Решение № 138793000, 06.08.2026, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61700, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Харків

06 серпня 2026 р. справа № 520/11019/26

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Григоров Д.В.,

розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін (у порядку письмового провадження) справу за адміністративним позовом Новобаварської окружної прокуратури міста Харкова (Харківська обл., Харківський р-н, м. Харків, бульв. Гончарівський, 20, 61004) в інтересах держави в особі Харківської обласної державної (військової) адміністрації (вул. Сумська, буд. 64, м. Харків, 61002 код ЄДРПОУ: 23912956, Департаменту культури і туризму Харківської обласної державної (військової) адміністрації (майдан Свободи, буд.5, Держпром, 1-й під., 4-йпов., м. Харків, Харківська обл., Харківський р-н, 61022, код ЄДРПОУ: 02230856) до ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ) про зобов`язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В:

Новобаварська окружна прокуратура міста Харкова звернулася до суду з адміністративним позовом, в якому просила:

- зобов`язати ОСОБА_1 укласти з органом охорони культурної спадщини Департаментом культури і туризму Харківської обласної державної (військової) адміністрації на умовах і в порядку, визначеними постановою Кабінету Міністрів України від 28.12.2001 № 1768, охоронний договір на частину пам`ятки містобудування та архітектури місцевого значення під назвою - «Жилий будинок», взяту на держаний облік рішенням виконавчого комітету Харківської обласної ради народних депутатів від 30.04.1980 № 33, охоронний номер 55 та занесену до Державного реєстру нерухомих пам`яток України наказом Міністерства культури та інформаційної політики від 04.06.2020 № 1883, охоронний номер 7083-Ха, а саме на 1/2 частки нежитлового приміщення 1-го поверху № 58-:-64 у житловому будинку літ. «А-8» загальною площею 66,4 кв.м, розташованого за адресою: АДРЕСА_2 .

В обґрунтування позовних вимог зазначалося, що Новобаварською окружною прокуратурою міста Харків встановлено порушення інтересів держави у сфері охорони культурної спадщини. За адресою: АДРЕСА_2 знаходиться будівля літ. «А-8». Зазначена будівля занесена до Державного реєстру нерухомих пам`яток України як пам`ятка архітектури «Жилий будинок» (охоронний номер 7083-Ха) наказом Міністерства культури та інформаційної політики України від 04.06.2020р. № 1883. Прокурор зазначає, що між власником 1/2 частки будівлі ОСОБА_1 та Департаментом культури і туризму Харківської обласної державної (військової) адміністрації, як органом охорони культурної спадщини, охоронний договір на частину зазначеної пам`ятки містобудування та архітектури не укладено, що є порушенням вимог статті 23 Закону України «Про охорону культурної спадщини» та постанови Кабінету Міністрів України від 28.12.2001 № 1768. Зазначене стало підставою для подання до суду даного позову.

Ухвалою суду від 27.05.2026р. відкрито спрощене позовне провадження в адміністративній справі.

У період з 20.07.2026р. по 27.07.2026р. суддя Григоров Д.В. перебував у щорічній відпустці.

Судом вжито вичерпних заходів до повідомлення відповідача про розгляд справи на адресу, яка є актуальною адресою відповідача згідно Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань та вказана в позовній заяві. Направлена відповідачу судова кореспонденція повернулася до суду із відміткою відділення поштового зв`язку "за закінченням терміну зберігання". Згідно даних з Єдиного демографічного реєстру станом на час розгляду справи відповідач зареєстрований за адресою, на яку судом було направлено судову кореспонденцію. Таким чином, відповідачем не отримано ухвалу про відкриття провадження у справі без поважних причин.

З урахуванням викладеного суд вважає можливим розгляд та вирішення справи на підставі наявних у ній доказів, які є достатніми та належними.

Харківська обласна державна (військова) адміністрація подала до суду письмові пояснення, в яких зазначено, що вона підтримує позовні вимоги та вважає їх обґрунтованими. Зазначено, що будівля, яка перебуває у приватній власності (1/2 частки) ОСОБА_1 , занесена до Державного реєстру нерухомих пам`яток України, охоронний номер 7083-Ха, відповідно до наказу Міністерства культури та інформаційної політики України від 04.06.2020р. № 1883 як пам`ятка архітектури «Жилий будинок». Вказано, що відповідно до Закону України «Про охорону культурної спадщини» власник частини пам`ятки зобов`язаний укласти з органом охорони культурної спадщини охоронний договір, який визначає режим використання та заходи щодо збереження пам`ятки. При цьому відповідачем охоронний договір не укладено, у зв`язку з чим наявне порушення вимог законодавства у сфері охорони культурної спадщини. У зв`язку з викладеним позивач просить позов задовольнити.

Інші заяви по суті справи до суду не надходили.

Дослідивши матеріали справи, суд зазначає наступне.

Судом встановлено, що 1/2 частки нежитлового приміщення 1-го поверху № 58-:-64 у житловому будинку літ. «А-8» загальною площею 66,4 кв.м, які розташовані за адресою: АДРЕСА_2 (корпус) перебуває у приватній власності ОСОБА_1 на підставі договору купівлі-продажу зареєстрованого 21 грудня 2023 року у реєстрі за №7067, який засвідчено приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Корнійчук О.В.

Водночас, зазначена будівля занесена до Державного реєстру нерухомих пам`яток України як пам`ятка архітектури «Жилий будинок» (охоронний номер 7083-Ха) наказом Міністерства культури та інформаційної політики України від 04.06.2020р. № 1883.

Відповідно до інформації Департаменту культури і туризму Харківської обласної державної (військової) адміністрації встановлено, що звернень від власника 1/2 частки нежитлового приміщення 1-го поверху № 58-:-64 у житловому будинку літ. «А-8» щодо укладення охоронного договору не надходило, а охоронний договір на частину пам`ятки архітектури, не укладений.

За доводами позивача, враховуючи те, що 1/2 частки нежитлового приміщення 1-го поверху № 58-:-64 у житловому будинку літ. «А-8» перебуває у приватній власності ОСОБА_1 та є пам`яткою архітектури «Жилий будинок», на власника поширюються вимоги Закону України «Про охорону культурної спадщини», зокрема, обов`язок укладення охоронного договору з відповідним органом охорони культурної спадщини. Таким чином, невиконання власником приміщення обов`язку щодо укладення охоронного договору створює загрозу неналежного збереження пам`ятки архітектури є підставою для зобов`язання ОСОБА_1 укласти відповідний охоронний договір у порядку, визначеному постановою Кабінету Міністрів України від 28.12.2001 № 1768.

Надаючи правову оцінку обставинам справи, суд зазначає наступне.

Згідно із ч.2 ст.19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. ч. 4, 5 ст. 54 Конституції України, культурна спадщина охороняється законом. Держава забезпечує збереження історичних пам`яток та інших об`єктів, що становлять культурну цінність, вживає заходів для повернення в Україну культурних цінностей народу, які перебувають за її межами. Правові, організаційні, соціальні та економічні відносини у сфері охорони культурної спадщини з метою її збереження, використання об`єктів культурної спадщини у суспільному житті, захисту традиційного характеру середовища в інтересах нинішнього і майбутніх поколінь регулюються Законом України "Про охорону культурної спадщини" (далі - Закон).

Згідно з ч.1 ст. 1 Закону України "Про охорону культурної спадщини" пам`ятка культурної спадщини - об`єкт культурної спадщини, який занесено до Державного реєстру нерухомих пам`яток України, або об`єкт культурної спадщини, який взято на державний облік відповідно до законодавства, що діяло до набрання чинності цим Законом, до вирішення питання про включення (невключення) об`єкта культурної спадщини до Державного реєстру нерухомих пам`яток України.

Відповідно до п. 3 Прикінцевих положень Закону України "Про охорону культурної спадщини" об`єкти, включені до списків (переліків) пам`яток історії та культури відповідно до Закону Української PCP "Про охорону і використання пам`яток історії та культури", визнаються пам`ятками відповідно до цього Закону.

Відповідно до положень ч.3 ст.17 Закону Української РСР «Про охорону і використання пам`яток історії та культури», перелік пам`яток місцевого значення затверджуються виконавчими комітетами обласних, міських (міст республіканського підпорядкування) Рад народних депутатів.

Статтею 23 Закону України "Про охорону культурної спадщини" передбачено, що усі власники пам`яток, щойно виявлених об`єктів культурної спадщини чи їх частин або уповноважені ними органи (особи) незалежно від форм власності на ці об`єкти зобов`язані укласти з відповідним органом охорони культурної спадщини охоронний договір.

При передачі пам`ятки, щойно виявленого об`єкта культурної спадщини чи її (його) частини у володіння, користування чи управління іншій особі істотною умовою договору про таку передачу є забезпечення особою, якій передається пам`ятка, щойно виявлений об`єкт культурної спадщини чи її (його) частина, збереження пам`ятки, щойно виявленого об`єкта культурної спадщини чи її (його) частини відповідно до вимог цього Закону та умов охоронного договору, укладеного власником або уповноваженим ним органом (особою) з відповідним органом охорони культурної спадщини.

Порядок укладання охоронних договорів та їхні типові форми затверджуються Кабінетом Міністрів України.

Відсутність охоронного договору не звільняє особу від обов`язків, що випливають із цього Закону.

Пунктом 2 Порядку укладення охоронних договорів на пам`ятки культурної спадщини, щойно виявлені об`єкти культурної спадщини чи їх частини, постановою Кабінету Міністрів України від 28.12.2001 № 1768 (далі - Порядок № 1768) (в редакції Порядку на час виникнення спірних правовідносин) передбачено, що, власник пам`ятки чи її частини або уповноважений ним орган (особа) зобов`язаний не пізніше ніж через один місяць з моменту отримання пам`ятки чи її частини у власність або у користування укласти охоронний договір з відповідним органом охорони культурної спадщини.

При цьому охоронний договір встановлює режим використання пам`ятки культурної спадщини чи її частини, у тому числі території, на якій вона розташована (п. 1 Порядку №1768).

Відповідно до пункту 5 Порядку № 1768 (Із змінами і доповненнями, внесеними постановою Кабінету Міністрів України від 30 травня 2024 року № 630) охоронний договір укладається на пам`ятку чи її частину за видами об`єктів культурної спадщини.

Згідно із пунктом 6 Порядку № 1768 (Із змінами і доповненнями, внесеними постановою Кабінету Міністрів України від 30 травня 2024 року № 630) в охоронному договорі зазначається режим використання пам`ятки, щойно виявленого об`єкта культурної спадщини чи її (його) частини, у тому числі території, на якій вони розташовані.

Згідно з п. 13 Порядку № 1768 (Із змінами і доповненнями, внесеними постановою Кабінету Міністрів України від 30 травня 2024 року № 630) після внесення об`єкта культурної спадщини до Державного реєстру нерухомих пам`яток України або набуття ним правового статусу щойно виявленого об`єкта культурної спадщини відповідний орган охорони культурної спадщини в письмовій формі повідомляє власнику (користувачу) цього об`єкта або уповноваженому ним органу (особі). У такому разі власник (користувач) пам`ятки, щойно виявленого об`єкта культурної спадщини чи її (його) частини або уповноважений ним орган (особа) зобов`язаний укласти охоронний договір з відповідним органом охорони культурної спадщини не пізніше ніж через один місяць з моменту отримання такого повідомлення.

Відповідно до пункту 17 Порядку №1768 (із змінами і доповненнями, внесеними постановою Кабінету Міністрів України від 30 травня 2024 року № 630) охоронний договір на пам`ятку архітектури чи її частину складається за формою згідно з додатком 1 та повинен містити такі додатки: акт технічного стану пам`ятки (форма якого визначається МКІП) з фотофіксацією, що не перевищує трьох місяців до дати укладення охоронного договору. Для комплексів (ансамблів) складається окремий акт на кожну їх складову. Акт технічного стану поновлюється не рідше ніж раз на п`ять років. Якщо стан пам`ятки або її частини значно змінився після проведення робіт на пам`ятці, - протягом п`яти календарних днів після його зміни; опис культурних цінностей і предметів, які належать до пам`ятки, розташовуються на її території чи пов`язані з нею і становлять історичну, наукову, художню цінність, з визначенням місця і умов зберігання та використання; технічний паспорт; план пам`ятки чи її частини у масштабі 1:100, 1:200 (можуть бути у складі технічного паспорта); план території пам`ятки; паспорт пам`ятки (форма якого визначається МКІП).

Таким чином, з аналізу положень Закону України "Про охорону культурної спадщини" та Порядку №1768 слідує, що юридичні або фізичні особи, у власності або користуванні яких перебувають об`єкти культурної спадщини чи їх частини, зобов`язані укласти з відповідним органом охорони культурної спадщини охоронний договір встановленого зразка, до якого мають бути додані додаткові документи. Тобто, обов`язок укладення охоронного договору покладається саме на власника пам`ятки, а не на орган охорони культурної спадщини, і саме власник повинен бути його ініціатором.

Такий самий висновок викладений Верховним Судом у постанові від 13 грудня 2018 року у справі №826/4605/16, у постанові від 23 грудня 2019 року у справі №806/1536/18 та у постанові від 19 лютого 2021 року у справі № 826/25854/15.

Як встановлено з матеріалів справи, 1/2 частки нежитлового приміщення 1-го поверху № 58-:-64 у житловому будинку літ. «А-8» загальною площею 66,4 кв.м, які розташовані за адресою: АДРЕСА_2 перебуває у приватній власності ОСОБА_1 на підставі договору купівлі-продажу зареєстрованого 21 грудня 2023 року у реєстрі за №7067, який засвідчено приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Корнійчук О.В.

Водночас, відповідно до матеріалів справи, зазначена будівля занесена до Державного реєстру нерухомих пам`яток України як пам`ятка архітектури «Жилий будинок» (охоронний номер 7083-Ха) наказом Міністерства культури та інформаційної політики України від 04.06.2020р. № 1883.

Судом встановлено, що 1/2 частки нежитлового приміщення 1-го поверху № 58-:-64 у житловому будинку літ. «А-8», яка розташована за адресою: АДРЕСА_2 (корпус) є пам`яткою архітектури.

Відповідно до інформації Департаменту культури і туризму Харківської обласної державної (військової) адміністрації охоронний договір на частину пам`ятки архітектури, з власником не укладено.

Таким чином, на ОСОБА_1 , як власника пам`ятки архітектури, покладено обов`язок щодо укладення з Департаментом культури і туризму Харківської обласної державної (військової) адміністрації охоронного договору відповідно до вимог статті 23 Закону України «Про охорону культурної спадщини» та постанови Кабінету Міністрів України від 28.12.2001 № 1768.

Відомостей щодо укладення відповідного договору матеріали справи не містять.

З врахуванням викладеного суд доходить висновку про обґрунтованість позовних вимог та необхідність їх задовольнити.

Відповідно до п. 30. Рішення Європейського Суду з прав людини у справі "Hirvisaari v. Finland" від 27 вересня 2001 р., рішення судів повинні достатнім чином містити мотиви, на яких вони базуються для того, щоб засвідчити, що сторони були заслухані, та для того, щоб забезпечити нагляд громадськості за здійсненням правосуддя.

При прийнятті рішення у даній справі суд врахував позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки інших аргументів учасників справи), сформовану, зокрема у справах Салов проти України (заява № 65518/01; від 6 вересня 2005 року; пункт 89), Проніна проти України (заява № 63566/00; 18 липня 2006 року; пункт 23) та Серявін та інші проти України (заява № 4909/04; від 10 лютого 2010 року; пункт 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі Руїс Торіха проти Іспанії (RuizTorija v. Spain) серія A. 303-A; 09 грудня 1994 року, пункт 29).

Пунктом 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень визначено, що обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Із врахуванням такого підходу Європейського суду з прав людини до оцінки аргументів сторін, суд вважає, що ключові аргументи сторін отримали достатню оцінку. Інші доводи висновків суду не спростовують.

Відповідно до ч.1 та ч.2 ст. 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень. У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до частини 1, 2 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Зважаючи на встановлені у справі обставини та з огляду на приписи норм чинного законодавства, які регулюють спірні правовідносини, суд дійшов висновку про задоволення адміністративного позову.

На підставі викладеного та керуючись статтями 19, 139, 205, 229, 241-247, 250, 255, 293, 295, 297 КАС України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов задовольнити.

Зобов`язати ОСОБА_1 укласти з органом охорони культурної спадщини Департаментом культури і туризму Харківської обласної державної (військової) адміністрації на умовах і в порядку, визначеними постановою Кабінету Міністрів України від 28.12.2001 № 1768, охоронний договір на частину пам`ятки містобудування та архітектури місцевого значення під назвою - «Жилий будинок», взяту на держаний облік рішенням виконавчого комітету Харківської обласної ради народних депутатів від 30.04.1980 № 33, охоронний номер 55 та занесену до Державного реєстру нерухомих пам`яток України наказом Міністерства культури та інформаційної політики від 04.06.2020 № 1883, охоронний номер 7083-Ха, а саме на 1/2 частки нежитлового приміщення 1-го поверху № 58-:-64 у житловому будинку літ. «А-8» загальною площею 66,4 кв.м, розташованого за адресою: АДРЕСА_2 .

Рішення може бути оскаржене до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду

Суддя Д.В. Григоров