Решение № 138952653, 24.07.2026, Господарський суд Черкаської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

18005, м. Черкаси, бульвар Шевченка, 307, тел. канцелярії (0472) 31-21-49, inbox@ck.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 липня 2026 року м. Черкаси Справа № 925/434/26

Господарський суд Черкаської області у складі головуючого судді Грачова В.М., при секретарі судового засідання Вовчанській К.Ю., за участі представників сторін: позивача адвоката Савости С.В., відповідача адвоката Блохи Я.М., у відкритому судовому засіданні, в приміщенні суду в м. Черкаси, розглянувши справу за позовом Акціонерного товариства «Черкасиобленерго» до Приватного акціонерного товариства «Азот» про стягнення 38969106 грн 08 коп.,

ВСТАНОВИВ:

Позивач - Акціонерне товариство «Черкасиобленерго» звернувся, через систему «Електронний суд», в Господарський суд Черкаської області з позовом до Приватного акціонерного товариства «Азот» (далі відповідач), в якому просив суд стягнути 15853144 грн 85 коп. 3% річних, 23115961 грн 23 коп. інфляційних втрат, що разом становить 38969106 грн 08 коп, а також відшкодувати судові витрати.

Позов мотивовано невиконанням відповідачем грошового зобов`язання з оплати залишку суми основного боргу за активну електричну енергію у розмірі 1045773928 грн 77 коп за період з 01.06.2023 по 18.12.2023 за договором про постачання електричної енергії № 524-213/24 від 24.05.2005, що підтверджено постановою Київського апеляційного господарського суду від 03.07.2018 у справі № 925/965/16, у зв`язку з чим нарахувано 3% річних та інфляційні втрати.

Ухвалою Господарського суду Черкаської області від 01.04.2026 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі № 925/434/26 за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче засідання на 19.05.2026, в якому оголошено перерву до 26.05.2026.

Відповідач в особі представника подав, через систему Електронний суд, 21.05.2026 відзив на позовну заяву (вх. №8734/26 а.с.84-86), в якому просив поновити строк на його подачу, за змістом відзиву заперечив обґрунтованість вимог позивача, просив врахувати, що ухвалою Господарського суду Черкаської області від 01.06.2023 у справі № 925/965/16 затверджено мирову угоду укладену сторонами 01.05.2023 за рахунок взаємних поступок, вільного волевиявлення, з обумовленим порядком сплати боржником грошових зобов`язань, які останнім виконувались незважаючи на скасування постановою Північного апеляційного господарського суду від 24.10.2023, ухвали Господарського суду Черкаської області від 01.06.2023 у справі № 925/965/16, тому не вважає несплачені суми простроченням на які слід нараховувати 3% річних, інфляційні втрати, просив відмовити у задоволенні позову повністю.

Протокольною ухвалою від 26.05.2026 продовжено відповідачу строк на подачу відзиву на позовну заяву, закрито підготовче провадження у справі № 925/434/26, призначено судове засідання з розгляду справи по суті на 24.06.2026, в якому оголошено перерву до 14.07.2026.

В судовому засіданні 14.07.2026 представник позивача підтримав вимоги позовної заяви з підстав викладених у позові, просив задовольнити їх у заявленому розмірі повністю, представник відповідача просив суд відмовити у задоволенні позову повністю з підстав, викладених у відзиві на позов. В судовому засіданні 14.07.2026 суд перейшов до стадії ухвалення судового рішення, в якому оголосив дату оголошення вступної та резолютивної частини судового рішення 21.07.2026, з урахуванням ухвали суду від 21.07.2026 на 24.07.2026.

Згідно із ст.ст. 233 ч. 6, 240 ч. 1 ГПК України, у судовому засіданні 24.07.2026 судом було проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши наявні в справі письмові докази та оцінивши їх у сукупності, суд позов задовольняє повністю з таких підстав.

17.08.2016 позивач - Публічне акціонерне товариство «Черкасиобленерго» (в подальшому перейменовано без зміни організаційно-правової форми на Акціонерне товариство) звернувся в Господарський суд Черкаської області з позовом до Публічного акціонерного товариства «Азот» (в подальшому перейменовано без зміни організаційно-правової форми на Приватне акціонерне товариство), в якому просив суд стягнути, на підставі укладеного ними договору про постачання електричної енергії № 524-213/24 від 24.05.2005, 1 091 346 413 грн. 08 коп. боргу за електричну енергію, отриману відповідачем за період з грудня 2014 по липень 2016 року, 126 659 691 грн. 64 коп. інфляційних втрат, 18 113 773 грн. 23 коп. 3% річних, 40 057 377 грн. 60 коп. пені за період прострочення боргу станом на 01.08.2016 року, що разом складало 1 276 177 255 грн. 52 коп., та відшкодувати понесені судові витрати сплачений судовий збір у розмірі 176 700 грн.

Ухвалами суду, зокрема, від 19.08.2016 позовну заяву прийнято до розгляду, по ній порушено провадження у справі № 925/965/16, справу призначено до судового розгляду, а від 27.09.2016 - до участі у справі за клопотанням позивача залучено співвідповідача - Приватне акціонерне товариство «Холдингова компанія «Енергомережа».

Господарський суд Черкаської області рішенням від 07.12.2016 у справі №925/965/16 частково задовольнив позов Публічного акціонерного товариства "Черкасиобленерго" до Публічного акціонерного товариства "АЗОТ" про стягнення 1276177255,52 грн., припинив провадження у справі в частині вимоги про стягнення 74000000,00 грн. боргу, і стягнув з Публічного акціонерного товариства "АЗОТ" - 510969029,25 грн. боргу за активну електричну енергію, 1750889,53 грн. пені, 6038201,53 грн. 3% річних, 37402330,05 грн. індексу інфляції, 87254,46 грн. витрат на сплату судового збору, а в решті позову відмовив.

Київський апеляційний господарський суд своєю постановою від 03.07.2018 скасував рішення Господарського суду Черкаської області від 07.12.2016 у справі №925/965/16 і прийняте нове рішення, яким:

- позов Публічного акціонерного товариства "Черкасиобленерго" до Публічного акціонерного товариства "АЗОТ" про стягнення заборгованості задовольнив частково;

- стягнув з Публічного акціонерного товариства "Азот" на користь Публічного акціонерного товариства "Черкасиобленерго" 1091346413,08 грн. заборгованості за спожиту активну електричну енергію, 126659691,64 грн. інфляційних втрат, 18113773,23 грн. 3 % річних, 24854321,29 грн. пені та 204237,59 грн. судового збору за розгляд справи у суді першої інстанції пропорційно розміру задоволених позовних вимог;

- в іншій частині позовних вимог Публічного акціонерного товариства "Черкасиобленерго" до Публічного акціонерного товариства "Азот" (стягнення пені) відмовив.

Верховний Суд постановою від 09.10.2018 касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Азот" залишив без задоволення, а постанову Київського апеляційного господарського суду від 03.07.2018 у справі №925/965/16 - без змін.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 03.07.2018 у справі №925/965/16 встановлені, зокрема, такі обставини:

- 24.05.2005 Відкрите акціонерне товариство "Черкасиобленерго", яке в подальшому було перейменоване у Публічне акціонерне товариство "Черкасиобленерго" (як постачальник), і Відкрите акціонерне товариство "Азот", яке також в подальшому було перейменоване у Публічне акціонерне товариство "Азот" (як споживач), уклали між собою договір про постачання електричної енергії № 524-213/24 (далі договір);

- Публічне акціонерне товариство "Черкасиобленерго" належним чином виконало свої зобов`язання за договором про постачання електричної енергії № 524-213/24;

- з грудня 2014 року по липень 2016 року Публічне акціонерне товариство "Черкасиобленерго" згідно з актами поставки електричної енергії поставив Публічному акціонерному товариству "Азот", а останнє отримало 993121434 кВт/год. електричної енергії на загальну суму 1451505019,94 грн., однак Публічне акціонерне товариство "Азот" оплатило її лише частково в сумі 360158606,86 грн., у зв`язку з чим залишок заборгованості Публічного акціонерного товариства "Азот" за спожиту електроенергію станом на 01.08.2016 склав 1091346413,08 грн.;

- за прострочення виконання Публічним акціонерним товариством "Азот" грошового зобов`язання за договором про постачання електричної енергії № 524-213/24 Публічне акціонерне товариство "Черкасиобленерго" нарахувало Публічному акціонерному товариству "Азот" на суму заборгованості пеню і три проценти річних по 31.07.2016 та індекс інфляції по червень 2016 року включно.

30.07.2018 Господарський суд Черкаської області на виконання постанови Київського апеляційного господарського суду від 03.07.2018 у справі №925/965/16 видав наказ на стягнення з Публічного акціонерного товариства "Азот" на користь Публічного акціонерного товариства "Черкасиобленерго" 1091346413,08 грн. заборгованості за спожиту активну електричну енергію; 126659691,64 грн. інфляційних втрат; 18113773,23 грн. 3 % річних; 24854321,29 грн. пені; 204237,59 грн. судового збору за розгляд справи у суді першої інстанції пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Господарський суд Черкаської області рішенням від 06.10.2022 у справі №17-14-01/1494(925/126/21) повністю задовольнив позов Публічного акціонерного товариства "Черкасиобленерго", стягнув з Публічного акціонерного товариства "Азот" - 154712671,22 грн. інфляційних втрат, 82700952,88 грн. 3% річних та 794500,00 грн. судового збору.

Рішенням Господарського суду Черкаської області від 06.10.2022 у справі №17-14-01/1494(925/126/21), що набрало законної сили 31.10.2022, встановлено, зокрема, такі обставини:

- на погашення присудженого про постачання електричної енергії № 524-213/24 від 24.05.2005 основного боргу за активну електричну енергію в сумі 1091346413,08 грн. з відповідача стягнуто державною виконавчою службою 1696179,51 грн. та сплачено відповідачем в добровільному порядку 33432,39 грн. ще до прийняття Київським апеляційним господарським судом постанови від 03.07.2018 у справі №925/965/16 і 37600000,00 грн. після її прийняття, в тому числі: 4700000,00 грн. 16.04.2019, 4700000,00 грн. 28.05.2019, 4700000,00 грн. 26.06.2019, 4700000,00 грн. 26.07.2019, 4700000,00 грн. 28.08.2019, 4700000,00 грн. 30.09.2019, 4700000,00 грн. 28.10.2019 і 4700000,00 грн. 29.11.2019;

- решту присудженого постановою Київського апеляційного господарського суду від 03.07.2018 у справі №925/965/16 основного боргу за активну електричну енергію в сумі 1052016801,18 грн. відповідач на день подання позову не сплатив;

- у даному спорі позивач за прострочення сплати присудженого постановою Київського апеляційного господарського суду від 03.07.2018 у справі №925/965/16 основного боргу за активну електричну енергію в сумі 1089616801,18 грн., що залишилася непогашеною станом на 04.07.2018, з урахуванням здійснених відповідачем платежів на його часткове погашення на загальну суму 37600000,00 грн. нарахував і пред`явив до стягнення з відповідача: 154712671,22 грн. передбачених ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України інфляційних втрат за період прострочення з липня 2018 року по грудень 2020 року і 82700952,88 грн. передбачених ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України 3% річних за 943 дні прострочення з 04.07.2018 по 31.01.2021.

Також ухвалою Господарського суду Черкаської області від 01.06.2023 у справі № 925/965/16 затверджено мирову угоду від 01.05.2023, укладену сторонами виконавчого провадження № 56922080, відкритого з примусового виконання наказу Господарського суду Черкаської області від 30.07.2018 року у справі № 925/965/16, на погоджених ними умовах, а саме: сума, яку повинно сплатити ПрАТ «АЗОТ» на користь ПАТ «Черкасиобленерго» в рахунок погашення основного боргу за активну електричну енергію становить 1 045 773 928,77 грн. (один мільярд сорок п`ять мільйонів сімсот сімдесят три тисячі дев`ятсот двадцять вісім грн. 77 коп.), яку ПрАТ «АЗОТ» зобов`язується сплатити на користь ПАТ «Черкасиобленерго» згідно затвердженого графіку на рахунок зі спеціальним режимом використання шляхом сплати впродовж травня 2023 року до квітня 2027 року - 21 786 956,85 грн щомісяця. На момент укладання цієї Мирової угоди сума, яку повинно сплати ПрАТ «АЗОТ» на користь ПАТ «Черкасиобленерго» в рахунок погашення нарахованої пені, 3% річних та інфляційних втрат, становить: 119 449 204,01 грн. (сто дев`ятнадцять мільйонів чотириста сорок дев`ять тисяч двісті чотири грн. 01 коп.), яку ПрАТ «АЗОТ» зобов`язується сплатити на користь ПАТ «Черкасиобленерго» згідно наступного графіку на поточний господарський розрахунковий рахунок. Період оплати впродовж травня 2027 року 29 862 301,00 грн, впродовж червня 2027 року 29 862 301,00 грн, впродовж липня 2027 року 29 862 301,00 грн, впродовж серпня 2027 року 29 862 301,01 грн.

Постановою Північного апеляційного господарського суду від 24.10.2023 ухвалу Господарського суду Черкаської області від 01.06.2023 у справі № 925/965/16 скасовано, у задоволенні заяви державного виконавця відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України про затвердження мирової угоди відмовлено.

Разом з тим, відповідачем на умовах мирової угоди від 01.05.2023 платіжними дорученнями: №16783 від 20.06.2023, №32010 від 08.06.2023, №19039 від 19.07.2023, №21646 від 28.08.2023, №26375 від 31.10.2023, №23744 від 25.09.2023, №28438 від 30.11.2023 (а.с. 13-16) здійснено добровільну оплату боргу у таких розмірах: 08.06.2023 - 21 501 918,38 грн; 08.06.2023 - 285 038,47 грн (залишок боргу 1 023 986 971,92 грн); 20.06.2023 - 21 786 956,85 грн (залишок боргу 1 002 200 015,07 грн); 19.07.2023 - 21 786 956,85 грн (залишок боргу 980 413 058,22 грн); 28.08.2023 - 21 786 956,85 грн (залишок боргу 958 626 101,37 грн); 25.09.2023 - 21 786 956,85 грн (залишок боргу 936 839 144,52 грн); 31.10.2023 - 21 786 956,85 грн (залишок боргу 915 052 187,67 грн); 30.11.2023 - 21 786 956,85 грн (залишок боргу 893 265 230,82 грн).

Господарський суд Черкаської області рішенням від 07.12.2023 у справі №17-14-01/1494(925/1029/23) повністю задовольнив позов Публічного акціонерного товариства "Черкасиобленерго", стягнув з Приватного акціонерного товариства "Азот" - 154712671,22 грн. інфляційних втрат, 82700952,88 грн. 3% річних та 794500,00 грн. судового збору.

Рішенням Господарського суду Черкаської області від 07.12.2023 у справі №17-14-01/1494(925/1029/23), що набрало законної сили 08.01.2024, встановлено, зокрема, такі обставини:

- на погашення залишку присудженого постановою Київського апеляційного господарського суду від 03.07.2018 у справі №925/965/16 основного боргу за активну електричну енергію у встановленій рішенням Господарського суду Черкаської області від 06.10.2022 у справі №17-14-01/1494(925/126/21) сумі 1052016801,18 грн. товариство з обмеженою відповідальністю "Хім-Трейд ЮА" сплатило за ПАТ "Азот": 18.01.2023 1496553,70 грн., 16.02.2023 1500000,00 грн., 09.03.2023 1500000,00 грн., 11.04.2023 1500000,00 грн. і 27.04.2023 246318,71 грн., разом 6242872,41 грн.;

- станом на 31.05.2023 залишок не сплаченої відповідачем суми основного боргу за активну електричну енергію, присудженого постановою Київського апеляційного господарського суду від 03.07.2018 у справі №925/965/16, становив 1045773928,77 грн. (1052016801,18 грн. 6242872,41 грн.);

- за прострочення сплати залишку присудженого постановою Київського апеляційного господарського суду від 03.07.2018 у справі №925/965/16 основного боргу за активну електричну енергію в сумі 1052016801,18 грн. з урахуванням здійснених Товариством з обмеженою відповідальністю "Хім-Трейд ЮА" за відповідача протягом січня-квітня 2023 року платежів на його часткове погашення на загальну суму 6242872,41 грн. позивач нарахував відповідачу і пред`явив до стягнення з нього: 452067054,28 грн передбачених ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України інфляційних втрат за період прострочення з січня 2021 року по травень 2023 року; 73450797,08 грн. передбачених ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України три проценти річних за 850 днів прострочення з 01.02.2021 по 31.05.2023.

В подальшому ухвалою Господарського суду Черкаської області від 19.12.2023, яка набрала законної сили, у справі № 925/965/16 затверджено мирову угоду від 01.12.2023, укладену сторонами виконавчого провадження №73471184 з примусового виконання наказу Господарського суду Черкаської області № 925/965/16 від 30.07.2018 у справі № 925/965/16, на погоджених ними умовах, а саме: сума, яку повинно сплатити ПрАТ «АЗОТ» на користь ПАТ «Черкасиобленерго» в рахунок погашення основного боргу за активну електричну енергію становить 893265230,82 грн., яку ПрАТ «АЗОТ» зобов`язується сплатити на користь ПАТ «Черкасиобленерго» згідно наступного графіку на рахунок зі спеціальним режимом використання: шляхом сплати впродовж січня 2024 року до квітня 2027 року - 21 786 956,85 грн щомісяця. На момент укладання цієї мирової угоди сума, яку повинно сплати ПрАТ «АЗОТ» на користь ПАТ «Черкасиобленерго» в рахунок погашення нарахованої пені, 3% річних та інфляційних втрат, становить: 119449204,01 грн. (сто дев`ятнадцять мільйонів чотириста сорок дев`ять тисяч двісті чотири грн. 01 коп.), яку ПрАТ «АЗОТ» зобов`язується сплатити на користь ПАТ «Черкасиобленерго» згідно наступного графіку на поточний господарський розрахунковий рахунок. Період оплати впродовж травня 2027 року 29 862301,00грн, впродовж червня 2027 року 29 862 301,00 грн, впродовж липня 2027 року 29862 301,00 грн, впродовж серпня 2027 року 29862301,01 грн.

Враховуючи рішення Господарського суду Черкаської області від 07.12. 2023 у справі №17-14-01/1494(925/1029/23), яким стягнуто з відповідача 3 % річних, інфляційних втрат по 31.05.2023, нарахованих на суму боргу - 1052016801,18 грн, скасування ухвали Господарського суду Черкаської області від 01.06.2023 у справі № 925/965/16 про затвердження мирової угоди від 01.05.2023, якою встановлена наявна станом на 31.05.2023 несплачена відповідачем заборгованість у розмірі 1045773928,77 грн, часткову сплату відповідачем боргу у розмірі -152508697,95 грн та подальше затвердження ухвалою суду від 19.12.2023 мирової угоди від 01.12.2023, позивач нарахував відповідачу до стягнення за період прострочення сплати заборгованості у розмірі 1045773928,77 грн., на підставі ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України, 158753144,85 грн. 3% річних за період з 01.06.2023 по 18.12.2023, 23115961,23 грн. інфляційних втрат за період вересня-грудня 2023 року.

Отже, предметом позову у справі, що розглядається є вимога позивача про стягнення інфляційних втрат, трьох процентів річних заявлених у зв`язку з невиконанням відповідачем грошового зобов`язання за договором про постачання електричної енергії № 524-213/24 від 24.05.2005, що підтверджено постановою Київського апеляційного господарського суду від 03.07.2018 у справі №925/965/16 на наявну заборгованість у період з 01.06.2023 по 18.12.2023, що не охоплена умовами мирової угоди від 01.12.2023, яка затверджена судом 19.12.2023.

Статтею 3 ЦК України визначено загальні засади цивільного законодавства, якими, зокрема, є: свобода договору; свобода підприємницької діяльності, яка не заборонена законом; судовий захист цивільного права та інтересу; справедливість, добросовісність та розумність.

Згідно з ст. 11 ч. ч. 1, 2 п. 1, ст. 16 ч. 2 п. п. 5, 8 Цивільного кодексу (далі ЦК) України, цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки; підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини; способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути, зокрема, примусове виконання обов`язку в натурі, відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди.

Статтями 13 і 14 ЦК України встановлено, відповідно, межі здійснення цивільних прав та загальні засади виконання цивільних обов`язків. Зокрема, і цивільні права і цивільні обов`язки здійснюються (виконуються) в межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства.

Відповідно до частини другої статті 11 ЦК України, підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є не лише договори й інші правочини, а й завдання майнової (матеріальної) і моральної шкоди іншій особі та інші юридичні факти.

Завдання майнової (матеріальної) і моральної шкоди породжує зобов`язання між особою, яка таку шкоду завдала, та потерпілою особою. Залежно від змісту такого зобов`язання воно може бути грошовим або негрошовим.

За змістом статей 524, 533-535 і 625 ЦК України, грошовим є зобов`язання, виражене у грошових одиницях (національній валюті України чи у грошовому еквіваленті зобов`язання, вираженого в іноземній валюті), що передбачає обов`язок боржника сплатити гроші на користь кредитора, який має право вимагати від боржника виконання цього обов`язку. Тобто, грошовим є будь-яке зобов`язання, в якому праву кредитора вимагати від боржника сплати коштів кореспондує обов`язок боржника з такої сплати.

Відповідно до ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

За змістом норми ч. 2 ст. 625 ЦК України нарахування інфляційних втрат на суму боргу та трьох процентів річних входять до складу грошового зобов`язання і є особливою мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов`язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Отже, у статті 625 ЦК України визначені загальні правила відповідальності за порушення будь-якого грошового зобов`язання незалежно від підстав його виникнення. Приписи цієї статті поширюються на всі види грошових зобов`язань, якщо інше не передбачено договором або спеціальними нормами закону, який регулює, зокрема, окремі види зобов`язань.

У справі, яка розглядається, спір виник у зв`язку з невиконанням відповідачем постанови Київського апеляційного господарського суду від 03.07.2018 у справі №925/965/16 про стягнення заборгованості станом на 31.05.2023 у розмірі 1045773928,77 грн на підставі договору про постачання електричної енергії № 524-213/24 від 24.05.2005 у період з 01.06.2023 по 18.12.2023, що не охоплена умовами мирової угоди укладеної сторонами 01.12.2023, затвердженої судом 19.12.2023 в межах справи №925/965/16 та рішенням Господарського суду Черкаської області від 07.12.2023 у справі №17-14-01/1494(925/1029/23), яким стягнуто з відповідача 3 % річних, інфляційних втрат нарахованих на суму боргу - 1052016801,18 грн. по 31.05.2023.

Згідно з ч. 4 ст. 75 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК) встановлено, що обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Так, преюдиційні факти є обов`язковими при вирішенні інших справ та не підлягають доказуванню, оскільки їх істинність встановлено у рішенні, у зв`язку з чим немає необхідності встановлювати їх знову, піддаючи сумніву істинність та стабільність судового акта, який набрав законної сили (правовий висновок колегії суддів Касаційного господарського суду Верховного Суду в ухвалі від 26.03.2019 року у справі № 910/13862/15).

Згідно із статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

З преамбули статті 6 параграфу 1 Конвенції про захист прав та свобод людини, рішення Європейського суду з прав людини від 25.07.2002 у справі за заявою № 48553/99 «Совтрансавто-Холдінг проти України», а також рішення Європейського суду з прав людини від 28.10.1999 року у справі за заявою № 28342/95 «Брумареску проти Румунії» вбачається, що існує усталена судова практика конвенційних органів щодо визначення основним елементом верховенства права принципу правової певності, який передбачає серед іншого і те, що у будь-якому спорі рішення суду, яке вступило в законну силу, не може бути поставлено під сумнів.

Судом враховано, що відповідач на умовах мирової угоди від 01.05.2023, що затверджена судом 01.06.2023 та в подальшому скасована постановою Північного апеляційного господарського суду від 24.10.2023, платіжними дорученнями: №16783 від 20.06.2023, №32010 від 08.06.2023, №19039 від 19.07.2023, №21646 від 28.08.2023, №26375 від 31.10.2023, №23744 від 25.09.2023, №28438 від 30.11.2023 здійснив добровільну оплату боргу у загальному розмірі 152508697,95 грн, а саме: 08.06.2023 - 21 501 918,38 грн; 08.06.2023 - 285 038,47 грн (залишок боргу 1 023 986 971,92 грн); 20.06.2023 - 21 786 956,85 грн (залишок боргу 1 002 200 015,07 грн); 19.07.2023 - 21 786 956,85 грн (залишок боргу 980 413 058,22 грн); 28.08.2023 - 21 786 956,85 грн (залишок боргу 958 626 101,37 грн); 25.09.2023 - 21 786 956,85 грн (залишок боргу 936 839 144,52 грн); 31.10.2023 - 21 786 956,85 грн (залишок боргу 915 052 187,67 грн); 30.11.2023 - 21 786 956,85 грн (залишок боргу 893 265 230,82 грн).

За розрахунками позивача (а.с. 17,19) ним на підставі ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України, нараховано 158753144,85 грн. 3% річних за період з 01.06.2023 по 18.12.2023, 23115961,23 грн. інфляційних втрат за період вересня-грудня 2023 року, а саме:

на суму боргу 1045773928,77 грн нараховано 3% річних за період 01.06.2023-07.06.2023 у розмірі 601678,15 грн;

на суму боргу 1023986971,92 грн нараховано 3% річних за період 08.06.2023-19.06.2023 у розмірі 1009959,75 грн;

на суму боргу 1002200015,07 грн нараховано 3% річних за період 20.06.2023-18.07.2023 у розмірі 2388805,52грн;

на суму боргу 980413058,22 грн нараховано 3% річних за період 19.07.2023-27.08.2023 у розмірі 3223275,81грн;

на суму боргу 958626101,37 грн нараховано 3% річних за період 28.08.2023-24.09.2023 у розмірі 2206153,22 грн; інфляційних втрат за вересень 2023 року у розмірі 4793130,51 грн;

на суму боргу 936839144,52 грн нараховано 3% річних за період 25.09.2023-30.10.2023 у розмірі 2772017,19 грн; інфляційних втрат за жовтень 2023 року у розмірі 7494713,16 грн;

на суму боргу 915052187,67 грн нараховано 3% річних за період 31.10.2023-29.11.2023 у розмірі 2256293,07 грн; інфляційних втрат за листопад 2023 року у розмірі 4575260,94 грн;

на суму боргу 893265230,82 грн нараховано 3% річних за період 30.11.2023-18.12.2023 у розмірі 1394962,14 грн; інфляційних втрат за грудень 2023 року у розмірі 6252856,62 грн.

З огляду на зазначене суд, встановивши, що рішенням суду з відповідача на користь позивача стягнуто грошову суму і таке зобов`язання зводиться до сплати грошей, а отже, є грошовим зобов`язанням, приходить до висновку щодо наявності між сторонами грошового зобов`язання, яке відповідач належним чином не виконував, що є підставою для стягнення на користь позивача інфляційних втрат, 3 % річних нарахованих за наступний період від простроченої суми з 01.06.2023 по 18.12.2023, які входять до складу грошового зобов`язання та не охоплені умовами мирової угоди від 01.12.2023, яка затверджена Господарським судом Черкаської області 19.12.2023 в межах справи №925/965/16.

Вимоги позивача про стягнення спірних сум 3% річних, інфляційних втрат відповідає ч. 2 ст. 625 ЦК України, їх розрахунок методологічно і арифметично проведено правильно з урахуванням наступного періоду прострочення. Відтак позовні вимоги у вказаній частині суд визнає обґрунтованими, доказаними і такими, що підлягають задоволенню повністю.

Суд враховує, що Верховний Суд неодноразово наголошував, що за змістом наведених норм закону нарахування інфляційних втрат та 3% річних на суму боргу входять до складу грошового зобов`язання і вважаються особливою мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов`язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування останнім утримуваними грошовими коштами, належними до сплати кредиторові (постанови Верховного Суду від 19.06.2019 у справах №703/2718/16-ц та №646/14523/15-ц, від 04.10.2019 у справі №915/880/18, від 26.09.2019 у справі №912/48/19, від 18.09.2019 у справі №908/1379/17). Таким чином, вимагати сплати суми боргу з врахуванням індексу інфляції та 3% річних є правом кредитора, яким останній наділений в силу нормативного закріплення зазначених способів захисту майнового права та інтересу (аналогічний висновок викладено і у постанові Верховного Суду від 05.07.2019 у справі №905/600/18).

Заперечення відповідача щодо безпідставності нарахування 3% річних, інфляційних втрат на суму несплаченої заборгованості за спірний період з підстав погодження сторонами іншого порядку, строків розрахунків мировою угодою від 01.05.2023, що була затверджена судом, суд відхиляє, за умови скасування постановою Північного апеляційного господарського суду від 24.10.2023 ухвали Господарського суду Черкаської області від 01.06.2023 та відсутності інших судових рішень щодо вимог даного спору.

Відповідно до п. 2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 23.03.2012 № 6 «Про судове рішення», рішення господарського суду має ґрунтуватись на повному з`ясуванні такого: чи мали місце обставини, на які посилаються особи, що беруть участь у процесі, та якими доказами вони підтверджуються; чи не виявлено у процесі розгляду справи інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору, і доказів на підтвердження цих обставин; яка правова кваліфікація відносин сторін, виходячи з фактів, установлених у процесі розгляду справи, та яка правова норма підлягає застосуванню для вирішення спору. Господарський суд у прийнятті судового рішення керується (та відповідно зазначає у ньому) не лише тими законодавчими та/або нормативно-правовими актами, що на них посилалися сторони та інші учасники процесу, а й тими, на які вони не посилалися, але якими регулюються спірні правовідносини у конкретній справі (якщо це не змінює матеріально-правових підстав позову).

Враховуючи положення ч. 1 ст. 9 Конституції України, беручи до уваги ратифікацію Законом України від 17.07.1997 № 475/97-ВР Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і Першого протоколу та протоколів № 2, 4, 7, 11 до Конвенції, прийняття Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», суди також повинні застосовувати Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та рішення Європейського суду з прав людини як джерело права.

Зокрема, Європейський суд з прав людини у справі «Проніна проти України» у рішенні від 18.07.2006 та у справі «Трофимчук проти України» у рішенні від 28.10.2010 зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент сторін. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень.

Нормами Господарського процесуального кодексу України, зокрема, встановлено, що:

учасники судового процесу та їх представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається (ч. 1 ст. 43);

кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи (ч.ч. 1, 3 ст. 74);

належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування (ч. 1 ст. 76);

обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування (ч. 1 ст. 77);

достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи (ч. 1 ст. 78);

наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання (ч.ч. 1, 2 ст. 79);

учасники справи подають докази у справі безпосередньо до суду (ч. 1 ст. 80);

суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили (ч.ч. 1, 2 ст. 86).

Згідно з ч.ч. 1, 3 ст. 13, ч. 1 ст. 14 ГПК України, судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відтак, з огляду на встановлені обставини справи та викладені норми законодавства, суд позов визнає обґрунтованим доказаним і задовольняє його повністю.

На підставі статті 129 ГПК України, з відповідача на користь позивача підлягають стягненню понесені судові витрати - сплачений судовий збір у розмірі 467629 грн.27 коп

Керуючись ст.ст. 129, 233, 236-240, 256 ГПК України, господарський суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Азот», ідентифікаційний код юридичної особи 00203826, місцезнаходження: 18028, м. Черкаси, вул. Героїв Холодного Яру, 72 на користь Акціонерного товариства «Черкасиобленерго», ідентифікаційний код юридичної особи 22800735, місцезнаходження: 18002, Черкаська обл., м. Черкаси, вул. Гоголя, буд. 285 15853144 грн 85 коп. 3% річних, 23115961 грн 23 коп. інфляційних втрат, 467629 грн.27 коп судових витрат.

Рішення може бути оскаржене до Північного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 12.08.2026.

Суддя В.М. Грачов