Решение № 138980822, 14.08.2026, Великоолександрівський районний суд Херсонської області

Справа № 650/3869/25

провадження № 2/650/1079/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14 серпня 2026 рокуселище Велика Олександрівка

Великоолександрівський районний суд Херсонської області у складі:

головуючого - судді Сікори О.О.,

за участю секретаря судового засідання Завістовської Л.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в селищі Велика Олександрівка цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , в інтересах якого діє представник - адвокат Іщук Надія Ростиславівна, до Товариства з обмеженою відповідальністю «ЮТС-АГРОПРОДУКТ» та Товариства з обмеженою відповідальністю «ПЕРЕМОГА-ПЛЮС» про розірвання договору оренди землі та припинення права оренди земельної ділянки,

В С Т А Н О В И В :

16 червня 2025 року представник позивача - адвокат Іщук Н.Р. звернулася до Великоолександрівського районного суду Херсонської області з позовом до ТОВ «ЮТС-АГРОПРОДУКТ» та ТОВ «ПЕРЕМОГА-ПЛЮС», у якому просить розірвати договір оренди землі, зареєстрований 30 березня 2012 року за № 652060004001480, зі змінами, у редакції додаткової угоди від 21 лютого 2019 року № 900016-2, щодо земельної ділянки з кадастровим номером 6520683600:02:026:0026 площею 9,6719 га, а також припинити право оренди цієї земельної ділянки, номер запису про інше речове право 30770891, яке після відчуження права оренди 17 квітня 2025 року зареєстроване за ТОВ «ПЕРЕМОГА-ПЛЮС».

В обґрунтування позову представник позивача зазначила, що ОСОБА_1 на праві приватної власності належить земельна ділянка площею 9,6719 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва з кадастровим номером 6520683600:02:026:0026, розташована за межами села Сагайдачне, попередня назва - село Максима Горького, на території Новорайської сільської територіальної громади Бериславського району Херсонської області. Право власності виникло на підставі державного акта серії ІІ-ХС № 027480 від 25 грудня 2001 року та зареєстроване у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1789944465206, номер запису про право власності 30770773.

30 березня 2012 року між ОСОБА_1 та ТОВ «Югтранзитсервіс-Агропродукт» укладено договір оренди зазначеної земельної ділянки, зареєстрований у Державному реєстрі земель за № 652060004001480. Первісно договір було укладено строком на п`ять років.

12 січня 2015 року між орендодавцем, ТОВ «Югтранзитсервіс-Агропродукт» та ПП «ЮТС-АГРОПРОДУКТ ПЛЮС» укладено договір про заміну сторони у договорі оренди. 28 липня 2017 року між орендодавцем, ПП «ЮТС-АГРОПРОДУКТ ПЛЮС» та ТОВ «ЮТС-АГРОПРОДУКТ» укладено додаткову угоду № 900016, відповідно до якої новим орендарем стало ТОВ «ЮТС-АГРОПРОДУКТ», а договір викладено у новій редакції.

За редакцією договору від 28 липня 2017 року нормативна грошова оцінка земельної ділянки становила 292 542,16 грн, орендна плата - 6,65 відсотка нормативної грошової оцінки, що становило 19 454,05 грн за повний рік оренди, а строк внесення орендної плати визначався з 01 серпня до 31 грудня кожного року.

21 лютого 2019 року між ОСОБА_1 та ТОВ «ЮТС-АГРОПРОДУКТ» укладено додаткову угоду № 900016-2, якою строк дії договору продовжено до 30 листопада 2029 року, а розмір орендної плати встановлено на рівні 5,91 відсотка від нормативної грошової оцінки земельної ділянки. За розрахунком позивача річний розмір орендної плати становить 17 289,24 грн.

Підставою для дострокового розірвання договору позивач визначає повну несплату орендної плати за 2022, 2023 та 2024 роки. За розрахунком сторони позивача загальна сума орендної плати за три роки становить 51 867,72 грн. Самостійної майнової вимоги про стягнення цієї суми у справі не заявлено.

Представник позивача вважає, що несплата орендної плати протягом трьох послідовних років є систематичним порушенням істотної умови договору і відповідно до пункту «д» частини першої статті 141 ЗК України, частини першої статті 32 Закону України «Про оренду землі» та частини другої статті 651 ЦК України є достатньою підставою для його дострокового розірвання.

Окремо сторона позивача посилається на те, що після деокупації території ТОВ «ЮТС-АГРОПРОДУКТ» не здійснювало обробіток орендованих земель, не сплачувало орендну плату, не повідомляло орендодавця про конкретні встановлені перешкоди у використанні земельної ділянки та не довело, що саме земельна ділянка з кадастровим номером 6520683600:02:026:0026 була фактично забруднена вибухонебезпечними предметами у 2023 та 2024 роках.

На підтвердження можливості здійснення господарської діяльності після деокупації представник позивача послалася на відповіді ТОВ «АГРО-ЛАЙФ 2023» та ТОВ «Додола 2021», відповідно до яких ці суб`єкти господарювання після деокупації відновили діяльність на території окремих громад Бериславського району, за потреби залучали спеціалістів для обстеження земель, здійснювали сільськогосподарські роботи та сплачували орендну плату.

Також сторона позивача послалася на лист Новорайської сільської військової адміністрації від 12 травня 2025 року № 01-11/1052/25, в якому повідомлялося про невикористання ТОВ «ЮТС-АГРОПРОДУКТ» орендованих земель та відсутність участі товариства в їх обстеженні і розмінуванні, а також на те, що окремі земельні ділянки не були віднесені військовою адміністрацією до забруднених або імовірно забруднених вибухонебезпечними предметами.

17 квітня 2025 року ТОВ «ЮТС-АГРОПРОДУКТ» відчужило право оренди спірної земельної ділянки на користь ТОВ «ПЕРЕМОГА-ПЛЮС» на підставі договору № 1704/25-23. Позивач вважає, що таке відчуження не усуває порушень, допущених попереднім орендарем, та просить розірвати договір з урахуванням переходу права оренди до нового орендаря.

У відзиві на позов ТОВ «ЮТС-АГРОПРОДУКТ» заперечило проти його задоволення. Факт невиплати орендної плати за 2022-2024 роки відповідач по суті не заперечує, однак вважає, що несплата була зумовлена обставинами, за які орендар не відповідає, та які об`єктивно унеможливлювали використання земельної ділянки за її цільовим призначенням.

Відповідач зазначив, що Новорайська сільська територіальна громада перебувала у тимчасовій окупації з 09 квітня 2022 року до 11 листопада 2022 року. Внаслідок окупації підприємство втратило доступ до майна та земель, частину майна було викрадено або знищено, що підтверджується матеріалами кримінального провадження № 42022232090000075 від 12 квітня 2022 року.

На підтвердження наявності обставин непереборної сили ТОВ «ЮТС-АГРОПРОДУКТ» послалося на лист Торгово-промислової палати України від 28 лютого 2022 року № 2024/02.0-7.1, рішення XIV сесії Херсонської обласної ради від 23 грудня 2022 року № 491, розпорядження Херсонської обласної ради від 01 березня 2023 року № 24 та рішення XV сесії Херсонської обласної ради від 28 квітня 2023 року № 516, яким затверджено відповідні розпорядження про доповнення переліку суб`єктів господарювання, що постраждали внаслідок обставин непереборної сили.

Крім того, відповідач послався на розпорядження Новорайської сільської військової адміністрації від 31 жовтня 2023 року № 163, від 06 лютого 2024 року № 29 та від 18 квітня 2024 року № 154, якими при вирішенні питань оподаткування враховувалася потенційна загроза забруднення земель, що перебували у користуванні ТОВ «ЮТС-АГРОПРОДУКТ», вибухонебезпечними предметами.

У клопотанні від 12 серпня 2025 року представник ТОВ «ЮТС-АГРОПРОДУКТ» просив врахувати висновки Верховного Суду, викладені у постанові від 25 лютого 2025 року у справі № 908/929/24, щодо правового значення перебування земель на територіях бойових дій при вирішенні питання про плату за землю.

У додаткових поясненнях від 10 листопада 2025 року відповідач послався на інтерактивну карту ДСНС «Розмінування України», загальну мінну небезпеку на території Новорайської громади, близькість до тимчасово окупованої території та постійні безпекові ризики, які, на думку відповідача, виключали можливість проведення посівної кампанії, збирання врожаю та іншої господарської діяльності.

26 травня 2026 року ТОВ «ЮТС-АГРОПРОДУКТ» подало клопотання про долучення доказів та додаткові пояснення, в яких послалося на лист Центру протимінної діяльності від 26 березня 2026 року № 428, лист Новорайської сільської військової адміністрації від 20 квітня 2026 року № 01-12/1005/26, листи Херсонської обласної військової адміністрації від 13 квітня 2026 року № 01-01-66-4582/0/26/46 та від 20 квітня 2026 року № 01-01-66-4875/0/26/46, внутрішні накази товариства за 2022-2024 роки, статистичну звітність за формою № 4-сг та зведений акт № 5532 виконаних робіт з розмінування місцевості за період з 11 по 15 вересня 2024 року.

Відповідач зазначив, що листом Херсонської обласної військової адміністрації від 13 квітня 2026 року підтверджено проведення робіт з розмінування, зокрема, на земельній ділянці з кадастровим номером 6520683600:02:026:0026, а за результатами співставлення координат перевіреної території з кадастровими межами спірна земельна ділянка входила до земельного масиву, щодо якого складено зведений акт № 5532.

Зі змісту зведеного акта № 5532 від 15 вересня 2024 року вбачається, що особовим складом групи розмінування військової частини НОМЕР_1 у період з 11 по 15 вересня 2024 року проводилися роботи з інженерної розвідки, розшуку, розмінування і знищення вибухонебезпечних предметів на території земель населеного пункту Максима Горького Бериславського району Херсонської області.

Відповідно до акта перевірено ділянку місцевості загальною площею 440,87 га шляхом візуального огляду методом ОРВБД-В. Під час проведення робіт виявлено чотири вибухонебезпечні предмети II категорії - артилерійські снаряди ОФ калібру 152 мм у кількості чотирьох одиниць. Виявлені боєприпаси знищено шляхом підриву на місці, здійснено чотири підриви.

У схемі, що є складовою зведеного акта, визначено межі та початкові координати території перевірки. Відповідач подав інформацію про співставлення цих координат з кадастровими межами земельної ділянки позивача та наполягає, що саме цей акт є індивідуалізованим доказом реальної мінної небезпеки щодо земельного масиву, до якого входить спірна земельна ділянка.

Посилаючись на постанову Верховного Суду від 21 січня 2026 року у справі № 650/3776/24, ТОВ «ЮТС-АГРОПРОДУКТ» вважає, що доведена об`єктивна неможливість користування земельною ділянкою з незалежних від орендаря причин виключає підстави для висновку про систематичне порушення договору та його дострокове розірвання.

На судове засідання позивач та його представник не з`явилися, про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином. Представник позивача подав клопотання про розгляд справи за його відсутності.

Представник ТОВ «ЮТС-АГРОПРОДУКТ» у судове засідання не з`явився. Позицію відповідача викладено у відзиві, клопотаннях та додаткових письмових поясненнях, в яких він просить відмовити у задоволенні позову.

Представник ТОВ «ПЕРЕМОГА-ПЛЮС» у судове засідання не з`явився, відзиву на позов та заяв про відкладення розгляду справи не подав. За матеріалами справи відповідач повідомлявся про розгляд справи у встановленому процесуальним законом порядку.

Відповідно до частини третьої статті 211 ЦПК України учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності. За частиною першою статті 223 ЦПК України неявка у судове засідання учасника справи, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених законом.

Ураховуючи наявні письмові позиції сторін, належне повідомлення учасників та відсутність передбачених статтею 223 ЦПК України підстав для обов`язкового відкладення розгляду справи, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, письмові докази та доводи учасників, оцінивши належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а також достатність та взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, суд дійшов таких висновків.

Матеріалами справи підтверджено, що ОСОБА_1 належить земельна ділянка для ведення товарного сільськогосподарського виробництва з кадастровим номером 6520683600:02:026:0026 площею 9,6719 га, розташована за межами села Сагайдачне, попередня назва - село Максима Горького, на території Новорайської сільської територіальної громади Бериславського району Херсонської області.

30 березня 2012 року між позивачем та ТОВ «Югтранзитсервіс-Агропродукт» укладено договір оренди землі, зареєстрований за № 652060004001480. 12 січня 2015 року сторону орендаря змінено на ПП «ЮТС-АГРОПРОДУКТ ПЛЮС», 28 липня 2017 року - на ТОВ «ЮТС-АГРОПРОДУКТ». Додатковою угодою від 21 лютого 2019 року № 900016-2 строк дії договору визначено до 30 листопада 2029 року, а орендну плату - у розмірі 5,91 відсотка нормативної грошової оцінки земельної ділянки.

17 квітня 2025 року право оренди за договором відчужено на користь ТОВ «ПЕРЕМОГА-ПЛЮС» на підставі договору № 1704/25-23. Відомості про право оренди містяться у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, номер запису про інше речове право 30770891.

Факт відсутності виплати орендної плати за 2022, 2023 та 2024 роки ТОВ «ЮТС-АГРОПРОДУКТ» по суті не спростовує. Водночас відповідач заперечує наявність безпідставного порушення договору, посилаючись на об`єктивну неможливість користування земельною ділянкою у відповідні періоди.

Відповідно до статті 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог закону. За статтею 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Статтею 21 Закону України «Про оренду землі» визначено, що орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою згідно з договором оренди землі. Відповідно до абзацу п`ятого частини першої статті 24 цього Закону орендодавець має право вимагати від орендаря своєчасного внесення орендної плати, а частиною другою статті 25 Закону на орендаря покладено обов`язок своєчасно та у повному обсязі сплачувати орендну плату.

Частиною першою статті 32 Закону України «Про оренду землі» передбачено, що на вимогу однієї із сторін договір оренди землі може бути достроково розірваний за рішенням суду в разі невиконання сторонами обов`язків, передбачених статтями 24 і 25 цього Закону та умовами договору, а також на підставах, визначених Земельним кодексом України та іншими законами України.

Пунктом «д» частини першої статті 141 ЗК України передбачено, що підставою припинення права користування земельною ділянкою є систематична несплата земельного податку або орендної плати.

Верховний Суд у постанові від 21 січня 2026 року у справі № 650/3776/24 підтвердив усталений підхід, за яким систематичність у цьому контексті означає два та більше випадки несплати орендної плати. Водночас для вирішення питання про розірвання договору суд повинен встановити не лише формальну відсутність платежу, а й те, чи становить така несплата порушення, яке може бути покладене на орендаря з урахуванням усіх обставин конкретної справи.

Відповідно до частини другої статті 651 ЦК України договір може бути розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною. Істотність порушення оцінюється з огляду на те, наскільки потерпіла сторона позбавлена того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Разом із тим частина шоста статті 762 ЦК України встановлює спеціальне правило, відповідно до якого наймач звільняється від плати за весь час, протягом якого майно не могло бути використане ним через обставини, за які він не відповідає.

Застосування частини шостої статті 762 ЦК України не ставиться у безумовну залежність від наявності окремого сертифіката Торгово-промислової палати. Визначальним є доведення об`єктивної неможливості використання конкретного об`єкта оренди з незалежних від орендаря причин. Наявність таких обставин може доводитися сукупністю належних та допустимих доказів.

Лист Торгово-промислової палати України від 28 лютого 2022 року № 2024/02.0-7.1 має загальний інформаційний характер і сам по собі не встановлює форс-мажор у конкретному договірному зобов`язанні. Водночас Верховний Суд у постанові від 21 січня 2026 року у справі № 650/3776/24 окремо наголосив, що відсутність індивідуального сертифіката ТПП не позбавляє сторону права доводити наявність обставин непереборної сили іншими доказами.

З офіційного Переліку територій, на яких ведуться або велися бойові дії або тимчасово окупованих російською федерацією, вбачається, що Новорайська сільська територіальна громада перебувала у тимчасовій окупації з 09 квітня 2022 року до 11 листопада 2022 року. Суд враховує сезонний характер сільськогосподарського виробництва та те, що окупація охопила основну частину посівного і збирального періодів 2022 року.

За таких умов ТОВ «ЮТС-АГРОПРОДУКТ» було об`єктивно позбавлене можливості вільного доступу до спірної земельної ділянки та безпечного здійснення на ній повного циклу сільськогосподарських робіт. Тому несплата орендної плати за 2022 рік не може оцінюватися судом як безпідставне порушення, що утворює систематичність.

Рішення Херсонської обласної ради від 23 грудня 2022 року № 491, розпорядження від 01 березня 2023 року № 24 та рішення від 28 квітня 2023 року № 516 суд оцінює не як самодостатній доказ неможливості використання кожної окремої земельної ділянки, а як докази загального впливу обставин воєнного характеру на господарську діяльність ТОВ «ЮТС-АГРОПРОДУКТ». Їх доказове значення полягає у підтвердженні контексту, в якому виникло невиконання зобов`язань, та вони підлягають оцінці разом з індивідуалізованими доказами щодо спірної земельної ділянки.

Розпорядження Новорайської сільської військової адміністрації від 31 жовтня 2023 року № 163, від 06 лютого 2024 року № 29 та від 18 квітня 2024 року № 154 були прийняті у сфері оподаткування. Суд погоджується з доводом позивача, що самі по собі податкові пільги не припиняють приватноправового обов`язку зі сплати орендної плати власнику земельної ділянки та не можуть автоматично підміняти встановлення обставин, передбачених частиною шостою статті 762 ЦК України.

Водночас у цій справі зазначені розпорядження не є єдиними доказами. Вони узгоджуються з подальшими офіційними відомостями компетентних органів та зведеним актом фактичного обстеження земельного масиву, до якого, за матеріалами справи, входила спірна земельна ділянка.

Лист Херсонської обласної військової адміністрації від 13 квітня 2026 року № 01-01-66-4582/0/26/46 безпосередньо містить кадастровий номер 6520683600:02:026:0026 у переліку земельних ділянок, на яких проводилися роботи з розмінування місцевості від вибухонебезпечних предметів згідно з наявними актами виконаних робіт, отриманими від уповноважених підрозділів фахових відомств.

На виконання запиту Херсонська обласна військова адміністрація листом від 20 квітня 2026 року № 01-01-66-4875/0/26/46 надала наявні акти виконаних робіт. Стороною відповідача також подано співставлення координат перевірених територій з кадастровими межами земельних ділянок, відповідно до якого земельна ділянка позивача входить до території зведеного акта № 5532.

Зведений акт № 5532 від 15 вересня 2024 року складений за результатами виконання особовим складом групи розмінування військової частини НОМЕР_1 у період з 11 по 15 вересня 2024 року робіт з інженерної розвідки, розшуку, розмінування та знищення нерозряджених вибухонебезпечних предметів на території земель населеного пункту Максима Горького Бериславського району Херсонської області.

Відповідно до пункту 1 акта перевірено ділянку місцевості загальною площею 440,87 га шляхом візуального огляду методом ОРВБД-В. У пункті 2 акта зафіксовано фактичне виявлення чотирьох вибухонебезпечних предметів II категорії - артилерійських снарядів ОФ калібру 152 мм у кількості чотирьох одиниць. Виявлені боєприпаси знищено підривом на місці.

Схема до акта містить межі району розшуку і перевірки та координати MGRS: 36T WT 23444 12321; 36T WT 25207 11310; 36T WT 24068 09442; 36T WT 22286 10366. Сукупність листа Херсонської обласної військової адміністрації, акта № 5532 та матеріалів співставлення координат пов`язує спірну земельну ділянку з конкретним земельним масивом, який потребував спеціального обстеження і в межах якого вибухонебезпечні предмети були фактично виявлені.

Саме ця обставина істотно відрізняє справу від випадків, у яких сторона посилається виключно на загальну мінну небезпеку, інтерактивну карту ДСНС або припущення про можливе забруднення території. У даному випадку загальний ризик підтвердився результатами фактичного обстеження уповноваженим військовим підрозділом.

Те, що акт № 5532 охоплює земельний масив площею 440,87 га та не містить окремої вказівки про точне місце кожного з чотирьох виявлених боєприпасів відносно кадастрових меж ділянки позивача, не спростовує його доказового значення. Небезпека від вибухонебезпечних предметів за своїм характером не обмежується кадастровими межами окремої земельної ділянки, а до проведення спеціального обстеження безпечність земельної ділянки, яка входить до такого масиву, не могла бути встановлена лише на підставі відсутності відомостей про конкретний боєприпас усередині її кадастрового контуру.

Отже, доводи позивача про відсутність індивідуалізованих доказів реальної мінної небезпеки щодо спірної земельної ділянки спростовуються новими доказами, долученими відповідачем у 2026 році. На відміну від загальної інформації, лист Херсонської обласної військової адміністрації та акт № 5532 підтверджують фактичне проведення робіт з розмінування на відповідній території та реальне виявлення вибухонебезпечних предметів.

Щодо 2023 року суд установив, що спірна земельна ділянка після деокупації ще не була перевірена в межах робіт, завершених лише у вересні 2024 року. Офіційні відомості про потенційну мінну небезпеку, рішення органів влади та, насамперед, подальше фактичне виявлення артилерійських боєприпасів у межах земельного масиву підтверджують реальний, а не суто припустимий характер небезпеки.

За таких обставин суд вважає доведеним, що протягом 2023 року спірна земельна ділянка об`єктивно не могла вважатися безпечною для сільськогосподарського використання до її перевірки компетентними підрозділами. Покладення на орендаря обов`язку здійснювати польові роботи на необстеженому після бойових дій земельному масиві, в межах якого згодом фактично виявлено чотири артилерійські снаряди калібру 152 мм, не відповідало б об`єктивним вимогам безпеки життя і здоров`я працівників.

Щодо 2024 року акт № 5532 підтверджує проведення робіт з 11 по 15 вересня 2024 року. Саме після завершення відповідного обстеження з`явилися підстави для оцінки можливості подальшого використання землі. При цьому матеріали справи також містять посилання на віднесення території Новорайської громади з 01 грудня 2024 року до районів ведення воєнних бойових дій, що додатково характеризує безпекову ситуацію наприкінці року.

Навіть якщо виходити з того, що після 15 вересня 2024 року об`єктивна перешкода, пов`язана з невизначеним мінним ризиком, була усунута або істотно зменшилася, це не дає підстав для встановлення систематичної несплати орендної плати як двох або більше самостійних безпідставних порушень договору. За 2022 та 2023 роки суд установив об`єктивні обставини, які виключали можливість повноцінного користування об`єктом оренди та підпадають під регулювання частини шостої статті 762 ЦК України.

Можливе питання щодо обсягу орендної плати за окрему частину 2024 року після проведення обстеження саме по собі не утворює систематичності, необхідної для застосування пункту «д» частини першої статті 141 ЗК України. Позов не містить самостійної вимоги про стягнення заборгованості, а тому суд у цьому провадженні не визначає розмір плати, яка могла підлягати внесенню за окремий період 2024 року.

Верховний Суд у постанові від 21 січня 2026 року у справі № 650/3776/24, яка також стосувалася ТОВ «ЮТС-АГРОПРОДУКТ» та земель на території Новорайської громади, залишив без змін постанову апеляційного суду про відмову в позові, погодившись із можливістю доведення обставин непереборної сили іншими доказами та з висновком про застосування частини шостої статті 762 ЦК України за умови встановленої неможливості використання орендованих земель.

У цій справі доказова база щодо мінної небезпеки є навіть більш індивідуалізованою, оскільки щодо кадастрового номера 6520683600:02:026:0026 Херсонська обласна військова адміністрація підтвердила проведення робіт з розмінування, а акт № 5532 засвідчує фактичне виявлення чотирьох вибухонебезпечних предметів у межах відповідного земельного масиву.

Посилання відповідача на постанову Верховного Суду від 25 лютого 2025 року у справі № 908/929/24 суд бере до уваги в межах релевантності відповідних правовідносин. Водночас вирішальним для результату цієї справи є не саме віднесення території до певної категорії у переліку бойових дій і не податковий режим плати за землю, а встановлена сукупністю доказів фактична неможливість безпечного використання спірного об`єкта оренди у значній частині заявленого періоду.

Доводи позивача про ведення господарської діяльності іншими підприємствами у 2023-2024 роках не спростовують наведених висновків. Стан мінної небезпеки є індивідуальним для конкретних земельних масивів. Сам факт використання іншими суб`єктами інших земель після їх перевірки або за інших фактичних умов не доводить безпечності земельної ділянки з кадастровим номером 6520683600:02:026:0026 до проведення відповідного обстеження.

Так само відсутність своєчасного повідомлення орендодавця про неможливість використання земельної ділянки не створює фактичної можливості її безпечного використання та не усуває обставини, передбачені частиною шостою статті 762 ЦК України. Така обставина може характеризувати належність комунікації сторін, однак не перетворює об`єктивну неможливість користування на безпідставне невиконання грошового зобов`язання.

Інформація про фактичне ненадходження орендної плати підтверджує сам факт несплати, однак не спростовує доведених відповідачем обставин, які виключали або істотно обмежували можливість використання земельної ділянки у спірний період. Сам факт ненадходження коштів не є достатнім для дострокового розірвання договору, якщо відсутні два або більше випадки безпідставної несплати.

За правилами статей 12, 13, 76-81 та 89 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, а суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням на підставі їх безпосереднього, всебічного, повного та об`єктивного дослідження.

Оцінюючи надані докази у їх сукупності, суд вважає більш переконливим висновок про те, що у 2022 році спірна земельна ділянка не могла використовуватися через тимчасову окупацію та її наслідки, а у 2023 році і до проведення обстеження у вересні 2024 року - через об`єктивну мінну небезпеку, яка підтвердилася фактичним виявленням вибухонебезпечних предметів у межах земельного масиву, до якого входила спірна земельна ділянка.

Відтак суд не встановив систематичного, тобто дворазового або більше, безпідставного невиконання орендарем обов`язку зі сплати орендної плати, яке могло б бути кваліфіковане як підстава для припинення права користування земельною ділянкою за пунктом «д» частини першої статті 141 ЗК України.

Відсутні також підстави для висновку про істотне порушення договору у розумінні частини другої статті 651 ЦК України, оскільки невнесення орендної плати у значній частині спірного періоду було безпосередньо пов`язане з обставинами, які об`єктивно перешкоджали використанню орендованого майна та не залежали від волі орендаря.

Передача 17 квітня 2025 року права оренди ТОВ «ПЕРЕМОГА-ПЛЮС» не змінює оцінки обставин виконання договору у 2022-2024 роках. Оскільки суд не встановив передбаченої законом підстави для дострокового розірвання договору, вимога про його розірвання не підлягає задоволенню і щодо поточного орендаря.

Вимога про припинення права оренди земельної ділянки є похідною від вимоги про розірвання договору. Відмова у достроковому розірванні договору виключає правові підстави для припинення зареєстрованого за ТОВ «ПЕРЕМОГА-ПЛЮС» права оренди у межах заявлених позовних вимог.

З огляду на відмову у задоволенні позову відсутні підстави для покладення на відповідачів понесених позивачем витрат зі сплати судового збору. Відповідно до статті 141 ЦПК України судові витрати позивача залишаються за позивачем.

Зважаючи на викладене, керуючись статтями 12, 13, 76-81, 89, 141, 211, 223, 259, 263-265 ЦПК України, статтями 526, 617, 629, 651, 762 ЦК України, пунктом «д» частини першої статті 141 ЗК України, статтями 13, 21, 24, 25, 32 Закону України «Про оренду землі», Великоолександрівський районний суд Херсонської області,

В И Р І Ш И В :

У задоволенні позову ОСОБА_1 , в інтересах якого діє представник - адвокат Іщук Надія Ростиславівна, до Товариства з обмеженою відповідальністю «ЮТС-АГРОПРОДУКТ» та Товариства з обмеженою відповідальністю «ПЕРЕМОГА-ПЛЮС» про розірвання договору оренди землі, - відмовити.

Судові витрати, понесені позивачем у зв`язку з розглядом справи, залишити за позивачем.

Рішення суду може бути оскаржено безпосередньо до Херсонського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне рішення складено 14 серпня 2026 року.

Суддя: _____ О.О. Сікора