Решение № 138950488, 13.08.2026, Господарський суд Луганської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

просп. Науки, 5, м. Харків, 61612, телефон/факс (057)702 10 79, inbox@lg.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 серпня 2026 року м.Харків Справа № 913/69/26

Провадження 8/913/69/26

Господарський суд Луганської області у складі судді Злепко Н.І.,

за участю секретаря судового засідання Макарова А.Д.,

від представників сторін:

від позивача: представник Марухевич В.Є. (в режимі відеоконференції);

від відповідачів: не прибули;

розглянувши справу за позовом Акціонерного товариства "Державний ощадний банк України" в особі філії -Луганського обласного управління АТ "Ощадбанк", м. Київ

до відповідача-1 - Товариства з обмеженою відповідальністю «АЙДАР МИЛАМ», смт. Новоайдар, Новоайдарський район, Луганська область,

відповідача-2- фізичної особи ОСОБА_1 , м. Київ,

відповідача-3- фізичної особи ОСОБА_2 , м. Харків,

про солідарне стягнення 2511256 грн 83 коп.

ВСТАНОВИВ:

20.05.2026 Акціонерне товариство "Державний ощадний банк України" в особі філії Луганського обласного управління АТ "Ощадбанк" (далі - Позивач) звернулося до Господарського суду Луганської області з позовною заявою до Товарства з обмеженою відповідальністю «АЙДАР МИЛАМ» (далі ТОВ «АЙДАР МИЛАМ», відповідача-1), відповідача-2 - фізичної особи ОСОБА_1 , відповідача- 3 - фізичної особи ОСОБА_2 , в якій просить стягнути солідарно з відповідачів прострочену заборгованість перед державою за Договором кредитної лінії № 427_018 від 01.07.2021, укладеним між Товариством з обмеженою відповідальністю «Айдар Милам» та Акціонерним товариством «Державний ощадний банк України» в особі філії - Луганського обласного управління АТ «Ощадбанк», та залученим під держану гарантію на портфельній основі, в сумі 2511256 грн 83 коп.

Позивач звернувся з позовом до відповідачів також на підставі укладених договорів поруки з метою забезпечення належного виконання ТОВ «АЙДАР МИЛАМ» зобов`язань за кредитним договором, між АТ «Ощадбанк» та ОСОБА_1 від 01.07.2021 № 427_018/31 (далі - Договір поруки 1); між АТ «Ощадбанк», ТОВ «АЙДАР МИЛАМ» та ОСОБА_2 від 01.07.2021 № 427_018/32 (далі Договір поруки-2).

Для забезпечення співпраці сторін, пов`язаної з наданням державної підтримки, між Міністром фінансів України Марченко С.М., який діяв від імені держави за дорученням Кабінету Міністрів України, на підставі Положення про Міністерство фінансів України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 № 375 (далі - Гарант) та АТ «Ощадбанк» (далі - Бенефіціар) укладено договір про надання державної гарантії на портфельній основі № 13010- 05/271 від 31.12.2020 (далі - Договір гарантії).

У зв`язку з чим кредит був включений АТ «Ощадбанк» до портфелю кредитів, зобов`язання за якими частково забезпечені гарантією, та з метою виконання вимог розділу 6 Договору гарантії, 01.07.2021 АТ «Ощадбанк» уклав з Позичальником додатковий договір № 1 (далі - Додатковий договір) до Договору, в якому сторони погодили наявність гарантії.

Враховуючи наявну прострочену заборгованість та невиконання відповідачем своїх зобов`язань 05.01.2024 Гарант перерахував АТ «Ощадбанк» суму у розмірі 2 535 401 грн 41 коп.

У зв`язку з неналежним виконанням відповідачем-1 зобов`язань за кредитним договором, з урахуванням часткового погашення заборгованості перед державою 05.09.2024 у сумі 23560 грн 97 коп. та 21.04.2025 у сумі 583 грн 61 коп., згідно з умовами договору гарантії та норм ст. 17 Бюджетного кодексу України позивач звернувся за захистом прав до суду, з позовом про солідарне стягнення з відповідачів заборгованості перед державою у розмірі 2511256 грн 83 коп.

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 21.05.2026 справа передана на розгляд судді Іванову А.В.

25.05.2026 справу залишено без руху.

29.05.2026 після усунення недоліків відкрито провадження у справі у порядку загального позовного провадження.

08.06.2026 на підставі розпорядження Керівника апарату Господарського суду Луганської області №42/р, у зв`язку з тим, що суддю ІВАНОВА Антона Володимировича відряджено до Господарського суду Київської області для здійснення правосуддя строком на один рік з 08.06.2026 (рішення Вищої ради правосуддя від 26.05.2026 № 999/0/15-26) призначено повторний автоматизований розподіл справи № 913/69/26 з метою заміни судді.

08.06.2026 Протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями справа передана на розгляд судді Злепко Н.І.

10.06.2026 ухвалою суду у складі судді Злепко Н.І. прийнято справу до свого провадження та призначено судове засідання на 02.07.2026.

15.06.2026 від ОСОБА_1 (відповідача-2) через підсистему «Електронний суд» надійшло клопотання про витребування доказів від 12.06.2026 та відзив на позовну заяву від 12.06.2026.

Відповідач-2 зазначив, що позовних вимог не визнає та вважає їх такими, що не підлягають задоволенню. З посиланням на Закон України від 27.03.2025 № 4340-IX «Про внесення змін до розділу «Прикінцеві та перехідні положення» Цивільного кодексу України щодо особливостей кредитування та фінансового лізингу у період дії воєнного стану» розділ «Прикінцеві та перехідні положення» Цивільного кодексу України доповнено пунктами 23-29, 26.05.2026 Відповідач в особі директора ОСОБА_1 звернувся до Банку із запереченням та заявою про застосування мораторію, яка була підписана цифровим підписом.

Зазначив, що оскільки щодо основного боржника - ТОВ «АЙДАР МИЛАМ» - підлягає застосуванню мораторій, який зупиняє примусове стягнення за основним зобов`язанням, відсутні й підстави для примусового стягнення з поручителів, відповідальність яких є похідною від обсягу відповідальності боржника.

Також, з посиланням на лист Торгово-промислової палати України від 28.02.2022 № 2024/02.0-7.1, вказав про наявність форс мажорних обставин. Зазначив, що окупація призвела до неможливості ТОВ «АЙДАР МИЛАМ» провадити господарську діяльність, розпоряджатися майном, переданим в іпотеку, та виконувати кредитні зобов`язання.

22.06.2026 від позивача надійшла відповідь на відзив та заперечення проти задоволення заяви про витребування доказів.

У відповіді на відзив позивач зазначив, що у АТ «Ощадбанк» перебувають на розгляді заяви за вх.№№ 77150 і № 77216 від 26.05.2026 щодо встановлення мораторію на нарахування та сплату грошового зобов`язання за Договором кредитної лінії № 427_018 від 01.07.2021. Щодо результатів розгляду банк повідомить пізніше.

Щодо форс-мажорних обставин, на які посилається відповідач 2, позивач зазначив, що вони є підставою лише для не застосування до нього заходів відповідальності (сплата неустойки: пені та штрафів), але не є підставою для звільнення від виконання основного зобов`язання: повернення кредиту та сплати процентів.

На підставі зазначеного позивач просив позовні вимоги задовольнити.

Також 25.06.2026 від позивача надійшли додаткові пояснення, в яких він зазначив, що за результатами розгляду ним заяв №№77150 та 77216 банком надано відповідь (відмовлено у застосуванні мораторію). У зв`язку з чим позивач просив позов задовольнити в повному обсязі.

02.07.2026 судом відмовлено у задоволенні клопотання від 12.06.2026 відповідача-2 про витребування доказів та відкладено судове засідання на 16.07.2026.

16.07.2026 за результатами судового засідання закрито підготовче провадження та призначено судовий розгляд у межах розгляду справи по суті на 13.08.2026.

13.08.2026 в судовому засіданні в режимі відеоконференції взяв участь представник позивача Марухевич В.Є., надав пояснення з приводу заявлених позовних вимог, позов просив задовольнити.

Суд зауважує, що відповідно до інформації з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань місцезнаходженням відповідача-1 є: Україна, 93500, Луганська обл., Новоайдарський р-н, селище міського типу Новоайдар, ВУЛИЦЯ ВЕЛИКИЙ ШЛЯХ, будинок 64 А.

Відповідно до Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, затвердженого наказом Міністерства розвитку громад та територій України від 28.02.2025 № 376, відповідна територія Луганської області є тимчасово окупованою. Згідно з інформацією Акціонерного товариства «Укрпошта», розміщеною на офіційному вебсайті, відділення поштового зв`язку у зазначеному населеному пункті тимчасово не функціонує, а тому пересилання поштової кореспонденції наразі є неможливим.

Відповідно до частини 1 статті 12-1 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України», якщо остання відома адреса місцезнаходження чи місця проживання учасників справи знаходиться на тимчасово окупованій території, суд повідомляє таких учасників справи, які не мають електронного кабінету, через оголошення на офіційному вебпорталі судової влади України. З опублікуванням такого оголошення відповідач вважається повідомленим про дату, час і місце розгляду справи.

Для повідомлення відповідача-1 судом розміщено оголошення на офіційному вебсайті судової влади України. Відповідача-2 повідомлено шляхом надсилання процесуальних документів у його кабінет в підсистему «Електронний суд. Відповідач-3 повідомлений про розгляд справи шляхом надсилання ухвал про відкриття провадження на його адресу зазначену позивачем у позовній заяві. 19.06.2026 надійшло поштове повернення ухвали у зв`язку з відсутністю адресата. У зв`язку з зазначеним додатково судом було розміщено оголошення на вебсайті судової влади для повідомлення відповідача-3 про розгляд справи.

Ураховуючи вищевикладене, суд доходить висновку, що відповідачі належним чином повідомлені про розгляд справи.

Також суд зазначає, що судове засідання було призначене 13.08.2026 о 12 год. 30 хв. Про дату, час і місце судового засідання відповідачі були повідомлені завчасно та належним чином, як вказано вище. Після судового засідання 13.08.2026 о 12 год. 55 хв. та 12 год. 56 хв. через підсистему "Електронний суд" від відповідача-2 надійшли та зареєстровані відділом організаційно-документального забезпечення роботи суду клопотання про відкладення розгляду справи від 13.08.2026 та клопотання про витребування доказів від 13.08.2026.

Оскільки відповідач-2 не скористався правом подати завчасно зазначені клопотання та/або взяти участь в безпосередньо у судовому засіданні чи в режимі відеоконференції і заявити дані клопотання у цьому засіданні, у суду не було можливості прийняти, долучити до матеріалів справи та розглянути ці клопотання. Відповідно їх розгляд не здійснювався у зв`язку з описаною процесуальною поведінкою відповідача-2. Суд констатує, що дані клопотання подані поза межами судового розгляду. Відповідно в силу ч.1 ст. 219, ч.3 ст. 232, ч. 1 ст. 233, ч.1,8 ст. 240 ГПК України у суду була відсутня об`єктивна можливість розглянути дані клопотання у межах судового розгляду.

Відповідно до частини 4 статті 13 Господарського процесуального кодексу України (далі ГПК України) кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Дослідивши матеріали справи, господарський суд встановив.

01.07.2021 між Акціонерним товариством «Державний ощадний банк України» та Товариством з обмеженою відповідальністю «АЙДАР МИЛАМ» (позичальник) укладено Договір кредитної лінії № 427_018.

За змістом пункту 2.1 Договору кредитної лінії АТ «Ощадбанк» зобов`язується надати на умовах цього договору, а ТОВ «АЙДАР МИЛАМ» зобов`язується отримати, належним чином використовувати та повернути в передбачені цим договором строки кредит у розмірі, визначеному в статті 3 цього Договору, та забезпечити своєчасну та в належному розмірі сплату процентів за користування кредитом, комісійних винагород та інших платежів в порядку та на умовах, визначених дійсним договором.

Кредит надано ТОВ «АЙДАР МИЛАМ» на поповнення оборотного капіталу у вигляді відновлювальної кредитної лінії окремими частинами (траншами) з максимальним лімітом кредитування в розмірі 4 800 000 грн 00 коп. та з остаточним терміном повернення кредиту не пізніше 30 червня 2024 року.

Пунктом 3.8 Договору кредитної лінії визначено цільове призначення кредиту - для поповнення оборотного капіталу.

У пункті 3.3 Договору кредитної лінії сторони погодили зменшення діючого ліміту кредитування за графіком, згідно з яким діючий ліміт становив: до 30.12.2023 (включно) - 4 800 000 грн; з 31.12.2023 по 30.01.2024 - 3 800 000 грн; з 31.01.2024 по 28.02.2024 - 3 000 000 грн; з 29.02.2024 по 30.03.2024 - 2 500 000 грн; з 31.03.2024 по 29.04.2024 - 2 000 000 грн; з 30.04.2024 по 30.05.2024 - 1 500 000 грн; з 31.05.2024 по 30.06.2024 - 1 000 000 грн.

Кредит надається траншами в порядку та на умовах, передбачених цим Договором, з рахунку для обліку основної суми боргу в безготівковому порядку на поточний рахунок позичальника (пункт 3.9 Договору кредитної лінії).

Відповідно до пункту 3.5.1 Договору кредитної лінії за користування кредитом ТОВ «АЙДАР МИЛАМ» зобов`язано забезпечити своєчасну та в належному розмірі сплату процентів за процентною ставкою, яка є змінюваною, розмір якої розраховується та встановлюється на відповідний період кредитування за цим договором із застосуванням формули: БПС = Індекс UIRD (3m) + Маржа, де БПС - розмір базової процентної ставки у процентах річних; Індекс UIRD (3m) - Український індекс ставок за депозитами фізичних осіб; Маржа - доданок, який виражений у процентах, що становить 6 %.

Розмір базової процентної ставки на момент укладення Договору кредитної лінії, відповідно до пункту 3.5.2, визначений у розмірі 12,83 % річних, який підлягає застосуванню до моменту першого перегляду (зміни) розміру такої процентної ставки відповідно до пункту 3.5.3 цього Договору. Згідно з пунктом 3.5.3 перегляд базової процентної ставки здійснюється банком кожного календарного кварталу.

У підпункті 3.6.1 Договору закріплено, що, приймаючи до уваги умови Програми, користуючись принципом свободи договору та керуючись частиною 2 статті 526 Цивільного кодексу України, сторони дійшли згоди, що за умови дотримання позичальником умов Програми та належного виконання умов цього договору позичальнику встановлюється особливий порядок виконання зобов`язання щодо своєчасної сплати процентів, а саме: протягом періоду повної компенсації процентів сплата процентів за договором у розмірі базової процентної ставки здійснюється Фондом розвитку підприємництва у зв`язку з наданням позичальнику компенсації; протягом періоду часткової компенсації процентів позичальник самостійно (за власні кошти) сплачує нараховані за договором проценти в розмірі компенсаційної процентної ставки, яка з урахуванням умов Програми становить 3 % річних, а решта нарахованих процентів у розмірі КЧП сплачується Фондом розвитку підприємництва у зв`язку з наданням позичальнику компенсації або позичальником у випадках та у строки, визначені цим договором.

Згідно з підпунктом 3.16.1 Договору проценти нараховуються щомісячно методом факт/факт у розмірі базової процентної ставки на основну суму боргу за строк правомірного користування основною сумою боргу.

Підпунктом 3.11.1 Договору встановлено, що позичальник зобов`язаний здійснити погашення основної суми боргу за кожним траншем не пізніше ніж на 365 календарний день з моменту отримання траншу незалежно від розміру діючого ліміту кредитування.

Пунктом 3.7 Договору кредитної лінії передбачено, що позичальник сплачує банку комісійну винагороду за надання кредиту в розмірі 0,5 % від суми максимального ліміту кредитування, комісійну винагороду за обслуговування кредиту в розмірі 0,326 % від суми максимального ліміту кредитування та комісійну винагороду за збільшення максимального ліміту кредитування в розмірі 0,826 %.

Крім того, за умовами пункту 2.7 Додаткового договору № 1 від 01.07.2021 до Договору кредитної лінії № 427_018 в доповнення до інших комісійних винагород, передбачених Кредитним договором, позичальник сплачує банку комісійну винагороду за здійснення банком операції з управління за кредитом, що пов`язана з отриманням Гарантії. Сплата комісійної винагороди здійснюється в розмірі 0,1 % річних від діючого ліміту кредитування, помноженого на ставку індивідуальної гарантії, станом на останній банківський день кожного місяця протягом строку включення кредитної операції до Портфеля кредитів, що розраховується щомісячно за методом 30/360, та сплачується щомісячно не пізніше 15 числа місяця, наступного за звітним.

Договір кредитної лінії та Додатковий договір № 1 підписані обома сторонами без зауважень та скріплені печатками.

З метою забезпечення належного виконання ТОВ «АЙДАР МИЛАМ» зобов`язань за Договором кредитної лінії між АТ «Ощадбанк» (кредитор) та ОСОБА_1 (поручитель) укладено договір поруки від 01.07.2021 № 427_018/31 (договір поруки 1), а також між АТ «Ощадбанк» (кредитор), ТОВ «АЙДАР МИЛАМ» (позичальник) та ОСОБА_2 (поручитель) укладено договір поруки від 01.07.2021 № 427_018/32 (договір поруки 2), за змістом пункту 2.1 яких поручитель безумовно, безвідклично та безоплатно зобов`язується перед кредитором відповідати солідарно з боржником за виконання в повному обсязі зобов`язання за кредитним договором, у тому числі того, що виникне у майбутньому.

Пунктом 2.2 договорів поруки встановлено, що поручитель відповідає перед кредитором за виконання зобов`язання у тому ж обсязі, що і боржник, у порядку, визначеному Договором кредитної лінії, у тому числі у разі повного чи часткового невиконання боржником зобов`язання щодо сплати процентів за користування кредитом, повернення частини кредиту, повернення кредиту при закінченні строку користування ним та щодо сплати комісійних винагород.

У випадку повного або часткового невиконання боржником зобов`язання в порядку та строки, встановлені кредитним договором, кредитор набуває права вимоги до боржника та поручителів, а поручителі та боржник з моменту порушення боржником зобов`язання відповідають перед кредитором як солідарні боржники (підпункт 3.2.2 договорів поруки). Підпунктом 3.2.3 договорів поруки встановлено, що кредитор має право вимагати виконання зобов`язання за кредитним договором на власний вибір, як від боржника та поручителів спільно, так і від будь-кого з них окремо, причому як в повному обсязі, так і частково.

Договори поруки підписано сторонами без зауважень.

Положеннями Закону України "Про Державний бюджет на 2020 рік", постанови Кабінету Міністрів України від 25.11.2020 №1151 "Деякі питання надання державних гарантій на портфельній основі у 2020 році" (далі - Порядок №1151), постанови Кабінету Міністрів України від 23.12.2020 №1317 "Про надання державних гарантій на портфельній основі у 2020 році" (далі - Постанова №1317) в Україні запроваджена та врегульована державна підтримка позичальників - суб`єктів господарювання у формі державних гарантій на портфельній основі.

Між державою (в особі міністра фінансів України Марченко С.М., який діяв від імені держави за дорученням Кабінету Міністрів України, на підставі Положення про Міністерство фінансів України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 № 375 (далі - Гарант) та АТ "Ощадбанк" (далі - Бенефіціар) укладено договір про надання державної гарантії на портфельній основі № 13010-05/271 від 31.12.2020.

Договір укладено для забезпечення співпраці сторін, пов`язаної з наданням державної підтримки суб`єктам мікропідприємництва, малого та середнього підприємництва як державних гарантій на портфельній основі на підставі Закону України "Про Державний бюджет України на 2020 рік".

За умовами п.2.1 договору гарантії гарант на умовах цього договору та в межах ліміту гарантії надає на користь бенефіціара безвідкличну гарантію з метою гарантування виконання принципалами (суб`єктами господарювання, яким надано кредит, включений до портфелю (1.1. договору гарантії)) частини своїх грошових зобов`язань перед бенефіціаром за кредитними договорами, включеними до портфеля.

Гарантія надається за кредитами, включеними до портфеля. Гарантія вважається наданою на користь бенефіціара з дати укладання цього договору (п.2.2., п.2.3. договору гарантії).

Ставка індивідуальної гарантії - ставка у %-му визначенні, що зазначена у сформованому на відповідну дату реєстрі та відповідає частині зобов`язань, що покрита гарантією, за кожним окремим кредитом, включеним до портфеля (п.1.1. договору гарантії).

Строк дії гарантії - період, що починається на дату укладання цього договору та закінчується в дату, яка випадає через 5 років з дати укладення цього договору.

Сума сплати за гарантією - сума, що визначається за формулою: ССГ = ? ПЗі х СІГІ/100, де ПЗі - прострочена заборгованість за основним боргом за і-им кредитом, включеним до портфеля, за яким настав та триває гарантійний випадок; СІГ - ставка індивідуальної гарантії за таким кредитом, включеним до портфеля (п.1.1 договору гарантії).

Згідно з п.2.5 договору гарантії ставка індивідуальної гарантії визначається на власний розсуд бенефіціара для кожного окремого кредиту та не може перевищувати 70% за кожним окремим кредитом.

Пунктами 3.1-3.3 договору гарантії передбачено, що з метою включення кредитів до портфеля бенефіціар формує реєстр, до якого включаються всі кредити, які бенефіціар визначив як такі, що включені до портфеля. Бенефіціар формує реєстр з кредитів, які відповідають під час першого включення таких кредитів до реєстру критеріям прийнятності. Включення кредитів до реєстру свідчить про те, що зобов`язання за такими кредитами є такими, що частково забезпечені гарантією з дати першого включення таких кредитів до реєстру.

У разі настання гарантійного випадку бенефіціар направляє гаранту вимогу, а агенту - копію вимоги разом з інформацією щодо сум, що належать до сплати гарантом, та підтверджувальними документами, не пізніше 10 числа місяця, наступного за місяцем, в якому виник Гарантійний випадок (п.5.1. договору).

Відповідно до п.5.5 договору гарантії гарант на підставі вимог, отриманих від бенефіціара, з урахуванням інформації агента щодо перевірки вимог сплачує на рахунок бенефіціара суму сплати за гарантією згідно з вимогою раз на місяць (але не пізніше 30 календарних днів після отримання відповідної вимоги) за умови одночасного дотримання таких вимог:

- гарант отримав вимогу, яка подана відповідно до умов цього договору;

- на момент отримання вимоги не закінчився строк дії гарантії;

- загальна сума виплачених бенефіціару сум сплати за гарантіями, з урахуванням суми, що підлягає виплаті згідно з вимогою, не перевищує ліміту гарантії;

- гарант отримав підтвердження від агента, що сума зазначена у вимозі, є сумою сплати за гарантією, що підлягає виплаті за гарантією згідно з умовами цього договору;

- здійснення гарантом виплати згідно з вимогою не суперечить вимогам чинного законодавства на момент здійснення такої виплати.

За змістом п.6.1 договору гарантії, у разі здійснення гарантом виплати суми сплати за гарантією за будь-яким проблемним кредитом бенефіціар зобов`язується відобразити в обліку виникнення заборгованості принципала перед бюджетом на суму здійсненої гарантом виплати суми сплати за гарантією та застосувати інструменти врегулювання заборгованості за таким проблемним кредитом.

Відповідно до п.п.6.2.1-6.2.2 п.6.2 договору гарантії з метою реалізації зворотної вимоги (регресу) гаранта до принципала та на виконання статті 6 Закону України "Про Державний бюджет України на 2020 рік" та вимог, передбачених пунктами 6.1 та 6.3 цього договору, бенефіціар, виступаючи на підставі Порядку та цього договору, зобов`язується:

- застосувати інструменти врегулювання заборгованості (в тому числі, але не виключно, за рахунок реалізації предмета забезпечення) за проблемним кредитом з метою погашення простроченої заборгованості перед бюджетом та зобов`язань позичальника зі сплати пені, нарахованої відповідно до пункту 6.8 цього договору за таким проблемним кредитом;

- здійснювати заходи щодо стягнення суми, сплаченої гарантом, з усіма процесуальними правами, що надаються позивачу (за винятком права: підпису заяви про повну або часткову відмову від заяви про порушення (відкриття) провадження у справі про банкрутство, підпису заяви про відмову від заяви з грошовими вимогами до боржника; підпису заяви про повне або часткове визнання позову, про повну або часткову відмову від позову, про зменшення розміру позовних вимог), в судах, а також органах нотаріату, органах державної виконавчої служби, з приватними виконавцями, арбітражними керуючими, адвокатами.

Пунктом 6.3 договору гарантії врегульовано, що кошти, отримані внаслідок застосування інструментів врегулювання заборгованості за проблемним кредитом, перераховуються на рахунок гаранта в сумі, пропорційній ставці індивідуальної гарантії за таким проблемним кредитом, та зараховуються гарантом насамперед у рахунок погашення простроченої заборгованості перед бюджетом, у зв`язку з чим бенефіціар робить відповідний бухгалтерський запис та зменшує заборгованість приниципала перед державним бюджетом.

У пунктах 13.13-13.14 договору гарантії сторони передбачили, що договір гарантії вступає в силу з моменту його підписання уповноваженими представниками сторін та скріплення їх підписів печатками сторін та діє до повного виконання сторонами своїх зобов`язань за цим договором.

Договір підписано обома сторонами та скріплено печатками без зауважень.

Відповідно до статті 509 Цивільного кодексу України (далі ЦК України) зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу, зокрема з договору.

Частиною 1 статті 1054 ЦК України передбачено, що за кредитним договором банк зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити відсотки.

Згідно зі статтею 553 ЦК України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов`язку; поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов`язання боржником. Відповідно до статті 554 ЦК України у разі порушення боржником зобов`язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя; поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.

Частиною 1 статті 543 ЦК України передбачено, що у разі солідарного обов`язку боржників кредитор має право вимагати виконання обов`язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо.

Згідно зі статтею 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами. Відповідно до статей 525, 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства; одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається. Порушенням зобов`язання, у відповідності до статті 610 ЦК України, є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання.

Згідно зі статтею 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику у строк та в порядку, що встановлені договором.

На виконання умов пунктів 2.1, 3.1, 3.2, 3.9 Договору кредитної лінії АТ «Ощадбанк» надало ТОВ «АЙДАР МИЛАМ» кредит у загальній сумі 4 800 000 грн 00 коп. шляхом перерахування грошових коштів з рахунку обліку основної суми боргу на поточний рахунок позичальника окремими траншами: 06.07.2021 - 700 000 грн 00 коп. (меморіальний ордер № 7219399513), 14.07.2021 - 1 500 000 грн 00 коп. (меморіальний ордер № 3176213913) та 19.07.2021 - 2 600 000 грн 00 коп. (меморіальний ордер № 6413154413). Надання траншів здійснено на підставі відповідних заяв позичальника на отримання кредиту № 1 від 06.07.2021, № 2 від 14.07.2021 та № 3 від 19.07.2021. Зазначене також підтверджується виписками з рахунків відповідача-1.

З урахуванням вимог статті 41 Закону України «Про Національний банк України» та Положення про організацію бухгалтерського обліку в банках України, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 04.07.2018 № 75, виписки з особових рахунків клієнтів є регістрами аналітичного обліку, вміщують записи про операції, здійснені протягом операційного дня, та є підтвердженням виконаних операцій. Виходячи із зазначеного, виписки по рахунках є належними доказами підтвердження видачі кредиту та наявності заборгованості.

Судом встановлено, що позичальник частково погасив основну суму боргу, а саме 27.01.2022 у сумі 200 000 грн 00 коп. та 11.02.2022 у сумі 200 000 грн 00 коп. У зв`язку з невиконанням позичальником зобов`язання з погашення основної суми боргу 19.07.2022 заборгованість за основним боргом у сумі 4 400 000 грн 00 коп. перенесена на рахунок обліку простроченої заборгованості. Також, за даними позивача, 29.07.2022 відповідачем сплачено 28618 грн 26 коп. в рахунок погашення основної заборгованості.

Виконання позичальником зобов`язання за Договором кредитної лінії частково, згідно зі ставкою індивідуальної гарантії в розмірі 50 % від суми кредиту, забезпечено державною гарантією на портфельній основі, наданою на підставі Договору про надання державної гарантії на портфельній основі № 13010-05/271 від 31.12.2020, укладеного між державою в особі Міністерства фінансів України (гарант) та АТ «Ощадбанк» (бенефіціар).

У зв`язку із настанням гарантійного випадку АТ «Ощадбанк» направив гаранту вимогу № 70/4-01/90410/2023 від 07.12.2023 про сплату за гарантією суми 2 535 401 грн 41 коп. За результатами розгляду зазначеної вимоги гарант перерахував АТ «Ощадбанк» суму 2 535 401 грн 41 коп. для відшкодування за кредитною операцією, що підтверджується платіжною інструкцією № 1473455318401 від 04.01.2024.

Суд зазначає, що у зв`язку зі здійсненням державою гарантійної виплати у позичальника з моменту такого виконання виникла прострочена заборгованість перед державою, а до держави перейшли права кредитора за кредитним договором та договорами поруки у розмірі частини обов`язку, що була виконана гарантом. Враховуючи часткові погашення заборгованості 05.09.2024 на суму 23560 грн 97 коп. та 21.04.2025 на суму 583 грн 61 коп. позивач просить стягнути відповідачів 2511256 грн 83 коп.

20.03.2026 позивач надіслав ТОВ «АЙДАР МИЛАМ» повідомлення про перехід прав кредитора за вих. № 55/5.3-02/36315/2026 від 13.03.2026, зазначив про виникнення за Договором кредитної лінії № 427_018 від 01.07.2021 простроченої заборгованості перед державою та щодо переходу до держави прав кредитора у розмірі частини обов`язку, що була виконана гарантом, з вимогою погасити заборгованість перед державою. Зазначене повідомлення відповідачем-1 виконане не було.

Судом враховується, що згідно з ч. 1 ст. 569 ЦК України гарант має право на зворотну вимогу (регрес) до боржника в межах суми, сплаченої ним за гарантією кредиторові, якщо інше не встановлено договором між гарантом і боржником.

Відповідно до положень ч. 8 ст. 17 Бюджетного кодексу України (далі - БК України) у разі виконання державою гарантійних зобов`язань перед кредиторами шляхом здійснення платежів за рахунок коштів державного бюджету, у суб`єктів господарювання з моменту такого виконання виникає прострочена заборгованість перед державою за кредитами, залученими під державні гарантії, в обсязі фактичних витрат державного бюджету, а до держави переходять права кредитора та право вимагати від таких суб`єктів господарювання погашення заборгованості в установленому законом порядку.

За правилами, встановленими ч. 9 ст. 17 БК України, прострочена заборгованість суб`єктів господарювання перед державою та перед банком-кредитором за кредитами, залученими під державну гарантію на портфельній основі, стягується банком-кредитором у порядку, встановленому законодавством щодо управління проблемними активами в банках України та відповідним правочином щодо надання державної гарантії на портфельній основі, з подальшим перерахуванням пропорційної частки в рахунок погашення заборгованості перед державою.

Своє право на зворотну вимогу до боржника (ч. 1 ст. 569 ЦК України) гарант реалізував шляхом наділення позивача повноваженнями на стягнення з відповідача-1 сплаченої відповідно до гарантії суми, що передбачено в п. 6.2 договору про надання державної гарантії на портфельній основі № 13010-05/271 від 31.12.2020. Стягнуті суми в подальшому перераховуються у погодженому порядку на рахунок гаранта.

Позичальник пп. 2.2.1.3 додаткового договору № 1 до кредитного договору визнав та підтвердив, що у разі виконання гарантом гарантійних зобов`язань перед банком шляхом здійснення платежів за рахунок коштів державного бюджету у позичальника з моменту такого виконання виникає прострочена заборгованість перед державою, а до держави переходять права кредитора та право вимагати від позичальника погашення заборгованості у способи та згідно процедур, встановлених порядком та договором про надання гарантії.

За вказаних обставин, враховуючи умови укладених між сторонами договорів, вимога позивача про стягнення з відповідача-1 простроченої заборгованості перед державою в сумі 2511256 грн 83 коп. визнається правомірною.

Положеннями ЦК України передбачені спеціальні способи захисту майнових інтересів кредитора на випадок невиконання чи неналежного виконання своїх зобов`язань боржником, які є видами забезпечення виконання зобов`язання. Одним із видів такого акцесорного зобов`язання є порука (ч. 1 ст. 546 ЦК України).

Відповідно до ст. 553 ЦК України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов`язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов`язання боржником. Порукою може забезпечуватися виконання зобов`язання частково або у повному обсязі. Поручителем може бути одна особа або кілька осіб.

Статтею 554 ЦК України унормовано, що у разі порушення боржником зобов`язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки. Особи, які за одним чи за декількома договорами поруки поручилися перед кредитором за виконання боржником одного і того самого зобов`язання, є солідарними боржниками і відповідають перед кредитором солідарно, якщо інше не встановлено договором поруки.

Приписами ст. 543 ЦК України передбачено, що у разі солідарного обов`язку боржників (солідарних боржників) кредитор має право вимагати виконання обов`язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо.

Як було встановлено судом, з метою забезпечення належного виконання ТОВ «АЙДАР МИЛАМ» зобов`язань за Договором кредитної лінії між АТ «Ощадбанк» (кредитор) та ОСОБА_1 (поручитель) укладено договір поруки від 01.07.2021 № 427_018/31, а також між АТ «Ощадбанк» (кредитор), ТОВ «АЙДАР МИЛАМ» (позичальник) та ОСОБА_2 (поручитель) укладено договір поруки від 01.07.2021 № 427_018/32, за змістом пункту 2.1 яких поручитель безумовно, безвідклично та безоплатно зобов`язується перед кредитором відповідати солідарно з боржником за виконання в повному обсязі зобов`язання за кредитним договором, у тому числі того, що виникне у майбутньому.

Пунктом 2.2 договорів поруки встановлено, що поручителі відповідають перед кредитором за виконання зобов`язання у тому ж обсязі, що і ТОВ «АЙДАР МИЛАМ», в порядку, визначеному Договором кредитної лінії, у тому числі, але не виключно у разі: повного чи часткового невиконання ТОВ «АЙДАР МИЛАМ» зобов`язання, зокрема, щодо сплати процентів за користування кредитом та/або повернення частини кредиту, і в тому числі згідно з графіком погашення кредиту (за його наявності), щодо повернення кредиту при закінченні строку користування ним, в тому числі у випадку дострокового повного/часткового погашення зобов`язання за вимогою кредитора, та/або щодо сплати комісійних винагород в строки, визначені кредитним договором; не відшкодування завданих кредитору збитків, які заподіяні в наслідок невиконання умов кредитного договору.

У випадку повного або часткового невиконання (неналежного виконання) ТОВ «АЙДАР МИЛАМ» зобов`язання в порядку та строки, встановлені кредитним договором, кредитор набуває права вимоги до боржника та поручителів щодо сплати заборгованості за порушеним зобов`язанням, а поручителі та ТОВ «АЙДАР МИЛАМ» з моменту порушення ТОВ «АЙДАР МИЛАМ» зобов`язання відповідають перед кредитором як солідарні боржники (пп. 3.2.2. договорів поруки).

Підпунктом 3.2.3 пункту 3.2 Договорів поруки 1 та 2 встановлено, що кредитор має право вимагати виконання зобов`язання за кредитним договором на власний вибір, як від боржника та поручителів спільно, так і від будь-кого з них окремо, причому як в повному обсязі, так і частково.

З метою реалізації, відповідно до умов Договору кредитної лінії, права вимоги до Поручителя, кредитор має право, але не зобов`язаний пред`явити (направити) Поручителям вимогу. Ненаправлення кредитором вимоги не позбавляє кредитора права вимоги у поручителя виконання зобов`язання відповідно до умов цього договору та законодавства. (пункт 3.2.4 Договору поруки).

Отже солідарний обов`язок відповідачів-2 та 3 щодо сплати основної заборгованості, відсотків та комісійної винагороди є безумовним і не залежить від направлення кредитором відповідної вимоги поручителю.

Однак позивачем направлено повідомлення про перехід прав кредитора №55/5.3-02/36884/2026 від 13.03.2026 ОСОБА_2 за адресою: АДРЕСА_1 , а ОСОБА_1 направлено повідомлення №55/5.3-02/36315/2026 від 13.03.2026 за адресою: АДРЕСА_2 .

В пп. 10.3.1 договорів поруки сторони погодили, що дія поруки за цим договором для цілей застосування та в розумінні ч. 4 ст. 559 Цивільного кодексу України становить 10 років з моменту підписання цього договору сторонами та його скріплення печатками сторін (за бажанням), тобто на час звернення з позовом порука не є припиненою.

Суд акцентує увага на тому, що здійснення Гарантом виплати за портфельною гарантією на підставі ст. 17 Бюджетного кодексу України та Договору гарантії видозмінює процедуру повернення коштів, проте не змінює матеріально-правової природи первинного боргу за Договором кредитної лінії. Порука за своєю юридичною природою є акцесорним (допоміжним) зобов`язанням (ст. 546, 553 ЦК України), яке слідує за основним зобов`язанням і зберігає свою чинність у повному обсязі при переході права вимоги й виникненні простроченої заборгованості перед Державою. Враховуючи безумовний та солідарний характер обов`язку Відповідачів-2 та 3 за Договорами поруки, виникнення простроченого боргу є підставою для солідарного стягнення зазначених коштів як з Основного боржника, так і з Поручителів.

Відповідно до положень ст.ст. 13, 73, 74 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Обов`язок доказування і подання доказів покладено на сторони.

Відповідач 2 у відзиві на позовну заяву заперечив проти задоволення позовних вимог, пославшись на форс-мажорні обставини.

Згідно зі ст. 617 ЦК України Особа, яка порушила зобов`язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов`язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили.

Відповідно до ст. 14-1 Закону України "Про торгово-промислові палати в Україні" форс-мажорними обставинами (обставинами непереборної сили) є надзвичайні та невідворотні обставини, що об`єктивно унеможливлюють виконання зобов`язань, передбачених умовами договору (контракту, угоди тощо), обов`язків згідно із законодавчими та іншими нормативними актами.

За змістом ч. 3 ст. 14 Закону України "Про торгово-промислові палати в Україні" форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили), а також торговельні та портові звичаї, прийняті в Україні, засвідчує Торгово-промислова палата України за зверненнями суб`єктів господарської діяльності та фізичних осіб.

Посилання відповідача на лист Торгово-промислової палати України №2024/02.0-7.1 від 28.02.2022, яким засвідчено, що військова агресія Російської Федерації проти України є форс-мажорною обставиною та є підставою для звільнення його від відповідальності за договором, суд відхиляє з огляду на наступне.

Згідно з позицією Верховного Суду, викладеною в постанові від 31.08.2022 у справі №910/15264/21, між обставинами непереборної сили та неможливістю належного виконання зобов`язання має бути причинно-наслідковий зв`язок. Тобто неможливість виконання зобов`язання має бути викликана саме обставиною непереборної сили, а не обставинами, ризик настання яких несе учасник правовідносин.

Крім того, суд виходить із фундаментального розмежування між інститутом звільнення від відповідальності за порушення зобов`язання (ст. 617 ЦК України) та припиненням зобов`язання неможливістю його виконання (ст. 607 ЦК України). Заборгованість за кредитним договором є грошовим зобов`язанням. Відповідно до загальновизнаного принципу цивільного права «genus nunquam perit» (рід (гроші в даному виадку як родова річ) не гине) та ч. 1 ст. 625 ЦК України, грошове зобов`язання не може бути припинене неможливістю виконання. Обставини непереборної сили можуть слугувати підставою для звільнення боржника від застосування штрафних санкцій (неустойки, пені), однак у жодному разі не анулюють його обов`язок повернути суму основного боргу та сплатити проценти за фактичний час користування кредитними коштами.

Зі змісту листа ТПП № 2024/02.0-7.1 від 28.02.2022 вбачається, що він не містить ідентифікуючих ознак конкретного договору, контракту, угоди тощо, виконання яких стало неможливим через наявність форс-мажорних обставин (введення військового стану в Україні). Також вказаний лист ТПП видано без дослідження наявності причинно-наслідкового зв`язку між настанням вказаних обставин та неможливістю виконання відповідачем конкретного зобов`язання (поставки товару в строк). До того ж відповідачами, не надано будь-яких доказів, що саме введення воєнного стану призвело до унеможливлення виконання ними зобов`язань за спірним договором.

Отже, сама наявність вказаного листа ТПП № 2024/02.0-7.1 від 28.02.2022 не є підставою для звільнення відповідачів від відповідальності за неналежне виконання зобов`язання.

Також відповідач-2 у відзиві на позовну заяву заперечив проти задоволення позовних вимог, оскільки щодо основного боржника - ТОВ «АЙДАР МИЛАМ» - підлягає застосуванню мораторій, який зупиняє примусове стягнення за основним зобов`язанням, відсутні й підстави для примусового стягнення з поручителів, відповідальність яких є похідною від обсягу відповідальності боржника.

Суд зазначає, що у додатках до письмових пояснень від 25.06.2026 позивачем надано відповідь про відмову у застосуванні мораторію, яка надіслана поштою директору відпоідвача-1 - ОСОБА_1 24.06.2026 що є поштою адресата у листі до банку про застосування мораторію, а також на електронну адресу відповідача-1 - ІНФОРМАЦІЯ_3.

Згідно з п.23 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» Цивільного кодексу України Кредитор на підставі отриманої заяви та доданих до неї документів протягом 20 робочих днів з дня їх отримання приймає рішення про застосування мораторію або відмову у застосуванні мораторію.

Кредитор надсилає рішення, передбачене абзацом першим цього пункту, у письмовій або електронній формі на юридичну або електронну адресу позичальника, зазначену в договорі кредиту (позики), негайно у день прийняття такого рішення.

У разі неподання позичальником документів, що підтверджують інформацію, зазначену у заяві, або надання недостовірної інформації кредитор має право відмовити позичальнику у застосуванні мораторію.

Даючи оцінку запереченням Відповідача-2 щодо мораторію, суд керується засадами добросовісності (п. 6 ч. 1 ст. 3 ЦК України) та доктриною заборони суперечливої поведінки, яка є усталеною у практиці Великої Палати Верховного Суду. Рішення Банку про відмову у застосуванні мораторію є чинним приватноправовим актом, який відповідно до п. 25 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України підлягає оскарженню в окремому позовному провадженні. За відсутності судового рішення про визнання зазначеної відмови незаконною, посилання Відповідача-2 на імунітет від стягнення оцінюється судом як суперечлива поведінка, спрямована на ухилення від виконання грошового зобов`язання, що суперечить межам здійснення цивільних прав (ст. 13 ЦК України).

Оскільки відповідач-1 чи відповідач-2 не реалізували своє право на оскарження цієї відмови у встановленому законом порядку, а судом не встановлено наявності рішення суду про визнання такої відмови незаконною, відмова Банку є чинною, а мораторій не застосованим. Сам факт подання заяви про мораторій (за наявності офіційної відмови банку) не зупиняє перебіг строків та не створює автоматичного імунітету від стягнення заборгованості.

Отже, за результатами розгляду справи позовні вимоги підлягають повному задоволенню. Солідарному стягненню з відповідачів на користь позивача підлягає заборгованість перед державною за Договором кредитної лінії № 427_018 від 01.07.2021 у сумі 2511256 грн 83 коп.

Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 129 ГПК України судовий збір у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. В даному випадку також підлягає застосування ч.3 ст.4 Закону України «Про судовий збір», якою врегульовано, що при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.

Керуючись ст.ст. 129, 232- 233, 236- 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути солідарно з Товариства з обмеженою відповідальністю «АЙДАР МИЛАМ» (Україна, 93500, Луганська обл., Новоайдарський р-н, селище міського типу Новоайдар, ВУЛИЦЯ ВЕЛИКИЙ ШЛЯХ, будинок 64 А, ідентифікаційний код 39496064), ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , паспорт НОМЕР_1 , виданий Новоайдарським РС УДМС України в Луганській області, адреса реєстрації - АДРЕСА_3 , РНКОПП НОМЕР_2 ) та ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , паспорт НОМЕР_3 , виданий Ленінським РВ УМВС України в Луганській області, адреса реєстрації - АДРЕСА_4 , РНКОПП НОМЕР_4 ) на користь акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» в особі філії - Луганського обласного управління АТ «Ощадбанк» (Україна, 01001, місто Київ, вул.Госпітальна, будинок 12Г, ідентифікаційний код 09304612, реквізити рахунку позивача: № НОМЕР_5 , МФО: 304665, код отримувача: 09304612) прострочену заборгованість перед державою за Договором кредитної лінії № 427_018 від 01.07.2021, укладеним між Товариством з обмеженою відповідальністю «АЙДАР МИЛАМ» та акціонерним товариством «Державний ощадний банк України» в особі філії - Луганського обласного управління АТ «Ощадбанк», та залученим під держану гарантію на портфельній основі, у розмірі 2 511 256 грн 83 коп.

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «АЙДАР МИЛАМ» (Україна, 93500, Луганська обл., Новоайдарський р-н, селище міського типу Новоайдар, ВУЛИЦЯ ВЕЛИКИЙ ШЛЯХ, будинок 64 А, ідентифікаційний код 39496064) на користь акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» в особі філії - Луганського обласного управління АТ «Ощадбанк» (Україна, 01001, місто Київ, вул.Госпітальна, будинок 12Г, ідентифікаційний код 09304612, реквізити рахунку позивача: № НОМЕР_5 , МФО: 304665, код отримувача: 09304612) судовий збір у сумі 10045 грн 03 коп.

4. Стягнути з ОСОБА_1 (ІНФОРМАЦІЯ_1, паспорт НОМЕР_1 , виданий Новоайдарським РС УДМС України в Луганській області, адреса реєстрації - АДРЕСА_3 , РНКОПП НОМЕР_2 ) на користь акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» в особі філії - Луганського обласного управління АТ «Ощадбанк» (Україна, 01001, місто Київ, вул.Госпітальна, будинок 12Г, ідентифікаційний код 09304612, реквізити рахунку позивача: № НОМЕР_5 , МФО: 304665, код отримувача: 09304612) судовий збір у сумі 10045 грн 03 коп.

5. Стягнути з ОСОБА_2 (ІНФОРМАЦІЯ_2, паспорт НОМЕР_3 , виданий Ленінським РВ УМВС України в Луганській області, адреса реєстрації - АДРЕСА_4 , РНКОПП НОМЕР_4 ) на користь акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» в особі філії - Луганського обласного управління АТ «Ощадбанк» (Україна, 01001, місто Київ, вул.Госпітальна, будинок 12Г, ідентифікаційний код 09304612, реквізити рахунку позивача: № НОМЕР_5 , МФО: 304665, код отримувача: 09304612) судовий збір у сумі 10045 грн 03 коп.

6. Видати накази після набрання рішенням законної сили.

7. Оприлюднити на офіційному вебпорталі судової влади України оголошення (повідомлення) про ухвалення рішення у справі №913/69/26, текст якого додається.

Відповідно до ст. 241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене до Східного апеляційного господарського суду у строки, передбачені ст. 256 ГПК України, та порядку, визначеному ст. 257 ГПК України.

Повний текст рішення складено та підписано 13.08.2026.

Суддя Злепко Н.І.