Решение № 138961828, 12.08.2026, Тисменицький районний суд Івано-Франківської області

Справа № 352/1334/26

Провадження № 2/352/1260/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 серпня 2026 рокум. Івано-Франківськ

Тисменицький районний суд Івано-Франківської області у складі судді Гриньків Д.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Європейська агенція з повернення боргів" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,-

В С Т А Н О В И В :

І. Короткий зміст позовних вимог.

28.05.2026 року представник позивача звернувся до Тисменицького районного суду Івано-Франківської області з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Позовні вимоги мотивовані тим, що 20.07.2025 року між ТОВ «Авентус Україна» та відповідачем було укладено кредитний договір №9260870, відповідно на умовах строковості, зворотності платності, за умовами, якого відповідач отримав кредит у сумі 10000 грн. на строк 360 днів з стандартною відсотковою ставкою 1% в день та зниженою процентною ставкою 0,01% в день. Періодичність платежів зі сплати процентів - кожні 30 днів.

31.03.2026 року між ТОВ «Авентус Україна» та ТОВ ФК ЄАПБ укладений договір факторингу№31032026, за умовами якого ТОВ ФК ЄАПБ набуло право вимоги до боржника, яким є відповідач за вказаним кредитним договором на суму заборгованості 32 696,46 грн, з яких: 9998 грн тіло кредиту та 17 698,46 грн відсотки, 5000 грн заборгованість за пенею (штрафами).

Відповідач свої зобов`язання за вказаним договором не виконав, тому позивач просить стягнути з відповідача загальну заборгованість за договором в розмірі 32 696,46 грн та понесені судові витрати.

ІІ.Стислий виклад позиції учасників справи.

Представник позивача у заяві просив розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження, в разі проведення розгляду справи за правилами загального позовного провадження здійснювати такий розгляд без участі представника позивача, не заперечував проти ухвалення судом заочного рішення.

Відповідачу ОСОБА_1 була надіслана копія ухвали про відкриття провадження у справі разом із копією позовної заяви, днем вручення якої, відповідно до п.5 ч.6 ст. 272 ЦПК України та відстеження поштових відправлень з сайту Укрпошта є 01.07.2026 року.

ІІІ. Відомості про рух справи. Процесуальні дії у справі.

Ухвалою від 05.06.2026 року провадження у справі відкрито та призначено розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи.

Відповідно до ч. 5 ст. 279 ЦПК України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.

Заперечення проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження від сторін у справі не надходили.

ІV. Фактичні обставини справи.

Судом встановлено, що 20.07.2025 між ТОВ «Авентус Україна» та ОСОБА_1 був укладений договір про надання споживчого кредиту №9260870, відповідно до умов якого позичальник отримав фінансовий кредит в розмірі 10 000 грн, строком на 360 днів. За користування кредитом нараховується проценти, тип процентної ставки фіксована, стандартна процентна ставка становить 1% в день та застосовується у межах строку кредиту вказаного в пункті 1.4 цього договору та знижена процентна ставка 0,01% в день, яка застосовується у відповідності до п.1.5.2 договору. Кредит надається клієнту в безготівковій формі шляхом перерахування на рахунок клієнта включаючи використання реквізитів платіжної картки № НОМЕР_1 .

Відповідно до п. 1.9. договору орієнтовна реальна річна процентна ставка на дату укладення Договору складає: за стандартною ставкою за весь строк користування кредитом 2333,95% річних; за стандартною процентною ставкою з урахуванням періоду застосування зниженої процентної ставки 1244,55% річних.

Орієнтовна загальна вартість кредиту на дату укладення Договору складає: за стандартною ставкою за весь строк користування кредитом 46000,00 грн., за стандартною процентною ставкою з урахуванням періоду застосування зниженої процентної ставки 43030,00 грн (п. 1.10.).

Вказаний договір підписаний відповідачем електронним підписом C9616 (доказ в електронному вигляді).

У додатку номер один до договору зазначено таблицю обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит, в якому вказані: дата видачі кредиту 20.07.2025 року, дата платежу 15.07.2026 року, кількість днів у розрахунковому періоді 30 днів, чиста сума кредиту 10 000 грн, проценти за користування кредитом в загальній сумі 33030 грн, реальна річна процентна ставка 1 244,55 %, загальна вартість кредиту 43030 грн Окрім цього, матеріалах справи міститься паспорт споживчого кредиту, в якому зазначено ідентичну договору інформацію про умови кредитування (доказ в електронному вигляді).

Зарахування суми кредиту у розмірі 10000 грн на картку № НОМЕР_2 , 20.07.2025 року підтверджується листом ТОВ «Універсальні платіжні рішення», з яким ТОВ «Авентус Україна» укладено договір про переказ коштів №ФК-20/11/2019 від 28.11.2019 року (доказ в електронному вигляді).

Згідно карти обліку договору (розрахунку заборгованості) за № 9260870 від 20-07-2025, боржником за яким є ОСОБА_1 , загальна заборгованість за договором становить - 32696.46 грн, з яких 9998 грн - сума за основною сумою боргу та 17696,46 грн - сума заборгованості за відсотками, 5000 грн заборгованість за штрафами. Відсотки нараховувались в період з 20.07.2025 року по 18.08.2025 року (30 днів) за зниженою процентною ставкою в розмірі 0,01%, що становить 1 грн, а з 20.08.2025 року по 12.02.2026 року (178 днів) за стандартною процентною ставкою - 1% в день на суму кредиту 9998 грн, що становить 99,98 грн в день. При цьому в рахунок погашення тіла кредиту первісним кредитором зараховано сплачені відповідачем кошти в розмірі 2 грн, а в рахунок погашення заборгованості за відсотками 28 грн (доказ в електронному вигляді).

31.03.2026 року між ТОВ «Авентус Україна» та ТОВФК ЄАПБ було укладено договір факторингу №31032026.

Згідно п.1.1. договору фактор зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження клієнта за плату, а клієнт відступити факторові право грошової вимоги, строк виконання зобов`язань за якою настав або виникне в майбутньому до третіх осіб боржників, включаючи суму основного зобов`язання (кредиту), плату за кредитом, пеню за порушення грошового зобов`язання та інші платежі, право на одержання яких належить клієнту.

Перелік боржників, підстави виникнення права грошової вимоги до боржників, сума грошових вимог та інші дані зазначені в реєстрі боржників, який формується згідно додатку №1 та є невід`ємною частиною договору.

Згідно п. 1.2. договору, перехід від клієнта до фактора прав вимоги заборгованості до боржників відбувається в момент підписання сторонами акт прийому-передачі реєстру боржників згідно додатку №2, після чого фактор стає кредитором по відношенню до боржників стосовно заборгованостей та набуває відповідні права вимоги. Підписаний сторонами та скріплений їх печатками акт прийому-передачі реєстру боржників підтверджує факт переходу від клієнта до фактора прав вимоги заборгованості та є невід`ємною частиною цього договору (доказ в електронному вигляді).

У відповідності до реєстру боржників до договору факторингу № 31032026 від 31.03.2026 року позивач набув право вимоги до відповідача ОСОБА_1 за кредитним договором №9260870 від 20.07.2025 року в загальному розмірі 32 696,46 грн, з яких: 9998 грн заборгованість за тілом кредиту, 17 698,46 грн заборгованість за відсотками, 5000 грн штрафи (доказ в електронному вигляді).

V.Мотиви з яких виходить суд та норми права.

Спірні правовідносини, які виникли між сторонами, регулюються Цивільним кодексом України.

Відповідно до статті 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Згідно положень статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства (стаття 628 ЦК України).

Статті 6 та 627 ЦК України визначають, що сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно з частиною першою статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Згідно з частиною першою статті 631 ЦК України строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов`язки відповідно до договору.

Відповідно до частини 2статті 639 ЦК України якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася.

Якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем він вважається укладеним в письмовій формі.

З огляду на зазначені норми права Верховний Суд в своїх постановах дійшов висновку про те, що будь-який вид договору, який укладається на підставі ЦК України може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (статі205,207 ЦК України).

Такі висновки викладені у постановах Верховного Суду від 09 вересня 2020 року у справі №732/670/19, від 23 березня 2020 року у справі №404/502/18, від 07 жовтня 2020 року №127/33824/19, від 16 грудня 2020 року у справі №561/77/19.

В п. 1 ст. 629 ЦК України вказано, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до п. 1ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

В п. 1 ст. 612 ЦК України зазначено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ч.1 ст. 527 ЦК України боржник зобов`язаний виконати свій обов`язок, а кредитор прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом.

Щодо кредитного договору, то сторони вправі встановити строк кредитування, протягом якого боржник зобов`язаний виконати свій обов`язок за договором із повернення кредиту та сплати процентів. У свою чергу, впродовж цього строку кредитодавець вправі реалізувати своє право на проценти за користування кредитними коштами.

При цьому право кредитора нараховувати передбачені договором проценти за користування кредитом і комісії припиняється після спливу визначеного цим договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України.

Саме таку правову позицію висловила Велика Палата Верховного Суду у постановах від 28.03.2018 року (справа №444/9519/12) та від 31.10.2018 року (№202/4494/16-ц), яка в силу частини четвертої статті 263ЦПК України має бути врахована судами при виборі і застосуванні норм права.

Щодо відступлення прав вимоги новому кредитору

Відповідно до статті 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок: 1) передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги); 2) правонаступництва; 3) виконання обов`язку боржника поручителем або заставодавцем (майновим поручителем); 4) виконання обов`язку боржника третьою особою. Кредитор у зобов`язанні може бути замінений також в інших випадках, встановлених законом. Кредитор у зобов`язанні не може бути замінений, якщо це встановлено договором або законом.

Згідно зі статтею 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора; зобов`язання в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Положеннями статті 516 ЦК України визначено, що заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.

Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов`язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов`язку первісному кредиторові є належним виконанням.

За приписами статті 1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Відповідно до статті 1078 ЦК України предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).

Щодо стягнення штрафу.

Пунктом 18 розділу Прикінцевих та перехідних положень ЦК України передбачено, що у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Тобто, в даному випадку законодавством звільнено позичальника від сплати неустойки (штрафу, пені) за прострочення своїх кредитних (боргових) зобов`язань.

У постанові Верховного Суду від 06 вересня 2023 року у справі № 910/8349/22 суд виснував щодо застосування пункту 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України до зобов`язань, які виникли на підставі окремих договорів. Зокрема, вказувалося, що на договір про надання поворотної фінансової допомоги (позики) розповсюджується дія пункту 18 Прикінцеві та перехідні положення ЦК України.

Тлумачення пункту 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України свідчить, що законодавець передбачив особливості у регулюванні наслідків прострочення виконання (невиконання, часткового виконання) певних грошових зобов`язань. Така особливість проявляється: 1) в періоді існування особливих правових наслідків. Таким є період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування; 2) в договорах, на які поширюються специфічні правові наслідки. Такими є договір позики, кредитний договір, і в тому числі договір про споживчий кредит; 3) у встановленні спеціальних правових наслідків прострочення виконання (невиконання, часткового виконання). Такі наслідки полягають в тому, що позичальник звільняється від відповідальності, визначеної частиною 2 статті 625 ЦК України, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. У разі якщо неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Аналогічна правова позиція висловлена у постанові Верховного Суду від 31.01.2024 у справі №183/7850/22.

Указом Президента України №64/2022 від 24 лютого 2022 року на території України з 24 лютого 2022 року строком на 90 днів введено воєнний стан, який неодноразово продовжувався та діє на даний час.

VІ. Висновки суду.

Розглянувши матеріали цивільної справи, дослідивши наявні в матеріалах справи письмові докази, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, суд дійшов висновку про часткову обґрунтованість позовних вимог з огляду на нижчевикладене.

Судом встановлено, що 20.07.2025 року ТОВ «Авентус Україна» та відповідач уклали договір про надання споживчого кредиту № 9260870, згідно якого відповідач отримав у кредит грошові кошти в загальній сумі 10000 грн, на строк 360 днів, з процентною ставкою за користування кредитом 1 % в день стандартна та 0,01% в день знижена. Через порушення умов договору з боку позичальника своєчасне погашення зобов`язання не відбулося, внаслідок чого виникла заборгованість за договором, яку відповідач у добровільному порядку не погасив та яка, станом на 31.03.2026 року дату відступлення прав вимог позивачу, та в межах строку кредитування - 360 днів, становила у загальному розмірі 32 696,46 грн.

Сума кредиту в розмірі 10 000 року зарахована на рахунок відповідача, що підтверджується листами ТОВ «Універсальні платіжні рішення».

В подальшому позивач правомірно на підставі договору факторингу №31032026 від 31.03.2026 року та акту прийому-передач реєстру боржників набув право вимоги до боржника ОСОБА_1 за договором про надання споживчого кредиту № 9260870 від 20.07.2025 року.

Оскільки відповідачем не було в повному обсязі здійснено погашення заборгованості за кредитним договором, відтак, суд вважає підставною вимогу позивача про стягнення з відповідача тіла кредиту в сумі 9 998 грн та відсотків за користування кредитом в розмірі 17 698,46 грн (10000*0,01%*30 днів)+(9998*1%*177днів)).

Стосовно вимоги позивача про стягнення із відповідача штрафу в розмірі 5000 грн, то суд вважає, що така до задоволення не підлягає, оскільки суперечить п.18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України, які передбачають особливості у регулюванні наслідків прострочення виконання (невиконання, часткового виконання) певних грошових зобов`язань, зокрема, списання сум неустойки (штрафу, пені) в період дії на території України воєнного стану з 24.02.2022 року по даний час.

Тому позов в цій частині слід задовольнити частково.

Відтак, позов слід задовольнити частково в загальному розмірі 27696,46 грн.

VІІ. Судові витрати.

Згідно із ч. 1ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Тому пропорційно до суми задоволених позовних вимог з відповідача слід стягнути 2255,26 гривень судового збору на користь позивача.

На підставі вищевикладеного, ст.625, 626, 628, 638, 639, 1048, 1049, 1050,1054, ст.3,11,12 Закону України "Про електронну комерцію", та керуючись ст.258, 259, 264,265,268 ЦПК України, суд,-

У Х В А Л И В:

Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія "Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» заборгованість за кредитним договором№ 9260870 від 20.07.2025 року в загальній сумі 27 696 (двадцять сім тисяч шістсот дев`яносто шість) грн 46 коп., з яких: за основною сумою боргу 9 998 (дев`ять тисяч дев`ятсот дев`яносто вісім) грн, заборгованість за відсотками 17 698 (сімнадцять тисяч шістсот дев`яносто вісім) грн 46 коп.

В задоволенні позову в іншій частині відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» понесені судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 2 255 (дві тисячі двісті п`ятдесят п`ять) грн 26 коп.

Згідно ст.273 ЦПК України рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене до Івано-Франківського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне найменування учасників справи:

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія "Європейська агенція з повернення боргів», вул. Симона Петлюри, 30, м. Київ, 01032, код ЄДРПОУ 35625014;

Відповідач: ОСОБА_1 АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_3 .

Рішення складене у повному обсязі 12.08.2026 року.

Суддя Тисменицького районного суду

Івано-Франківської області Гриньків Д.В.