у зв`язку з чим утворилась заборгованість.

Згідно розрахунку, заборгованість відповідача перед позивачем станом на 10.12.2025 становила 41 751,40 грн, яка складається із заборгованості за кредитом 7000 грн, заборгованості за нарахованими процентами 20 301,40 грн, заборгованості за процентами річних на підставі ст. 625 ЦК України 13 400 грн, заборгованості по комісії 1050 грн.

З наданого позивачем розрахунку вбачається, що відсотки за користування кредитними коштами нараховувались позивачем за період з 05.11.2024 по 08.12.2025 тобто в межах погодженого сторонами строку кредитування.

Згідно із ст. 525, 526 ЦК України зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору і одностороння відмова від зобов`язання не допускається.

Відповідно до ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові в розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Принцип повернення, строковості та платності означає, що кредит має бути поверненим позичальником банку у визначений у кредитному договорі строк з відповідною сплатою за його користування.

Як встановлено при розгляді справи, позивач свої зобов`язання за договором виконав в повному обсязі, а саме: надав відповідачу кредит у розмірі, встановленому договором.

На підставі ч. 1 ст. 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику у строк та в порядку, що встановлені договором.

Згідно з ч. 1 ст. 1048 ЦК України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.

Частиною 1 статті 1056-1 ЦК України передбачено, що розмір процентів та порядок їх сплати за договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозиції, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.

Згідно зі ст. ст. 610, 612 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання. Боржник вважається таким, що прострочив виконання, якщо він не виконав його у строк, передбачений умовами договору або встановлений законом. Боржник, який прострочив зобов`язання, відповідає перед кредитором за завдані простроченням збитки і за неможливості виконання, що випадково настала після прострочення.

Окрім того, відповідно до ч. 12 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію», електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному ст. 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним ст. 12 цього Закону є оригіналом такого документа.

Відповідно до ч. 13 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію», електронні документи (повідомлення), пов`язані з електронним правочином, можуть бути подані як докази сторонами та іншими особами, які беруть участь у судовому розгляді справи.

Докази, подані в електронній формі та/або у формі паперових копій електронних повідомлень, вважаються письмовими доказами згідно із ст. 64 ЦПК України.

Згідно ч. 3 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

10.06.2017 набув чинності Закон України "Про споживче кредитування", у зв`язку з чим у Законі України "Про захист прав споживачів" текст статті 11 викладено в такій редакції: "Цей Закон застосовується до відносин споживчого кредитування у частині, що не суперечить Закону України "Про споживче кредитування".

Положення частин 1, 2, 5 статті 18 Закону України "Про захист прав споживачів" з набуттям чинності Закону України "Про споживче кредитування" залишилися незмінними.

Відповідно до пункту 4 частини 1статті 1 Закону України "Про споживче кредитування", загальні витрати за споживчим кредитом - витрати споживача, включаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов`язкові платежі за додаткові та супутні послуги кредитодавця та кредитного посередника (за наявності), для отримання, обслуговування і повернення кредиту.

Згідно з частиною 2статті 8 Закону України "Про споживче кредитування" до загальних витрат за споживчим кредитом включаються, зокрема, комісії кредитодавця, пов`язані з наданням, обслуговуванням і поверненням кредиту, у тому числі комісії за обслуговування кредитної заборгованості, розрахунково-касове обслуговування, юридичне оформлення тощо.

Отже, Закон України "Проспоживче кредитування" передбачає право банку (іншої фінансової установи) встановлювати у кредитному договорі комісію за надання кредиту.

Такий правовий висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 13.07.2022 року у справі №496/3134/19. При цьому суд враховує, що надання коштів у кредит не є дією, яку банк вчиняє на свою користь, а адже кошти отримує позичальник.

Таким чином, позовні вимоги в частині стягнення комісії у розмірі 1050 грн, яка нарахована у відповідності до умов договору, є обгрунтованими та підлягають задоволенню.

Враховуючи фактичні обставини справи та зважаючи на те, що відповідач не здійснив погашення заборгованості за договором про надання кредиту № 1468-0371 від 05.11.2024, його заперечення проти позову не знайшли підтверджень належними та допустимими доказами, а тому суд дійшов висновку про часткове задоволення позову та стягнення з відповідача заборгованості за кредитом 7000 грн, заборгованості за нарахованими процентами 20 301,40 грн, та заборгованості по комісії 1050 грн.

Щодо стягнення заборгованості за процентами річних на підставі ст. 625 ЦК України в розмірі 13 400 грн, суд зазначає наступне.

Особа може бути звільнена від цивільного обов`язку або його виконання у випадках, встановлених договором або актами цивільного законодавства (частина перша статті 14 ЦК України).

Критерії правомірності примусу суб`єкта цивільного права до певних дій (бездіяльності) пов`язуються з тим, що відповідні дії (бездіяльність) мають бути обов`язковими для такого суб`єкта (див. постанову Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 10 жовтня 2019 року у справі № 320/8618/15-ц (провадження № 61-4393сво18)).

У період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення.

Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем) (пункт 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України).

У постанові Верховного Суду від 12 лютого 2025 року у справі №758/5318/23 зроблено висновок, що «у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення.

Тлумачення пункту 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України свідчить, що законодавець передбачив особливості у регулюванні наслідків прострочення виконання (невиконання, часткового виконання) певних грошових зобов`язань. Така особливість проявляється: в періоді існування особливих правових наслідків. Таким є період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування; в договорах, на які поширюються специфічні правові наслідки. Такими є договір позики, кредитний договір, і в тому числі договір про споживчий кредит; у встановленні спеціальних правових наслідків прострочення виконання (невиконання, часткового виконання).

Такі наслідки полягають в тому, що позичальник звільняється від відповідальності, визначеної частиною другою статті 625 ЦК України, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. У разі якщо неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем)».

З урахуванням викладеного, до спірних правовідносин, які виникли між сторонами у зв`язку із невиконанням відповідачкою грошових зобов`язань за кредитним договором підлягають застосуванню вимоги пункту 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України, та відповідно позовна вимога позивача про стягнення заборгованості за нарахованими процентами річних на підставі ст. 625 ЦК України задоволенню не підлягає.

Щодо заяви представника відповідача про застосування до вимог позивача позовної давності суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Положеннями статті 256 ЦК України визначено поняття позовної давності як строку, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Відповідно до статей 257-258 ЦК України загальний строк для захисту права за позовом особи, право якої порушено, встановлюється в три роки, спеціальна позовна давність до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені), про спростування недостовірної інформації, поміщеної у засобах масової інформації в один рік.

З огляду на викладене, також є безпідставними заперечення відповідача щодо вимог позивача з посиланням на пропущення строку позовної давності, оскільки кредитний договір між сторонами був укладений 05.11.2024, до суду за захистом порушеного права позивач звернувся 05.02.2026, тобто в межах трирічного строку позовної давності.

З огляду на наведене суд приходить до висновку про часткове задоволення позовних вимог та стягненню з відповідача на користь позивача заборгованості за кредитним договором № 1468-0371 від 05.11.2024 у сумі 28 351,40 грн.

Згідно ч. 1 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

З урахуванням часткового задоволення позову з відповідача на користь позивача підлягає відшкодуванню судовий збір в розмірі 1807,90 грн (28 351,40 х 2662,40 : 41 751,40 = 1807,90).

На підставі вищевикладеного, керуючись ст. 13, 19, 81, 82, 141, 263, 264, 265 ЦПК України, суд

у х в а л и в:

Позовну заяву товариства з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс» заборгованість за кредитним договором № 1468-0371 від 05.11.2024 у сумі 28 351 (двадцять вісім тисяч триста п`ятдесят одна) грн 40 (сорок) коп.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс» судовий збір в сумі 1807 (одна тисяча вісімсот сім) грн 90 (дев`яносто) коп.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) судове рішення або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Відомості про сторони:

Позивач: товариство з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс», місцезнаходження юридичної особи: 01133, м. Київ, бульвар Лесі Українки, буд. 26, офіс 407, код ЄДРПОУ: 38548598.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 .

Суддя М.М.СКИБА