Решение № 138798355, 05.08.2026, Іванівський районний суд Одеської області

Іванівський районний суд Одеської області

Іванівський районний суд Одеської області

Справа № 499/1020/26

Провадження № 2/499/761/26

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

05 серпня 2026 року селище Іванівка

Іванівський районний суд Одеської області в складі: головуючого судді Тимчука Р.М. за участю секретаря судового засідання Чумаченко А.М. розглянувши у підготовчому судовому засіданні в селищі Іванівка Березівського району Одеської області справу за позовом ОСОБА_1 до Великобуялицької сільської ради Березівського району Одеської області про визнання права власності на спадкове майно, -

В С Т А Н О В И В:

Позивачка звернулася до суду із позовною заявою до Великобуялицької сільської ради Березівського району Одеської області про визнання права власності на спадкове майно, посилаючись на такі обставини.

ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_2 .

Після її смерті відкрилася спадщина, яка складається із земельної ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, площею 11.48 га на території Благоєвської ( нині Великобуялицької) сільської ради Іванівського ( нині Березівського) району, що підтверджується копією державного акту на право приватної власності на землю, 1-ОД №039963.

Рішенням Іванівського районного суду Одеської області від 15 квітня 2026 року, яке набрало законної сили 18.05.2026 року та ухвали Іванівського районного суду Одеської області від 27 травня 2026 року, яка набрала законної сили 27.05.2026 року ОСОБА_1 визнано спадкоємицею четвертої черги.

Проте щодо отримання свідоцтва про право на спадщину вона отримала лист нотаріуса про відмову у вчиненні нотаріальної дії.

На день смерті ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , позивачка проживала та була зареєстрована разом зі спадкодавцем за однією адресою: в АДРЕСА_1 , що підтверджується довідкою Великобуялицької сільської ради.

Тобто ОСОБА_1 фактично прийняла спадщину.

Відповідно до п.23 Постанови Пленуму ВСУ «Про судову практику у справах про спадкування» №7 від 30 травня 2008 року у разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину, особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження, тому просить суд визнати за нею, ОСОБА_1 право власності на спадкове майно, яке складається із земельної ділянки площею 11.48 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.

Позивачка у судове засідання не з`явилася, надала суду заяву про слухання справи у її відсутність, на позовних вимогах наполягала.

Представник відповідача у судове засідання не з`явився, надав заяву про слухання справи у їх відсутність, проти позову не заперечує та визнає в повному обсязі.

Згідно з ч. 4 ст. 206 ЦПК України, у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.

Відповідно до абзацу 3 п. 24 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 2 від 12.06.2009, у разі визнання відповідачем позову, яке має бути безумовним, і якщо таке визнання не суперечить закону і не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб (не відповідача), суд ухвалює рішення про задоволення позову, обмежившись у мотивувальній частині рішення посиланням на визнання позову без з`ясування і дослідження інших обставин справи.

Суд, забезпечивши сторонам сприяння всебічному, повному з`ясуванню обставин справи вирішив справу на підставі наступних доказів наданих сторонами та дослідивши письмові матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених вимог, приходить до висновку, що позов необхідно задовольнити виходячи з наступного.

Так судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_2 , що підтверджується копією свідоцтва про смерть.

Після її смерті відкрилася спадщина, яка складається із земельної ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, площею 11.48 га на території Благоєвської ( нині Великобуялицької) сільської ради Іванівського ( нині Березівського) району , що підтверджується копією державного акту на право приватної власності на землю, 1-ОД №039963.

Рішенням Іванівського районного суду Одеської області від 15 квітня 2026 року, яке набрало законної сили 18.05.2026 року та ухвали Іванівського районного суду Одеської області від 27 травня 2026 року, яка набрала законної сили 27.05.2026 року ОСОБА_1 визнано спадкоємицею четвертої черги.

Проте щодо отримання свідоцтва про право на спадщину вона отримала лист нотаріуса про відмову у вчиненні нотаріальної дії.

На день смерті ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , позивачка проживала та була зареєстрована разом зі спадкодавцем за однією адресою: в АДРЕСА_1 , що підтверджується довідкою Великобуялицької сільської ради.

Тобто ОСОБА_1 фактично прийняла спадщину.

Листом приватного нотаріуса Березівського нотаріального округу Одеської області від 03.06.2026 №189/01-16 позивачці відмовлено у вчиненні такої нотаріальної дії, як видача свідоцтва про право на спадщину за законом.

Згідно з п. 23 постанови Пленуму Верховного Суду України від 30.05.2008 року за №:7 «Про судову практику у справах про спадкування» у разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.

Згідно із ст. 1297 ЦК України спадкоємець, який прийняв спадщину, у складі якої є нерухоме майно, зобов`язаний звернутися до нотаріуса за видачею йому свідоцтва про право на спадщину на нерухоме майно.

Відповідно до ч. 1 ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права в разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Частиною 1 ст.16 ЦК встановлено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового; або майнового права та інтересу. Способом захисту цивільного права та інтересу може бути, зокрема, визнання права (п.1 ч.2 цієї статті).

Таким чином, власник або інша заінтересована особа мають право звернутися до суду за забезпеченням прав власності, пов`язаних з усуненням перешкод, які заважають власнику або іншому титульному володільцеві здійснювати в повній мірі та беззаперечно свої права володіння та розпорядження майном.

Відповідно до ст. 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Згідно з ч.1 ст. 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Відповідно до ст. 41 Конституції України право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом, а відповідно до ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Отже враховуючи ту обставину, що позивачка в нотаріальному порядку не може реалізувати свої спадкові права, судом встановлено законність підстав для її спадкування в судовому порядку, тому суд вважає, що позивачкою свої позовні вимоги доведені в повному обсязі.

Статтею 17 Закону України від 23 лютого 2006р. N3477-IV "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" передбачено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950р. та практику Європейського Суду з прав людини як джерело права.

За ст.6 Європейської конвенції з прав людини визнається право людини на доступ до правосуддя, а за ст.13 - на ефективний спосіб захисту прав, і це означає, що особа має право пред`явити в суді таку вимогу на захист цивільного права, яка відповідає змісту порушеного права та характеру правопорушення.

У рішенні від 30 листопада 2004 року у справі "Case of Oneryildis v. Turkey" (справа відкрита за заявою № 48939/99 та розглянута Великою палатою) Європейський суд визнав, що поняття "майно" охоплює не лише річ, яка реально існує (матеріальна складова), але також стосується засобів праводомагання (юридична складова), включаючи право вимоги, відповідно до якого особа може стверджувати, що вона має принаймні "законне сподівання" стосовно ефективного здійснення права власності.

Таким чином, беручи до уваги вищезазначене, враховуючи ту обставину, що відповідач не заперечував проти позовних вимог, ту обставину, що позивачка прийняла спадщину після смерті ОСОБА_2 у встановлений законом строк та спосіб, а також неможливості іншим шляхом оформити спадкові права, суд доходить висновку, що право позивача на оформлення спадщини підлягає захисту у судовому порядку шляхом його визнання.

За таких обставин суд вважає за можливе позовну заяву ОСОБА_3 до Великобуялицької сільської ради Березівського району Одеської області про встановлення факту родинних відносин, про визнання права власності на спадкове майно задовольнити.

Керуючись 16, 325, 328, 1216, 1333,1236 ЦК України, п.23 Постанови Пленуму ВСУ «Про судову практику у справах про спадкування» № 7 від 30 травня 2008 р., ст.ст. 3, 4, 11, 12, 13, 76, 77, 78, 79, 80, 82, 200,218,206, 223,247 259, 263-265,315 ЦПК України, Ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", ст.6,13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 р., рішення Європейського суду від 30 листопада 2004 року у справі "Case of Oneryildis v.Turkey" (справа відкрита за заявою № 48939/99), суд

УХВАЛИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Великобуялицької сільської ради Березівського району Одеської області про визнання права власності на спадкове майно - задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків за даними Державного реєстру фізичних осіб-платників податків НОМЕР_1 , право власності на спадкове майно, яке складається із земельної ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, площею 11.48 га розташованої на території Благоєвської (нині Великобуялицької) сільської ради Іванівського (нині Березівського) району, яка належала спадкодавиці ОСОБА_2 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 , згідно державного акту на право приватної власності на землю серії І-ОД №039963.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Відомості про учасників справи:

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків за даними Державного реєстру фізичних осіб-платників податків НОМЕР_1 , зареєстрована адреса проживання67224, АДРЕСА_2 ;

Відповідач: Великобуялицька сільська рада Березівського району Одеської області 67224, Одеська область, Березівський район, с. Великий Буялик, вул. Преображенська, 118 код у ЄДРПОУ: 04378416

СуддяРуслан ТИМЧУК