Решение № 138779344, 22.07.2026, Новгород-Сіверський районний суд Чернігівської області

Справа № 739/1913/25

Провадження № 2/739/193/26

З А О Ч Н Е

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 липня 2026 року м. Новгород-Сіверський

Новгород-Сіверський районний суд Чернігівської області у складі:

головуючої судді - Кочура О.О.,

за участі: секретаря - Головня І.І.,

представник позивачки - адвоката Костюченка В.К.

розглянувши у спрощеному позовному провадженні у відкритому судовому засіданні в приміщенні зали судових засідань Новгород-Сіверського районного суду Чернігівської області в м. Новгород-Сіверський Чернігівської області, цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , поданим представником позивачки - адвокатом Костюченко Владиславом Костянтиновичем до ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «Юридична компанія «Дія-Актив», треті особи - Приватний виконавець Приходько Юрій Михайлович, Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Бригіда Володимир Олександрович про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 , діючи через свого представника адвоката Костюченка В.К., звернулася до Новгород-Сіверського районного суду Чернігівської області із позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю «Юридична компанія «Дія-Актив», треті особи: приватний виконавець виконавчого округу Чернігівської області Приходько Юрій Михайлович, приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Бригіда Володимир Олександрович, про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 05 липня 2021 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Бригідою Володимиром Олександровичем було вчинено виконавчий напис №15263, яким звернуто стягнення з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «УКРПОЗИКА» заборгованості у розмірі 20160,00 грн.

У подальшому ТОВ «УКРПОЗИКА» змінило своє найменування на Товариство з обмеженою відповідальністю «Юридична компанія «Дія-Актив».

У виконавчому написі зазначено, що стягнення проводиться за кредитним договором № UP7985305 від 26.02.2020 року.

Позивач зазначає, що про існування виконавчого напису нотаріуса їй стало відомо під час розгляду Новгород-Сіверським районним судом Чернігівської області цивільної справи №739/1200/25 щодо заміни сторони стягувача у виконавчому провадженні.

Інформацію про виконавчий напис та виконавче провадження позивач отримала шляхом доступу до Автоматизованої системи виконавчого провадження.

Позивач вважає, що виконавчий напис вчинено з порушенням вимог чинного законодавства, оскільки заборгованість за кредитним договором не була безспірною, а приватний нотаріус не мав законних підстав для вчинення виконавчого напису за кредитним договором, який не посвідчений нотаріально.

Позивач посилається на те, що відповідно до статей 87, 88 Закону України «Про нотаріат» виконавчий напис може бути вчинено лише за умови підтвердження безспірності заборгованості та лише на документах, які передбачені відповідним Переліком документів, затвердженим Кабінетом Міністрів України.

Також позивач зазначає, що постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 22.02.2017 у справі №826/20084/14, залишеною без змін ухвалою Вищого адміністративного суду України від 01.11.2017, постанову Кабінету Міністрів України №662 від 26.11.2014 було визнано незаконною та нечинною в частині внесення змін до Переліку документів, за якими стягнення заборгованості може проводитися у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів.

На думку позивача, після визнання зазначених змін незаконними нотаріуси не мали права вчиняти виконавчі написи на підставі ненотаріально посвідчених кредитних договорів.

Позивач також вказує, що вона не визнає наявність заборгованості перед відповідачем, а тому така заборгованість не може вважатися безспірною.

У зв`язку з викладеним позивач просить суд визнати таким, що не підлягає виконанню, виконавчий напис №15263 від 05.07.2021 року, вчинений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Бригідою Володимиром Олександровичем, про стягнення з неї на користь ТОВ «УКРПОЗИКА» заборгованості у розмірі 20160,00 грн.

Ухвалою Новгород-Сіверського районного суду Чернігівської області відкрито провадження у справі та призначено її до розгляду за правилами цивільного судочинства.

В судовому засіданні представник позивачки Костюченко В.К. позов підтримав, просив його задовольнити, проти ухвалення заочного рішення не заперечував.

Представник відповідача ТОВ «Юридична компанія «Дія-Актив»у судове засідання повторно не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся шляхом надсилання судових повісток з рекомендованими повідомленнями, одна з яких повернулася до суду з відміткою про невручення у зв`язку з відсутністю адресата за вказаною адресою, відзив на позовну заяву не подав.

Третя особа - приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Бригіда В.О.у судове засідання повторно не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся шляхом надсилання судових повісток з рекомендованими повідомленнями, які повернулася до суду з відміткою про невручення у зв`язку з відсутністю адресата за вказаною адресою, письмових пояснень щодо позову та документи, що стали підставою для видачі виконавчого напису, не надав.

Третя особа - приватний виконавець Приходько Юрій Михайлович у судове засідання також не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, попередньо надіслав до суду письмову заяву про розгляд справи без його участі, письмових пояснень щодо позову не надав.

За таких обставин суд, керуючись статтею 280 ЦПК України, вважає можливим провести заочний розгляд справи.

Заслухавши представника позивачки, дослідивши матеріали справи, оцінивши подані докази в їх сукупності, суд приходить до наступних висновків.

Відповідно до статті 4 Цивільного процесуального кодексу України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Згідно зі статтями 12, 13 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог.

Відповідно до статті 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги та заперечення учасників справи.

Згідно зі статтею 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Судом встановлено, що 05 липня 2021 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Бригідою Володимиром Олександровичем вчинено виконавчий напис №15263, яким запропоновано стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВ «УКРПОЗИКА» заборгованість у загальному розмірі 20160,00 грн.

Підставою для вчинення виконавчого напису зазначено кредитний договір № UP7985305 від 26.02.2020 року.

Відповідно до статті 87 Закону України «Про нотаріат» для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, які встановлюють заборгованість.

Згідно зі статтею 88 Закону України «Про нотаріат» нотаріус вчиняє виконавчий напис, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем.

Таким чином, при вирішенні питання про можливість вчинення виконавчого напису нотаріус повинен встановити дві обов`язкові умови:

- наявність документа, який відповідно до законодавства може бути підставою для вчинення виконавчого напису;

- безспірність заборгованості боржника перед стягувачем.

Водночас, як вбачається з матеріалів справи, виконавчий напис було вчинено на підставі кредитного договору, який не є нотаріально посвідченим.

Постановою Кабінету Міністрів України від 29.06.1999 №1172 затверджено Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів.

Постановою Кабінету Міністрів України №662 від 26.11.2014 до зазначеного Переліку було внесено зміни, якими передбачалася можливість вчинення виконавчих написів за кредитними договорами.

Разом із тим, постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 22.02.2017 у справі №826/20084/14, залишеною без змін ухвалою Вищого адміністративного суду України від 01.11.2017, постанову Кабінету Міністрів України №662 від 26.11.2014 в частині внесення змін до Переліку документів було визнано незаконною та нечинною.

Отже, на момент вчинення спірного виконавчого напису положення, які дозволяли вчинення виконавчих написів за ненотаріально посвідченими кредитними договорами, були відсутні.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 21 вересня 2021 року у справі №910/10374/17 звернула увагу, що визнання нормативно-правового акта незаконним та нечинним означає втрату ним чинності з моменту набрання законної сили відповідним судовим рішенням, а тому правові наслідки такого акта не можуть застосовуватися після його скасування.

Крім того, Верховний Суд у постанові від 12 березня 2020 року у справі №757/24703/18-ц (провадження №61-12629св19) зазначив, що у справах щодо оскарження виконавчого напису нотаріуса суд повинен перевірити не тільки формальне дотримання нотаріусом процедури його вчинення, а й фактичну наявність безспірної заборгованості.

Верховний Суд у постанові від 27 лютого 2018 року у справі №910/13233/17 також зазначив, що при вирішенні спору щодо правомірності виконавчого напису необхідно досліджувати, чи були у нотаріуса передбачені законом підстави для його вчинення та чи підтверджувалася заборгованість належними документами.

З огляду на викладене суд приходить до висновку, що приватний нотаріус при вчиненні виконавчого напису №15263 від 05.07.2021 року не мав достатніх правових підстав для його вчинення, оскільки:кредитний договір, на підставі якого здійснювалося стягнення, не був нотаріально посвідченим;нормативна підстава для вчинення виконавчих написів за такими договорами була визнана незаконною та нечинною;відповідачем не доведено безспірність заборгованості позивача;позивач заперечує наявність заборгованості та факт її безспірності.

Суд враховує, що у разі виникнення спору щодо розміру, підстав або самого факту існування заборгованості така заборгованість не може вважатися безспірною, а отже виконавчий напис не може бути належною підставою для примусового стягнення.

При цьому суд звертає увагу, що відповідач, будучи належним чином повідомленим про розгляд справи, не скористався своїм правом подати докази на підтвердження правомірності вчинення виконавчого напису та не спростував доводи позивача.

За таких обставин суд приходить до висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Відповідно до частини першої статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторону, яка програла спір.

Оскільки позов задоволено, сплачений позивачем судовий збір підлягає стягненню з відповідача.

На підставі викладеного, керуючись статтями 4, 12, 13, 76-81, 89, 141, 211, 247, 258-259, 263-265, 280-285 Цивільного процесуального кодексу України,статтями 87, 88 Закону України «Про нотаріат»,суд,-

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 , поданий представником позивачки - адвокатом Костюченко Владиславом Костянтиновичем до ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «Юридична компанія «Дія-Актив», треті особи - Приватний виконавець Приходько Юрій Михайлович, Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Бригіда Володимир Олександрович про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню - задовольнити.

Визнати таким, що не підлягає виконанню, виконавчий напис №15263 від 05 липня 2021 року, вчинений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Бригідою Володимиром Олександровичем, яким звернуто стягнення з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «УКРПОЗИКА» (яке змінило найменування на Товариство з обмеженою відповідальністю «Юридична компанія «Дія-Актив») заборгованості у розмірі 20160 (двадцять тисяч сто шістдесят) грн 00 коп.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Юридична компанія «Дія-Актив» на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , НОМЕР_1 , зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 , понесені нею судові витрати у вигляді сплаченого судового збору у розмірі 968,96 (дев`ятсот шістдесят вісім) гривень 96 копійок.

Відповідач має право подати заяву про перегляд заочного рішення до Новгород-Сіверського районного суду Чернігівської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення строку на подання заяви про перегляд заочного рішення, якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення.

Заочне рішення може бути оскаржене позивачем в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Чернігівського апеляційного суду і протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя: О.О.Кочура