Єдиний державний реєстр судових рішень Справа № 589/3396/26
Провадження № 3/589/1631/26
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
13 липня 2026 року м. Шостка
Суддя Шосткинського міськрайонного суду Сумської області Прачук О.В., розглянувши матеріали справ про адміністративні правопорушення, які надійшли від Шосткинського РУП ГУНП в Сумській області відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ,
- про притягнення до адміністративної відповідальності за ст. 124, ст.122-4 КУпАП,
ВСТАНОВИВ:
Згідно до протоколу, 21 червня 2026 року о 18 год 00 хв. ОСОБА_1 у м. Шостка по вул. Чернігівській, 19, керуючи автомобілем ЗАЗ 11027, державний номерний знак НОМЕР_2 , був неуважним, під час руху заднім ходом не впевнився в безпечності маневру, унаслідок чого скоїв наїзд на припаркований автомобіль Renault Sandero, державний номерний знак НОМЕР_3 . У результаті дорожньо-транспортної пригоди обидва автомобілі отримали механічні пошкодження, чим завдано матеріальних збитків, за що передбачена відповідальність за ст. 124 КУпАП.
Крім того, після вчинення дорожньо-транспортної пригоди ОСОБА_1 , будучи причетним до неї, залишив місце дорожньо-транспортної пригоди, за що передбачена відповідальність за ст. 122-4 КУпАП.
У судовому засіданні ОСОБА_1 вину у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, визнав у повному обсязі та підтвердив обставини дорожньо-транспортної пригоди.
Щодо вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 122-4 КУпАП, пояснив, що після скоєння дорожньо-транспортної пригоди спочатку залишався на місці події та очікував прибуття працівників поліції. Однак через деякий час був змушений відлучитися та поїхати додому, оскільки після перенесеного інсульту приймає лікарські засоби, які мають сечогінну дію. З огляду на відсутність поблизу місця події вбиральні, був вимушений залишити місце дорожньо-транспортної пригоди, після чого одразу повернувся.
Заслухавши пояснення ОСОБА_1 , дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, суд доходить такого висновку.
Згідно ч.2 ст. 36 КУпАП, якщо особа вчинила кілька адміністративних правопорушень, справи про які одночасно розглядаються одним і тим же органом (посадовою особою), стягнення накладається в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених.
В зв`язку з цим, суд вважає за необхідне об`єднати справи про адміністративні правопорушення № 589/3396/26 (провадження № 3/589/1631/26) та № 589/3398/26 (провадження № 3/589/1632/26) в одне провадження, присвоївши об`єднаній справі номер № 589/3396/26.
Вина ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП, підтверджується: даними, які містяться у протоколі про адміністративне правопорушення від 21 червня 2026 року (серії ЕПР № 699298), схемою ДТП; письмовими поясненнями ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , іншими матеріалами.
Щодо правопорушення, передбаченого ст.122-4 КУпАП суд дійшов такого висновку.
Відповідно до ст. 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність. Адміністративна відповідальність за правопорушення, передбачені цим Кодексом, настає, якщо ці порушення за своїм характером не тягнуть за собою відповідно до закону кримінальної відповідальності.
Статтею 10 КУпАП передбачено, що адміністративне правопорушення визнається вчиненим умисно, коли особа, яка його вчинила, усвідомлювала протиправний характер своєї дії чи бездіяльності, передбачала її шкідливі наслідки і бажала їх або свідомо допускала настання цих наслідків.
Відповідно до ст. 18 КУпАП не є адміністративним правопорушенням дія, яка хоч і передбачена цим Кодексом або іншими законами, що встановлюють відповідальність за адміністративні правопорушення, але вчинена в стані крайньої необхідності, тобто для усунення небезпеки, яка загрожує державному або громадському порядку, власності, правам і свободам громадян, установленому порядку управління, якщо ця небезпека за даних обставин не могла бути усунута іншими засобами і якщо заподіяна шкода є менш значною, ніж відвернена шкода.
Стан крайньої необхідності виникає, коли є дійсна, реальна, а не уявна загроза зазначеним інтересам. Якщо загроза охоронюваним інтересам може виникнути в майбутньому, діяння не може вважатися таким, що вчинено у стані крайньої необхідності.
Відповідно до ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Оцінюючи пояснення ОСОБА_1 , надані ним копії медичної документації, а також досліджені у справі докази в їх сукупності, суд дійшов висновку, що хоча в його діях формально містяться ознаки адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 122-4 КУпАП, однак вони були вчинені у стані крайньої необхідності. Судом встановлено, що після дорожньо-транспортної пригоди ОСОБА_1 залишався на місці події та очікував прибуття працівників поліції. Разом із тим, у зв`язку з перенесеним інсультом та пов`язаними з цим фізіологічними особливостями, у нього виникла невідкладна потреба скористатися вбиральнею. Оскільки поблизу місця дорожньо-транспортної пригоди така можливість була відсутня, він був вимушений тимчасово залишити місце події, поїхавши до місця свого проживання, після чого без зволікань повернувся.
Враховуючи зазначене, на ОСОБА_1 не може бути накладене адміністративне стягнення за ст. 122-4 КУпАП, оскільки правопорушення було вчинено в стані крайньої необхідності.
Згідно з п. 4 ст. 247 КУпАП провадження у справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю, якщо дії особи вчинені в стані крайньої необхідності або необхідної оборони.
Враховуючи вищевикладене, ОСОБА_1 вчинив дії, відповідальність за які передбачена ст. 122-4 КУпАП в стані крайньої необхідності, у зв`язку з чим провадження у справі підлягає закриттю.
Водночас вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, повністю доведена матеріалами справи та визнана ним у судовому засіданні.
При вирішенні питання про вид і розмір адміністративного стягнення суд враховує характер вчиненого правопорушення, особу правопорушника, ступінь його вини та положення санкції статті.
За таких обставин суд вважає за необхідне накласти на ОСОБА_1 адміністративне стягнення у межах санкції ст. 124 КУпАП у виді штрафу в розмірі п`ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Відповідно п. 9. ч. 1 ст. 5 ЗУ «Про судовий збір», від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються: особи з інвалідністю I та II груп, законні представники дітей з інвалідністю і недієздатних осіб з інвалідністю.
Згідно до копії пенсійного посвідчення № НОМЕР_1 ОСОБА_1 є особою з інвалідністю ІІ групи.
Таким чином ОСОБА_1 слід звільнити від сплати судового збору в розмірі 665 грн. 60 коп.
Керуючись ст.ст. 18, 33, 36, 122-4, 124, 283, 284 КУпАП, суд,
ПОСТАНОВИВ:
Об`єднати справи про адміністративні правопорушення № 589/3396/26 (провадження № 3/589/1631/26) та № 589/3398/26 (провадження № 3/589/1632/26) в одне провадження, присвоївши об`єднаній справі номер № 589/3396/26.
ОСОБА_1 , визнати винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 50 (п`ятдесяти) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 (вісімсот п`ятдесят) гривень, який стягнути на користь держави, перерахувавши вказані кошти за наступними реквізитами (отримувач коштів ГУК у Сумській обл./Сумська обл./21081300, код отримувача 37970404, банк отримувача Казначейство України (ЕАП), рахунок отримувача UA628999980313090149000018001, код платежу 21081300).
У відповідності із ст.307 та ч.2 ст.308 КУпАП штраф має бути сплачений правопорушником не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня отримання копії постанови про накладення штрафу, а у разі оскарження постанови -не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення. У разі несплати правопорушником штрафу у вказаний строк, постанова про накладення штрафу надсилається в порядку примусового виконання та з правопорушника підлягає стягненню подвійний розмір штрафу, зазначеного у постанові про стягнення штрафу.
Провадження у справі в частині притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст. 122-4 КУпАП закрити на підставі п. 4 ст. 247 КУпАП.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги.
Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня її винесення до Сумського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги через Шосткинський міськрайонний суд.
Суддя Шосткинського міськрайонного суду
Сумської області О.В.Прачук
Судебное решение № 138779258, Шосткинський міськрайонний суд Сумської області было принято 13.07.2026. Форма судопроизводства - Про адмінправопорушення, форма решения – . На этой странице вы сможете найти ключевые данные об этом судебном решении. Мы обеспечиваем удобный и быстрый доступ к текущим судебным решениям, чтобы вы могли быть в курсе недавних судебных прецедентов. Наша база данных содержит полный спектр необходимой информации, позволяя вам легко находить ключевые данные.
то решение относится к делу № 589/3396/26. Компании, указанные в тексте настоящего судебного документа: