Решение № 138979727, 10.08.2026, Залізничний районний суд м. Львова

Справа № 462/5412/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10 серпня 2026 року м.Львів

Залізничний районний суд м. Львова в складі:

головуючого-судді Палюх Н.М.

при секретарі Гащук А.Р.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Львові справу за позовом ОСОБА_1 до Долинського відділу державної виконавчої служби у Кропивницькому районі Кіровоградської області, треті особи: Друга Львівська державна нотаріальна контора Львівської області, Долинська державна нотаріальна контора Кіровоградської області про скасування арешту,

в с т а н о в и в:

Позивач звернувся до суду з позовом, у якому просить зняти арешт з усього невизначеного майна, зареєстрованого за ОСОБА_2 , реєстраційний номер обтяження 8027538, дата та час реєстрації: 06.10.2008 14:23:51, підстава обтяження: постанова Долинської ДВС №1044/368 від 04.06.2001, архівний номер 2306145KIROVOGRAD107 та стягнути з відповідача на користь позивача судові витрати. В обґрунтування своїх вимог покликається на те, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер його батько ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Він звернувся до Другої Львівської державної нотаріальної контори Львівської області із заявою про прийняття спадщини, однак нотаріусом встановлено наявність у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно запису про обтяження (арешт) на все майно, зареєстроване на ОСОБА_2 . Його батько ОСОБА_2 все своє життя проживав у Львівській області, ніколи не був зареєстрованим, не проживав та не мав майна у м.Долинська Кіровоградської області. Накладений на майно арешт, внесений до реєстру на особу з ідентичним прізвищем, ім`ям та по-батькові, порушує його право на оформлення спадщини (набуття права власності) та подальше володіння, користування і розпорядження цим майном. Ним було вжито всіх залежних від нього заходів для досудового врегулювання ситуації, оскільки жодна з державних установ не володіє первинними документами, не має ідентифікуючих ознак боржника та об`єктивно не здатна надати платіжні реквізити для виконання. Відтак, він остаточно позбавлений можливості реалізувати процедуру зняття арешту через органи Державної виконавчої служби чи нотаріату. За таких умов, звернення до суду залишається єдиним можливим, правомірним та ефективним способом захисту порушеного права власності (спадкування). Просить позов задовольнити. 22 червня 2026 року ухвалою Залізничного районного суду м. Львова відкрито загальне позовне провадження у справі та призначено підготовче судове засідання.

07 липня 2026 року ухвалою суду, яка занесена до протоколу судового засідання задоволено клопотання представника позивача та залучено третю особу у справі Долинську державну нотаріальну контора Кіровоградської області.

24 липня 2026 року ухвалою суду, яка занесена до протоколу судового засідання закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті.

В судове засідання позивач та представник позивача не з`явились, однак представник позивача подав на адресу суду заяву про розгляд справи без його та позивача участі.

Відповідачі та треті особи у судове засідання не з`явилися, хоча належним чином були повідомлені про час та місце слухання справи, причини неявки не повідомили, подали заяви про розгляд справи без участі їх представників, а тому суд вважає за можливе проводити розгляд справи у їхній відсутності.

У відповідності до ч.2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд вважає за можливе розглянути дану справу у відсутності сторін без фіксування судового засідання технічними засобами.

Дослідивши матеріали справи, з`ясувавши дійсні обставини справи, суд прийшов до висновку, що позов підлягає до задоволення з наступних підстав.

Згідно з ч.1 ст.4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Статтями 15, 16 ЦК України передбачено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Із змісту ст. 12 ЦПК України вбачається, що цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Відповідно до вимог ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до статей 1 та 2 Закону України «Про виконавче провадження» , виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) це сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню. В иконавче провадження здійснюється з дотриманням таких засад: верховенства права; обов`язковості виконання рішень; законності.

Стаття 59 зазначеного Закону передбачає право особи, яка вважає, що майно, на яке накладено арешт, належить їй, а не боржникові, звернутися до суду з позовом про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту. У всіх інших випадках арешт може бути знятий за рішенням суду. При цьому згідно роз`яснень, наданих Пленумом Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у Постанові «Про судову практику в справах про зняття арешту з майна» від 03.06.2016 року № 5, - позов про зняття арешту з майна може бути пред`явлений власником, а також особою, яка володіє на підставі закону чи договору або іншій законній підставі майном, що не належить боржнику (речове право на чуже майно).

Тому суд прийшов до висновку, що позивач має право на звернення з вимогою про скасування обтяжень спадкового майна в порядку позовного провадження, оскільки такий спосіб захисту порушеного права визначений цивільним законодавством.

Судом встановлено, що відповідно до Договору дарування квартири від 04.06.2007, посвідченого приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу Колодій О.Я., зареєстрованого в реєстрі за №828, ОСОБА_3 подарувала ОСОБА_2 , а ОСОБА_2 прийняв у дар квартиру АДРЕСА_1 /а.с.16-17/.

Відповідно до Витягу про реєстрацію права власності на нерухоме майно №14927521 від 16.06.2007, виданого Обласним комунальним підприємством Львівської обласної ради «Бюро технічної інвентаризації та експертної оцінки», квартира за адресою: АДРЕСА_2 на праві приватної власності належить ОСОБА_2 на підставі договору дарування реєстраційний №828 від 04.06.2007 /а.с.18/.

Згідно із свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1 , ОСОБА_2 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 /а.с.19/.

Відповідно до Заповіту, посвідченого приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу 25.06.2007 та зареєстрованого в реєстрі за №2330, ОСОБА_2 , належну йому на праві власності квартиру АДРЕСА_1 заповів своєму сину ОСОБА_1 /а.с.20/.

Згідно із інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна від 11.06.2026 на невизначене майно, все майно постановою 1044/368 від 04.06.2001 Долинської державної виконавчої служби накладено арешт, реєстраційний номер обтяження 8027538 /а.с.21-22/.

Відповідно до листа №235/01-07 від 04.05.2026 Державний нотаріальний архів в Кіровоградській області на лист Другої Львівської ДНК від 01.04.2026 №333/02-14 щодо уточнення інформації стосовно ОСОБА_2 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 , повідомив, що у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно виявлено запис про накладення арешту 06.10.2008, зареєстровано Долинською державною нотаріальною конторою, на підставі постанови 1044/368 від 04.06.2011. Державний нотаріальний архів повідомив, що у ході пошукових робіт, а саме: Фонд №10-«Долинська державна нотаріальна контора» в наряді «Повідомлення про накладення арешту та заборон та зняття арешту та заборон» з 1996 по 2001 роки така постанова відсутня. Надати уточнені дані стосовно ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , не є можливим /а.с.24/.

Згідно з листом №16075 від 16.04.2026 Долинський відділ ДВС у Кропивницькому районі Кіровоградської області повідомив, що постанову від 04.06.2001 №1044/368 та будь-які відомості про особу боржника ОСОБА_2 відділ надати не має можливості, так як виконавче провадження, у якому накладався арешт на майно боржника, знищене через закінчення терміну зберігання /а.с.26/.

Також, відповідно до листа №23958 від 27.05.2026 Долинський відділ ДВС у Кропивницькому районі Кіровоградської області повідомив, що неможливо ідентифікувати виконавче провадження, в рамках якого накладено арешт, який зареєстрований: 06.10.2008 за №8027538, реєстратором: Долинська державна нотаріальна контора Кіровоградської області, підстава обтяження: постанова, 1044/368, 04.06.2001, Державна виконавча служба, Долинська, об`єкт обтяження: невизначене майно, все майно. Надати інформацію щодо поточного статусу та номера виконавчого провадження, у межах якого було винесено постанову 1044/368 від 04.06.2001 відносно боржника ОСОБА_2 , а також суму заборгованості та реквізити для сплати заборгованості немає можливості /а.с.29/.

Згідно п.1 ст. 317 ЦК України власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном.

Частиною 1 ст. 319 ЦК України визначено, що власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.

Відповідно до ст. 321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Відповідно до статей 386 та 391 Цивільного кодексу України, держава забезпечує рівний захист прав усіх суб`єктів права власності. Власник, який має підстави передбачати можливість порушення свого права власності іншою особою, може звернутися до суду з вимогою про заборону вчинення нею дій, які можуть порушити його право, або з вимогою про вчинення певних дій для запобігання такому порушенню. Власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.

За змістом частини 1 ст. 396 Цивільного кодексу України, особа, яка має речове право на чуже майно, має право на захист цього права, у тому числі і від власника майна, відповідно до положень глави 29 цього Кодексу.

Відповідно до частин 1 та 5 статті 59 Закону України «Про виконавче провадження» особа, яка вважає, що майно, на яке накладено арешт, належить їй, а не боржникові, може звернутися до суду з позовом про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту. У всіх інших випадках арешт може бути знятий за рішенням суду.

Відповідно до ст. 41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право власності є непорушним.

Стаття 129-1 Конституції України декларує обов`язок держави забезпечити виконання судового рішення у визначеному законом порядку, покладаючи контроль за його виконанням на суд. Гарантуючи захист права власності законодавство України надає право власнику або законному володільцю нерухомого майна вимагати усунення будь-яких порушень його права. Безпідставне обтяження спадкового нерухомого майна у даному випаду створює перешкоди позивачу в оформленні права на спадщину, а відтак унеможливлює набуття та реєстрацію права власності на належне йому нерухоме майно. Перебування під арештом такого майна та/або будь-якими іншими заборонами або обтяженнями, за відсутності у виконавчій службі виконавчого документу, на підставі якого здійснені такі заборони та/або обтяження у визначеному Законом порядку, порушує права та законні інтереси позивача, які підлягають до захисту в судовому порядку.

Як вбачається зі статті 1 протоколу №11 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Згідно із інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна від 11.06.2026 на невизначене майно, все майно ОСОБА_2 постановою 1044/368 від 04.06.2001 Долинської державної виконавчої служби накладено арешт, реєстраційний номер обтяження 8027538.

Позивачем вжито заходи щодо вирішення спору у позасудовому порядку, проте ним отримана інформація, що ідентифікувати виконавче провадження, у межах якого накладений арешт неможливо, постанова про накладення арешту відсутня, у зв`язку із закінчення терміну зберігання виконавчих проваджень.

Верховний Суд у постановах від 30 квітня 2025 року в справі № 753/12589/23, від 26 липня 2024 року в справі № 761/687/14, від 07 липня 2021 року в справі № 2-356/12, від 03 листопада 2021 року в справі № 161/14034/20, від 22 грудня 2021 року в справі № 645/6694/15-ц, від 26 січня 2022 року в справі № 127/1541/14-ц, від 18 січня 2023 року в справі № 127/1547/14-ц висловив правову позицію, згідно з якою арешт майна боржника є похідним заходом примусового виконання судового рішення, який не може існувати автономно та безстроково за відсутності відкритого виконавчого провадження або реальної можливості виконання судового рішення. У зазначених рішеннях Верховний Суд керувався тим, що після закінчення виконавчого провадження та спливу строків пред`явлення виконавчого документа до виконання відсутні правові підстави для подальшого обмеження права власності боржника шляхом збереження арешту, оскільки такий арешт втрачає свою правову мету та перетворюється на непропорційне втручання у право на мирне володіння майном.

Таким чином, судом встановлено, що у зв`язку із наявністю не знятого арешту, порушуються права позивача на спадкування після смерті батька.

За наведеного вище, враховуючи встановлені судом обставини справи, та те, що з моменту накладення арешту на все майно ОСОБА_2 минуло більше 15 років, виконавче провадження знищене, а наявність заборони у Єдиному реєстрі заборон відчуження об`єктів нерухомого майна порушує права та законні інтереси позивача, оскільки унеможливлює спадкування майна, а Друга Львівська державна нотаріальна контора не має визначених законодавством підстав для зняття за заявою позивача заборони на відчуження об`єкта нерухомого майна, позивач позбавлений можливості реалізувати свої права як спадкоємець нерухомого майна в інший, крім судового захисту, спосіб, відтак суд вважає можливим позовні вимоги задовольнити.

На підставі ст.ст. 317, 319, 321, 391, 1216-1218, 1223 ЦК України, керуючись ст.ст.12, 81, 258-259, 264-265 ЦПК України, суд-

у х в а л и в:

Позов задовольнити.

Скасувати арешт з усього невизначеного майна, зареєстрованого за ОСОБА_2 , реєстраційний номер обтяження 8027538, дата та час реєстрації: 06.10.2008 14:23:51, підстава обтяження: постанова Долинської ДВС №1044/368 від 04.06.2001, архівний номер 2306145KIROVOGRAD107.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складений 13 серпня 2026 року.

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_2 , проживає за адресою: АДРЕСА_3 .

Відповідач: Долинський відділ державної виконавчої служби у Кропивницькому районі Кіровоградської області, ЄДРПОУ 34753676, знаходиться за адресою: м.Долинська, вул. Тесленка, 59 Кропивницького району Кіровоградської області.

Третя особа: Друга Львівська державна нотаріальна контора Львівської області, ЄДРПОУ: 02899387, знаходиться за адресою: м.Львів, вул. С.Бандери, 3.

Третя особа: Долинська державна нотаріальна контора Кіровоградської області, знаходиться за адресою: м.Долинська, пров. Братів Клепачів, 3-б Кропивницького району Кіровоградської області.

Суддя: