Решение № 138908184, 12.06.2026, Господарський суд Черкаської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

18005, м. Черкаси, бульвар Шевченка, 307, тел. канцелярії (0472) 31-21-49, inbox@ck.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 червня 2026 року м. Черкаси Справа № 925/1539/25

Господарський суд Черкаської області у складі головуючого судді Грачова В.М., при секретарі судового засідання Вовчанській К.Ю, за участі представників сторін: позивача адвокатів Іорданова К.І., Тарасенко О.В., відповідача адвоката Стойка А.Ю., у відкритому судовому засіданні, в приміщенні суду в м. Черкаси, розглянувши справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Черкаська виробничо-торгова компанія» до Приватного підприємства «Континіум-Черкаси» про витребування нерухомого майна,

ВСТАНОВИВ:

12.12.2025 року позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Черкаська виробночоторгова компанія» (далі також ТОВ «ЧВТК», товариство) в особі свого представника в системі «Електронний суд» звернувся в Господарський суд Черкаської області з позовом до Приватного підприємства «Континіум-Черкаси» (далі також - відповідач), в якому просив суд витребувати з незаконного володіння відповідача на свою користь нерухоме майно нежитлове приміщення, магазин «Кооператор» (літ. А-ІІ, пд.) загальною площею 4152,8 кв. м, що знаходиться за адресою: Черкаська область, м. Черкаси, бульвар Шевченка, будинок 209, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 2747082971080, номер об`єкта в Реєстрі прав власності на нерухоме майно 344080 (далі також спірний об`єкт нерухомого майна) та відшкодувати понесені судові витрати.

Позов мотивовано тим, що позивач був первісним власником спірного об`єкта нерухомого майна з березня 2003 року, внаслідок ланцюга правочинів, укладених пов`язаними особами, цей об`єкт нерухомого майна незаконно вибув із власності позивача до відповідача. Так:

09.06.2023 ТОВ «ЧВТК» в особі виконавчого директора ОСОБА_1 і єдиний учасник та директор товариства ОСОБА_2 уклали договір купівлі-продажу, за яким товариство продало, а Каленчук А.П. купив спірне майно. Відчуження спірного майна за цим договором відбулось з перевищенням повноважень представника сторони продавця (за відсутності рішення загальних зборів товариства), за заниженою ціною з відстрочкою платежу на 3 роки, за відсутності волевиявлення товариства, з порушенням податкового законодавства. Спірне майно було основним матеріальним активом позивача, який забезпечував стабільний дохід підприємства позивача і його платоспроможність, після укладення договору надходження коштів від оренди спірного майна припинилось, господарська діяльність товариства фактично паралізована;

23.11.2023 Каленчук А.П. уклав договір дарування, за яким подарував спірне майно своїй дружині ОСОБА_3 . Договір дарування має безоплатний характер, є продовженням схеми виведення активу з майнової сфери позивача на користь пов`язаної особи, укладений з порушенням основоположних засад цивільного законодавства принципу добросовісності (ст. 3 ЦК України);

ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_2 05.11.2024 ОСОБА_3 створила ПП «Континіум-Черкаси», 13.11.2024 ОСОБА_3 , як учасник підприємства прийняла рішення про внесення до статутного капіталу підприємства додаткового вкладу у виді спірного нерухомого майна, спірне майно внесене до статутного капіталу підприємства без реальної оцінки за заниженою вартістю, на підставі акта приймання-передачі від 13.11.2024 було проведено державну реєстрацію права власності на спірне майно за відповідачем ПП «Континіум-Черкаси». Відповідно до інформації з Єдиного державного реєстру юридичних осіб щодо ПП «Континіум-Черкаси», учасниками підприємства є ОСОБА_3 з її часткою у статутному капіталі 75% і ОСОБА_4 з його часткою 25%, керівником юридичної особи є ОСОБА_4 .

Ланцюг правочинів із використанням пов`язаних осіб, заниженням вартості майна та його внесення до статутного капіталу контрольованої юридичної особи вчинено всупереч нормам статей 3, 13, 92, 241, 316, 317, 321 ЦК України, статей 44, 45 Закону України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю», свідчить про фраудаторний характер дій, спрямованих на виведення єдиного ліквідного активу з майнової сфери позивача та ускладнення його подальшого повернення законному власнику. Метою цього позову є захист порушеного права приватної власності позивача на спірний об`єкт нерухомого майна у спосіб, передбачений статтями 15, 16, 203, 215, 387 ч. 1, 388 ч. 3 ЦК України шляхом відновлення становища, яке існувало до порушення.

15.12.2025 позивач звернувся в Господарський суд Черкаської області з заявою про забезпечення позову шляхом накладення арешту на спірний об`єкт нерухомого майна, заборони посадовим особам відповідача, іншим особам вчиняти певні дії щодо цього майна (вх. № 18645/25, т. 1 а.с. 52-56).

Ухвалами Господарського суду Черкаської області від 17.12.2025 року позовну заяву прийнято до розгляду, по ній відкрито провадження у справі № 925/1539/25 за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче засідання у справі на 21.01.2026 року, запропоновано учасникам справи подати заяви по суті справи у встановлені строки, задоволено заяву позивача про забезпечення позову.

Відповідач в особі свого представника 31.12.2025 в системі «Електронний суд» подав відзив на позовну заяву, до відзиву додав письмові докази на підтвердження обставин, викладених в ньому (вх. 34/26 від 01.01.2026, т. 1 а.с. 87-94, 97-107). У відзиві відповідач заперечував проти позову з мотивів:

відсутності підстав застосування норм статей 387, 388 ЦК України до спірних правовідносин;

зловживання правом керівником юридичної особи позивача ОСОБА_5 , яка після смерті батька ОСОБА_6 і відкриття його спадщини є одночасно управителем корпоративних прав і директором товариства позивача, управителем спадщини. Доводи позивача на підтвердження своїх вимог свідчать лише про наявність спору у ОСОБА_5 про спадкування, який розглядається судами цивільної і кримінальної юрисдикції;

договір купівлі-продажу спірного майна від 09.06.2023, про недійсність якого як фраудаторного заявляє позивач, виключає конструкцію його фраудаторності;

порушення прав і законних інтересів позивача, як юридичної особи, спірними правочинами відсутні, тому ініціювання спору про недійсність правочину, договору, акта органу юридичної особи чи документу не для захисту цивільних прав та інтересів є недопустимим, а відтак і вимога про витребування майна, набутого за цими правочинами, безпідставна.

Представник позивача подав в системі «Електронний суд» 11.01.2026 відповідь на відзив (вх. № 412/26, т. 1 а.с. 114-120, 122-179) і клопотання про витребування оригіналів письмових доказів для огляду в судовому засіданні (вх. № 411/26, т. 1 а.с. 110-111). У відповіді на відзив представник позивача виснував, що аргументи відповідача, викладені у відзиві, не спростовують позовних вимог, надані ним документи лише підтверджують факт змови між директором та учасником товариства на шкоду інтересам юридичної особи, зі своєї сторони вважав доведеним, що: спірне майно вибуло з володіння позивача поза його волею внаслідок зловмисної домовленості представника та перевищення ним повноважень; вибуття майна було фактично безоплатним (відсутність розрахунків) та відбулося за фіктивною ціною, що у 80-155 разів нижча за ринкову; ланцюг відчуження має ознаки фраудаторності, а відповідач не є добросовісним набувачем. З урахуванням цього позивач просив суд відхилити заперечення відповідача, викладені у відзиві, та задовольнити позов повністю, до відповіді на відзив додав додаткові письмові докази. У зв`язку з додаванням до відзиву на позов відповідачем скан-копій документів, представник позивача просив суд зобов`язати відповідача надати суду для дослідження в засіданні суду оригінальні примірники цих документів, оскільки наявні сумніви щодо їх достовірності як доказів.

В судовому засіданні 21.01.2026 року за клопотанням представника позивача витребувано у відповідача оригінальні примірники поданих разом із відзивом на позов документів, оголошено перерву в підготовчому засіданні до 04.02.2026 (ухвала суду в протоколі судового засідання).

Представник відповідача 26.01.2026 подав письмові заперечення на відповідь на відзив, в яких спростовував доводи позивача, викладені в позові і відповіді на відзив, та вважав неналежними доказами додані позивачем до відповіді на відзив письмові висновки ТОВ «Аудиторська компанія» від 20.03.2025 і від 09.04.2025 (т. 1 а.с. 198-201).

Крім того, представник відповідача 26.01.2026 подав клопотання про витребування доказів: у позивача рішень загальних зборів учасника товариства від 14.02.2022 № 2, від 02.01.2023 № 4, від 07.06.2023 № 5 і у приватного нотаріуса нотаріальну справу щодо посвідчення договору купівлі-продажу нежитлового приміщення від 09.06.2023, реєстраційний № 5435 (т. 1 а.с. 205-206).

На виконання вимог ухвали суду про витребування у відповідача доказів представник відповідача подав суду письмові пояснення про неможливість виконання, оскільки не є їх власником чи держателем (т. 1 а.с. 209).

На клопотання представника відповідача про витребування доказів представником позивача подано письмові пояснення від 30.01.2026, в яких він підтримав витребування нотаріальної справи з наявними в ній документами та заперечував проти задоволення клопотання судом в частині витребування у позивача рішень загальних зборів учасника товариства, оскільки ці документи у позивача відсутні через протиправні дії колишнього керівника товариства (т. 1 а.с. 219-220).

У зв`язку з поданням представником відповідача заперечень на відповідь на відзив, представником позивача 03.02.2026 подано письмові пояснення, згідно з узагальнюючими висновками яких позивач в особі представника вважав встановленими факти: фіктивності ціни правочину; дефектності волі товариства; недобросовісності та заподіяння шкоди товариству попереднім керівником товариства. Враховуючи безоплатний характер вибуття спірного майна із власності товариства позивач наполягав на задоволенні його позову (т. 1 а.с. 226-228).

Ухвалою суду від 04.02.2026 задоволено клопотання відповідача в частині витребування доказів у приватного нотаріуса, в підготовчому провадження оголошено перерву до 05.03.2026 (т. 1 а.с. 238-241)

На виконання вимог ухвали суду від 04.02.2026 приватним нотаріусом Романій Н.В. надано суду 03.03.2026 нотаріальну справу з копіями документів, на підставі яких нотаріусом було посвідчено договір купівлі-продажу нежитлового приміщення від 09.06.2023, реєстраційний № 5435 (т. 2 а.с. 1, 2-41).

Ухвалою суду від 05.03.2026 за клопотанням представника позивача підготовче засідання відкладено на 17.03.2026.

17.03.2026 представником позивача подано додаткові письмові пояснення щодо витребуваних судом і приєднаних до матеріалів справи матеріалів нотаріальної справи, в яких представник позивача вважав доведеними наявними доказами обставини про те, що: 1. Під час укладення правочину сторони свідомо приховали реальну ринкову вартість об`єкта, уникнувши проведення незалежної оцінки; 2. Корпоративні рішення, наявні в матеріалах справи, є письмовим доказом зловмисної домовленості представника з другою стороною правочину, які діяли на шкоду товариству; 3. Відсутність розрахунків за договором свідчить про безоплатний характер вибуття майна з власності товариства. Ці обставини представник позивача просив суд врахувати і задовольнити позов повністю (т. 2 а.с. 55-56).

Протокольною ухвалою суду від 17.03.2026 закрито підготовче провадження у справі, судове засідання з розгляду справи по суті призначено на 05.05.2026.

28.04.2026 представником відповідача подано суду клопотання про приєднання до матеріалів справи копій рішення Соснівського районного суду м. Черкаси від 25.07.2025, постанови Черкаського апеляційного суду від 04.11.2025, постанови Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду від 13.03.2026 у справі № 712/13978/24 (т. 2 а.с. 69-70).

У судовому засіданні 05.05.2026 подані представником відповідача судові рішення прийняті і приєднані до справи, у зв`язку з їх прийняттям за клопотанням представника позивача в судовому засіданні оголошено перерву до 02.06.2026.

Ознайомившись із приєднаними до справи судовими рішеннями у справі № 712/13978/24, представником позивача 08.05.2026 подано додаткові письмові пояснення, за змістом яких копії судових рішень у справі № 712/13978/24 є неналежними доказами в розумінні процесуального закону, встановлені ними обставини не мають преюдиційного значення для позивача, не спростовують наведених ним в позовній заяві фактів та не можуть бути покладені в основу судового рішення при вирішенні даного господарського спору (т. 2 а.с. 115-116).

Ухвалою суду від 20.05.2026 судове засідання з розгляду справи по суті, призначене на 02.06.2026, перенесене на 11.06.2026.

В судовому засіданні 11.06.2026 року представник позивача позов з підстав, викладених у позовній заяві, підтримала і просила суд задовольнити повністю, представник відповідача позов не визнав і просив суд відмовити у його задоволенні повністю з підстав, викладених у його заявах по суті справи, судом оголошено про перехід до стадії прийняття судового рішення, його оголошення призначено на 12.06.2026 .

Згідно з ст.ст. 233 ч. 6, 240 ч. 1 ГПК України, у судовому засіданні 12.06.2026 судом було проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши їх заяви по суті справи, наявні в справі письмові докази та оцінивши їх у сукупності, суд у задоволенні позову відмовляє повністю з таких підстав.

Предметом позову є певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення. Підставу позову становлять обставини, якими позивач обґрунтовує його вимоги щодо захисту права чи охоронюваного законом інтересу.

На підтвердження обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а відповідач заперечує проти них ними (сторонами) подано письмові докази, за їх клопотанням судом витребувано і приєднано до справи додаткові письмові докази із яких вбачається наступне.

Із Статуту Товариства з обмеженою відповідальністю «Черкаська виробничо-торгова компанія» (скорочене найменування ТОВ «ЧВТК», код ЄДРПОУ 30529117, надалі - товариство) в редакції, затвердженій рішенням загальних зборів учасників № 2 від 14.02.2022, вбачається, що: засновником і єдиним учасником товариства є ОСОБА_2 (п. 2); предметом діяльності товариства, зокрема, є торгівля і послуги, надання в оренду і експлуатація власного чи орендованого майна (п. 3.2); статутний капітал товариства складається з номінальної вартості частки його учасника, вираженої у національній валюті України або у відсотках (п.п. 4.1, 4.2); статутний капітал товариства становить 1857697,00 грн., частка учасника (власника) - 1857697,00 грн. що становить 100% (п.п. 5.1, 5.2); майно товариства складають основні фонди та оборотні кошти, а також інші цінності, вартість яких відображається в самостійному балансі товариства (п. 7.1); органами управління товариства є: загальні збори учасників і виконавчий колегіальний орган дирекція, який складається із директора і директора виконавчого (п.п. 8.1, 8.14).

Відповідно до інформації із Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (витяги станом на 03.12.2025 т. 1 а.с. 11-15, станом на 09.06.2023 т. 1 а.с. 16-19) вбачається, що державна реєстрація юридичної особи ТОВ «ЧВТК», код ЄДРПОУ 30529117 проведена 27.06.2002, засновником (учасником) і кінцевим бенефіціарним власником юридичної особи є ОСОБА_2 , розмір статутного капіталу складає 1857697,00 грн. Станом на 09.06.2023 керівником (директором) був Каленчук Анатолій Полікарпович, директором виконавчим Уровський Микола Павлович.

На підставі рішення від 26.02.2003 № 105 виконавчим комітетом Черкаської міської ради 20.03.2003 видано ТОВ «ЧВТК» свідоцтво серії САА № 468609 про право колективної власності на нерухоме майно нежиле приміщення, магазин «Кооператор», розташований за адресою: Черкаська обл., місто Черкаси, б. Шевченка, буд 209, а 29.03.2003 КП «Черкаське обласне об`єднане бюро технічної інвентаризації» прийняло рішення про реєстрацію права власності на це майно за ТОВ «ЧВТК» з видачею витягу № 255388.

На виконання ухвали суду від 04.02.2026 приватним нотаріусом Черкаського міського нотаріального округу Романій Н.В. надано суду копії посвідченого нею договору купівлі-продажу нежилого приміщення від 09.06.2023 за реєстраційним № 5435 та документів, на підставі яких договір посвідчувався, а всього справа на 40 аркушах (т. 2 а.с. 1-40), із яких вбачається таке.

14.02.2022 загальними зборами учасника ТОВ «ЧВТК» в особі єдиного учасника ОСОБА_2 прийнято рішення № 2, яким затверджено органи управління товариства у складі вищого органу загальні збори учасників і виконавчого органу колегіального у складі директора і директора виконавчого (п. 2), призначено на посаду директора ОСОБА_2 , на посаду директора виконавчого Уровського М.П. (п.п. 4, 5), затверджено Статут товариства в новій редакції з урахуванням прийнятих змін та доповнень (п. 7). Рішення підписане ОСОБА_2 , справжність його підпису посвідчено приватним нотаріусом Черкаського міського нотаріального округ

23.08.2022 ТОВ «ЧВТК» в особі директора Каленчука А.П. видав довіреність директору виконавчому ОСОБА_1 , якою уповноважив його розпоряджатися (продати) належне ТОВ «ЧВТК» на праві приватної власності нежиле приміщення, магазин «Кооператор», що знаходиться за адресою: місто Черкаси, бульвар Шевченка будинок 209 за ціну та на умовах відомих йому, а також представляти інтереси у взаємовідносинах з усіма без винятку установами та органами. Довіреність підписана директором, посвідчена приватним нотаріусом і зареєстрована в реєстрі за № 4311.

Рішенням загальних зборів учасників ТОВ «ЧВТК» від 02.01.2023 № 4 надано згоду (погоджено) директору Каленчуку А.П. та директору виконавчому ОСОБА_1 в період з 02.01.2023 по 31.12.2023 включно на вчинення будь-яких значних правочинів, уповноважено їх на укладення кожного з таких правочинів від імені товариства з правом підпису договорів, контрактів, додаткових угод стосовно цих правочинів. Рішення від 02.01.2023 № 4 підписано Каленчуком А.П., його підпис посвідчено печаткою товариства (т. 1 а.с. 98).

07.06.2023 загальні збори учасників ТОВ «ЧВТК» в особі єдиного учасника Каленчука А.П., в присутності директора виконавчого ОСОБА_1 без права голосу, у відповідності до ч. 2 ст. 37 Закону України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю» прийняли рішення № 5, яким вирішили: 1. Продати належне товариству на праві приватної власності нерухоме майно нежитлове приміщення, магазин «Кооператор», розташоване: бульвар Шевченка, 209 м. Черкаси; 2. Укласти договір купівлі-продажу цього нерухомого майна, затвердити залишкову балансову вартість цього майна на період продажу в сумі 140 000,00 грн., погодити вартість його продажу в сумі 168 000,00 грн.; 3. Надати та затвердити повноваження директора виконавчого ТОВ «ЧВТК» ОСОБА_1 від імені продавця на укладення і підписання договору купівлі-продажу цього нерухомого майна; 4. Затвердити повноваження Каленчука А.П., як єдиного учасника товариства, на підписання даного рішення, яке має форму протоколу загальних зборів учасника товариства.

09.06.2023 ТОВ «ЧВТК» в особі директора виконавчого Уровського М.П., діючого на підставі довіреності від 23.08.2022 реєстровий № 4311, як продавець з однієї сторони, і гр. ОСОБА_2 , як покупець з другої сторони, уклали договір купівлі продажу нежилого приміщення, на умовах якого продавець передав, а покупець прийняв у власність належне продавцеві нежиле приміщення, магазин «Кооператор», що знаходиться за адресою: м. Черкаси, бульвар Шевченка буд. 209, загальною площею 4152,8 кв.м. Нежиле приміщення знаходиться на орендованій земельній ділянці кадастровий номер 7110136400:01:003:0016 площею 0,4882 га. Продаж зазначеного нежилого приміщення вчинено за ціною 168000,00 грн., які покупець зобов`язався сплатити продавцю після підписання цього договору до 09.06.2026 включно. Балансова вартість становила 140000,00грн. Право власності на це нежиле приміщення у покупця виникає з моменту державної реєстрації. Договір підписано представниками сторін у присутності приватного нотаріуса Черкаського міського нотаріального округу Романій Н.В., яким встановлено особи громадян, які підписали договір, їх дієздатність, правоздатність та дієздатність ТОВ «ЧВТК», повноваження представника та належність товариству відчужуваного нежилого приміщення перевірено. Договір приватним нотаріусом посвідчено і зареєстровано в реєстрі за № 5435 (далі також договір купівлі-продажу від 09.06.2023 № 5435).

Із Інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна від 09.06.2023 № 335162412, сформованої приватним нотаріусом Романій Н.В. (т. 1 а.с. 48-49), щодо об`єктів нерухомого майна, розташованих за адресою: Черкаська область, місто Черкаси, бульвар Шевченка, будинок 209 вбачається, що:

10.04.2018 державним реєстратором ДОЗ Черкаської міської ради проведено державну реєстрацію речового права оренди земельної ділянки площею 0,4882 га під існуючий магазин «Кооператор» строком на 49 років за ТОВ «ЧВТК, власником і орендодавцем землі є Черкаська міська рада;

29.03.2003 до Реєстру внесено запис про проведену, на підставі свідоцтво серії САА № 468609 про право колективної власності на нерухоме майно нежиле приміщення, магазин «Кооператор», розташований за адресою: Черкаська обл., місто Черкаси, б. Шевченка, буд 209 державну реєстрація права власності на це нерухоме майно за ТОВ «ЧВТК».

Із Інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна від 12.12.2025 № 456265385, сформованої адвокатом Тарасенко О.В., щодо об`єкта нерухомого майна реєстраційний номер 2747082971080, закінчений будівництвом об`єкт, нежиле приміщення, магазин «Кооператор», загальна площа 4152,8 кв.м, розташований за адресою: Черкаська область, місто Черкаси, бульвар Шевченка, будинок 209 вбачається, що 09.06.2023 приватним нотаріусом Романій Н.В. проведена державна реєстрація права власності на це нерухоме майно за Каленчуком А.П. на підставі договору купівлі-продажу від 09.06.2023 № 5435, номер відомостей про речове право 50571941.

23.11.2023 гр. ОСОБА_2 , як дарувальник з однієї сторони, та Каленчук Тетяна Вікторівна, як обдаровуваний з другої сторони, уклали договір дарування нежилого приміщення, за умовами якого домовилися, що дарувальник подарував, а обдаровуваний прийняв у власність нежиле приміщення, магазин «Кооператор», загальна площа 4152,8 кв.м, розташоване за адресою: АДРЕСА_1 , на неприватизованій земельній ділянці кадастровий номер 7110136400:01:003:0016 площею 0,4882 га. Сторони оцінили дарунок в 50000,00 грн. Право власності обдаровуваного на дарунок виникає з моменту державної реєстрації та прийняття дарунку. Обдаровуваний засвідчив, що дарунок прийняв. Договір дарування нежилого приміщення посвідчено приватним нотаріусом Романій Н.В., зареєстровано в реєстрі за № 10215 (далі також договір дарування від 23.11.2023 № 10215).

Того ж дня, 23.11.2023 приватним нотаріусом Романій Н.В. внесено до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна інформацію про державну реєстрацію права власності на підставі договору дарування від 23.11.2023 № 10215 на цей об`єкт нерухомого майна за Каленчук Т.В., номер відомостей про речове право 52654754, і про припинення речового права власності на нього Каленчука А.П., номер відомостей про речове право 50571941, інформаційна довідка від 12.12.2025 № 456265385 (т. 1 а.с. 35-35).

Відповідно до свідоцтва про смерть серія НОМЕР_1 , ОСОБА_2 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 (т. 1 а.с. 101).

08.11.2024 приватний нотаріус Черкаського міського нотаріального округу Алєксєєва І.Ю. оформила свідоцтво, яким посвідчила, що у складі спадщини після померлого ОСОБА_2 є корпоративні права частка у розмірі 100 відсотків статутного капіталу, що становить 1 857 697,00 грн. ТОВ «ЧВТК», ідентифікаційний код юридичної особи 30529117. Для управління корпоративними правами призначено з числа спадкоємців ОСОБА_5 . Спадкова справа № 55/2024, свідоцтво зареєстровано в реєстрі за № 7936 (т. 1 а.с. 40).

05.11.2024 громадянка України ОСОБА_3 прийняла рішення № 1, яким вирішила: 1. Створити Приватне підприємство «Континіум-Черкаси»; 2. Затвердити статут підприємства, визначити суму статутного капіталу (частки) в розмірі 300 000 грн.; 3. Визначити основні види діяльності підприємства, в тому числі здавання в оренду та оцінювання нерухомості; 4. Призначити директором підприємства ОСОБА_4 з дати створення підприємства; 5. Зареєструвати підприємство (т. 1 а.с. 41).

Відповідно до інформації із Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, 06.11.2024 проведена державна реєстрація юридичної особи Приватного підприємства «Континіум-Черкаси» (ПП «Континіум-Черкаси»), ідентифікаційний код 45718581.

13.11.2024 ОСОБА_3 прийняла рішення одноособового учасника (власника) Приватного підприємства «Континіум-Черкаси» № 2, яким вирішила: 1. Внести в статутний капітал ПП «Континіум-Черкаси» суму в розмірі 300 000,00 грн. у виді права власності на об`єкти нерухомого майна, а саме: нежиле приміщення, магазин «Кооператор», реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 2747082971080; нежиле приміщення, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1925596471101; нежиле приміщення, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 2310368171101; квартира тимчасового проживання, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 779446871101; квартира тимчасового проживання, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 779698771101; квартира тимчасового проживання, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 779670871101; квартира тимчасового проживання, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 779486971101. Право власності на нерухоме майно учасник підприємства оцінила в суму 300 000,00 грн.; 2.Учасник підприємства ОСОБА_3 передала право власності на нерухоме майно підприємству в день підписання цього рішення, оформивши таку передачу актами приймання-передачі. Рішення від 13.11.2024 підписала ОСОБА_3 , справжність її підписк посвідчила приватний нотаріус Кондакова Н.В., документ зареєструвала в реєстрі за № 2024 (т. 1 а.с. 43).

Того ж дня, 13.11.2024 фізична особа ОСОБА_3 , власник частки в статутному капіталі 100% з однієї сторони та ПП «Континіум-Черкаси» в особі директора ОСОБА_4 з другої сторони уклали акт приймання-передачі майнового права (нерухомого майна) до статутного капіталу ПП «Континіум-Черкаси», за яким ОСОБА_3 відповідно до одноособового рішення учасника ПП «Континіум-Черкаси» від 13.11.2024 № 2 передала, а ПП «Континіум-Черкаси» прийняло як вклад до статутного капіталу підприємства право власності на нежиле приміщення, магазин «Кооператор», реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 2747082971080. Нерухоме майно оцінене учасником в 50 000,00 грн. Акт приймання-передачі майнового права (нерухомого майна) до статутного капіталу ПП «Континіум-Черкаси» підписали ОСОБА_3 і Хомідов Р.В., справжність їх підписів порсвідчила приватний нотаріус Кондакова Н.В., документ зареєструвала в реєстрі за № 2026, 2027 (т. 1 а.с. 44).

Із Інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна від 12.12.2025 № 456265385, сформованої адвокатом Тарасенко О.В., щодо об`єкта нерухомого майна реєстраційний номер 2747082971080, закінчений будівництвом об`єкт, нежиле приміщення, магазин «Кооператор», загальна площа 4152,8 кв.м, розташований за адресою: Черкаська область, місто Черкаси, бульвар Шевченка, будинок 209 вбачається, що 11.12.2025 державним реєстратором виконавчого комітету Будищенської сільської ради Черкаського району Черкаської області проведена державна реєстрація права власності на об`єкт речових прав реєстраційний номер 2747082971080 (магазин «Кооператор») на підставі акта приймання-передачі серія і номер 2026, 2027 від 13.11.2024 за ПП «Континіум-Черкаси», номер відомостей про речове право 62714481 (т. 1 а.с. 35-37).

Відповідно до інформації із Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань про юридичну особу Приватного підприємства «Континіум-Черкаси» (ПП «Континіум-Черкаси»), ідентифікаційний код 45718581 станом на 12.12.2025 розмір статутного капіталу підприємства складає 300 000 грн., учасниками підприємства є ОСОБА_3 з часткою 225 000 грн., що становить 75%, і ОСОБА_4 з часткою 75 000 грн., що становить 25% (т. 1 а.с. 42).

До позовної заяви представником позивача додано довідку від 07.12.2025 про оціночну вартість об`єкта нерухомості нежитлового приміщення, магазин «Кооператор» і фінансову звітність малого підприємства ТОВ «ЧВТК» за 2022-2024 роки, із яких слідує, що оціночна вартість об`єкта оцінки на дату оцінки становила 13 334 768,94 грн., внаслідок відчуження магазину «Кооператор», який був основним активом товариства, погіршилась фінансової стабільності товариства, товариство втратило єдине джерело доходу у виді орендних платежів від магазину, внаслідок чого втратило платоспроможність, накопичило значні борги перед контрагентами і бюджетом (т. 1 а.с. 31-34, 38-39).

До відповіді на відзив на позовну заяву представником позивача додані також висновок фінансово-господарської діяльності ТОВ «ЧВТК» станом на 01.01.2025, із якого слідує, що реальна ринкова вартість відчуженого магазину «Кооператор» оцінюється в сумі 26 170 945,00 грн., фінансовий результат товариства за 9 місяців 2024 року став від`ємним на 665 831,94 грн. (т. 1 а.с. 122-128).

Рішеннями одноосібного управителя статутного капіталу ОСОБА_2 у ТОВ «ЧВТК» ОСОБА_5 :

від 13.11.2024 тимчасово відсторонено ОСОБА_1 з 13.11.2024 до моменту прийняття спадщини, призначено ОСОБА_5 тимчасово виконуючою обов`язки директора товариства з 14.11.2024 на строк до вступу у спадщину спадкоємців, зобов`язано ОСОБА_1 передати ОСОБА_5 всю документацію та печатку товариства, внесено зміни до ЄДРПОУ;

від 27.05.2025 - звільнено з посади директора товариства ОСОБА_1 , призначено на цю посаду ОСОБА_7 з 28.05.2025;

від 23.06.2025 внесено зміни (виправлено описку) до рішення від 27.05.2025 (т. 1 а.с. 129, 130, 131).

Листами від 01.05.2025, 30.05.2025 повідомлено ОСОБА_1 про звільнення з посади та запропоновано у встановлені строки передати новопризначеному директору документи і речі, що стосуються ТОВ «ЧВТК» (т. 1 а.с. 132-138).

Доданими до відповіді на відзив копіями заяв по суті справи і процесуальних документів у інших господарських справах позивач підтверджує економічну необґрунтованість ціни продажу спірного магазину, неналежне управління товариством колишнім керівництвом та накопичення боргів, доведення товариства до можливого банкрутства (т. 1 а.с. 139-179).

До відзиву на позов представником відповідача додано копію постанови слідчого судді Придніпровського районного суду м. Черкаси від 06.05.2025 у справі № 711/3102/25, номер провадження 1-кс/711/847/25 про відмову у задоволенні скарги адвоката Бойка А.С., поданої в інтересах ОСОБА_5 , на постанову старшого слідчого в ОВС СУ ГУНП в Черкаській області Нестеренко В.В. від 20.03.2025 про закриття кримінального провадження № 12025250310000372, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 25.01.2025 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 190 КК України. Із зазначеної постанови слідчого судді вбачається, що 25.01.2025 на виконання ухвали слідчого судді Соснівського райсуду м. Черкаси від 21.01.2025 було внесено відомості до ЄРДР за № 12025250310000372 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 190 КК України за заявою ОСОБА_5 про те, що ОСОБА_3 шляхом обману чи зловживання довірою заволоділа майном ОСОБА_2 , уклавши з останнім після подання заяви про розірвання шлюбу 23.11.2023, 24.11.2023 та 01.12.2023 року в період особливого загострення хвороб ОСОБА_2 ряд договорів дарування нерухомого майна (у тому числі і договір дарування нежилого приміщення магазин «Кооператор» від 23.11.2023, посвідчений приватним нотаріусом Черкаського міського нотаріального округу Романій Н.В., зареєстрований за № 10215), що викликає сумніви у розумінні суті і значення вчинених ним правочинів та чи вчинялись ці правочини дійсно ОСОБА_2 . У результаті цього її батько ОСОБА_2 , вона та її сестри втратили право власності на майно, набуте їх родиною. За результатами проведення досудового розслідування постановою старшого слідчого в ОВС СУ ГУНП в Черкаській області Нестеренко В.В. від 20.03.2025 кримінальне провадження № 12025250310000372, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань 25.01.2025 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 190 КК України, закрито у зв`язку з відсутністю складу кримінального правопорушення на підставі п. 2 ч. 1 ст. 284 КПК України. Постанова слідчого судді Придніпровського районного суду м. Черкаси від 06.05.2025 у справі № 711/3102/25, номер провадження 1-кс/711/847/25 набрала законної сили 13.05.2025, ухвалою Черкаського апеляційного суду від 23.05.2025 апеляційна скарга адвоката Бойка А.С., подана в інтересах ОСОБА_5 , на постанову від 06.05.2025 повернена особі, яка її подала (т. 1 а.с. 102-107, 107-108).

Крім того, рішенням Соснівського районного суду м. Черкаси від 25.07.2025 у справі № 712/13978/24, провадження № 2/712/94/25, залишеним без змін постановою Черкаського апеляційного суду від 04.11.2025, залишено без задоволення позов ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , Каленчук Яни Анатоліївни до ОСОБА_3 , за участі зацікавлених осіб приватного нотаріуса Черкаського міського нотаріального округу Романій Н.В., ТОВ «Черкаситара» про визнання договорів недійсними та скасування державної реєстрації права власності. Із зазначених судових рішень місцевого і апеляційного судів у справі № 712/13978/24 вбачається, що предметом позову були вимоги позивачів до відповідача про визнання недійсними у відповідності до ст. 234 ЦК України з підстав фіктивності сімнадцяти договорів дарування, укладених ОСОБА_2 і Каленчук Т.В., у тому числі договору дарування нежилого приміщення, магазин «Кооператор», реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 2747082971080, посвідченого приватним нотаріусом Романій Н.В. 23.11.2023, зареєстрованого в реєстрі за № 10215. В разі задоволення позову судом в цій частині позивачі просили також скасувати державну реєстрацію права власності на це нерухоме майно за ОСОБА_3 . Відмовляючи у задоволенні позову суди прийшли до переконання про необґрунтованість і недоведеність позовних вимог (т. 2 а.с. 73-79, 80-93).

Постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду від 13.03.2026 № 712/13978/24 касаційну скаргу ОСОБА_5 , в інтересах якої діяв адвокат Гуцол Р.І., залишено без задоволенні, рішення Соснівського районного суду м. Черкаси від 25.07.2025 і постанову Черкаського апеляційного суду від 04.11.2025 у справі № 712/13978/24 залишені без змін (т. 2 а.с. 93-105).

Отже, предметом позову у справі, що розглядається, є вимога позивача до відповідача про захист його права власності на спірне нерухоме майно у спосіб, передбачений статтями 387 ч. 1, 388 ч. 3 ЦК України, шляхом витребування із чужого незаконного володіння.

Із обґрунтування позову в цій справі слідує, що право позивача на витребування майна з чужого незаконного володіння не потребує визнання недійсним правочину, за яким майно вибуло від законного власника, воно лише обмежене добросовісністю набувача і зберігається за власником за умови, якщо майно вибуває з володіння власника поза його волею, що й повинно бути доведено в суді. Подальші правочини мають фраудаторний характер, спрямовані на виведення активу з майнової сфери позивача, ускладнення його подальшого повернення власнику. Обґрунтовуючи обраний спосіб захисту, позивач керувався правовим висновком КЦС ВС, викладеним у п. 93 постанови від 18.12.2024 у справі № 757/57816/20-ц (61-7794св24).

Велика Палата Верховного Суду висновувала про те, що у кожній справі за змістом обґрунтувань позовних вимог, наданих позивачем пояснень тощо суд має встановити, якого саме результату хоче досягнути позивач унаслідок вирішення спору. Суд, зберігаючи об`єктивність і неупередженість, сприяє учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених цим кодексом. Виконання такого обов`язку пов`язане, зокрема, з тим, що суд має надавати позовним вимогам належну інтерпретацію, а не тлумачити їх лише буквально (див., зокрема, постанови Великої Палати Верховного Суду від 30.06.2021 у справі № 9901/172/20, від 01.07.2021 у справі № 9901/381/20, від 26.10.2021 у справі № 766/20797/18, від 01.02.2022 у справі № 750/3192/14, від 22.09.2022 у справі № 462/5368/16-ц).

Відповідно до ч. 1 ст. 2 ЦК України, учасниками цивільних відносин є фізичні особи та юридичні особи.

Статтею 3 ЦК України визначено загальні засади цивільного законодавства, якими, зокрема, є: свобода договору; свобода підприємницької діяльності, яка не заборонена законом; судовий захист цивільного права та інтересу; справедливість, добросовісність та розумність.

Згідно з ст. 11 ч.ч. 1, 2 п. 1, ст. 16 ч. 2 п.п. 2, 4 Цивільного кодексу (далі ЦК) України, цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки; підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини; способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути, зокрема, визнання правочину недійсним, відновлення становища, яке існувало до порушення.

Статтями 13 і 14 ЦК України встановлено, відповідно, межі здійснення цивільних прав та загальні засади виконання цивільних обов`язків. Зокрема, і цивільні права і цивільні обов`язки здійснюються (виконуються) в межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства.

Юридичною особою є організація, створена і зареєстрована у встановленому законом порядку. Юридична особа наділяється цивільною правоздатністю і дієздатністю, може бути позивачем та відповідачем у суді (ч. 1ст. 80 ЦК України).

Юридична особа здатна мати такі ж цивільні права та обов`язки (цивільну правоздатність), як і фізична особа, крім тих, які за своєю природою можуть належати лише людині. Цивільна правоздатність юридичної особи виникає з моменту її створення і припиняється з дня внесення до єдиного державного реєстру запису про її припинення (ч.ч. 1, 4 ст. 91 ЦК України).

Згідно з ч.ч. 1, 3 ст. 92 ЦК України (в редакції, що діяла з 28.05.2023), юридична особа набуває цивільних прав та обов`язків і здійснює їх через свої органи, які діють відповідно до установчих документів та закону. Порядок створення органів юридичної особи встановлюється установчими документами та законом. Орган або особа, яка відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступає від її імені, зобов`язана діяти в інтересах юридичної особи, добросовісно і розумно та не перевищувати своїх повноважень. У відносинах із третіми особами обмеження повноважень щодо представництва юридичної особи не має юридичної сили, крім випадків, коли юридична особа доведе, що третя особа знала чи за всіма обставинами не могла не знати про такі обмеження.

Законодавець у ч. 1 ст. 316 ЦК України закріпив норму, відповідно до якої правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном (ч. 1 ст. 317 ЦК України).

Згідно із ч. 1 ст. 319 ЦК України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Отже, за загальним правилом саме власнику належить правоможність вчинення правочинів, спрямованих на розпорядженням його майном (див. п. 99 постанови Великої Палати Верховного Суду від 15.06.2020 у справі № 826/20221/16).

Частиною 2 ст. 328 ЦК України встановлена презумпція правомірності набуття права власності, котра означає, що право власності на конкретне майно вважається набутим правомірно, якщо інше не встановлено в судовому порядку або незаконність набуття права власності прямо не випливає із закону. Таким чином, факт неправомірності набуття права власності, якщо це не випливає із закону, підлягає доказуванню, а правомірність набуття права власності включає в себе законність і добросовісність такого набуття.

Статтею 232 ЦК України визначено правові наслідки правочину, який вчинено у результаті зловмисної домовленості представника однієї сторони з другою стороною. Згідно з ч. 1 ст. 232 ЦК України, правочин, який вчинено внаслідок зловмисної домовленості представника однієї сторони з другою стороною, визнається судом недійсним.

Статтею 234 ЦК України визначено правові наслідки фіктивного правочину. Згідно з нормами цієї статті ЦК, фіктивним є правочин, який вчинено без наміру створення правових наслідків, які обумовлювалися цим правочином. Фіктивний правочин визнається судом недійсним. Правові наслідки визнання фіктивного правочину недійсним встановлюються законами.

Статтею 387 ЦК України встановлено, що власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним.

Позивач звенувся в суд з цим позовом в системі «Електронний суд» 12.12.2025. Статтею 388 ЦК України врегульовано право власника на витребування майна від добросовісного набувача. Нормами частин 1, 3 цієї статі ЦК України (в редакції, чинній на час вчинення оспореного правочину, тобто станом на 09.06.2023) було встановлено, що якщо майно за відплатним договором придбане в особи, яка не мала права його відчужувати, про що набувач не знав і не міг знати (добросовісний набувач), власник має право витребувати це майно від набувача лише у разі, якщо майно: 1) було загублене власником або особою, якій він передав майно у володіння; 2) було викрадене у власника або особи, якій він передав майно у володіння; 3) вибуло з володіння власника або особи, якій він передав майно у володіння, не з їхньої волі іншим шляхом (ч. 1). Якщо майно було набуте безвідплатно в особи, яка не мала права його відчужувати, власник має право витребувати його від добросовісного набувача у всіх випадках (ч. 3).

Закон України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю) від 06.02.2018 № 2275-VІІІ (далі Закон № 2275-VІІІ) визначає правовий статус товариств, порядок їх створення, діяльності та припинення, права та обов`язки їх учасників. Законом № 2275-VІІІ встановлено, що:

створення товариства відбувається за рішенням його засновників (ч. 1 ст. 10);

установчим документом товариства є статут (ч. 1 ст. 11);

розмір статутного капіталу товариства складається з номінальної вартості часток його учасників, виражених у національній валюті України. Розмір частки учасника товариства у статутному капіталі товариства може додатково визначатися у відсотках. Розмір частки учасника товариства у відсотках повинен відповідати співвідношенню номінальної вартості його частки та статутного капіталу товариства (ч.ч. 1, 2 ст. 12);

вкладом учасника товариства можуть бути гроші, цінні папери, інше майно, якщо інше не встановлено законом (ч. 1 ст. 13);

вартість вкладу кожного учасника товариства повинна бути не менше номінальної вартості його частки (ч. 2 ст. 14);

у разі смерті або припинення учасника товариства його частка переходить до його спадкоємця чи правонаступника без згоди учасників товариства (ч. 1 ст. 23);

органами товариства є загальні збори учасників, наглядова рада (у разі утворення) та виконавчий орган (ч. 1 ст. 28);

у товаристві, що має одного учасника, рішення з питань, що належать до компетенції загальних зборів учасників, приймаються таким учасником товариства одноособово та оформлюються письмовим рішенням такого учасника (ч. 1 ст. 37);

законом або статутом товариства може встановлюватися особливий порядок надання згоди уповноваженими на те органами товариства на вчинення певних правочинів залежно від вартості предмета правочину чи інших критеріїв (значні правочини). Рішення про надання згоди на вчинення правочину, якщо вартість майна, робіт або послуг, що є предметом такого правочину, перевищує 50 відсотків вартості чистих активів товариства відповідно до останньої затвердженої фінансової звітності, приймаються виключно загальними зборами учасників, якщо інше не передбачено статутом товариства. Рішення про надання згоди на вчинення інших значних правочинів, крім зазначених у частині другій цієї статті, приймаються загальними збори учасників, якщо інше не встановлено статутом товариства (ч.ч. 1-3 ст. 44);

правочин вважається правочином, щодо якого є заінтересованість (далі - правочин із заінтересованістю), якщо він укладається товариством з будь-ким із таких осіб: 1) посадовою особою товариства або її афілійованою особою;2) учасником, який одноосібно або спільно з афілійованими особами володіє часткою, що становить 20 відсотків статутного капіталу товариства, або його афілійованими особами; 3) юридичною особою, в якій будь-яка з осіб, передбачених пунктами 1 і 2 цієї частини, є членом органу товариства; 31) особою, яка здійснює функції управління таким товариством (у разі передання їй повноважень виконавчого органу товариства у випадках, передбачених законом); 4) іншою особою, визначеною статутом товариства. Статутом товариства може бути визначений порядок надання згоди на вчинення правочинів, щодо яких є заінтересованість. Відповідні положення можуть бути внесені до статуту, змінені або виключені з нього одностайним рішенням загальних зборів учасників, у яких взяли участь всі учасники товариства (ч.ч. 1-2 ст. 45).

З огляду на викладені обставини справи, наведені норми законодавства і приписи судової практики суд вбачає, що державна реєстрація юридичної особи Товариства з обмеженою відповідальністю «Черкаська виробничо-торгова компанія» (скорочене найменування ТОВ «ЧВТК», код ЄДРПОУ 30529117, надалі - товариство) проведена 27.06.2002. Товариство створене за рішенням ОСОБА_2 , який був засновником, єдиним учасником товариства і кінцевим бенефіціарним власником юридичної особи товариства, статутний капітал товариства складається з номінальної вартості частки його учасника, становить 1857697,00 грн., частка учасника (власника) 1857697,00 грн., що становить 100%. Майно товариства складають основні фонди та оборотні кошти, а також інші цінності, вартість яких відображається в самостійному балансі товариства. Органами управління товариства є загальні збори учасників і виконавчий колегіальний орган дирекція, який складається із директора і директора виконавчого. Учасник товариства може здійснювати безпосереднє керівництво товариством та обіймати посаду директора товариства без укладення трудового контракту. Учасник товариства, який здійснює безпосереднє керівництво товариством та обіймає посаду директора товариства має право без попереднього затвердження загальних зборів учасників (рішення), особисто (без довіреності) укладати та підписувати угоди, договори, контракти без обмежень або довіреністю уповноважити на це інших осіб. Будь-який договір чи контракт, що тягне за собою виникнення, зміну чи припинення майнових чи інших прав та обов`язків товариства, може підписуватися одноособово директором чи особою, що буде належним чином уповноважена на те директором за рішенням загальних зборів учасників.

Редакція Статуту товариства затверджена рішенням загальних зборів учасника № 2 від 14.02.2022, положення статуту товариства узгоджуються з нормами Закону України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю» від 06.02.2018 № 2275-VІІІ.

29.03.2003 КП «Черкаське обласне об`єднане бюро технічної інвентаризації» провело реєстрацію права колективної власності на нерухоме майно нежиле приміщення, магазин «Кооператор», розташований за адресою: Черкаська обл., місто Черкаси, б. Шевченка, буд 209 за ТОВ «ЧВТК», а 10.04.2018 за ТОВ «ЧВТК державним реєстратором ДОЗ Черкаської міської ради проведено державну реєстрацію речового права оренди земельної ділянки площею 0,4882 га під існуючий магазин «Кооператор» строком на 49 років.

14.02.2022 письмовим рішенням єдиного учасника ТОВ «ЧВТК» Каленчука А.П. № 2 затверджено органи управління товариства у складі вищого органу загальні збори учасників і виконавчого органу колегіального у складі директора і директора виконавчого, призначено на посаду директора Каленчука А.П., на посаду директора виконавчого Уровського М.П., затверджено Статут товариства в новій редакції з урахуванням прийнятих змін та доповнень.

23.08.2022 ТОВ «ЧВТК» в особі директора Каленчука А.П. видана довіреність директору виконавчому Уровському М.П., якою уповноважено його розпоряджатися (продати) належне ТОВ «ЧВТК» на праві приватної власності нежиле приміщення, магазин «Кооператор», що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 за ціну та на умовах відомих йому. Довіреність підписана директором, посвідчена приватним нотаріусом і зареєстрована в реєстрі за № 4311.

02.01.2023 письмовим рішенням єдиного учасника ТОВ «ЧВТК» Каленчука А.П. № 4 надано згоду (погоджено) директору Каленчуку А.П. та директору виконавчому ОСОБА_1 в період з 02.01.2023 по 31.12.2023 включно на вчинення будь-яких значних правочинів, уповноважено їх на укладення кожного з таких правочинів від імені товариства з правом підпису договорів, контрактів, додаткових угод стосовно цих правочинів.

07.06.2023 письмовим рішенням єдиного учасника ТОВ «ЧВТК» Каленчука А.П. № 5, в присутності директора виконавчого Уровського М.П. без права голосу, вирішено продати належне товариству на праві приватної власності нерухоме майно нежитлове приміщення, магазин «Кооператор», розташоване: бульвар Шевченка, 209 в м. Черкаси, затвердити залишкову балансову вартість цього майна на період продажу в сумі 140 000,00 грн., укласти договір купівлі-продажу цього нерухомого майна за ціною 168 000,00 грн., надати та затвердити повноваження директора виконавчого ТОВ «ЧВТК» ОСОБА_1 від імені продавця на укладення і підписання договору купівлі-продажу цього нерухомого майна.

09.06.2023 ТОВ «ЧВТК» в особі директора виконавчого Уровського М.П., діючого на підставі довіреності від 23.08.2022 реєстровий № 4311, як продавець з однієї сторони, і гр. ОСОБА_2 , як покупець з другої сторони, уклали договір купівлі продажу нежилого приміщення, на умовах якого продавець продав, а покупець купив і прийняв у власність належне продавцеві нежиле приміщення, магазин «Кооператор». Продаж зазначеного нежилого приміщення вчинено за ціною 168000,00 грн., які покупець зобов`язався сплатити продавцю після підписання цього договору до 09.06.2026 включно. Балансова вартість цього нежилого приміщення становила 140 000,00 грн. Договір посвідчено приватним нотаріусом і зареєстровано в реєстрі за № 5435 (далі також договір купівлі-продажу від 09.06.2023 № 5435).

На підставі договору купівлі-продажу від 09.06.2023 № 5435 приватним нотаріусом 09.06.2023 проведено державну реєстрацію права приватної власності на нежиле приміщення, магазин «Кооператор», об`єкт нерухомого майна реєстраційний номер 2747082971080 за Каленчуком А.П., номер відомостей в Реєстрі прав власності на нерухоме майно про речове право 50571941.

Воля товариства на вчинення правочинів, зокрема і значних, виражається у формі рішення загальних збрів учасників товариства. Оскільки ТОВ «ЧВТК», код ЄДРПОУ 30529117 у складі має лише одного учасника (засновника, власника) ОСОБА_2 , то відповідно до ч. 1 ст. 37 Закону України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю» від 06.02.2018 № 2275-VІІІ (Закон № 2275-VІІІ), п. 8.2. Статуту товариства в редакції, затвердженій рішенням загальних зборів учасника № 2 від 14.02.2022, рішення з питань, що належать до компетенції загальних зборів учасників, приймаються таким учасником товариства одноособово та оформлюються письмовим рішенням такого учасника, тобто ОСОБА_2 .

За наявності письмових рішень учасника товариства ОСОБА_2 про формування органів управління товариства, призначення на посаду директора ОСОБА_2 , на посаду директора виконавчого ОСОБА_1 ( № 2 від 14.02.2022), про надання згоди директору ОСОБА_2 та директору виконавчому ОСОБА_1 на вчинення будь-яких значних правочинів, уповноваження їх на укладення кожного з таких правочинів від імені товариства з правом підпису договорів, контрактів, додаткових угод стосовно цих правочинів (№ 4 від 02.01.2023), про продаж належного товариству на праві приватної власності нерухомого майна нежитлового приміщення, магазин «Кооператор» та уповноваження директора виконавчого ТОВ «ЧВТК» ОСОБА_1 від імені продавця на укладення і підписання договору купівлі-продажу цього нерухомого майна (№ 5 від 07.06.2023), довіреності від ТОВ «ЧВТК» директору виконавчому ОСОБА_1 на розпорядження (продаж) належного ТОВ «ЧВТК» на праві приватної власності нежилого приміщення, магазин «Кооператор» (від 23.08.2022 реєстровий № 4311), укладення договору купівлі-продажу від 09.06.2023 № 5435 сторонами договору здійснено за наявності волевиявлення ТОВ «ЧВТК», уповноваженими на те особами. Доводи позивача про зворотнє суд визнає недоведеними, а тому безпідставними.

Обґрунтовуючи недійсність договору купівлі-продажу від 09.06.2023 № 5435 позивач також зазначає про те, що договір зі сторони продавця (ТОВ «ЧВТК», позивача) укладено директором виконавчим товариства ОСОБА_1 , а зі сторони покупця директором товариства і його єдиним учасником (засновником) Каленчуком А.П., що є порушенням корпоративних процедур. Продавець (ТОВ «ЧВТК», позивач) і покупець Каленчук А.П. на момент укладення договору були пов`язаними особами в розумінні підпункту 14.1.159 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу (далі ПК) України, оскільки покупець володів корпоративними правами позивача. З урахуванням норм підпунктів 14.1.71, 14.1.231 пункту 14.1 статті 14 ПК України, продаж спірного нерухомого майна повинен був здійснюватись за ринковою ціною, щоб запобігти ухиленню від сплати податків, недотримання цих вимог є порушенням податкового законодавства. Заниження ціни продажу у десятки разів, відстрочення платежу пов`язаній особі, миттєве припинення доходності товариства внаслідок відчуження майна, безпосередньо задіяного у господарській діяльності позивача, свідчить, що волевиявлення від імені товариства (позивача) формувалось не в його інтересах.

Зазначені доводи позивача про те, що договір купівлі-продажу від 09.06.2023 № 5435 суперечить інтересам товариства не узгоджуються із установленими в справі обставинами, оскільки рішення про продаж належного позивачеві майна приймалося Каленчуком А.П. на той час єдиним учасником юридичної особи позивача із загальною 100 % часткою юридичної особи, який не міг діяти на шкоду собі.

Схожі за змістом висновки викладені в постанові Верховного Суду від 05.06.2024 у справі № 932/1829/21.

Крім того, доводи позивача щодо того, що продаж майна відбувся всупереч податкового законодавства з посиланням на норм підпунктів 14.1.71, 14.1.231 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України, стосуються правил визначення бази оподаткування операцій з постачання товарів/послуг. Проте, такі доводи позивача не пов`язані із відсутністю волевиявлення позивача на момент вчинення оспореного правочину на відчуження спірного майна.

Схожі за змістом висновки викладені в постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 22.10.2024 року у cправі № 910/7947/23

Ціна продажу нерухомого майна, яке є об`єктом продажу по цьому договору, є договірною, визначена з урахуванням затвердженої єдиним учасником юридичної особи позивача балансової вартості цього нерухомого майна і на його розсуд, що не суперечить інтересам юридичної особи позивача, власником якої був ОСОБА_2

23.11.2023 гр. ОСОБА_2 , як дарувальник з однієї сторони, та ОСОБА_3 , як обдаровуваний з другої сторони, уклали договір дарування нежилого приміщення, за умовами якого дарувальник подарував, а обдаровуваний прийняв у власність нежиле приміщення, магазин «Кооператор», реєстраційний номер об`єкт нерухомого майна 2747082971080, належне дарувальнику на праві приватної власності. Договір дарування посвідчено приватним нотаріусом Романій Н.В., зареєстровано в реєстрі за № 10215 (далі також договір дарування від 23.11.2023 № 10215). На підставі договору дарування від 23.11.2023 № 10215 приватним нотаріусом 23.11.2023 проведено державну реєстрацію права власності на цей об`єкт нерухомого майна за ОСОБА_3 , номер відомостей про речове право 52654754.

Законність, правомірність договору дарування від 23.11.2023 № 10215 органом досудового розслідування і судами досліджувалась у кримінальному провадженні № 12025250310000372, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 25.01.2025 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 190 КК України (шахрайство), та у цивільній справі № 712/13978/24 (провадження № 2/712/94/25). Кримінальне провадження закрито у зв`язку з відсутністю складу кримінального правопорушення, а у цивільній справі про визнання договору дарування від 23.11.2023 № 10215 недійсними та скасування державної реєстрації права власності за ОСОБА_3 на нерухоме майно, набуте на підставі цього договору, позов залишено без задоволення через необґрунтованість і недоведеність позовних вимог. Крім того, Верховним Судом при перегляді цивільної справи в касаційному порядку констатовано відсутність ознак фіктивності і фраудаторності договору дарування від 23.11.2023 № 10215.

Судові рішення у кримінальному провадженні № 12025250310000372 та у цивільній справі № 712/13978/24 (провадження № 2/712/94/25) суд визнає належними і допустимими письмовими доказами, що в достатній мірі підтверджують правомірність договору дарування від 23.11.2023 № 10215 та набутого на його підставі права власності ОСОБА_3 на спірне нерухоме майно, а доводи позивача про його фіктивність і фраудаторність суд відхиляє через недоведеність і безпідставність.

25.10.2024 ОСОБА_2 помер.

Для управління корпоративними правами померлого ОСОБА_2 , частка якого у статутному капіталі ТОВ «ЧВТК» складає 1 857 697,00 грн. (що становить 100 відсотків), приватним нотаріусом Черкаського міського нотаріального округу Алєксєєвою І.Ю. 08.11.2024 призначено з числа спадкоємців ОСОБА_5 , спадкова справа № 55/2024.

05.11.2024 ОСОБА_3 прийнято рішення № 1 про створення Приватного підприємства «Континіум-Черкаси» і призначення директором підприємства ОСОБА_4 , 06.11.2024 проведена державна реєстрація юридичної особи Приватного підприємства «Континіум-Черкаси» (ПП «Континіум-Черкаси»), ідентифікаційний код 45718581 в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

13.11.2024 ОСОБА_3 як одноособовий учасник (власник) ПП «Континіум-Черкаси» прийняла рішення № 2 про внесення в статутний капітал підприємства 300 000,00 грн. у виді права власності на об`єкти нерухомого майна, зокрема і належне їй на праві приватної власності нежиле приміщення, магазин «Кооператор», реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 2747082971080. Відповідно до одноособового рішення учасника ПП «Континіум-Черкаси» від 13.11.2024 № 2, по Акту приймання-передачі майнового права (нерухомого майна) від 13.11.2024 ОСОБА_3 передала, а ПП «Континіум-Черкаси» в особі директора ОСОБА_4 прийняло як вклад до статутного капіталу підприємства право власності на нежиле приміщення, магазин «Кооператор», реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 2747082971080. Нерухоме майно оцінене учасником в 50 000,00 грн., акт приймання-передачі посвідчила приватний нотаріус Кондакова Н.В., зареєструвала в реєстрі за № 2026, 2027.

На підставі акта приймання-передачі серія і номер 2026, 2027 від 13.11.2024 в Державному реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно 11.12.2025 державним реєстратором виконавчого комітету Будищенської сільської ради Черкаського району Черкаської області проведена державна реєстрація права власності на об`єкт речових прав реєстраційний номер 2747082971080 (магазин «Кооператор») за ПП «Континіум-Черкаси», номер відомостей про речове право 62714481.

Станом на 12.12.2025 розмір статутного капіталу Приватного підприємства «Континіум-Черкаси», ідентифікаційний код 45718581 підприємства складав 300 000 грн., учасниками підприємства зареєстровані ОСОБА_3 з часткою 225 000 грн., що становить 75%, і ОСОБА_4 з часткою 75 000 грн., що становить 25%.

Прийняття в дар спірного нерухомого майна ОСОБА_3 , створення приватного підприємства нею, внесення до статутного капіталу новоствореного приватного підприємства цього нерухомого майна і користування цим майном, не суперечить нормам цивільного законодавства щодо набуття права власності, за відсутності встановлених ознак фіктивності означених правочинів, свідчить про добросовісність останнього набувача - ПП «Континіум-Черкаси».

У постанові від 18.12.2024 у справі № 916/379/23 (провадження) № 12-22гс24) Велика Палата Верховного Суду зформувала правову позицію щодо фраудаторності, визначивши, що правочин, що вчиняється з метою завдати шкоди кредитору і який досягає цієї мети, є фраудаторним. Правочин не має вчинятись з метою заподіяти зло (тобто здійснити зловживання правом) і втілювати цей намір. Інакше такий правочин має кваліфікуватись судами як фраудаторний та, за наявності відповідної позовної вимоги, має бути визнаний недійсним. Однак у силу гнучкості та різноманіття цивільних правовідносин вичерпний та закритий перелік обставин, за яких той чи інший правочин слід вважати фраудаторним, відсутній. Натомість Верховний Суд напрацював перелік обставин, які окремо або в сукупності можуть враховуватися при оцінці правочину як фраудаторного. Остаточну кваліфікацію певного правочину як фраудаторного повинен здійснювати суд в кожній конкретній справі виходячи із встановлених обставин.

За викладених обставин справи ознак фраудаторності договір купівлі-продажу нерухомого майна від 09.06.2023 № 5435, договір дарування цього майна від 23.11.2023 № 10215, акт приймання-передачі цього нерухомого майна Каленчук Т.В. до статутного капіталу ПП «Континіум-Черкаси» серія і номер 2026, 2027 від 13.11.2024 не мають.

За положеннями частин 1 та 2 статті 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Таким способом захисту цивільних прав та інтересів може бути, зокрема, визнання правочину недійсним. Відповідно до частин першої та другої статті 203 ЦК України, зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами 1-3, 5 та 6 статті 203 цього Кодексу. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна зі сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин) (стаття 215 ЦК України). Згідно з частиною 1 статті 216 ЦК України, недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов`язані з його недійсністю. У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов`язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування.

Вирішуючи спори про визнання правочинів (господарських договорів) недійсними, господарський суд повинен встановити наявність фактичних обставин, з якими закон пов`язує визнання таких правочинів (господарських договорів) недійсними на момент їх вчинення (укладення) і настання відповідних наслідків, та в разі задоволення позовних вимог зазначати в судовому рішенні, в чому конкретно полягає неправомірність дій сторони та яким нормам законодавства не відповідає оспорюваний правочин. Частина 3 статті 203 ЦК України визначає загальні вимоги до волевиявлення учасника правочину, яке повинне відповідати внутрішній волі та бути вільним від факторів, що викривляють уявлення особи про зміст правочину при формуванні її волевиявлення чи створюють хибне бачення існування та змісту волевиявлення. Підстави недійсності правочинів, коли внутрішня воля особи не відповідає правовим наслідкам укладеного правочину, визначено у статтях 229 - 233 ЦК України. Відповідно до статті 232 ЦК України правочин, який вчинено внаслідок зловмисної домовленості представника однієї сторони з другою стороною, визнається судом недійсним. Довіритель має право вимагати від свого представника та другої сторони солідарного відшкодування збитків та моральної шкоди, що завдані йому у зв`язку із вчиненням правочину внаслідок зловмисної домовленості між ними. Для визнання правочину недійсним на підставі статті 232 ЦК України необхідним є встановлення умислу в діях представника: представник усвідомлює, що вчиняє правочин всупереч інтересам довірителя та бажає (або свідомо допускає) їх настання, а також наявності домовленості представника однієї сторони з іншою стороною і виникнення через це несприятливих наслідків для довірителя.

Відповідний правовий висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 22.10.2019 у справі № 911/2129/17.

Доводи позивача про вчинення правочинів в результаті зловмисної домовленості, на користь пов`язаної особи, внесення майна до статутного капіталу контрольованої юридичної особи судом аналізуються в сукупності з іншими встановленими у справі обставинами, оцінкою відповідних доказів та, приймаючи до уваги не встановлення обставин суперечності ос порених правочинів нормам статей 3, 13, 92, 241, 316, 317, 319 ч. 1, 321, 328 ч. 2 ЦК України, статей 44, 45 Закону України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю», ці доводи позивача теж відхиляються.

Статтею 234 ЦК України визначено правові наслідки фіктивного правочину. Згідно з нормами цієї статті ЦК, фіктивним є правочин, який вчинено без наміру створення правових наслідків, які обумовлювалися цим правочином. Фіктивний правочин визнається судом недійсним. Правові наслідки визнання фіктивного правочину недійсним встановлюються законами.

Позивач, який звертається з вимогою про визнання правочину фіктивним, має довести відсутність в учасників правочину наміру створити юридичні наслідки. Для визнання правочину фіктивним ознака вчинення його лише для вигляду має бути властива діям обох сторін правочину. Якщо одна сторона діяла лише для вигляду, а інша - намагалася досягти правового результату, такий правочин не можна визнати фіктивним.

Статтею 204 ЦК України встановлено презумпцію правомірності правочину, за змістом якої правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Відтак, з огляду на те, що договір купівлі-продажу нерухомого майна - об`єкт речових прав реєстраційний номер 2747082971080 (магазин «Кооператор») від 09.06.2023 № 5435, договір дарування цього майна від 23.11.2023 № 10215, акт приймання-передачі цього нерухомого майна Каленчук Т.В. до статутного капіталу ПП «Континіум-Черкаси» серія і номер 2026, 2027 від 13.11.2024 відповідають усім ознакам дійсності правочину, враховуючи втрату позивачем володіння цим майном з власної волі, останній набувач є добросовісним і постійно користується цим майном, підстав для витребування спірного нерухомого майна позивачем у відповідача у відповідності до норм ч. 1 ст. 387, ч. 3 ст. 388 ЦК України суд не вбачає, і з цих підстав у задоволенні позову відмовляє повністю.

Судом приймається рішення у справі, що розглядається, на підставі усіх доказів, поданих представниками усіх учасників справи.

Наведені обставини справи встановлені на підставі цих доказів, з їх врахуванням суд прийшов до рішення про відмову у задоволенні позову до відповідача, тому інші доводи про обставини, наведені учасниками справи в обґрунтування позову і заперечень проти нього, суд відхиляє.

Статтею 13 ГПК України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Нормами Господарського процесуального кодексу України також встановлено, що:

учасники судового процесу та їх представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається (ч. 1 ст. 43);

кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи (ч.ч. 1, 3 ст. 74);

обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом (ч. 4 ст. 75);

належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування (ч. 1 ст. 76);

обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування (ч. 1 ст. 77);

достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи (ч. 1 ст. 78);

наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання (ч.ч. 1, 2 ст. 79);

учасники справи подають докази у справі безпосередньо до суду (ч. 1 ст. 80);

суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили (ч.ч. 1, 2 ст. 86).

Відповідно до частин 5, 6 ст. 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів в Україні», висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, є обов`язковими для всіх суб`єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить відповідну норму права. Висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, враховуються іншими судами при застосуванні таких норм права.

Відповідно до частин 1, 4 статті 236 ГПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Крім того, Велика Палата Верховного Суду при розгляді справи № 755/10947/17 у постанові від 30.01.2019 зазначила, що незалежно від того, чи перераховані усі постанови, у яких викладена правова позиція, від якої відступила Велика Палата, суди під час вирішення тотожних спорів мають враховувати саме останню правову позицію Великої Палати.

Відповідно до п. 2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 23.03.2012 № 6 «Про судове рішення», рішення господарського суду має ґрунтуватись на повному з`ясуванні такого: чи мали місце обставини, на які посилаються особи, що беруть участь у процесі, та якими доказами вони підтверджуються; чи не виявлено у процесі розгляду справи інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору, і доказів на підтвердження цих обставин; яка правова кваліфікація відносин сторін, виходячи з фактів, установлених у процесі розгляду справи, та яка правова норма підлягає застосуванню для вирішення спору. Господарський суд у прийнятті судового рішення керується (та відповідно зазначає у ньому) не лише тими законодавчими та/або нормативно-правовими актами, що на них посилалися сторони та інші учасники процесу, а й тими, на які вони не посилалися, але якими регулюються спірні правовідносини у конкретній справі (якщо це не змінює матеріально-правових підстав позову).

Враховуючи положення ч. 1 ст. 9 Конституції України та беручи до уваги ратифікацію Законом України від 17.07.1997 № 475/97-ВР Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і Першого протоколу та протоколів № 2, 4, 7, 11 до Конвенції та прийняття Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», суди також повинні застосовувати Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та рішення Європейського суду з прав людини як джерело права.

Зокрема, Європейський суд з прав людини у справі «Проніна проти України» у рішенні від 18.07.2006 та у справі «Трофимчук проти України» у рішенні від 28.10.2010 зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент сторін. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень.

Відтак, з огляду на викладені обставини справи, наведені норми законодавства і приписи судової практики, суд відмовляє у задоволенні позову повністю.

Всі інші доводи сторін, судом розглянуті та відхилені як такі, що не впливають на результат вирішення даного спору.

На підставі статті 129 ГПК України судові витрати позивача покладаються на нього.

Згідно з ч.ч. 1, 9 ст. 145 ГПК України, суд може скасувати заходи забезпечення позову з власної ініціативи або за вмотивованим клопотанням учасника справи. У випадку залишення позову без розгляду, закриття провадження у справі або у випадку ухвалення рішення щодо повної відмови у задоволенні позову, суд у відповідному судовому рішенні зазначає про скасування заходів забезпечення позову.

З урахуванням викладеного суд скасовує заходи забезпечення позову, вжиті ухвалою Господарського суду Черкаської області від 17.12.2025 у справі № 925/1539/25.

Керуючись ст.ст. 129, 145 ч.ч. 9 і 10, 233, 236-240, 255, 256 ГПК України, господарський суд

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Черкаська виробничо-торгова компанія» до Приватного підприємства «Континіум-Черкаси» про витребування нерухомого майна відмовити повністю.

Скасувати заходи забезпечення позову, вжиті ухвалою Господарського суду Черкаської області від 17.12.2025 у справі № 925/1539/25. Заходи забезпечення позову зберігають свою дію до набрання законної сили цим рішенням.

Рішення може бути оскаржене до Північного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складення повного рішення.

Повне рішення складено 10.08.2026.

Суддя В.М. Грачов