Постановление суда № 138757808, 05.08.2026, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без руху після відкриття провадження у справі

05 серпня 2026 року Справа № 360/1166/26

Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Чернявська Т.І., під час розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) справи за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Луганській області про визнання дій протиправними, зобов`язання вчинити певні дії та стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні,

УСТАНОВИВ:

У провадженні Дніпропетровського окружного адміністративного суду перебуває справа за позовом ОСОБА_1 (далі - позивач) до Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Луганській області (далі - відповідач), в якому позивач просить:

- визнати протиправними дії Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Луганській області щодо умисного зменшення розміру щомісячної премії при перерахунку та виплаті грошового забезпечення за період з 29 січня 2020 року до 19 травня 2023 року ОСОБА_1 з урахуванням розмірів посадового окладу та окладу за спеціальним (військовим) званням, визначених шляхом множення мінімального прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2020 року, 1 січня 2021 року, 1 січня 2022 року, 1 січня 2023 року на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14 до постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», а також процентної надбавки за вислугу років, щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії, а також, у зв`язку зі змінами розмірів посадового окладу, окладу за військове звання та, відповідно, додаткових видів грошового забезпечення не проведення перерахунку та виплатити матеріальної допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, з урахуванням виплачених сум та одночасною компенсацією сум утриманого податку;

- зобов`язати Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Луганській області перерахувати та виплатити грошове забезпечення за період з 29 січня 2020 року до 19 травня 2023 року ОСОБА_1 з розмірів посадового окладу та окладу за спеціальним (військовим) званням, визначених шляхом множення мінімального прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2020 року, 1 січня 2021 року, 1 січня 2022 року, 1 січня 2023 року на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14 до постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», а також процентної надбавки за вислугу років, щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії, а також, у зв`язку зі змінами розмірів посадового окладу, окладу за військове звання та, відповідно, додаткових видів грошового забезпечення не проведення перерахунку та виплатити матеріальної допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, з урахуванням виплачених сум із обов`язковим збереженням та застосуванням відсоткових розмірів щомісячних додаткових видів грошового забезпечення, а саме щомісячної премії у розмірах, які були фактично встановлені позивачу до моменту проведення зменшення та одночасною компенсацією сум утриманого податку;

- стягнути з Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Луганській області на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні за період з наступного дня після звільнення до день фактично проведеного повного розрахунку.

Луганський окружний адміністративний суд ухвалою від 25 травня 2026 року відкрив провадження в адміністративній справі; визначив, що справа буде розглядатися в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні); витребував від відповідача письмові докази.

Дніпропетровський окружний адміністративний суд ухвалою від 5 серпня 2026 року прийняв адміністративну справу до провадження; продовжив розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) спочатку.

Розглянувши матеріали справи, суддя дійшов висновку, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 КАС України, у зв`язку з чим вона має бути залишена без руху після відкриття провадження у справі з таких підстав.

Відповідно до частини першої статті 160 КАС України у позовній заяві позивач викладає свої вимоги щодо предмета спору та їх обґрунтування.

Згідно з пунктом 4 частини п`ятої статті 160 КАС України в позовній заяві зазначаються: зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів.

Предмет позову - це матеріально-правові вимоги позивача до відповідача, в яких встановлюється спосіб ліквідації правопорушення, вчиненого суб`єктом владних повноважень та іншими особами, в передбачених законом випадках, а підстава позову - це ті обставини (юридичні факти) і норми права, які у своїй сукупності дають право особі звернутись до суду з вимогами до іншої особи.

Однією з позовних вимог є вимога про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні за період з наступного дня після звільнення до дня фактично проведеного повного розрахунку.

Суд зауважує, що позивачем не зазначено початковий та кінцевий період (день фактично проведеного повного розрахунку) затримки розрахунку при звільненні, суму такого стягнення, як і не наведено розрахунок середнього заробітку за весь час затримки розрахунку при звільненні відповідно до Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 8 лютого 1995 року № 100, який підлягає перевірці судом.

Окрім того, зі змісту позовної заяви неможливо встановити, за які суми (вже виплачені відповідачем у 2026 році чи ті суми, спір про які йде у цій позовній заяві) позивач просить стягнути на свою користь середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні, що унеможливлює здійснення судом перевірки дотримання строку звернення до суду з такими позовними вимогами.

Отже, позовні вимоги є неконкретизованими, знеособленими та неточними.

Окрім того, у позовній заяві взагалі відсутнє нормативне обґрунтування заявлення такої позовної вимоги як стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні.

Доказів на підтвердження розрахунку з позивачем 22 квітня 2026 року суду не надано.

Відповідно до частини третьої статті 161 КАС України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Відповідно до частини другої статті 132 КАС України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначає Закон України від 8 липня 2011 року № 3674-VI «Про судовий збір» (далі - Закон № 3674-VI).

Згідно із частиною першою статті 3 Закону № 3674-VI судовий збір справляється за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством.

Частиною першою статті 4 Закону № 3674-VI встановлено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Відповідно до частини третьої статті 6 Закону № 3674-VI за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру. У разі коли в позовній заяві об`єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.

Згідно із частиною другою статті 4 Закону № 3674-VI за подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру фізичною особою сплачується судовий збір у розмірі 1 відсотку ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру фізичною особою сплачується судовий збір у розмірі 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Станом на 1 січня 2026 року розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб становить 3328,00 грн. Тобто, за одну вимогу немайнового характеру фізична особа мала сплатити судовий збір у розмірі 1331,20 грн, а за вимогу майнового характеру - судовий збір у розмірі не менше 1331,20 грн.

Водночас, відповідно до частини третьої статті 4 Закону № 3674-VI при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.

Системний аналіз частини першої статті 5 та частини другої статті 245 КАС України дає підстави для висновку, що вимога про визнання протиправними акта, дії чи бездіяльності як передумова для застосування інших способів захисту порушеного права (скасувати або визнати нечинним рішення чи окремі його положення, зобов`язати прийняти рішення, вчинити дії або утриматися від їх вчинення тощо) як наслідків протиправності акта, дії чи бездіяльності є однією вимогою немайнового характеру (такий правовий висновок про застосування норм Закону № 3674-VI при визначенні розміру судового збору за подання позовної заяви, в якій об`єднано декілька вимог, був зроблений Верховним Судом у постановах від 12 листопада 2019 року у справі № 640/21330/18, від 5 червня 2020 року у справі № 280/5161/19, від 2 вересня 2022 року у справі № 804/2339/17 та Великою Палатою Верховного Суду в постанові від 18 листопада 2020 року у справі № 9901/67/20).

Позивачем у цій позовній заві завлено одну позовну вимогу немайнового характеру (визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії) та одну позовну вимогу майнового характеру (стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні).

За позовними вимогами немайнового характеру позивач на підставі пункту 1 частини першої статті 5 Закону № 3674-VI звільнений від сплати судового збору.

Водночас, у постанові від 18 березня 2020 року у справі № 711/4010/13-ц (№ рішення в ЄДРСР 89251582) Великою Палатою Верховного Суду зроблено висновок, що вихідна допомога та середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні (зокрема, і за час затримки виплати такої допомоги) не належать до структури заробітної плати, тобто не є основною чи додатковою заробітною платою, а також не є іншою заохочувальною чи компенсаційною виплатою, що входить до такої структури. Окрім того, Велика Палата Верховного Суду звернула увагу на те, що як вихідна допомога, так і середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні мають разовий характер (пункти 53, 54).

Згідно із пунктом 104 постанови Великої Палати Верховного Суду від 26 червня 2019 року у справі № 761/9584/15-ц (№ рішення в ЄДРСР 87952206) з урахуванням висновку, викладеного в постанові Верховного Суду від 30 січня 2019 року у справі № 910/4518/16 (провадження № 12-301гс18) та поставі Верховного Суду України від 30 листопада 2016 року у справі № 226/168/15-ц (провадження № 6-1121цс16), з 1 вересня 2015 року працівник не вважається звільненим від сплати судового збору за звернення до суду з позовними вимогами про стягнення з роботодавця середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні.

Оскільки середній заробіток (середнє грошове забезпечення) за час затримки розрахунку при звільненні не належить до структури заробітної плати (грошового забезпечення), позивач у спірних правовідносинах не звільнений від сплати судового збору відповідно до пункту 1 частини першої статті 5 Закону № 3674-VI.

Позивач судовий збір за подання до суду адміністративного позову в електронній формі з позовними вимогами майнового характеру не сплатив.

Розмір судового збору за позовну вимогу майнового характеру щодо стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні визначити неможливо, оскільки позивач не зазначив суму середнього заробітку, яка належить до стягнення.

Зазначений недолік позовної заяви може бути усунений шляхом надання суду документа про сплату судового збору за позовними вимогами майнового характеру (розмір судового збору за позовну вимогу майнового характеру щодо стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні визначити неможливо, оскільки позивач не зазначив суму стягнення) за такими реквізитами для сплати судового збору: отримувач коштів ГУК у Дн-кiй обл/Чечел.р/22030101, код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37988155, банк отримувача - Казначейство України (ел. адм. подат.), рахунок отримувача - UA368999980313141206084004632, код класифікації доходів бюджету 22030101, призначення платежу - 101 _____(код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків і має відповідну відмітку у паспорті);Судовий збір, за позовом ______ (ПІБ чи назва установи, організації позивача), Дніпропетровський окружний адміністративний суд (назва суду, де розглядається справа).

Відповідно до частини тринадцятої статті 171 КАС України суддя, встановивши після відкриття провадження у справі, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 160, 161 цього Кодексу, постановляє ухвалу не пізніше наступного дня, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати п`яти днів з дня вручення позивачу ухвали.

Керуючись статтями 160, 161, 171, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Залишити без руху позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Луганській області про визнання дій протиправними, зобов`язання вчинити певні дії та стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні.

Запропонувати позивачу протягом 5-ти (п`яти) календарних днів з дати отримання цієї ухвали усунути недоліки позовної заяви та надати суду в електронній формі через підсистему (модуль) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи «Електронний суд»;

позовну заяву, оформлену з дотриманням вимог, встановлених статтями 160, 161 КАС України, з доказами її надіслання до електронного кабінету відповідача;

документ про сплату судового збору за позовними вимогами майнового характеру (розмір судового збору за позовну вимогу майнового характеру щодо стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні визначити неможливо, оскільки позивач не зазначив суму стягнення).

Якщо недоліки позовної заяви не будуть усунуті позивачем у строк, встановлений судом, позовна заява згідно з частиною п`ятнадцятою статті 171 КАС України буде залишена судом без розгляду.

Ухвалу направити учасникам справи до електронного кабінету за допомогою підсистеми (модуля) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи «Електронний суд».

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню в апеляційному порядку окремо від рішення суду не підлягає. Заперечення на ухвалу, що не підлягає оскарженню окремо від рішення суду, включаються до апеляційної скарги на рішення суду.

Суддя Т.І. Чернявська