Решение № 138952652, 29.07.2026, Господарський суд Черкаської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 липня 2026 року

м. Черкаси

Справа № 925/766/26

за позовом Заступника керівника Черкаської обласної прокуратури в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції Центрального регіону

до Христинівської міської ради

про стягнення 1019153,70 грн матеріальної шкоди, завданої навколишньому природному середовищу.

Представники учасників справи:

Прокурор Зінченко О.О.;

Позивач Гребенюк О.В.;

Відповідач не з`явився.

Секретар судового засідання Сидоренко О.А.

Суддя Гладун А.І.

Стислий виклад позиції позивача та заперечень відповідача. Заяви, клопотання та інші процесуальні дії учасників справи та суду.

1. 01.06.2026 заступник керівника Черкаської обласної прокуратури в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції Центрального регіону звернувся до Господарського суду Черкаської області з позовом до Христинівської міської ради.

2. Змістом позову прокурора є майнова вимога стягнути з відповідача на користь держави в особі Державної екологічної інспекції Центрального округу 1019153,70 грн шкоди.

3. Обґрунтовуючи позовні вимоги, прокурор ствердив, що під час досудового розслідування у кримінальному провадженні виявлені факти рубки сироростучих дерев породи «дуб» до ступеня росту на земельній ділянці комунальної власності в лісополосі, що розташована за межами населених пунктів с. Орадівка та с. Ягубець в адміністративних межах Христинівської міської територіальної громади Уманського району Черкаської області. У результаті таких дій навколишньому природному середовищу завдано шкоду. Відповідно до законодавства відповідальність за стан навколишнього середовища несе орган місцевого самоврядування.

4. 02.06.2026 суд ухвалив прийняти позовну заяву до розгляду та відкрити провадження у справі, справу ухвалив розглянути у порядку загального позовного провадження, призначив у справі підготовче засідання.

5. Відповідач правом на подання відзиву на позовну заяву не скористався.

6. 02.07.2026 у підготовчому засіданні взяла участь прокурор Черкаської обласної прокуратури Зінченко О.О., представник позивача Гребенюк О.В. Представник відповідача у судове засідання не з`явився.

7. 02.07.2026 суд ухвалив закрити підготовче провадження та призначити розгляд справи по суті о 10:00 29.07.2026.

8. 29.07.2026 у судовому засіданні взяли участь прокурор Черкаської обласної прокуратури Зінченко О.О., представник позивача Гребенюк О.В. Представник відповідача у судове засідання не з`явився. Оскільки відповідач у належний спосіб повідомлений про час та місце розгляду справи та не повідомив суду про причини неявки в судове засідання суд ухвалив розглянути справу за відсутності відповідача. Завершивши розгляд справи по суті, суд оголосив про перехід до стадії ухвалення рішення суду та час його проголошення в цьому судовому засіданні.

9. Керуючись частиною 1 статті 240 Господарського процесуального кодексу України, 29.07.2026 суд проголосив вступну та резолютивну частини рішення суду у справі №925/97/26.

Вислухавши пояснення учасників справи, з`ясувавши обставини справи та дослідивши письмові докази, що містяться у справі, суд

ВСТАНОВИВ:

Перелік обставин, які є предметом доказування у справі.

10. Предметом позову прокурора є майнова вимога до відповідача відшкодувати майнову шкоду, завдану навколишньому природному середовищу, внаслідок незаконної порубки дерев за межами населених пунктів.

11. Підставами позову є обставини, якими прокурор доводить виявлення під час досудового розслідування у кримінальному провадженні фактів рубки сироростучих дерев породи «дуб» до ступеня росту на земельній ділянці комунальної власності. У результаті таких дій навколишньому природному середовищу завдано шкоду.

12. Відповідно до частини 2 статті 76 Господарського процесуального кодексу України предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

13. Предметом доказування у справі є обставини заподіяння навколишньому природному середовищу шкоди, розмір такої шкоди, особи винної у її заподіянні; порушення інтересів держави, за захистом яких прокурор звернувся до суду.

Перелік доказів, якими сторони підтверджують або спростовують наявність кожної обставини, яка є предметом доказування у справі.

14. На підтвердження обставин, які є предметом доказування, прокурор подав письмові докази, зокрема:

- Матеріали кримінального провадження №12023250320001876, зокрема протокол огляду місця події, висновок експерта та постанову прокурора про надання дозволу на їх розголошення відомостей досудового розслідування (а.с. 11-40);

- Докази на підтвердження підстав представництва прокурором інтересів держави в особі позивача (а.с. 41-48);

15. Відповідач на спростування доводів прокурора доказів не подав, зокрема:

16. Відповідно до частини першої та другої статті 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

17. Відповідно до частини 1-3 статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

18. На підставі поданих прокурорм доказів, можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Подані прокурором докази суд визнає належними. (стаття 76 Господарського процесуального кодексу України "Належність доказів").

19. На підтвердження обставин, якими прокурор обґрунтовує підстави позову, прокурор подав письмові докази, які є належним засобом доказування обставин, що є предметом доказування у справі. Подаючи матеріали кримінального провадження, прокурор надав постанову прокурора про надання дозволу на розголошення відомостей досудового розслідування. Суд не встановив, що докази подані прокурором отримані з порушенням закону. Докази, подані прокурором, суд визнає допустимими. (стаття 77 Господарського процесуального кодексу України "Допустимість доказів").

20. Подані прокурором докази, на переконання суду, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи. Докази, подані учасниками справи, суд визнає достовірними. (стаття 77 Господарського процесуального кодексу України "Достовірність доказів").

21. З огляду на відсутність у справі доказів, які б водночас доводили та спростовували одні й ті ж обставини, суд не наводить у рішенні суду мотивів визнання доказів більш вірогідними щодо кожної обставини, яка є предметом доказування у справі. (стаття 79 Господарського процесуального кодексу України "Вірогідність доказів")

22. Сумніву у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів у суду не виникло.

Висновок суду про те, яка обставина, що є предметом доказування у справі, визнається судом встановленою або спростованою з огляду на більшу вірогідність відповідних доказів.

23. Оцінивши зібрані у справі докази в цілому та кожен доказ окремо, суд визнає доведеними обставини, якими прокурор обґрунтовує свої вимоги, та визнає встановленими наступні обставини:

- у провадженні СУ ГУНП в Черкаській області перебуває кримінальне провадження № 12023250320001873 від 21.11.2023 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 246 КК України;

- під час досудового розслідування у кримінальному провадженні № 12023250320001873 від 21.11.2023 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 246 КК України, встановлено порушення інтересів держави внаслідок незаконної порубки дерев на території Христинівської територіальної громади Черкаської області, внаслідок чого, завдано шкоду інтересам держави;

- у полезахисній лісовій смузі кадастровий номер №7124684500:03:001:0133, що розташована за адресою: Черкаська область, Уманський район, Христинівська міська рада, між с. Орадівка та с. Ягубець за координатами 48.76162, 29.94418 виявлено незаконну порубку 73 дерев породи «дуб»;

- відповідно до висновку експерта від 20.01.2025 № 56/24-23 за результатами проведення судової інженерно-екологічної експертизи розмір шкоди, заподіяної внаслідок незаконної порубки дерев становить 1019153,70 грн;

- відомості про земельну ділянку з координатами, а саме 48.76162, 29.94418, внесено до Державного земельного кадастру з кадастровим номером 7124684500:03:001:0133, за цільовим призначенням земельні ділянки під полезахисними лісовими смугами, що розташована за адресою: Черкаська область, Уманський район, Христинівська міська рада, с. Орадівка;

- рішенням Христинівської міської ради № 25-4/128-VIII від 03.08.2023 земельну ділянку площею 2,1233 га з кадастровим номером 7124684500:03:001:0133 визнано комунальною власністю Христинівської міської ради.

- Під час досудового розслідування особи, які вчинили кримінальне правопорушення не встановленні.

Норми права, які застосував суд, та мотиви їх застосування.

24. Стаття 11 Цивільного кодексу України (далі ЦК України) встановлює, що підставою виникнення цивільних прав і обов`язків є завдання майнової шкоди.

25. Згідно зі ст. 66 Конституції України кожен зобов`язаний не заподіювати шкоду природі, культурній спадщині, відшкодовувати завдані ним збитки.

26. Статтею 1 Лісового кодексу України (далі ЛК України) визначено, що ліс тип природних комплексів, у якому поєднуються переважно деревна та чагарникова рослинність з відповідними ґрунтами, трав`яною рослинністю, тваринним світом, мікроорганізмами та іншими природними компонентами, що взаємопов`язані у своєму розвитку, впливають один на одного і на навколишнє природне середовище.

27. Усі ліси на території України, незалежно від того, на землях яких категорій за основним цільовим призначенням вони зростають, та незалежно від права власності на них, становлять лісовий фонд України і перебувають під охороною держави.

28. Відповідно до ст. 5 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» (далі Закон) природні ресурси, як залучені в господарський обіг, так і невикористовувані в економіці в даний період (земля, надра, води, атмосферне повітря, ліс та інша рослинність, тваринний світ) знаходяться під державною охороною.

29. Суб`єктами лісових відносин є органи державної влади, органи місцевого самоврядування, юридичні особи та громадяни, які діють відповідно до Конституції законів України (ст. 2 ЛК України).

30. Частиною 1 ст. 33 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» визначено, що до власних (самоврядних) повноважень виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належить забезпечення охорони, захисту, відтворення, підвищення продуктивності лісових насаджень, посилення їх корисних властивостей, підвищення родючості ґрунтів, дотримання правил і норм використання лісових ресурсів у межах лісів комунальної власності.

31. Крім того, згідно вказаної норми Закону до делегованих повноважень виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належить здійснення контролю за додержанням земельного та природоохоронного законодавства, використанням і охороною земель, природних ресурсів загальнодержавного та місцевого значення, відтворенням лісів.

32. Статтею визначено, що місцеві ради несуть відповідальність за стан навколишнього природного середовища на своїй території і в межах своєї компетенції здійснюють контроль за додержанням законодавства про охорону навколишнього природного середовища.

33. Відповідно до ст. 16 ЛК України, право користування лісами здійснюється в порядку постійного та тимчасового користування лісами.

34. Статтями 17, 18 ЛК України встановлено, що у постійне та тимчасове користування ліси на землях комунальної власності для ведення лісового господарства надаються на підставі рішення органі в виконавчої влади або органі в місцевого самоврядування, прийнятого в межах їх повноважень за погодженням з органа ми виконавчої влади з питань лісового господарства та з питань охорони навколишнього природного середовища.

35. Частиною 2 ст. 19 ЛК України визначено, що обов`язок забезпечувати охорону, захист, відтворення, підвищення продуктивності лісових насаджень, посилення їх корисних властивостей, вжиття інших заходів відповідно до законодавства на основі принципів сталого розвитку, а також дотримання правил і норм використання лісових ресурсів покладено на постійних лісокористувачів.

36. Положеннями ст. 63 ЛК України передбачено, що ведення лісового господарства полягає у здійсненні комплексу заходів з охорони, захисту, раціонального використання та розширеного відтворення лісів.

37. Згідно з п. 5 ч. 1 ст. 64 ЛК України підприємства, установи, організації і громадяни здійснюють ведення лісового господарства з урахуванням господарського призначення лісів, природних умов і зобов`язані здійснювати охорону лісів від пожеж, захист від шкідників і хвороб, незаконних рубок та інших пошкоджень.

38. Організація охорони і захисту лісів передбачає здійснення комплексу заходів, спрямованих на збереження лісів від пожеж, незаконних рубок, пошкодження, ослаблення та іншого шкідливого впливу, захист від шкідників і хвороб (ч. 1 ст. 86 ЛК України ).

39. Порушення лісового законодавства тягне за собою дисциплінарну, адміністративну, цивільно-правову або кримінальну відповідальність відповідно до закону. Відповідальність за порушення лісового законодавства несуть особи, винні у порушенні вимог щодо ведення лісового господарства, встановлених законодавством у сфері охорони, захисту, використання та відтворення лісів (ст. 105 ЛК України).

40. Відповідно до ч. 2 п. 9 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 10.12.2004 року №17: «Зокрема, визнається незаконною порубка дерев чагарників, вчинена: без відповідного дозволу; за дозволом, виданим із порушенням чинного законодавства; до початку чи після закінчення установлених у дозволі строків; не на призначених ділянках чи понад установлену кількість; не тих порід дерев, які визначені в дозволі; порід, вирубку яких заборонено». Шкода, заподіяна лісу, не наданому в користування, у разі не встановлення осіб, винних у заподіянні шкоди, відшкодовується органом місцевого самоврядування, у межах території якого знаходиться ліс, якому була заподіяна шкода (ч. 2 ст. 107 ЛК України).

Аналогічні правові відносини та вирішення спору викладене у Постанові Верховного Суду України від 19.09.2024 року по справі №918/1356/23.

41. Статтею 68 Закону визначено, що підприємства, установи, організації та громадяни зобов`язані відшкодовувати шкоду, заподіяну ними внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, в порядку та розмірах, встановлених законодавством України.

42. Статтею 69 Закону встановлено, що шкода, заподіяна внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, підлягає компенсації в повному обсязі.

43. Відповідно до постанови Верховний Суд у постанові від 19.09.2024 у справі № 918/1356/23, цільове призначення земельної ділянки, на якій зростає ліс та на якій був виявлений факт незаконної вирубки дерев, не має значення у разі притягнення органу місцевого самоврядування до відповідальності у вигляді відшкодування шкоди на підставі частини другої статті 107 ЛК України, оскілки згідно з положеннями Лісового кодексу України віднесення лісів до лісового фонду України не залежить від категорії (основного цільового призначення) земельної ділянки, на якій вони зростають.

44. Відповідно до частини першої статті 1 ЛК України ліс - тип природних комплексів (екосистема), у якому поєднуються переважно деревна та чагарникова рослинність з відповідними ґрунтами, трав`яною рослинністю, тваринним світом, мікроорганізмами та іншими природними компонентами, що взаємопов`язані у своєму розвитку, впливають один на одного і на навколишнє природне середовище.

45. Усі ліси на території України, незалежно від того, на землях яких категорій за основним цільовим призначенням вони зростають, та незалежно від права власності на них, становлять лісовий фонд України і перебувають під охороною держави.

46. Самозалісена ділянка - земельна ділянка будь-якої категорії земель (крім земель лісогосподарського призначення, природно-заповідного та іншого природоохоронного призначення) площею понад 0,5 гектара, вкрита частково чи повністю лісовою рослинністю, залісення якої відбулося природним шляхом.

47. Інші лісовкриті землі - земельні ділянки, вкриті лісовою рослинністю, заростями багаторічних дерев`янистих кущових рослин, у тому числі самозалісені, та не надані для ведення лісового господарства.

48. Згідно зі статтею 4 ЛК України до лісового фонду України належать усі ліси на території України незалежно від того, на землях яких категорій за основним цільовим призначенням вони зростають, та незалежно від права власності на них, у тому числі лісові ділянки, захисні насадження лінійного типу площею не менше 0,1 гектара, інші лісовкриті землі.

49. Отже, згідно з положеннями Лісового кодексу України віднесення лісів до лісового фонду України не залежить від категорії (основного цільового призначення) земельної ділянки, на якій вони зростають. Крім того, норма, закріплена у частині другій статті 107 ЛК України, на підставі якої позивач звернувся до суду з позовом у цій справі, також не ставить настання відповідальності органу місцевого самоврядування за порушення лісового законодавства у вигляді відшкодування шкоди, заподіяної лісу, у залежність від категорії (цільового призначення) земельної ділянки, на якій розташований ліс, якому була спричинена шкода.

50. Згідно Постанови КМУ від 22.07.2020 № 650 «Про затвердження Правил утримання та збереження полезахисних лісових смуг, розташованих на землях сільськогосподарського призначення» має наступне визначення полезахисних лісових смуг, як штучно створені насадження лінійного типу для захисту сільськогосподарських угідь від негативного впливу природних та антропогенних факторів.

51. При цьому утримання та збереження їх регулюється Лісовим кодексом України. Згідно з положеннями Лісового кодексу України віднесення лісів до лісового фонду України не залежить від категорії (основного цільового призначення) земельної ділянки, на якій вони зростають.

Мотивована оцінка кожного аргументу, наведеного учасниками справи, щодо наявності чи відсутності підстав для задоволення позову. Висновок суду про порушення, не визнання або оспорення права чи інтересу, за захистом яких мало місце звернення до суду, та мотиви такого висновку. Висновки суду щодо наявності чи відсутності підстав для задоволення позову.

52. Передумовою спору є виялення органом досудового розслідування обставин незаконної порубки дерев на земельній ділянці комунальної власності.

53. Причиною виникнення спору є заподіяння навколишньому природному серидовищу майнової шкоди.

54. Звертаючись з позовом, прокурор прагне захистити майнові інтереси держави в сфері охорони навколишнього природного середовища та відкодувати заподіяну шкоду.

55. Внаслідок незаконної порубки дерев на території Христинівської територіальної громади Черкаської області державі завдано шкоду. Під час досудового розслідування особи, які вчинили кримінальне правопорушення не встановленні.

56. Земельна ділянка, на які здійснено незаконну порубку дерев належить відповідачу на праві комунальної власності.

57. Відповідно до висновку експерта розмір шкоди, заподіяної внаслідок незаконної порубки дерев становить 1019153,70 грн.

58. Будь-яка майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам або майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується особою, яка її завдала, в повному обсязі.

59. Шшкода, заподіяна лісу, не наданому в користування у разі не встановлення осіб, винних у заподіянні шкоди відшкодовується органом місцевого самоврядування. Тому, у даному випадку неправомірність дій особи не встановлюється, позаяк така особа відсутня.

60. Вказана правова позиція викладена в постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 19.09.2024 у справі № 918/1356/23.

61. З урахуванням приписів норми ч. 2 ст.107 ЛК України, за відсутності встановлених винних осіб, на Христинівську міську раду покладається обов`язок відшкодування шкоди, заподіяної державі, внаслідок незаконної вирубки дерев, яка, на даний час, не відшкодована.

62. Звернення прокурора до суду з позовом забезпечить дотримання встановленого Конституцією України принципу верховенства права, задоволення суспільної потреби у відновленні законності та відшкодуванні шкоди, заподіяної державі відповідачем, що є економічним заходом забезпечення охорони навколишнього природного середовища.

63. Вимогу прокурора про стягнення з відповідача на користь позивача 1019153,70 грн шкоди суд визнає обґрунтованою, спосіб захисту обраний прокурором є належний та ефективний, здатний відновити порушене право, та доходить висновку про наявність підстав для задоволення позову.

Підстави представництва прокурором інтересів держави у справі.

64. В Україні діє прокуратура, яка здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом (п.3 ч.1 ст. 131-1 Конституції України). Наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді (стаття 23 Закону України "Про прокуратуру").

65. Велика Палата Верховного Суду у постанові від 26 травня 2020 року у справі №912/2385/18 виснувала, що захищати інтереси держави повинні насамперед відповідні компетентні органи, а не прокурор. Прокурор не повинен вважатися альтернативним суб`єктом звернення до суду і замінювати компетентний орган, який може і бажає захищати інтереси держави.

66. Велика Палата Верховного Суду у постанові від 26 червня 2019 року у справі №587/430/16-ц зазначила, що системне тлумачення абзацу 1 частини 3 статті 23 Закону дозволяє дійти висновку, що прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави у двох випадках: 1) якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені повноваження здійснювати такий захист у спірних правовідносинах; 2) якщо немає органу державної влади, органу місцевого самоврядування чи іншого суб`єкта владних повноважень, до компетенції якого віднесені повноваження здійснювати захист законних інтересів держави у спірних правовідносинах.

67. Прокурор, звертаючись до суду з позовом, має обґрунтувати та довести підстави для представництва, однією з яких є бездіяльність компетентного органу.

68. Бездіяльність компетентного органу означає, що він знав або повинен був знати про порушення інтересів держави, але не звертався до суду з відповідним позовом у розумний строк.

69. Звертаючись до відповідного компетентного органу до подання позову в порядку, передбаченому статтею 23 Закону України "Про прокуратуру", прокурор фактично надає йому можливість відреагувати на стверджуване порушення інтересів держави, зокрема, шляхом призначення перевірки фактів порушення законодавства, виявлених прокурором, вчинення дій для виправлення ситуації, а саме подання позову або аргументованого повідомлення прокурора про відсутність такого порушення.

70. Невжиття компетентним органом жодних заходів протягом розумного строку після того, як цьому органу стало відомо або повинно було стати відомо про можливе порушення інтересів держави, має кваліфікуватися як бездіяльність відповідного органу. Розумність строку визначається судом з урахуванням того, чи потребували інтереси держави невідкладного захисту (зокрема, через закінчення перебігу позовної давності чи можливість подальшого відчуження майна, яке незаконно вибуло із власності держави), а також таких чинників, як: значимість порушення інтересів держави, можливість настання невідворотних негативних наслідків через бездіяльність компетентного органу, наявність об`єктивних причин, що перешкоджали такому зверненню, тощо.

71. Велика Палата Верховного Суду у постанові від 21 червня 2023 року у справі №905/1907/21 зазначила, що для того, щоб інтереси держави не залишились незахищеними, прокурор виконує субсидіарну роль, замінює в судовому провадженні відповідний компетентний орган, який усупереч вимогам закону не здійснює захисту або робить це неналежно.

72. Український народ чи територіальна громада як його частина, є визначеними Конституцією України суб`єктами права власності на землю в межах території України, рівними в своїх правах перед законом із іншими суб`єктами права власності. Суспільство має право правомірно припускати та одночасно правомірно очікувати, що і окремі члени суспільства (громадяни), і органи виконавчої влади або органи місцевого самоврядування при вирішенні земельних питань додержуються засад правового порядку в Україні, визначених ст. 19 Конституції України.

73. Статтею 16 Конституції України обов`язком держави визначено забезпечення екологічної безпеки і підтримання екологічної рівноваги на території України. З цією метою питання щодо захисту інтересів держави у сфері охорони навколишнього природного середовища врегульовано на законодавчому рівні шляхом прийняття Лісового, Водного, Повітряного кодексів та Кодексу Законів України про надра, а також галузевих законів.

74. За змістом ч. 2 ст. 1 ЛК України, ліси України є її національним багатством і за своїм призначенням та місцем розташування виконують переважно водоохоронні, захисні, санітарно-гігієнічні, оздоровчі, рекреаційні, естетичні, виховні, інші функції та є джерелом для задоволення потреб суспільства у лісових ресурсах. Усі ліси на території України, незалежно від того, на землях яких категорій за основним цільовим призначенням вони зростають, та незалежно від права власності на них, становлять лісовий фонд України і перебувають під охороною держави. Необхідність пред`явлення цього позову зумовлена потребою в забезпеченні на загальнодержавному рівні екологічної безпеки та охорони лісу як національного багатства.

75. Позитивні зобов`язання держави у сфері охорони навколишнього природного середовища закріплені у статті 50 Конституції України, статтях 10, 11 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища», Законі України «Про Основні засади (стратегію) державної екологічної політики України на період до 2030 року» та інших нормативно-правових актах.

76. Отже, держава з метою захисту екосистеми України та дотримання екологічних прав громадян зобов`язана забезпечити належну охорону лісу. Виконання таких зобов`язань якнайкраще відповідає громадським інтересам, оскільки це сприятиме не лише збереженню унікального об`єкта екосистеми і стабільності навколишнього природного середовища, а й дасть населенню доступ до виняткового за красою та різноманітністю природного комплексу.

77. Відповідно до п. 1 Положення про Державну екологічну інспекцію України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 19.04.2017 № 275 (зі змінами), Державна екологічна інспекція України (Держекоінспекція) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра захисту довкілля та природних ресурсів і який реалізує державну політику із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів.

78. Згідно з вказаним Положенням (п. 7) Держекоінспекція здійснює свої повноваження безпосередньо і через утворені в установленому порядку територіальні органи. Згідно із Положенням про територіальні та міжрегіональні територіальні органи Держекоінспекції, затвердженого наказом Міністерства енергетики та захисту довкілля України від 07.04.2020 № 230, територіальний (міжрегіональний територіальний) орган Держекоінспекції здійснює державний нагляд (контроль) за додержанням вимог закону про охорону, захист, використання та відтворення лісів, зокрема щодо: пошкодження дерев і чагарників, знищення або пошкодження лісових культур, сіянців або саджанців у лісових розплідниках і на плантаціях, природного підросту та самосіву на землях, призначених під відновлення лісу, законності вирубування; раціонального та невиснажливого використання лісових ресурсів; здійснення комплексу необхідних заходів захисту для забезпечення охорони лісів від пожеж, незаконних рубок, шкідників і хвороб, пошкодження внаслідок антропогенного та іншого шкідливого впливу, застосування пестицидів і агрохімікатів у лісовому господарстві та лісах; заготівлі деревини в порядку рубок головного користування та здійснення лісогосподарських заходів ;(п. п. 5 п. 2 Розділу ІІ); проводить перевірки (у тому числі документальні) із застосуванням інструментально лабораторного контролю, складає відповідно до законодавства акти за результатами здійснення державного нагляду (контролю) за додержанням вимог законодавства з питань, що належать до його компетенції, надає обов`язкові до виконання приписи щодо усунення виявлених порушень вимог законодавства та здійснює контроль за їх виконанням (п. 3 Розділу ІІ Положення); вживає в установленому порядку заходів досудового врегулювання спорів, виступає позиваче м та відповідачем у судах (п. 11. Розділу ІІ Положення).

79. Відповідно до Положення про Державну екологічну інспекцію Центрального округу, затвердженого наказом Державної екологічної інспекції України від 20.02.2023 № 30, Інспекція здійснює державний нагляд (контроль) за додержанням територіальними органами центральних органів виконавчої влади, місцевими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування в частині здійснення делегованих їм повноважень органів виконавчої влади, підприємствами, установами та організаціями незалежно від форми власності і господарювання, громадянами України, іноземцями та особами без громадянства, а також юридичними особами нерезидентами вимог законодавства, в тому числі, про охорону, захист, використання та відтворення лісів.

80. Повноваження Державної екологічної інспекції Центрального округу поширюються на територію Полтавської та Черкаської областей. Таким чином, саме Державна екологічна інспекція Центрального округу є органом, який уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах.

81. Невжиття органом державної влади, до компетенції якого віднесено відповідні повноваження, заходів щодо захисту інтересів держави, свідчить про наявність підстав для вжиття прокуратурою представницьких повноважень в інтересах держави шляхом звернення до суду з відповідним позовом.

82. За наявності факту бездіяльності компетентного органу законність у спірних відносинах може бути поновлено тільки лише за ініціювання її захисту прокурором в межах повноважень, визначених ст. 131-1 Конституції України та ст. 23 Закону України «Про прокуратуру».

83. Черкаською обласною прокуратурою направлено на адресу Державної екологічної інспекції Центрального округу лист від 03.10.2025 за №12-842вих-25 та лист від 19.05.2026 № 12-457вих-26 щодо наявних порушень інтересів держави та вжиття заходів реагування шляхом звернення до суду з позовною заявою.

84. У листах Державна екологічна інспекція Центрального округу від 28.10.2025 № 06-08/5648 та від 20.05.2026 № 06-08/2708, інформацію щодо звернення до суду з позовом до Христинівської міської ради про відшкодування шкоди, завданої навколишньому природному середовищу, внаслідок незаконної порубки дерев не зазначила.

85. Отже, Інспекція проявила бездіяльність щодо захисту інтересів держави.

86. Правовідносини щодо охорони навколишнього природного середовища становлять суспільний інтерес, а незаконне використання природних ресурсів такому суспільному інтересу не відповідає.

87. Враховуючи, що посадові особи Державної екологічної інспекції Центрального округу не вжили належних (достатніх) заходів щодо стягнення спричинених збитків інтересам держави, а також той факт, що незаконна порубка дерев завдає шкоди довкіллю, порушує встановлений законодавством порядок охорони навколишнього природного середовища, порушує інтереси держави, є обґрунтовані та достатні підстави для здійснення прокурором представництва в суді інтересів держави з метою стягнення з відповідача шкоди, завданої навколишньому природному середовищу незаконною порубкою лісів не переданих у користування.

88. Невідшкодування відповідачем завданої шкоди безпосередньо зачіпає інтереси держави, оскільки кошти на відшкодування такої шкоди мають надійти пропорційно до відповідних місцевого, обласного та державного бюджетів, що зобов`язує прокурора звертатись з відповідним позовом до суду для повернення коштів до бюджету.

89. За таких обставин існують виключні підстави для представництва прокурором інтересів держави та звернення до суду із вказаним позовом, оскільки Державною екологічною інспекцією Центрального округу не вжито належних заходів з метою захисту інтересів держави. Зазначене є підставою для захисту інтересів держави в особі Державної екологічної інспекції Центрального округу, шляхом пред`явлення відповідного позову.

90. Суд дійшов висновку, відсутність факту самостійного звернення Державною екологічною інспекцією Центрального округу до суду з відповідним позовом, сам факт не звернення до суду з позовом, який би відповідав вимогам процесуального законодавства та відповідно мав змогу захистити інтереси держави свідчить про те, що Державна екологічна інспекція Центрального округу неналежно виконує свої повноваження щодо захисту інтересів держави шляхом стягнення шкоди завданої навколишньому природному середовищу.

91. Бездіяльність Державної екологічної інспекції Центрального округу є підставою для звернення прокурора з цим позовом до суду з метою захисту інтересів держави, оскільки уповноважений державою орган впродовж тривалого часу не вжив заходів щодо відшкодування шкоди завданої навколишньому природному середовищу

92. Враховуючи повноваження прокурора самостійно визначати, у чому полягає порушення інтересів держави і визначати орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах, суд дійшов висновку, що прокурор у цій справі належним чином обґрунтував та довів підстави для представництва інтересів держави в суді.

93. Підстав для залишення позову прокурора без розгляду суд не встановив.

Розподіл судових витрат.

94. Відповідно до частини 1 статті 123 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

95. При зверненні до суду Черкаська обласна прокуратура сплатила за подання позовної заяви судовий збір у розмірі 12229,85 грн на підставі платіжних інструкцій №1130 та №1128 від 25.05.2026. (а.с. 13-14)

96. Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України, судовий збір покладається, окрема, у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

97. Оскільки позов прокурора задоволено повністю, судовий збір у розмірі 12229,85 грн, сплачений прокурором при зверненні з позовом до суду, суд покладає на відповідача.

Керуючись статтями 14, 129, 233, 236-241 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов Заступника керівника Черкаської обласної прокуратури в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції Центрального регіону до Христинівської міської ради задовольнити повністю.

Стягнути з Христинівської міської ради за рахунок коштів місцевого бюджету територіальної громади міста Христинівка за рахунок бюджетних асигнувань Виконавчого комітету Христинівської міської ради (ідентифікаційний код 33319218, адреса місцезнаходження: 20001, Черкаська область, м. Христинівка, вул. вул. Соборна, 30) на користь держави в особі Державної екологічної інспекції Центрального округу (ідентифікаційний код 42149108, адреса місцезнаходження: 36039, м. Полтава, вул. Коцюбинського, 6, рахунок місцевого бюджету для сплати збитків, заподіяних порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища (UA028999980333169331000023757, отримувач ГУК у Черк.обл./тг м. Христин /18010700, банк отримувача Казначейство України (ЕАП), код класифікації доходів бюджету 24062100, код отримувача 37930566) 1019153,70 грн (один мільйон дев`ятнадцять тисяч сто п`ятдесят три гривні 70 копійок) шкоди.

Стягнути з Христинівської міської ради за рахунок коштів місцевого бюджету територіальної громади міста Христинівка за рахунок бюджетних асигнувань Виконавчого комітету Христинівської міської ради (ідентифікаційний код 33319218, адреса місцезнаходження: 20001, Черкаська область, м. Христинівка, вул. вул. Соборна, 30) на користь Черкаської обласної прокуратури (ідентифікаційний код 02911119, адреса місцезнаходження: 18001, м. Черкаси, бул. Шевченка, 286, р/р UA138201720343160001000003751 в Державній казначейській службі України у м. Київ) 12229,85 грн (дванадцять тисяч двісті двадцять дев`ять гривень 85 копійок) судових витрат зі сплати судового збору.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення суду, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду протягом двадцяти днів з дня складення повного рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Північного апеляційного господарського суду.

Повне рішення суд склав 13.08.2026

Суддя А.І. Гладун