Решение № 138915077, 22.06.2026, Шевченківський районний суд міста Києва

Справа № 761/38413/21

Провадження № 2/761/516/2026

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 червня 2026 року Шевченківський районний суд м. Києва у складі:

головуючого судді Мальцева Д.О.

за участю секретаря Журавльова М.Б.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні зали суду в м. Києві в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства "Сенс Банк", треті особи: приватний нотаріус Чернівецького міського нотаріального округу Козлова Наталія Володимирівна, приватний виконавець виконавчого округу м. Києва Хоменко Вадим Валерійович про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню,-

ВСТАНОВИВ:

До Шевченківського районного суду м. Києва надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Акціонерного товариство "Альфа-Банк", треті особи: приватний нотаріус Чернівецького міського нотаріального округу Козлова Наталія Володимирівна, приватний виконавець виконавчого округу м. Києва Хоменко Вадим Валерійович про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, відповідно до якої позивач просить: визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис приватного нотаріуса Чернівецького міського нотаріального округу Козлової Наталії Володимирівни, вчинений 14 вересня 2021 року, зареєстрований в реєстрі за №1686, а також стягнути з Акціонерного товариства «Альфа-Банк» на користь ОСОБА_1 понесені судові витрати.

Позовні вимоги обґрунтовуються тим, що 06.02.2008 року між ОСОБА_1 (далі - Позичальник) та АКІБ «Укрсиббанк» (далі - Банк) було укладено договір споживчого кредитування за умовами якого Позичальнику було надано кредит в сумі 76 000,00 доларів США, строком повернення до 06.02.2018 року.

06.02.2018 року для забезпечення виконання зобов`язань за кредитним договором був укладений договір іпотеки, за умовами якого в іпотеку було передано квартиру АДРЕСА_1 .

14.09.2021 року приватним нотаріусом Чернівецького міського нотаріального округу Козловою Наталією Володимирівною було вчинено виконавчий напис яким звернуто стягнення на предмет іпотеки в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором.

Вказаний виконавчий напис було пред`явлено до примусового виконання.

Як зазначає позивач, дія договору про надання споживчого кредиту припинилася 06.02.2018 року, а тому є незаконним стягнення заборгованості, відсотків за період після закінчення строку кредитування - з 09.12.2019 року по 25.04.2021 року (вказаний період зазначений у виконавчому написі).

Виконавчий напис вчинено з порушенням вимог ст.88 Закону України «Про нотаріат», оскільки з дня виникнення права вимоги минуло більше ніж три роки.

Оскаржуваний виконавчий напис не містить будь-яких посилань на розрахунки заборгованості, а лише її констатує, так як нотаріус повинен переконатися в наявності заборгованості, і в її безспірному розмірі. Позивач стверджує, що прострочення позичальника щодо сплати чергового платежу по тілу кредиту виникло в листопаді 2008 року, а тому заборгованість є спірною.

Також позивач зазначає, що при вчиненні виконавчого напису не було враховано строки в межах яких стягувачем може бути пред`явлено вимогу до майнового поручителя - порука майнового поручителя припинилась у відповідності до положень ч.4 ст.559 ЦК України, так як кредитор протягом трьох років з дня настання строку (терміну) виконання основного зобов`язання не пред`явив позову до поручителя.

Крім того, позивач заперечує наявність у АТ «Альфа-Банк» права вимоги за кредитним договором та Договором іпотеки, адже доказів правонаступництва не надано, у зв`язку з чим звернулася до суду з даним позовом.

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 27.10.2021 року матеріали позову передані на розгляд судді Макаренко І.О.

02.11.2021 року ухвалою судді Шевченківського районного суду міста Києва Макаренко І.О. відкрито провадження у справі, в порядку загального позовного провадження.

10.12.2021 року на адресу суду від представника Акціонерного товариства «Альфа-Банк» надійшов відзив на позовну заяву із викладеними запереченнями проти неї. В якому, зокрема, проти позову заперечує та надає роздруківку зразку заяви про вчинення виконавчого напису, витяг з договору відступлення (купівлі - продажу) прав вимоги № 2098/к від 19.12.2019 року з додатками. Представник Акціонерного товариства «Альфа-Банк» у відзиві зазначає, що порушення в дотриманні нотаріусом діючого законодавства, навіть якщо вони були допущені, не могли стати підставою для визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню.

21.12.2021 року на адресу суду від представника позивача надійшла відповідь на відзив.

14.12.2022 року від представника позивача надійшла заява про розмір судових витрат понесених позивачкою у справі.

30.01.2023 року на адресу суду від представника відповідача надійшли письмові заперечення щодо задоволення заяви про розмір судових витрат у справі, а також замінитинайменування відповідача з Акціонерного товариства «Альфа-Банк» на Акціонерне товариство «Сенс Банк».

31.01.2023 року ухвалою судді Шевченківського районного суду міста Києва Макаренко І.О. позовну заяву ОСОБА_1 до Акціонерного товариство "Альфа-Банк", треті особи: приватний нотаріус Чернівецького міського нотаріального округу Козлова Наталія Володимирівна, приватний виконавець виконавчого округу м. Києва Хоменко Вадим Валерійович про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, залишено без розгляду.

14.02.2023 року до Київського апеляційного суду надійшла апеляційна скарга, в якій представник позивача просить скасувати ухвалу Шевченківського районного суду м. Києва від 31 січня 2023 року та направити справу для продовження розгляду до Шевченківського районного суду м. Києва.

27.04.2023 року постановою Київського апеляційного суду апеляційну скаргу представника позивача - задоволено. Ухвалу Шевченківського районного суду м. Києва від 31 січня 2023 року скасовано та направлено для продовження розгляду до Шевченківського районного суду м. Києва.

29.05.2023 року протоколом передачі судової справи раніше визначеному складу суду, матеріали справи передано на розгляд судді Макаренко І.О.

На підставі розпорядження № 01-08-1193 від 20.03.2026 року щодо повторного автоматизованого розподілу справи № 761/38413/21 за підписом керівника апарату Шевченківського районного суду м. Києва Зборщік А.О., протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 20.03.2026, матеріали справи передані на розгляд судді Мальцеву Д.О.

23.03.2026 року ухвалою судді Шевченківського районного суду м.Києва Мальцева Д.О. прийнято цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариство «Сенс-Банк», треті особи: приватний нотаріус Чернівецького міського нотаріального округу Козлова Наталія Володимирівна, приватний виконавець виконавчого округу м. Києва Хоменко Вадим Валерійович про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню - до свого провадження та відкрито провадження в справі. Справу вирішено розглядати за правилами позовного провадження в загальному порядку.

Протокольною ухвалою Шевченківського районного суду від 07.05.2026 року закрито підготовче засідання, справу призначено до розгляду по суті.

Позивач та представник позивача у судове засідання не з`явились, подали до суду заяву про розгляд справи без їх участі, позовні вимоги підтримали та просили задовольнити.

Представник відповідача в судове засідання не з`явився, про дату місце та час судового розгляду був повідомлений належним чином.

Треті особи в судове засідання не з`явились, своїх представників до суду не направили, про дату, час і місце судового розгляду повідомлялись належним чином у встановленому законом порядку, причин неявки не повідомили.

Суд, дослідивши матеріали справи та оцінивши наявні у справі докази, встановив наступні обставини та відповідні їм правовідносини.

Частина 1 статті 4 ЦПК України передбачає, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Як встановлено в судовому засіданні, 06.02.2008 року між АКІБ «Укрсиббанк» (далі - Банк) та ОСОБА_1 (далі - Позичальник) був укладений Договір про надання споживчого кредиту №11294930000 за умовами якого Банк надав Позичальнику кредит в сумі 76 000,00 доларів США строком повернення не пізніше 06.02.2018 року зі сплатою 13,90% річних.

06.02.2008 року між АКІБ «Укрсиббанк» (далі - Іпотекодержатель) та ОСОБА_1 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 (далі - Іпотекодавці) був укладений Договір іпотеки №75811 за умовами якого Іпотекодавці передали в іпотеку Банку квартиру АДРЕСА_1 . на забезпечення виконання зобов`язань за Договорами про надання споживчого кредиту №11294930000 та №11289170000 від 06.02.2008 року, укладених з ОСОБА_1 .

Згідно наданих Відповідачем документів, АТ «Альфа-Банк» звернулось із заявою про вчинення виконавчого напису до якого було додано: - іпотечний договір; - копія Кредитного договору; - роздрукована письмова вимога про усунення порушення виконання зобов`язання без реєстраційного номеру та підпису уповноваженої особи; - копія розрахункового документа про надання послуг поштового зв`язку, що підтверджують надіслання письмової вимоги про усунення порушення виконання зобов`язання; - інформаційна довідка №195774874 від 09.01.2020 року; Інформаційна довідка №235916082 від 08.12.2020 року; інформаційна довідка №5002451758422_5076181043 від 15.03.2021 року; інформаційна довідка №5002451758422_5076181046 від 15.03.2021 року; - документи стягувача, що підтверджують безспірність заборгованості Позичальника та документи представника стягувача за довіреністю.

14.09.2021 року приватним нотаріусом Чернівецького міського нотаріального округу Козловою Наталією Володимирівною вчинено виконавчий напис яким запропоновано звернути стягнення на двокімнатну квартиру загальною площею 40,60 кв.м., житловою площею 29,60 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .

Як зазначено у виконавчому написі, співвласником предмета іпотеки та боржником за цим виконавчим документом є ОСОБА_1 . Нерухоме майно належить власникам на праві власності, з яких:

- 1/4 частка квартири належить ОСОБА_1 на підставі Свідоцтва про право власності на житло від 25.03.1999 року;

- 1/4 частка квартири належить ОСОБА_5 на підставі Свідоцтва про право власності на житло від 25.03.1999 року;

-2/4 частки квартири належить ОСОБА_4 на підставі Свідоцтва про право власності на житло від 25.03.1999 року та Свідоцтва про право на спадщину за законом від 11.06.2002 року.

Зазначене нерухоме майно на підставі Договору іпотеки №75811, посвідченого 06.02.2008 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Кияшко Я.В., зареєстрованого в реєстрі за №1055, було передано в іпотеку в забезпечення зобов`язань по Договору про надання споживчого кредиту №11294930000 від 06.02.2008 року, кредитором за яким є АТ «Альфа-Банк».

Строк платежу за кредитним договором настав.

У виконавчому написі зазначено, що за рахунок коштів, отриманих від реалізації предмету іпотеки запропоновано задовольнити вимоги АТ «Альфа-Банк» у розмірі заборгованості, що виникла внаслідок невиконання/неналежного виконання Позичальником умов Кредитного договору за період з 09.12.2019 року по 25.04.2021 року, а саме: -заборгованість за кредитом - 1 972 906,53 грн. -заборгованість за відсотками за користування кредитом - 3 713 537,45 грн. -заборгованість за кредитом - 70 299,76 доларів США; -заборгованість за відсотками за користування кредитом - 132 322,94 доларів США.

Загальна сума заборгованості становить 202 622,70 доларів США, що в гривневому еквіваленті становить 5 686 443,98 грн.

Виконавчий напис зареєстрований в реєстрі за №1686.

Приватний виконавець виконавчого округу міста Києва Хоменко В.В. відкрив виконавче провадження НОМЕР_2 з примусового виконання виконавчого напису №1686 виданого 14.09.2021 року.

12.08.2022 року АТ «Альфа-Банк» перейменовано на АТ «Сенс Банк».

Посилаючись на те, що жодних повідомлень від відповідача не отримувала, позивач заявляла клопотання про витребування у приватного нотаріуса належним чином завірені копії документів нотаріальної справи, на підставі яких вчинявся оспорюваний виконавчий напис, яке судом було задоволено в ухвалі про відкриття провадження у справі від 02.11.2021 р.

Однак, витребувані документи на виконання вказаної ухвали від приватного нотаріуса не надходили.

Відповідно ст.18 ЦК України нотаріус здійснює захист цивільних прав шляхом вчинення виконавчого напису на борговому документі у випадках і порядку, встановлених законом.

Положеннями ст.33 Закону України «Про іпотеку» визначено, що у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов`язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов`язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки. Звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється на підставі рішення суду, виконавчого напису нотаріуса або згідно з договором про задоволення вимог іпотекодержателя.

Відповідно до ст.35 Закону України «Про іпотеку», у разі порушення основного зобов`язання та/або умов іпотечного договору іпотекодержатель надсилає іпотекодавцю та боржнику, якщо він є відмінним від іпотекодавця, письмову вимогу про усунення порушення. В цьому документі зазначається стислий зміст порушених зобов`язань, вимога про виконання порушеного зобов`язання у не менш ніж тридцяти денний строк та попередження про звернення стягнення на предмет іпотеки у разі невиконання цієї вимоги. Якщо протягом встановленого строку вимога іпотекодержателя залишається без задоволення, іпотекодержатель вправі прийняти рішення про звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом позасудового врегулювання на підставі договору.

Відповідно до п. 19 частини 1 ст.34 Закону України «Про нотаріат» виконавчий напис є нотаріальною дією, що вчиняють нотаріуси.

У відповідності до ст.87 Закону України «Про нотаріат», для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Главою 16 Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженою Наказом Міністерства юстиції України від 22.02.2012 року № 296/5 передбачено порядок вчинення виконавчих написів.

Згідно п. 1.1 даної Глави, для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість, або на правочинах, що передбачають звернення стягнення на майно на підставі виконавчих написів.

Згідно п. 1.2 Інструкції, перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, установлюється Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до п. 1 Переліку документів за якими стягнення заборгованості проводиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.06.1999 року №1172, для одержання виконавчого напису надаються: оригінал нотаріально посвідченої угоди, документи, що підтверджують безспірність заборгованості боржника та встановлюють прострочення виконання зобов`язання.

Відповідно до ст.89 Закону України «Про нотаріат» у виконавчому написі повинні зазначатися: дата (рік, місяць, число) його вчинення, посада, прізвище, ім`я, по батькові нотаріуса, який вчинив виконавчий напис; найменування та адреса стягувача; найменування, адреса, дата і місце народження боржника, місце роботи (для громадян), номери рахунків в установах банків (для юридичних осіб); строк, за який провадиться стягнення; суми, що підлягають стягненню, або предмети, які підлягають витребуванню, в тому числі пеня, проценти, якщо такі належать до стягнення; розмір плати, сума державного мита, сплачуваного стягувачем, або мита, яке підлягає стягненню з боржника; номер, за яким виконавчий напис зареєстровано; дата набрання юридичної сили; строк пред`явлення виконавчого напису до виконання.

Виконавчий напис скріплюється підписом і печаткою нотаріуса.

Пунктом 3.1 Інструкції визначено, що нотаріус вчиняє виконавчі написи: якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем; за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року.

Крім того, пункт 3.3 Інструкції передбачає, що якщо для вимоги, за якою вчиняється виконавчий напис, законом установлено інший строк давності, виконавчий напис вчиняється у межах цього строку.

Пунктом 3.5 Інструкції передбачено, що при вчиненні виконавчого напису нотаріус повинен перевірити, чи подано на обґрунтування стягнення документи, зазначені у Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 29.06.1999 року №1172.

Як передбачено ст.88 Закону України «Про нотаріат» нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року. Якщо для вимоги, за якою видається виконавчий напис, законом встановлено інший строк давності, виконавчий напис видається у межах цього строку.

На підтвердження розміру заборгованості АТ «Альфа-Банк» надав нотаріусу Довідку на 10.09.2021 року за якою за договором №11294930000 від 06.02.2008 року існує строкова заборгованість в розмірі 44 406,63 долари США, прострочена заборгованість - 25 893,13 доларів США, строкова заборгованість по нарахованих процентах - 523,37 доларів США, прострочена заборгованість по нарахованим відсоткам - 136 509,78 доларів США, всього 207 332,91 доларів США.

Однак суд не може взяти до уваги зазначену довідку як належний доказ суми заборгованості, так як з неї немає можливості зробити висновок про дати надання кредиту позивачу, дати сплати заборгованості за кредитом чи відсутності сплат за кредитом, не можливо зрозуміти порядок нарахування процентів. Крім того, згідно Додатку №1 Графік погашення кредиту до Договору №11294930000 від 06.02.2008 року, зазначена АТ «Альфа-Банк» заборгованість виникла у листопаді 2008 року, на що посилався позивач у позовній заяві та вказаний факт знайшов своє підтвердження.

Так, належними доказами, які підтверджують наявність чи відсутність заборгованості, а також встановлюють розмір заборгованості, можуть бути виключно первинні документи, оформлені відповідно до вимог статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність». Такими доказами можуть бути, зокрема, платіжні доручення, меморіальні ордери, розписки, чеки тощо.

Суду не було надано доказів що для вчинення виконавчого напису нотаріусу надавались первинні документи, оформлені відповідно до вимог статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність».

Варто зазначити, що нотаріус вчинив виконавчий напис за період з 09.12.2019 року по 25.04.2021 року. Однак з копії кредитного договору вбачається, що кінцевою датою повернення кредитних коштів було 06.02.2018 року. Суду не було надано доказів, що термін повернення кредиту було продовжено.

Крім того, в постанові від 28.03.2018 р. у справі №444/9519/12 Верховний Суд зробив висновок, що право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги відповідно до ч.2 ст.1050 ЦК України.

Відповідач не надав суду обгрунтованих пояснень щодо порядку нарахування процентів, які стягнуті за договором та обгрунтованості їх сум.

Відповідно до п.13 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в справах за скаргами на нотаріальні дії або відмову в їх вчиненні» при вирішення справ пов`язаних з оскарженням відмови у видачі виконавчого напису або його видачею відповідно до Закону України «Про нотаріат» виконавчий напис може бути вчинено нотаріусом за умови, що наявність безспірної заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем підтверджується відповідними документами.

Пунктом 8 зазначеної вище постанови передбачено, що суд при вирішенні питання про обґрунтованість повинен виходити з того, що нотаріальні дії повинні вчинятись у суворій відповідності з встановленими для даного органу чи особи компетенцією і порядком їх вчинення.

На думку суду, у даному випадку, нотаріус при вчиненні оспорюваного виконавчого напису не переконався належним чином у безспірності розміру сум, що підлягають стягненню за виконавчим написом, чим порушив норми Закону України «Про нотаріат» та Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів.

Відповідно до Постанови Верховного Суду України від 05 липня 2017 року у справі за № 6-887цс17 суд при вирішенні спору про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, не повинен обмежуватися лише перевіркою додержання нотаріусом формальних процедур і факту подання стягувачем документів на підтвердження безспірної заборгованості боржника згідно з Переліком документів. Для правильного застосування положень статей 87, 88 Закону України «Про нотаріат» у такому спорі суд повинен перевірити доводи боржника в повному обсязі й установити та зазначити в рішенні чи справді на момент вчинення нотаріусом виконавчого напису боржник мав безспірну заборгованість перед стягувачем, тобто чи існувала заборгованість взагалі, чи була заборгованість саме такого розміру, як зазначено у виконавчому написі, та чи не було невирішених по суті спорів щодо заборгованості або її розміру станом на час вчинення нотаріусом виконавчого напису.

Крім того, вказані висновки узгоджуються з правовими висновками Великої Палати Верховного Суду, викладеними у постанові від 15 січня 2020 року у справі № 305/2082/14-ц (провадження № 14-557цс19).

Однак сам по собі цей факт (подання стягувачем відповідних документів нотаріусу) не свідчить про відсутність спору стосовно заборгованості як такого. Така правова позиція висловлена у постанові Верховного Суду від 23 січня 2018 року у справі № 310/9293/15 (ЄДРСР № 71825964).

Підпунктом 3.2 пункту 3 Глави 16 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22 лютого 2012 року №296/5 визначено, що безспірність заборгованості підтверджують документи, передбачені Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів (далі - Перелік), затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року №1172.

Відповідно до пункту 1 Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів «Нотаріально посвідчені договори, що передбачають сплату грошових сум, передачу або повернення майна, а також право звернення стягнення на заставлене майно», для одержання виконавчого напису подаються: а) оригінал нотаріально посвідченого договору (договорів); б) документи, що підтверджують безспірність заборгованості боржника та встановлюють прострочення виконання зобов`язання.

Безспірність документу, відповідно до якого вчиняється виконавчий напис, перевіряється наступним чином: боржник повинен бути повідомлений не менш, ніж за 30 днів до вчинення виконавчого напису про порушення кредитних зобов`язань та ліквідувати допущені порушення чи оскаржити виставлену вимогу у судовому порядку або виставити заперечення кредитору. Якщо жодна із цих дій не виконана, заборгованість не вважається безспірною.

Як вбачається з матеріалів справи, Позичальнику та Іпотекодавцям 07.05.2021 року були направлені вимоги про усунення порушень - сплати заборгованості протягом 30 днів та повідомлено, що у випадку невиконання вимоги буде розпочато звернення стягнення на предмет іпотеки.

Суду не надано доказів що вказана вимога була отримана Позичальником та Поручителями та на момент вчинення виконавчого напису минуло 30 днів з дня отримання вимоги про усунення порушення.

Судом відхляється посилання АТ «Альфа-Банк» (правонаступником якого є Акціонерне товариство "Сенс Банк"), що допущені порушення в дотримані нотаріусом діючого законодавства під час вчинення оспорюваного виконавчого напису є неістотними, внаслідок невідповідності висновкам викладеним у постанові ВП Верховного Суду від 21.09.2021 року, згідно яким порушення нотаріусом порядку вчинення виконавчого напису є самостійною і достатньою підставою для визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню.

Згідно ст. 12 та ст.81 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, і сторони у справі мають рівні права щодо надання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості.

Кожна сторона повинна довести ті обставини на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

За таких обставин, суд приходить до висновку, що оспорюваний виконавчий напис нотаріусом було вчинено з порушенням вимог чинного законодавства, а тому він підлягає визнанню таким, що не підлягає виконанню.

Щодо розподілу судових витрат, суд зазначає таке.

Згідно ч.1 ст. 134 ЦПК України визначено, що разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести в зв`язку з розглядом справи.

У позовній заяві позивачкою було заявлено попередні судові витрати, що складаються з судового збору та витрат на правову допомогу надану адвокатом. В судовому засіданні позивачкою було заявлено розрахунок суми судових витрат та надано докази на їх підтвердження, серед яких договір на надання правової допомоги адвокатом, акт приймання наданої правової допомоги, квитанції до прибуткових касових ордерів.

Частина перша статті 133 ЦПК України передбачає, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу (пункт 1 частини третьої ст.133 ЦПК України).

Відповідно до частини першої статті 58 ЦПК України сторона, третя особа, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь у судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника. Представником у суді може бути адвокат або законний представник (частина перша статті 60 ЦПК України).

За змістом статті 15 ЦПК України учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді як вид правничої допомоги здійснюєтьсявиключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.

Повноваження адвоката як представника підтверджуються довіреністю або ордером, виданим відповідно до Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність», про що зазначено в частині четвертій статті 62 ЦПК України.

Відповідно до статті 1 Закону України від 05 липня 2012 року № 5076-VI «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (стаття 30 зазначеного Закону).

Згідно зі статтею 11 ЦПК України суд визначає в межах, встановлених цим Кодексом, порядок здійснення провадження у справі відповідно до принципу пропорційності, враховуючи: завдання цивільного судочинства; забезпечення розумного балансу між приватними й публічними інтересами; особливості предмета спору; ціну позову; складність справи; значення розгляду справи для сторін, час, необхідний для вчинення тих чи інших дій, розмір судових витрат, пов`язаних із відповідними процесуальними діями, тощо.

Однією з основних засад (принципів) цивільного судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (пункт 12 частини третьої статті 2 ЦПК України).

Відповідно до частин першої та другої статті 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Частиною восьмою статті 141 ЦПК України визначено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

Згідно з частиною третьою статті 137 ЦПК України для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Водночас зі змісту частини четвертої статті 137 ЦПК України вбачається, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 20 вересня 2018 року у справі № 751/3840/15ц зазначено, що склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), розрахунок наданих послуг, документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Наявність документального підтвердження витрат на правову допомогу та їх розрахунок є підставою для задоволення вимог про відшкодування таких витрат.

Відповідно до висновків Великої Палати Верховного Суду при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (пункт 21 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц).

Крім того, відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 141 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати, а відтак, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача судовий збір у розмірі 908,00 грн.

Керуючись ст. ст. 4, 5, 12, 13, 17-19, 76-82, 89, 141, 258, 259, 263-266, 268, 274, 352, 354, 355 ЦПК України; ст. ст. 1, 4, 15, 16 ЦК України; ст. ст. 87, 88 Закону України «Про нотаріат»; Порядком вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, який затверджений Наказом Міністерства юстиції України від 22 лютого 2012р. № 296/5; Постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999р. № 1172, суд, -

В И Р І Ш И В :

Позов ОСОБА_1 до Акціонерного товариства "Сенс Банк", треті особи: приватний нотаріус Чернівецького міського нотаріального округу Козлова Наталія Володимирівна, приватний виконавець виконавчого округу м. Києва Хоменко Вадим Валерійович про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню - задовольнити.

Визнати виконавчий напис, вчинений приватним нотаріусом Чернівецького міського нотаріального округу Козловою Наталією Володимирівною 14.09.2021 за реєстровим № 1686 про звернення стягнення на двокімнатну квартиру загальною площею 46,60 кв.м., житлова площа 29,60 кв.м., що знаходиться за адресою АДРЕСА_1 , власниками якої виступають ОСОБА_5 (1/4 частки квартири), ОСОБА_1 (1/4 частки квартири) та ОСОБА_4 (2/4 частки квартири), на користь АТ «Альфа-Банк» в рахунок погашення заборгованості ОСОБА_1 , за кредитним договором №11294930000 від 06.02.2008 року в сумі 202622,70 дол. США, що в гривневому еквіваленті становить 5686443,98 грн. та суми плати, в розмірі 100,00 грн., що здійснена стягувачем за вчинення виконавчого напису, за яким боржником виступає ОСОБА_1 , а стягувачем АТ «Альфа-Банк», таким, що не підлягає виконанню.

Стягнути з Акціонерного товариства "Сенс Банк" (код ЄДРПОУ 23494714, адреса: м. Київ, вул. Велика Васильківська, буд. 100) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_3 ) судовий збір у розмірі 908,00 грн. та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 19 862,00 грн.

Рішення суду може бути оскаржене безпосередньо до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя: