Решение № 138866439, 10.08.2026, Городоцький районний суд Хмельницької області

Справа №672/892/26

Провадження №2/672/790/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 серпня 2026 року м. Городок

Суддя Городоцького районного суду Хмельницької області Пономаренко Л.Е.,

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором,

ВСТАНОВИВ:

ТОВ «Юніт капітал» звернулося в суд з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, вказавши, що відповідно до укладеного кредитного договору №421398857 від 31.05.2025 відповідач отримав визначену суму коштів. Кредитодавець свої зобов`язання за кредитним договором виконав в повному обсязі, а саме надав відповідачу грошові кошти в обсязі та у строк, визначених умовами кредитного договору. У зв`язку із неналежним виконанням зобов`язань за кредитним договором заборгованість відповідача перед позивачем становить 22353,06 грн., а саме: заборгованість по тілу кредиту 6299,60 грн., заборгованість по несплаченим відсотках 12903,66 грн., заборгованість за штрафними санкціями (пеня, штраф) 3149,80 грн. Просить стягнути з відповідача на користь позивача вказану заборгованість та понесені судові витрати із сплаченого судового збору у розмірі 2662,40 грн. та 7000 грн. витрат на професійну правову допомогу.

Ухвалою суду від 01.07.2026 було прийнято до розгляду дану цивільну справу, відкрито провадження в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

Відповідно до ч. 5 ст. 279 ЦПК України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Згідно ч. 8 ст. 178 ЦПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Дослідивши та вивчивши матеріали справи, суд прийшов до наступних висновків.

Судом встановлено, що 31.05.2025 між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір №421398857 у формі електронного документа з використанням електронного підпису, відповідно до умов якого кредитодавець зобов`язується надати позичальникові кредит у вигляді кредитної лінії, в розмірі кредитного ліміту на суму 6300,00 грн., перший транш за договором надається у розмірі, що дорівнює Загального розміру наданого кредиту шляхом переказу на рахунок позичальника на платіжну картку НОМЕР_1 хх-хххх-0103. Кінцева дата повернення кредиту 30.06.2030. Базова процентна ставка складає 0,98 % в день від суми залишку кредиту, пільгова ставка за період з 31.05.2025 по 20.06.2025 0,10% в день. Договір підписаний за допомогою одноразового ідентифікатора YRTR.

Згідно платіжного доручення від 31.05.2025 ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» перерахувало на банківську платіжну картку № НОМЕР_1 хх-хххх-0103, що належить ОСОБА_1 кошти в сумі 6300 грн.

Згідно витребуваної судом інформації з АТ «Сенс Банк»-виписки по банківському рахунку вбачається, що 31.05.2025 на банківську платіжну картку № НОМЕР_2 , яку емітовано в банку на ім`я ОСОБА_1 РНОКПП НОМЕР_3 було зараховано кошти в сумі 6300 грн.

ОСОБА_1 зобов`язався повернути кошти, а також сплатити проценти за користування коштами та виконати інші зобов`язання в повному обсязі у строки і на умовах, передбачених договором.

26.08.2025 ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ТОВ «Таліон Плюс» уклали Договір факторингу № МВ-ТП/50, відповідно до умов якого, ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» передає (відступає) ТОВ «Таліон Плюс» за плату, а ТОВ «Таліон Плюс» приймає належні ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» права грошової вимоги до боржників за кредитними договорами вказаними у Реєстрі боржників, укладеними між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» і боржниками, в тому числі й за кредитним договором №421398857.

27.02.2026 між ТОВ «Таліон Плюс» та ТОВ «Юніт Капітал» укладено Договір факторингу № 27/0226-01 відповідно до умов якого ТОВ «Таліон Плюс» відступлено право грошової вимоги до відповідача ОСОБА_1 за Кредитним договором №421398857.

Як вбачається з розрахунку заборгованості ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога», ОСОБА_1 отримав грошові кошти в сумі 6300 грн., сплатив 13 грн., залишок заборгованості складає 13585 грн. 98 коп. Як вбачається з розрахунку заборгованості ТОВ «Таліон Плюс», нарахування відсотків за користування кредитом продовжувалося до 15.01.2026 відповідно до п. 9.1.1.7 Договору (дострокове розірвання договору) , заборгованість становить 22353,06 грн.

Позивачем заявлено про стягнення заборгованості в розмірі 19203,26 грн., тобто без врахування штрафних санкцій.

Відповідачка зобов`язання по поверненню коштів, отриманих згідно укладеної угоди не виконала в зазначений строк, а згідно ст.526 ЦК України: Зобов`язання має виконуватися належним чином.

У ст. 13 Закону України «Про споживче кредитування» зазначено, що договір про споживчий кредит, договори про надання додаткових та супутніх послуг кредитодавцем і третіми особами та зміни до них укладаються у письмовій формі (у паперовому або електронному вигляді з накладенням електронних підписів, електронних цифрових підписів, інших аналогів власноручних підписів (печаток) сторін у порядку, визначеному законодавством). Кожна сторона договору отримує по одному примірнику договору з додатками до нього. Примірник договору, що належить споживачу, має бути переданий йому невідкладно після підписання договору сторонами.

Ст.202 ЦК України визначено, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до приписів ст. 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку (ст. 207 ЦК України).

Відповідно до вимог ч.1 ст.1049 ЦК України визначено, що позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у тій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Згідно з ч. 1 ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнута згода.

Ч.1 ст. 1077 ЦК України встановлено, що за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Згідно ч.1 ст.1078 ЦК України, предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).

Відповідно до ч.1 ст. 1082 ЦК України, боржник зобов`язаний здійснити платіж факторові за умови, що він одержав від клієнта або фактора письмове повідомлення про відступлення права грошової вимоги факторові і в цьому повідомленні визначена грошова вимога, яка підлягає виконанню, а також названий фактор, якому має бути здійснений платіж.

Враховуючи вищевикладене, суддя приходить до висновку, що заявлені позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню в повному обсязі.

Згідно ч.1 ст.141 ЦПК України стягненню з відповідачки на користь позивача підлягає сплачений судовий збір.

Крім того, позивач в позовній заяві просить стягнути з відповідача понесені витрати на правову допомогу в розмірі 7000,00 грн.

Щодо стягнення витрат на правничу допомогу, то суддя приходить до висновку про необхідність їх часткового стягнення з відповідача на користь позивача.

У відповідності до ч.8 ст.141 ЦПК України: Розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Так, представником позивача долучено до матеріалів справи договір про надання правової допомоги, укладений з адвокатстким бюро Тимошенко та партнери №20/01/26-02 від 20.01.2026 та додаткову угоду №25771550379 від 20.04.2026 до нього, предметом якої є надання юридичної допомоги позивачу в даній цивільній справі.

Також долучено копію акту прийому-передачі наданих послуг від 05.05.2026 про надання юридичної допомоги у вказаній цивільній справі на суму 7000 грн.

Як вбачається з наданих матеріалів, вивчення матеріалів та складання типової позовної заяви було оцінено у 7000 грн.

Суддя вважає таку вартість послуг з правничої допомоги вочевидь завищеною.

У постановах Верховного Суду у справі № 905/1795/18 та у справі № 922/2685/19, визначено, що суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.

У постанові ВС від 18.03.2021 року у справі № 910/15621/19 та від 28.04.2021 року у справі № 910/12591/18 визначено наступне: Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, визначеними частинами третьою п`ятою, дев`ятою статті 141 ЦПК України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу. У такому випадку суд, керуючись частинами третьою п`ятою, дев`ятою статті 141 зазначеного Кодексу, відмовляє стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні здійснених нею витрат на правову допомогу повністю або частково та, відповідно, не покладає такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення. При цьому в судовому рішенні суд повинен конкретно вказати, які саме витрати на правову допомогу не підлягають відшкодуванню повністю або частково, навести мотивацію такого рішення та правові підстави для його ухвалення.

Порядок розподілу судових витрат, пов`язаних з розглядом справи, врегульовано статтями 141, 142 ЦПК України. Відповідно до ч.3 ст. 141 ЦПК України при вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися. При цьому суд має оцінювати щодо відповідності зазначеним критеріям поведінку/ дії/бездіяльність обох сторін.

З врахуванням рівня складності вказаної справи, обсягу виконаних робіт (складання типової позовної заяви), враховуючи ціну позову, середній рівень цін на аналогічні послуги на ринку юридичних послуг, суддя приходить до висновку про можливість стягнення витрат на правничу допомогу в сумі 5000 грн.

Керуючись ст.ст. 76-80, 89, 141, 263-265, 354 ЦПК України,

УХВАЛИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал», ЄДРПОУ 43541163 заборгованість за кредитним договором №421398857 від 31.05.2025 у розмірі 19203 грн. 26 коп.(дев`ятнадцять тисяч двісті три гривні 26 коп.): з яких 6299,60 грн. сума заборгованості по тілу кредиту; 12903,66 грн. сума заборгованості за відсотками.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал», ЄДРПОУ 43541163, витрати по сплаті судового збору в сумі - 2662 грн. 40 коп. (дві тисячі шістсот шістдесят дві гривні 40 коп.) та витрати на правничу допомогу в сумі - 5000 грн. 00 коп. (п`ять тисяч гривень 00 коп.)

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Хмельницького апеляційного суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Відомості про учасників справи:

Позивач: товариство з обмеженою відповідальністю «Юніт капітал»,01133, м. Київ, бульв. Лесі Українки, буд.34, офіс 333, код ЄДРПОУ 43541163.

Відповідач: ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , місце проживання: АДРЕСА_1 .

Суддя Л.Е.Пономаренко