Постановление суда № 138906237, 12.08.2026, Миколаївський районний суд Одеської області

Миколаївський районний суд Одеської області

Справа № 508/489/26

Номер проведження 6/508/28/26

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12 серпня 2026 року Миколаївський районний суд Одеської області у складі:

головуючого судді Корсаненкової О.О.

за участю секретаря Каргополець Т.Ю.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в селищі Миколаївка Одеської області цивільну справу № 508/489/26 за заявою ОСОБА_1 , інтереси якого представляє адвокат Сластнікова Ганна Олександрівна, заінтересовані особи Березівський відділ державної виконавчої служби у Березівському районі Одеської області, публічне акціонерне товариство «Державний ощадний банк України», Одеське обласне управління акціонерного товариства «Державний ощадний банк України», ОСОБА_2 про визнання виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню та скасування постанови про відкриття виконавчого провадження,

Учасники справи:

представник стягувача АТ «Ощадбанк» Шидерова Н.С.

встановив:

У травні 2026 року заявник звернувся до суду із вказаною заявою, в якій просить визнати виконавчий лист № 2-46/2012, виданий 08.07.2013 року Миколаївським районним судом Одеської області про солідарне стягнення з ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства

«Державний ощадний банк України» заборгованості за кредитним договором у розмірі 378 421,66 гривень, таким, що не підлягає виконанню повністю, у зв`язку зі спливом строку пред`явлення його до виконання; визнати протиправною та скасувати постанову старшого державного виконавця Березівського міжрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Одеській області Костенка Артема Петровича від 30.10.2019 року про відкриття П № 59839936, якою провадження відкрито на виконання виконавчого листа № 2-46/2012, виданого 08.07.2013 року Миколаївським районним судом Одеської області про солідарне стягнення з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на користь Публічного акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» заборгованості за кредитним договором у розмірі 378

421,66 гривень.

Заява мотивована тим, що 31.05.2012 року Миколаївським районним судом Одеської області було ухвалено рішення у справі № 2-46/2012 за позовом ПАТ «Державний ощадний банк України»

про солідарне стягнення з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 заборгованості за кредитним договором у розмірі 378 421,66 грн. На підставі вказаного рішення суду було видано виконавчий лист № 2-46/2012 від 08.07.2013 року. Як зазначено у самому виконавчому документі, рішення суду набрало чинності 30.05.2013 року, а строк пред`явлення виконавчого листа до

виконання становив 1 рік.

Як вбачається з матеріалів, наданих Березівським відділом державної виконавчої служби у Березівському районі Одеської області у відповіді від 25.05.2020 року № 5903/19.8-32, вказаний виконавчий лист раніше перебував на виконанні, однак 09.12.2013 року виконавче провадження було

повернуто стягувачу, пізніше стягувач знову ініціював примусове стягнення, однак, 26.11.2018 року виконавчий документ було повторно повернуто стягувачу на підставі Закону України «Про виконавче провадження», про що свідчить відповідний штамп та підпис державного виконавця на зворотному боці виконавчого листа.

Згідно з відповіддю Березівського ВДВС, лише у 19.08.2019 року стягувач знову звернувся із заявою про примусове виконання вказаного рішення суду.

Оскільки виконавчий документ було повернуто стягувачу 09.12.2013 року, - строк для його повторного пред`явлення до виконання з урахуванням переривання закінчився 10.12.2014 року, тому приймати до виконання виконавчий лист після цієї дати без наявності ухвали суду про визнання поважними причин пропуску строків, встановлених законом, - правових підстав у державного виконавця не було.

Всупереч порядку, встановленого законодавцем у ст. 28 Закону України «Про

виконавче провадження» державний виконавець постанову про відкриття виконавчого провадження ОСОБА_1 не надіслав. Так, у виконавчому листі вказано, що стягувачем є ПАТ «Державний Ощадний банк України» м. Одеса. В постанові про відкриття виконавчого провадження державним виконавцем

помилково вказано, що стягувачем є ПАТ «Ощадбанк». За даними Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, код за ЄДРПОУ ПАТ «Ощадбанк» є 00032129.

При цьому, з моніторингу публічного реєстру вбачається, що за кодом ЄДРПОУ 09328601 обліковується інша організація - ФІЛІЯ-ОДЕСЬКЕ ОБЛАСНЕ УПРАВЛІННЯ АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА «ДЕРЖАВНИЙ ОЩАДНИЙ БАНК УКРАЇНИ». Заміни стягувача у виконавчому провадженні не є автоматичною дією та передбачає вчинення стягувачем певних процесуальних дій, спрямованих на заміну сторони виконавчого провадження. Своїм правом стягувач не скористався: до суду із заявою про заміну стягувача у виконавчому листі не звертався. Заміна стягувача відповідно до норм чинного законодавства не відбулася.

Також невмотивованими та не обґрунтованими є постанова про зупинення виконавчого провадження від 30.06.2021 року. Будь-яке продовження фрази та конкретизація, до вирішення якого саме питання зупиняється провадження, у тексті документу відсутні; в структурі постанови відсутнє посилання на конкретні пункти чи частини статей 34, 35 Закону України «Про виконавче провадження», які містять виключний перелік підстав для зупинення вчинення виконавчих дій.

Також ОСОБА_1 вважає недоліки оформлення виконавчого листа такими, що унеможливлюють його виконання з огляду на те, що зі змісту судового рішення вбачається, суд вирішив: «Стягнути солідарно з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 кредитний борг в сумі 378 421 (триста сімдесят вісім тисяч чотириста двадцять одну) гривну 66 коп. на користь Публічного акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» в особі територіального

відокремленого безбалансового відділення №10015/0382 філії - Одеського обласного управління ПАТ «Ощадбанк». При тому, у виконавчому листі вказано, що боржником є тільки ОСОБА_1 , на якого покладено боргові зобов`язання не в солідарному порядку, а повністю. Такі обставини унеможливлюють виконання виконавчого листа.

Ухвалою суду від 01.06.2026 року вказану заяву було залишено без руху із наданням заявнику строку на усунення недоліків.

09.06.2026 року від представника заявника надійшла заява про усунення недоліків.

Ухвалою суду від 09.06.2026 року заява ОСОБА_1 , інтереси якого представляє адвокат Сластнікова Ганна Олександрівна, про визнання виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню та скасування постанови про відкриття виконавчого провадження, була призначена до розгляду в судовому засіданні.

12.06.2026 року на адресу суду від АТ «Державний ощадний банк України» в особі філії Одеське обласне управління АТ «Ощадбанк» надійшли заперечення, відповідно до яких зазначають, що твердження заявника щодо пропущення АТ «Ощадбанк» річного строку на предявлення виконавчого листа до виконання (зокрема про те, що після повернення виконавчого документа 09.12.2013 року цей строк закінчився 10.12.2014 року) є помилковим та не відповідає дійсності. Як вбачається з матеріалів справи, постановою начальника відділу державної виконавчої служби Березівського міжрайонного управління юстиції в Одеській області від 22.11.2013 року виконавчий документ в рамках ВП № 39693507 повернуто стягувачу.

Після чого, 21.02.2014 року заступником начальника вищезгаданого відділу ДВС винесено постанову про відкриття виконавчого провадження № 42214226 про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості у розмірі 378 421,66 грн. Тобто, на момент повторного пред`явлення виконавчого листа до примусового виконання встановлений Законом України «Про виконавче провадження» строк не закінчився.

На теперішній час виконавче провадження № 59839936 про стягнення заборгованості за кредитним договором у розмірі 378 421,66 грн з ОСОБА_1 перебуває на примусовому виконанні у Березівському відділі державної виконавчої служби у Березівському районі Одеської області Одеського міжрегіонального управління Міністерства юстиції.

Щодо доводів заявника про те, що у постанові про відкриття виконавчого провадження стягувачем зазначено ПАТ Акціонерне товариство «Державний ощадний банк України» (код ЄДРПОУ 09328601), за яким обліковується організація - філія - Одеське обласне управління АТ «Ощадбанк», зазначають, що згідно з виконавчим листом стягувачем є Публічне акціонерне товариство «Державний ощадний банк України». Постановою Кабінету Міністрів України від 05 червня 2019 року № 568 було змінено тип товариства з публічного на приватне та перейменовано його в Акціонерне товариство «Державний ощадний банк України». Постановою Кабінету Міністрів України від 25 лютого 2003 року № 261 затверджено Статут АТ «Ощадбанк», який перебуває у відкритому доступі. Відповідно до пункту 36 цього Статуту (в редакції на момент ухвалення судового рішення) філії, територіально відокремлені безбалансові відділення та представництва банку не є юридичними особами і діють від імені банку на підставі положень про них. Оскільки філія - Одеське обласне управління АТ «Ощадбанк» не є окремою юридичною особою, вона діяла і діє виключно від імені Акціонерного товариства «Державний ощадний банк України». Тобто стягувачем у цих правовідносинах виступає одна й та сама юридична особа.

Таким чином, стягувач за рішенням суду не змінювався, ним залишається Акціонерне товариство «Державний ощадний банк України», у зв`язку з чим будь-які законні та обґрунтовані підстави для визнання виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню, відсутні.

Доводи заявника про те, що на примусовому виконанні перебуває лише виконавчий лист щодо стягнення заборгованості за кредитним договором з ОСОБА_1 не відповідають дійсності, оскільки виконавчий лист № 2-46/2012 щодо боржника ОСОБА_2 також перебуває на примусовому виконанні. Крім того, в межах примусового виконання судового рішення, банк має право задовольнити свої вимоги як з одного боржника, так і з іншого, оскільки відповідачі є солідарними боржниками.

Судове засідання від 16.06.2026 року було відкладено за клопотання представника заявника ОСОБА_3 про витребування документів.

19.06.2026 року на адресу суду від АТ «Ощадбанк» надійшли витребувані документи.

В судовому засіданні від 24.06.2026 року було оголошено перерву для надання часу представнику заявника ознайомитись із витребуваними документами.

В судове засідання представник заявника не з`явилася, заявою від 12.08.2026 року просила розгляд відкласти через сімейні обставини.

Частиною 3 статті 432 ЦПК України визначено, що неявка стягувача і боржника не є перешкодою для розгляду заяви про визнання виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню.

Зважаючи на вказані положення, а також враховуючи відсутність доказів поважності неприбуття в судове засідання представника ОСОБА_3 (з довідки, долученої до заяви про відкладення, вбачається перебування у лікаря 05.08.2026 року), суд вважає за можливе здійснити розгляд заяви за відсутності представника.

Представник стягувача заперечувала проти задоволення заяви, оскільки строк пред`явлення виконавчого документа до виконання пропущено не було, відсутні і матеріальні, і процесуальні підстави для визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню.

Інші учасники провадження у судове засідання не з`явилися, про дату час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином. Їх неявка не перешкоджає розгляду заяви по суті.

Заслухавши пояснення учасників, дослідивши матеріали справи, судом встановлено наступне:

Рішенням Миколаївського районного суду Одеської області від 31.05.2012 року у справі № 2-46/2012 позов Публічного акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» в особі територіального відокремленого безбалансового відділення № 10015/0382 філії Одеське обласне управління АТ «Ощадбанк» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором № 1981-н від 27.09.2007 року, - задоволено. Стягнуто солідарно з відповідачів на користь позивача заборгованість у розмірі 378 421,66 грн та судові витрати у розмірі 1 820,00 грн; розірвано кредитний договір № 1981-н від 27.09.2007 року.

Рішенням апеляційного суду Одеської області від 30.05.2013 року апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» в особі Одеського обласного управління ПАТ «Ощадбанк» задоволено частково. Рішення Миколаївського районного суду Одеської області від 31.05.2012 року змінено: виключено з резолютивної частини вказівку суду про розірвання кредитного договору № 1981-н від 27.09.2007 року.

Вказане рішення набрало законної сили та 08.07.2013 року було видано виконавчий лист.

Заявами від 15.08.2013 року, 06.02.2014 року, 18.07.2016 року, 04.07.2019 року ПАТ «Державний ощадний банк України» в особі Одеського обласного управління ПАТ «Ощадбанк» звертався до ВДВС Миколаївського районного управління юстиції Одеської області про прийняття до виконання виконавчого листа за № 2-46/2012 від 08.07.2013 року про стягнення з ОСОБА_1 на користь банку суми боргу за кредитним договором у розмірі 378 421,66 грн. (а.с.153-162)

Постановою начальника ВДВС Березівського міжрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Одеській області від 22.11.2013 року, ухваленою у виконавчому провадженні № 39693507, виконавчий лист № 2-46/2012 від 08.07.2013 року про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ «Ощадбанк» заборгованості за кредитним договором у сумі 378 421, 66 грн. було повернуто стягувачу через встановлення, що за боржником рухомого та нерухомого майна не зареєстровано, на обліку УПФУ не перебуває та пенсію не отримує (а.с.85).

Постановою заступника начальника ВДВС Березівського міжрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Одеській області від 21.02.2014 року відкрито виконавче провадження № 42214226 за виконавчим листом № 2-46/2012 від 08.07.2013 року про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ «Ощадбанк» заборгованості за кредитним договором у сумі 378 421, 66 грн. (а.с.86) Постановою від 09.12.2015 року виконавчий документ було повернуто стягувачу через відсутність у боржника майна, на яке можливе звернути стягнення.

Постановою головного державного виконавця Березівського міжрайонного відділу ДВС ГТУЮ в Одеській області від 21.07.2016 року відкрито виконавче провадження №51859144 за виконавчим листом № 2-46/2012 від 08.07.2013 року про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ «Ощадбанк» заборгованості за кредитним договором у сумі 378 421, 66 грн. (а.с.159) Постановою від 26.12.2018 року виконавчий документ було повернуто стягувачу через відсутність у боржника майна, на яке можливе звернути стягнення (а.с.160)

Постановою старшого державного виконавця Березівського міжрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Одеській області від 30.10.2019 року було відкрито виконавче провадження № 59839936 за виконавчим листом № 2-46/2012 від 08.07.2013 року про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ «Ощадбанк» заборгованості за кредитним договором у сумі 378 421, 66 грн. (а.с.162)

Про винесення постанови про відкриття виконавчого провадження ОСОБА_1 було повідомлено, що підтверджується листом від 30.10.2019 року

Постановою заступника начальника відділу Березівського міжрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Одеській області від 24.12.2019 року було передано виконавче провадження № 59839936 за виконавчим листом № 2-46/2012 від 08.07.2013 року про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ «Ощадбанк» заборгованості за кредитним договором у сумі 378 421, 66 грн. до Березівського міжрайонного відділу державної виконавчої служби Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса).

Постанову від 24.12.2019 року було направлено ОСОБА_1 , що підтверджується листом від 24.12.2019 року.

Постановою заступника начальника відділу Березівського міжрайонного відділу державної виконавчої служби Південного міжрегіонального управління юстиції України (м.Одеса) від 10.01.2020 року було прийнято виконавче провадження № 59839936 з примусового виконання та здійснювалися заходи щодо виконання.

Відповідно до частини п`ятої статті 124 Конституції України, судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов`язковими до виконання на всій території України. У пункті 9 частини третьої статті 129 Конституції України до основних засад судочинства віднесено обов`язковість рішень суду.

Отже, виконання судових рішень є складовою права на справедливий суд та однією з процесуальних гарантій доступу до суду та ефективного захисту сторони у справі, що передбачено статтями 6, 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Відповідно до ч.1 ст.431 ЦПК України, виконання судового рішення здійснюється на підставі виконавчого листа, виданого судом, який розглядав справу як суд першої інстанції.

За положеннями частини другої статті 432 ЦПК України, суд визнає виконавчий документ таким, що не підлягає виконанню повністю або частково, якщо його було видано помилково або якщо обов`язок боржника відсутній повністю чи частково у зв`язку з його припиненням, добровільним виконанням боржником чи іншою особою або з інших причин.

Відповідно до змісту вказаної норми виконавчий лист може бути визнаний судом таким, що не підлягає виконанню лише у випадку: 1) якщо його було видано помилково; 2) якщо обов`язок боржника відсутній повністю чи частково у зв`язку з його припиненням, добровільним виконанням боржником чи іншою особою або з інших причин.

При цьому словосполучення «або з інших причин» стосується саме припинення обов`язку боржника, який підлягає виконанню. Підстави припинення зобов`язання визначені главою 50 розділу І книги п`ятої ЦК України.

Так, зобов`язання можуть припинятися внаслідок добровільного виконання обов`язку боржником поза межами виконавчого провадження, припинення зобов`язань, переданням відступного, зарахуванням, за домовленістю сторін, прощенням боргу, неможливістю виконання.

Суд наголошує на тому, що процесуальними підставами для визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, є обставини, що свідчать про помилкову видачу судом виконавчого листа, зокрема: видача виконавчого листа за рішенням, яке не набрало законної сили (крім тих, що підлягають негайному виконанню); коли виконавчий лист виданий помилково за рішенням, яке взагалі не підлягає примусовому виконанню; видача виконавчого листа на підставі ухвали суду про затвердження мирової угоди, яка не передбачала вжиття будь-яких примусових заходів або можливості її примусового виконання і, як наслідок, видачі виконавчого листа; помилкової видачі виконавчого листа, якщо вже після видачі виконавчого листа у справі рішення суду було скасоване; видачі виконавчого листа двічі з одного й того ж питання у разі віднайдення оригіналу виконавчого листа вже після видачі його дубліката; пред`явлення виконавчого листа до виконання вже після закінчення строку на пред`явлення цього листа до виконання.

Аналіз вказаних норм дає підстави для висновку, що законодавець встановлює підстави, за яких суд визнає виконавчий лист таким, що не підлягає виконанню, зокрема, у разі якщо його було видано помилково або якщо обов`язок боржника відсутній повністю чи частково у зв`язку з його припиненням, добровільним виконанням боржником чи іншою особою або з інших причин.

Відповідно до позиції Верховного Суду, викладеної у постанові № 910/9026/13 від 12.10.2018 року, в межах розгляду заяви про визнання наказу таким, що не підлягає виконанню повністю або частково, встановлюється лише наявність чи відсутність чіткого та однозначного факту припинення обов`язку боржника добровільним виконанням боржником чи іншою особою або з інших причин. При цьому, перегляд самого судового рішення, самого спору по суті, встановлених судовим рішенням фактичних обставин справи, дослідження доказів, що свідчать про можливу зміну цих обставин, з прийняттям відповідних висновків не здійснюється.

У постанові від 20.02.2019 року у справі №2-4671/11 Верховний Суд вказав, що перелік підстав для визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню повністю або частково, за змістом статті 432 ЦПК України, не є виключним, оскільки передбачає також інші підстави для прийняття такого рішення, ніж прямо зазначені у цій норми процесуального права. У цьому випадку саме на суд покладено обов`язок встановити, з яких підстав може бути визнано виконавчий лист таким, що не підлягає виконанню з урахуванням права стягувача на повне виконання рішення суду та права боржника на захист від подвійного стягнення. Суд повинен вирішувати ці питання з урахуванням певних обставин справи, дотримуючись балансу інтересів обох сторін виконавчого провадження.

Отже, сутність процедури визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню полягає, насамперед, у встановленні обставин та фактів, що свідчать про відсутність матеріального обов`язку боржника, які виникли після ухвалення судового рішення, наявність процесуальних підстав, які свідчать про помилкову видачу судом виконавчого листа або наявності інших обставин, які зумовлюють необхідність установлення питань виконання судового рішення.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 26.10.2022 року у справі № 201/13239/15-ц містяться висновки, що строки пред`явлення виконавчого документа до виконання перериваються у разі: 1) пред`явлення виконавчого документа до виконання; 2) надання судом, який розглядав справу як суд першої інстанції, відстрочки або розстрочки виконання рішення. У разі повернення виконавчого документа стягувачу у зв`язку з неможливістю в повному обсязі або частково виконати рішення строк пред`явлення такого документа до виконання після переривання встановлюється з дня його повернення, а в разі повернення виконавчого документа у зв`язку із встановленою законом забороною щодо звернення стягнення на майно чи кошти боржника, а також проведення інших виконавчих дій стосовно боржника з дня закінчення строку дії відповідної заборони (частини четверта та п`ята статті 12 Закону № 1404-VIII). Повернення виконавчого документа без прийняття до виконання з підстав, визначених у частині четвертій статті 4 та у частині третій статті 5 Закону № 1404-VIII, не перериває строк пред`явлення такого документа до виконання.

Згідно із п.2 ч.1 ст.22 Закону України «Про виконавче провадження» (станом на липень 2013 року), виконавчі документи можуть бути пред`явлені до виконання в такі строки: посвідчення комісій по трудових спорах, постанови судів у справах про адміністративні правопорушення та постанови органів

(посадових осіб), уповноважених розглядати справи про адміністративні правопорушення, - протягом трьох місяців; 2) інші виконавчі документи - протягом року, якщо інше не передбачено законом.

Відповідно до п.2 ст.47 Закону України «Про виконавче провадження» (станом на листопад 2013 року), виконавчий документ, на підставі якого відкрито виконавче провадження, за яким виконання не здійснювалося або здійснено частково, повертається стягувачу у разі, якщо у боржника відсутнє майно, на яке може бути звернуто стягнення, а здійснені державним виконавцем відповідно до цього Закону заходи щодо розшуку такого майна виявилися безрезультатними.

За вимогами статті 23 Закону України «Про виконавче провадження» (станом на листопад 2013 року), строки пред`явлення виконавчого документа до виконання перериваються: 1) пред`явленням виконавчого документа до виконання; 2) частковим виконанням рішення боржником; 3) наданням судом, який видав виконавчий документ, відстрочки або розстрочки виконання рішення. Після переривання строку пред`явлення виконавчого документа до виконання перебіг строку поновлюється. Час, що минув до переривання строку, до нового строку не зараховується. У разі повернення виконавчого документа стягувачу у зв`язку з неможливістю в повному обсязі або частково виконати рішення строк пред`явлення виконавчого документа до виконання після переривання встановлюється з дня його повернення, а в разі повернення виконавчого документа у зв`язку із встановленою законом забороною щодо звернення стягнення на майно чи кошти боржника, а також проведення інших виконавчих дій стосовно боржника, - з моменту закінчення дії відповідної заборони.

Відповідно до ч.1 ст.12 Закону України «Про виконавче провадження» (у редакції Закону від 02.06.2016 року), виконавчі документи можуть бути пред`явлені до примусового виконання протягом трьох років, крім посвідчень комісій по трудових спорах та виконавчих документів, за якими стягувачем є держава або державний орган, які можуть бути пред`явлені до примусового виконання протягом трьох місяців.

Строки, зазначені в частині першій цієї статті, встановлюються для виконання рішення з наступного дня після набранні ним законної сили чи закінчення строку, встановленого в разі - відстрочки чи розстрочки виконання рішення, а якщо рішення підлягає негайному виконанню - з наступного дня після його прийняття.

У частинах 4 та 5 цієї статті визначено, що строки пред`явлення виконавчого документа до виконання перериваються у разі: 1) пред`явлення виконавчого документа до виконання; 2) надання судом, який розглядав справу як суд першої інстанції, відстрочки або розстрочки виконання рішення. У разі повернення виконавчого документа стягувачу у зв`язку з неможливістю в повному обсязі або частково виконати рішення строк пред`явлення такого документа до виконання після переривання встановлюється з дня його повернення, а в разі повернення виконавчого документа у зв`язку із встановленою законом забороною щодо звернення стягнення на майно чи кошти боржника, а також проведення інших виконавчих дій стосовно боржника - з дня закінчення строку дії відповідної заборони.

Отже, судом встановлено, що ОСОБА_1 , як на підставу визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, посилається на закінчення 10.12.2014 року строку пред`явлення виконавчого листа № 2-46/2012 до виконання.

Проте, суд не може погодитися із таким твердженням, оскільки з матеріалів справи вбачається, що за виконавчим листом № 2-46/2012 від 08.07.2013 року за заявами стягувача від 15.08.2013 року, 06.02.2014 року, 18.07.2016 року, 04.07.2019 року неодноразово відкривалися виконавчі провадження, зокрема №№ 39693507, 42214226, 51859144, після чого вказаний виконавчий лист повертався стягувачу через відсутність майна, на яке можливо звернути стягнення, зокрема постановами від 22.11.2013 року, 09.12.2015 року, 26.12.2018 року.

Постановою старшого державного виконавця Березівського міжрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Одеській області від 30.10.2019 року було відкрито виконавче провадження № 59839936 за виконавчим листом № 2-46/2012 від 08.07.2013 року про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ «Ощадбанк» заборгованості за кредитним договором у сумі 378 421, 66 грн., яке згодом було передано до Березівського міжрайонного відділу державної виконавчої служби Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса), де перебуває на виконанні до теперішнього часу.

Із досліджених судом матеріалів вбачається, що після повернення виконавчого листа № 2-46/2012 від 08.07.2013 року стягувачу, банк у межах визначеного законом строку (один рік) звертався до ВДВС із заявами про відкриття виконавчого провадження, тобто здійснював усі залежні від нього дії щодо виконання судового рішення, яке набрало законної сили.

На теперішній час відкрито виконавче провадження № 59839936, у межах якого здійснюється стягнення.

Отже, строк пред`явлення вказаного виконавчого документа до виконання в порядку ч.1 ст.23 Закону України «Про виконавче провадження» (у редакції 1999 року) та ч.4 ст.12 Закону України «Про виконавче провадження» (у редакції Закону від 02.06.2016 року) неодноразово переривався, та востаннє строк пред`явлення виконавчого листа до виконання становив до 25.12.2019 року, а виконавче провадження № 59839936 було відкрито 30.10.2019 року.

В ході судового розгляду встановлено, що обов`язок ОСОБА_1 щодо сплати заборгованості за кредитним договором не припинений, рішення суду, яке набрало законної сили, у повному обсязі не виконано, помилковість видачі виконавчого листа відсутня, інших підстав для визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, не встановлено.

За встановлених обставин справи та вимог закону, суд дійшов висновку про відсутність підстав для визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, а тому відповідні вимоги ОСОБА_1 мають бути залишені без задоволення.

Оскільки межі цього судового розгляду стосуються вимоги ОСОБА_1 про визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, які не знайшли свого підтвердження, вимога останнього щодо скасування постанови про відкриття виконавчого провадження № 59839936 від 30.10.2019 року, яка є похідною, також не підлягає задоволенню.

Посилання заявника на недоліки виконавчого листа суд вважає необґрунтованими та такими, що не спростовують вищезазначених обставин.

У разі незгоди із діями державного виконавця в ході здійснення виконавчого провадження № 59839936, заявник має право звернутися до суду із скаргою в порядку та строки, визначені положеннями ст.ст.447-449 ЦПК України.

Керуючись ст. ст. 353, 432 ЦПК України, суд

постановив:

У задоволенні заяви ОСОБА_1 , інтереси якого представляє адвокат Сластнікова Ганна Олександрівна, заінтересовані особи Березівський відділ державної виконавчої служби у Березівському районі Одеської області, публічне акціонерне товариство «Державний ощадний банк України», Одеське обласне управління акціонерного товариства «Державний ощадний банк України», ОСОБА_2 про визнання виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню та скасування постанови про відкриття виконавчого провадження, відмовити.

Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

На ухвалу суду протягом п`ятнадцяти днів може бути подана апеляційна скарга до Одеського апеляційного суду або через Миколаївський районний суд Одеської області.

Суддя О.О. Корсаненкова