Решение № 138999835, 14.08.2026, Полтавський окружний адміністративний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 серпня 2026 року м. ПолтаваСправа № 440/17427/25

Полтавський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Ясиновського І.Г., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження у письмовому провадженні справу за адміністративним позовом Полтавської окружної прокуратури Полтавської області в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції Центрального округу до Полтавської міської ради, Управління житлово-комунального господарства виконавчого комітету Полтавської міської ради про визнання дій та бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії.

В С Т А Н О В И В:

Полтавська окружна прокуратура Полтавської області звернулася до Полтавського окружного адміністративного суду в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції Центрального округу з позовною заявою до Полтавської міської ради, Управління житлово-комунального господарства виконавчого комітету Полтавської міської ради, у якій просить:

визнати протиправною бездіяльність Полтавської міської ради та Управління житлово-комунального господарства виконавчого комітету Полтавської міської ради, яка полягає у невжитті заходів щодо ліквідації несанкціонованого сміттєзвалища на землях комунальної власності площею 334,44 м.кв., яке знаходиться за адресою м. Полтава, провулок Магістральний, навпроти будинку №14, геопросторові координати 49.643088, 34.528389.

зобов`язати Полтавську міську раду та Управління житлово-комунального господарства виконавчого комітету Полтавської міської ради вжити заходи щодо ліквідації несанкціонованого сміттєзвалища на землях комунальної власності площею 334,44 м.кв., яке знаходиться за адресою: м. Полтава, провулок Магістральний, навпроти будинку №14, геопросторові координати 49.643088, 34.528389.

визнати протиправною бездіяльність Полтавської міської ради та Управління житлово - комунального господарства виконавчого комітету Полтавської міської ради, яка полягає у невжитті заходів щодо ліквідації несанкціонованого сміттєзвалища на землях комунальної власності, площею 932,52 м.кв., яке знаходиться за адресою: м. Полтава, між вул. Медична і КП «Декоративні культури», геопросторові координати 49.634964, 34.531930.

зобов`язати Полтавську міську раду та Управління житлово - комунального господарства виконавчого комітету Полтавської міської ради вжити заходи щодо ліквідації несанкціонованого сміттєзвалища на землях комунальної власності, площею 932,52 м.кв., яке знаходиться за адресою: м. Полтава, між вул. Медична і КП «Декоративні культури», геопросторові координати 49.634964, 34.531930.

Позовні вимоги обґрунтував посиланням на те, що на земельних ділянках площею 334,44 м.кв та 932,52 м. кв. розташованих в межах населеного пункту м. Полтава Полтавської області, утворилось несанкціоновані сміттєзвалище. Відповідач, як суб`єкт, на якого покладається обов`язок щодо ліквідації несанкціонованого сміттєзвалища на думку заявника, не виконав свій обов`язок, що стало підставою для звернення з відповідним позовом до суду.

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 05.01.2026 провадження у справі за цим позовом відкрито, розгляд справи вирішено проводити за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників (у письмовому провадженні).

20.01.2026 до суду надійшли письмові пояснення від Державної екологічної інспекції Центрального округу в якій просила задовольнити позовну заяву в повному обсязі. /а.с.83-84/

Відповідач позов не визнав та у відзиві на позовну заяву /а.с. 105-111/ зазначив, що відповідно до змісту протоколів огляду місця події від 03.11.2025 встановлено, що правоохоронними органами були здійснені порушення при проведенні відповідної слідчої дії, відображені вище, недопустимими мають бути визнані усі взаємопов`язані докази, отримані в результаті проведення огляду земельних ділянок. Разом з тим, протокол огляду від 20.11.2024 є неналежним доказом, оскільки не містить інформації щодо проведення слідчих дій на території земельних ділянок за координатами 49.643088, 34.528389 та 49.634964, 34.531930 та, зокрема, виявлення на їх території несанкціонованих сміттєзвалищ.

У відповіді на відзив, наполягаючи на задоволенні позову, представник Полтавської окружної прокуратури наголосив, що з моменту виявлення вказаних сміттєзвалищ, а саме: 20.11.2024 пройшло більше року, разом з тим, будь яких заходів з прибирання вказаних земельних ділянок не вжито.

З метою встановлення джерела походження побутових змішаних відходів, які зафіксовано відповідно до протоколу огляду місця події від 20.11.2024 (додаток до позовної заяви №2), допитано ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , які повідомили, що їм невідомо джерело походження відходів, вважають, що вказані сміттєзвалища створені місцевими жителями, про випадки прибирання вказаних сміттєзвалищ спеціалізованим комунальним підприємством їм не відомо.

Разом з тим, після отримання інформації з Інспекції по контролю за благоустроєм, екологічним та санітарним станом якою повідомлено, що заходи з прибирання вищевказаних сміттєзвалищ вжито, 03.11.2025 проведено огляд вказаних земельних ділянок. Проведеним оглядом встановлено, що несанкціоновані сміттєзвалища, зафіксовані попереднім оглядом, не прибрані. /а.с. 146-147/.

У запереченнях, наполягаючи на відмові у задоволенні позову, представник Полтавської міської ради наголосив, що в межах виконання власних контрольних функцій, Інспекцією не було встановлено наявності сміттєзвалищ на земельній ділянці 49.643087885872, 34.528389126062; 49.634964364835, 34.531929641962.

Відповідно, відсутні підстави для ініціювання Інспекцією проведення комісією засідання з приводу визначення власників відходів на вказаних ділянках. Згідно до матеріалів справи Державною екологічною інспекцією Центрального округу не складалося жодних актів перевірки порушеного питання, не було подано відповідну позовну заяву чи будь-яким іншим чином ініційовано процедуру визначення відходів безхазяйними; не проінформовано про відповідне виконавчі органи Полтавської міської ради.

Згідно з частиною п`ятою статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України від 06.07.2005 № 2747-IV (надалі також КАС України) суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.

Статтею 258 КАС України визначено, що суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.

За відсутності клопотань сторін про розгляд справи у відкритому судовому засіданні чи за правилами загального позовного провадження, зважаючи на достатність наданих сторонами доказів та повідомлених обставин, суд розглянув справу у порядку письмового провадження.

Дослідивши письмові докази, суд встановив такі обставини справи та відповідні до них правовідносини.

Полтавською окружною прокуратурою Полтавської області в ході здійснення процесуального керівництва досудовим розслідуванням у кримінальному провадженні №42023000000000009 від 06.02.2023 установлено обставини засмічення земельних ділянок у межах Полтавської міської територіальної громади.

На підставі ухвали слідчого судді Київського районного суду м. Полтави від 24.10.2024 у справі №552/2369/23 20.11.2024 проведено огляд земельних ділянок у межах м. Полтави із залученням спеціалістів Державної екологічної інспекції Центрального округу, інженера-геодезиста та спеціаліста Інспекції по контролю за благоустроєм, екологічним та санітарним станом міста.

В ході обстеження земельної ділянки у м. Полтава, провулок Магістральний, навпроти будинку №14, геопросторові координати 49.643088, 34.528389, виявлено засмічення земельної ділянки змішаними побутовими відходами. Відходи розташовані на відкритому ґрунті. Загальна площа засмічення становить 334,44 м.кв.

Також, обстеженням земельної ділянки у м. Полтава, між вул. Медична і КП «Декоративні культури», геопросторові координати 49.634964, 34.531930, виявлено засмічення земельної ділянки змішаними побутовими відходами та відходами рослинного походження. Відходи розташовані на відкритому ґрунті. Загальна площа засмічення становить 932,52 м.кв.

Матеріалами справи також встановлено, що геопросторові координати земельних ділянок, зазначені у матеріалах огляду та позовній заяві, відповідають координатам, наведеним в ухвалі слідчого судді Київського районного суду м. Полтави від 24.10.2024, з урахуванням різної кількості знаків після цілого числа.

Встановлено, що вказані сміттєзвалища знаходяться в межах населеного пункту м. Полтава Полтавської міської територіальної громади на несформованих землях комунальної власності та частково на земельній ділянці комунальної власності з кадастровим номером 5310136400:01:001:0132, площею 307,8102 га. Доступ до засмічених земельних ділянок не огороджений, вільний, про що складено протокол огляду місця події та акт визначення площ сміттєзвалищ та координат проб ґрунту від 20.11.2024.

З метою встановлення джерела походження змішаних побутових відходів, зафіксованих під час огляду 20.11.2024, у межах досудового розслідування допитано місцевих мешканців, які повідомили, що джерело походження зазначених відходів їм невідоме. Разом із тим, у матеріалах справи містяться відомості про випадки прибирання відповідних сміттєзвалищ спеціалізованими комунальними підприємствами.

Листом Полтавської окружної прокуратури від 17.10.2025 №55-88-14169ВИХ-25 повідомлено Полтавську міську раду про виявлені порушення та запропоновано поінформувати прокуратуру, чи ліквідовані вищевказані сміттєзвалища.

У листі Інспекції по контролю за благоустроєм, екологічним та санітарним станом міста виконавчого комітету Полтавської міської ради №01-0/031-07/570 від 28.10.2025 зазначено, що станом на 27.10.2025 вищезазначені земельні ділянки перебувають у належному санітарному стані, зокрема за відповідними координатами засмічення сміттям різного морфологічного походження не виявлено.

03.11.2025 прокурорами Полтавської окружної прокуратури проведено повторний огляд зазначених земельних ділянок без участі понятих та представників Полтавської міської ради чи її виконавчих органів.

Відповідно до протоколу огляду місця події від 03.11.2025 у межах м. Полтави, провулок Магістральний, навпроти будинку №14, геопросторові координати 49.643088, 34.528389, зафіксовано засмічення земельної ділянки змішаними побутовими відходами. Відходи розташовані на відкритому ґрунті. Загальна площа засмічення становить 334,44 м.кв.

Також, обстеженням земельної ділянки у м. Полтава, між вул. Медична і КП «Декоративні культури», геопросторові координати 49.634964, 34.531930, виявлено засмічення земельної ділянки змішаними побутовими відходами та відходами рослинного походження. Відходи розташовані на відкритому ґрунті. Загальна площа засмічення становить 932,52 м.кв.

Також матеріалами справи встановлено, що Інспекцією по контролю за благоустроєм, екологічним та санітарним станом міста здійснюється контроль за станом благоустрою м. Полтави, у тому числі за засміченням територій, очищенням територій від побутових відходів, а також забезпечується робота постійно діючої комісії з питань поводження з відходами, власник яких не встановлений, на території Полтавської міської територіальної громади.

У матеріалах справи містяться також відомості щодо функцій Управління житлово-комунального господарства виконавчого комітету Полтавської міської ради та Полтавського комунального автотранспортного підприємства 1628 у сфері благоустрою та поводження з побутовими відходами. Зокрема, Управління житлово-комунального господарства є органом управління для КАТП-1628, а до господарської діяльності останнього належить, зокрема, збирання, перевезення та видалення побутових відходів, а також захоронення побутових відходів.

У матеріалах справи також міститься лист Полтавського комунального автотранспортного підприємства 1628 від 10.04.2026 №1235, відповідно до якого 25.12.2025 та 26.12.2025 працівниками підприємства проведено обстеження земельної ділянки за координатами 49.634964, 34.531930 та вжито заходів щодо приведення зазначеної території до належного санітарного стану.

Цим же листом повідомлено, що територію за координатами 49.643088, 34.528389 обстежено 25.12.2025, однак розпочати роботи з вивезення відходів на той момент було неможливо у зв`язку з відсутністю під`їзду для великогабаритного технологічного транспорту через складний рельєф місцевості. До листа долучено фотоматеріали з місця проведення відповідних робіт.

Крім того, з матеріалів справи вбачається, що Державна екологічна інспекція Центрального округу листом від 01.09.2025 повідомляла Полтавську окружну прокуратуру Полтавської області про необхідність звернення до суду з позовною заявою про зобов`язання Полтавської міської ради та її виконавчих органів вжити заходів щодо ліквідації несанкціонованих сміттєзвалищ.

Полтавською окружною прокуратурою Полтавської області 17.10.2024 направлено запит до Державної екологічної інспекції Центрального округу щодо вжитих заходів реагування у зв`язку з виявленими порушеннями, а 30.10.2025 направлено запит до Полтавської міської ради та Управління житлово-комунального господарства виконавчого комітету Полтавської міської ради щодо стану ліквідації виявлених сміттєзвалищ та вжитих у зв`язку з цим заходів.

З огляду на наведені обставини Полтавська окружна прокуратура Полтавської області звернулася до суду в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції Центрального округу з цим адміністративним позовом. Надаючи оцінку спірним правовідносинам суд виходить з наступного.

Згідно з ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

При цьому відповідно до частини першої статті 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.

Відповідно до статті 3 Конституції України, людина, її життя і здоров`я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю. Права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Держава відповідає перед людиною за свою діяльність. Утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов`язком держави.

Згідно зі статтею 14 Конституції України, земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави. Право власності на землю гарантується. Це право набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону.

За приписами статті 131-1 Конституції України, в Україні діє прокуратура, яка здійснює, зокрема представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

Організація та порядок діяльності прокуратури визначаються законом.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 2 Закону України «Про прокуратуру» від 14.10.2014 №1697-VII (далі - Закон №1697-VII), на прокуратуру покладається функція представництва інтересів громадянина або держави в суді у випадках, визначених цим Законом та главою 12 розділу III Цивільного процесуального кодексу України.

Питання представництва прокурором інтересів громадянина або держави врегульоване ст. 23 зазначеного Закону.

Зокрема, таке представництво полягає у здійсненні процесуальних та інших дій, спрямованих на захист інтересів громадянина або держави, у випадках та порядку, встановлених законом.

Згідно з ч. 3 ст. 23 Закону №1697-VII, прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.

Прокурор зобов`язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідного суб`єкта владних повноважень. У разі підтвердження судом наявності підстав для представництва прокурор користується процесуальними повноваженнями відповідної сторони процесу.

Виключно з метою встановлення наявності підстав для представництва інтересів держави в суді у випадку, якщо захист законних інтересів держави не здійснює або неналежним чином здійснює суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, прокурор має право отримувати інформацію, яка на законних підставах належить цьому суб`єкту, витребовувати та отримувати від нього матеріали та їх копії (ч. 4 ст. 23 Закону №1697-VII).

У ч. 6 ст. 23 Закону №1697-VII зазначено, що під час здійснення представництва інтересів громадянина або держави у суді прокурор має право в порядку, передбаченому процесуальним законом та законом, що регулює виконавче провадження:

1. звертатися до суду з позовом (заявою, поданням);

2. вступати у справу, порушену за позовом (заявою, поданням) іншої особи, на будь-якому етапі судового провадження;

3. ініціювати перегляд судових рішень, у тому числі у справі, порушеній за позовом (заявою, поданням) іншої особи;

4. брати участь у розгляді справи;

5. подавати цивільний позов під час кримінального провадження у випадках та порядку, визначених кримінальним процесуальним законом;

6. брати участь у виконавчому провадженні при виконанні рішень у справі, в якій прокурором здійснювалося представництво інтересів громадянина або держави в суді;

7. з дозволу суду ознайомлюватися з матеріалами справи в суді та матеріалами виконавчого провадження, робити виписки з них, отримувати безоплатно копії документів, що знаходяться у матеріалах справи чи виконавчого провадження.

Право подання позовної заяви (заяви, подання) в порядку цивільного, адміністративного, господарського судочинства надається Генеральному прокурору, його першому заступнику та заступникам, керівникам обласних та окружних прокуратур, їх першим заступникам та заступникам, прокурорам Спеціалізованої антикорупційної прокуратури (ч. 1 ст. 24 Закону №1697-VII).

Аналогічно приписами частини першої статті 1 Земельного кодексу України передбачено, що земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави.

Згідно з частиною третьою статті 1 Земельного кодексу України використання власності на землю не може завдавати шкоди правам і свободам громадян, інтересам суспільства, погіршувати екологічну ситуацію і природні якості землі.

Приписами статті 2 Земельного кодексу України передбачено, що земельні відносини - це суспільні відносини щодо володіння, користування і розпорядження землею.

Суб`єктами земельних відносин є громадяни, юридичні особи, органи місцевого самоврядування та органи державної влади.

Об`єктами земельних відносин є землі в межах території України, земельні ділянки та права на них, у тому числі на земельні частки (паї).

Земельне законодавство, відповідно до частини першої статті 4 Земельного кодексу України, включає цей Кодекс, інші нормативно-правові акти у галузі земельних відносин.

Стаття 12 Земельного кодексу України визначає повноваження сільських, селищних, міських рад та їх виконавчих органів у галузі земельних відносин, до яких, серед іншого, належить розпорядження землями комунальної власності територіальних громад та вирішення інших питань у галузі земельних відносин відповідно до закону.

Систему та гарантії місцевого самоврядування в Україні, засади організації та діяльності, правового статусу і відповідальності органів та посадових осіб місцевого самоврядування визначає Закон України від 21.05.1997 №280/97-ВР «Про місцеве самоврядування в Україні» (далі - Закон №280/97-ВР).

До виключної компетенції сільських, селищних, міських рад, відповідно до статті 26 Закону №280/97-ВР, належить, зокрема, вирішення відповідно до закону питань регулювання земельних відносин, надання відповідно до законодавства згоди на розміщення на території села, селища, міста нових об`єктів, у тому числі місць чи об`єктів для управління відходами, сфера екологічного впливу діяльності яких згідно з діючими нормативами включає відповідну територію, а також вирішення інших питань у сфері управління відходами, віднесених законом до компетенції відповідної ради.

Отже, положення земельного законодавства та законодавства про місцеве самоврядування покладають на органи місцевого самоврядування повноваження щодо вирішення питань використання та охорони земель відповідної територіальної громади, а також реалізації визначених законом повноважень у сфері охорони навколишнього природного середовища та управління відходами.

Основні засади (стратегія) державної екологічної політики України на період до 2030 року затверджено Законом України від 28.02.2019 №2697-VIII.

У розділі I «Існуючі проблеми та сучасний стан довкілля в Україні» вказаного Закону зазначено про те, що процеси глобалізації та суспільних трансформацій підвищили пріоритетність збереження довкілля, а отже потребують від України вжиття відповідних заходів.

Першопричинами екологічних проблем України є, крім іншого, неефективна система державного управління у сфері охорони навколишнього природного середовища та регулювання використання природних ресурсів, зокрема неузгодженість дій центральних і місцевих органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування, незадовільний стан системи державного моніторингу навколишнього природного середовища, низький рівень розуміння в суспільстві пріоритетів збереження довкілля та переваг збалансованого (сталого) розвитку, недосконалість системи екологічної освіти та просвіти, незадовільний рівень дотримання природоохоронного законодавства та екологічних прав і обов`язків громадян, незадовільний контроль за дотриманням природоохоронного законодавства та незабезпечення невідворотності відповідальності за його порушення.

Спеціальним законом, який визначає правові, економічні та соціальні основи організації охорони навколишнього природного середовища в інтересах нинішнього і майбутніх поколінь, є Закон України від 25.06.1991 №1264-XII «Про охорону навколишнього природного середовища».

Відповідно до статті 20-2 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища», до компетенції центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів, належить організація і здійснення у межах компетенції державного нагляду (контролю) за додержанням підприємствами, установами та організаціями незалежно від форми власності і господарювання, органами державної влади, органами місцевого самоврядування, громадянами вимог природоохоронного законодавства, у тому числі законодавства у сфері управління відходами.

Статтею 35 цього ж Закону визначено, що державний контроль у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів здійснюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів.

Згідно з Положенням про Державну екологічну інспекцію України, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 19.04.2017 №275, Державна екологічна інспекція України є центральним органом виконавчої влади, який реалізує державну політику із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів.

Відповідно до пункту 7 Положення №275 Держекоінспекція здійснює свої повноваження безпосередньо і через утворені в установленому порядку територіальні органи.

Державна екологічна інспекція Центрального округу є міжрегіональним територіальним органом Державної екологічної інспекції України та здійснює реалізацію повноважень Держекоінспекції у межах Полтавської та Черкаської областей.

Відповідно до Положення про Державну екологічну інспекцію Центрального округу, Інспекція відповідно до покладених на неї завдань здійснює державний нагляд (контроль) за додержанням територіальними органами центральних органів виконавчої влади, місцевими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами та організаціями незалежно від форми власності і господарювання, громадянами України вимог законодавства у сфері охорони навколишнього природного середовища, у тому числі з питань управління відходами.

Таким чином, Державна екологічна інспекція Центрального округу є спеціально уповноваженим територіальним органом Держекоінспекції, який на території Полтавської області здійснює державний нагляд (контроль) за додержанням вимог природоохоронного законодавства, у тому числі органами місцевого самоврядування та їх виконавчими органами, а також вимог законодавства у сфері управління відходами.

Наведене свідчить, що Державна екологічна інспекція Центрального округу є компетентним органом державної влади, уповноваженим здійснювати державний нагляд (контроль) у спірній сфері та вживати передбачених законодавством заходів реагування у разі виявлення порушень вимог природоохоронного законодавства.

Правові, економічні та соціальні основи охорони земель з метою забезпечення їх раціонального використання, відтворення та підвищення родючості ґрунтів, інших корисних властивостей землі, збереження екологічних функцій ґрунтового покриву та охорони довкілля визначає Закон України від 19.06.2003 №962-IV «Про охорону земель» (далі - Закон №962-IV).

Статтею 1 Закону №962-IV визначено, що охорона земель - система правових, організаційних, економічних, технологічних та інших заходів, спрямованих на раціональне використання земель, запобігання необґрунтованому вилученню земель сільськогосподарського призначення для несільськогосподарських потреб, захист від шкідливого антропогенного впливу, відтворення і підвищення родючості ґрунтів, підвищення продуктивності земель лісового фонду, забезпечення особливого режиму використання земель природоохоронного, оздоровчого, рекреаційного та історико-культурного призначення.

Згідно зі статтею 35 Закону №962-IV, власники і землекористувачі, в тому числі орендарі, земельних ділянок при здійсненні господарської діяльності зобов`язані: дотримуватися вимог земельного та природоохоронного законодавства України; проводити на земельних ділянках господарську діяльність способами, які не завдають шкідливого впливу на стан земель та родючість ґрунтів; підвищувати родючість ґрунтів та зберігати інші корисні властивості землі на основі застосування екологобезпечних технологій обробітку і техніки, здійснення інших заходів, які зменшують негативний вплив на ґрунти, запобігають безповоротній втраті гумусу, поживних елементів тощо; дотримуватися нормативів при здійсненні протиерозійних, агротехнічних, агрохімічних, меліоративних та інших заходів, пов`язаних з охороною земель, збереженням і підвищенням родючості ґрунтів; надавати відповідним органам виконавчої влади та органам місцевого самоврядування відомості про застосування пестицидів та агрохімікатів; сприяти систематичному проведенню вишукувальних, обстежувальних, розвідувальних робіт за станом земель, динамікою родючості ґрунтів; своєчасно інформувати відповідні органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування щодо стану, деградації та забруднення земельних ділянок; забезпечувати додержання встановленого законодавством України режиму використання земель, що підлягають особливій охороні; забезпечувати використання земельних ділянок за цільовим призначенням та дотримуватися встановлених обмежень (обтяжень) на земельну ділянку; забезпечувати захист земель від ерозії, виснаження, забруднення, засмічення, засолення, осолонцювання, підкислення, перезволоження, підтоплення, заростання бур`янами, чагарниками і дрібноліссям; уживати заходів щодо запобігання негативному і екологонебезпечному впливу на земельні ділянки та ліквідації наслідків цього впливу.

Відповідно до статті 45 Закону №962-IV, господарська та інша діяльність, яка зумовлює забруднення земель і ґрунтів понад установлені граничнодопустимі концентрації небезпечних речовин, забороняється.

У разі виявлення фактів забруднення ґрунтів небезпечними речовинами спеціально уповноважені органи виконавчої влади у галузі охорони земель вживають заходів до обмеження, тимчасової заборони (зупинення) чи припинення діяльності підприємств, установ, організацій, незалежно від форм власності, притягнення винних до відповідальності згідно із законом і проведення в установленому порядку робіт з дезактивації, відновлення забруднених земель, консервації угідь і визначення режимів їх подальшого використання.

Згідно з частиною третьою статті 46 Закону №962-IV, забороняється несанкціоноване скидання і розміщення відходів у підземних горизонтах, на території міст та інших населених пунктів, на землях природно-заповідного та іншого природоохоронного, оздоровчого, рекреаційного та історико-культурного призначення, у межах водоохоронних зон та зон санітарної охорони водних об`єктів, в інших місцях, що може створювати небезпеку для навколишнього природного середовища та здоров`я людини.

09 липня 2023 року набув чинності Закон України від 20.06.2022 №2320-IX «Про управління відходами», який визначає правові, організаційні, економічні засади діяльності щодо запобігання утворенню, зменшення обсягів утворення відходів, зниження негативних наслідків від діяльності з управління відходами, сприяння підготовці відходів до повторного використання, рециклінгу і відновленню з метою запобігання їх негативному впливу на здоров`я людей та навколишнє природне середовище.

Відповідно до приписів статті 1 Закону №2320-IX, відходи - будь-які речовини, матеріали і предмети, яких їх власник позбувається, має намір або повинен позбутися; небезпечні відходи - відходи, що мають одну чи більше властивостей, що роблять їх небезпечними, наведених у Переліку властивостей, що роблять відходи небезпечними (додаток 3); побутові відходи - змішані та/або роздільно зібрані відходи від домогосподарств, включаючи відходи паперу, картону, скла, пластику, деревини, текстилю, металу, упаковки, біовідходи, відходи електричного та електронного обладнання, відходи батарей та акумуляторів, небезпечні відходи у складі побутових, великогабаритні та ремонтні відходи, а також змішані та/або роздільно зібрані відходи з інших джерел, якщо ці відходи подібні за своїм складом до відходів домогосподарств. Побутові відходи не включають відходи промисловості, сільського і лісового господарства, рибальства та аквакультури, резервуарів для септиків, каналізаційних мереж та відходи їх оброблення, включаючи осад стічних вод, транспортні засоби, строк експлуатації яких закінчився, відходи будівництва та знесення, вуличний змет, медичні відходи.

Згідно з пунктом 11 статті 1 Закону №2320-IX, власник відходів - фізична особа, юридична особа, яка утворює відходи або яка відповідно до закону володіє, користується і розпоряджається відходами.

Виявлення та облік відходів, власник яких не встановлений, врегульовано статтею 12 Закону №2320-IX.

Відповідно до частини першої статті 12 Закону №2320-IX, власник або користувач земельної ділянки, на якій виявлено відходи, власник яких не встановлений, невідкладно, але не пізніше 24 годин з моменту виявлення таких відходів, інформує про це орган місцевого самоврядування або місцевий орган виконавчої влади.

Відповідно до частини другої статті 12 Закону №2320-IX, орган місцевого самоврядування або місцевий орган виконавчої влади із залученням територіального органу центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів, територіального органу Національної поліції України встановлює утворювача або власника виявлених відходів на основі:

1. інформації, наданої власником або користувачем земельної ділянки, на якій виявлено відходи;

2. інформації, наданої громадянами, підприємствами, установами та організаціями, медіа;

3. аудіо- та відеозаписів, наданих громадянами, підприємствами, установами, організаціями;

4. інших джерел, визначених законом.

Поряд з цим, відповідно до частини третьої статті 12 Закону №2320-IX, якщо власник відходів встановлений, він зобов`язаний відшкодувати всі витрати на його пошук, а також витрати на збирання, перевезення та оброблення відходів суб`єктом господарювання у сфері управління відходами, компенсувати інші збитки та шкоду, заподіяну забрудненням та іншим негативним впливом відходів на здоров`я людини та навколишнє природне середовище.

Витрати, збитки та шкода, заподіяна забрудненням або іншим негативним впливом відходів на навколишнє природне середовище, відшкодовуються в судовому порядку за позовом органу місцевого самоврядування або місцевого органу виконавчої влади.

Приписами частини четвертої статті 12 Закону №2320-IX визначено, що якщо власник відходів не встановлений, передача відходів до суб`єкта господарювання у сфері управління відходами та усунення негативних наслідків, спричинених відходами, здійснюється за рахунок державного або місцевого бюджету.

Відповідно до частин п`ятої, шостої статті 12 Закону №2320-IX, збирання, перевезення та/або оброблення відходів, власник яких не встановлений, організовують:

1. виявлених за межами населених пунктів - Рада міністрів Автономної Республіки Крим, місцеві державні адміністрації;

2. виявлених у межах населених пунктів - органи місцевого самоврядування.

Збирання, перевезення та/або оброблення таких відходів здійснюють суб`єкти господарювання у сфері управління відходами.

Порядок виявлення та обліку відходів, власник яких не встановлений, визначається Кабінетом Міністрів України.

Таким чином, законодавець безпосередньо розмежував компетенцію відповідних суб`єктів залежно від місця виявлення відходів, власник яких не встановлений: у разі їх виявлення за межами населених пунктів організація збирання, перевезення та/або оброблення таких відходів покладається на місцеві державні адміністрації, а в межах населених пунктів - на органи місцевого самоврядування.

З огляду на викладене, саме на орган місцевого самоврядування покладено обов`язок щодо організації збирання, перевезення та/або оброблення відходів, власник яких не встановлений, виявлених у межах відповідного населеного пункту.

Суд, дослідивши матеріали справи, встановив, що несанкціоноване сміттєзвалище загальною площею 334,44 м.кв розташоване в межах населеного пункту м. Полтава Полтавського району Полтавської області у провулку Магістральному, навпроти будинку №14, геопросторові координати 49.643088, 34.528389, а несанкціоноване сміттєзвалище загальною площею 932,52 м.кв розташоване в межах населеного пункту м. Полтава Полтавського району Полтавської області між вул. Медична і КП «Декоративні культури», геопросторові координати 49.634964, 34.531930.

Отже, місцезнаходження зазначених сміттєзвалищ у межах населеного пункту м. Полтава узгоджується з визначеною частиною п`ятою статті 12 Закону №2320-IX компетенцією органу місцевого самоврядування щодо організації збирання, перевезення та/або оброблення відходів, власник яких не встановлений.

Аналізуючи наведене правове регулювання, суд дійшов висновку, що у спірних правовідносинах відповідні повноваження щодо організації збирання, перевезення та/або оброблення відходів, власник яких не встановлений та які виявлені в межах населеного пункту, законом віднесені саме до компетенції органу місцевого самоврядування відповідно до частини п`ятої статті 12 Закону №2320-IX.

Відповідно до статті 58 Конституції України, закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом`якшують або скасовують відповідальність особи. Ніхто не може відповідати за діяння, які на час їх вчинення не визнавалися законом як правопорушення.

Закріплення названого принципу на конституційному рівні є гарантією стабільності суспільних відносин, у тому числі відносин між державою і громадянами, породжуючи у громадян впевненість у тому, що їхнє існуюче становище не буде погіршене прийняттям більш пізнього закону чи іншого нормативно-правового акта.

У Рішенні від 12.07.2019 №5-р(I)/2019 Конституційний Суд України зазначив, що за змістом частини першої статті 58 Основного Закону України новий акт законодавства застосовується до тих правовідносин, які виникли після набрання ним чинності. Якщо правовідносини тривалі і виникли до ухвалення акта законодавства та продовжують існувати після його ухвалення, то нове нормативне регулювання застосовується з дня набрання ним чинності або з дня, встановленого цим нормативно-правовим актом, але не раніше дня його офіційного опублікування (абзац четвертий пункту 5 мотивувальної частини).

Подібних висновків щодо тлумачення змісту положень статті 58 Конституції України Конституційний Суд України дійшов у Рішеннях від 13.05.1997 №1-зп, від 09.02.1999 №1-рп/99, від 05.04.2001 №3-рп/2001, від 13.03.2012 №6-рп/2012, відповідно до яких закони та інші нормативно-правові акти поширюють свою дію тільки на ті відносини, які виникли після набуття законами чи іншими нормативно-правовими актами чинності; дію нормативно-правового акта в часі треба розуміти так, що вона починається з моменту набрання цим актом чинності і припиняється із втратою ним чинності, тобто до певного юридичного факту застосовується той закон або інший нормативно-правовий акт, під час дії якого вони настали або мали місце; дія закону та іншого нормативно-правового акта не може поширюватися на правовідносини, які виникли і закінчилися до набрання чинності цим законом або іншим нормативно-правовим актом.

Пунктом 2 розділу ХІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України від 20.06.2022 №2320-IX «Про управління відходами» визнано таким, що втратив чинність з дня набрання чинності цим Законом, Закон України «Про відходи» (Відомості Верховної Ради України, 1998 р., №36-37, ст. 242 із наступними змінами).

Положенням частини п`ятої статті 12 Закону №2320-IX визначено, що збирання, перевезення та/або оброблення відходів, власник яких не встановлений, організовують:

1. виявлених за межами населених пунктів - Рада міністрів Автономної Республіки Крим, місцеві державні адміністрації;

2. виявлених у межах населених пунктів - органи місцевого самоврядування.

Збирання, перевезення та/або оброблення таких відходів здійснюють суб`єкти господарювання у сфері управління відходами.

Поряд з цим, слід звернути увагу на положення частини третьої статті 12 Закону №2320-IX, відповідно до якої, якщо власник відходів встановлений, він зобов`язаний відшкодувати всі витрати на його пошук, а також витрати на збирання, перевезення та оброблення відходів суб`єктом господарювання у сфері управління відходами, компенсувати інші збитки та шкоду, заподіяну забрудненням та іншим негативним впливом відходів на здоров`я людини та навколишнє природне середовище.

Витрати, збитки та шкода, заподіяна забрудненням або іншим негативним впливом відходів на навколишнє природне середовище, відшкодовуються в судовому порядку за позовом органу місцевого самоврядування або місцевого органу виконавчої влади.

Приписами частини четвертої статті 12 Закону №2320-IX визначено, що якщо власник відходів не встановлений, передача відходів до суб`єкта господарювання у сфері управління відходами та усунення негативних наслідків, спричинених відходами, здійснюється за рахунок державного або місцевого бюджету.

Частиною першою статті 12 Закону №2320-IX передбачено, що власник або користувач земельної ділянки, на якій виявлено відходи, власник яких не встановлений, невідкладно, але не пізніше 24 годин з моменту виявлення таких відходів, інформує про це орган місцевого самоврядування або місцевий орган виконавчої влади.

Як вже зазначалося, відповідно до частини другої статті 12 Закону №2320-IX, орган місцевого самоврядування або місцевий орган виконавчої влади із залученням територіального органу центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів, територіального органу Національної поліції України встановлює утворювача або власника виявлених відходів на основі:

1. інформації, наданої власником або користувачем земельної ділянки, на якій виявлено відходи;

2. інформації, наданої громадянами, підприємствами, установами та організаціями, медіа;

3. аудіо- та відеозаписів, наданих громадянами, підприємствами, установами, організаціями;

4. інших джерел, визначених законом.

Положенням частини шостої статті 12 Закону №2320-IX встановлено, що порядок виявлення та обліку відходів, власник яких не встановлений, визначається Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до статті 55 Закону №2320-IX, фінансування заходів у сфері управління відходами здійснюється за рахунок коштів утворювачів та власників відходів. Для фінансування заходів у сфері управління відходами можуть залучатися кошти державного та місцевих бюджетів, фондів охорони навколишнього природного середовища, добровільні внески підприємств, установ, організацій, громадян України та їх об`єднань, а також інші джерела, не заборонені законом.

На думку суду, в наведених нормах Закону №2320-IX законодавцем конкретизовано, які саме дії повинен вчинити відповідний суб`єкт владних повноважень у межах реалізації своїх повноважень щодо поводження з відходами, власник яких не встановлений.

Так, відповідно до п. 14 ч. 1 статті 19 Закону №2320-IX, до повноважень Кабінету Міністрів України у сфері управління відходами належить затвердження порядку виявлення та обліку відходів, власник яких не встановлений.

Проте, станом на час виникнення спірних правовідносин Кабінет Міністрів України не реалізував свої повноваження у сфері управління відходами та не затвердив порядок виявлення та обліку відходів, власник яких не встановлений.

Разом з тим, є чинним Порядок виявлення та обліку безхазяйних відходів, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 03.08.1998 №1217 (далі - Порядок №1217), який в частині регулювання спірних правовідносин не суперечить Закону №2320-IX.

Відповідно до пунктів 5-8 Порядку №1217, заяви (повідомлення) про факти виявлення відходів розглядаються на черговому (позачерговому) засіданні постійно діючої комісії з питань поводження з безхазяйними відходами (далі - комісія).

Комісія визначає кількість, склад, властивості, вартість відходів, ступінь їх небезпеки для навколишнього природного середовища і здоров`я людини та вживає заходів до визначення власника відходів.

У разі необхідності для визначення власника відходів та їх оцінки можуть залучатися правоохоронні органи, відповідні спеціалісти та експерти.

За результатами своєї роботи комісія складає акт, який передається до місцевої державної адміністрації чи органу місцевого самоврядування для вирішення питання про подальше поводження з відходами.

На підставі акта комісії місцеві державні адміністрації або органи місцевого самоврядування приймають рішення щодо подальшого поводження з відходами та в разі необхідності порушують справу про притягнення до відповідальності осіб, винних у порушенні законодавства про відходи, та відшкодування заподіяної шкоди.

Отже, невстановлення Кабінетом Міністрів України нового порядку виявлення та обліку відходів, власник яких не встановлений, саме по собі не усуває визначених Законом №2320-IX повноважень органу місцевого самоврядування щодо відходів, виявлених у межах населеного пункту, оскільки Порядок №1217 може застосовуватися у частині, що не суперечить положенням Закону №2320-IX.

Таким чином, аналізуючи наведене правове регулювання, суд вважає, що організація поводження з відходами, власник яких не встановлений та які виявлені в межах населеного пункту, передбачає здійснення комплексу послідовних дій, визначених законом, зокрема вжиття заходів щодо встановлення утворювача або власника відходів, визначення способу їх подальшого збирання, перевезення та/або оброблення, а у разі невстановлення власника - здійснення відповідних заходів за рахунок державного або місцевого бюджету.

Оскільки, як встановлено з матеріалів справи, Полтавською окружною прокуратурою повідомлялася Полтавська міська рада про виявлені факти несанкціонованого розміщення відходів на земельних ділянках у межах м. Полтави, у тому числі на земельних ділянках, які є предметом спору у цій справі, а саме: по пров. Магістральному, напроти будинку №14, за геопросторовими координатами 49.643088, 34.528389, площею засмічення 334,44 кв. м, та між вул. Медична і КП «Декоративні культури», за геопросторовими координатами 49.634964, 34.531930, площею засмічення 932,52 кв. м.

Відтак, Полтавська міська рада була обізнана про існування відповідних несанкціонованих сміттєзвалищ.

Судом також враховано, що наведені у позовній заяві геопросторові координати зазначених земельних ділянок відповідають координатам, за якими проводився огляд у межах кримінального провадження, а їх відмінність зумовлена лише різною кількістю цифр після цілого числа, на що прокурором звернуто увагу у відповіді на відзив.

При цьому доводи відповідача про належний санітарний стан відповідних земельних ділянок не спростовують факту існування та невжиття заходів щодо ліквідації виявлених несанкціонованих сміттєзвалищ. Так, як зазначено прокурором у відповіді на відзив, після отримання інформації Інспекції по контролю за благоустроєм, екологічним та санітарним станом про вжиття заходів з прибирання сміттєзвалищ 03.11.2025 проведено повторний огляд вказаних земельних ділянок, за результатами якого встановлено, що несанкціоновані сміттєзвалища, зафіксовані під час попереднього огляду, не прибрані. Разом із тим матеріали справи не містять доказів фактичної ліквідації Полтавською міською радою несанкціонованих сміттєзвалищ саме на земельних ділянках, що є предметом спору, або доказів вжиття нею належних та достатніх заходів, спрямованих на організацію їх ліквідації.

Суд критично оцінює доводи Полтавської міської ради про відсутність підстав для задоволення позову з огляду на нібито належний санітарний стан земельних ділянок, що є предметом спору.

Так, відповідач посилається на інформацію Інспекції по контролю за благоустроєм, екологічним та санітарним станом міста, відповідно до якої станом на 28.10.2025 за результатами огляду земельних ділянок за координатами 49.643087885872, 34.528389126062 та 49.634964364835, 34.531929641962 складування сміття різного морфологічного походження не виявлено.

Водночас зазначені відомості спростовуються іншими наявними у матеріалах справи доказами. Зокрема, прокурором 03.11.2025 проведено повторний огляд цих самих земельних ділянок, за результатами якого встановлено наявність несанкціонованих сміттєзвалищ, зафіксованих під час попереднього огляду. У відповіді на відзив прокурор прямо зазначив, що після отримання інформації про нібито здійснене прибирання проведеним 03.11.2025 оглядом встановлено, що відповідні несанкціоновані сміттєзвалища не прибрані.

Отже, саме по собі посилання відповідача на повідомлення структурного підрозділу про відсутність сміття станом на певну дату, за наявності складених у подальшому матеріалів повторного огляду, якими зафіксовано протилежні обставини, не є достатнім доказом фактичної ліквідації несанкціонованих сміттєзвалищ.

Суд також враховує наданий Полтавським КАТП-1628 лист від 10.04.2026 №1235. Зі змісту цього листа вбачається, що 25.12.2025 та 26.12.2025 працівниками підприємства проведено обстеження земельної ділянки за координатами 49.634964, 34.531930 та, як зазначено у листі, «вжито заходів щодо приведення зазначеної території до належного санітарного стану». Водночас стосовно іншої земельної ділянки, за координатами 49.643088, 34.528389, підприємство повідомило, що розпочати роботи з вивезення відходів нібито неможливо у зв`язку з відсутністю під`їзду для великогабаритного технологічного транспорту через складний рельєф місцевості.

При цьому зміст зазначеного листа не свідчить про повну ліквідацію обох несанкціонованих сміттєзвалищ, що є предметом цього спору. Навпаки, щодо земельної ділянки за координатами 49.643088, 34.528389 самим комунальним підприємством фактично підтверджено, що роботи з вивезення відходів не розпочаті.

Доводи про об`єктивну неможливість виконання таких робіт через відсутність під`їзду для великогабаритного технологічного транспорту суд оцінює критично.

По-перше, складність під`їзду до місця розташування несанкціонованого сміттєзвалища сама по собі не свідчить про об`єктивну неможливість його ліквідації та не звільняє відповідний орган від виконання покладеного законом обов`язку щодо організації такої ліквідації. Матеріали справи не містять доказів того, що відповідачем розглядалися інші технічно можливі способи виконання відповідних робіт, залучення іншого виду техніки, організація тимчасового під`їзду або вжиття інших організаційних заходів, спрямованих на фактичне усунення виявленого порушення.

По-друге, наведене у листі КАТП-1628 твердження про неможливість доступу великогабаритного технологічного транспорту не узгоджується з долученими до цього ж листа фотоматеріалами. На фотографіях, наданих самим підприємством, зафіксовано перебування безпосередньо на відповідній місцевості вантажного автомобіля та спеціальної техніки.

За таких обставин посилання виключно на складний рельєф місцевості та відсутність під`їзду не може бути визнано належним і достатнім обґрунтуванням невиконання робіт з ліквідації сміттєзвалища, оскільки надані самим підприємством матеріали не узгоджуються з наведеним ним поясненням щодо фактичної неможливості доступу техніки.

Крім того, суд звертає увагу, що сам зміст листа Полтавського КАТП-1628 від 10.04.2026 №1235 є внутрішньо суперечливим у контексті доводів відповідача про відсутність бездіяльності. З одного боку, підприємство повідомляє про вжиття заходів щодо приведення однієї із земельних ділянок до належного санітарного стану лише 25-26 грудня 2025 року, а з іншого - прямо визнає, що на іншій земельній ділянці роботи з вивезення відходів узагалі не розпочато. Тобто зазначений лист не спростовує обставин, на яких ґрунтується позов, а навпаки підтверджує, що станом на час його складення питання ліквідації всіх виявлених несанкціонованих сміттєзвалищ вирішено не було.

Не спростовує протиправної бездіяльності й та обставина, що після виявлення порушень та звернення прокурора до відповідних органів окремі заходи з обстеження або прибирання території все ж вживалися. Вчинення певних дій після тривалого періоду невжиття передбачених законом заходів, а також після ініціювання питання прокурором в суді, шляхом подання відповідного позову, не свідчить про своєчасне та належне виконання органом місцевого самоврядування покладеного на нього обов`язку, тим більше за відсутності доказів повної ліквідації обох сміттєзвалищ.

Суд також не приймає посилання відповідача на передачу відповідних функцій виконавчим органам міської ради та комунальному підприємству як підставу для відсутності бездіяльності самої Полтавської міської ради. Організаційний розподіл повноважень між створеними міською радою виконавчими органами та комунальними підприємствами не усуває визначених законом повноважень органу місцевого самоврядування у сфері управління відходами та не звільняє його від обов`язку забезпечити ефективне та фактичне вирішення питання ліквідації несанкціонованих сміттєзвалищ у межах населеного пункту.

Враховуючи наведене, суд дійшов висновку, що наявні у матеріалах справи докази підтверджують факт існування несанкціонованих сміттєзвалищ у межах населеного пункту м. Полтава та невжиття Полтавською міською радою належних і достатніх заходів щодо організації їх ліквідації, що свідчить про невиконання покладеного на орган місцевого самоврядування обов`язку, визначеного пунктом 2 частини п`ятої статті 12 Закону України «Про управління відходами».

Водночас, суд зауважує, що Управління житлово-комунального господарства виконавчого комітету Полтавської міської ради не є належним відповідачем у справі, оскільки вказаний відповідач не є органом місцевого самоврядування та не наділений повноваженнями організувати ліквідацію несанкціонованого сміттєзвалища, виявленого в межах населеного пункту, відповідно до ч. 5 ст. 12 Закону України «Про управління відходами» № 2320-IX та п. 7, 8 ч. 1 ст. 25 Закону України «Про управління відходами» № 2320-IX.

Згідно з вимогами ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідно до ст.90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Зважаючи на встановлені в ході розгляду фактичні обставини справи та враховуючи вищенаведені норми законодавства, якими урегульовані спірні відносини, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог частково.

Згідно з частиною першою статті 132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Згідно з частиною другою статті 139 КАС України при задоволенні позову суб`єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб`єкта владних повноважень, пов`язані із залученням свідків та проведенням експертиз.

Підстави для стягнення судових витрат з відповідача відсутні.

Керуючись статтями 241-245 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

У Х В А Л И В:

Адміністративний позов Полтавської окружної прокуратури Полтавської області (вул. Антона Грицая, буд.1, м. Полтава, Полтавська область, 36000, ідентифікаційний код 02910060) в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції Центрального округу (вул. Коцюбинського, буд. 6, м. Полтава, 36039, ідентифікаційний код 42149108) до Полтавської міської ради (вул. Соборності, бд.36, м. Полтава, 36000, ідентифікаційний код 24388285), Управління житлово-комунального господарства виконавчого комітету Полтавської міської ради (вул. Стрітенська, буд.19, м. Полтава, 36020, ідентифікаційний код 03365854) про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії задовольнити частково.

Визнати протиправною бездіяльність Полтавської міської ради яка полягає у невжитті заходів щодо ліквідації несанкціонованого сміттєзвалища на землях комунальної власності площею 334,44 м.кв., яке знаходиться за адресою м. Полтава, провулок Магістральний, навпроти будинку №14, геопросторові координати 49.643088, 34.528389.

Зобов`язати Полтавську міську раду вжити заходи щодо ліквідації несанкціонованого сміттєзвалища на землях комунальної власності площею 334,44 м.кв., яке знаходиться за адресою: м. Полтава, провулок Магістральний, навпроти будинку №14, геопросторові координати 49.643088, 34.528389.

Визнати протиправною бездіяльність Полтавської міської ради, яка полягає у невжитті заходів щодо ліквідації несанкціонованого сміттєзвалища на землях комунальної власності, площею 932,52 м.кв., яке знаходиться за адресою: м. Полтава, між вул. Медична і КП "Декоративні культури", геопросторові координати 49.634964, 34.531930.

Зобов`язати Полтавську міську раду вжити заходи щодо ліквідації несанкціонованого сміттєзвалища на землях комунальної власності, площею 932,52 м.кв., яке знаходиться за адресою: м. Полтава, між вул. Медична і КП "Декоративні культури", геопросторові координати 49.634964, 34.531930.

У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку скаргу не було подано. Рішення може бути оскаржене протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення до Другого апеляційного адміністративного суду в порядку, визначеному ч.8 ст. 18, ч.ч. 7-8 ст. 44 та ст. 297 КАС України.

Суддя І.Г. Ясиновський