Решение № 138698309, 30.07.2026, Ємільчинський районний суд Житомирської області

Справа № 287/187/25

РІШЕННЯ

іменем України

"30" липня 2026 р. с-ще Ємільчине

Ємільчинський районний суд Житомирської області

в складі: головуючого судді Заполовського В.В.

за участю секретаря с/з Лук`янчук Т.В.

розглянувши у спрощеному позовному провадженні цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Свеа Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором

в с т а н о в и в:

Представник позивача звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 , в якому просив стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість за кредитним договором в розмірі 20653,00 грн., судовий збір в сумі 2422,40 грн. та витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 8000,00 грн.

Вимоги мотивує тим, що 20.01.2021 року між АТ «Ідея Банк» та ОСОБА_1 було укладено договір кредиту №Z75.24512.007421251, відповідно до умов якого банк надає позичальнику кредит у розмірі 10000,00 грн., а позичальник зобов`язується одержати кредит і повернути його разом з процентними платежами (процентами і платою за обслуговування кредитної заборгованості) згідно із графіком платежів. Кредит надається строком на 12 місяців, кредитним договором встановлено також розмір процентної ставки 50,0% річних.

Відповідач виконувала взяті на себе зобов`язання з істотним порушенням умов Договору, сплачуючи поточні щомісячні платежі з простроченням дати їх сплати, оплачуючи щомісячні платежі не в повному обсязі та/або не сплачуючи взагалі, що спричинило виникнення простроченої заборгованості.

25.07.2023 року між АТ «Ідея Банк» і ТОВ «Свеа Фінанс» (попередня назва - «Росвен Інвест Україна» було укладено договір факторингу №01.02-31/23. Відповідно до розділу 2 вказаного договору AT «Ідея Банк» відступило свої права вимоги, а ТОВ «Свеа Фінанс» набуло право вимоги за первинними договорами, в розмірі заборгованостей боржників перед AT «Ідея Банк», визначеними в реєстрі боржників, в тому числі право вимоги за заборгованістю ОСОБА_1 перед AT «Ідея Банк» за договором №Z75.24512.007421251 від 20.01.2021 року.

Ухвалою суду від 12 червня 2026 року по даній справі відкрито спрощене позовне провадження без виклику (повідомлення) сторін.

Ухвала про відкриття провадження та матеріали справи були отримані відповідачем 01.07.2026 року.

Відповідач своїм правом на подачу відзиву не скористалася.

Розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов наступного висновку.

Матеріалами справи встановлено, що 20.01.2021 року між АТ «Ідея Банк» та ОСОБА_1 було укладено договір кредиту №Z75.24512.007421251, відповідно до умов якого банк надає позичальнику кредит, а позичальник отримує його на наступних умовах: сума кредиту 10000,00 грн. процентна ставка та тип, % річних 50 змінювана, строк кредиту 12 місяців.

Також АТ «Ідея Банк» та ОСОБА_1 підписано додаток №1 до договору кредиту №Z75.24512.007421251, який є паспортом споживчого кредиту. Вказаним паспортом споживчого кредиту, зокрема погоджено порядок повернення кредиту, кількість та розмір платежів, періодичність внесення. Так вказаним паспортом споживчого кредиту передбачено дванадцять платежів з виплати всієї суми кредиту, одинадцять платежів в сумі 1075,00 грн. і один платіж в сумі 1070,15 грн. При цьому платежі за додаткові та супутні послуги відсутні. Також із паспорту вбачається, що розмір процентів за користування кредитом становить 2995,15 грн., а загальна вартість кредиту становить 12895,15 грн.

Відповідно до таблиці обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної процентної ставки за договором про споживчий кредит чиста сума кредиту становить 9900,00 грн., сума кредиту за договором 10000,00 грн., розрахунково-касове обслуговування 100,00 грн., реальна річна процентна ставка 66,54281617%, загальна вартість кредиту становить 12995,15 грн.

АТ «Ідея Банк» свої зобов`язання за кредитним договором виконало в повному обсязі, перерахувавши 20.01.2021 року кошти в сумі 10000,00 грн. ОСОБА_1 , підстава: договір №Z75.24512.007421251 від 20.01.2021 року, що підтверджується ксерокопією ордеру-розпорядження №1 від 20.01.2021 року.

Згідно довідки-розрахунку заборгованості ОСОБА_1 за кредитним договором №Z75.24512.007421251 від 20.01.2021 року станом на 25.07.2023 року становить 20653,94 грн., яка складається із заборгованості за основним боргом в сумі 9349,65 грн., заборгованості за нарахованими та несплаченими відсотками в сумі 11304,29 грн.

25.07.2023 року між АТ «Ідея Банк» (Клієнт) та ТОВ «Росвен Інвест Україна» (Фактор) укладено договір факторингу №01.02-31/23, відповідно до умов якого клієнт передає (відступає) свої права вимоги, а фактор набуває права вимоги клієнта за первинними договорами та в їх оплату зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження клієнта за плату та на умовах визначених цим Договором. Права вимоги, які клієнт відступає фактору за цим Договором, відступаються (передаються) в розмірі заборгованості боржників перед клієнтом та визначені в реєстрі боржників.

Відповідно до Реєстру боржників до договору факторингу №01.02-31/23 від 25.07.2023 року ТОВ «Росвен Інвест Україна» набуло права грошової вимоги до відповідача за кредитним договором №Z75.24512.007421251 від 20.01.2021 року в сумі 20653,94 грн.

ТОВ «Росвен Інвест Україна» 25.03.2024 року змінило назву на ТОВ «Свеа Фінанс», про що свідчить рішення Свеа Економі Кіпр Лімітед №1 від 25.03.2024 року.

У відповідності до статті 6 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (частина 1 статті 627 ЦК України).

Частиною 1 статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася (частина 2 статті 639 ЦК України). Абзац другий частини 2 статті 639 ЦК України передбачає, що договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін, вважається укладеним в письмовій формі.

Статтею 1054 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) передбачено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до статті 525 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно із ст.526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч.1 ст.530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). Боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання (ч.1 ст.610, ч.1 ст.625 ЦК України).

Згідно із ст.629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Також відповідно до положень ст.1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Згідно з статтею 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Частинами 1, 3 статті 89 ЦПК України визначено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Основоположним принципом цивільного судочинства є принцип змагальності сторін, який закріплений положеннями статей 12, 81 ЦПК України, та полягає в тому, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Аналізуючи фактичні обставини справи, суд доходить висновку, що між сторонами склалися договірні правовідносини. Сторони обумовили істотні умови договору як то розмір кредиту, строк дії договору, суму відсотків, що підлягають сплаті за користування кредитними коштами, тощо.

Також позивачем доведено виконання АТ «Ідея Банк»» своїх зобов`язань за договором №Z75.24512.007421251 від 20.01.2021 року щодо надання відповідачу кредитних коштів у розмірі, встановленому договором.

Позивачем також доведено набуття права вимоги за договором №Z75.24512.007421251 від 20.01.2021 року відповідно до копій договору про факторингу, квитанцій про перерахування коштів на виконання договору, витяг з реєстру боржників, де зазначено суму заборгованості ОСОБА_1 .

Проаналізувавши та оцінивши зібрані і досліджені в судовому засіданні докази в їх сукупності, суд вважає, що оскільки АТ «Ідея Банк» взяті на себе зобов`язання по укладеному кредитному договору №Z75.24512.007421251 від 20.01.2021 року виконало у повному обсязі, а відповідачем ОСОБА_1 порушено умови вказаного договору, заборгованість по платежах та поточні платежі відповідно до умов укладеного договору нею сплачувалися частково з відповідача підлягає стягненню на користь позивача у межах заявлених вимог 9349,65 грн. заборгованості за основним боргом.

Разом з тим позивачем не обґрунтовано належними доказами нарахування заборгованості за відсотками у розмірі 11304,29 грн.

Відповідно до умов договору кредиту №Z75.24512.007421251 від 20.01.2021 року сторонами узгоджено строк кредитного договору 12 місяців, розмір процентної ставки.

Додатком №1 до договору кредиту №Z75.24512.007421251, який є паспортом споживчого кредиту сторонами погоджено порядок повернення кредиту, кількість та розмір платежів, періодичність внесення. Із вказаного паспорту вбачається, що розмір процентів за користування кредитом становить 2895,15 грн., а загальна вартість кредиту становить 12995,15 грн.

Таблицею обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної процентної ставки за договором про споживчий кредит передбачено, що сума кредиту становить 9900,00 грн., сума кредиту за договором 10000,00 грн., розрахунково-касове обслуговування 100,00 грн., реальна річна процентна ставка 66,54281617%, загальна вартість кредиту становить 12995,15 грн.

Із наданої представником позивача довідки-розрахунку заборгованості ОСОБА_1 слідує, що заборгованість становить 20653,94 грн. та складається із заборгованості за основним боргом в сумі 9349,65 грн., а також заборгованості за нарахованими та несплаченими відсотками в сумі 11304,29 грн. Разом з тим у вказаній довідці відсутня інформація про те, за який період нараховувались відсотки та в якому розмірі.

Розрахунки заборгованості правонаступника первісного кредитора ґрунтуються на вказаній довідці-розрахунку, тому не можуть бути взяті судом до уваги.

Відтак обґрунтованим є стягнення з відповідача на користь позивача відсотків у розмірі 2895,15 грн., оскільки саме такий розмір відсотків був узгоджений під час підписання договору №Z75.24512.007421251 від 20.01.2021 року.

За таких обставин суд, оцінюючи належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок в їх сукупності за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженню наявних у справі доказів, доходить висновку про наявність підстав для часткового задоволення позовних вимог в частині стягнення з відповідача заборгованості за відсотками.

Оскільки позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, судові витрати суд стягує з відповідача на користь позивача пропорційно задоволених вимог згідно ст.141 ЦПК України. Позовні вимоги ТОВ «Свеа Фінанс» суд задовольняє на 59,28%.

Враховуючи наведене, сума судового збору, що має бути стягнута з відповідача на користь позивача становить 1436,00 грн. (2422,40 х 59,28% = 1436,00 грн.).

На підставі ст.ст.11, 212, 509, 525, 526, 549, 1054 ЦК України та керуючись ст.ст.12, 13, 81, 141, 258, 259, 263-265, 280-282, 354, 355 ЦПК України, суд

у х в а л и в:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Свеа Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 , яка народилась ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , ІПН НОМЕР_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Свеа Фінанс» (код ЄДРПОУ 37616221, 03124, м. Київ, бульвар Вацлава Гавела, 6) заборгованість за кредитним договором №Z75.24512.007421251 від 20.01.2021 року в розмірі 12244 (дванадцять тисяч двісті сорок чотири) грн. 00 коп. та сплачений при подачі позовної заяви судовий збір пропорційно задоволених вимог в розмірі 1436 (одна тисяча чотириста тридцять шість) грн. 00 коп.

В решті позовних вимог відмовити за безпідставністю.

На рішення суду може бути подана апеляційна скарга до Житомирського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Суддя В. В. Заполовський