Решение № 138985352, 14.08.2026, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49505

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-58, fax (056) 377-38-63

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14.08.2026м. ДніпроСправа № 904/3452/26

За позовом Приватного підприємства "ЕРНЕРІНГ БОРГ", м. Київ

до Товариства з обмеженою відповідальністю "АВ МЕТАЛ ГРУП", м. Дніпро

про стягнення заборгованості в розмірі 122 766, 48 грн.

Суддя Ліпинський О.В.

Представники: справу розглянуто без повідомлення (виклику) учасників справи

СУТЬ СПОРУ:

Приватне підприємство "ЕРНЕРІНГ БОРГ" (далі - Позивач) звернулось до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "АВ МЕТАЛ ГРУП" (надалі - Відповідач) про стягнення заборгованості в розмірі: 122 766,48 грн., з яких: 106 085,53 грн. сума основного боргу, 12 731,08 грн. інфляційні втрати, 3 949,87 грн. 3% річних.

Позовні вимоги мотивовані тим, що 03.01.20225 року відбувся електронний аукціон №BRD001-UA-20241223-25837 з продажу майна боржника Товариства з обмеженою відповідальністю "Інфрабуд" у справі про банкрутство № 910/12571/22, переможцем якого став Позивач. Згідно акту про придбання майна на аукціоні Позивач прийняв у власність станом на 03.01.2025 року лот: № 14: право вимоги на дебіторську заборгованість ТОВ Інфрабуд в загальній сумі 3 541 577,36 грн. До складу лоту увійшла заборгованість Відповідача в сумі 106 085,53 грн. згідно договору №29072020 від 29.07.2020 року. Позивач повідомив Відповідача про те, що є правонаступником прав стягнення боргу після ТОВ Інфрабуд, однак відповіді на цей лист Відповідачем не надана, заборгованість не сплатив.

Ухвалою суду від 29.06.2026 року відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без виклику (повідомлення) учасників за наявними в матеріалах справи документами. Крім того, судом задоволено клопотання Позивача про витребування у Відповідача договору № 29072020 від 29.07.2020 року, додаткових угод та всіх первинних документів, які були складені та/або надіслані сторонами одна одній на виконання зазначеного договору.

Відповідач у відзиві на позов проти задоволення заявлених вимог заперечував, просив суд у задоволенні позову відмовити, посилаючись на те, що 31.12.2024 року після спливу строку 1095 днів, на підставі п. 8.12 Договору №29072020 від 29.07.2020 року, заборгованість за даним договором була визнана безнадійною та такою, що не підлягає виконанню. В зв`язку з цим, Відповідачем було здійснено коригування боргу списання кредиторської заборгованості в сумі 106 085,53 грн. із наступним нарахуванням доходу на цю суму та збільшення результату до оподаткування.

В процесі розгляду справи, судом встановлена невідповідність позовних матеріалів приписам ст.ст. 162, 164 ГПК України, у зв`язку з чим 14.07.2026 року постановлено ухвалу про залишення позову без руху відповідно до ч. 11 ст. 176 ГПК України та надано Позивачу строк для усунення недоліків.

14.07.2026 року Позивачем усунено недоліки позовної заяви.

17.07.2026 року судом продовжено розгляд справи, про що постановлено відповідну ухвалу.

Позивач у відповіді на відзив наполягає на задоволенні позовних вимог.

Враховуючи приписи ч. 4 ст. 240 ГПК України, у зв`язку з розглядом справи без повідомлення (виклику) учасників справи, рішення прийнято без його проголошення.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши подані докази, господарський суд,

ВСТАНОВИВ:

Як убачається з матеріалів справи, 29.07.2020 року між ТОВ "АВ метал груп" (Постачальником) та ТОВ "Інфрабуд" (Покупцем) укладено договір поставки №29072020 (далі Договір).

Згідно п. 1.1. Договору Постачальник зобов`язався у термін, встановлений даним Договором, передати у власність Покупця металопродукцію/металопрокат (далі за текстом - Товар), а Покупець зобов`язався прийняти товар та оплатити його на умовах, визначених цим Договором.

Відповідно до п. 2.2. Договору Поставка товару за цим Договором здійснюються у відповідності до Міжнародних правил тлумачення торговельних термінів "ІНКОТЕРМС 2010", на умовах ЕХW - склад Постачальника: м. Одеса, Київське шосе, 5а, якщо інше не зазначено у рахунках або Специфікаціях. Постачальник має право надати Покупцеві перелік складів, з яких можливо здійснювати самовивіз товару. В такому випадку Покупець може обрати адресу самовивозу на свій розсуд.

Пунктом 2.3. Договору встановлено строк поставки Товару: протягом 5 робочих днів з моменту отримання на поточний рахунок Постачальника 100% попередньої оплати, якщо інше не обумовлено Сторонами у рахунках або Специфікаціях.

Оплата здійснюється Покупцем в безготівковому порядку шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок Постачальника. Фактом оплати вважається надходження грошових коштів на поточний рахунок Постачальника (3.2. Договору).

Згідно п.п. 3.5., 3.6 Договору, визначено наступні умови, порядок розрахунків: 100 % попередня оплата, якщо інше не обумовлене у Специфікаціях. Строк оплати Товару встановлено в рахунку, якщо інше на зазначено у Специфікаціях. Факт оплати Товару є підтвердженням отримання Покупцем рахунку. За згодою сторін (письмовою чи усною) Товар може бути поставлено без попередньої оплати або погодження відтермінування оплати, при цьому Покупець повинен здійснити оплату протягом 3-х банківських днів з моменту отримання Товару.

Загальна сума Договору складається із вартості всіх партій Товару, у відповідності до видаткових накладних, що були поставлені за цим Договором у період його дії (п. 3.8. Договору).

Як зазначає Відповідач у відзиві на позовну заяву, співпраця сторін за вказаним вище Договором тривала із 03.08.2020 по 09.04.2021, що підтверджується Актом звірки взаємних розрахунків.

Відповідач наголошує, що станом на 19.03.2021 по відносинах між сторонами обліковувалася переплата в розмірі 230 067,27 грн. Після отримання оплати в сумі 819 135,80 грн. (платіжна інструкція № 766 від 19.03.2021) сума переплати збільшилася до 1 049 203,07 грн.

Як свідчать надані у справу докази, в період з 22.03.2021 по 26.03.2021 Відповідач здійснив на користь Покупця поставку товару на суму 943 437,04 грн., внаслідок чого сума передоплати зменшилася до 105 766,03 грн. станом на 26.03.2021 року.

06.04.2021 року Покупець здійснив чергову оплату на суму 41 346,76 грн. (платіжна інструкція № 1052 від 06.04.2021).

09.04.2021 Відповідач поставив товар на суму 41 027,26 грн.

Таким чином, як зазначає Відповідач, станом на 09.04.2021 року сума переплати за договором склала 106 085,53 грн.

Аналіз наведених обставин дає підстави для висновку, що Відповідачем не в повному обсязі виконано обов`язок щодо здійснення поставки попередньо оплаченого ТОВ "Інфрабуд" товару. Так, недопоставка товару за попередньою оплатою, яка отримана Відповідачем згідно платіжного доручення № 766 від 19.03.2021 року, склав суму 105 766,03 грн., а за платіжною інструкцією № 1052 від 06.04.2021 року, в сумі 319,50 грн., що разом становить 106 085,53 грн.

Згідно статті 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Якщо у зобов`язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (ч. 1 ст. 530 ЦК України).

Відповідно до вимог ст. 610 ЦК України, невиконання зобов`язання або його виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання, є порушенням зобов`язання.

Статтею 663 ЦК України визначено, що продавець зобов`язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу.

Згідно з ч. 2 ст. 693 ЦК України, якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

Таким чином, з огляду на відсутність доказів поставки Відповідачем товару на суму отриманої попередньої оплати в розмірі 106 085,53 грн., у Покупця (ТОВ "Інфрабуд") виникло право вимоги повернення попередньої оплати у відповідному розмірі.

03.01.2025 року відбувся електронний аукціон №BRD001-UA-20241223-25837 з продажу майна боржника Товариства з обмеженою відповідальністю "Інфрабуд" ідентифікаційний код юридичної особи 41476382 у справі про банкрутство № 910/12571/22, згідно посилання на аукціон: https://ubiz.ua/sale3/auction/BRD001-UA20241223-25837.

Переможцем аукціону стало ПП Ернерінг Борг (надалі - Позивач), що підтверджується протоколом електронного аукціону № BRD001-UA-20241223-25837 від 03.01.2025 року та актом про придбання майна на аукціоні від 16.01.2025 року.

Згідно акту про придбання майна на аукціоні Позивач прийняв у власність станом на 03.01.2025 року лот № 14: право вимоги на дебіторську заборгованість ТОВ Інфрабуд в загальній сумі 3 541 577,36 грн.

До складу лоту увійшла заборгованість ТОВ АВ МЕТАЛ ГРУП (Відповідач) в сумі 106 085,53 грн., згідно платіжного доручення № 766 від 19.03.2021 та № 1052 від 06.04.2021.

29.01.2025 року Позивач направив на адресу Відповідача вимогу про сплату боргу в розмірі 106 085,53 грн., за змістом якої повідомив про набуття права вимоги спірної суми, навів обставини та долучив докази придбання відповідного права вимоги. Зазначені вимога залишена Відповідачем без відповіді та задоволення.

Статтею 512 ЦК України встановлено, що кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок: передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги); правонаступництва; виконання обов`язку боржника поручителем або заставодавцем (майновим поручителем); виконання обов`язку боржника третьою особою.

Кредитор у зобов`язанні може бути замінений також в інших випадках, встановлених законом.

Кредитор у зобов`язанні не може бути замінений, якщо це встановлено договором або законом.

До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 514 ЦК України).

Як вище встановлено судом та підтверджується матеріалами справи, внаслідок проведення аукціону, Позивач набув право вимоги щодо стягнення заборгованість Відповідача, в тому числі в сумі 106 085,53 грн., згідно платіжних доручень № 766 від 19.03.2021 та № 1052 від 06.04.2021.

На підставі викладеного з урахуванням встановлених обставин, суд дійшов висновку, що вимоги Позивача про стягнення суми 106 085,53 грн., яка по суті є поверненням суми попередньої оплати, є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Крім того, Позивач просить суд стягнути з Відповідача три проценти річних в розмірі 3 949,87 грн. за період прострочення виконання грошового зобов`язання з 15.03.2025 року по 10.06.2026 року, а також 12 731,08 грн. інфляційних втрат за вказаний період.

Відповідно ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошових зобов`язань на вимогу кредитора, зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

За підрахунками суду, нараховані до стягнення 3% річних та інфляційні втрати, визначені Позивачем арифметично правильно.

На підставі викладеного, з урахуванням встановлених обставин, неналежне виконання Відповідачем зобов`язань за договором поставки є підставою для задоволення позовних вимог шляхом стягнення 106 085,53 грн. основного боргу (повернення передоплати), 3 949,87 грн. 3% річних, 12 731,08 грн. інфляційних витрат.

За змістом позовної заяви, Позивач просить зазначити в рішення про нарахування 3% річних до моменту виконання рішення з урахуванням приписів законодавства України, що регулюють таке нарахування.

Відповідно до ч. 10 ст. 238 ГПК України, суд, приймаючи рішення про стягнення боргу, на який нараховуються відсотки або пеня, може зазначити в рішенні про нарахування відповідних відсотків або пені до моменту виконання рішення з урахуванням приписів законодавства України, що регулюють таке нарахування. Остаточна сума відсотків (пені) у такому випадку розраховується за правилами, визначеними у рішенні суду, органом (особою), що здійснює примусове виконання рішення суду і відповідні дії (рішення) якого можуть бути оскаржені в порядку, передбаченому розділом VI цього Кодексу.

Враховуючи, що наведена частина статті 238 ГПК України передбачає право а не обов`язок суду зазначити в рішенні про нарахування відсотків до моменту його виконання, а позовна заява не містить обґрунтування необхідності такого зазначення, враховуючи обставини справи, господарський суд не вбачає достатніх підстав для застосуванні під ухвалення рішення по даній справі положень ч. 10 ст. 238 ГПК України.

Суд відхиляє посилання Відповідача на пункт 8.12 Договору, відповідно до якого за відсутності письмових претензій будь-якої із сторін протягом 1095 днів після проведення останньої операції за договором заборгованість вважається безнадійною та не підлягає виконанню.

Відповідно до статті 598 ЦК України зобов`язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом. Водночас умова договору про припинення зобов`язання повинна передбачати чітко визначену юридичну підставу припинення відповідного зобов`язання та не може суперечити природі цивільного зобов`язання й імперативним положенням цивільного законодавства.

Натомість пункт 8.12 Договору не встановлює жодної із передбачених цивільним законодавством правових підстав припинення зобов`язання, а лише пов`язує настання певних наслідків із відсутністю письмових претензій протягом визначеного строку.

Сам по собі факт ненаправлення кредитором письмової претензії не свідчить про припинення зобов`язання, відмову кредитора від належного йому права вимоги, прощення боргу або іншу обставину, з якою закон чи договір пов`язує припинення цивільного зобов`язання. Цивільне законодавство також не ставить існування права вимоги у залежність від попереднього направлення претензії, якщо інше прямо не встановлено законом.

Крім того, використане сторонами формулювання про те, що заборгованість вважається безнадійною, саме по собі не є цивільно-правовою підставою припинення зобов`язання. Такий термін застосовується переважно у податковому та бухгалтерському законодавстві для цілей обліку, однак не означає автоматичного припинення цивільних прав та обов`язків сторін.

Отже, наведена умова договору не може розцінюватися як така, що припинила грошове зобов`язання Відповідача або позбавила Позивача права вимагати його виконання у судовому порядку.

Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів учасників справи та їх відображення в судових рішеннях, слід врахувати практику Європейського суду з прав людини у рішенні від 10.02.2010 по справі «Серявін та інші проти України», в який останній зауважив, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.

З урахуванням наведеного суд зазначає, що решта доводів і міркувань Відповідача, в тому числі відносно дій ліквідатора та позивача в процедурі продажу права вимоги щодо стягнення спірної суми коштів, судом розглянуті, але до врахування при вирішенні даної справи не приймаються, оскільки з урахуванням встановлених обставин, на результат вирішення спору не впливають.

Враховуючи приписи ст. 129 ГПК України, витрати зі сплати судового збору покладаються на відповідача.

Приписами частини третьої статті 4 Закону України "Про судовий збір" встановлено коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору у разі подання до суду процесуальних документів в електронній формі.

Як вбачається з матеріалів справи, під час звернення з даним позовом до суду в електронній формі, Позивачем сплачено судовий збір у розмірі 3 328,00 грн., однак з урахуванням визначеного законом понижуючого коефіцієнту 0,8, розмір судового збору мав складати суму - 2 662,40 грн.

З огляду на викладене, суд роз`яснює Позивачу, що зайво сплачений судовий збір в розмірі 655,60 грн. може бути повернений за клопотанням останнього.

Керуючись ст. ст. 73, 74, 76-79, 86, 129, 232-242, 238, 247, 252, 326 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "АВ МЕТАЛ ГРУП" (49000, місто Дніпро, вул. Шолом-Алейхема, будинок 5, код ЄДРПОУ 36441934) на користь Приватного підприємства "ЕРНЕРІНГ БОРГ" (01054, Україна, м. Київ, вул. Ярославів Вал, 33Б, код ЄДРПОУ 45382707) 106 085,53 грн. основного боргу, 3 949,87 грн. три проценти річних, 12 731,08 грн. інфляційних витрат, 2 662,40 грн. витрат зі слати судового збору.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили у відповідності до ст. 241 ГПК України та може бути оскаржено до суду апеляційної інстанції протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Суддя О.В. Ліпинський