Решение № 138843541, 10.08.2026, Придніпровський районний суд м. Черкас

Придніпровський районний суд м.Черкаси

Справа № 711/4345/26

Номер провадження2/711/2704/26

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 серпня 2026 року м. Черкаси

Придніпровський районний суд м. Черкаси у складі:

головуючого судді Петренка О.В.,

за участю секретаря судового засідання Дмитренка О.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом акціонерного товариства «Таскомбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитними договорами,

ВСТАНОВИВ:

28 квітня 2026 року АТ «Таскомбанк», в інтересах якого діє представник за довіреністю Попов Євген Васильович, звернулося до Придніпровського районного суду м.Черкаси з вказаною позовною заявою, в якій просить суд стягнути з відповідача ОСОБА_1 заборгованість за кредитними договорами сукупно в розмірі 36429,30 грн та судові витрати (вхідний №18117, а.с.1-5).

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач зазначає, що 23.08.2023 між АТ «Таскомбанк» та ОСОБА_1 укладено заяву-договір №3657500-022 про надання споживчого кредиту (надалі - Кредитний договір).

Відповідно до п.1 розділу 1 «Замовлення банківських послуг» Кредитного договору позичальник просила надати кредит на власні потреби в рамках продукту «Зручна готівка Максимум» на умовах договору про комплексне банківське обслуговування фізичних осіб: а саме: загальна сума кредиту: 26725 грн; строк кредиту: 24 місяців; проценти за користування кредитом: 0,01 % річних; комісія за обслуговування кредиту: 6,9 % щомісячно.

Відповідно до п.п. 1.11 Кредитного договору відповідач просила надати кредит шляхом виплати кредитних коштів в сумі 26725 грн на власні потреби шляхом перерахування на поточний рахунок № НОМЕР_1 в АТ «Таскомбанк».

Також 31.01.2022 між АТ «Таскомбанк» та ОСОБА_1 було підписано заяву №1180991 про приєднання до публічної пропозиції АТ «Таскомбанк» на укладення договору про відкриття поточного рахунку та видачу платіжної кратки, надання банківських, фінансових та інших послуг в межах проекту «Sportbank» (далі Заява №1180991).

Відповідно до Заяви №1180991 ОСОБА_1 підтвердила, що приймає (акцептує) всі умови публічної пропозиції (оферти) АТ «Таскомбанк» на укладення договору про відкриття поточного рахунку та видачу платіжної картки, надання банківських, фінансових та інших послуг в межах проекту «Sportbank» (далі Публічна пропозиція), яка розміщена разом з додатками, в т.ч але не виключно, тарифами, довідкою про систему гарантування вкладів фізичних осіб, паспортом споживчого кредиту на сайті Банку https://tascombank.ua/ та https://sportbank.com.ua посилання на примірники якої, разом з додатками відповідач отримала в мобільному додатку «Sportbank», і з якою вона ознайомлена, повністю згодна, зміст розуміє, положень якої зобов`язалася неухильно дотримуватися.

У зв`язку з підписанням відповідачем Заяви №1180991, позичальнику було надано послугу кредитування рахунку та встановлено ліміт кредитування рахунку в межах максимальної суми загального ліміту кредитування для вказаного продукту (що складає 100 000 гривень), а саме: надані кредитні кошти в сумі 6000 грн; процентна ставка за встановленим кредитним лімітом 0,22%; строк користування 12 місяців з автоматичною пролонгацією місяців з автоматичною пролонгацією; цільове призначення кредиту - на споживчі потреби.

Позивач у позові констатує, що банк виконав свої зобов`язання в повному обсязі як за Кредитним договором, так і за Заявою №1180991, а тому обов`язки за означеними правочинами ним виконані в повному обсязі.

Водночас, позичальник своїх зобов`язань за кредитними договорами належним чином не виконала, внаслідок чого, станом на 02.09.2025, заборгованість за заявою - договором №3657500-022 про надання кредиту від 23.08.2023 становить 26440,89 грн, з яких: заборгованість по тілу кредиту (в т.ч. прострочена) 9455,54 грн; заборгованість по процентам (в т. ч. прострочена) 0,4 грн; заборгованість по комісії (в т.ч. простроченій) 16984,95 грн; водночас, станом на 02.09.2025, заборгованість за заявою договором №002/14076645-SP від 31.01.2022 (кредитна заборгованість), становить 9988,41 грн, з яких: заборгованість по тілу кредиту (в т. ч. прострочена) 5986,22 грн.; заборгованість за процентами (в т. ч. прострочена) 4002,19 грн. Загальна сума заборгованості по обох договорах становить 36 429,30 грн.

У зв`язку з цим позивач просить суд стягнути з відповідача заборгованість за заявою договором №3657500-022 про надання споживчого кредиту від 23.08.2023 та за заявою договором №002/14076645- SP від 31.01.2022 сукупно в розмірі 36 429,30 грн.

Ухвалою Придніпровського районного суду м. Черкаси від 05 травня 2026 року прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі за позовом АТ «Таскомбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитними договорами; визнано справу малозначною, а її розгляд вирішено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін; призначено розгляд справи по суті о 08 год 30 хв 03 червня 2026 року в приміщенні Придніпровського районного суду м.Черкаси (а.с.179-180).

Ухвалою Придніпровського районного суду м. Черкаси від 03 червня 2026 року розгляд справи відкладений до 14 год 10 хв 03 серпня 2026 року (а.с.190).

Представник позивача за довіреністю Попов Є.В. у судове засідання не з`явився, причин не прибуття в судове засідання суду не повідомив, про день, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, зокрема, шляхом направлення судової повістки про виклик до суду до електронних кабінетів як безпосередньо позивача, так і його представника Попова Є.В., що були отримані цими учасниками справи 13.06.2026 (а.с.191 зворот, 192 зворот ). Водночас, у п.5 прохальної частини позовної заяви представником позивача заявлене клопотання про розгляд справи без участі представника позивача.

Відповідач ОСОБА_1 у судове засідання 03 серпня 2026 року о 14 год 10 хв повторно не з`явилася, про причини неявки не повідомила, хоча про місце, день і час розгляду справи була повідомлена належним чином, заяв чи клопотань про проведення судового засідання без її участі до суду не подала, відзиву до суду не направила (відповідно до вимог ч.8 ст. 178 ЦПК України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами).

У зв`язку з цим 29 липня 2026 року суд постановив ухвалу про заочний розгляд справи за позовом АТ «Таскомбанк» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитними договорами. У цьому судовому рішенні суд детально виклав підстави для проведення заочного розгляду справи, а тому повторно їх зазначати у судовому рішенні по суті спору суд не вбачає підстав.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Оскільки справа слухалась у відсутність всіх учасників справи, тому фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

03 серпня 2026 року суд, після оголошення про перехід до стадії ухвалення судового рішення, керуючись положеннями ч.1 ст.244 ЦПК України, відклав ухвалення та проголошення судового рішення до 08 год 10 хв 10 серпня 2026 року.

Суд, дослідивши матеріали справи, врахувавши процесуальну позицію представника позивача, висловлену письмово, дійшов таких висновків.

Судом встановлено, що 23 серпня 2023 року між АТ «Таскомбанк» та ОСОБА_1 було підписано заяву-договір на надання споживчого кредиту №3657500-022 (далі - Кредитний договір №3657500-022, а.с.7-9).

Зі змісту Кредитного договору №3657500-022 суд встановив, що ОСОБА_1 звернулася до АТ «Таскомбанк» з означеною заявою, в якій просила надати їй споживчий кредит на власні потреби в рамках кредитного продукту «Зручна готівка Максимум» на умовах договору про комплексне банківське обслуговування фізичних осіб (далі- ДКБО), в редакції, банку https://tascombank.ua.

Пунктами 1.2.1 1.2.6, 1.2.8 - 1.8 Кредитного договору №3657500-022 сторони означеного правочину обумовили тип та мету кредиту кредит на власні потреби; загальну суму кредиту - 26725.00 грн; комісію за надання кредиту - 6.9% що складає 1725.00 грн (сума комісії фіксована (незмінна), застосовується на весь строк кредиту, сплачується одноразово при наданні кредиту); суму кредиту без врахування комісії 25000 грн; спосіб надання кредитних коштів - кредитні кошти надаються шляхом безготівкового перерахування на поточний рахунок позичальника № НОМЕР_2 відкритий в АТ «Таскомбанк», операції за яким здійснюються позичальником з використанням електронних платіжних засобів або без їх застосування, в залежності від наявності/відсутності в позичальника електронного платіжного засобу (платіжної картки); строк кредиту 24 місяці; проценти за користування кредитом 0,01%; тип процентної ставки за користування кредитом та порядок нарахування процентів - процентна ставка фіксована та застосовуються на весь строк кредиту. Розмір фіксованої процентної ставки, встановлений цією заявою - договором, не може бути збільшений без письмової згоди позичальника. Проценти нараховуються за заявою -договором щоденно на суму залишку заборгованості за кредитом на кінець кожного дня та сплачуються позичальником щомісячно в складі ануїтетних платежів у строки згідно з умовами кредитного договору. Нарахування процентів відбувається за схемою «30/360»; орієнтовну реальну річну ставку та орієнтовну загальну вартість кредиту - визначається відповідно до законодавства та зазначається у графіку з обчислення платежів загальної вартості кредиту для споживача та реальної % ставки за заявою-договором про споживчий кредит (додаток №1 до заяви-договору); порядок повернення кредиту та сплати процентів - відбувається щомісячно у строки згідно додатку 1 до заяви-договору «Графік платежів з обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за Кредитом»; комісію за обслуговування кредиту (кредитної заборгованості), базу розрахунку, порядок обчислення та сплати - 6.9% щомісячно, що складає 1844.03 грн. Сума комісії фіксована (незмінна), застосовується на весь строк кредиту, нараховується щомісячно, в перший робочий день розрахункового періоду на загальну суму кредиту, сплачується щомісячно протягом строку дії кредиту. Розрахунок суми/розміру комісії за надання кредиту залежить від загальної суми кредиту за цією заявою договором; форму забезпечення виконання кредитних зобов`язань без забезпечення; порядок повернення заборгованості за кредитом - платежі по погашенню кредитної заборгованості здійснюються з застосуванням ануїтетної схеми погашення (однакові суми платежів в кожному розрахунковому періоді протягом усього строку кредитування, окрім останнього (до суми платежу входить сума кредиту, проценти та комісія за обслуговування кредиту); дострокове повернення - позичальник має право в будь - який час провести дострокове повернення всієї суми або частини суми наданого кредиту за умови, що в будь - якому випадку нараховані банком проценти за фактичний строк користування кредитом, належні до сплати комісійні винагороди за послуги банку та всі інші суми, які повинні бути сплачені згідно з умовами договору, будуть сплачені позичальником в той же час; попередження - здійснення дострокового часткового повернення кредиту у поточному платіжному періоді не звільняє позичальника від сплати чергового платежу згідно графіку платежів додатку №1.

Пунктом 1.11 Кредитного договору №3657500-022 обумовлено, що банк на умовах цієї заяви-договору зобов`язується надати споживчий кредит, а позичальник (споживач) зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом та інші платежі на умовах, встановлених цією заявою-договором. Кредит надається на власні потреби позичальника в сумі 26725.00 грн шляхом їх перерахування на поточний рахунок позичальника НОМЕР_1 відкритий в АТ «Таскомбанк». Протягом строку дії заяви-договору розміри процентів та комісій залишаються незмінними.

Із розділу «Реквізити сторін» Кредитного договору №3657500-022 суд встановив, що означений правочин підписаний ОСОБА_1 власноручним підписом останньої.

Також суд встановив, що сторонами Кредитного договору №3657500-022 був підписаний додаток №1 до заяви-договору на надання споживчого кредиту №3657500-022, яким є графік платежів з обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит, зі змісту якого суд встановив, що сторони означеного правочину досягли згоди щодо порядку, строків, та розмірів погашення позичальником суми кредиту. Зокрема, погашення позичальником кредитних зобов`язань мало б відбутися у період з 10.09.2023 до 10.08.2025 щоразу в сумі 2958,03 грн. Також означений засіб доказування дає підстави для висновку, що сторони Кредитного договору №3657500-022 обумовили те, що сума кредиту за договором складає 26725 грн, проценти за користування сумою кредиту 2,71 грн, комісія за обслуговування кредитної заборгованості 44256,72 грн, та комісія за надання кредиту 1725 грн (а.с.10-11).

Крім того відповідач ОСОБА_1 погодилася з умовами кредитування, що викладені у Паспорті споживчого кредиту за продуктом «Зручна Готівка Максимум», що підтверджується наявністю у цьому документі власноручного підпису відповідача (а.с.12).

Згідно з розрахунком заборгованості по Кредитному договору №3657500-022 від 23.08.2023 розмір прострочених боргових зобов`язань ОСОБА_1 , станом на 02.09.2025, становить 26 440,89 грн та складається із заборгованості за тілом кредиту в розмірі 9455,54 грн, із заборгованості за відсотками в сумі 0,40 грн, та із заборгованості за комісією в розмірі 16 984,95 грн. Також із означеного засобу доказування суд встановив, що позичальником ОСОБА_1 сплачено в рахунок погашення основної суми боргу (тіла кредиту) 17 269,46 грн, у рахунок погашення відсотків 2,21 грн, а також 27 271,77 грн у рахунок погашення комісії (а.с.14-15). Означений юридичний факт також підтверджується і даними, що містяться у виписці по особовим рахункам кредитного договору №3657500-022 від 23.08.2023, що підготовлена позивачем за період з 23.08.2023 до 02.09.2025, яка була безпосередньо досліджена судом під час розгляду справи по суті (а.с.115-142).

Суд також встановив, що 31.01.2022 ОСОБА_1 звернулася до АТ « Таскомбанк» із заявою-анкетою №1180991 щодо приєднання до Публічної пропозиції АТ «Таскомбанк» на укладення Договору про відкриття поточного рахунку та видачу платіжної картки, надання банківських, фінансових та інших послуг в межах проекту «sportbank» (далі Заява №1180991), яка була підписана нею власноручним підписом (а.с.16).

Заявою №1180991 відповідач повідомила, що приєднується до частини 1 Публічної пропозиції, та просила банк: надавати їй електронні довірчі послуги, що включають створення її удосконаленого електронного підпису на будь-яких правочинах та документах, що адресовані банку або третім особам (які мають право використовувати мобільний додаток) та доступні (формуються) з використанням мобільного додатку; при здійснені взаємодії між нею та банком погодилася на: використання банком аналогу власноручного підпису уповноваженої особи банку та аналогу печатки банку, зразок яких наведено в частині 1 Публічної пропозиції, при укладені з нею будь-яких правочинів або направлення їй будь-яких документів, у тому числі з використанням мобільного додатку; використання нею удосконаленого електронного підпису на будь-яких правочинах та документах, що адресовані банку та доступні (формуються) з використанням мобільного додатку. Для створення її удосконаленого електронного підпису засвідчила генерацію ключової пари з особистим ключем та відповідним йому відкритим ключем.

Підтвердила, що створений удосконалений електронний підпис є аналогом її власноручного підпису та його накладення, що ініційоване нею в мобільному додатку, буде мати рівнозначні юридичні наслідки з накладенням її власноручного підпису на правочини та документи складені на паперових носіях.

Відповідачем підтверджено те, що перед підписанням Заяви №1180991 вона ознайомилася з публічною пропозицією з додатками, в тому числі частиною 1 Публічної пропозиції, що розміщена на сайті банку, посилання на примірник якої разом з додатками вона отримала в мобільному додатку «Sportbank» і з якою ознайомлена; після здійснення банком процедури ідентифікації/верифікації її особи та отримання банком від неї заяви про приєднання до частини 1 Публічної пропозиції, між нею та банком буде укладено договір про надання їй банком електронних довірчих послуг та використання аналогів власноручних підписів сторін.

Також у судовому засіданні суд безпосередньо дослідив заяву №1180991 від 31.01.2022 про приєднання до частини 2 Публічної пропозиції АТ «Таскомбанк» на укладення договору про відкриття поточного рахунку та видачу платіжної картки, надання банківських, фінансових та інших послуг в межах проекту «Sportbank» (далі - Публічна пропозиція), умови якої відповідачем погоджені шляхом підписання означеного правочину удосконаленим електронним підписом, що перевіряється за допомогою відкритого ключа №MFYwEAYHKoZIzj0CAQYFK4EEAAoDQgAE MhO6Vur29A6NCiaD7RyyNA/9aZdDQ6JB 94BhMSfHUl7Ey1gOEsWbwRghnx/nprEYsFU H7zQvtf2RiFkM8Poghg== (а.с.16 зворот - 18).

Із заяви №1180991 від 31.01.2022 про приєднання до частини 2 Публічної пропозиції АТ «Таскомбанк» на укладення договору про відкриття поточного рахунку та видачу платіжної картки, надання банківських, фінансових та інших послуг в межах проекту «Sportbank» суд встановив, що цією заявою позичальник ОСОБА_1 приєдналася до частини 2 Публічної пропозиції та просила банк надати їй наступні банківські та фінансові послуги: 1) відкрити поточний рахунок № НОМЕР_3 у національній валюті України на її ім`я; 2) надати послугу кредитування рахунку та встановити ліміт кредитування рахунку в межах максимальної суми загального ліміту кредитування рахунку, що встановлений в тарифах та складає 100 000 гривень, з урахуванням умов визначених в Публічній пропозиції та тут: а) тарифи, розмір процентної ставки та розмір комісій, що передбачені для послуги кредитування рахунку та встановлені в тарифах, можуть бути змінені банком шляхом внесення змін до Публічної пропозиції в порядку, передбаченому розділом 11 Публічної пропозиції. Такі зміни застосовуються виключно до кредитної заборгованості, що виникає у клієнта після набрання чинності такими змінами. До заборгованості, що виникла до моменту набрання чинності змін, застосовується процентна ставка та комісії, визначені тарифами, які діяли на момент виникнення кредитної заборгованості. Збільшення процентної ставки за діючою кредитною заборгованістю в межах ліміту кредитування рахунку без письмової згоди клієнта не допускається; б) під час укладення договору про надання послуги кредитування рахунку, надання клієнту додаткових послуг банку не передбачено. В момент використання ліміту кредитування рахунку з клієнта можуть стягуватися плати та комісії за додаткові послуги банку у розмірі встановленому в тарифах. Банк має право без згоди клієнта здійснювати відступлення прав вимог за кредитною заборгованістю клієнта; в) банк має право на свій розсуд в односторонньому порядку змінювати (зменшувати або збільшувати) розмір ліміту кредитування рахунку (дозволеного кредитного ліміту). Клієнт погоджується з тим, що про зміну ліміту кредитування рахунку банк повідомляє клієнта шляхом надсилання повідомлень у мобільний додаток; 3) надавати інші банківські, фінансові та інші послуги після отримання від позичальника відповідних ініціатив (заяв, підписання правочинів та інших документів) щодо надання таких послуг, в порядку передбаченому Публічною пропозицією.

Також із п.3.2 3.2.2 заяви №1180991 від 31.01.2022 про приєднання до частини 2 Публічної пропозиції АТ «Таскомбанк» на укладення договору про відкриття поточного рахунку та видачу платіжної картки, надання банківських, фінансових та інших послуг в межах проекту «Sportbank» суд встановив, що банк у разі невиконання та/або неналежного виконання обов`язків за договором несе відповідальність передбачену чинним законодавством України та/або передбачену договором.

У разі порушення банком встановлених термінів виконання доручення клієнта на перерахування або у разі порушення термінів завершення перерахування банк платить клієнту пеню у розмірі 0,01% від суми простроченого платежу за кожний день прострочення, але не більше 0,1% від суми перерахування.

У разі безпідставного або помилкового перерахування грошей з рахунку клієнта банк зобов`язується перерахувати (повернути) клієнту списану суму коштів і сплатити клієнту пеню у розмірі 0,01 % від суми перерахування за кожний день, починаючи від дня помилкового перерахування до дня повернення суми перерахування.

Із довідки АТ «Таскомбанк» суд встановив, що ОСОБА_1 з 31.01.2022 є власником поточного рахунку у валюті гривня № НОМЕР_3 , який відкритий до заяви-анкети №1180991 з номером кредитного договору № 002/14076645-SP від 31.01.2022, номер картки НОМЕР_4 (а.с.19).

У судовому засіданні суд також безпосередньо дослідив виписку по особовим рахункам кредитного договору №002/14076645-SP за період 31.01.2022 по 02.09.2025, зі змісту якої встановив, що після укладення кредитного договору № 002/14076645-SP та отримання банківської картки № НОМЕР_4 ОСОБА_1 активно використовувала її, зокрема здійснювала грошові перекази, періодично погашала кредит, однак не сплачувала достатні платежі для погашення заборгованості за вказаним договором, внаслідок чого допустила прострочення виконання грошового зобов`язання (а.с.143-158).

Згідно з розрахунком заборгованості по кредитному договору № 002/14076645-SP від 31.01.2022 розмір прострочених боргових зобов`язань ОСОБА_1 , станом на 02.09.2025, становить 9988,41 грн та складається із заборгованості за тілом кредиту в розмірі 5986,22 грн та заборгованості за відсотками в розмірі 4002,19 грн (а.с.111-114).

Щодо позовної вимоги про стягнення заборгованості за Кредитним договором №3657500-022 від 23.08.2023, то суд, безпосередньо дослідивши усі засоби доказування, що подані сторонами, дійшов таких висновків.

За змістом ст. 626, 628 Цивільного кодексу України (далі ЦК України), договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору (ч.1 ст.634 ЦК України).

Частиною 1 ст. 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Статтею 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Частиною 2 ст. 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Частиною 1 ст.1048 ЦК України встановлено, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.

Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (ст. 1055 ЦК України).

Частинами 1,2 ст.1056-1 ЦК України встановлено, що процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором. Розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.

Із дослідженого Кредитного договору №3657500-022 від 23.08.2023 суд встановив, що сторони узгодили розмір кредиту, грошову одиницю, в якій надано кредит, що свідчить про наявність волі відповідача для укладення такого договору на відповідних умовах шляхом підписання означеного правочину за допомогою власноручного підпису.

Згідно ч. 1, 5, 6, 7 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом.

Проте, всупереч положенням ч. 1 ст. 81 ЦПК України, відповідачем не надано суду жодних доказів своєчасного та в повному обсязі виконання умов Кредитного договору №3657500-022 від 23.08.2023, а також свого контррозрахунку заборгованості по означеному вище кредитному договору.

Отже, зважаючи на те, що ОСОБА_1 не виконала належним чином зобов`язання за Кредитним договором №3657500-022 від 23.08.2023, в частині погашення як основної суми боргу, так і відсотків за користування кредитними коштами, тому суд дійшов висновку, що твердження позивача про порушення права на належне виконання грошового зобов`язання зі сторони позичальника є обгрунтованим.

Проте задля того щоб визначити дійсний розмір заборгованості позичальника за Кредитним договором №3657500-022 від 23.08.2023 суд дійшов висновку про необхідність здійснення правового аналізу позовної вимоги про стягнення з відповідача заборгованості зі сплати комісії за обслуговування кредиту в сумі 16 984,95 грн.

Загальні правові та організаційні засади споживчого кредитування в Україні визначені Законом України «Про споживче кредитування», який набув чинності 10.06.2017.

Відповідно до пункту 4 частини першої статті 1 Закону України «Про споживче кредитування» в редакції, чинній на день виникнення спірних правовідносин, тобто станом на 23.08.2023 (день укладення Кредитного договору), загальні витрати за споживчим кредитом - витрати споживача, пов`язані з отриманням, обслуговуванням та поверненням кредиту, включаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов`язкові платежі за супровідні послуги кредитодавця, кредитного посередника (за наявності) та третіх осіб.

Згідно з частиною другою статті 8 Закону України «Про споживче кредитування» в редакції, чинній на день виникнення спірних правовідносин, тобто станом на 23.08.2023 (день укладення Кредитного договору), до загальних витрат за споживчим кредитом включаються: доходи кредитодавця у вигляді процентів; комісії кредитодавця, пов`язані з наданням, обслуговуванням і поверненням кредиту, у тому числі комісії за обслуговування кредитної заборгованості, розрахунково-касове обслуговування, юридичне оформлення тощо; інші витрати споживача на супровідні послуги, які підлягають сплаті на користь кредитного посередника (за наявності) та третіх осіб згідно з вимогами законодавства України та/або умовами договору про споживчий кредит (платежі за послуги кредитного посередника, страхові та податкові платежі, збори на обов`язкове державне пенсійне страхування, біржові збори, платежі за послуги державних реєстраторів, нотаріусів, інших осіб тощо).

До загальних витрат за споживчим кредитом не включаються: 1) платежі, що підлягають сплаті споживачем у разі невиконання його обов`язків, передбачених договором про споживчий кредит; 2) платежі з оплати товарів (робіт, послуг), які споживач зобов`язаний здійснити незалежно від того, чи правочин укладено з оплатою за рахунок власних коштів споживача чи за рахунок споживчого кредиту.

Отже, Закон України «Про споживче кредитування» передбачає право банку встановлювати в кредитному договорі комісію за обслуговування кредиту.

Водночас Закон України «Про споживче кредитування» розмежовує оплатність та безоплатність надання інформації про кредит залежно від періодичності звернення споживача із запитом щодо надання такої інформації.

Відповідно до частини першої статті 11 Закону України «Про споживче кредитування» в редакції, чинній на день виникнення спірних правовідносин, тобто станом на 23.08.2023 (день укладення Кредитного договору), після укладення договору про споживчий кредит кредитодавець на вимогу споживача, але не частіше одного разу на місяць, у порядку та на умовах, передбачених договором про споживчий кредит, безоплатно повідомляє йому інформацію про поточний розмір його заборгованості, розмір суми кредиту, повернутої кредитодавцю, надає виписку з рахунку/рахунків (за їх наявності) щодо погашення заборгованості, зокрема інформацію про платежі за цим договором, які сплачені, які належить сплатити, дати сплати або періоди у часі та умови сплати таких сум (за можливості зазначення таких умов у виписці), а також іншу інформацію, надання якої передбачено цим Законом, іншими актами законодавства, а також договором про споживчий кредит.

Згідно з частиною п`ятою статті 12 Закону України «Про споживче кредитування» в редакції, чинній на день виникнення спірних правовідносин, тобто станом на 23.08.2023 (день укладення Кредитного договору), умови договору про споживчий кредит, які обмежують права споживача порівняно з правами, встановленими цим Законом, є нікчемними.

Зважаючи на викладене, комісія за обслуговування кредиту (кредитної заборгованості) може включати плату за надання інформації про стан кредиту, яку споживач вимагає частіше одного разу на місяць. Умова договору про споживчий кредит, укладений після набуття чинності Законом України «Про споживче кредитування», щодо оплатності інформації про стан кредитної заборгованості, яку споживач вимагає один раз на місяць, є нікчемною відповідно до частин першої та другої статті 11, частини п`ятої статті 12 Закону України «Про споживче кредитування».

У постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 06 листопада 2023 року в справі №204/224/21 зроблено висновок про те, що якщо в кредитному договорі банк не зазначив та не надав доказів існування переліку додаткових та супутніх банківських послуг кредитодавця та/або кредитного посередника, які пов`язані з отриманням, обслуговуванням і поверненням кредиту, які надаються позивачу та за які банком встановлена щомісячна комісія за обслуговування кредиту (розрахунково-касове обслуговування), то положення кредитного договору щодо обов`язку позичальника щомісячно сплачувати плату за обслуговування кредиту (розрахунково-касове обслуговування) є нікчемними відповідно до частин першої та другої статті11, частини п`ятої статті 12 Закону України «Про споживче кредитування».

Судом встановлено, що п.1.4 Кредитного договору №3657500-022 від 23.08.2023 передбачена сплата позичальником комісії за обслуговування кредиту (кредитної заборгованості) в розмірі 6.9% від суми кредиту щомісячно, що складає 1844,03 грн. При цьому в Кредитному договорі №3657500-022 від 23.08.2023 не зазначено переліку додаткових та супутніх послуг кредитодавця, за які встановлена щомісячна оплата у виді комісії за обслуговування кредиту (кредитної заборгованості).

Ураховуючи, що позивач як кредитодавець не зазначив та не надав доказів наявності переліку таких послуг і погодження їх зі споживачем при укладенні Кредитного договору №3657500-022 від 23.08.2023, тому положення Кредитного договору №3657500-022 від 23.08.2023 щодо обов`язку позичальника щомісячно сплачувати комісію за обслуговування кредиту (кредитної заборгованості) в розмірі 6,9% від суми кредиту є нікчемними відповідно до частин першої, другої статті 11 та частини п`ятої статті 12 Закону України «Про споживче кредитування».

Аналогічні правові висновки викладені в постанові Верховного Суду від 30.11.2023 в справі № 216/7637/21 (провадження № 61-5692св23).

Нікчемний правочин (частина друга статті 215 ЦК України) є недійсним вже в момент свого вчинення (ab initio), і незалежно від волі будь-якої особи, автоматично (ipso iure). Нікчемність правочину має абсолютний ефект, оскільки діє щодо всіх (erga omnes). Нікчемний правочин не створює юридичних наслідків, тобто, не зумовлює переходу/набуття/зміни/встановлення/припинення прав ні для кого. Саме тому посилатися на нікчемність правочину може будь-хто. Суд, якщо виявить нікчемність правочину, має її враховувати за власною ініціативою в силу свого положення (ex officio), навіть якщо жодна із заінтересованих осіб цього не вимагає (постанова Верховного Суду в складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 08 лютого 2023 у справі №359/12165/14-ц (провадження № 61-13417св21)).

Відтак, суд дійшов висновку про неправомірність нарахування кредитодавцем комісії за обслуговування кредиту (кредитної заборгованості) в розмірі 6,9% від суми кредиту щомісячно, а відповідно і про відмову в стягненні такої складової заборгованості, що в грошовому виразі становить 16984,95 грн.

У постановах Верховного Суду від 02.10.2019 у справі №545/2248/17 (провадження №61-11459св19) та від 09 січня 2020 року у справі №643/5521/19, провадження №61-20093св19) суд касаційної інстанції зробив висновок, що сплачені відповідачем кошти, які позивач безпідставно зарахував на погашення процентів при відсутності домовленості про їх сплату в підписаній відповідачем заяві-анкеті підлягають зарахуванню на погашення тіла кредиту.

Також у постанові Верховного Суду від 23.03.2023 у справі № 759/20374/20 (провадження № 61-4425св22) суд зробив висновок, що оскільки відповідачем безпідставно здійснено зарахування сплачених позивачем сум у рахунок погашення комісії, тому слід зобов`язати відповідача здійснити перерахунок заборгованості за кредитним договором.

Частиною 4 ст.263 ЦПК України передбачено, що при виборі і застосуванні норм права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені у постановах Верховного Суду.

Оскільки, як встановлено судом, умова Кредитного договору №3657500-022 від 23.08.2023 щодо сплати позичальником комісії за обслуговування кредиту (кредитної заборгованості) є нікчемною, тому суд дійшов висновку про необхідність зарахування, сплачених відповідачем коштів у сумі 27 271,77 грн, що позивачем зараховані на сплату комісії за обслуговування кредиту (кредитної заборгованості) (а.с.14 зворот), на погашення як основної суми боргу (9455,54 грн), так і відсотків за користування кредитними коштами (0,4 грн).

Водночас, оскільки розмір сплаченої позичальником кредитодавцю комісії за обслуговування кредиту сукупно складає 27 271,77 грн, а розмір заборгованості за основною сумою кредиту (тілом кредиту) та відсотками сукупно складає 9455,94 грн, тобто розмір сплаченої комісії перевищує розмір недоплачених позичальником тіла кредиту та відсотків (27271,77 грн > 9455,94 грн), тому суд дійшов висновку, що в задоволенні позову АТ «Таскомбанк», в частині стягнення заборгованості за Кредитним договором №3657500-022 від 23.08.2023, слід відмовити.

Щодо позовної вимоги про стягнення заборгованості за заявою-анкетою №1180991 щодо приєднання до Публічної пропозиції АТ «Таскомбанк» на укладення Договору про відкриття поточного рахунку та видачу платіжної картки, надання банківських, фінансових та інших послуг в межах проекту «sportbank» від 31.01.2022, то суд, безпосередньо дослідивши усі засоби доказування, що подані сторонами, дійшов таких висновків.

За змістом ст. 626, 628 Цивільного кодексу України (далі ЦК України), договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору (ч.1 ст.634 ЦК України).

Частиною 1 ст. 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Статтею 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Частиною 2 ст. 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Частиною 1 ст.1048 ЦК України встановлено, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.

Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (ст. 1055 ЦК України).

Частинами 1,2 ст.1056-1 ЦК України встановлено, що процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором. Розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.

Відповідно до ч. 1, 3, 4, 7 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» №675-VIII від 03.09.2015 (далі Закон №675), пропозиція укласти електронний договір (оферта) має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору, і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов`язаною у разі її прийняття. Електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-комунікаційних системах. Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) або електронний договір повинні містити інформацію щодо можливості отримання стороною такої пропозиції або договору у формі, що унеможливлює зміну змісту. Якщо покупець (споживач, замовник) укладає електронний договір шляхом розміщення замовлення за допомогою інформаційно-комунікаційних систем, продавець (виконавець, постачальник) зобов`язаний оперативно підтвердити отримання такого замовлення. Замовлення або підтвердження розміщення замовлення вважається отриманим у момент, коли сторона електронного договору отримала доступ до нього.

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа (ч.12 ст. 11 Закону №675).

Статтею 12 Закону №675 визначено, якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису відповідно до вимог законів України "Про електронні документи та електронний документообіг" та "Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги", за умови використання засобу електронного підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Отже, електронний підпис призначений для ідентифікації особи, яка підписує електронний документ.

Положення Закону №675 передбачають використання як електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до законів України "Про електронні документи та електронний документообіг" та "Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги", так і електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом.

Електронний підпис одноразовим ідентифікатором - це дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору (пункт 6 частини 1 статті 3 Закону України «Про електронну комерцію»).

Із досліджених як заяви-анкети №1180991 щодо приєднання до Публічної пропозиції АТ «Таскомбанк» на укладення Договору про відкриття поточного рахунку та видачу платіжної картки, надання банківських, фінансових та інших послуг в межах проекту «sportbank», що підписана позичальником ОСОБА_1 власноручним підписом, так і заяви №1180991 від 31.01.2022 про приєднання до частини 2 Публічної пропозиції АТ «Таскомбанк» на укладення договору про відкриття поточного рахунку та видачу платіжної картки, надання банківських, фінансових та інших послуг в межах проекту «Sportbank», умови якої відповідачем погоджені шляхом підписання означеного правочину удосконаленим електронним підписом, що разом складають кредитний договір № 002/14076645-SP від 31.01.2022, суд встановив, що сторони узгодили розмір кредиту, грошову одиницю, в якій надано кредит, що свідчить про наявність волі відповідача для укладення такого договору на відповідних умовах шляхом підписання означеного правочину як за допомогою власного рукописного підпису, так і за допомогою удосконаленого електронного підпису.

Водночас суд звертає увагу, що ані заява-анкета №1180991 від 31.01.2022 щодо приєднання до Публічної пропозиції АТ «Таскомбанк» на укладення Договору про відкриття поточного рахунку та видачу платіжної картки, надання банківських, фінансових та інших послуг в межах проекту «sportbank», ані заява №1180991 від 31.01.2022 про приєднання до частини 2 Публічної пропозиції АТ «Таскомбанк» на укладення договору про відкриття поточного рахунку та видачу платіжної картки, надання банківських, фінансових та інших послуг в межах проекту «Sportbank», не містить таких істотних умов кредитування як: розміру процентної ставки за користування кредитним лімітом, строку кредитування та дії договору, а також строку дії картки, яка видана на підставі означеної заяви-анкети.

Згідно ст.76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Відповідно до ч.1, 5 та 6 ст.81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Згідно ч.1 та ч.2 ст.83 ЦПК України, сторони та інші учасники справи подають докази у справі безпосередньо до суду. Позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом з поданням позовної заяви.

У п.1.2 заяви №1180991 від 31.01.2022 про приєднання до частини 2 Публічної пропозиції АТ «Таскомбанк» на укладення договору про відкриття поточного рахунку та видачу платіжної картки, надання банківських, фінансових та інших послуг в межах проекту «Sportbank» (а.с.16 зворот - 18) зазначено, що тарифи, розмір процентної ставки та розмір комісій, що передбачені для послуги кредитування рахунку та встановлені в тарифах, можуть бути змінені банком шляхом внесення змін до Публічної пропозиції в порядку, передбаченому розділом 11 Публічної пропозиції. Такі зміни застосовуються виключно до кредитної заборгованості, що виникає у клієнта після набрання чинності такими змінами. До заборгованості, що виникла до моменту набрання чинності змін, застосовується процентна ставка та комісії, визначені тарифами, які діяли на момент виникнення кредитної заборгованості. Збільшення процентної ставки за діючою кредитною заборгованістю в межах ліміту кредитування рахунку без письмової згоди клієнта не допускається; під час укладення договору про надання послуги кредитування рахунку, надання клієнту додаткових послуг банку не передбачено. В момент використання ліміту кредитування рахунку з клієнта можуть стягуватися плати та комісії за додаткові послуги банку у розмірі встановленому в тарифах. Банк має право без згоди клієнта здійснювати відступлення прав вимог за кредитною заборгованістю клієнта.

Ураховуючи вищевикладене та приймаючи до уваги викладені умови кредитування як у заяві-анкеті №1180991 від 31.01.2022 щодо приєднання до Публічної пропозиції АТ «Таскомбанк» на укладення Договору про відкриття поточного рахунку та видачу платіжної картки, надання банківських, фінансових та інших послуг в межах проекту «sportbank», так і в заяві №1180991 від 31.01.2022 про приєднання до частини 2 Публічної пропозиції АТ «Таскомбанк» на укладення договору про відкриття поточного рахунку та видачу платіжної картки, надання банківських, фінансових та інших послуг в межах проекту «Sportbank», що разом складають кредитний договір № 002/14076645-SP від 31.01.2022, а також зазначені у позовній заяві АТ «Таскомбанк» обставини, суд дійшов висновку, що істотні умови кредитного договору №002/14076645-SP від 31.01.2022, який укладений між позивачем АТ «Таскомбанк» та відповідачем ОСОБА_1 , зокрема щодо розміру процентної ставки за користування кредитним лімітом, строку кредитування та дії кредитного договору, викладені у Публічній пропозиції АТ «Таскомбанк» на укладення договору про відкриття поточного рахунку та видачу платіжної картки, надання банківських, фінансових та інших послуг в межах проекту sportbank та Тарифах, сторонами означеного правочину не погоджені.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 03 липня 2019 року у справі №342/180/17 зробила висновок, що витяг з Тарифів обслуговування кредитних карт та Витяг з Умов та правил надання банківських послуг в ПриватБанку, які не містять підпису позичальника, не можна розцінювати як частину кредитного договору, укладеного між сторонами шляхом підписання заяви-анкети, яка не містить положень щодо розміру процентів, неустойки. Тобто, відсутні підстави вважати, що сторони обумовили у письмовому вигляді ціну договору, яка встановлена у формі сплати процентів за користування кредитними коштами, а також відповідальність у вигляді неустойки (пені, штрафів) за порушення термінів виконання договірних зобов`язань.

При цьому, у вказаній постанові Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку про те, що банк має право вимагати захисту своїх прав шляхом зобов`язання виконати боржником обов`язку з повернення фактично отриманої суми кредитних коштів.

Крім того, відповідно до правової позиції, викладеної у постановах Великої Палати Верховного Суду від 28 березня 2018 року (справа № 444/9519/12, провадження № 14-10цс18), від 04 липня 2018 року (провадження №14-154цс18) та від 31 жовтня 2018 року (провадження № 14-318цс18), право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за користування кредитом, а також обумовлену в договорі неустойку припиняється після спливу визначеного цим договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України. В охоронних правовідносинах права та інтереси позивача забезпечені частиною другою статті 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов`язання.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 05 квітня 2023 року (справа №910/4518/16) не знайшла підстав для відступу від цього правового висновку. Одночасно, Велика Палата Верховного Суду зазначила, що припис абзацу другого частини першої статті 1048 ЦК України про щомісячну виплату процентів до дня повернення позики у разі відсутності іншої домовленості сторін може бути застосований лише у межах погодженого сторонами строку кредитування. Право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно із частиною другою статті 1050 ЦК України.

Строк спливу дії картки є кінцевим строком дії кредитного договору. Такий висновок зроблено у постанові Верховного Суду від 03 червня 2020 року у справі №569/13606/17-ц.

Однак, до матеріалів цивільної справи позивачем АТ «Таскомбанк» не додано Публічної пропозиції АТ «Таскомбанк» на укладення договору про відкриття поточного рахунку та видачу платіжної картки, надання банківських, фінансових та інших послуг в межах проекту sportbank та Тарифів, що були б підписані позичальником ОСОБА_1 (а.с.20-110), в яких були б викладені істотні умови кредитного договору №002/14076645-SP від 31.01.2022 щодо розміру процентної ставки за користування кредитним лімітом, строку кредитування та дії кредитного договору, а також строку дії кредитної картки, яка була видана відповідачу, з якими погодилася б відповідач ОСОБА_1 , укладаючи кредитний договір №002/14076645-SP від 31.01.2022.

При цьому, складений позивачем АТ «Таскомбанк» та доданий до позовної заяви розрахунок заборгованості за Кредитним договором №002/14076645-SP від 31.01.2022 не є належним доказом погоджених з відповідачем ОСОБА_1 істотних умов кредитування, зокрема щодо розміру процентної ставки за користування кредитним лімітом, строку кредитування та дії кредитного договору, а також строку дії кредитної картки, яка була видана відповідачу, оскільки сам розрахунок заборгованості є внутрішнім документом банківської установи та не містить погоджених з відповідачем відомостей, що дозволили б суду перевірити відповідність процентних ставок, які були застосовані банком при здійсненні розрахунку процентів, процентним ставками, які узгоджені сторонами кредитного договору №002/14076645-SP від 31.01.2022, а також відповідність строку нарахування банком таких процентів узгодженому сторонами вказаного договору строку кредитування.

Згідно ч.1-4 ст.12 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Відповідно до ч.2 ст.13 ЦПК України, збирання доказів у цивільних справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд має право збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи лише у випадках, коли це необхідно для захисту малолітніх чи неповнолітніх осіб або осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена, а також в інших випадках, передбачених цим Кодексом.

Звертаючись до суду з позовною заявою, позивач АТ «Таскомбанк» у позовній заяві виклало обставини, якими обґрунтувало свої позовні вимоги, вказало докази, що, на його думку, підтверджують вказані обставини, разом з тим позивач не заявляв клопотання про вжиття заходів забезпечення доказів та не зазначав про докази, які не можуть бути подані разом із позовною заявою із поважних причин, з клопотанням про витребування доказів до суду також не звертався.

Оскільки позивач на власний розсуд розпорядився своїми правами, тому несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням ним процесуальних дій.

Таким чином, з урахування викладеного, суд дійшов висновку, що без наданих позивачем АТ «Таскомбанк» підтверджень про конкретні запропоновані відповідачу ОСОБА_1 . Умови та правила банківських, фінансових та інших послуг в межах проекту «sportbank», позовні вимоги щодо стягнення з відповідача відсотків за користування кредитом у межах Кредитного договору №002/14076645-SP від 31.01.2022 є необґрунтованими.

Верховний Суд у постанові від 07 червня 2023 року по справі № 234/3840/15-ц зробив висновок, що кредитна заборгованість визначається умовами кредитного договору та вимогами закону, а суд у будь-якому разі має стягнути ту суму, яка була доведена і щодо якої у суду немає сумніву. Суд першої інстанції у межах наданих йому процесуальним законодавством повноважень не позбавлений можливості самостійно зробити розрахунок заборгованості, якщо не погоджується з розрахунком, наданим позивачем, оскільки незгода з наданим суду розрахунком не є підставою для відмови у задоволенні позову у повному обсязі.

Ураховуючи вимоги ч.2 ст.530 ЦК України, за змістом якої, якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання в будь-який час, що свідчить про порушення його прав, тому АТ «Таскомбанк» вправі вимагати захисту своїх прав через суд шляхом зобов`язання виконати боржником обов`язок з повернення фактично отриманої суми кредитних коштів.

У постанові Верховного Суду від 16 вересня 2020 року у справі №200/5647/18, касаційний суд зазначив, що виписка по картковому рахунку, що міститься в матеріалах справи, може бути належним доказом щодо заборгованості відповідача за тілом кредиту, яка повинна досліджуватися судом у сукупності з іншими доказами.

Як вбачається з розрахунку заборгованості за Кредитним договором №002/14076645-SP від 31.01.2022, клієнтом яким є ОСОБА_1 , за період з 01.02.2022 до 02.09.2025, використано грошові кошти кредитного ліміту у загальній сумі 19 273 гривні 27 копійок, натомість сплачено позивачу АТ «Таскомбанк» грошові кошти у загальній сумі 13287 гривень 05 копійок (а.с.111-114). Також із розрахунку заборгованості за Кредитним договором №002/14076645-SP від 31.01.2022, станом на 02.09.2025, суд встановив, що відповідачем ОСОБА_1 , в період часу з 01.02.2022 до 02.09.2025, сплачено кредитодавцю АТ «Таскомбанк» грошові кошти в сумі 12 804,33 грн, які останнім були зараховані в рахунок погашення відсотків за користування кредитними коштами (а.с.111-114).

У постановах Верховного Суду від 02.10.2019 у справі №545/2248/17 (провадження №61-11459св19) та від 09 січня 2020 року у справі №643/5521/19, провадження №61-20093св19) суд касаційної інстанції зробив висновок, що сплачені відповідачем кошти, які позивач безпідставно зарахував на погашення процентів при відсутності домовленості про їх сплату в підписаній відповідачем заяві-анкеті підлягають зарахуванню на погашення тіла кредиту.

Також у постанові Верховного Суду від 23.03.2023 у справі № 759/20374/20 (провадження № 61-4425св22) суд зробив висновок, що оскільки відповідачем безпідставно здійснено зарахування сплачених позивачем сум у рахунок погашення комісії, тому слід зобов`язати відповідача здійснити перерахунок заборгованості за кредитним договором.

Частиною 4 ст.263 ЦПК України передбачено, що при виборі і застосуванні норм права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені у постановах Верховного Суду.

Оскільки, як встановлено судом, розмір відсотків за користування кредитними коштами ані заява-анкета №1180991 від 31.01.2022 щодо приєднання до Публічної пропозиції АТ «Таскомбанк» на укладення Договору про відкриття поточного рахунку та видачу платіжної картки, надання банківських, фінансових та інших послуг в межах проекту «sportbank», ані заява №1180991 від 31.01.2022 про приєднання до частини 2 Публічної пропозиції АТ «Таскомбанк» на укладення договору про відкриття поточного рахунку та видачу платіжної картки, надання банківських, фінансових та інших послуг в межах проекту «Sportbank», що складають Кредитний договорів №002/14076645-SP від 31.01.2022, сторонами погоджено не було, приймаючи до уваги, що відповідач ОСОБА_1 сплатила позивачу АТ «Таскомбанк» грошові кошти у сумі 12804,33 грн, що були зараховані позивачем у рахунок сплати процентів, розмір яких не узгоджений сторонами, тому суд дійшов висновку про необхідність зарахування, сплачених відповідачем коштів у сумі 12804,33 грн, що позивачем зараховані на сплату відсотків, на погашення основної суми боргу (тіла кредиту).

Водночас, оскільки розмір сплачених позичальником кредитодавцю відсотків за користування кредитним коштами сукупно складає 12804,33 грн, а розмір заборгованості за основною сумою кредиту (тілом кредиту) складає 5986,22 грн, тобто розмір сплачених відсотків, що не обумовлені сторонами Кредитного договору №002/14076645-SP від 31.01.2022, перевищує розмір недоплаченого позичальником тіла кредиту (12804,33 грн > 59865,22 грн), тому суд дійшов висновку, що в задоволенні позову АТ «Таскомбанк» і в частині стягнення заборгованості за Кредитним договором №002/14076645-SP від 31.01.2022 слід також відмовити.

З огляду на викладене, беручи до уваги всі встановлені судом факти і відповідні їм правовідносини, належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок у їх сукупності, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позову у зв`язку з недоведеністю та необгрунтованістю заявлених позовних вимог.

Що стосується стягнення з відповідача на користь позивача витрат по оплаті судового збору, то суд зазначає про таке.

Частиною 1 ст.133 ЦПК України передбачено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Водночас ч.1 ст.141 ЦПК України визначено, що судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Із дослідженої платіжної інструкції банку №2255349903 від 19.01.2026 (а.с.6) суд встановив, що позивачем понесені судові витрати на сплату судового збору в сумі 2662,40 грн (з урахуванням понижуючого коефіцієнта 0,8).

Оскільки суд позовні вимоги позивача визнав недоведеними та відмовив у їх задоволенні, тому і судові витрати також стягненню з відповідача на користь позивача не підлягають.

З огляду на викладене суд дійшов висновку, що позовні вимоги АТ «Таскомбанк» до відповідача ОСОБА_1 не підлягають задоволенню.

Керуючись ст. 526, 626, 628, 638, 634, 1048, 1054-1055, 1056-1 ЦК України, ст. 13, 76, 77, 80, 81, 89, 133, 141, 244, 247, 258, 264, 265, 280-284, 289, 354, 355 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

відмовити в задоволенні позову акціонерного товариства «Таскомбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитними договорами.

Розподіл судових витрат не здійснювати.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Заочне рішення може бути оскаржене позивачем безпосередньо до Черкаського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня його проголошення.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом цих строків не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Повне заочне рішення складене 10 серпня 2026 року.

Сторони у справі:

Позивач: акціонерне товариство «Таскомбанк», код ЄДРПОУ: 09806443, місцезнаходження: 01032, м. Київ, вул. Симона Петлюри, 30.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_5 , місце реєстрації проживання: АДРЕСА_1 .

Головуючий: О. В. Петренко