Решение № 138997372, 14.08.2026, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 серпня 2026 рокуСправа №160/33522/25

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Єфанової О.В.

розглянувши у спрощеному позовному провадженні у місті Дніпро адміністративну справу за позовною заявою фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,-

УСТАНОВИВ:

До Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, в якій позивач просить:

визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Дніпропетровській області:

від 28.05.2025 року № 1034190-2417-0407-UA12080050000062712 про нарахування 16605,73 грн податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, що сплачується фізичними особами, які є власниками об`єктів нежитлової нерухомості, за 2023 рік;

від 28.05.2025 року № 1034191-2417-0407-UA12080050000062712 про нарахування 3364,29 грн податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, що сплачується фізичними особами, які є власниками об`єктів нежитлової нерухомості, за 2023 рік;

від 28.05.2025 року № 1034194-2417-0407-UA12080050000062712 про нарахування 251,39 грн податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, що сплачується фізичними особами, які є власниками об`єктів нежитлової нерухомості, за 2024 рік;

від 28.05.2025 року № 1034195-2417-0407-UA12080050000062712 про нарахування 50,93 грн податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, що сплачується фізичними особами, які є власниками об`єктів нежитлової нерухомості, за 2024 рік.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що є власником двох об`єктів нежитлової нерухомості, розташованих у місті Нікополі Дніпропетровської області, а саме нежитлової будівлі магазину продовольчих товарів з кафетерієм та офісними приміщеннями по вул. Усова В. (тепер АДРЕСА_1 , та будівлі павільйону торгівлі по АДРЕСА_2 . Нікопольська міська територіальна громада включена до Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією: у розділі 2 «Території активних бойових дій» з датою початку бойових дій 21.07.2022 та датою завершення 31.05.2023, а також у розділі 3 «Території активних бойових дій, на яких функціонують державні електронні інформаційні ресурси» з датою початку бойових дій 31.05.2023, при цьому дата завершення бойових дій не настала на час подання позову. Позивач вказує, що згідно з підпунктом 69.22 пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України (в редакції Закону України від 11.04.2023 № 3050-IX) єдиною умовою ненарахування та несплати податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, за об`єкти нежитлової нерухомості є розташування таких об`єктів на території активних бойових дій, а постановою Кабінету Міністрів України від 30.04.2024 № 485 для цілей оподаткування визначено, що територіями активних бойових дій є включені до переліку території активних бойових дій та території активних бойових дій, на яких функціонують державні електронні інформаційні ресурси. Позивач також наголошує, що наведені положення Податкового кодексу України викладені в імперативній формі, податкові пільги встановлені законом і можуть бути змінені або скасовані лише в такому ж порядку, тоді як Податковий кодекс України не наділяє Кабінет Міністрів України чи інші центральні органи виконавчої влади повноваженнями регулювати порядок нарахування та сплати цього податку за об`єкти, розташовані на територіях активних бойових дій. З посиланням на статтю 19 Конституції України, пункт 56.1 статті 56 Податкового кодексу України та рішення Конституційного Суду України від 01.12.2004 № 18-рп/2004 позивач стверджує, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення порушують його охоронюваний законом інтерес і є протиправними актами індивідуальної дії, які підлягають скасуванню в судовому порядку.

Ухвалою суду позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження в адміністративній справі та призначено її до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін, відповідачу встановлено строк для подання відзиву.

Відповідач подав відзив на позовну заяву, в якому просив відмовити в задоволенні позовних вимог повністю. Позиція контролюючого органу зводиться до того, що позивач перебуває на податковому обліку як платник податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, є власником двох об`єктів нежитлової нерухомості у місті Нікополі, а податкові повідомлення-рішення сформовані в автоматичному режимі відповідно до підпунктів 266.7.1 та 266.7.2 пункту 266.7 статті 266 Податкового кодексу України за ставками, встановленими рішеннями Нікопольської міської ради «Про встановлення податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки» на 2023 та 2024 роки. Відповідач зазначає, що Нікопольська територіальна громада з 21.07.2022 по 31.05.2023 була включена до підрозділу 2 Переліку «Території активних бойових дій», а з 31.05.2023 і донині включена до підрозділу 3 «Території активних бойових дій, на яких функціонують державні електронні інформаційні ресурси», тоді як постанова Кабінету Міністрів України від 30.04.2024 № 485, якою для цілей оподаткування прирівняно ці категорії територій, набрала чинності лише 03.05.2024. З огляду на це, на думку відповідача, податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, на території Нікопольської територіальної громади не нараховується та не сплачується за періоди з 01.03.2022 по 31.12.2022, з 01.01.2023 по 31.05.2023 та з 01.05.2024 до останнього числа місяця, в якому буде завершено активні бойові дії, а нарахування за проміжний період є правомірним.

Позивач подав відповідь на відзив, доводи якої за змістом відповідають наведеним у позовній заяві.

Відповідач подав заперечення на відповідь на відзив, у яких повторно навів обставини щодо перебування позивача на податковому обліку, належних йому об`єктів нежитлової нерухомості, а також своє тлумачення підпункту 69.22 пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України, наказу Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 22.12.2022 № 309 та постанови Кабінету Міністрів України від 30.04.2024 №485, наполягаючи на правомірності оскаржуваних рішень.

Відповідно до частини 1 статті 257 Кодексу адміністративного судочинства України за правилами спрощеного позовного провадження розглядаються справи незначної складності. Згідно з частиною 5 статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами. Справу розглянуто за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступних висновків.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ), який зареєстрований як фізична особа-підприємець з 10.04.2008 та проживає за адресою: АДРЕСА_3 , перебуває на податковому обліку в Головному управлінні ДПС у Дніпропетровській області як платник податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки.

Позивач є власником об`єктів нежитлової нерухомості, а саме:

нежитлової будівлі магазину продовольчих товарів з кафетерієм та офісними приміщеннями за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 1062,20 кв. м, право власності на яку зареєстровано 17.02.2012 (свідоцтво про право власності на нерухоме майно від 17.02.2012 серії САС, витяг про державну реєстрацію прав від 17.02.2012 № 33209678);

будівлі павільйону торгівлі за адресою: АДРЕСА_2 , загальною площею 215,25 кв. м (за даними розрахунку до податкових повідомлень-рішень - 215,20 кв. м), право власності на яку набуто 27.12.2002 (свідоцтво про право власності від 27.12.2002, запис № 479 у реєстровій книзі № 3, витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 08.11.2013 № 12464728).

Обидва об`єкти нежитлової нерухомості розташовані в межах Нікопольської міської територіальної громади Дніпропетровської області.

Відповідно до підпунктів 266.7.1 та 266.7.2 пункту 266.7 статті 266 Податкового кодексу України Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області в автоматичному режимі сформовано податкові повідомлення-рішення форми «Ф» з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, що сплачується фізичними особами, які є власниками об`єктів нежитлової нерухомості (код платежу 18010300), а саме:

податкове повідомлення-рішення від 28.05.2025 № 1034190-2417-0407-UA12080050000062712 за податковий (звітний) 2023 рік на суму 16605,73 грн - за об`єкт нежитлової нерухомості за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 1062,20 кв. м, за 7 місяців 2023 року, за розрахунком 1062,20 кв. м х 26,80 грн : 12 х 7, де 0,4 відсотка - ставка податку від мінімальної заробітної плати, 26,80 грн - розмір податку за 1 кв. м (мінімальна заробітна плата станом на 01.01.2023 у розмірі 6700,00 грн х 0,4 відсотка), 7 - кількість місяців, за які нараховано податок;

податкове повідомлення-рішення від 28.05.2025 № 1034191-2417-0407-UA12080050000062712 за податковий (звітний) 2023 рік на суму 3364,29 грн - за об`єкт нежитлової нерухомості за адресою: АДРЕСА_2 , загальною площею 215,20 кв. м, за 7 місяців 2023 року, за розрахунком 215,20 кв. м х 26,80 грн : 12 х 7, де 0,4 відсотка - ставка податку від мінімальної заробітної плати, 26,80 грн - розмір податку за 1 кв. м (мінімальна заробітна плата станом на 01.01.2023 у розмірі 6700,00 грн х 0,4 відсотка), 7 - кількість місяців, за які нараховано податок;

податкове повідомлення-рішення від 28.05.2025 № 1034194-2417-0407-UA12080050000062712 за податковий (звітний) 2024 рік на суму 251,39 грн - за об`єкт нежитлової нерухомості за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 1062,20 кв. м, за 4 місяці 2024 року, за розрахунком 1062,20 кв. м х 0,71 грн : 12 х 4, де 0,01 відсотка - ставка податку від мінімальної заробітної плати, 0,71 грн - розмір податку за 1 кв. м (мінімальна заробітна плата станом на 01.01.2024 у розмірі 7100,00 грн х 0,01 відсотка), 4 - кількість місяців, за які нараховано податок;

податкове повідомлення-рішення від 28.05.2025 № 1034195-2417-0407-UA12080050000062712 за податковий (звітний) 2024 рік на суму 50,93 грн - за об`єкт нежитлової нерухомості за адресою: АДРЕСА_2 , загальною площею 215,20 кв. м, за 4 місяці 2024 року, за розрахунком 215,20 кв. м х 0,71 грн : 12 х 4, де 0,01 відсотка - ставка податку від мінімальної заробітної плати, 0,71 грн - розмір податку за 1 кв. м (мінімальна заробітна плата станом на 01.01.2024 у розмірі 7100,00 грн х 0,01 відсотка), 4 - кількість місяців, за які нараховано податок.

Загальна сума грошових зобов`язань, визначених позивачу вказаними податковими повідомленнями-рішеннями, становить 20272,34 грн. Розмір ставок податку застосовано відповідно до рішень Нікопольської міської ради «Про встановлення податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки» на 2023 та 2024 роки.

Отже, спірними податковими повідомленнями-рішеннями податкові зобов`язання нараховано позивачу за 7 місяців 2023 року та за 4 місяці 2024 року, тобто за період з 01.06.2023 по 30.04.2024.

Зазначені податкові повідомлення-рішення надіслано до електронного кабінету позивача та отримано ним 27.06.2025.

Не погоджуючись із вказаними податковими повідомленнями-рішеннями, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Вирішуючи справу по суті, надаючи правову оцінку спірним відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з такого.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з пунктом 1 частини другої статті 92 Конституції України виключно законами України встановлюються Державний бюджет України і бюджетна система України, система оподаткування, податки і збори.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, регулюються Податковим кодексом України від 02.12.2010 № 2755-VI (далі - ПК України), який, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Підпунктами 16.1.2 і 16.1.4 пункту 16.1 статті 16 ПК України встановлено, що платник податків зобов`язаний вести в установленому порядку облік доходів і витрат, складати звітність, що стосується обчислення і сплати податків; сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Податковим обов`язком є обов`язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи (пункт 36.1 статті 36 ПК України).

Згідно зі статтею 265 ПК України податок на майно складається з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, транспортного податку та плати за землю.

Підпунктом 266.1.1 пункту 266.1 статті 266 ПК України встановлено, що платниками податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які є власниками об`єктів житлової та/або нежитлової нерухомості.

Об`єктом оподаткування цим податком є об`єкт житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі його частка (підпункт 266.2.1 пункту 266.2 статті 266 ПК України), а базою оподаткування є загальна площа об`єкта житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі його часток (підпункт 266.3.1 пункту 266.3 статті 266 ПК України).

Відповідно до підпункту 266.3.2 пункту 266.3 статті 266 ПК України база оподаткування об`єктів житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі їх часток, які перебувають у власності фізичних осіб, обчислюється контролюючим органом на підставі даних Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, що безоплатно надаються органами державної реєстрації прав на нерухоме майно та/або на підставі оригіналів відповідних документів платника податків, зокрема документів на право власності.

Згідно з підпунктом 266.5.1 пункту 266.5 статті 266 ПК України ставки податку для об`єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, що перебувають у власності фізичних та юридичних осіб, встановлюються за рішенням сільської, селищної, міської ради або ради об`єднаних територіальних громад залежно від місця розташування (зональності) та типів таких об`єктів нерухомості у розмірі, що не перевищує 1,5 відсотка розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року, за 1 квадратний метр бази оподаткування.

Відповідно до підпункту 266.7.1 пункту 266.7 статті 266 ПК України обчислення суми податку з об`єкта (об`єктів) житлової та нежитлової нерухомості, які перебувають у власності фізичних осіб, здійснюється контролюючим органом за місцем податкової адреси (місцем реєстрації) власника такої нерухомості. Отже, обов`язок правильного обчислення суми цього податку для платників - фізичних осіб покладено саме на контролюючий орган.

Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженим Законом України від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року, який у подальшому неодноразово продовжувався відповідними указами Президента України.

Згідно зі статтею 1 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» воєнний стан - це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню, військовим адміністраціям та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози, відсічі збройної агресії та забезпечення національної безпеки, усунення загрози небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень.

Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо вдосконалення законодавства на період дії воєнного стану» від 24.03.2022 № 2142-IX пункт 69 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» ПК України доповнено підпунктом 69.22, яким, зокрема, встановлено, що тимчасово, на період з 1 березня 2022 року по 31 грудня року, в якому припинено або скасовано воєнний стан, введений Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 64/2022, не нараховується та не сплачується податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, за об`єкти нежитлової нерухомості, у тому числі їх частки, що розташовані на територіях, на яких ведуться (велися) бойові дії, або на територіях, тимчасово окупованих збройними формуваннями Російської Федерації. Перелік територій, на яких ведуться (велися) бойові дії та територій, тимчасово окупованих збройними формуваннями Російської Федерації, визначається Кабінетом Міністрів України.

Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо звільнення від сплати екологічного податку, плати за землю та податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, за знищене чи пошкоджене нерухоме майно» від 11.04.2023 № 3050-IX (набрав чинності 06.05.2023) підпункт 69.22 пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» ПК України викладено в новій редакції, згідно з якою тимчасово, на період дії воєнного стану на території України, введеного Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, по 31 грудня року, в якому припинено або скасовано воєнний стан, положення статті 266 цього Кодексу застосовуються з урахуванням таких особливостей: податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, не нараховується та не сплачується за об`єкти житлової та/або нежитлової нерухомості, що розташовані на територіях активних бойових дій або на тимчасово окупованих Російською Федерацією територіях України: за 2021 та 2022 роки - за об`єкти житлової нерухомості, у тому числі їх частки, що перебувають у власності фізичних осіб; за період з 1 березня 2022 року по 31 грудня 2022 року - за об`єкти житлової нерухомості, у тому числі їх частки, що перебувають у власності юридичних осіб, та за об`єкти нежитлової нерухомості, що перебувають у власності фізичних та/або юридичних осіб.

Починаючи з 1 січня 2023 року за об`єкти житлової та/або нежитлової нерухомості, у тому числі їх частки, що перебувають у власності фізичних та/або юридичних осіб, що розташовані на територіях активних бойових дій або на тимчасово окупованих Російською Федерацією територіях України, які включені до Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, не нараховується та не сплачується за період з першого числа місяця, в якому було визначено щодо відповідних територій дату початку активних бойових дій або тимчасової окупації, до останнього числа місяця, у якому завершено бойові дії або тимчасову окупацію на відповідній території. Дати початку та завершення активних бойових дій або тимчасової окупації визначаються відповідно до даних Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією. Перелік територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, визначається у встановленому Кабінетом Міністрів України порядку.

Пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів України від 06.12.2022 № 1364 «Деякі питання формування переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією» установлено, що перелік територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, затверджується Міністерством розвитку громад та територій за формою згідно з додатком за погодженням з Міністерством оборони з урахуванням пропозицій відповідних обласних, Київської міської військових адміністрацій.

Абзацом третім пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 06.12.2022 №1364 у первісній редакції було передбачено, що до територій, на яких ведуться (велися) бойові дії, включаються території можливих бойових дій та території активних бойових дій. Постановою Кабінету Міністрів України від 09.05.2023 № 469 «Про внесення змін до деяких постанов Кабінету Міністрів України щодо нотаріату, державної реєстрації та функціонування державних електронних інформаційних ресурсів в умовах воєнного стану» цей абзац викладено в редакції, згідно з якою до територій, на яких ведуться (велися) бойові дії, включаються території можливих бойових дій, території активних бойових дій та території активних бойових дій, на яких функціонують державні електронні інформаційні ресурси.

На виконання постанови Кабінету Міністрів України від 06.12.2022 № 1364 наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 22.12.2022 № 309, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 23.12.2022 за № 1668/39004, затверджено Перелік територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією (далі - Перелік), у якому, зокрема, виділено розділ 2 «Території активних бойових дій» та розділ 3 «Території активних бойових дій, на яких функціонують державні електронні інформаційні ресурси».

Згідно з Переліком Нікопольська міська територіальна громада починаючи з 21.07.2022 по 31.05.2023 була територією активних бойових дій (розділ 2 Переліку), а починаючи з 31.05.2023, без зазначення дати завершення бойових дій, віднесена до територій активних бойових дій, на яких функціонують державні електронні інформаційні ресурси (розділ 3 Переліку).

З аналізу положень підпункту 69.22 пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» ПК України слідує, що законодавець пов`язує звільнення від нарахування та сплати податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, саме з розташуванням об`єктів нерухомості на територіях, на яких ведуться активні бойові дії, а перелік таких територій, а також дати початку і завершення активних бойових дій визначаються у встановленому Кабінетом Міністрів України порядку.

Тобто ключове значення для застосування вказаної податкової пільги має саме приналежність об`єкта нерухомого майна до територій активних бойових дій, незалежно від функціонування на цих територіях державних електронних інформаційних ресурсів.

Сам факт функціонування державних електронних інформаційних ресурсів на територіях активних бойових дій не може бути підставою для незастосування положень підпункту 69.22 пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» ПК України, оскільки закон не пов`язує звільнення від нарахування та сплати податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, із функціонуванням на територіях активних бойових дій державних електронних інформаційних ресурсів.

Приймаючи зміни до постанови Кабінету Міністрів України від 06.12.2022 № 1364 постановою від 09.05.2023 № 469 «Про внесення змін до деяких постанов Кабінету Міністрів України щодо нотаріату, державної реєстрації та функціонування державних електронних інформаційних ресурсів в умовах воєнного стану», Кабінет Міністрів України на нормативному рівні визначив особливості використання Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань і Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень на територіях, на яких активно ведуться бойові дії або які тимчасово окуповані Російською Федерацією, та визначив деякі з цих територій для можливого використання відповідних реєстрів. Жодного зв`язку між наявністю або скасуванням податкових пільг зі сплати податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, за об`єкти, що розташовані на територіях активних бойових дій, із функціонуванням державних електронних інформаційних ресурсів на цих територіях у цій постанові не наведено.

Постановою Кабінету Міністрів України від 30.04.2024 № 485, яка набрала чинності 03.05.2024, внесено зміни до постанови Кабінету Міністрів України від 06.12.2022 № 1364, якими передбачено, що для цілей оподаткування територіями активних бойових дій є включені до переліку території активних бойових дій та території активних бойових дій, на яких функціонують державні електронні інформаційні ресурси. Зазначені зміни не запровадили нової податкової пільги і не змінили змісту підпункту 69.22 пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» ПК України, а лише усунули неоднозначність у застосуванні Переліку. Податкова пільга, про яку йдеться, встановлена законом, а тому не могла бути ані запроваджена, ані обмежена, ані скасована актом Кабінету Міністрів України, у тому числі шляхом визначення дати набрання ним чинності.

З огляду на викладене, Нікопольська міська територіальна громада у спірному періоді з 01.06.2023 по 30.04.2024 належала до територій, на яких ведуться активні бойові дії, а тому позивач звільнений від обов`язку нараховувати та сплачувати податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, за належні йому об`єкти нежитлової нерухомості за адресами: м. Нікополь, вул. Усова В. (тепер вул. Прикордонників), буд. 47/1, та м. Нікополь, вул. Довгалівська, буд. 12/1, на підставі підпункту 69.22 пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» ПК України до дати завершення на таких територіях активних бойових дій.

За таких обставин визначення позивачу грошових зобов`язань з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, за 7 місяців 2023 року та за 4 місяці 2024 року здійснено контролюючим органом внаслідок неправильного застосування норм податкового законодавства, а прийняті ним податкові повідомлення-рішення від 28.05.2025 № 1034190-2417-0407-UA12080050000062712, від 28.05.2025 № 1034191-2417-0407-UA12080050000062712, від 28.05.2025 № 1034194-2417-0407-UA12080050000062712 та від 28.05.2025 № 1034195-2417-0407-UA12080050000062712 є протиправними та такими, що підлягають скасуванню.

Частиною 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до статті 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно з частинами 1, 2 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Відповідач у цій справі належними та допустимими доказами правомірності оскаржуваних податкових повідомлень-рішень не довів.

Відповідно до статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Згідно з пунктом 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Серявін та інші проти України» (пункт 58) суд вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.

Усі інші аргументи сторін вивчені судом, однак є такими, що не потребують детального аналізу у судовому рішенні, оскільки наведених вище висновків суду не спростовують.

Враховуючи вищевикладене, з`ясувавши та перевіривши всі фактичні обставини справи, об`єктивно оцінивши докази, що мають юридичне значення, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для задоволення позову в повному обсязі.

Відповідно до частини 1 статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа. Оскільки позов задоволено повністю, сплачений позивачем судовий збір у розмірі 1211,20 грн підлягає стягненню на його користь за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Керуючись ст. ст. 243-246, 250, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позовну заяву фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 задовольнити.

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Дніпропетровській області від 28.05.2025 №1034190-2417-0407-UA12080050000062712, від 28.05.2025 №1034191-2417-0407- НОМЕР_2 , від 28.05.2025 № 1034194-2417-0407- НОМЕР_2 та від 28.05.2025 № 1034195-2417-0407-UA12080050000062712.

Стягнути на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 1211,20 грн за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень - Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (код ЄДРПОУ 44118658).

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя О.В. Єфанова