Решение № 138980176, 13.08.2026, Бердичівський міськрайонний суд Житомирської області

Справа № 274/6264/25

Провадження № 2/0274/705/26

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

"13" серпня 2026 р. м. Бердичів

Бердичівський міськрайонний суд Житомирської області

в складі: головуючого судді Хуторної І. Ю.,

за участю секретаря Айрапетян А. А.,

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження в приміщенні суду в місті Бердичеві Житомирської області цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Таліон Плюс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -

в с т а н о в и в :

У вересні 2025 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Таліон Плюс» (ТОВ «Таліон Плюс») через підсистему «Електронний суд» звернулося до суду з позовом, у якому просить стягнути з ОСОБА_1 заборгованість за кредитним договором у розмірі 90907 грн 96 коп. та судові витрати.

Стислий виклад позиції позивача

Позовна заява обґрунтована тим, що 19.11.2024 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Манівео швидка фінансова допомога» (ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога») та ОСОБА_1 був укладений договір кредитної лінії № 608958803, за умовами якого кредитодавець перерахував на банківську карту позичальника № НОМЕР_1 у сумі 29900 грн. Кредитний договір був укладений на умовах строковості, зворотності, платності в електронному вигляді та підписаний електронним підписом, створеним за допомогою одноразового ідентифікатора відповідача відповідно до ЗУ «Про електронну комерцію».

18.02.2025 було укладено договір факторингу № МВ-ТП/22 за умовами якого ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» відступило на користь ТОВ «Таліон Плюс» права вимоги за договором № 608958803.

Відповідач зобов`язання за кредитним договором не виконує, у зв`язку з чим станом на дату звернення до суду заборгованість відповідача за кредитним договором № 608958803 становить 90907 грн 96 коп. з яких: 29900 грн - заборгованість по кредиту, 61007 грн 96 коп. - проценти за користування кредитом.

Вказану суму боргу та витрати на правову допомогу позивач просить стягнути із відповідача.

У відзиві на позовну заяву представник відповідача адвокат Гуменюк О. В. просить у задоволенні позову відмовити.

Вказує, що надані позивачем на підтвердження виконання зобов`язань за кредитним договором довідка ТОВ «Профіт Гід» та ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» не являються первинними документами, а тому не можуть свідчити про факт видачі коштів відповідачу грошових коштів.

Щодо дострокового повернення заборгованості за кредитом адвокат Гуменюк О. В. зазначає, що відповідно до п. 7.3 кредитного договору кінцева дата повернення кредиту 19.12.2029.

Відповідно до змісту позовних вимог банк просив достроково стягнути заборгованість за кредитним договором, який згідно з п. 1.1.26 кредитного договору являється споживчим кредитом.

Посилаючись на ч. 4 ст. 16 ЗУ «Про споживче кредитування» представник відповідача вказує, що кредитодавець зобов`язаний у письмовій формі повідомити споживача про таку затримку із зазначенням дій, необхідних для усунення порушення, та строку, протягом якого вони мають бути здійснені.

Якщо кредитодавець відповідно до умов договору про споживчий кредит вимагає здійснення платежів, строк сплати яких не настав, або повернення споживчого кредиту, такі платежі або повернення споживчого кредиту здійснюються споживачем протягом 30 календарних днів, а за споживчим кредитом, забезпеченим іпотекою, та за споживчим кредитом на придбання житла - 60 календарних днів з дня одержання від кредитодавця повідомлення про таку вимогу. Якщо протягом цього періоду споживач усуне порушення умов договору про споживчий кредит, вимога кредитодавця втрачає чинність.

Зазначає, що до матеріалів справи долучене повідомлення про дострокове розірвання договору від 16.07.2025.

Проте, доказів надіслання вказаного повідомлення відповідачу до позову не додано.

Тому посилаючись на постанову ВП ВС від 26.05.2020 по справі № 638/13683/15 вказує, що, якщо кредитодавець звертається до суду з позовом про дострокове повернення коштів за договором про надання споживчого кредиту не виконавши вимоги ч. 10 ст. 11 ЗУ «Про захист прав споживачів» у редакції, чинній до 10.06.2017 (в даному випадку ч.4 ст.16 ЗУ «Про споживче кредитування»), не дотримавши передбачений договором порядок, у суду відсутня підстава для задоволення відповідного позову. Необхідність дотримання даних положень ст. 16 ЗУ «Про споживче кредитування» зазначено в самому повідомленні.

Щодо неукладеності кредитного договору адвокат Гуменюк О. В., посилаючись на статті 205, 207, 1055 Цивільного кодексу України, Закон України «Про електронну комерцію», Закон України «Про споживче кредитування» зазначає, що підпис є невід`ємним елементом, реквізитом письмової (у тому числі електронної) форми договору, а наявність підписів має підтверджувати наміри та волевиявлення учасників правочину, а також забезпечувати їх ідентифікацію.

Частиною 12 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» передбачено, що електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленням, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.

Згідно зі ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію», якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом.

Зазначає, що, електронний договір мав бути підписаний ОСОБА_1 шляхом направлення ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» електронного повідомлення, підписаного саме одноразовим ідентифікатором.

При цьому, згідно з пунктами 6, 12 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію»: електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору;

одноразовий ідентифікатор - алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію. Одноразовий ідентифікатор може передаватися суб`єктом електронної комерції, що пропонує укласти договір, іншій стороні електронного правочину засобом зв`язку, вказаним під час реєстрації у його системі, та додається (приєднується) до електронного повідомлення від особи, яка прийняла пропозицію укласти договір.

Дане положення щодо одноразово ідентифікатора визначене в. п.1.1.7 кредитного договору.

Проте, наданий позивачем кредитний договір містить лише дані щодо цифр без літер, що не може визначити його як одноразовий ідентифікатор згідно ЗУ «Про електронну комерцію», а отже вказує на його неукладеність.

У зв`язку з чим просить у задоволенні позову відмовити та стягнути з ТОВ «Таліон Плюс» на користь ОСОБА_1 понесені витрати на правову допомогу у розмірі 8000 грн (том 1 а.с. 152-159).

У відповіді на відзив представник ТОВ «Таліон плюс» Дорошенко О. В. просить поновити строк на подачу відповіді на відзив та вказує, що додані до позовної заяви докази належним чином підтверджують факт укладання договору кредитної лінії № 608958803 від 19.11.2024 між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ОСОБА_1 у електронній формі та обґрунтовано підтверджує законні вимоги позивача в частині стягнення заборгованості за кредитним договором та понесених судових витрат, вважає, що відповідач зловживає своїми процесуальними правами, намагається уникнути виконання взятих на себе зобов`язань по поверненню кредитних коштів та процентів за користування ними.

Щодо укладення кредитного договору № 608958803 від 19.11.2024 представник позивача зазначає, що відповідач в особистому кабінеті заповнив заявку на отримання кредитних коштів та зазначив персональні дані, в тому числі дані про електронну пошту та фінансовий абонентський номер, які використовувались в якості логіну при реєстрації особистого кабінету та при укладені кредитного договору, реквізити банківської картки, на яку на виконання умов кредитного договору перераховані первісним кредитором кредитні кошти.

Належна перевірка, та відповідно ідентифікація та верифікація відповідача здійснена первісним кредитором відповідно до вимог Закону України «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення» та Положенню про здійснення установами фінансового моніторингу, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 28.07.2020 № 107.

Абонент-ідентифікатор зобов`язаний здійснювати багатофакторну автентифікацію користувача за кожним електронним запитом на електронну дистанційну ідентифікацію до моменту передавання персональних даних такого користувача через Систему BankID Національного банку. Автентифікація - електронна процедура, яка дає змогу підтвердити електронну дистанційну ідентифікацію фізичної особи.

Дані про ідентифікатор для перевірки сесії передачі інформації до встановлення ділових відносин з клієнтом містяться в п. 4.7 укладеного договору.

Відповідач, укладаючи договір, пройшов верифікацію, тим самим підтвердив актуальність та належність його персональних даних, в тому числі і фінансового мобільного номеру НОМЕР_2 , який він вказав при заповненні заяви на отримання кредиту. Від банку АТ КБ «Приват Банк» були отримані відповідні підтвердні дані про відповідача, які зазначені ним у заявці.

Таким чином, первісний кредитор, з дотриманням усіх вимог законодавства, здійснив належну ідентифікацію та верифікацію клієнта перед укладенням договору та встановило особу позичальника.

19.11.2024 між первісним кредитором та ОСОБА_1 був укладений кредитний договір відповідно до умов якого, позичальник, ознайомившись з правилами надання грошових коштів, заповнив заяву, самостійно вказавши особисті персональні дані, зокрема, фінансовий номер телефону, електронну адресу, дату народження, реквізити паспорта, інформацію про запис в Єдиному державному демографічному реєстрі, адресу місця реєстрації та проживання, номер банківської карти для здійснення зарахування кредитних коштів. За достовірність та правильність вказаної інформації позичальник несе персональну відповідальність.

Згідно інформації з інформаційно-комунікаційної системи первісного кредитора, відповідачу на вказану ним електронну адресу ІНФОРМАЦІЯ_1 , було надіслано повідомлення з посиланням для ознайомлення з умовами кредитного договору (оферти) з подальшим його акцептуванням (витяг додається).

Відповідач підтвердив, що ознайомлений і приймає умови кредитного договору (оферти), також підтвердив, що однозначно та безумовно приймає (акцептує) пропозицію про укладення кредитного договору (оферти), невід`ємною частиною якої є заявка до договору, з якими останній ознайомився.

Згодом, на вказаний у заявці номер телефону НОМЕР_3 , який належить відповідачу, 19.11.2024 об 11:06:38 було направлено повідомлення з одноразовим ідентифікатором, які останній ввів в особистому кабінеті, як підтвердження (акцепту) згоди з умовами оферти (довідка додається).

Всі данні електронного підпису відповідача: ПІБ, ІНН, одноразовий ідентифікатор, час його направлення первісним кредитором, час введення відповідачем, номер телефону на який отримав відповідач алфавітно цифрову послідовність містяться в договорі на сторінці 27, а інформація про підпис паспорта споживчого кредиту на сторінці 4.

Одразу після підписання договору сторонами, ідентичний примірник договору був направлений відповідачу на його електронну адресу, яка була вказана ним у заявці на отримання грошових коштів в кредит та закріплена в реквізитах сторін договору, а саме, solar1986@ukr.net. Отже, укладаючи та підписуючи договір одноразовим ідентифікатором (код СМС повідомлення), відповідач розумів, погоджувався та визнавав умови та основні зобов`язання, зазначені у ньому.

Щодо підтвердження отримання кредитних коштів відповідачем відповідно до договору, при заповненні заявки відповідач вказав реквізити платіжної картки, яка випущена для управління відкритого на його власне ім`я рахунком, на який він бажає отримати кредит. Кредитні кошти за цим договором були перераховані відповідачу шляхом ініціювання кредитового переказу грошових коштів з рахунку первісного кредитора, на рахунок позичальника, використовуючи реквізити платіжної картки № НОМЕР_1 , яка належить відповідачу.

Позивач є фінансовою установою, яка отримала право грошової вимоги за договором від первісного кредитора, який надає грошові кошти у позику, в тому числі на умовах фінансового кредиту у відповідності до умов договору та правил. Первісний кредитор та позивач є небанківськими фінансовими установами, та не надають фінансових платіжних послуг. А отже не мають повноважень щодо надання документів, що посвідчують переказ коштів (банківських платіжних доручень).

Підтвердженням здійснення перерахування кредитних коштів є факт ініціювання первісним кредитором платіжної операції, шляхом подання надавачу фінансових платіжних послуг платіжної інструкції, на основі якої кошти перераховуються за реквізитами платіжної картки клієнта № 5355280217570595, згідно з умовами договору та Закону України «Про платіжні послуги».

Щодо строку кредитування та нарахування процентів представник позивача вказує, що 19.11.2024 між відповідачем та ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» був укладений договір кредитної лінії № 608958803.

Відповідно до ч. 1 ст. 1054 та ч. 1 ст. 1056 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до п. 11.1 договору, договір набирає чинності з моменту його підписання сторонами та діє протягом 5 років або до його дострокового розірвання, а в частині розрахунків до повного та належного їх виконання.

Пунктом 7.3 договору визначено, що кінцева дата повернення (виплати) кредиту 19.12.2029.

Таким чином, кредитодавець, а в разі відступлення права вимоги фактор - ТОВ «Таліон плюс», має право нараховувати проценти за даним договором починаючи з першого дня надання траншу за договором та до дня закінчення строку дії цього договору, виключенням може бути лише застосування кредитодавцем або фактором п. 9.1.1.7. договору щодо дострокового припинення договору у разі затримання позичальником сплати процентів за користування кредитом щонайменше на один місяць, що і було застосовано позивачем відповідно до повідомлення про дострокове розірвання договору з 16.07.2025 та подальшого зупинення з вказаної дати нарахування відсотків, що відображено у доданих до позову розрахунках заборгованості.

Усі адресовані відповідачу повідомлення від первісного кредитора та позивача, в тому числі повідомлення про зміну кредитора, надсилались відповідачу на вказану ним у заяві на отримання кредиту електронну адресу - ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Направленим на електронну адресу листом ТОВ «Таліон Плюс» № ТП/608958803 від 16.07.2025 відповідача було повідомлено про дострокове розірвання договору кредитної лінії.

При нарахуванні процентів за користування кредитом, тобто від дати видачі траншу до 19.12.2024 (дисконтний період користування кредитними кошами) розрахунок витрат за кредитом здійснюється за дисконтною процентною ставкою 0,20 процентів від суми кредиту за кожний день користування ним, що становить 73,00 % річних. На момент укладення цього договору строк дисконтного періоду користування складає 30 (тридцять) днів. Загальний строк дисконтного періоду користування кредитом вираховується в порядку передбаченому п. 3.2. Договору. (п. 3.1 Договору).

Дисконтний період - це не строк кредитування, як про те хибно вказує відповідач, це лише період строку кредитування, протягом якого позичальник має право отримати додаткові кредитні грошові транші.

Згідно з п. 3.2 договору сторони погодили, що встановлений в п. 3.1. договору строк дисконтного періоду може бути продовжено позичальником шляхом здійснення протягом дисконтного періоду та пільгового періоду оплати всіх фактично нарахованих процентів та інших нарахувань строк оплати яких настав (зокрема неустойки), за умови, якщо позичальником в особистому кабінеті активовано функцію продовження строку дисконтного періоду.

Кількість продовжень дисконтного періоду на умовах, описаних в цьому пункті, не обмежена.

У разі якщо Позичальник вчинить описані в п. 3.2. договору дії щодо продовження дисконтного періоду (ініціює пролонгацію) один або декілька разів або здійснить поновлення дисконтного періоду, на період після 18.11.2024 кредитодавець надає позичальнику знижку в розмірі 0,00 % від розміру базової процентної ставки, відповідно до чого розрахунок витрат за кредитом може здійснюватися за індивідуальною процентною ставкою 0,98 відсотків в день від суми кредиту за кожний день користування ним, що становить що становить 357,70 відсотків річних. Кредитодавець має право зменшити розмір індивідуальної процентної ставки у наступних періодах пролонгації.

Відповідач 18.12.2024 вчинив конклюдентні дії щодо продовження строку користування кредитними коштами, сплативши проценти за користування ними у розмірі 3080,00 грн, з яких 1495,00 грн зайшло в рахунок погашення нарахованої неустойки. Операція відображена у розрахунку заборгованості первісного кредитора. Подальше нарахування відсотків здійснювалось під 0,98%.

Відповідно до п. 8.9. договору сторони погодили, що у разі користування кредитом після шести календарних днів від дати закінчення дисконтного періоду жодних знижок на проценту ставку не надається.

Відповідач, оформлюючи договір на сайті первісного кредитора, ознайомився з текстом договору, а тому мав змогу ознайомитися з правилами та паспортом споживчого кредиту та інформацією, передбаченою ч. 2 ст. 12 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг». Відповідач свої зобов`язання відповідно до умов договору не виконав, строк кредитування продовжувався, а тому нарахування відсотків відбувалося в межах строку користування кредитом. Отже, нарахування процентів здійснено правомірно в межах погодженого строку надання кредиту.

Таким чином, представник позивача зазначає, що в разі відступлення права вимоги фактор, - ТОВ «Таліон плюс» має право нараховувати проценти за даним кредитним договором починаючи з першого дня надання траншу та до дня закінчення строку дії цього договору.

Щодо судових витрат відповідача, представник позивача вважає, що заявлений стороною відповідача розмір судових витрат є неспівмірним з обсягом наданих відповідачу послуг та є очевидно завищеним.

На обґрунтування пропущення строку на подачу відповідь на відзив представник позивача зазначає, що він зумовлений вкрай напруженою безпековою ситуацією в місті Чернігові, яка пов`язана з постійними шахедними атаками та ракетними обстрілами міста як інфраструктурних так і цивільних об`єктів протягом періоду, встановленого судом для подання відзиву. Внаслідок цього, а також з метою забезпечення елементарної безпеки життя та здоров`я, відвідуваність офісу була нерегулярною, що суттєво ускладнювало комунікацію та своєчасну підготовку процесуальних документів.

У зв`язку з викладеним просить позовні вимоги задовольнити.

Заяви, клопотання, інші процесуальні дії у справі

Ухвалою судді від 28.10.2025 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито спрощене позовне провадження.

Сторони у судове засідання не з`явились

Від представника позивача ТОВ «Таліон Плюс» Дорошенко О. В. у матеріалах справи міститься заява, в якій вона просить проводити розгляд справи за відсутності представника позивача, позовні вимоги підтримала.

Представник відповідача адвокат Гуменюк О. В. надав заяву, в якій також просить проводити розгляд справи за його відсутності, позовні вимоги не визнає з підстав вказаних у відзиві на позовну заяву.

У зв`язку із неявкою в судове засідання учасників справи, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального пристрою не здійснювалося.

Фактичні обставини, встановлені судом, докази на їх підтвердження, висновки суду

Судом встановлено, що 19.11.2024 між ТОВ «Манівео Швидка Фінансова Допомога» та ОСОБА_1 було укладено договір кредитної лінії № 608958803, за умовами якого кредитодавець зобов`язується надати позичальнику кредит у сумі 11250 грн, шляхом перерахування коштів на платіжку картку НОМЕР_4 хх-хххх-0595, дисконтний період становить 30 днів, дисконтна процентна ставка становить 0, 20 % вдень, базова процентна ставка складає 0,98 відсотків в день від суми залишку кредиту, за кожен день користування кредитом, що становить 357,70 відсотків річних. Договір підписаний ОСОБА_1 одноразовим ідентифікатором, що виконує роль електронного підпису PRQZ (том 1 а.с. 67-90, том 2 а.с. 20-31).

23.11.2024 між ТОВ «Манівео Швидка Фінансова Допомога» та ОСОБА_1 були укладені додаткові угоди до договору № 608958803 від 19.11.2024 за умовами яких сторони погодили про надання кредитодавцем позичальнику траншів у сумі 2950 грн та 15700 грн (загальний розмір за договором складатиме 29000 грн), шляхом безготівкового переказу на платіжку картку позичальника НОМЕР_4 хх-хххх-0595, базова процентна ставка складає 0, 98 % в день від суми залишку кредиту, що становить 357,70% річних. Додаткові угоди підписані ОСОБА_1 електронним підписом одноразовими ідентифікаторами 1640, 4655 (том 1 а.с. 39-41, 42-44).

У паспорті споживчого кредиту продукту «СМАРТ» зазначена інформація та контактні дані кредитодавця, основні умови кредитування з урахуванням побажань споживача, інформація щодо орієнтованої реальної річної процентної ставки та орієнтовної загальної вартості кредиту для споживача, порядок повернення кредиту, додаткова інформація та інші важливі правові аспекти. Інформація, що міститься у паспорті споживчого кредиту зберігає чинність та є актуальною до 22.11.2024 ( том 1 а.с. 35-38).

До матеріалів справи додано правила надання грошових коштів та банківських металів у кредит ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» (для фізичних осіб - споживачів фінансових послуг) (том 1 а.с. 45-52).

Відповідно до підтверджень щодо здійснення переказу грошових коштів директора ТОВ «ПРОФІГАД», довідок ТОВ «Манівео Швидка Фінансова Допомога» від 28.08.2025, виписки/особового рахунку з 19.11.2024 до 23.11.2024 та звіту по транзакціях з використанням/без використання БПК що були випущені до рахунку № НОМЕР_5 за період з 19.11.2024 до 23.11.2024, на карту № НОМЕР_1 (рахунок № НОМЕР_5 ), відкриту на ім`я ОСОБА_1 на виконання умов кредитного договору № 608958803 від 19.11.2024 ТОВ «ПрофітГід» 19.11.2024 перераховано 11250 грн, 23.11.2024 - 2950 грн та 15700 грн (том. 1 а.с. 53, 54, 55, 56, 57, 58, 234-236, 237-238).

18.02.2025 між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» було укладено договір факторингу № МВ-ТП/22 за умовами якого ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» передає ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» за плату належні йому права вимоги, а ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» приймає належні ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» права вимоги до боржників (том 1 а.с. 18-22).

З реєстру прав вимоги від 16.02.2025 до договору факторингу № МВ-ТП/22 від 18.02.2025 вбачається, що ОСОБА_1 вказаний у списку боржників за кредитним договором № 608958803 від 19.11.2024, за яким загальна сума заборгованості становить 62784 грн 02 коп., з яких: заборгованість за основною сумою - 29900 грн, заборгованість за процентами 17934 грн 02 коп. та 14950 - неустойка (том. 1 а.с. 62-64).

Відповідно до розрахунку заборгованості за договором кредитної лінії № 608958803 від 19.11.2024 складеного ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» заборгованість ОСОБА_1 станом на дату продажу кредиту 18.02.2025 становить 62784 грн 02 коп., з яких: 29900 грн - тіло кредиту, 17934 грн 02 коп. - проценти та 14950 грн - неустойка (том 1 а.с. 27-29).

Відповідно до розрахунку заборгованості за договором кредитної лінії № 608958803 від 19.11.2024 складеного ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» заборгованість ОСОБА_1 станом на 15.07.2025 становить 105857 грн 96 коп., з яких: 29900 грн - тіло кредиту, 61007 грн 96 коп. - проценти та 14950 грн - неустойка (том 1 а.с. 30-33).

21.09.2025 ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» на адресу ОСОБА_1 було направлено повідомлення про відступлення права вимоги (том 1 а.с. 59).

18.07.2025 ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» на адресу ОСОБА_1 направило повідомлення про дострокове розірвання кредитного договору № 608958803 від 19.11.2024 з 16.07.2025 та про необхідність оплати всієї суми заборгованості у розмірі 105857,96 грн, крім того, адвокатським об`єднанням «Ліга юридичних технологій та інновацій Васильківському О. І. направлено досудову вимогу про погашення заборгованості за кредитним договором № 608958803 від 19.11.2024 у розмірі 105857 грн 96 коп. та судових витрат у розмірі (том 1 а.с. 60, 123).

Застосовані норми права, позиція суду

Дослідивши докази, з`ясувавши обставини справи, суд доходить про часткове задоволення позову, з таких підстав.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 207 Цивільного кодексу України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Положеннями ст. 526 ЦК визначено, що зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно з п. 5 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

За змістом ч. 3 ст. 12, ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Статтею 76 ЦПК України визначено, що доказами, є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Такі дані встановлюються, зокрема, письмовими доказами, якими є документи, що містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору (частина перша статті 95 ЦПК України).

Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення (частина 2 статті 77 ЦПК України).

Відповідно до статті 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.

Суд не бере до уваги докази, отримані з порушенням порядку, встановленого законом (стаття 78 ЦПК України).

Статтею 81 ЦПК України встановлено, що обов`язок доведення обставин, на які зроблено посилання як на підставу заявлених вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом, покладається на учасників справи, у тому числі і на позивача.

Обставини мають бути підтверджені належними, допустимими, достовірними і достатніми доказами (статті 77 - 80 ЦПК України).

Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях і суд не вправі збирати докази, що стосуються предмета спору, за своєю ініціативою, крім конкретних випадків, встановлених цим Кодексом (частини 5, 7 статті 81 ЦПК України).

Презумпція правомірності правочину означає те, що вчинений правочин вважається правомірним, тобто таким, що зумовлює набуття, зміну чи припинення цивільних прав та обов`язків, доки ця презумпція не буде спростована. Таким чином, до спростування презумпції правомірності правочину всі права, набуті сторонами за ним, можуть безперешкодно здійснюватися, а створені обов`язки підлягають виконанню. Спростування презумпції правомірності правочину відбувається тоді: коли недійсність правочину прямо встановлена законом (тобто має місце його нікчемність); якщо він визнаний судом недійсним, тобто існує рішення суду, яке набрало законної сили (тобто оспорюваний правочин визнаний судом недійсним) (див., зокрема, постанову Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 28 липня 2021 року в справі № 759/24061/19 (провадження № 61-8593св21), постанову Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 24 лютого 2025 року в справі № 183/4256/21 (провадження № 61-15813сво23)).

Наявними у справі доказами доведено факт укладення договору кредитної лінії № 608958803 від 19.11.2024 та додаткових угод до нього від 23.11.2024 між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ОСОБА_1 у відповідності до Закону України «Про електронну комерцію», надання відповідачу грошових коштів за договором та додатковими угодами до ного.

Суд не погоджується з доводами викладеними представником відповідача адвокатом Гуменюком О. В. у відзиві про відсутність доказів видачі коштів за кредитним договором № 608958803 від 19.11.2024 та щодо того, що договір укладений із порушенням вимог Закону України «Про електронну комерцію», оскільки містить лише дані щодо цифр без літер.

Факт отримання відповідачем коштів за кредитним договором № 608958803 та додатковими угодами до нього у розмірі 29900 (19.11.2024 - 11250 грн, 23.11.2024 - 15700 грн та 1250 грн) доводиться випискою з особового рахунку за період 19.11.2024 до 23.11.2024, звітом по транзакціям, підтвердженнями щодо здійснення переказу коштів та довідками ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» від 21.09.2025 (том а.с. 53, 54, 55, 56, 57, 58, 233-236, 237-238).

Крім того, кредитний договір № 608958803 від 19.11.2024 відповідно до Закону України «Про електронну комерцію» та згідно з умовами кредитного договору (п.1.1.7. договору) підписаний електронним підписом ОСОБА_1 одноразовим ідентифікатором PRQZ, який відправлений 19.11.2024 з використанням інформаційно-комунікаційної системи.

При цьому одноразовий ідентифікатор містить комбінацію літер, а не як хибно зазначає у відзиві представник відповідача, що одноразовий ідентифікатор містить дані цифр без літер.

У договорі та додаткових угодах до нього сторонами погоджено всі його істотні умови щодо суми і строку кредиту, сплати відсотків за користування грошовими коштами, розмір і тип процентної ставки.

Статтею 512 ЦК України передбачено можливість зміни кредитора у зобов`язанні, зокрема, внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом (частина перша статті 514 ЦК України).

Первісний кредитор у зобов`язанні відповідає перед новим кредитором за недійсність переданої йому вимоги, але не відповідає за невиконання боржником свого обов`язку, крім випадків, коли первісний кредитор поручився за боржника перед новим кредитором (частина перша статті 519 ЦК України).

За договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника) (ст. 1077 ЦК України).

Предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога) (ст. 1078).

Суд встановив, що внаслідок укладення договору факторингу права вимоги за договором, укладеним між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ОСОБА_1 № 608958803 від 19.11.2024 та додатковими угодами до нього перейшло від ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» до ТОВ «Таліон Плюс».

Позивач також довів невиконання відповідачем умов договору. Оскільки згідно з наданими розрахунками боргу, відповідач сплатив лише 1585 грн боргу за відсотками та 1495 грн боргу за комісією.

Відповідач та його представник не спростували цього факту.

Товариством з обмеженою відповідальністю «Таліон Плюс» на підтвердження розміру невиконаного відповідачем зобов`язання за кредитним договором № 608958803 та додатковими угодами до нього, надано розрахунок заборгованості, за яким невиконане зобов`язання з повернення кредиту становить 90907 грн 96 коп, з яких: 29900 грн заборгованість за основною сумою та 61007 грн 96 коп. - заборгованість за відсотками, нарахованими за період із 19.11.2024 до 15.07.2025.

Разом із тим, суд вважає необґрунтованим заявлений розмір процентів, із таких підстав.

Згідно з пунктом 3.1 договору кредит надається строком на 30 днів від дати отримання кредиту позичальником, тобто до 18.12.2024.

Сторони погодили, що встановлений у строк дисконтного періоду може бути продовжено позичальником шляхом здійснення протягом дисконтного періоду та періоду пільгової реструктуризації оплати всіх фактично нарахованих процентів за умови, якщо позичальником в особистому кабінеті чи в терміналах самообслуговування партнерів кредитодавця активовано функцію продовження строку дисконтного періоду. Кількість продовжень дисконтного періоду на умовах, описаних в цьому пункті, не обмежена (п. 3.2. договору).

Пунктом 3.3. договору передбачено, що для здійснення першої пролонгації дисконтного періоду позичальнику необхідно сплатити всі нараховані проценти за 30 днів, які складають 675 грн та 562 грн 50 коп. - комісії (том 1 а.с. 71).

Відповідно до пунктів п. 8.5 кредитного договору № 608958803 від 19.11.2024 розмір комісії, що нараховується за надання першого траншу становить 562 грн 50 коп. та згідно з пунктами 1.5 додаткових угод від 23.11.2024 до кредитного договору № 608958803 від 19.11.2024, під час надання суми траншу, вказаного в п. 1.1. цієї додаткової угоди, кредитодавцем нараховується комісія за надання кредиту в розмірі 147 грн 50 коп. та 785 грн відповідно, яка має бути сплачена позичальником не пізніше 19.12.2024.

Всі інші умови договору не змінені цією додатковою угодою, залишаються чинними у попередній редакції і сторони підтверджують їх обов`язковість виконання (пункт 2 додаткових угод до кредитного договору).

Таким чином для продовження дисконтного періоду за кредитним договором № 608958803 від 19.11.2024 відповідачу до 19.12.2024 слід було сплатити проценти у розмірі 1585 грн за попередній дисконтний період та комісію у сумі 1495 грн.

Згідно з долученим до позовної заяви розрахунком заборгованості за кредитним договором № 608958803, складеним ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» відповідач 18.12.2024 сплатив 1495 грн комісії та 1585 грн - процентів.

Тобто у відповідності до умов кредитного договору № 608958803 від 19.11.2024 дисконтний період відповідачу продовжено на 30 днів до 17.01.2025.

При цьому відповідно до п. 1.6 додаткових угод від 23.11.2024 до кредитного договору № 608958803 від 19.11.2024 денна процентна ставка становить 0, 98 процентів в день.

Разом з тим, доказів того, протягом наступного дисконтного періоду відповідач сплатив проценти та в особистому кабінеті чи в терміналах самообслуговування партнерів кредитодавця було активовано функцію продовження строку дисконтного періоду матеріали справи не містять.

Відповідно до частини першої статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Отже, припис абзацу 2 частини першої статті 1048 ЦК України про щомісячну виплату процентів до дня повернення позики у разі відсутності іншої домовленості сторін може бути застосований лише у межах погодженого сторонами строку кредитування.

У пунктах 91-93 Постанови Великої Палати Верховного Суду від 28 березня 2018 року у справі № 444/9519/12-ц викладено правовий висновок про те, що після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється. Права та інтереси кредитодавця в охоронних правовідносинах забезпечуються частиною другою статті 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов`язання.

В постанові Великої Палати Верховного Суду від 05 квітня 2023 року у справі № 910/4518/16 (провадження № 12-16гс22) в п. 95-108, щодо нарахування процентів на підставі статті 625 ЦК України, Велика Палата Верховного Суду зауважує, що регулятивні відносини між сторонами кредитного договору обмежені, зокрема, часовими межами, в яких позичальник отримує можливість правомірно не сплачувати кредитору борг (строком кредитування та визначеними у його межах періодичними платежами). Однак якщо позичальник порушує зобов`язання з повернення кредиту, в цій частині між ним та кредитодавцем регулятивні відносини трансформуються в охоронні.

Інакше кажучи, оскільки поведінка боржника не може бути одночасно правомірною та неправомірною, то регулятивна норма частини першої статті 1048 ЦК України і охоронна норма частини другої статті 625 цього Кодексу не можуть застосовуватись одночасно (постанова Великої Палати Верховного Суду від 04.02.2020 у справі № 912/1120/16 (пункт 6.28)).

Товариство зобмеженою відповідальністю «Таліон Плюс» у позовній заяві та у відповіді на відзив при нарахуванні процентів не посилалося на статтю 625 ЦК України.

З огляду на наведене, відсутні підстави для стягнення з відповідача на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Таліон Плюс» процентів за користування кредитом після 17.01.2025, тобто поза межами строку кредитування.

Отже, з відповідача підлягає стягненню заборгованість за відсотками нарахованими у межах строку кредитування за договором № 608958803 за період з 19.11.2024 до 17.01.2025 за базовою відсотковою 0, 98 % в день у розмірі 8790 грн 60 коп. (29900х0,98%х30).

Таким чином, з урахуванням сплаченої суми процентів 1585 грн, у задоволенні позовних вимог в частині стягнення процентів за договором № 608958803 в розмірі 59632 грн 36 коп. (61007,96 -8790,60- 1585) суд відмовляє.

Отже, з відповідача підлягає стягненню заборгованість за кредитним договором № 608958803 від 19.11.2024 у розмірі 38690 грн 60 коп., що включає: 29900 грн - основна сума боргу та 8790 грн - несплачені відсотки нараховані у межах строку кредитування.

Аналізу доводам представника позивача Дорошенко О. В. викладених у відповіді на відзив, що відповідач є активним користувачем кредитних послуг первісного кредитора з 2023 року, оскільки між первісним кредитором та відповідачем було укладено ряд кредитних договорів та додані на підтвердження цього докази, суд не наводить, оскільки вони не впливають на висновки суду щодо позовних вимог у даній справі.

Розподіл судових витрат

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Оскільки суд частково задовольнив позов, із відповідача на користь позивача слід стягнути 1030 грн 98 коп. грн сплаченого судового збору, пропорційно задоволеним позовним вимогам, із розрахунку 38690,60 х 2422,40:90907,96.

Вирішуючи питання про компенсацію сторонам витрат на професійну правничу допомогу, які позивач просить стягнути в розмірі 5000 грн та відповідач в розмірі 8000 грн, суд доходить таких висновків.

За змістом п.1 ч.3 ст.133 ЦПК України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, серед іншого, належать витрати на професійну правничу допомогу.

За правилами ст.137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат:

- розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

- розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Крім того, відповідно до ч.3 ст.141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.

Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (стаття 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»).

Розмір гонорару визначається за погодженням адвоката з клієнтом і може бути змінений лише за їх взаємною домовленістю. Суд не має права його змінювати і втручатися у правовідносини адвоката та його клієнта. Суд зобов`язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично та чи була їх сума обґрунтованою.

Суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи зокрема на складність справи, витрачений адвокатом час.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи.

Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції. Зокрема заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі «East/West Alliance Limited» проти України, заява № 19336/04, п. 269).

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Лавентс проти Латвії» від 28 листопада 2002 року зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

У додатковій постанові Верховного Суду від 08 вересня 2021 року у справі №206/6537/19 зазначено, що попри волю сторін договору визначати розмір гонорару адвоката, суд не позбавлений права оцінювати заявлену до відшкодування вартість правничої допомоги на підставі критеріїв співмірності, визначених частиною четвертою статті 137 ЦПК України.

Постановою Великої Палати Верховного Суду від 16 листопада 2022 року у справі №922/1964/21 зроблено висновок про те, що під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд, за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу. У такому випадку суд, відмовляє стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні понесених нею витрат на правову допомогу повністю або частково та відповідно не покладає такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення.

Як вбачається з матеріалів справи на підтвердження заявлених вимог щодо стягнення витрат на професійну правничу допомогу позивач надав суду договір про надання правової допомоги № 5 від 02.12.2024, укладеного між адвокатським об`єднанням «Ліга юридичних технологій та інновацій» та ТОВ «Таліон Плюс» та додаткову угоду № 1298 від 07.08.2025 до договору про надання правової допомоги № 5 від 02.12.2024 (том. 1 а.с. 126-134, 135-136), акт приймання-передачі наданих послуг від 07.08.2025 відповідно до договору про надання правової допомоги № 5 від 02.12.2024, в якому погоджено, що сума наданих послуг (боржник ОСОБА_1 за кредитним договором № 60898803 від 19.11.2024) за підготовку до розгляду справи: аналіз фактичних обставин справи, формування доказів, аналіз судової практики, надання юридичних консультацій 4 год - 1000 грн; підготовка та направлення повідомлення про оплату заборгованості (досудова вимога) 2 год - 500 грн; підготовка позовної заяви (збір доказів, перевірка, друк та належне засвідчення копій письмових та електронних доказів у справі та направлення копії та доданих до неї документів до суду) 10 год - 3500 грн (том 1 а.с. 137), платіжну інструкцію кредитового переказу коштів № 58 від 07.08.2025 на суму 5000 грн за договором № 5 від 02.12.2024 та додатковою угодою № 1298 від 07.08.2025 (том 1 а.с. 26), копію свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю серії ЧН № 000666 (а.с. 124), ордер на надання правничої допомоги від 02.12.2024 (том 1 а.с. 125).

За наслідками здійсненої оцінки розміру судових витрат, понесених відповідачем на правничу допомогу у зв`язку з розглядом справи в суді, через призму критеріїв, встановлених частинами другою-третьою статті 141 ЦПК України, та враховуючи обсяг виконаних адвокатом робіт, суд доходить висновку про наявність підстав для часткового стягнення розміру витрат на професійну правничу допомогу.

Так, суд ураховує, що згідно акта приймання-передачі наданих послуг від 07.08.2025 на складання позовної заяви було витрачено 10 год та вартість цієї послуги становить 3500 грн, на підготовку до розгляду справи було витрачено 4 год та вартість цієї послуги становить 1000 грн, на підготовку та направлення досудової вимоги 2 год та вартість цієї послуги становить 500 грн.

На переконання суду такі витрати є завищеними, оскільки послуга - підготовка до розгляду справи є складником послуги адвоката - підготовки позовної заяви.

Оцінивши надані позивачем докази на підтвердження розміру понесених ним судових витрат, ураховуючи складність справи, ціну позову, обсяг виконаної адвокатом роботи в контексті критерію реальності адвокатських витрат, керуючись принципами справедливості та верховенства права, зважаючи на часткове задоволення позову, суд дійшов висновку про часткове задоволення заяви ТОВ «Таліон Плюс» та стягнення із відповідача на користь позивача витрат на професійну правничу допомогу в сумі 3000 грн.

Таким чином, всього слід стягнути із відповідача 4030 грн 98 коп. судових витрат (3000+1030 грн 98 коп.).

У задоволенні вимог представника відповідача адвоката Гуменюка О. В. про стягнення з позивача на користь відповідача витрат на правничу допомогу суд відмовляє з наступних підстав.

На підтвердження заявлених вимог щодо стягнення витрат на професійну правничу допомогу відповідач надав суду ордер на надання правничої (правової) допомоги від 09.09.2025 та копію свідоцтва про право зайняття адвокатською діяльністю (а.с. 160, 161).

Разом з тим, договору про надання правової допомоги адвокатом Гуменюком О. В. відповідачу із погодженою сумою наданих послуг та доказів сплати ОСОБА_1 адвокату Гуменюку О. В. гонорару у сумі 8000 грн, які представник відповідача просить стягнути з позивача на користь відповідача матеріали справи не містять.

Таким чином, оскільки доказування не може ґрунтуватися на припущеннях, суд дійшов висновку про відсутність достатніх доказів для стягнення із позивача на користь відповідача витрат на правову допомогу.

Керуючись ст. ст. 141, 263-265, 268 ЦПК України, суд

у х в а л и в :

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Таліон Плюс» про стягнення заборгованості задовольнити частково.

Стягнути із ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Таліон Плюс» заборгованість за договором кредитної лінії № 608958803 від 19.11.2024 в розмірі 38690 гривень 60 копійок.

Стягнути із ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Таліон Плюс» судові витрати в розмірі 4030 гривень 98 копійок.

У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення рішення безпосередньо до Житомирського апеляційного суду.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його складення має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому рішення суду.

Відомості про учасників справи:

позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Таліон Плюс», місцезнаходження за адресою: м. Чернігів, вул. Жабинського, 13, код ЄДРПОУ 39700642;

відповідач - ОСОБА_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_6 .

Суддя І. Ю. Хуторна