Постановление суда № 138936617, 11.08.2026, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

11 серпня 2026 рокуСправа № 280/4009/25 м. Запоріжжя

Запорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Максименко Л.Я, розглянувши в порядку письмового провадження заяву Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області про прийняття звіту щодо виконання судового рішення в адміністративній справі

за позовною заявою ОСОБА_1

до Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області

про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 30.07.2025 у справі №280/4009/25 позовні вимоги ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Київській області (08500, м.Фастів, Київська область, вул. Саєнка Андрія, буд. 10, код ЄДРПОУ 22933548), Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області (69005, м. Запоріжжя, пр. Соборний, 158-Б, код ЄДРПОУ 20490012) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії задоволено частково.

Визнано протиправним та скасовано рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Київській області від 11.04.2025 №083850025599 про відмову у призначенні пенсії ОСОБА_1 .

Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Київській області зарахувати до страхового стажу ОСОБА_1 періоди роботи з 15.10.1992 по 18.02.2002 згідно записів трудової книжки серії НОМЕР_2 від 07.07.1989.

Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України у Київській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 04.04.2025 про призначення пенсії за віком відповідно до пункту 3 ч. 1 ст. 115 ЗУ Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування та прийняти рішення з урахуванням правової оцінки, наданої судом у цьому рішенні та зарахованим до страхового стажу періодом роботи.

В іншій частині позовних вимог, - відмовлено.

Стягнуто на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 726 (сімсот двадцять шість) грн. 72 коп. за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Київської області.

Рішення набрало законної сили 11.03.2026.

25.06.2026 до суду надійшла заява представника ОСОБА_1 вх. № 35655 про встановлення судового контролю.

Ухвалою Запорізького окружного адміністративного суду від 30 червня 2026 року встановлено судовий контроль за виконанням рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 30.07.2025 у справі №280/4009/25 та зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України у Київській області у місячний строк з дня набрання цією ухвалою законної сили подати до Запорізького окружного адміністративного суду звіт про виконання судових рішень у справі №280/4009/25.

20.07.2026 Головним управлінням Пенсійного фонду України у Київській області подано до Запорізького окружного адміністративного суду заяву вх. № 41167, відповідно до якої Головне управління Пенсійного фонду України у Київській області просить прийняти звіт про виконання постанови суду.

Станом на 11.08.2026 заперечення на Звіт до суду не надходили.

Суд, розглянувши заяву відповідача, дослідивши звіт про виконання постанови суду, зазначає наступне.

Згідно із статтею 129-1 Конституції України, суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку.

Частинами 1, 2, 4 статті 13 Закону України Про судоустрій і статус суддів від 02.06.2016 № 1402-VIII визначено, що судове рішення, яким закінчується розгляд справи в суді, ухвалюється іменем України. Судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України. Обов`язковість урахування (преюдиційність) судових рішень для інших судів визначається законом. Невиконання судових рішень має наслідком юридичну відповідальність, установлену законом.

Відповідно до статті 370 Кодексу адміністративного судочинства України, судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

Вказаною нормою законодавець встановив обов`язок учасників справи щодо обов`язкового виконання рішень суду та їх відповідальність за невиконання таких рішень. Зазначена норма не передбачає будь-яких припущень або виключень щодо виконання частини судового рішення, не визначає яку частину рішення сторона повинна виконати обов`язково, а яку може не виконувати за наявності будь-яких причин.

Конституційний Суд України, розглядаючи справу № 1-7/2013 у Рішенні від 26.06.2013, звернув увагу, що вже неодноразово вказував на те, що виконання судового рішення є невід`ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави (пункт 2 мотивувальної частини Рішення від 13.12.2012 № 18-рп/2012); невиконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий розгляд судом (пункт 3 мотивувальної частини Рішення від 25.04.2012 № 11-рп/2012).

Європейський Суд з прав людини звертає увагу на те, що судове та виконавче провадження є першою та другою стадіями у загальному провадженні (рішення у справі Скордіно проти Італії. Таким чином, виконання рішення не відокремлюється від судового розгляду і провадження повинно розглядатися загалом (рішення у справі Сіка проти Словаччини).

Обов`язковість судового рішення є важливою складовою права особи на справедливий суд, що гарантоване статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, та однією з основних засад судочинства, визначених статтями 129, 129-1 Конституції України, статтями 2, 14, 370 КАС України та статтею 13 Закону України Про судоустрій і статус суддів. Обов`язковість судового рішення означає, що таке рішення буде виконано своєчасно (у розумні строки), належним чином (у спосіб, визначений судом) та у повному обсязі (у точній відповідності до приписів мотивувальної та резолютивної частин рішення).

В адміністративному судочинстві обов`язковість виконання судового рішення має особливо важливе значення, оскільки, виходячи із завдань адміністративного судочинства щодо ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень, судовий захист може вважатися ефективним лише за умови своєчасного та належного виконання судового рішення, зазвичай, боржником в яких є держава в особі її компетентних органів, а тому, адміністративні суди, які, здійснюючи судовий контроль та застосовуючи інші пов`язані процесуальні засоби, повинні максимально сприяти реалізації конституційної засади обов`язковості судового рішення.

Суд зазначає, що з метою забезпечення права особи на ефективний судовий захист в адміністративному судочинстві існує інститут судового контролю за виконанням судового рішення.

Відповідно до частин 1, 3 статті 382-2 КАС України, суд розглядає звіт суб`єкта владних повноважень про виконання судового рішення протягом десяти днів з дня його надходження в порядку письмового провадження, а за ініціативою суду чи клопотанням сторін - у судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду питання, не перешкоджає судовому розгляду.

До звіту додаються: 1) довіреність або інший документ, що посвідчує повноваження представника, якщо звіт поданий представником і такі документи раніше не подавалися; 2) докази направлення копій звіту та доданих до нього матеріалів іншим учасникам справи з урахуванням положень статті 44 цього Кодексу.

Відповідно до частини 1 3 статті 382-3 КАС України, за наслідками розгляду звіту суб`єкта владних повноважень суд постановляє ухвалу про прийняття або відмову у прийнятті звіту, яку може бути оскаржено в апеляційному порядку за правилами частини 5 статті 382-1 цього Кодексу.

Оскарження ухвали не зупиняє її виконання.

Суд відмовляє у прийнятті звіту, якщо суб`єктом владних повноважень не наведено обґрунтовані обставини, які ускладнюють виконання судового рішення, або заходи, які вживаються ним для виконання судового рішення, на переконання суду, є недостатніми для своєчасного та повного виконання судового рішення.

Суд також відмовляє у прийнятті звіту, якщо звіт подано без додержання вимог частин 2 та/або 3 статті 382-2 цього Кодексу.

У разі постановлення ухвали про відмову у прийнятті звіту суд накладає на керівника суб`єкта владних повноважень штраф у сумі від двадцяти до сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а також додатково може встановити новий строк подання звіту відповідно до частини третьої статті 382-1 цього Кодексу або за власною ініціативою розглянути питання про зміну способу і порядку виконання судового рішення.

Так, рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 30.07.2026 у справі №280/4009/25 зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України у Київській області зарахувати до страхового стажу ОСОБА_1 періоди роботи з 15.10.1992 по 18.02.2002 згідно записів трудової книжки серії НОМЕР_2 від 07.07.1989. Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України у Київській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 04.04.2025 про призначення пенсії за віком відповідно до пункту 3 ч. 1 ст. 115 ЗУ Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування та прийняти рішення з урахуванням правової оцінки, наданої судом у цьому рішенні та зарахованим до страхового стажу періодом роботи.

Головне управління Пенсійного фонду України у Київській області надало звіт про виконання рішення суду, строк подання якого не було пропущено відповідачем.

Надіючи оцінку поданому звіту в контексті виконання відповідачем суду, суд зазначає наступне.

Судом встановлено, що на виконання рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 30.07.2025 у справі №280/4009/25 зараховано до страхового стажу ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , періоди роботи з 15.10.1992 по 18.02.2002 згідно записів трудової книжки серії НОМЕР_2 від 07.07.1989.

Призначено пенсію за віком відповідно до пункту 3 частини 1 статті 115 ЗУ "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" з 04.04.2025 рішенням №083850025599 від 25.03.2026 з урахуванням правової оцінки, наданої судом у цьому рішенні та зарахованим до страхового стажу періодом роботи.

Електронну пенсійну справу № 083850025599 передано до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області.

Тож, наданими відповідачем доказами, підтверджується, що відповідач виконав рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 30.07.2025 у справі №280/4009/25 в повному обсязі.

Тому, з огляду на положення статті 382-3 КАС України, у суду відсутні підстави для відмови у прийнятті звіту Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області про виконання рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 30.07.2025 у справі №280/4009/25.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.241, 243, 248, 382 КАС України, суд

УХВАЛИВ:

Прийняти звіт Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області про виконання рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 30.07.2025 у справі №280/4009/25.

Копію ухвали направити учасникам справи.

Ухвала набирає законної сили з моменту підписання.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду шляхом подачі в 15-денний строк з дня її постановлення.

Суддя Л.Я. Максименко