Решение № 138915935, 03.08.2026, Тульчинський районний суд Вінницької області

Справа № 148/641/26

Провадження №2/148/870/26

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 серпня 2026 року Тульчинський районний суд Вінницької області

в складі: судді Штифурко Л.А.

секретаря Лиженко Є.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Тульчина за правилами спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ "ПРОЦЕНТ" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,-

встановив:

У березні 2026 року позивач звернувся в суд з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості. В обгрунтування позовних вимог зазначив, що відповідно до укладеного кредитного договору №17860 від 28.08.2024 з відповідачкою, остання отримала кредит у розмірі 5000 гривень строком на 730 днів, до 25.11.2024. Кредит надано відповідачці шляхом переказу на її платіжну картку № НОМЕР_1 , емітовану АТ «А-БАНК». При укладені договору погоджено сплату відсотків за користування кредитом у розмірі 1% від суми кредиту за кожен день користування. Кредитний договір укладений в електронному вигляді шляхом реєстрації відповідача на веб-сайті в мережі інтернет https://procent.com.ua та підписаний електронним підписом з одноразовим ідентифікатором, що є прямою і безумовною згодою відповідача з умовами кредитного договору, Правилами надання грошових коштів у позику в тому числі і на умовах фінансового кредиту, з якими він ознайомився перед підписанням Кредитного договору та отримання кредиту. Правила надання грошових коштів у кредит ТОВ «ФК «ПРОЦЕНТ» перебувають в загальному доступі, оскільки опубліковані на сайті https://procent.com.ua. Сума кредиту по укладеному кредитному договору перерахована на платіжну карту відповідача, яка була верифікована шляхом блокування певної суми коштів або іншим способом за правилами міжнародних платіжних систем. Таким чином, виключно особа відповідача може отримати кредит на належну їй платіжну картку № НОМЕР_1 після укладення кредитного договору. Електронний підпис з одноразовим ідентифікатором 156189 направлявся відповідачу 28.08.2024 о 12:39 год. шляхом надсилання повідомлення на мобільний номер НОМЕР_2 , який зазначений у кредитному договорі та ІТС. Кредитний договір був підписаний 28.08.2024 шляхом введення електронного підпису з одноразовим ідентифікатором 156189 в особистому кабінеті на веб-сайті в мережі інтернет https://procent.com.ua.

Позивач свої зобов`язання за договором виконав у повному обсязі, а саме: надав відповідачеві кредит у розмірі, встановленому в договорі. Відповідач свої зобов`язання за кредитним договором щодо сплати нарахованих відсотків відповідно до Графіку платежів не виконала, у зв`язку з чим виникла заборгованість, починаючи з 24.10.2024 по 23.01.2026 у розмірі 21284,64 грн.

Вказані обставини стали причиною звернення позивача до суду з даним позовом, у якому він просить стягнути з відповідачки на користь позивача заборгованість за кредитним договором №17860 від 28.08.2024 по нарахованим та несплаченим процентам за період з 24.10.2024 по 23.01.2026 в розмірі 21284,64 грн., та не вимагає дострокового повернути суму кредиту. Також просить стягнути з відповідачки судовий збір в сумі 2662,40 грн. та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 10000 грн.

В судове засідання представник позивача не з`явився, хоча про дату, час та місце судового засідання був повідомлений належним чином. В позовній заяві він просить розгляд даної справи здійснювати за його відсутності.

Відповідачка в судове засідання не з`явилася, хоча була належним чином повідомлена про дату, час та місце судового засідання, про причину своєї неявки суд не повідомила, у встановлений судом строк відзив не подала.

За таких обставин у відповідності до вимог ст. 280 ЦПК України суд розглянув справу у відсутність відповідача на підставі наявних у справі доказів, ухваливши заочне рішення, оскільки позивач не заперечив проти такого порядку вирішення спору.

У відповідності до ст. 211, ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось, у зв`язку з неявкою в судове засідання учасників справи.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Судом установлено, що відповідно до копії паспорту споживчого кредиту інформація, яка надається споживачу до укладення договору про споживчий кредит (а.с. 21-23), відповідачка була ознайомлена з умовами кредитування, зокрема: тип кредиту, строк кредитування, спосіб та строк надання кредиту, тип процентної ставки, загальні витрати за кредитом, реальної процентної ставки, кількість та розмір платежів, періодичність внесення, загальна вартість кредиту, про що свідчить її розпис на зазначеному вище паспорті споживчого кредиту шляхом накладення 28.08.2024електронного підпису 557151 .

Судом також установлено, що 28.08.2024 між ТОВ «ФК «Процент» та ОСОБА_1 укладено електронний Кредитний договір № 17860, про що свідчить його копія (а.с. 14-18).

Згідно п.п. 1.1. - 1.9 кредитного договору на умовах встановлених цим договором, товариство зобов`язується надати позичальникові грошові кошти в розмірі 5000 грн. на умовах строковості, зворотності платності, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом в строки, визначені цим договором. Процентна ставка за користування кредитом становить 1% від суми кредиту за кожен день(річна процентна ставка становить 365%) користування кредитом. Процентна ставка за користування кредитом є фіксованою. Строк надання кредиту та строк дії договору становить 730 днів, з сплатою кредиту вкінці користування згідно Додатку №1 до цього договору. Періодичність платежів зі сплати процентів кожні 19 днів.

Для мінімізації загальних витрат Позичальника за Кредитом Товариство рекомендує Позичальнику здійснити повне погашення нарахованих процентів та Кредиту згідно наступного розрахунку: дата видачі кредиту 28.08.2024; дата платежу процентів першого періоду 16.09.2024; сума кредиту 5000 грн.; нараховані проценти за користування кредитом 950 грн.; разом до сплати 5950 грн.

Невід`ємною частиною цього Договору є Правила надання грошових коштів у позику, в тому числі і на умовах фінансового кредиту, через мережу інтернет ТОВ «ФК «Процент» , які розміщені на сайті https://procent.com.ua.

Сума загального розміру кредиту та загальних витрат за Кредитом, орієнтовна реальна річна процент ставка на дату укладення Договору зазначена в Додатку №1, що є невід`ємною частиною Договору.

Продовження строку надання Кредиту, вказаного в п.1.3 Договору, не передбачено.

Згідно п.п. 2.1.2. кредитного договору товариство має право вимагати від позичальника дострокового повернення Кредиту та сплати процентів за користування кредитом у разі порушення умов цього договору.

Відповідно до п.п. 2.4.1, 2.4.4., 2.4.5. кредитного договору позичальник зобов`язаний: у встановлений Договором строк сплачувати нараховані проценти; виконувати умови даного Договору, систематично але не рідше ніж кожні 19 днів перевіряти наявність повідомлень від Товариства в Особистому кабінеті або CMC- повідомлень або повідомлення в месенджерах (Viber, Telegram, Whatsapp, тощо) повідомлення на електронну пошту, голосові повідомлення; у разі порушення строків повернення Кредиту, відповідно до умов Договору, сплатити проценти за неправомірне користування Кредитом (грошовими коштами) відповідно до п. 3.3. Договору.

Позичальник сплачує Товариству проценти за неправомірне користування грошовими коштами за процентною ставкою - 1% (річна процентна ставка становить 1277.50 %) від суми несвоєчасно повернутих грошових коштів, переданих Позичальнику за цим Договором (суми кредиту) за кожний день користування.

Згідно п. 4.4. кредитного договору у разі прострочення оплати чергового платежу нарахованих процентів за Кредитом, Позичальник зобов`язаний протягом 19 календарних днів сплатити заборгованість по простроченим нарахованим процентам, строк платежу яких настав, а також фактично нараховані проценти за користування Кредитом станом на дату оплати.

Відповідно до п. 4.7. кредитного договору у разі порушення Позичальником строків сплати нарахованих процентів на строк більше ніж на один календарний місяць, Товариство має право вимагати повернення Кредиту, строк повернення якого ще не настав, в повному обсязі.

Згідно п. 4.10. кредитного договору сторони домовились, що Позичальник не має права ініціювати укладення додаткового договору для продовження строку кредитування та/або строку повернення Кредиту, встановленим цим Договором, на підставі поданого до Товариства звернення із зазначеною датою в паперовій або в електронній формі із застосування одноразового ідентифікатора кожного разу під час такого ініціювання.

Відповідно до п.п. 8.1., 8.2. кредитного договору цей Договір складено в електронному вигляді українською мовою, підписано Позичальником з використанням електронного підпису з одноразовим ідентифікатором та електронним підписом із електронною позначкою часу та/або електронної печатки з електронною позначкою часу уповноваженою особою Товариства. Договір створений та збережений в ІКС Товариства, перетворений електронними засобами у візуальну форму.

Підписуючи даний Договір, Позичальник засвідчує, що: до укладення Договору уважно ознайомився з текстом Паспорту споживчого кредиту, Договору та Правилами, а також отримав від Товариства інформацію, надання якої передбачено чинним законодавством України, зокрема частиною другою статті 12 ЗУ «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг» та статтями 9, 25 Закону України «Про споживче кредитування» на веб-сайті Товариства, що забезпечує вірне розуміння Позичальником суті фінансової послуги без нав`язування її придбання; цей Договір не суперечить будь-яким договірним обмеження, що є обов`язковими для позичальника.

Встановлено судом і те, що договір підписано відповідачкою ОСОБА_1 електронним підписом з одноразовим ідентифікатором 156189. Нею зазначено дату народження, свої паспортні дані, ідентифікаційний номер, адресу проживання, номер мобільного телефону, електронну адресу.

Також судом встановлено, що відповідачка була ознайомлена із розміром необхідних щомісячних внесків, які наведено в Таблиці обчислення загальної вартості кредиту для споживача, графіку платежів та реальної річної процентної ставки за договором згідно затверджених Правил розрахунку небанківськими фінансовими установами України загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної ставки, яка є додатком №1 до кредитного договору, підписавши дану таблицю електронним підписом одноразовим ідентифікатором 156189. В Таблиці зазначено дату видачі кредиту/дату платежів, кількість днів у розрахунковому періоді, що становить 19 днів, чисту суму кредиту/сума платежу за розрахунковий період, сума кредиту за договором/погашення суми кредиту, проценти за користування кредитом по 950 грн., останній платіж 400 грн., загальну вартість кредиту 41500 грн., про що свідчить її копія (а.с. 18 зв.бік -19).

Згідно копії Інформаційного повідомлення, яке є Додатком №2 та невід`ємною частиною Кредитного договору №17860 від 28.08.2024, ОСОБА_1 повідомила Товариству свої персональні дані (а.с. 20).

Відповідно до копії Інформаційного повідомлення, яке є Додатком №3 та невід`ємною частиною Кредитного договору №17860 від 28.08.2024, ОСОБА_1 , повідомила Товариству власні контактні номери телефонів, за якими може здійснюватися взаємодія між нею та Товариством (а.с. 20 зв.бік).

Правилами надання грошових коштів у позику, в тому числі на умовах фінансового кредиту, через мережу інтернет ТОВ «ФК «Процент» передбачені всі умови щодо надання кредиту, обслуговування та погашення заборгованості за кредитом (а.с. 33-41).

Кредитодавець на виконання умов кредитного договору №17860 від 28.08.2024 виконав свої зобов`язання, зокрема передав Відповідачу у власність грошові кошти в розмірі 5000 грн. шляхом їх перерахування на банківський картковий рахунок Відповідача № НОМЕР_3 за посередництвом платіжної установи (ТОВ «ПрофітГід» (PSP Platon), про що свідчить копія квитанції 42483-80045-99164 (а.с. 24).

Отже, суд доходить висновку, що позивачем доведено про те, що ТОВ «ФК «Процент» свої зобов`язання перед відповідачкою за Кредитним договором виконало та надало кредит в сумі 5000 грн.

Натомість, доказів того, що відповідачка свої зобов`язання перед кредитором щодо повернення кредиту та нарахованих процентів у визначений строк виконала належним чином, матеріали справи не містять.

Із детального розрахунку заборгованості (щоденні нарахування і погашення) за Договором №17860 від 28.08.2024 встановлено, що станом на 23.01.2026 загальна сума заборгованості відповідачки становить 25952 гривень, з яких: 4667,71 грн. - заборгованість за сумою кредиту; 21284,64 грн. - заборгованість за несплаченими процентами за користування кредитом (а.с. 26-32).

Таким чином, ОСОБА_1 має непогашену заборгованість перед ТОВ «ФК «Процент» за заборгованість за кредитним договором №17860 від 28.08.2024 в розмірі 25952 гривень, з яких: 4667,71 грн. - заборгованість за сумою кредиту; 21284,64 грн. - заборгованість за несплаченими процентами за користування кредитом.

При цьому, позивач пред`явив вимоги лише щодо стягнення виключно процентів за користування кредитом за період з 24.10.2024 по 23.01.2026.

Правовідносини, що склалися між сторонами, підлягають врегулюванню наступними законодавчими нормами.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Згідно ч. 1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Статтею 628 ЦК України передбачено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Сторони мають право укласти договір, в якому містяться елементи різних договорів ( змішаний договір ). До відносин сторін у змішаному договорі застосовуються у відповідних частинах положення актів цивільного законодавства про договори, елементи яких містяться у змішаному договорі, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті змішаного договору.

Відповідно до статті 639 ЦК України, якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.

Закон України «Про електронну комерцію» визначає організаційно-правові засади діяльності у сфері електронної комерції в Україні, встановлює порядок вчинення електронних правочинів із застосуванням інформаційно-телекомунікаційних систем та визначає права і обов`язки учасників відносин у сфері електронної комерції.

Статтею 3 цього Закону визначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства. Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею (стаття 11 Закону України «Про електронну комерцію»).

Частина 5 статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» передбачає, що Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього. Особі, якій адресована пропозиція укласти електронний договір (оферта), має надаватися безперешкодний доступ до електронних документів, що включають умови договору, шляхом перенаправлення (відсилання) до них. Включення до електронного договору умов, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до такого документа, якщо сторони електронного договору мали змогу ознайомитися з ним, не може бути підставою для визнання правочину нікчемним.

Відповідно до норм ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію» якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису відповідно до вимог законів України "Про електронні документи та електронний документообіг" та "Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги", за умови використання засобу електронного підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Відповідно до ч. 1 ст. 5 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг», електронний документ, інформація в якому зафіксована у вигляді електронних даних, включаючи обов`язкові реквізити документа.

Враховуючи положення ч. 1 ст. 5 ЗУ «Про електронні документи та електронний документообіг», правочин вважається вчиненим у електронній формі у випадку, якщо в ньому наявні всі обов`язкові реквізити документа.

Також, відповідно до ч. 1, 2 ст. 6 ЗУ «Про електронні документи та електронний документообіг» електронний підпис є обов`язковим реквізитом електронного документа, який використовується для ідентифікації автора та/або підписувача електронного документа іншими суб`єктами електронного документообігу. Накладанням електронного підпису завершується створення електронного документа.

Таким чином, лише наявність електронних підписів сторін підтверджує їх волю, спрямовану на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків, забезпечує ідентифікацію сторін та цілісність документа, в якому втілюється воля останніх.

Відповідно до ч. 1 ст. 7 ЗУ «Про електронні документи та електронний документообіг», оригіналом електронного документа вважається електронний примірник документа з обов`язковими реквізитами, у тому числі з електронним підписом автора або підписом, прирівняним до власноручного підпису відповідно до ЗУ «Про електронний цифровий підпис».

Статтею 18 Закону України "Про електронні довірчі послуги" визначено, що електронний підпис чи печатка не можуть бути визнані недійсними та позбавлені можливості розглядатися як доказ у судових справах виключно на тій підставі, що вони мають електронний вигляд або не відповідають вимогам до кваліфікованого електронного підпису чи печатки.

Відповідно до ч. 1 ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

У ст. 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ст. 1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.

Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Згідно ст. 1047 ЦК України договір позики укладається у письмовій формі, якщо його сума не менш як у десять разів перевищує встановлений законом розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, а у випадках, коли позикодавцем є юридична особа, - незалежно від суми.

Частиною 1 ст. 1048 ЦК України встановлено, що позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом; розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.

Згідно ч. 1 ст. 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Статтею 1050 ЦК України передбачено, що якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов`язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу. Якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то вразі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася та сплати процентів, належних йому відповідно до ст. 1048 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Частиною 2 цієї ж статті визначено, що до відносин за кредитним договором застосовується правове регулювання щодо відносин за договором позики.

За таких обставин зобов`язання за кредитним договором виникають з моменту передачі кредитодавцем позичальнику коштів, згідно умов кредитного договору.

Згідно вимог ст. 1055 ЦК України кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним.

Згідно ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Статтею 599 ЦК України передбачено, що зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином. Таким виконанням щодо кредитних правовідношень є повернення кредитних ресурсів та сплата відсотків за їх використання з дотриманням визначених законодавством або договором умов, якими по відношенню до кредитних договорів є повернення, строковість, платність.

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно ст. 611 ЦК України при порушенні зобов`язання наступають правові наслідки установлені договором або законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

За ч. 1 ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Відповідно до ст. 629 ЦПК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Статтею 15 ЦК України визначено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Згідно ч. 1 ст.4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до ч.1 ст.13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог та на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідно ч. 1, 6 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків встановлених ЦПК України. Докази не можуть ґрунтуватися на припущеннях.

З огляду на викладене, оскільки в ході судового розгляду знайшов підтвердження факт невиконання відповідачкою взятих на себе зобов`язань за кредитним договором щодо своєчасного повернення кредиту, сплати процентів, що призвело до виникнення у неї перед позивачем заборгованості, яка обгрунтована позивачем та доведена відповідними доказами, а відповідачкою на спростування цього жодних заперечень та доказів не надано, суд доходить висновку про обгрунтованість позовних вимог та вважає, що з відповідачки слід стягнути заборгованість за процентами за користування кредитом за період з 24.10.2024 по 23.01.2026 в розмірі 21284,64 грн.

Задовольняючи позов, відповідно до ст. 141 ЦПК України, суд вважає, що з відповідача підлягають стягненню на користь позивача понесені ним судові витрати з оплати судового збору у розмірі 2662,40 грн. (а.с. 1) та понесені витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 10000 грн., оскільки їх розмір документально підтверджений копією договору надання правничої допомоги № 03/06/2024 від 03.06.2024 (а.с. 51-52), копією акту приймання-передачі наданих послуг №103 від 26.01.2026 до договору №03/06/2024 про надання юридичних послуг (а.с. 55), копією витягу з реєстру №1 до акту приймання-передачі, наданих послуг №103 від 26.01.2026 до договору №03/06/2024 про надання юридичних послуг від 03.06.2024 (а.с. 55 зв.бік), копією платіжної інструкції від 30.01.2026 № 4298 (а.с. 56). Клопотань про зменшення розміру даних витрат через їх необгрунтованість від відповідача не поступило.

На підставі викладеного, керуючись Законом України «Про електронну комерцію», Законом України "Про електронні довірчі послуги", Законом України «Про електронні документи та електронний документообіг», ст. 207, 525, 526, 530, 599, 610 - 612, 625, 626, 628, 629, 639, 1046-1050, 1054, 1055 ЦК України, ст.ст. 4, 12, 13, 19, 76-81, 141, 223, 247, 263-265, 280-282 ЦПК України, суд, -

ухвалив:

Позов задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_4 , проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 , на користь ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ "ПРОЦЕНТ", місцезнаходження якого: бульвар Вацлава Гавела, 4, м. Київ, код ЄДРПОУ 41466388, заборгованість за кредитним договором №17860 від 28.08.2024 за процентами за період з 24.10.2024 по 23.01.2026 в розмірі 21284,64 грн. (двадцять одна тисяча двісті вісімдесят чотири гривні шістдесят чотири копійки).

Стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ "ПРОЦЕНТ" судовий збір в сумі 2662,40 грн. (дві тисячі шістсот шістдесят дві гривні сорок копійок), а також витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 1000 грн. (десять тисяч гривень).

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд, якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому ЦПК України, шляхом подачі апеляційної скарги до Вінницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Повне рішення складено 10.08.2026.

Суддя Л.А. Штифурко