Решение № 138973773, 13.08.2026, Оржицький районний суд Полтавської області

543/560/26

2/543/525/26

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13.08.2026 селище Оржиця

Оржицький районний суд Полтавської області в складі головуючого судді Попадюка С.С., секретаря судового засідання Михалець А.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в селищі Оржиця Полтавської області у порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «СВЕА ФІНАНС» до ОСОБА_1 про стягнення кредитної заборгованості,

В С Т А Н О В И В:

Представник ТОВ «СВЕА ФІНАНС» - Паладич А.О., за допомогою підсистеми «Електронний Суд», 29.05.2026 звернулася до суду із позовом, в якому просить стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість за договором №1919608 від 03.11.2024 в розмірі 97680 грн 00 коп. та понесені судові витрати.

Позовна заява мотивована тим, що 03.11.2024 року між ТОВ «СЛОН КРЕДИТ» та ОСОБА_1 було укладено Договір про надання споживчого кредиту №1919608 шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію». Відповідно до умов якого ТОВ «СЛОН КРЕДИТ» надає Позичальнику кредит у гривні в сумі 32000,00 грн, а Позичальник зобов`язується одержати та повернути кошти кредиту, сплатити проценти за користування ними та виконати інші обов`язки, передбачені Договором. Кредит надається строком на 360 днів. За користування кредитом нараховуються проценти у наступних розмірах та відповідно до наступних умов: підвищена процентна ставка становить 15% в день та застосовується за перший день користування кредитом, стандартна процентна ставка становить 3% в день та застосовується з другого дня користування кредитом. Товариство свої зобов`язання за кредитним договором виконало в повному обсязі, а саме надало Відповідачу грошові кошти в обсязі та у строк визначений умовами кредитного договору. Однак, Відповідач не виконав належним чином умов кредитного договору.

27.06.2025 між ТОВ «СЛОН КРЕДИТ» та ТОВ «СВЕА ФІНАНС», було укладено Договір факторингу №01.02-17/25, відповідно до умов якого Первісний кредитор передає (відступає) Новому кредитору, а Новий кредитор набуває Права вимоги Первісного кредитора за Кредитними договорами та сплачує Первісному кредитору за відступлення права вимоги, грошові кошти у сумі, що дорівнює ціні договору у порядку та строки встановлені цим Договором. ТОВ «СВЕА ФІНАНС»отримало право грошової вимоги до відповідача за договором №1919608 від 03.11.2024 в розмірі 97680 грн 00 коп., з яких: заборгованість за сумою кредиту 32000,00 грн; заборгованість по відсотках 49680,00 грн; пеня, штраф 16000,00 грн.

За викладених обставин позивач вимушений звернутись до суду з даною позовною заявою за захистом своїх порушених прав.

Ухвалою від 11.06.2026 відкрито спрощене позовне провадження у справі та призначено судове засідання на 11 год. 30 хв. 09.07.2026 у приміщенні суду.

09.07.2026 від відповідача ОСОБА_1 до суду надійшли Доводи на користь часткового задоволення позову ТОВ «СВЕА ФІНАНС», у яких зазначив, що поданий позов не може бути повністю задоволений, оскільки не відповідає вимогам закону, не є обґрунтованим. Вимоги позивача в загальній сумі, разом з судовими витратами, становлять 100342 грн, 40 коп. практично половину від даної суми становлять лише проценти - 49680 грн. У самому кредитному договорі розмір процентів встановлений занадто великий. Він не відповідає вимогам закону, є обтяжливим для сторони, яка отримує кредит. Тому необхідним є розгляд питання про суттєве зменшення нарахованих процентів позивачем, про що відповідач проситиме суд. З розрахунку заборгованості, наданого ТОВ «Свеа Фінанс», вбачається, що розмір нарахованих процентів - 49680 гривень є непропорційно високим та призводить до дисбалансу договірних прав та обов`язків на шкоду позичальника (споживача), відтак пункти договору про встановлення ставок процентів є несправедливими і суперечать принципам розумності та добросовісності, оскільки встановлюють вимогу щодо сплати непропорційно великої суми компенсації (понад 50 %) у разі невиконання/неналежного виконання позичальником зобов`язань за цим договором. Просить суд розглянути це питання. Пунктом 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України передбачено, що у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установлено, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем). Таким чином, стягнення з відповідача у період дії в Україні воєнного стану, який триває на день вирішення справи 16000 гривень (пені, штрафу так у позову) суперечить наведеній нормі права. Просить суд розглянути і це питання. Позивач стверджує у позові та наводить у Розрахунку заборгованості за кредитом, що відповідачем сплачено на погашення кредиту 6120 гривень, але при цьому не зменшує суму заборгованості на цю величину. Просить суд вирішити і дане питання. Відповідно є питання і по судових витратах, на повернення яких розраховує позивач. Просить суд: врахувати його доводи як сторони у справі, наявну судову практику та винести законне і справедливе рішення за позовом ТОВ « Свеа Фінанс» до відповідача у даній справі, задовольнивши позов частково, як в частині основних вимог, так і в частині стягнення судових витрат.

Ухвалою суду від 09.07.2026 у зв`язку з тим, що на день розгляду справи процесуальний строк встановлений судом позивачу для наданні відповіді на відзив не закінчився, відкладено розгляд справи та призначено судове засідання на 16 год. 15 хв. 13.08.2026.

В судове засідання представник позивача не з`явився, в матеріалах справи міститься клопотання про розгляд справи за відсутності представника позивача, не заперечує проти ухвалення заочного рішення в даній справі.

Відповідач в судове засідання не з`явився, про дату, час та місце судового розгляду був повідомлений належним чином, про причини неявки суд не повідомив, клопотання про відкладення розгляду справи до суду не подав.

За відсутності учасників процесу розгляд цивільної справи здійснено в порядку ч. 2 ст. 247 ЦПК України без фіксації судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Суд, вивчивши та дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються вимоги позовної заяви, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, встановив таке.

03.11.2024 між ТОВ «СЛОН КРЕДИТ» та ОСОБА_1 було укладено договір № 1919608 про надання споживчого кредиту по продукту «Зручний». Відповідно до умов договору Товариство надає Споживачу кредит у гривні, а Споживач зобов`язується одержати та повернути кошти кредиту, сплатити проценти за користування ним та виконати інші обов`язки, передбачені Договором. Сума кредиту(загальний розмір) складає: 32 000,00 гривень. Тип кредиту кредит. Строк кредиту 360 дні (в)(день). Періодичність платежів зі сплати процентів - кожні 30 дні (в). Детальні терміни (дати) повернення кредиту та сплати процентів, визначені в Таблиці обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит, що є Додатком №1 до цього Договору. За користування кредитом нараховуються проценти у наступних розмірах та відповідно до наступних умов: Підвищена процентна ставка становить 15% в день та застосовується за перший день користування кредитом (за календарний день в якому надано кредит); Стандартна процентна ставка становить 3% в день та застосовується з другого дня користування кредитом (включно) до 02.12.2024 року включно; Знижена процентна ставка 0.15% в день та застосовується в період дії стандартної процентної ставки, відповідно до умов Договору. Відповідач підписав Паспорт споживчого кредиту та даний договір електронним підписом одноразовим ідентифікатором К942 (а.с.9-15).

ТОВ «СЛОН КРЕДИТ» свої зобов`язання за договором виконало, та надало позичальнику грошові кошти в розмірі 32000,00 грн шляхом їх перерахування на картку позичальника НОМЕР_1 , яку Позичальник вказав при оформленні кредиту (а.с.26).

Згідно розрахунку заборгованості за договором про надання споживчого кредиту № 1919608 від 03.11.2024, сформованого ТОВ «СЛОН КРЕДИТ», заборгованість відповідача перед первісним кредитором, станом на 27.06.2025, складає 97680,00 грн, з яких: 32000,00 грн заборгованість по тілу; 49680,00 грн заборгованість по відсотках; 16000,00 грн заборгованість по штрафу. Сплачено відсотків 6192,00 грн. З даного розрахунку вбачається, що ТОВ «СЛОН КРЕДИТ» надало кредит ОСОБА_1 03.11.2024 у розмірі 32000,00 грн, нарахувало відсотки: за 03.11.2024 у розмірі 4800,00 грн (15% в день); з 04.11.2024 по 02.12.2024 у розмірі 48,00 грн в день (0,15% в день); з 03.12.2024 по 27.06.2025 у розмірі 240,00 грн в день (0,75% в день); та штрафи в загальному розмірі 16000,00 грн (а.с.24-25).

27.06.2025 між ТОВ «СЛОН КРЕДИТ» (клієнт) та ТОВ «СВЕА ФІНАНС» (фактор)укладено Договір факторингу №01.02-17/25, відповідно до умов якого Клієнт відступає (передає) Фактору Права вимоги, а Фактор набуває Права вимоги від Клієнта та сплачує Клієнту за відступлення Прав вимог Фінансування у сумі, що дорівнює ціні Договору у порядку та у строки встановлені цим Договором. Згідно Реєстру боржників до Договору факторингу №01.02-17/25 від 27.06.2025 до ТОВ «СВЕА ФІНАНС»перейшло право грошової вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором №1919608 на загальну суму 97680 грн, з яких: 32000,00 грн сума основного боргу за кредитом; 49680,00 грн сума нарахованих процентів; 16000,00 грн сума штрафних санкцій (а.с.26 звор.-32).

Вирішуючи спір, суд виходить з такого.

Відповідно до частини 1 статті 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Згідно з частиною 1 статті 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Договір, укладений в електронній формі є таким, що укладений в письмовому вигляді (статті 205, 207 ЦК України).

Аналогічні висновки викладені в постановах Верховного Суду від 09.09.2020 у справі №732/670/19, від 23.03.2020 у справі №404/502/18, від 07.10.2020 №127/33824/19.

Висновки стосовно правомірності укладення сторонами кредитного договору в електронній формі та його відповідність вимогам закону, зокрема, Закону України «Про електронну комерцію», містять постанови Верховного Суду від 12.01.2021 у справі №524/5556/19 та від 10.06.2021 у справі №234/7159/20.

Відповідно до частини 1 статті 509 ЦК України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Згідно з частиною 1 статті 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до частини 1 статті 1048 ЦК України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.

Відповідно до статті 536 ЦК України, за користування чужими грошовими коштами боржник зобов`язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами. Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.

Згідно з частиною 2 статті 1056-1 ЦК України, розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.

Відповідно до статті 1049 ЦК України, позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до статті 629 ЦК України, договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно з частиною 1 статті 611 ЦК України, у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: 1) припинення зобов`язання внаслідок односторонньої відмови від зобов`язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; 2) зміна умов зобов`язання; 3) сплата неустойки; 4) відшкодування збитків та моральної шкоди.

Відповідно до частини 2 статті 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до статті 512 ЦК України, кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги); правонаступництва; виконання обов`язку боржника поручителем або заставодавцем (майновим поручителем); виконання обов`язку боржника третьою особою. Кредитор у зобов`язанні може бути замінений також в інших випадках, встановлених законом. Кредитор у зобов`язанні не може бути замінений, якщо це встановлено договором або законом.

Згідно з статтею 514 ЦК України, до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до частини 1 статті 516 ЦК України, заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з частиною 1 статті 1077 ЦК України, за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Відповідно до статей 12, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Надані позивачем докази, суд визнає належними і допустимими, також достовірними і достатніми, оскільки ці докази містять у собі інформацію щодо предмета позовних вимог, вони логічно пов`язані з тими обставинами, які підтверджують наявність підстав для стягнення з відповідача заборгованості.

З досліджених доказів по справі судом встановлено, що позивач правомірно набув права вимоги за кредитним договором № 1919608 від 03.11.2024, боржником за якими є відповідач.

Суд враховує, що відповідачем визнається факт укладення кредитного договору із ТОВ «СЛОН КРЕДИТ», та не заперечується отримання на його підставі кредитних коштів у сумі 32000,00 грн. Також, відповідачем не надано суду доказів на спростування правомірності укладеного 27.06.2025 між ТОВ «СЛОН КРЕДИТ» та ТОВ «СВЕА ФІНАНС»договору факторингу №01.02-17/25.

Суд відхиляє доводи відповідача про те, що пункти договору про встановлення ставок процентів є несправедливими і суперечать принципам розумності та добросовісності, оскільки встановлюють вимогу щодо сплати непропорційно великої суми компенсації (понад 50 %) у разі невиконання/неналежного виконання позичальником зобов`язань за цим договором, з огляду на таке.

Відповідно до пункту 135 постанови Великої Палати Верховного Суду від 02 липня 2025 року у справі № 903/602/24, в частині твердження: «виходячи з принципів розумності, справедливості та пропорційності, суд за певних умов може зменшити розмір як неустойки, штрафу, так і процентів річних за час затримки розрахунку відповідно до статті 625 ЦК України, оскільки всі вони спрямовані на відновлення майнової сфери боржника. Отже, з урахуванням конкретних обставин справи, які мають юридичне значення, та, зокрема, зазначених вище критеріїв, суд може зменшити загальний розмір відсотків річних як відповідальності за час прострочення грошового зобов`язання».

У пункті 5 частини третьої статті 18 Закону «Про захист прав споживачів» зазначено, що несправедливими є, зокрема, умови договору про встановлення вимоги щодо сплати споживачем непропорційно великої суми компенсації (понад п`ятдесят відсотків вартості продукції) у разі невиконання ним зобов`язань за договором.

Однак, у даному випадку, спірними є нарахування відсотків за правомірне користування кредитними коштами, а не відсотків компенсації у разі невиконання споживачем зобов`язань за договором, про що помилково вказує відповідач.

При цьому відповідач, укладаючи кредитний договір, самостійно та добросовісно надав оцінку запропонованим умовам кредитування, зважив на можливість їх дотримання з огляду на наявне фінансове становище та, на час укладення договору, вважав їх прийнятними та вигідними для себе, що й отримало вираження у факті надання згоди на укладення правочину та отримання на його підставі кошів кредиту.

Тобто, за обставин даної справи, не можна вести мову про укладення кредитного договору на вкрай невигідних для відповідача умовах.

Водночас, визначаючи розмір заборгованості, що підлягає стягненню з відповідача, суд дійшов таких висновків.

Розмір і порядок нарахування процентів за користування кредитом визначаються сторонами, однак вони повинні узгоджуватися з нормами Закону.

Відповідно до частини п`ятої статті 12 Закону України «Про споживче кредитування» умови договору про споживчий кредит, які обмежують права споживача порівняно з правами, встановленими цим Законом, є нікчемними. Договір про споживчий кредит, укладений з порушенням вимог частини першої цієї статті, є нікчемним.

Стаття 8 Закону України «Про споживче кредитування», якою передбачено, що максимальний розмір денної процентної ставки, розрахованої відповідно до частини четвертої цієї статті, не може перевищувати 1%, була доповнена частиною п`ятою згідно із Законом №3498-IX від 22.11.2023.

Закон України від 22.11.2023 №3498-ХІ «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг» набрав чинності 24.12.2023.

Згідно з частиною п`ятою статті 94 Конституції України закон набирає чинності через десять днів з дня його офіційного оприлюднення, якщо інше не передбачено самим законом, але не раніше дня його опублікування.

Враховуючи, що самим Законом України від 22.11.2023 №3498-ХІ «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг» передбачено те, що він набирає чинності 24.12.2023, а кредитний договір було укладено 03.11.2024, тобто після набрання чинності цим Законом, до спірних правовідносин підлягає застосуванню частина п`ята статті 8 Закону України «Про споживче кредитування».

Пункт 17 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про споживче кредитування» визначає, що тимчасово, протягом 240 днів з дня набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг», установити, що максимальний розмір денної процентної ставки не може перевищувати: протягом перших 120 днів - 2,5 %; протягом наступних 120 днів - 1,5 %.

Частина 5 ст. 8 Закону України «Про споживче кредитування» визначає, що максимальний розмір денної процентної ставки, розрахованої відповідно до частини четвертої цієї статті, не може перевищувати 1%.

Відтак до кредитних договорів, що укладені після набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг», з урахуванням п.17 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про споживче кредитування», підлягає застосуванню такий розмір денної процентної ставки: протягом перших 120 днів (з 24.12.2023 по 21.04.2024) - 2,5 %; протягом наступних 120 днів (з 22.04.2024 по 19.08.2024) - 1,5 %, починаючи з 20.08.2024 1%.

Суд констатує, що договір про споживчий кредит №1919608 укладено 03.11.2024, тобто після внесення змін до Закону України «Про споживче кредитування», а тому умова договору щодо встановлення фіксованої денної процентної ставки на рівні 15%, яка застосовується в перший день користування кредитом (за календарний день в якому надано кредит), є нікчемною в силу положень частини п`ятої статті 8 та частини п`ятої статті 12 Закону України «Про споживче кредитування».

Аналізуючи умови укладеного між сторонами кредитного договору та розрахунку заборгованості в частині нарахування процентів за користування кредитом, суд вважає, що нараховані відповідачу проценти за 03.11.2024 у розмірі 4800,00 грн (15% в день) суперечать вимогам п. 17 Прикінцевих та Перехідних положень Закону «Про споживче кредитування», відтак підлягають перерахунку, а саме, за 03.11.2024 застосовується денна процентна ставка 1%, що становить 320,00 грн.

Суд звертає увагу, що розмір нарахованої позивачем щоденної процентної ставки 0,15% та 0,75% за період з 04.11.2024 по 27.06.2025, відповідає умовам договору та узгоджується з Прикінцевими та Перехідними положеннями Закону України «Про споживче кредитування».

З огляду на викладене, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог, суд дійшов висновку, що з відповідача на користь позивача за кредитним договором № 1919608 від 03.11.2024 підлягає стягненню 32000 грн 00 коп. - заборгованість за сумою кредиту та 45200 грн 00коп. - заборгованість за відсотками, а в загальній сумі 77200 грн 00 коп.

Водночас суд доходить висновку про безпідставність вимоги позивача до відповідача про стягнення з останнього заборгованості за штрафом, з огляду на таке.

Відповідно до ст. 549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Пунктом 18 Прикінцевих та Перехідних положень ЦК України визначено, що у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022 року затверджено Указ Президента України від 24 лютого 2022 року №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», який неодноразово продовжувався, який триває донині.

Первісним кредитором нарахований штраф в розмірі 16000,00 грн, що суперечить наведеним положенням пункту 18 Прикінцевих та Перехідних положень ЦК України.

Таким чином позовні вимоги в частині стягнення з відповідача штрафу в розмірі 16000,00 грн є необґрунтованими з вищевказаних підстав і задоволенню не підлягають.

Згідно з ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

При зверненні до суду позивачем сплачено судовий збір у розмірі 2662,40 грн.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, тому, з урахуванням часткового задоволення позовних вимог на 79,03%, виходячи із змісту вище зазначеної норми, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір в розмірі 2104,09 грн.

Керуючись ст. 12, 13, 81, 141, 247, 258, 259, 263-268 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «СВЕА ФІНАНС» до ОСОБА_1 про стягнення кредитної заборгованості задоволити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «СВЕА ФІНАНС» заборгованість за договором №1919608 від 03.11.2024 в загальному розмірі 77200 грн 00 коп.

В задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «СВЕА ФІНАНС» судові витрати - сплачений судовий збір у розмірі 2104 грн 09 коп.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Апеляційна скарга подається безпосередньо до Полтавського апеляційного суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відомості про учасників справи згідно п. 4 ч. 5 ст. 265 ЦПК України:

- позивач Товариство з обмеженою відповідальністю «СВЕА ФІНАНС», місцезнаходження: 04070, м. Київ, вул. Іллінська, 8, ЄДРПОУ 37616221;

- відповідач ОСОБА_1 , адреса: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 .

Повний текст рішення складено 13.08.2026.

Суддя Попадюк С.С.