Постановление суда № 138959759, 11.08.2026, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

з питань залишення позову без розгляду

11 серпня 2026 рокусправа № 380/2587/26

Львівський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Брильовського Р.М.,

при секретарі судових засідань Яськів В.Ю.

та осіб, що беруть участь у справі:

представника відповідача Думич І.А.

розглянувши у підготовчому засіданні в залі суду в м. Львові клопотання представника Головного управління ДПС у Львівській області про залишення позовної заяви без розгляду у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Інтерімп до Головного управління ДПС у Львівській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень- рішень, -

встановив :

На розгляд Львівського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю Інтерімп ( 69063, м. Запоріжжя, вул. Олександрівська, 29, ЄДРПОУ 43928916) до Головного управління ДПС у Львівській області (79003, м. Львів, вул. Стрийська, 35, ЄДРПОУ 43968090) у якій просить суд: визнати протиправним та скасувати податкові повідомлення- рішення від 18 травня 2021 року №10832/13-01-07-02, № 10835/13-01-07-02, прийняті на підставі акту перевірки від 15.04.2021 №8981/13-01-07-02/43928916 Про результати документальної позапланової перевірки ТзОВ Інтерімп з питань дотримання податкового законодавства при декларуванні за січень 2021 року від`ємного значення з податку на додану вартість у тому числі заявленого до відшкодування з бюджету; визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення- рішення від 16.02.2024 №5855/13-01-04-07/43928916, прийняте на підставі Акту від 29.11.2023 №31935/13-01-04-07/43928916 про результати камерної перевірки щодо порушення термінів сплати узгодженої суми податкового зобов`язання з податкового зобов`язання з податку на додану вартість ( 14010100) ТОВ Інтерімп.

Ухвалою судді від 17 лютого 2026 року позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю « ІНТЕРІМП» до Головного управління Державної податкової служби у Львівській області визнання дії протиправними та скасування податкових повідомлень- рішень залишено без руху та надано строк для приведення позовної заяви у відповідність до вимог ст. ст. 160, 161 КАС України, а саме: шляхом поданням до суду заяви про поновлення процесуального строку; шляхом долучення до позовної заяви квитанції про сплату судового збору у розмірі 33 280,00 грн.

Представник позивача подав до суду клопотання про визнання поважними причин пропуску строку звернення до суду. Зазначає, що до 15.07.2025 року Позивач фактично не бачив тексту ППР, не знав сум нарахувань та мотивів податкового органу. Неможливо написати позовну заяву, оскаржуючи документ, який ніколи не тримав у руках. Товариство дізналося про вказане податкове повідомлення - рішення 15.07.2025. У зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, на підставі позиції РНБО Президент України своїм Указом від 24.02.2022 увів воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року з продовженням дії на підставі Указів. Факт настання форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили) з 24 лютого 2022 у засвідчено Торгово-промисловою палатою України (далі - ТПП України). У період з 15.07.2025 Позивач вчиняв активні дії для оскарження рішень ГУ ДПС у Львівській області, однак, у зв`язку з обставинами непереборної сили, а саме воєнної агресії проти України, у Позивача були об`єктивні складнощі з поданням позовної заяви до суду, а саме: ТОВ «ІНТЕРІМП» у січні 2026 року змінило адресу з м. Львів та переїхало в м. Запоріжжя; відсутність у цей період світла та тепла зробили неможливі умови для роботи підприємства та призвели до затримки у функціонуванні Товариства. Просив поновити позивачу строк звернення з цим позовом до суду.

Ухвалою судді від 2 березня 2026 року відкрито провадження у справі та вирішено справу розглядати в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

Ухвалою суду від 2 квітня 2026 року суд перейшов до розгляду справи №380/2587/26 за правилами загального позовного провадження та призначив у справі підготовче судове засідання на 28 квітня 2026 року о 08:30 год.

Представник Головного управління ДПС у Львівській області подав до суду клопотання про залишення без розгляду позову Товариства з обмеженою відповідальністю Інтерімп до Головного управління ДПС у Львівській області в частині визнання протиправним та скасування податкового повідомлення- рішення від 16.02.2024 №5855/13-01-04-07/43928916, прийняте на підставі Акту від 29.11.2023 №31935/13-01-04-07/43928916.

В обгрунтування клопотання відповідач зазначає, що позивач вважався належним чином повідомленим про наявність податкового зобов`язання, визначеного податковим повідомленням-рішенням від 16.02.2024 №5855/13-01-04-07/43928916, ще 15.03.2024 року. Водночас із позовом до адміністративного суду він звернувся лише у березні 2026 року, тобто з пропуском строку, встановленого частиною першою статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України. Просив позов залишити без розгляду.

У судове засідання яке відбулося 11 серпня 2026 року представник відповідача клопотання про залишення позову без розгляду у справі підтримав, просив суд залишити позов без розгляду у справі.

У судове засідання яке відбулося 11 серпня 2026 року представник позивача не прибув, був належним чином повідомлений про час, дату та місце розгляду справи.

Дослідивши матеріали справи, з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується клопотання, оцінивши докази, які мають значення для розгляду заяви, суд виходить з наступного.

Ухвалою суду від 11 серпня 2026 року суд закрив провадження у справі №380/2587/26 за позовом ТзОВ «Інтерімп» до Головного управління ДПС у Львівській області в частині позовних вимог про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 18.05.2021 №10832/13-01-07-02, №10835/13-01-07-02.

Отже суд розглядає позовні вимоги про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення- рішення від 16.02.2024 №5855/13-01-04-07/43928916.

Вирішуючи клопотання позивача про визнання поважними причин пропуску строку звернення до суду та клопотання відповідача про залишення без розгляду позову Товариства з обмеженою відповідальністю Інтерімп до Головного управління ДПС у Львівській області в частині визнання протиправним та скасування податкового повідомлення- рішення від 16.02.2024 №5855/13-01-04-07/43928916, суд зазначає наступне.

Відповідно до частини другої статті 55 Конституції України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

Для реалізації конституційного права на оскарження рішень, дій чи бездіяльності вказаних суб`єктів у сфері управлінської діяльності в Україні утворено систему адміністративних судів.

Загальні норми процедури судового оскарження в межах розгляду публічно-правових спорів регулюються Кодексом адміністративного судочинства України (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, далі - КАС України).

Завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень (частина перша статті 2 КАС України).

Кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом: 1) визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень; 2) визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень; 3) визнання дій суб`єкта владних повноважень протиправними та зобов`язання утриматися від вчинення певних дій; 4) визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії; 5) встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб`єкта владних повноважень; 6) прийняття судом одного з рішень, зазначених у пунктах 1-4 цієї частини, та стягнення з відповідача - суб`єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю (частина перша статті 5 КАС України).

Положеннями частини першої статті 122 КАС України унормовано, що позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Відповідно до частини другої статті 122 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Згідно з частиною третьою статті 122 КАС України для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Положеннями частини четвертої статті 122 КАС України встановлено, що якщо законом передбачена можливість досудового порядку вирішення спору і позивач скористався цим порядком, або законом визначена обов`язковість досудового порядку вирішення спору, то для звернення до адміністративного суду встановлюється тримісячний строк, який обчислюється з дня вручення позивачу рішення за результатами розгляду його скарги на рішення, дії або бездіяльність суб`єкта владних повноважень. Якщо рішення за результатами розгляду скарги позивача на рішення, дії або бездіяльність суб`єкта владних повноважень не було прийнято та (або) вручено суб`єктом владних повноважень позивачу у строки, встановлені законом, то для звернення до адміністративного суду встановлюється шестимісячний строк, який обчислюється з дня звернення позивача до суб`єкта владних повноважень із відповідною скаргою на рішення, дії або бездіяльність суб`єкта владних повноважень.

Стаття 123 КАС України встановлює наслідки пропущення строків звернення до адміністративного суду. Зокрема, частиною третьою цієї статті визначено, що в разі якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду.

Відповідно до частини першої статті 121 КАС України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

Правовий інститут строків звернення до адміністративного суду за захистом свого порушеного права не містить вичерпного, детально описаного переліку причин чи критеріїв їх визначення. Натомість закон запроваджує оцінні, якісні параметри визначення таких причин - вони повинні бути поважними, реальними або непереборними і об`єктивно нездоланними на час плину строків звернення до суду. Ці причини (чи фактори об`єктивної дійсності) мають бути несумісними з обставинами, коли суб`єкт звернення до суду знав або не міг не знати про порушене право, ніщо правдиво йому не заважало звернутися до суду, але цього він не зробив і через власну недбалість, легковажність, байдужість, неорганізованість чи інше подібне за суттю ставлення до права на доступ до суду порушив ці строки.

Інакшого способу визначити, які причини належить віднести до поважних, ніж через зовнішню оцінку (кваліфікацію) змісту конкретних обставин, хронологію та послідовність дій суб`єкта правовідносин перед зверненням до суду за захистом свого права, немає. Під таку оцінку мають потрапляти певні явища, фактори та їх юридична природа; тривалість пропущеного строку; те, чи могли і яким чином певні фактори завадити вчасно звернутися до суду, чи перебувають вони у причинному зв`язку із пропуском строку звернення до суду; яка була поведінка суб`єкта звернення протягом цього строку; які дії він вчиняв і чи пов`язані вони з готуванням до звернення до суду тощо.

Визначення строку звернення до адміністративного суду в системному зв`язку з принципом правової визначеності слугує меті забезпечення передбачуваності для відповідача (як правило, суб`єкта владних повноважень в адміністративних справах) та інших осіб того, що зі спливом установленого проміжку часу прийняте рішення, здійснена дія (бездіяльність) не матимуть поворотної дії в часі та не потребуватимуть скасування, а правові наслідки прийнятого рішення або вчиненої дії (бездіяльності) не будуть відмінені у зв`язку з таким скасуванням. Тобто встановлені строки звернення до адміністративного суду сприяють уникненню ситуації правової невизначеності щодо статусу рішень, дій (бездіяльності) суб`єкта владних повноважень.

За загальним правилом перебіг строку на звернення до адміністративного суду починається від дня виникнення права на адміністративний позов, тобто, коли особа дізналася або могла дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Незнання про порушення через байдужість до своїх прав або небажання дізнатися не є поважною причиною пропуску строку звернення до суду.

Відповідно до частини п`ятої статті 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

У сфері оподаткування права та обов`язки платників податків і зборів, компетенцію контролюючих органів, повноваження та обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює Податковий кодекс України (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, далі - ПК України).

Відповідно до пункту 56.1 статті 56 ПК України рішення, прийняті контролюючим органом, можуть бути оскаржені в адміністративному або судовому порядку.

Спеціальними нормами, які встановлюють порядок оскарження рішень контролюючих органів, є норми статті 56 ПК України. Зі змісту цієї статті вбачається, що у платника податків є право розсуду в обранні адміністративного та/або судового порядку оскарження такого рішення після його отримання. Обрання платником податків у першу чергу адміністративного порядку оскарження рішення не виключає можливості надалі звернутися до суду з відповідним позовом, що визнається досудовим порядком вирішення спору. Водночас якщо після отримання рішення контролюючого органу платник податків звертається до суду з позовом, його право на адміністративне оскарження такого рішення втрачається.

Пунктом 56.18 статті 56 ПК України визначено, що з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення-рішення або інше рішення контролюючого органу у будь-який момент після отримання такого рішення.

За пунктом 56.19 статті 56 ПК України у разі коли до подання позовної заяви проводилася процедура адміністративного оскарження, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення-рішення або інше рішення контролюючого органу про нарахування грошового зобов`язання протягом місяця, що настає за днем закінчення процедури адміністративного оскарження відповідно до пункту 56.17 цієї статті.

Відповідно до правового висновку, сформованого Верховним Судом у складі судової палати з розгляду справ щодо податків, зборів та інших обов`язкових платежів Касаційного адміністративного суду у постанові від 26.11.2020 у справі № 500/2486/19, норма пункту 56.19 статті 56 ПК України є спеціальною щодо норми частини четвертої статті 122 КАС України, має перевагу в застосуванні у податкових спорах і регулює визначену її предметом групу правовідносин - оскарження в судовому порядку податкових повідомлень-рішень та інших рішень контролюючих органів про нарахування грошових зобов`язань за умови попереднього використання позивачем досудового порядку вирішення спору (застосування процедури адміністративного оскарження - абзац 3 пункту 56.18 статті 56 ПК України). Вона встановлює строк для їх оскарження протягом місяця, що настає за днем закінчення процедури адміністративного оскарження відповідно до пункту 56.17 цієї статті.

Вказаний правовий висновок Верховного Суду у складі судової палати з розгляду справ щодо податків, зборів та інших обов`язкових платежів Касаційного адміністративного суду в постанові від 26.11.2020 у справі № 500/2486/19 тривалий час застосовують адміністративні суди у своїй судовій практиці, його, зокрема, підтримав Верховний Суд у постанові від 10.05.2024 у справі № 520/1810/23, у якій констатував, що строк звернення до суду з позовом про скасування податкового повідомлення-рішення за умови попереднього використання досудового порядку вирішення становить один місяць, що настає за днем закінчення процедури адміністративного оскарження.

В свою чергу, згідно з висновками Судової палати з розгляду справ щодо податків, зборів та інших обов`язкових платежів Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду у постанові від 11.10.2019 у справі №640/20468/18 та у постанові Верховного Суду від 08.02.2021 у справі №360/1252/19 спеціальні строки для звернення до суду з позовом про скасування рішень контролюючих органів, що не пов`язані з нарахуванням грошових зобов`язань, зокрема, рішення про відмову в реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних та зобов`язання її зареєструвати, після проведення процедури адміністративного оскарження та отримання рішення про залишення скарги без задоволення, нормами ПК України не визначені, тому інші рішення контролюючих органів, які не стосуються нарахування грошових зобов`язань платника податків, за умови попереднього використання позивачем досудового порядку вирішення спору (застосування процедури адміністративного оскарження - абзац третій пункту 56.18 статті 56 ПК України), оскаржуються в судовому порядку в такі строки:

а) тримісячний строк для звернення до суду встановлюється за умови, якщо рішення контролюючого органу за результатами розгляду скарги було прийнято та вручено платнику податків (скаржнику) у строки, встановлені ПК України. При цьому такий строк обчислюється з дня вручення скаржнику рішення за результатами розгляду його скарги на рішення контролюючого органу;

б) шестимісячний строк для звернення до суду встановлюється за умови, якщо рішення контролюючого органу за результатами розгляду скарги не було прийнято та/або вручено платнику податків (скаржнику) у строки, встановлені ПК України. При цьому, такий строк обчислюється з дня звернення скаржника до контролюючого органу із відповідною скаргою на його рішення.

Аналогічний правовий висновок був сформований Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 16.07.2025 у справі № 500/2276/24.

Зокрема, Велика Палата Верховного Суду у постанові від 16.07.2025 у справі № 500/2276/24 вказала, що в адміністративному судочинстві можна виділити такі строки оскарження рішень / дій / бездіяльності суб`єкта владних повноважень:

1) якщо платник податків не оскаржував рішення контролюючого органу в досудовому (адміністративному) порядку - строк звернення до суду становить 6 місяців (частина друга статті 122 КАС України);

2) якщо платник податків оскаржував рішення контролюючого органу в досудовому (адміністративному) порядку, яке не стосується нарахування грошових зобов`язань (наприклад, блокування ПН; присвоєння ризикового статусу тощо), - строк звернення до суду становить 3 місяці (частина четверта статті 122 КАС України);

3) якщо платник податків оскаржував рішення контролюючого органу в досудовому (адміністративному) порядку, яке передбачає нарахування грошових зобов`язань (наприклад, податкове повідомлення-рішення), - строк звернення до суду становить 1 місяць (пункт 56.19 статті 56 ПК України).

Суд встановив, що позивач вважався належним чином повідомленим про наявність податкового зобов`язання, визначеного податковим повідомленням-рішенням від 16.02.2024 №5855/13-01-04-07/43928916, ще 15.03.2024.

Твердження позивача щодо неотримання податкового повідомлення-рішення є безпідставними, оскільки таке рішення було направлено за актуальною податковою адресою позивача, що не заперечується останнім, а відтак вважається врученим з моменту проставлення поштовим оператором відповідної відмітки про невручення.

Позивач зазначає, що 10.07.2025 було подано адвокатський запит до Відповідача, а саме про надання копії акту №5855/13-01-04-07/43928916 від 16.02.2024 та податкового повідомлення-рішення. Відповідач надав відповідь на адвокатський запит від 15.07.2025 з податковим повідомленням-рішенням від 16.02.2024 №5855/13-01-04-3928916 та Акт від 29.11.2023 року №31935/13-01-04-07/43928916. Отже, Товариство дізналося про вказане податкове повідомлення - рішення 15.07.2025.

Доводи позивача, що перебіг строку звернення ТзОВ «Інтерімп» з позовом про визнання протиправним та скасування податковим повідомленням-рішенням від 16.02.2024 №5855/13-01-04-07/43928916 починається з 15.07.2025 не заслуговує на увагу, оскільки позивач вважався належним чином повідомленим про наявність податкового зобов`язання, визначеного податковим повідомленням-рішенням від 16.02.2024 №5855/13-01-04-07/43928916, ще 15.03.2024.

Суд зазначає, що сам факт запровадження воєнного стану в Україні, без обґрунтування неможливості звернення до суду саме позивачем у встановлені строки, у зв`язку із запровадження такого, не може безумовно вважатись поважною причиною для безумовного поновлення цих строків.

Необгрунтованим є твердження Позивача про те, що ним вчинялися активні дії для оскарження рішень ГУ ДПС у Львівській області та, що у Позивача були об`єктивні складнощі з поданням позовної заяви до суду через зміну адреси з м. Львів на м. Запоріжжя, а також відсутність у цей період світла та тепла.

Враховуючи вищенаведене, суд дійшов висновку про неповажність причини пропуску звернення Товариства з обмеженою відповідальністю Інтерімп до суду з позовом про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення- рішення від 16.02.2024 №5855/13-01-04-07/43928916 та про обгрунтованість заяви представника Головного управління ДПС у Львівській області про залишення позову без розгляду.

Керуючись ст. ст. 122, 123, 240, 248, 250, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ухвалив:

Визнати неповажними причини пропуску звернення Товариства з обмеженою відповідальністю Інтерімп до суду з позовом про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення- рішення від 16.02.2024 №5855/13-01-04-07/43928916.

Заяву представника Головного управління ДПС у Львівській області про залишення позову без розгляду задовольнити.

Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю Інтерімп до Головного управління ДПС у Львівській області в частині позовних вимог про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення- рішення від 16.02.2024 №5855/13-01-04-07/43928916, прийняте на підставі Акту від 29.11.2023 №31935/13-01-04-07/43928916 - залишити без розгляду.

Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення, якщо інше не передбачено цим Кодексом. Ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, набирає законної сили з моменту її підписання суддею (суддями).

Ухвала може бути оскаржена до Восьмого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня проголошення ухвали.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст ухвали складено та підписано 12.08.2026.

СуддяБрильовський Роман Михайлович