Решение № 138859409, 10.08.2026, Солом'янський районний суд міста Києва

Справа №757/22681/25-ц

Провадження №2/760/3276/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

«10» серпня 2026 року м. Київ

Солом`янський районний суд м. Києва в складі:

головуючої судді Тесленко І. О.,

за участю секретаря судового засідання Бебешка Д. С., Верганівського Б. І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «СІРОКО ФІНАНС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

ВСТАНОВИВ:

08 липня 2025 року до Солом`янського районного суду міста Києва за ухвалою Печерського районного суду міста Києва від 20 травня 2025 року надійшли матеріали справи за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «СІРОКО ФІНАНС» до ОСОБА_1 , про стягнення заборгованості.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що 04 січня 2022 року між ТОВ «СІРОКО ФІНАНС» (Фактор) та ТОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНТСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» (Клієнт) код ЄДРПОУ 39861924, укладено Договір факторингу № 025-040122, за умовами якого Клієнт відступив Фактору Права Вимоги, зазначені в Реєстрі прав вимоги. Згідно з Реєстром Прав вимоги № 09/02/22 від 09.02.2022 р. Клієнт відступив Факторові у тому числі Право Вимоги за Договором позики № 75153318, укладеним 20.08.2021 року між Позикодавцем ТОВ "1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНТСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ" та Позичальником, яким є ОСОБА_1 , право вимоги за яким на дату відступлення настало, і перейшло до ТОВ "СІРОКО ФІНАНС" з моменту підписання відповідного Реєстру прав вимоги. Також, належним підтвердженням відступлення права вимоги, є платіжна інструкція кредитового переказу коштів, що підтверджує оплату Фактором Клієнту, за договором факторингу. Договір позики, право вимоги за яким набуте ТОВ "СІРОКО ФІНАНС", укладений Відповідачем із ТОВ "1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНТСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ" (юридичною особою за законодавством України, фінансовою установою (Свідоцтво Нацкомфінпослуг № ІК 146), що здійснює господарську діяльність на підставі ліцензії на діяльність фінансової компанії, безстрокової, в бездокументарній формі (переоформлена з ліцензії «Надання коштів у позику, в тому числі і на умовах фінансового кредиту», виданої Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг 19.11.2015 року, переоформленої 26.01.2017 року, переоформлена в Національному банку України на ліцензію фінансової компанії з правом надання коштів та банківських металів у кредит 12.03.2024 р., безстроково, в бездокументарній формі). Зазначений Договір позики укладено дистанційно, в електронній формі, з використанням інформаційно-комунікаційних систем, внаслідок чого, відповідно до положень п.п. 1, 5, 7 ч. 1 ст. 3 Закону України "Про електронну комерцію", у сторін цього Договору виникли цивільні права та обов`язки майнового характеру. Договір підписано електронним підписом одноразовим ідентифікатором, відповідно до вимог п. 6 ч. 1 ст. 3, ст. 11, ст. 12 Закону України "Про електронну комерцію". Ст. 5 Закону України "Про електронну комерцію" гарантує однаковість юридичної сили електронних правочинів та правочинів, укладених в іншій формі, передбаченій законодавством. За умовами зазначеного Договору позики Позикодавець зобов`язався передати Позичальнику у власність грошові кошти (Позику) на погоджений умовами Договору строк, шляхом їх перерахування на банківський картковий рахунок Позичальника, а Позичальник зобов`язався повернути суму Позики, та сплатити плату від суми позики за весь час користування коштами позики, в порядку і на умовах, що визначені Договором позики. На виконання умов Договору позики Позикодавець 20.08.2021 року перерахував на вказаний Позичальником рахунок грошову позику за умовами Договору в сумі 14281,00 виконавши належним чином взяті на себе договірні зобов`язання. Натомість Відповідач у встановлені умовами Договору строки суму Позики не повернув, проценти не сплатив, в зв`язку з чим за час користування коштами Позики на суму Позики були нараховані Проценти відповідно до умов Договору, а загальний борг склав 41500,55 грн. Відповідно до умов ст. 514 Цивільного кодексу України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав. Таким чином, розмір боргу Відповідача перед ТОВ «СІРОКО ФІНАНС» розрахований первісним кредитором відповідно до умов укладеного Договору позики, та набутий ТОВ «СІРОКО ФІНАНС» в результаті відступлення права вимоги, склав 41500,55 грн. Таким чином, сума заборгованості Боржника, яким є ОСОБА_1 , перед ТОВ "СІРОКО ФІНАНС" за Договором позики № 75153318 на дату Позовної заяви складає 41500,55 грн., де сума не поверненої позики складає 14281,00 та сума нарахованих та несплачених процентів 27219,55 грн. З врахуванням наведеного просив стягнути з Відповідача, яким є ОСОБА_1 на користь ТОВ "СІРОКО ФІНАНС" заборгованість за Договором позики № 75153318 в сумі 41500,55 грн.

08 липня 2025 року на підставі протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями матеріали цивільної справи передані судді Тесленко І.О. Фактично справу передано судді згідно реєстру передачі справ 10 липня 2025 року.

Ухвалою судді Солом`янського районного суду міста Києва від 29 вересня 2025 року позовну заяву залишено без руху, надано строк на усунення недоліків.

06 жовтня 2025 року до суду надійшла заява про усунення недоліків.

Ухвалою судді Солом`янського районного суду м. Києва від 16 жовтня 2025 року справу прийнято до провадження та постановлено вищевказану справу розглядати в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін в судове засідання.

В судове засідання представник позивача не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином. У позовній заяві просив розглядати справу без участі позивача та його представників не заперечуючи проти винесення заочного рішення.

Відповідач в судове засідання повторно не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином шляхом направлення судових повісток за його зареєстрованим місцем проживання, про що в матеріалах справи наявні відповідні докази.

Верховний Суд у постанові від 18 березня 2021 року у справі № 911/3142/19 дійшов висновку про те, що направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, а, у даному випадку, суду.

Близькі за змістом висновку містяться у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25 квітня 2018 року у справі №800/547/17, постановах Верховного Суду від 27 листопада 2019 року у справі № 913/879/17, від 21 травня 2020 року у справі № 10/249-10/19, від 15 червня 2020 року у справі № 24/260-23/52-б.

Позивач до суду додаткових заяв, пояснень не подавав, відповідач не використав право подання відзиву на позовну заяву.

Відповідно до ч. 8 ст. 178 ЦПК України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Враховуючи, що сторони по справі в судове засідання не з`явились, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Статтею 6 Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини, ратифікованої Законом України від 17.07.1997 № 475/97-ВР, гарантовано кожній фізичній або юридичній особі право на розгляд судом протягом розумного строку цивільної, кримінальної, адміністративної або господарської справи, а також справи про адміністративне правопорушення, у якій вона є стороною.

У листі Верховного Суду України від 25.01.2006 № 1-5/45, визначено критерії оцінювання розумності строку розгляду справи, якими серед іншого є складність справи та поведінка заявника.

Рішеннями ЄСПЛ визначено, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду справи, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

У пункті 26 рішення ЄСПЛ від 15.05.2008 у справі «Надточій проти України» (заява №7460/03) зазначено, що принцип рівності сторін - один із складників ширшої концепції справедливого судового розгляду - передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість представляти свою сторону в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище в порівнянні з опонентом.

Згідно ст. 12-2 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» від 12.05.2015 №389-VIII, в умовах правового режиму воєнного стану суди, органи та установи системи правосуддя діють виключно на підставі, в межах повноважень та в спосіб, визначені Конституцією України та законами України; повноваження судів, органів та установ системи правосуддя, передбачені Конституцією України, в умовах правового режиму воєнного стану не можуть бути обмежені.

Заяв та / або клопотань про відкладення розгляду справи до суду не надходило.

З урахуванням викладеного, ст. ст. 128 - 131, 223 ЦПК України та з метою уникнення затягування розгляду справи суд вважає, що в матеріалах справи є достатньо даних і доказів для її розгляду по суті за відсутності учасників справи.

Дослідивши матеріали справи, судом встановлені наступні факти та відповідні їм правовідносини, що регулюються нормами цивільно-процесуального законодавства.

Судом встановлено, що 20 серпня 2021 року між ТОВ «1 Безпечне Агенство Необхідних Кредитів» та ОСОБА_1 був укладений договір позики №75153318 (а. с. 32 - 33).

Згідно умов Кредитного договору, сума позики становить 14 281,00 грн., строк договору 30 днів, процента ставка фіксована та становить 1,99%, орієнтовна реальна річна процентна ставка становить 2300%.

Згідно довідки ТОВ «ФК «Фінекспрес» №КД-000004754/ТНПП від 20 грудня 2024 року, ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ФІНЕКСПРЕС», яке діє на підставі ліцензії на надання фінансових платіжних послуг з переказу коштів без відкриття рахунку (Рішення НБУ про включення до Реєстру платіжної інфрастурктури та видачу ліцензіі? від 27 квітня 2023 року № 21/764-рк), підтверджує прийняття до виконання платіжної інструкції, наданої за допомогою API-інтерфейсу ініціатором платіжної операції ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» (код за ЄДРПОУ 39861924) відповідно до умов договору про переказ коштів №23-01-18/5 від 23.01.2018 року, укладеного між Компанією та ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та завершення наступної платіжної операції: 1) Дата 20.08.2021 року; 2) Номер платежу 7f52b2dc-50ed-4ace-9356-d544e78e0cb3; 3) Сума 14281.00 грн.; 4) Отримувач Сільвейструк Дмитро - ЕПЗ номер НОМЕР_1 (а. с. 30 - 31).

Як вбачається з розрахунку заборгованості, наданого позивачем, станом на 09 лютого 2022 року заборгованість за вищевказаним кредитним договором становить 41 500,55 грн., з яких: 14 281,00 грн. - прострочене тіло; 27 219,55 грн. - проценти (а. с. 6 - 12).

04 січня 2022 року між ТОВ «Сіроко Фінанс» та ТОВ «1 Безпечне Агенство Необхідних Кредитів» було укладено договір факторингу №025-040122, відповідно до п. 1.1 якого Клієнт зобов`язується відступити Фактору Права вимоги, зазначені у відповідних Реєстрах прав вимоги, а Фактор зобов`язується прийняти такі Права вимоги та сплатити Клієнту Ціну придбання за відповідний Реєстр за плату (а. с. 14 - 26).

Відповідно до платіжної інструкції №503 від 29 липня 2022 року, ТОВ «Сіроко Фінанс» було сплачено суму фінансування згідно реєстру до договору Факторингу №025-040122 від 04 січня 2022 року (а. с. 5).

Згідно витягу з реєстру прав вимоги №09/02/22, що відступаються Клієнтом Факторові відповідно до договору Факторингу №025-040122 від 04 січня 2022 року, Клієнт відступає Факторові Право Вимоги заборгованостей до Боржників на умовах передбачених Договором факторингу № 025-040122 від 04 січня 2022 року, згідно з наступним Реєстром: №119, Боржник ОСОБА_1 , номер договору 75153318, сума заборгованості разом 41 500,55 грн., що складається із заборгованості по тілу у розмірі 14 281,00 грн., та заборгованості по відсоткам у розмірі 27 219,55 грн. (а. с. 13).

Відповідно до п. 4 витягу з реєстру прав вимоги №09/02/22, даний Реєстр набирає чинності з дати його підписання уповноваженими представниками Сторін, вказаної на його початку, та є невід`ємною частиною Договору.

Водночас, у вказаному витягу відсутні підписи уповноважених представників сторін.

Інших доказів суду надано не було.

Згідно із п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України, підставами виникнення цивільних прав і обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ч. 6 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» від 3 вересня 2015 року № 675-VIII, відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею.

Статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію» від 3 вересня 2015 року № 675-VIII встановлено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Частиною 1 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію» від 3 вересня 2015 року № 675-VIII визначено, що електронний підпис одноразовим ідентифікатором - це дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору; одноразовий ідентифікатор - алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію.

Вбачається, що між ТОВ «1 Безпечне Агенство Необхідних Кредитів» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір у формі електронного документу з електронними підписами сторін.

Статтею 512 ЦК України встановлено, що кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав (стаття 514 ЦК України).

Відповідно до правил статті 1077 ЦК України, за договором факторингу одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнт) за плату, а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Клієнт може відступити факторові свою грошову вимогу до боржника з метою забезпечення виконання зобов`язання перед фактором.

Зобов`язання фактора за договором факторингу може передбачати надання клієнтові послуг, пов`язаних із грошовою вимогою, право якої він відступає.

Згідно з частиною 1 статті 1078 ЦК України, предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав, а також право вимоги, яке виникне в майбутньому.

Як встановлено судом, позивачем надано витяг з Реєстру прав вимоги № 09/02/22, відповідно до якого заборгованість ОСОБА_1 за договором № 75153318 у загальному розмірі становить 41 500,55 грн.

Водночас пунктом 4 зазначеного витягу з Реєстру прямо передбачено, що цей Реєстр набирає чинності з дати його підписання уповноваженими представниками Сторін, вказаної на його початку, та є невід`ємною частиною договору факторингу.

Однак наданий суду витяг з Реєстру прав вимоги № 09/02/22 не містить підписів уповноважених представників ТОВ «1 Безпечне Агентство Необхідних Кредитів» та ТОВ «Сіроко Фінанс».

При цьому інших належних та допустимих доказів, які б підтверджували підписання зазначеного Реєстру сторонами договору факторингу, набрання ним чинності та фактичне відступлення саме права вимоги до ОСОБА_1 за договором № 75153318, позивачем суду не надано.

Надана позивачем платіжна інструкція № 503 від 29 липня 2022 року про сплату ТОВ «Сіроко Фінанс» суми фінансування згідно з реєстром до договору факторингу № 025-040122 від 04 січня 2022 року сама по собі не підтверджує факт переходу до позивача права вимоги саме до відповідача за договором № 75153318, оскільки з її змісту неможливо встановити конкретний склад прав вимоги, які були передані, та відповідність сплаченого фінансування саме праву вимоги до ОСОБА_1 .

Сам факт укладення між ТОВ «1 Безпечне Агентство Необхідних Кредитів» та ТОВ «Сіроко Фінанс» договору факторингу також не може безумовно свідчити про перехід до останнього права вимоги за кожним із договорів, укладених первісним кредитором із боржниками, оскільки відповідно до умов самого договору факторингу конкретні права вимоги визначаються у відповідних Реєстрах прав вимоги.

Таким чином, для встановлення правонаступництва у зобов`язанні необхідно встановити не лише факт існування договору факторингу, а й факт відступлення за ним саме права вимоги до конкретного боржника за конкретним договором.

Згідно вимог ст. ст. 76, 77 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Метою доказування є з`ясування дійсних обставин справи, обов`язок доказування покладається на сторін, суд за власною ініціативою не може збирати докази. Це положення є одним із найважливіших наслідків принципу змагальності у цивільному процесі.

За приписами ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Верховний Суд неодноразово наголошував на необхідності застосування категорій стандартів доказування та відзначав, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Зокрема, цей принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони. Одночасно цей принцип не передбачає обов`язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний. Аналогічний стандарт доказування застосовано Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 18.03.2020 року у справі № 129/1033/13-ц.

Таким чином, за відсутності належних доказів відступлення права вимоги саме за договором №75153318, суд позбавлений можливості встановити, що ТОВ «Сіроко Фінанс» є належним кредитором у спірному зобов`язанні та має право вимагати від відповідача виконання відповідного грошового зобов`язання.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що позивачем не доведено належними та допустимими доказами факт переходу до нього права вимоги за договором позики № 75153318 від 20 серпня 2021 року, укладеним між ТОВ «1 Безпечне Агентство Необхідних Кредитів» та ОСОБА_1 .

З врахуванням вищенаведеного, суд дійшов висновку, що позовні вимоги задоволенню не підлягають.

Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі відмови в позові - на позивача.

Враховуючи, що у задоволенні позовних вимог слід відмовити у повному обсязі, судовий збір, сплачений позивачем при зверненні до суду не підлягає стягненню з відповідача.

На підставі викладеного, та керуючись ст. ст. 525, 526, 610, 625, 1048, 1049, 1054 ЦК України, ст. ст. 4, 12, 76-82, 89, 95, 141, 258-259, 263-265, 273, 274, 280 - 282, 352, 354-355 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

У задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю «СІРОКО ФІНАНС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, - відмовити.

Рішення може бути оскаржено протягом тридцяти днів з дня його проголошення шляхом подання безпосередньо до Київського апеляційного суду апеляційної скарги.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відомості щодо учасників справи:

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «СІРОКО ФІНАНС», місцезнаходження: 03035, місто Київ, вул. Митрополита Василя Липківського, буд. 45, офіс 510-А код ЄДРПОУ 42827134;

Відповідач: ОСОБА_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 .

Суддя І. О. Тесленко