Решение № 138968233, 12.08.2026, Нетішинський міський суд Хмельницької області

Провадження № 2/679/812/2026

Справа № 679/639/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

(заочне)

12 серпня 2026 року м. Нетішин

Нетішинський міський суд Хмельницької області в складі:

головуючої судді Гавриленко О. М.,

секретаря судового засідання Плазій Н. В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Нетішині в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Акціонерного товариства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» в особі Філії «Відокремлений підрозділ «Хмельницька атомна електрична станція» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за спожиті комунальні послуги,

за участі представника позивача Шадріна І. О.,

ВСТАНОВИВ:

У травні 2026 року Акціонерне товариство «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» в особі Філії «Відокремлений підрозділ «Хмельницька атомна електрична станція» звернулося до Нетішинського міського суду Хмельницької області з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, яка виникла за період з 01.03.2025 по 01.08.2025, за комунальні послуги у розмірі 4352,05 грн, інфляційні втрати у сумі 179,00 грн, 3% річних у сумі 88,61 грн, а всього 4619,66 грн.

В обґрунтування своїх позовних вимог представник позивача посилається на те, що АТ «НАЕК «Енергоатом» в особі філії «ВП «ХАЕС» є основним постачальником на території м. Нетішин послуг з централізованого опалення, холодного та гарячого водопостачання, водовідведення. Відповідно до норм Житлового кодексу України, Закону України «Про житлово-комунальні послуги», Постанов КМУ № 1182 від 11.12.2019, № 690 від 05.07.2019, № 830 від 21.08.2019 власник (наймач) квартири зобов`язаний щомісячно здійснювати плату за житлово-комунальні послуги, у тому числі послуги з теплопостачання, холодного та гарячого водопостачання.

17.11.2021 позивачем на офіційному сайті опубліковано публічні договори приєднання про надання комунальних послуг постачання теплової енергії та гарячої води, а 14.02.2022 про надання послуг з централізованого водопостачання та водовідведення, в подальшому, у зв`язку із введенням в Україні воєнного стану, з метою забезпечення захисту національних інтересів, на сайті Нетішинської міської ради також були опубліковані тексти вказаних договорів. Відповідач уникав виконання законодавчого обов`язку щодо приєднання до публічного договору, разом з тим користувався наданими послугами.

Як вказує позивач, відповідач був користувачем квартири за адресою: АДРЕСА_1 , на підставі ордеру на жилу площу № 32/19 від 08.10.2019, у період з 08.10.2019 по 14.07.2025. При цьому, позивачем 10.03.2025 та 07.07.2025 було направлено відповідачу листи щодо необхідності оплати наявного боргу за комунальні послуги, однак споживачем дані листи було проігноровано. В результаті того, що оплата за користування наданими позивачем послугами відповідачем вносилась не в повному обсязі, за період з 01.03.2025 по 01.08.2025 утворилася заборгованість у розмірі 4352,05 грн. Також позивачем нараховані 3% річних 88,61 грн, сума інфляційних втрат 179,00 грн, нарахування інфляційних втрат та 3% річних проведені починаючи за період з 01.03.2025 по 28.02.2025.

У зв`язку із чим, керуючись ст. ст. 525, 526, 610, 625 ЦК України, ст. ст. 67, 68, 162, 179 ЖК України, позивач просить суд стягнути з відповідача вказану заборгованість, а також судові витрати.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав та просив їх задовольнити. При цьому, пояснив, що відповідач дійсно був зареєстрований у квартирі за адресою: АДРЕСА_1 , на підставі ордеру на жилу площу № 32/19 від 08.10.2019, у період з 08.10.2019 по 14.07.2025. Додатково представник позивача зазначив, що у довідку про стан заборгованості дійсно включено нарахування заборгованості за серпень 2025 року, але заборгованість у розмірі 2789,24 грн, яку зазначено у графі серпень 2025 року, виникла не у серпні 2025 року, а у період з 08.10.2019 по 28.02.2025. Тобто ця сума є сальдом станом на 28.02.2025, проте бухгалтерія не змогла відобразити цю заборгованість період з 08.10.2019 по 28.02.2025, а тому зазначила її у графі заборгованості за серпень 2025 року.

Відповідач, який про час, місце та дату судового засідання повідомлений належним чином, відповідно до вимог ЦПК України, в судове засідання не з`явився.

12.05.2026 провадження у справі відкрито за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін.

12.08.2026 постановлено ухвалу про заочний розгляд справи із ухваленням заочного рішення.

Дослідивши надані докази, вислухавши пояснення представника позивача, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Так, судом установлено, що кімната АДРЕСА_2 належить до комунальної власності, а відповідно до корінця ордеру на жилу площу в гуртожитку № 32/19 від 08.10.2019 право на зайняття ліжко-місця в даній кімнаті було надано ОСОБА_1 , який був там зареєстрований до 14.07.2025 (а. с. 15).

Відповідно до відповіді Відділу адміністративних послуг Виконавчого комітету Нетішинської міської ради відповідач ОСОБА_1 зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , у період часу з 18.10.2019 по 14.07.2025 (а. с. 16).

Згідно з розрахунком (довідкою) заборгованості ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1 , за спожиті комунальні послуги за період з 01.03.2025 по 31.08.2025 становить 4352,05 грн. У серпні 2025 року нараховано заборгованість за комунальні послуги у загальному розмірі 2789,24 грн, з яких: за опалення 766,26 грн; за гарячу воду 704,28 грн; за холодну воду 404,57 грн; за водовідведення 914,13 грн (а. с. 12).

Також позивачем були надані суду розрахунки інфляційних втрат та 3 % річних, які проведені за період з 01.03.2025 по 28.02.2026. Так позивачем на загальну суму заборгованості у розмірі 4352,05 грн нараховано: інфляційних втрат у загальному розмірі 179,00 грн з яких на заборгованість за серпень 2025 року нараховано 93,20 грн; 3 річних % у загальному розмірі 88,61 грн з яких на заборгованість за серпень 2025 року нараховано 48,60 грн (а. с. 17-19).

Предметом спору (зміст спірних правовідносин) у справі є стягнення заборгованості за послугами тепло- та водопостачання.

Пунктом 1 частини першої статті 20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» передбачене право споживача одержувати вчасно та відповідної якості житлово-комунальні послуги згідно із законодавством та умовами договору на надання житлово-комунальних послуг, при цьому такому праву прямо відповідає визначений пунктом 5 частини третьої статті 20 цього Закону обов`язок споживача оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.

Таким чином, згідно із зазначеними нормами закону споживачі зобов`язані оплатити житлово-комунальні послуги, якщо вони фактично користувалися ними.

Відповідно до статті 21 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» одиниця виміру обсягу спожитої споживачем теплової енергії визначається правилами надання відповідної комунальної послуги, що затверджуються уповноваженим законом органом. Виконавець послуги з постачання теплової енергії повинен забезпечити постачання теплоносія безперервно, з гарантованим рівнем безпеки, обсягу, температури та величини тиску. Параметри якості теплової енергії повинні відповідати нормативним документам у сфері стандартизації. Постачання теплової енергії для потреб централізованого опалення здійснюється в опалювальний період. Порядок визначення дати початку і закінчення опалювального періоду визначається законодавством. Постачання теплової енергії на індивідуальні теплові пункти споживачів для потреб опалення та приготування гарячої води здійснюється безперервно, з урахуванням перерв, визначених статтею 16 цього Закону. Ціною послуги з постачання теплової енергії є тариф на теплову енергію для споживача, який визначається як сума тарифів на виробництво, транспортування та постачання теплової енергії. Послуга з постачання теплової енергії надається згідно з умовами договору, що укладається з урахуванням особливостей, визначених цим Законом, та вимогами правил надання послуг з постачання теплової енергії, що затверджуються Кабінетом Міністрів України, якщо інше не передбачено законом.

Згідно з пунктом 2 Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води й водовідведення та типового договору про надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води й водовідведення, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21 липня 2005 року № 630 (далі - Правила), централізоване опалення - послуга, спрямована на задоволення потреб споживача у забезпеченні нормативної температури повітря у приміщеннях квартири (будинку садибного типу), яка надається виконавцем з використанням внутрішньобудинкових систем теплопостачання.

Пунктом 20 Правил встановлено, що плата за надані послуги вноситься споживачем відповідно до показань засобів обліку води і теплової енергії або затверджених нормативів (норм) споживання на підставі платіжного документа, або відповідно до умов договору на встановлення засобів обліку.

Загальні засади формування тарифів на теплову енергію врегульовані статтею 20 Закону України «Про теплопостачання».

Між сторонами відсутній письмовий договір про надання послуг з централізованого опалення, холодного та гарячого водопостачання, водовідведення, проте позивачем надаються такі послуги, а відповідач, який зареєстрований за адресою надання позивачем комунальних послуг, їх приймає, що є підставою для виникнення між сторонами цивільних прав і обов`язків.

Згідно з ч. 6 ст. 19 Закону України «Про теплопостачання» споживач повинен щомісячно здійснювати оплату теплопостачальній організації за фактично отриману теплову енергію.

Цей обов`язок споживача кореспондується також з вимогами п. 5 ч. 3 ст. 20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», відповідно до якого споживач зобов`язаний оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Згідно з ч. 1 ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Як зазначається у ст. ст. 530, 610, 629 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). Договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ч. 1 ст. 612 ЦК України).

Згідно з п. п. 1, 5 ч. 2 ст. 7 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» споживач зобов`язаний укладати договори про надання житлово-комунальних послуг у порядку і випадках, визначених законом, та оплачувати надані житлово-комунальні послуги за цінами/тарифами, встановленими відповідно до законодавства, у строки, встановлені відповідними договорами.

Споживач здійснює оплату за спожиті житлово-комунальні послуги щомісяця, якщо інший порядок та строки не визначені відповідним договором. Дієздатні особи, які проживають та/або зареєстровані у житлі споживача, користуються нарівні зі споживачем усіма житлово-комунальними послугами та несуть солідарну відповідальність за зобов`язаннями з оплати житлово-комунальних послуг (ч. ч. 1, 3 ст. 9 Закону України «Про житлово-комунальні послуги»).

До комунальних послуг відносяться зокрема наступні послуги: з постачання теплової енергії; з постачання гарячої води; з централізованого водопостачання; з централізованого водовідведення (ст. ст. 21-24 Закону України «Про житлово-комунальні послуги»).

Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до ст. ст. 81, 89 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Позивачем доведено, а відповідачем не спростовано, що відповідач несвоєчасно сплачував позивачу за спожиті комунальні послуги, внаслідок чого за ним утворилася заборгованість. Водночас щодо розміру та періоду заборгованості за комунальні послуги, які підлягають задоволенню, суд зазначає таке.

Так, позивачем при зверненні до суду заявлено позовні вимоги щодо стягнення з відповідача на його користь заборгованості у загальному розмірі 4352,05 грн, яка виникла за період з 01.03.2025 по 01.08.2025, за комунальні послуги, що надавалися відповідачу за адресою: АДРЕСА_1 .

При цьому у загальний розмір заборгованості у сумі 4352,05 грн включено заборгованість за серпень 2025 року у сумі 2789,24 грн, проте включаючи нараховану заборгованість за серпень 2025 року до загального розміру заборгованості позивач не пред`являв до відповідача вимоги про стягнення заборгованості за період серпня 2025 року. Водночас судом встановлено, що відповідач був зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 (адреса надання комунальних послуг) до 14.07.2025.

Отже судом встановлено, що у позивача відсутнє право нарахування відповідачу заборгованості за комунальні послуги, які надавалися йому за адресою: АДРЕСА_1 , за серпень 2025 року. Також судом враховано, що позивачем пред`явлено позовну вимогу про стягнення з відповідача за період з 01.03.2025 по 01.08.2025. У зв`язку із викладеним суд приходить до висновку про відсутність підстав для стягнення з відповідача заборгованості за комунальні послуги за серпень 2025 року у розмірі 2789,24 грн, а тому до стягнення з відповідача на користь позивача підлягає заборгованість за комунальні послуги за період з 01.03.2025 по 01.08.2025 у розмірі 1562,81 грн.

Представник позивача у судовому засіданні зазначав, що заборгованість у розмірі 2789,24 грн, яку зазначено у графі серпень 2025 року, виникла не у серпні 2025 року, а у період з 08.10.2019 по 28.02.2025, однак бухгалтерія не змогла відобразити цю заборгованість період з 08.10.2019 по 28.02.2025, а тому зазначила її у графі заборгованості за серпень 2025 року.

Проте, суд не приймає до уваги такі пояснення представника позивача, оскільки вони не підтверджуються жодними доказами, а позовна вимога про стягнення з відповідача заборгованості за комунальні послуги пред`явлена саме за період з 01.03.2025 по 01.08.2025. При цьому, представником позивача не було реалізовано своє право щодо збільшення розміру позовних вимог.

Судом встановлено, що позовна вимога про стягнення з відповідача інфляційних втрат та 3 % річних, які нараховані за період з 01.03.2025 по 28.02.2026, є обґрунтованою, при цьому суд вважає, що зазначення позивачем у позовній заяві періоду нарахування інфляційних втрат та 3 % річних з 01.03.2025 по 28.02.2025 технічною опискою.

Водночас судом встановлено, що до стягнення з відповідача на користь позивача підлягають інфляційні втрати та 3 % річних за період, які нараховані за період з 01.03.2025 по 28.02.2026, за виключенням 93,20 грн інфляційних втрат та 48,60 грн 3 % річних, які було нараховано позивачем на заборгованість за комунальні послуги за серпень 2025 року у розмірі 2789,24 грн. Таким чином з відповідача на користь позивача необхідно стягнути інфляційні втрати у розмірі 85,80 грн та 3 % річних у розмірі 40,01 грн.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про доведеність обставин щодо невиконання відповідачем зобов`язань щодо оплати комунальних послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, які надані йому позивачем за адресою: АДРЕСА_1 , у зв`язку з чим відповідно до вимог наведеного чинного законодавства позивач вправі пред`являти до відповідача вимоги про стягнення заборгованості за спожиті комунальні послуги, стягнення інфляційних втрат та 3% річних.

Водночас, дослідивши матеріали справи та надані докази, враховуючи, що відповідач відзив на позов та будь-які докази, що спростовують обставини, на які посилається позивач, суду не надав, суд вважає за необхідне задовольнити позов частково та стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість за спожиті комунальні послуги з урахуванням інфляційних втрат та трьох відсотків річних у загальному розмірі 1688,62 грн.

Розподіл судових витрат.

Згідно з ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Оскільки на користь позивача підлягає стягненню 1688,62 грн, що є 36,55 % від розміру позовних вимог, то до стягнення з відповідача на користь позивача підлягає судовий збір у розмірі 1216,38 грн (3328,00 грн х 36,55 %), сплачений позивачем за подання позовної заяви.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 7, 10, 12, 13, 141, 235, 247, 259, 263, 265, 273, 280-282, 354, 355 ЦПК України суд,

УХВАЛИВ:

Позов Акціонерного товариства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» в особі Філії «Відокремлений підрозділ «Хмельницька атомна електрична станція» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за спожиті комунальні послуги задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» в особі Філії «Відокремлений підрозділ «Хмельницька атомна електрична станція» заборгованість за спожиті комунальні послуги за період з 01.03.2025 по 01.08.2025 у розмірі 1562 гривні 81 копійку, інфляційні втрати у розмірі 85 гривень 8 копійок, три відсотки річних у розмірі 40 гривень 01 копійку, а всього 1688 гривень 62 копійки.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» в особі Філії «Відокремлений підрозділ «Хмельницька атомна електрична станція» судові витрати у виді судового збору у розмірі 1216 гривень 38 копійок.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 ЦПК України.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Відомості про сторін:

Позивач: Акціонерне товариство «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» в особі Філії «Відокремлений підрозділ «Хмельницька атомна електрична станція» (ідентифікаційний код 24584661; місцезнаходження юридичної особи: м. Київ, вул. Назарівська, буд. 3; ідентифікаційний код філії 21313677; місцезнаходження філії: Хмельницька область, Шепетівський район, м. Нетішин, вул. Енергетиків, буд. 20).

Відповідач: ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстроване місце поживання: АДРЕСА_1 .

Повне судове рішення складено 12 серпня 2026 року.

Суддя О. М. Гавриленко