Постановление суда № 138959628, 06.08.2026, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

з питань залишення позову без розгляду

06 серпня 2026 рокусправа № 380/12349/26 м. ЛьвівЛьвівський окружний адміністративний суд

у складі головуючої судді Андрусів У. Б.,

за участю:

секретаря судового засідання Пришляк А. Я.

представниці позивача Вуйцік О. Б.

представниці відповідача Боднар Л. Б.,

розглянувши у підготовчому судовому засіданні клопотання представниці відповідача про залишення позову без розгляду у справі за позовом ОСОБА_1 до Територіального управління Бюро економічної безпеки у Львівській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії,

в с т а н о в и в :

ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) пред`явив позов до Територіального управління Бюро економічної безпеки у Львівській області (місцезнаходження: вул. К. Левицького, буд. 67, м. Львів, 79017; ЄДРПОУ 44741997), у якому просить суд:

- визнати протиправною бездіяльність Територіального управління Бюро економічної безпеки у Львівській області щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 за період з 12.09.2023 до 03.06.2026 грошового забезпечення, у тому числі одноразової грошової допомоги при звільненні, із застосуванням прожиткового мінімуму для працездатних осіб у 2023 році у розмірі 2684 грн, у 2024 та у 2025 роках у розмірі 3028 грн, у 2026 році у розмірі 3328 грн;

- зобов`язати Територіальне управління Бюро економічної безпеки у Львівській області здійснити ОСОБА_1 перерахунок та виплату належного грошового забезпечення, у тому числі одноразової грошової допомоги при звільненні за період з 12.09.2023 до 03.06.2026 (включно) з урахуванням посадового окладу, визначеного шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України «Про Державний бюджет України на 2023 рік» станом на 01.01.2023 (2684,00 грн), Законом України «Про Державний бюджет України на 2024 рік» станом на 01.01.2024 (3028,00 грн), Законом України «Про Державний бюджет України на 2025 рік» станом на 01.01.2025 (3028,00 грн), Законом України «Про Державний бюджет України на 2026 рік» станом на 01.01.2026 (3328,00 грн), на відповідний коефіцієнт посадового окладу, з урахуванням раніше проведених виплат.

Ухвалою судді від 22.06.2026 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами.

03.07.2026 представниця відповідача подала відзив на позовну заяву.

03.07.2026 на адресу суду надійшло клопотання представниці відповідача про розгляд справи в порядку загального позовного провадження.

Ухвалою суду від 06.07.2026 клопотання представниці відповідача про розгляд справи в порядку загального позовного провадження задоволено. Вирішено перейти до розгляду адміністративної справи за позовом ОСОБА_1 до Територіального управління Бюро економічної безпеки у Львівській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії за правилами загального позовного провадження.

03.07.2026 представниця відповідача подала клопотання про залишення позову без розгляду в порядку п. 8 ч. 1 ст. 240 КАС України у зв`язку із пропуском позивачем строку звернення до суду. В обґрунтуванні клопотання зазначає, що позивач, отримуючи щомісячно грошове забезпечення, як він вважає не в повному обсязі, протягом майже двох років не звертався до суду з метою захисту своїх прав та інтересів. Такі дії не можуть вважатися такими, що вчинені в розумний строк, без обґрунтованих зволікань.

Вважає, що строк на звернення до суду необхідно обраховувати з жовтня 2023 року, коли позивач не отримав грошове забезпечення за вересень 2023 року в повному обсязі, як він вважає і відповідно повинен був дізнатися про порушення своїх прав, що пов`язується з прийняттям Верховною Радою України Закону України від 01.07.2022 №2352-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо оптимізації трудових відносин», який набрав чинності з 19.07.2022. Тобто, недоотримавши грошове забезпечення у вересні 2023 року, позивач мав звернутися до суду у строк до 01.01.2024, відповідно за жовтень 2024 до 01.02.2024 і так далі.

У зв`язку з цим, твердження позивача стосовно того, що йому стало відомо про визначення розміру його посадового окладу після надання відповідачем грошового атестата не відповідають фактичним обставинам справи, оскільки був ознайомлений з окладом, який підлягав йому до виплати відповідно до наказів Територіального управління БЕБ у Львівській області від 11.09.2023 №50-к/ДСК та від 18.06.2024 №15-к/ДСК (12.09.2023 та 19.06.2024). Про факт ознайомлення із зазначеним наказом свідчить зворотній листок-ознайомлення з особистим підписом позивача та проставленням дати ознайомлення. У той же час, під час ознайомлення із зазначеним наказом, зокрема з розміром посадового окладу, позивачем не оспорювалась правильність його встановлення та подальше нарахування. А враховуючи дату ознайомлення з наказами, які встановлювали позивачу посадовий оклад (накази від 11.09.2023 №50-к/ДСК, від 18.06.2024 №15-к/ДСК) відповідно дати ознайомлення - 12.09.2023 та 19.06.2024, то кінцевий строк на оскарження правильності нарахування грошового забезпечення відповідно до зазначених наказів мав припадати на 12.12.2023 та 19.09.2024, відповідно, тобто протягом трьох місяців з дня, коли позивач дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права відповідно до вимог ст. 233 КЗпП.

У судовому засіданні 06.08.2026 представниця відповідача підтримала клопотання з підстав, викладених у ньому. Представниця позивача заперечила проти заявленого клопотання.

Вирішуючи клопотання представниці відповідача про залишення позову без розгляду, суд керується таким.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 122 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Частиною 3 ст. 122 КАС України передбачено, що для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Водночас, положення ст. 122 КАС України не містять норми, які б врегульовували порядок звернення осіб, які перебувають (перебували) на публічній службі, до адміністративного суду у справах про стягнення належної їм заробітної плати у разі порушення законодавства про оплату праці.

Водночас, такі правовідносини регулюються ст. 233 КЗпП України, адже зважаючи на гарантування конституційного права на своєчасне одержання винагороди за працю та рівність усіх працівників у цьому праві, положення ст. 233 КЗпП України у частині, що стосуються строку звернення до суду у справах, пов`язаних з недотриманням законодавства про оплату праці, мають перевагу в застосуванні перед ст. 122 КАС України.

Відповідно до ч.2 ст. 233 КЗпП України (в редакції до 19.07.2022) установлено, що у разі порушення законодавства про оплату праці працівник має право звернутися до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати без обмеження будь-яким строком.

Законом № 2352-IX, який набрав чинності з 19.07.2022, ч. 1 і 2 ст. 233 КЗпП України викладено в такій редакції: «Працівник може звернутися із заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, крім випадків, передбачених частиною другою цієї статті.

Із заявою про вирішення трудового спору у справах про звільнення працівник має право звернутися до суду в місячний строк з дня вручення копії наказу (розпорядження) про звільнення, а у справах про виплату всіх сум, що належать працівникові при звільненні, - у тримісячний строк з дня одержання ним письмового повідомлення про суми, нараховані та виплачені йому при звільненні (стаття 116)».

Отже, до 19.07.2022 КЗпП України не обмежував будь-яким строком право працівника на звернення до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати. Після цієї дати строк звернення до суду з трудовим спором, у тому числі про стягнення належної працівнику заробітної плати, обмежений трьома місяцями з дня, коли працівник дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права.

Аналогічний правовий висновок викладено у постановах Верховного Суду від 19.01.2023 року у справі № 460/17052/21, від 25.04.2023 року у справі № 380/15245/22, від 17.08.2023 року у справі № 380/14039/22, від 07.10.2024 року у справі № 500/7802/23, які в силу ч.5 ст. 242 КАС України є обов`язковими для врахування при розгляді даної справи.

З огляду на правові позиції Конституційного Суду України щодо незворотності дії в часі законів та інших нормативно-правових актів (рішення від 09.02.1999 № 1-рп/99, від 13.05.1997 № 1-зп, від 05.04.2001 № 3-рп/2001), Верховний Суд у рішенні від 06.04.2023 у зразковій справі № 260/3564/22 дійшов висновку про поширення дії частини першої статті 233 КЗпП України (у редакції Закону № 2352-IX) тільки на ті відносини, які виникли після набуття цією нормою закону чинності.

Відповідно до правової позиції Верховного Суду у складі судової палати з розгляду справ щодо виборчого процесу та референдуму, а також захисту політичних прав громадян Касаційного адміністративного суду, викладеної в постанові від 21.03.2025 у справі №460/21394/23, період до 19.07.2022 регулюється положеннями ст. 233 КЗпП України, у редакції до внесення змін Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо оптимізації трудових відносин», яка визначає право особи на звернення до суду із позовом про стягнення належної їй заробітної плати (грошового забезпечення) без обмеження будь-яким строком.

Предметом цієї справи є поведінка відповідача щодо належного нарахування та виплати позивачу грошового забезпечення.

Суд установив, що відповідно до витягу з наказу Територіального управління БЕБ у Чернівецькій області від 08.09.2023 №53-к/ДСК лейтенанта Бюро економічної безпеки України ОСОБА_1 11.09.2023 направлено для подальшого проходження служби до Територіального управління БЕБ у Львівській області.

За змістом витягу з наказу Територіального управління БЕБ у Львівській області від 11.09.2023 №50-к/ДСК ОСОБА_1 призначено з 11.09.2023 на посаду старшого детектива Територіального управління БЕБ у Львівській області.

Згідно з витягом наказу Територіального управління БЕБ у Львівській області від 18.06.2024 №15-к/ДСК «Про переведення ОСОБА_1 » призначено з 19.06.2024 на посаду старшого детектива Управління детективів із стратегічного захисту економіки Територіального управління БЕБ у Львівській області.

Відповідно до витягу з наказу Територіального управління БЕБ у Львівській області від 29.05.2026 №44-к/ДСК ОСОБА_1 , старшого детектива Управління детективів із стратегічного захисту економіки Територіального управління БЕБ у Львівській області 03.06.2026 звільнено зі служби в Бюро економічної безпеки України згідно з пп. 7 п. 72 Положення (за власним бажанням).

Отже, оскільки позивач на момент звернення до суду перебуває у статусі звільненої особи, а предметом позову є саме виплати, що належать працівникові у зв`язку зі звільненням та за час служби, до спірних правовідносин підлягає застосуванню ч. 2 ст. 233 КЗпП України.

Позивач просить перерахувати грошове забезпечення за період, який охоплює часові проміжки після внесення змін до ст. 233 КЗпП (19.07.2022).

У постанові Верховного Суду від 30.04.2026 у справі № 240/13196/25 уточнено, що грошовий атестат, що видається військовослужбовцю, який вибуває до нового місця служби, або який звільняється з військової служби, можна віднести до повідомлення про нараховані суми лише за останній місяць служби. Проте спірні правовідносини стосуються щомісячних виплат, а отже відомості про нараховані суми необхідно встановлювати щодо кожного спірного місяця.

Грошовий атестат №24 складено ТУ БЕБ у Львівській області та надано позивачу 03.06.2026, про що свідчить відповідна відмітка на грошовому атестаті.

Верховний Суд у складі судової палати з розгляду справ щодо виборчого процесу та референдуму, а також захисту політичних прав громадян Касаційного адміністративного суду у постанові від 21.03.2025 у справі № 460/21394/23 погодився із висновком апеляційного суду про те, що початок перебігу тримісячного строку для подання адміністративного позову [у частині вимог за період з 19 липня 2022 року по 30 березня 2023 року] слід обчислювати з моменту, коли позивач набув достовірної та документально підтвердженої інформації про обсяг і характер виплачених йому сум, що, у цій справі, відбулося шляхом вручення грошового атестата (тобто, письмового документа, у якому детально зазначено суми, нараховані та виплачені позивачу при звільненні). Судова палата вважає обґрунтованим висновок про те, що саме дата вручення позивачу зазначеного документа є подією, з якою пов`язаний початок перебігу строку звернення до суду, та наголосила, що визначення моменту вручення грошового атестата як початку перебігу строку відповідає вимогам частини другої статті 233 КЗпП України та не суперечить принципу юридичної визначеності.

Таким чином, 03.06.2026, коли позивач отримав грошовий атестат, йому стало відомо про порушення прав.

Із цим позовом позивач звернувся до суду 16.06.2026, тобто в межах строку, встановленого ч. 2 ст. 233 КЗпП України.

З огляду на викладене суд виснував, що строк звернення до суду не пропущено, а тому відсутні підстави для задоволення клопотання представниці відповідача про залишення позову без розгляду.

Керуючись ст. 122, 240, 241-243, 248, 256, 293 КАС України, суд

п о с т а н о в и в :

1. У задоволенні клопотання представниці відповідача про залишення позову без розгляду відмовити.

2. Копію цієї ухвали надіслати сторонам.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає. Заперечення на ухвалу може бути включено до апеляційної скарги на рішення суду.

Повну ухвалу складено 11.08.2026.

СуддяАндрусів Уляна Богданівна