Решение № 138948392, 12.08.2026, Вільногірський міський суд Дніпропетровської області

Справа № 174/708/26

п/с 2/174/495/2026

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 серпня 2026 року м. Вільногірськ

Вільногірський міський суд Дніпропетровської області в складі:

головуючого судді - Ілюшик І.А.,

за участю: секретаря Троцько О.В.,

представника позивача ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні у загальному позовному провадженні, в залі суду в м. Вільногірськ, Дніпропетровської області, цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про визначення місця проживання дитини разом з батьком, третя особа Виконавчий комітет Вільногірської міської ради Дніпропетровської області

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_2 звернувся до суду з даним позовом вказуючи, що в період з 2013 року по 2018 рік він та ОСОБА_3 перебували в романтичних стосунках від яких мають малолітнього сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та який, з моменту народження зареєстрований разом з ним за адресою: АДРЕСА_1 .

Після припинення романтичних стосунків, сторони проживають окремо за різними адресами. ОСОБА_4 фактично проживає за двома адресами, з батьком за адресою: АДРЕСА_2 , переважно в будні дні, а з матір`ю за адресою: АДРЕСА_3 , переважно в вихідні дні.

В періоди проживання дитини разом з матір`ю на сина з боку матері здійснюється негативний вплив, дитині демонструється соціально негативна форма поведінки, толерується вживання алкогольних напоїв та тютюнових виробів, ведення розгульного способу життя, вживання ненормативної лексики. В періоди проживання сина з матір`ю відбувалися неодноразові випадки погіршення навчання, невиконання домашніх завдань та навіть пропусків навчання. Також неодноразовими були випадки маніпуляцій з боку відповідача щодо неповернення дитини позивачу.

У зв`язку з викладеними обставинами, позивач звернувся до служби у справах дітей Вільногірської міської ради Дніпропетровської області з відповідною заявою від 24.11.2025, що свідчить про існування між сторонами спору щодо місця проживання дитини, який сторони не можуть врегулювати самостійно та у зв`язку з чим, позивач вимушений звертатися до суду з даним позовом, так як вважає, що в найкращих інтересах сина буде визначення місця проживання дитини разом з ним.

Ухвалою Вільногірського міського суду Дніпропетровської області від 17.06.2026 у справі відкрито загальне позовне провадження та призначено підготовче засіданні.

13.07.2026 представник позивача ОСОБА_2 , адвокат Точилін М.В. надав до суду заяву про проведення підготовчого засідання без його участі та участі позивача, позивач не заперечує щодо закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті (а.с. 51).

Ухвалою Вільногірського міського суду Дніпропетровської області від 13.07.2026 закрито підготовче провадження, справа призначена до розгляду в судовому засіданні.

Позивач ОСОБА_2 в судове засідання не зявився, про день, час та місце судового засідання повідомлений належним чином.

Представник позивача ОСОБА_2 , адвокат Точилін М.В. в судове засідання зявився, позов підтримав, просив його задовольнити з тих підстав, що після припинення спільного проживання син сторін проживав з батьком, а у вихідні дні з матірю. В періоди проживання дитини разом з матір`ю на сина з боку матері здійснювався негативний вплив, відбувалися неодноразові випадки погіршення навчання, невиконання домашніх завдань та навіть пропусків навчання. Відповідач веде неналежний спосіб життя. Позивач офіційно працевлаштований, має квартиру де проживає з дитиною, а також разом із дитиною проживає у с. Мар`янівка, де проживає матір позивача, яка допомагає доглядати дитину.

Представник третьої особи виконавчого комітету Вільногірської міської ради Дніпропетровської області Тучинська Л.Ю., в судове засідання не з явилась, надала заяву про розгляд справи за відсутності представника виконавчого комітету Вільногірської міської ради Дніпропетровської області, позовні вимоги підтримує в повному обсязі (а.с. 47).

Відповідач ОСОБА_3 в судове засідання не з`явилась, про день, час та місце судового розгляду повідомлена належним чином.

Заслухавши представника позивача, дослідивши матеріали справи, суд дійшов наступного висновку.

Так, судом встановлено, що згідно копії свідоцтва про народження Серія НОМЕР_1 від 27.09.2016, ОСОБА_4 народився ІНФОРМАЦІЯ_1 , його батьком є ОСОБА_2 , а матір`ю ОСОБА_5 (а.с. 13).

Згідно копії Відомості про зареєстрованих у житловому приміщенні осіб № 2061 від 19.11.2025 за адресою: АДРЕСА_4 зареєстровані: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з 27.09.2016 по т.ч. та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , з 25.01.2008 по т.ч. (а.с. 14).

Факт звернення позивача до ССД Вільногірської міської ради Дніпропетровської області про надання рішення органу опіки та піклування про доцільність визначення місця проживання сина з ним, підтверджено копією його заяви від 24.11.2025 (а.с. 15).

Відповідно до копії довідки про доходи, виданої 20.11.2025 за № 453, ОСОБА_2 працює у ТОВ «Склянний Альянс» на посаді майстра з ремонту транспорту, його дохід за період з 01.05.2025 по 31.10.2025 становить 131 999,24 грн та місцем роботи ОСОБА_2 характеризується позитивно, що підтверджується виробничою характеристикою на його їм`я (а.с. 16, 17).

Згідно копії Витягу про реєстрацію права власності на нерухоме майно Серія ССІ № 187612 від 25.12.2007, ОСОБА_2 є власником квартири за адресою: АДРЕСА_4 (а.с. 18).

Згідно копії Витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності за № 46378732 від 27.10.2015, ОСОБА_6 (мати позивача) є власником житлового будинку з прилеглими до нього будівлями та спорудами за адресою: АДРЕСА_5 (а.с. 19, 20).

З копії Акта № 159 обстеження умов проживання від 12.12.2025, проведеного за місцем мешкання ОСОБА_2 за адресою: АДРЕСА_5 вбачається, що для проживання, утримання, виховання, навчання малолітнього ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , створені належні умови батьком. Мати дитини гр. ОСОБА_7 не приймає участі в утриманні дитини, також мати має попередження ССД щодо неналежного виконання батьківських обов`язків (а.с. 21).

В період з 12.12.2025 по 18.12.2025 фахівцями із соціальної роботи Комунального некомерційного підприємства «Центр надання соціальних послуг» Вільногірської міської ради Дніпропетровської області (далі КНП «ЦНСП» ВМР ДО) здійснено оцінку потреб сім`ї за місцем проживання батька дитини ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , за адресою: АДРЕСА_5 , де спільно проживають малолітній син ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та бабуся дитини ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , та встановлено, що складні життєві обставини у родині відсутні. ОСОБА_2 відповідально ставиться до виконання батьківських обов`язків, забезпечує належні умови проживання, навчання, виховання та всебічного розвитку дитини. Батько приділяє увагу стану здоров`я сина, організовує його дозвілля, сприяє формуванню емоційної стабільності та соціальної адаптації дитини. У родині підтримуються доброзичливі стосунки.

За місцем проживання матері дитини ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , за адресою: АДРЕСА_6 , провести оцінювання потреб та скласти Акт оцінки потреб сім`ї/особи станом на 18.12.2025 не вдалося. Запланований за попередньою домовленістю з ОСОБА_7 на 11.12.2025 візит було проігноровано. У подальші дні зв`язатися з ОСОБА_8 також не вдалося (а.с. 22-33).

Листом від 10.12.2025 № 706 КП «Вільногірський МЦ ПМСД» повідомлено ССД Вільногірської міської ради Дніпропетровської області, що у ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , декларація укладена з лікарем-педіатром ОСОБА_9 з 28.05.2024. При укладенні декларації контактна особа вказано батько ОСОБА_2 (а.с. 34).

06.11.2025 на адресу ССД Вільногірської міської ради Дніпропетровської області надійшло клопотання від адміністрації Вільногірського ліцею № 4 Вільногірської міської ради Дніпропетровської області, яка занепокоєна безвідповідальним ставленням матері, ОСОБА_10 , щодо виховання та навчання неповнолітнього ОСОБА_4 , 2016 р.н., учня 3-Б класу Вільногірського ліцею № 4 Вільногірської міської ради Дніпропетровської області та просить вплинути на вирішення питання щодо належного виконання батьківських обов`язків (а.с. 35).

З копії психолого-педагогічної характеристики з місця навчання дитини ОСОБА_4 вбачається, що останній навчається у Вільногірському ліцеї № 4 Вільногірської міської ради Дніпропетровської області з першого класу та за місцем навчання характеризується позитивно. Батьки спільного шлюбу не укладали. Родина проживає окремо близько 7 років, і з того часу дитина проживає почергово у двох батьків. Під час перебування ОСОБА_11 на роботі, догляд за ОСОБА_12 здійснює його матір, бабуся хлопчика, ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , пенсіонерка за інвалідністю, не працює. Зі слів батька, саме він забезпечує виховання, навчання та освітній супровід дитини з раннього віку: самостійно оформлював документи для зарахування ОСОБА_12 до дитячого садочку та ліцею, підтримує регулярний зв`язок із класним керівником. Матір хлопчика періодично виходить і знову приєднується до батьківського чату класу у Viber, стабільного зв`язку із закладом освіти не підтримує. Коли дитина перебуває у матері, на уроках неуважний, сонний, розсіяний. За спостереженнями педагогів, у період проживання з батьком та за участі бабусі навчання дитини є стабільним і результативним: Гліб регулярно відвідує очні та дистанційні заняття, своєчасно виконує домашні завдання, дотримується освітнього режиму. У цей час спостерігається позитивна динаміка навчальних досягнень, сформованість навичок самоорганізації, емоційна врівноваженість і спокійна поведінка. Під час перебування дитини з матір`ю адміністрацією закладу освіти неодноразово фіксувалися пропуски навчальних занять, у тому числі дистанційних, без належного інформування школи та без поважних причин. У зазначені періоди відмічалося порушення освітнього режиму, нерегулярний вихід дитини на зв`язок із педагогами, зниження навчальної мотивації та потреба в додатковому педагогічному супроводі. Батько є для дитини ключовою фігурою підтримки та опори. Спільні активності з батьком мають позитивний емоційний вплив та сприяють стабілізації психоемоційного стану дитини. Адміністрацією закладу освіти фіксувалися окремі ситуації занепокоєння щодо належного забезпечення освітніх та безпекових потреб дитини під час перебування з матір`ю, що стало підставою для службового реагування в межах компетенції закладу освіти та інформування відповідних служб (а.с. 36, 37).

Рішенням виконавчого комітету Вільногірської міської ради Дніпропетровської області Про доцільність визначення місця проживання малолітнього ОСОБА_4 № 28/0/7-26 від 21.01.2026 визнано доцільним визначення місця проживання малолітнього ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з батьком, гр. ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , за адресою: АДРЕСА_5 (а.с. 38).

Відповідно до ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін (ч. 1 ст. 12 ЦПК України).

Згідно із ч. 1 ст. 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування (ч. 1 ст. 77 ЦПК України).

Згідно ст. 79 ЦПК України, достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.

Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування (ч. 1 ст. 80 ЦПК України)

Відповідно до положень ч. 3 ст. 12, ч. 1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно із ч. 6 ст. 81 ЦПК України, доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

У ч. 1 ст. 89 ЦПК України визначено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Згідно положень ч. 2, 3, 6 ст. 29 ЦК України фізична особа, яка досягла чотирнадцяти років, вільно обирає собі місце проживання, за винятком обмежень, які встановлюються законом. Місцем проживання фізичної особи у віці від десяти до чотирнадцяти років є місце проживання її батьків (усиновлювачів) або одного з них, з ким вона проживає, опікуна або місцезнаходження навчального закладу чи закладу охорони здоров`я тощо, в якому вона проживає, якщо інше місце проживання не встановлено за згодою між дитиною та батьками (усиновлювачами, опікуном) або організацією, яка виконує щодо неї функції опікуна. У разі спору місце проживання фізичної особи у віці від десяти до чотирнадцяти років визначається органом опіки та піклування або судом. Фізична особа може мати кілька місць проживання.

Аналогічно, відповідно до ст. 160 СК України місце проживання дитини, яка не досягла десяти років, визначається за згодою батьків. Місце проживання дитини, яка досягла десяти років, визначається за спільною згодою батьків та самої дитини. Якщо батьки проживають окремо, місце проживання дитини, яка досягла чотирнадцяти років, визначається нею самою.

Отже, місце проживання дитини у віці від 10 до 14 років визначається саме за спільною згодою батьків, а також самої дитини.

Згідно ст. 141 СК України, мати і батько мають рівні права та обов`язки щодо дитини.

Відповідно до ст. 11 ЗУ «Про охорону дитинства» сім`я є природним середовищем для фізичного, духовного, інтелектуального, культурного, соціального розвитку дитини, її матеріального забезпечення і несе відповідальність за створення належних умов для цього. Кожна дитина має право на проживання в сім`ї разом з батьками або в сім`ї одного з них та на піклування батьків. Батько і мати мають рівні права та обов`язки щодо своїх дітей. Предметом основної турботи та основним обов`язком батьків є забезпечення інтересів своєї дитини.

Згідно з вимогами ст. 157 СК України питання виховання дитини вирішується батьками спільно.

За ст. 161 СК України, якщо мати та батько, які проживають окремо, не дійшли згоди щодо того, з ким із них буде проживати малолітня дитина, спір між ними може вирішуватися органом опіки та піклування або судом.

Гарантоване ст. 55 Конституції України й конкретизоване у законах України право на судовий захист передбачає можливість звернення до суду за захистом порушеного права, але вимагає, щоб твердження позивача про порушення було обґрунтованим. Таке порушення прав має бути реальним, стосуватися індивідуально виражених прав або інтересів особи, яка стверджує про їх порушення.

Таким чином, правом на звернення до суду за захистом наділена особа у разі порушення (можливого порушення), невизнання або оспорювання саме її прав, свобод чи інтересів, а також у разі звернення до суду органів і осіб, яким законом надано право захищати права, свободи та інтереси інших осіб або державні та суспільні інтереси.

Відтак суд повинен установити, чи були порушені (чи існує можливість порушення), не визнані або оспорювані права, свободи чи інтереси цих осіб, і залежно від установленого вирішити питання про задоволення позовних вимог або відмову в їх задоволенні.

Відсутність порушеного, невизнаного або оспореного відповідачем приватного (цивільного) права (інтересу) позивача є самостійною підставою для відмови в позові (постанови ВС від 15 січня 2025 року справа № 755/15383/23, від 15 березня 2023 року в справі № 753/8671/21).

Щодо з`ясування думки ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в судовому засіданні представник позивача пояснив, що дитина на час розгляду справи не досягла десятирічного віку, проживає із батьком і має бажання проживати саме з батьком, висновком органу опіки та піклування визнано доцільним визначення місця проживання малолітнього ОСОБА_4 , з батьком, гр. ОСОБА_2 , тому отримати інформації щодо думки дитини можливо з висновку органу опіки і піклування та письмових доказів без заслуховування думки безпосередньо від дитини в залі судового засідання. Клопотання про допит свідків також не заявлялось.

В процесі судового розгляду встановлено, що малолітній син сторін ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживає із батьком. Жодних заперечень відповідача (матері дитини) стосовно визначення місця проживання дитини разом із батьком матеріали справи не містять та такі не встановлені судом. Крім того, факт відсутності між батьками дитини спору щодо її місця проживання підтверджується висновком органу опіки і піклування виконавчого комітету Вільногірської міської ради Дніпропетровської області, відповідно до якого мати дитини ОСОБА_3 в письмовій заяві до Служби у справах дітей Вільногірської міської ради Дніпропетровської області пояснила, що не заперечує, щоб син проживав разом з батьком (а.с. 38).

За таких обставин суд доходить висновку про відмову у позові з огляду на відсутність правових підстав для втручання держави у сімейні відносини, врегульовані за згодою (домовленістю) їх учасників, та недоведеність необхідності захисту інтересів позивача та неповнолітньої дитини, як на час пред`явлення позову, так і на час ухвалення судового рішення.

Схожих висновків у подібних правовідносинах дійшов Верховний Суд у постановах від 17 грудня 2025 року у справі № 643/4568/24, від 28 листопада 2025 року у справі № 569/6638/24.

Недоведеність порушених прав позивача, які б підлягали захисту в судовому порядку, а також відсутність підстав вважати, що інтереси дитини потребують судового захисту, є підставою для відмови у позові, а не підставою для закриття провадження у справі. Наведене узгоджується із позицією Верховного Суду, викладеною у постановах від 10 липня 2024 року у справі № 127/16211/23, 10 грудня 2024 року у справі № 299/8679/23.

Суд також звертає увагу на те, що відмова в позові щодо визначення місця проживання дитини із позивачем не позбавляє останнього права звернутися до суду з вимогами про визначення місця проживання дитини у разі, якщо в подальшому відповідач порушуватиме питання про зміну її місця проживання.

Виходячи з цього, у задоволенні позову ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про визначення місця проживання дитини разом з батьком, третя особа Виконавчий комітет Вільногірської міської ради Дніпропетровської області слід відмовити.

Судові витрати віднести на рахунок позивача (п. 2 ч. 2 ст. 141 ЦПК України).

Керуючись ст. 12, 76-81, 141, 258, 259, 263-265 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

У задоволенні позову ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про визначення місця проживання дитини разом з батьком, третя особа Виконавчий комітет Вільногірської міської ради Дніпропетровської області відмовити.

Судові витрати віднести на рахунок позивача.

На рішення суду може бути подана апеляційна скарга безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду протягом 30 днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя І.А.Ілюшик