Решение № 138687941, 31.07.2026, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

31 липня 2026 рокусправа № 380/9597/25

Львівський окружний адміністративний суд, у складі головуючого судді Кузана Р.І. розглянувши у письмовому провадженні в м.Львові в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Львівській області про визнання протиправним та скасування рішення, -

в с т а н о в и в :

ОСОБА_1 (місце реєстрації: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) звернувся до суду з позовом до Головного управління ДПС у Львівській області (місцезнаходження: 79026, вул. Стрийська, 35, м. Львів, код ЄДРПОУ ВП 43968090), в якому, з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог, просить:

- визнати протиправним і скасувати Рішення №0001949813012417 від 28 квітня 2025 року начальника Дрогобицького відділу податків і зборів з фізичних осіб та проведення камеральних перевірок управління оподаткування фізичних осіб Головного управління Державної податкової служби у Львівській області ОСОБА_2 про стягнення штрафу у розмірі 3 067 грн. 44 коп. (20% з 1.01.2015 р.) за період з 3.05.2018 по 19.12.2019 та нарахування пені у розмірі 2 842 грн. 28 коп. (0.1% від суми недоїмки), з вимогою сплатити на зазначений рахунок у загальній сумі 5 909 грн. 72 коп.;

- визнати протиправною бездіяльність Головного управління Державної податкової служби у Львівській області у не проведенні перевірки протягом 10 днів з дня звернення про закриття адвокатської діяльності (ліквідацію) зняття з реєстраційного обліку платника податку і зобов`язати негайно завершити перевірку і надати довідку про зняття з обліку платника податків (форми №12-ОПП) та надання повідомлення про зняття з реєстраційного обліку (форми №10-ССВ) з внесенням до Реєстру страхувальників відповідні записи про зняття з обліку платника податків і єдиного внеску через 10 днів з дня звернення з заявою, тобто з 21.02.2025;

- стягнути з відповідача моральну шкоду в розмірі 302 800 (триста дві тисячі вісімсот) грн. 00 коп.

В обґрунтування позовних вимог зазначив, що позивач перебував на обліку платника податків як самозайнята особа (адвокат) з сплатою єдиного внеску по кінець 2020 року у ДПІ м. Рівне ГУ ДПС у Рівненській області, а з початку 2021 року перевівся і перебуває на податковому обліку у Трускавецькій ДПІ ГУ ДІС у Львівській. Після припинення діяльності з початку 2025 року перебуває на податковому на обліку у Дрогобицькій ДПІ ГУ ДПС у Львівській області. Перебуваючи на обліку у ДПІ м. Рівне і Трускавецькій ДПІ позивачем сплачені усі податки і збори до місцевих і державних бюджетів по кінець 2020 рік і по кінець 2024 рік відповідно. Під час переведення у інший територіальний податковий орган було зроблено перевірку, внаслідок якої не виявлено боргів зі сплати податків, тому не були застосовані штрафні санкції. 3 11 травня 2020 року позивач перебуває на пенсії по віку з зниженням пенсійного віку (у віці 55 років) на пільгових умовах потерпілого від Чорнобильської катастрофи 4 категорії, відповідно до ст. 55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», а оскільки був встановлений карантин внаслідок коронавірусної хвороби, а далі був оголошений військовий стан в Україні, то за 2021-2025 роки доходи від адвокатської діяльності були відсутні. Маючи статус пенсіонера з 11.05.2020 обов?язкові платежі не передбачені і ним не сплачувалися за цей період, проте позивач одержував субсидію.

Зазначає що 27 січня 2025 року за його заявою зупинено адвокатську діяльність Національною асоціацією адвокатів України, а 11.02.2025 він звернувся у Дрогобицьку ДПІ з заявою форми №8-ОПП про ліквідацію платника податків. 12.02.2025 позивачем подано ліквідаційну декларацію з розрахунком податкових зобов?язань. Додатково, на вимогу Дрогобицької ДПІ, ним подано 25.04.2025 заяву форми №7-ЄCB про зняття з обліку платника єдиного внеску. Проте 28.04.2025 позивачем одержано оскаржуване рішення про стягнення штрафу у розмірі 3 067 грн. 44 коп. (20% з 01.01.2015) за період з 3.05.2018 по 19.12.2019 та нараховано пеню у розмірі 2 842 грн. 28 коп. (0,1% від суми недоїмки), з вимогою сплатити на зазначений рахунок у загальній сумі 5 909 грн. 72 коп.

Позивач вказує, що рішення відповідача прийнято на підставі ч.10 і п. 2 ч. 11 ст. 25 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов?язкове державне соціальне страхування», проте в оскаржуваному рішенні відсутні дані про розмір недоїмки, розрахунок штрафу і пені, а так само Дрогобицькою ДПІ ГУ ДПС у Львівській області самовільно перебрано функції попереднього територіального органу ДПІ м. Рівне ГУ ДІС у Рівненській області, який під час перевірки при переводі в іншу територіальну Трускавецьку ДПІ ГУ ДПС у Львівській області, зобов?язаний був провести перевірку за період перебування там на обліку, внаслідок якої не виявлено порушень податкового законодавства, на підставі дії на той час чинного законодавства, не застосовував і не стягував штраф і пеню за борги до свого місцевого і відповідно державного бюджету. З врахуванням викладеного просить позов задовольнити повністю.

Ухвалою від 19.05.2025 суддя залишив позовну заяву без руху.

Ухвалою від 31.07.2025 суддя прийняв позовну заяву до розгляду та відкрив провадження у справі; справу вирішено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін. Суд зобов`язав позивача до початку розгляду справи по суті надати докази сплати єдиного внеску за період 2018-2020 роки. Відповідача зобов`язано надати суду розрахунок штрафу та пені по оскаржуваному рішенню.

Відповідач 19.08.2025 подав до суду відзив на позовну заяву, в якому просить суд відмовити в задоволенні позову. Відзив обґрунтований тим, що підставою для застосування штрафу та пені є порушення позивачем термінів сплати єдиного внеску за період з 03.05.2018 по 19.12.2019, а не щодо несплати такого єдиного внеску взагалі. Згідно з даними інтегрованої картки платника ІС «Податковий блок» (код класифікації доходів бюджету 71040000) нараховано розрахункову суму єдиного внеску за 2017 рiк по терміну сплати 09.02.2018 в сумі 8448,00 грн. як самозайнятій особі. У 2018 році згідно з інтегрованою карткою платника (код класифікації доходів бюджету 71040000) щоквартально проведено наступні нарахування: 19.04.2018 - 2457,18грн, 19.07.2018 - 2457,18 грн, 19.10.2018 - 2457,18 грн, 21.01.2019 - 2457,18 грн. У 2019 році згідно з інтегрованою карткою платника (код класифікації доходів бюджету 71040000) щоквартально проведено наступні нарахування: 19.04.2019 - 2754,18 грн, 19.07.2019 - 2754,18 грн, 21.10.2019 - 2754,18 грн. У 2019 році позивачем сплачено єдиний внесок в сумі 20845,44 грн, в тому числі: 27.05.2019 - 5508,36 грн, 27.05.2019 - 9828,72 грн, 19.12.2019 5508,36 грн.

З огляду на встановлені обставини, ГУ ДПС у Львівській області винесено рішення №0001949813012417 від 28.04.2025 про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску у розмірі 5909 грн. 72 коп. (в т.ч. штраф у розмірі 3067,44 грн. та пеня 2842,28 грн.), яке відбулось за період з 01.01.2018 до 19.12.2019. До відзиву надано також розрахунок штрафних санкцій.

Також зазначає, що відповідно до ст. 25 Закону України від 08 липня 2010 року № 2464 «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» із змінами та доповненнями, керівником контролюючого органу буде прийнято рішення щодо доцільності (недоцільності) проведення документальної позапланової перевірки самозайнятої особи - платника податків ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2019 по 11.02.2025, правильності нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за період з 01.01.2011 по 11.02.2025. Рішення про проведення документальної позапланової перевірки платника податків самозайнятої особи приймається керівником контролюючого органу (його заступником або уповноваженою особою) з урахуванням вимог ст. 78 82 ПКУ, яке оформлюється наказом. При цьому, термін протягом якого приймається рішення про призначення документальної позапланової перевірки, зокрема при припиненні діяльності, ПКУ не визначено. Просить в задоволенні позову відмовити повністю.

Позивач подав заяву про зміну (доповнення) предмету позову та клопотання про витребування доказів, зокрема квитанції про сплату позивачем єдиного внеску.

Представник відповідача 09.09.2025 та 19.09.2025 подала суду додаткові письмові пояснення, до яких долучила копії інтегрованих карток по єдиному внеску платника податків ОСОБА_1 та копії квитанцій про сплату позивачем сум єдиного внеску. Додатково пояснила, що за даними ІС «Податковий блок» в період з 2020 року по 2024 рік жодні перевірки ОСОБА_1 податковим органом не проводились.

В судове засідання 06.10.2025 сторони не прибули, хоча належним чином були повідомлені про час та місце проведення такого. Від позивача надійшла заява про розгляд справи без його участі.

Ухвалою судового засідання від 06.10.2025 суд перейшов до розгляду справи в порядку письмового провадження.

Дослідивши подані сторонами документи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення сторін, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив таке.

В позовній заяві ОСОБА_1 стверджує, що він перебуває на обліку в Головному управлінні ДПС у Львівській області як платник податків самозайнята особа зі сплатою єдиного внеску. До кінця 2020 року позивач перебував на обліку в Головному управлінні ДПС у Рівненській області. Вказані обставини не заперечуються відповідачем.

З листа Головного управління ДПС у Рівненській області №6896/6/17-00-13-02-09 від 19.05.2025, який долучений позивачем до матеріалів справи, суд встановив, що в період перебування на обліку в Головному управлінні ДПС у Рівненській області з 2015 по 2020 роки у ОСОБА_1 була заборгованість з Єдиного внеску для фізичних осіб підприємців, у тому числі які обрали спрощену систему оподаткування та осіб, які проводять незалежну професійну діяльність (код бюджетної класифікації 71040000).

Відповідно до проведених нарахувань в інтегрованій картці платника 02.05.2018, 19.07.2018, 19.10.2018, 20.01.2019 та 19.04.2019 загальна сума заборгованості становила 12582,9 грн та була повністю погашена 27.05.2019. Заборгованість в сумі 2754,18 грн, яка виникла 21.10.2019, була погашена 19.12.2019. Відповідно до квартальних нарахувань 21.04.2020, 20.07.2020 та 19.10.2020 виникла заборгованість у загальній сумі 6295,30 грн, яка була сплачена 31.12.2020.

Позивач 11.02.2025 подав до Головного управління ДПС у Львівській області заяву №130924045019603 про ліквідацію або реорганізацію платника податків у зв`язку з припиненням незалежної професійної діяльності, в якій просив податковий орган провести заходи, визначені Податковим кодексом України та Порядком обліку платників податків і зборів та видати довідку про зняття з обліку платника податків за формою №12-ОПП.

Крім цього, 25.04.2025 ОСОБА_1 подав відповідачу заяву про зняття з обліку платника єдиного внеску.

Згідно з рішенням Головного управління ДПС у Львівській області №0001949813012417 від 28.04.2025 «Про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску» до позивача застосовано штраф у розмірі 20% за несвоєчасну сплату єдиного внеску за період з 03.05.2018 до 19.12.2019 в розмірі 3067,44 грн та нараховано пеню у розмірі 2842,28 грн.

З долучених відповідачем розрахунку штрафних санкцій та інтегрованої картки платника єдиного внеску (код платежу 71040000) суд встановив, що відповідачем проведені нарахування ОСОБА_1 за несвоєчасну сплату єдиного внеску за період з 03.05.2018 до 19.12.2019. Зокрема:

- 02.05.2018 нараховано єдиний внесок у сумі 2457.20 грн, який позивачем сплачено 27.05.2019. У зв`язку з несвоєчасною сплатою сум єдиного внеску відповідачем застосовано до ОСОБА_1 штрафну санкцію у розмірі 20% за несвоєчасну сплату у розмірі 491,44 грн., кількість днів прострочення - 390 та нараховано пеню у розмірі 958,30 (2457,20*0,1%*390);

- 19.07.2018 нараховано єдиний внесок у сумі 2457,20 грн, який сплачено 27.05.2019. З огляду на це контролюючим органом застосовано до ОСОБА_1 штрафну санкцію у розмірі 20% за несвоєчасну сплату у розмірі 491,44 грн., кількість днів прострочення - 312 та нараховано пеню у розмірі 766,64 (2457,20*0,1%*312);

- 19.10.2018 нараховано єдиний внесок у сумі 594,00 грн, який сплачено 27.05.2019. З огляду на це контролюючим органом застосовано до ОСОБА_1 штрафну санкцію у розмірі 20% за несвоєчасну сплату у розмірі 118,80 грн, кількість днів прострочення - 220 та нараховано пеню у розмірі 130,68 (594,00*0,1%*594);

- 19.10.2018 нараховано єдиний внесок у сумі 1863,20 грн, який сплачено 27.05.2019. З огляду на це відповідачем застосовано до ОСОБА_1 штрафну санкцію у розмірі 20% за несвоєчасну сплату у розмірі 372,64 грн., кількість днів прострочення - 220 та нараховано пеню у розмірі 409,90 (1863,20*0,1%*220);

- 21.01.2019 нараховано єдиний внесок у сумі 2457,20 грн, який сплачено 27.05.2019. З огляду на це відповідачем застосовано до ОСОБА_1 штрафну санкцію у розмірі 20% за несвоєчасну сплату у розмірі 491,44 грн, кількість днів прострочення - 126 та нараховано пеню у розмірі 309,60 (2457,20*0,1%*126);

- 19.04.2019 нараховано єдиний внесок у сумі 2754,20 грн, сплачено 27.05.2019. З огляду на це контролюючим органом застосовано до ОСОБА_1 штрафну санкцію у розмірі 20% за несвоєчасну сплату у розмірі 550,84 грн., кількість днів прострочення - 38 та нараховано пеню у розмірі 104,66 (2754,20*0,1%*38);

- 21.10.2019 нараховано єдиний внесок у сумі 2754,20 грн, сплачено 19.12.2019. З огляду на це контролюючим органом застосовано до ОСОБА_1 штрафну санкцію у розмірі 20% за несвоєчасну сплату у розмірі 550,84 грн., кількість днів прострочення - 59 та нараховано пеню у розмірі 162,50 (2754,20*0,1%*59).

Не погодившись із цим рішенням та бездіяльністю відповідача щодо не проведення перевірки у зв`язку з припиненням діяльності позивач звернувся до суду з даним позовом.

При вирішенні спору суд керувався таким.

Статтею 67 Конституції України передбачено, що кожен зобов`язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Правові і організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку визначено Законом України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» від 08.07.2010 № 2464-VI (далі - Закон № 2464-VI).

Згідно з пунктом другим частини першої статті 1 Закону № 2464-VI єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування (далі - єдиний внесок) - консолідований страховий внесок, збір якого здійснюється до системи загальнообов`язкового державного соціального страхування в обов`язковому порядку та на регулярній основі з метою забезпечення захисту у випадках, передбачених законодавством, прав застрахованих осіб на отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов`язкового державного соціального страхування.

Відповідно до підпункту першого частини другої статті 6 Закону № 2464-VI платник єдиного внеску зобов`язаний своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок.

Згідно з підпунктом четвертим частини першої статті 4 Закону № 2464-VI платниками єдиного внеску є, зокрема: фізичні особи - підприємці, в тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування.

Відповідно до підпункту п`ятого частини першої статті 4 Закону № 2464-VI платниками єдиного внеску є особи, які провадять незалежну професійну діяльність, а саме наукову, літературну, артистичну, художню, освітню або викладацьку, а також медичну, юридичну практику, в тому числі адвокатську, нотаріальну діяльність, або особи, які провадять релігійну (місіонерську) діяльність, іншу подібну діяльність та отримують дохід від цієї діяльності.

При цьому, згідно з частиною четвертою статті 5 Закону № 2464-VI особи, зазначені у пунктах 4 та 5-1 частини першої цієї статті, звільняються від сплати за себе єдиного внеску, якщо вони отримують пенсію за віком або є особами з інвалідністю, або досягли віку, встановленого статтею 26 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», та отримують відповідно до закону пенсію або соціальну допомогу. Такі особи можуть бути платниками єдиного внеску виключно за умови їх добровільної участі у системі загальнообов`язкового державного соціального страхування.

За приписами частини п`ятої статті 4 Закону № 2464-VI особи, зазначені у пункті 5 частини першої цієї статті, звільняються від сплати за себе єдиного внеску за умови взяття їх на облік фізичних осіб - підприємців та провадження ними одного виду діяльності одночасно як осіб, зазначених у пунктах 4 і 5 частини першої цієї статті.

Аналіз наведених правових норм дає підстави для висновку, що фізичні особи-підприємці, які отримують пенсію за віком та які обрали спрощену систему оподаткування, звільняються від сплати за себе єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування на підставі частини четвертої статті 4 Закону № 2464-VI, проте, мають право сплачувати такий внесок на добровільних засадах.

Із матеріалів справи слідує, що позивач зареєстрований як самозайнята особа платник єдиного внеску.

Відповідно до підпункту 14.1.226 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) самозайнята особа - платник податку, який є фізичною особою - підприємцем або провадить незалежну професійну діяльність за умови, що така особа не є працівником в межах такої підприємницької чи незалежної професійної діяльності.

Незалежна професійна діяльність - участь фізичної особи у науковій, літературній, артистичній, художній, освітній або викладацькій діяльності, діяльність лікарів, приватних нотаріусів, адвокатів, арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів), аудиторів, бухгалтерів, оцінщиків, інженерів чи архітекторів, особи, зайнятої релігійною (місіонерською) діяльністю, іншою подібною діяльністю за умови, що така особа не є працівником або фізичною особою - підприємцем та використовує найману працю не більш як чотирьох фізичних осіб

Згідно з пунктами 63.1, 63.2 статті 63 ПК України облік платників податків ведеться з метою створення умов для здійснення контролюючими органами контролю за правильністю нарахування, своєчасністю і повнотою сплати податків, нарахованих фінансових санкцій, дотримання податкового та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Взяттю на облік або реєстрації у контролюючих органах підлягають всі платники податків.

Пунктом 63.5 статті 63 ПК України визначено, що всі фізичні особи - платники податків та зборів реєструються у контролюючих органах шляхом включення відомостей про них до Державного реєстру фізичних осіб - платників податків у порядку, визначеному цим Кодексом.

Фізичні особи - підприємці та особи, які мають намір провадити незалежну професійну діяльність, підлягають взяттю на облік як самозайняті особи у контролюючих органах згідно з цим Кодексом.

Суд зазначає, що Законом № 2464-VI не передбачено звільнення від сплати єдиного внеску такого платника, який одночасно є фізичною особою - підприємцем та особою, яка провадять незалежну професійну діяльність.

Відповідно до абзацу першого пункту 1 та пункту 2 частини першої статті 7 Закону № 2464-VI (в редакції, чинній станом на дату виникнення спірних правовідносин) єдиний внесок нараховується:

для платників, зазначених у пунктах 1 (крім абзацу сьомого), частини першої статті 4 цього Закону, - на суму нарахованої кожній застрахованій особі заробітної плати за видами виплат, які включають основну та додаткову заробітну плату, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, у тому числі в натуральній формі, що визначаються відповідно до Закону України "Про оплату праці", та суму винагороди фізичним особам за виконання робіт (надання послуг) за цивільно-правовими договорами;

для платників, зазначених у пунктах 4 (крім фізичних осіб - підприємців, які обрали спрощену систему оподаткування), 5 та 5-1 частини першої статті 4 цього Закону, - на суму доходу (прибутку), отриманого від їх діяльності, що підлягає обкладенню податком на доходи фізичних осіб. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску за місяць, у якому отримано дохід (прибуток).

У разі якщо таким платником не отримано дохід (прибуток) у звітному періоді або окремому місяці звітного періоду, такий платник має право самостійно визначити базу нарахування, але не більше максимальної величини бази нарахування єдиного внеску, встановленої цим Законом. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску;

Системний аналіз наведених норм дає підстави для висновку про те, що платниками єдиного соціального внеску є самозайняті особи, зокрема, адвокати, які здійснюють адвокатську діяльність, як незалежну професійну діяльність. Необхідними умовами для сплати особою єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування є провадження такою особою діяльності, як незалежної професійної діяльності та отримання доходу від такої діяльності, який і є базою для нарахування єдиного соціального внеску.

Отже, саме дохід особи від такої діяльності є базою для нарахування, проте за будь-яких умов розмір єдиного соціального внеску не може бути меншим за розмір мінімального страхового внеску за місяць. При цьому, за відсутності бази для нарахування єдиного соціального внеску у відповідному звітному кварталі або окремому місяці звітного кварталу, законодавство встановлює обов`язок особи самостійно визначити цю базу, але її розмір не може бути меншим за розмір мінімальної заробітної плати.

Таким чином, метою встановлення розміру мінімального страхового внеску та обов`язку сплачувати його незалежно від наявності бази для нарахування є забезпечення у передбачених законодавством випадках мінімального рівня соціального захисту осіб шляхом отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов`язкового державного соціального страхування.

Відтак, з урахуванням особливостей форми діяльності самозайнятих осіб, саме задля досягнення вищевказаної мети збору єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування законодавством встановлено обов`язок сплати особами мінімального страхового внеску незалежно від фактичного отримання доходу від їх діяльності.

Аналогічні правові висновки викладені в постановах Верховного Суду від 27.02.2020 у справі № 0440/5632/18, від 07.02.2023 у справі № 440/1408/19, від 19.06.2024 у справі № 480/4744/18.

Предметом розгляду цієї справи є рішення №0001949813012417 від 28.04.2025 про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несвоєчасну сплату єдиного внеску, яким на підставі частини десятої та пункту 2 частини одинадцятої статті 25 ЗУ «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» застосовано до позивача штраф у розмірі 3067,44 грн за період 03.05.2017 по 19.12.2019 та нараховано пеню у розмірі 2842,28 грн.

Суд звертає увагу, що підставою для застосування вказаного штрафу та пені є порушення позивачем термінів сплати єдиного внеску за період з 03.05.2018 по 19.12.2019, а не щодо несплати такого єдиного внеску взагалі.

Відповідно до даних інтегрованої картки (код платежу 71040000) щодо позивача проведені автоматичні нарахування єдиного внеску за 2018 та за 2019 роки. Сплату нарахованих сум єдиного внеску проведено позивачем 27.05.2019 та 19.12.2019. Вказана обставина не спростована позивачем та підтверджується матеріалами справи.

У відповідності до частини дванадцятої статті 9 Закону № 2464 єдиний внесок підлягає сплаті незалежно від фінансового стану платника.

Сума єдиного внеску, своєчасно не нарахована та/або не сплачена у строки, встановлені Законом № 2464 є недоїмкою та стягується з нарахуванням пені та застосуванням штрафів.

Згідно з пунктом 2 частини 11 статті 25 Закону № 2464 (у редакції, що діє з 01.01.2015) за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) сум єдиного внеску накладається штраф у розмірі 20 відсотків своєчасно не сплачених сум.

Одночасно на суму недоїмки нараховується пеня з розрахунку 0,1 відсотка суми недоплати за кожний день прострочення платежу (частина 10 статті 25 Закону № 2464).

Нарахування пені, передбаченої цим Законом, починається з першого календарного дня, що настає за днем закінчення строку внесення відповідного платежу, до дня його фактичної сплати (перерахування) включно (частина 13 статті 25 Закону № 2464).

Відповідно до підпункту 2 пункту 2 розділу VII Інструкції про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 20.04.2015 № 449, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 07.05.2015 за № 508/26953, зі змінами та доповненнями, (далі - Інструкція) за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску на платників, які допустили зазначене порушення починаючи з 01 січня 2015 року, накладається штраф у розмірі 20 відсотків своєчасно не сплачених сум. При цьому складається рішення про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску за формою згідно з додатком 12 до цієї Інструкції. Розрахунок цієї фінансової санкції здійснюється на підставі даних ITC. При застосуванні штрафів, зазначених у цьому підпункті, приймається одне рішення на всю суму сплаченої (погашеної) недоїмки незалежно від періодів та кількості випадків сплати за зазначені періоди (при цьому недоїмка за кожен такий період повинна бути повністю сплачена (погашена)).

Відповідно до частини шістнадцятої статті 25 Закону № 2464 строк давності щодо нарахування, застосування та стягнення сум недоїмки, штрафів та нарахованої пені не застосовується.

З огляду на встановлені обставини, суд дійшов висновку щодо правомірності прийняття контролюючим органом рішення №0001949813012417 від 28.04.2025 про застосування до позивача штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску у розмірі 5909,72 грн, яке відбулось за період з 03.05.2018 по 19.12.2019.

Аналогічні правові висновки викладені в постановах Верховного Суду від 27.02.2020 у справі №0440/5632/18, від 07.02.2023 у справі № 440/1408/19, від 19.06.2024 у справі № 480/4744/18.

Щодо посилання позивача на воєнний стан та розповсюдження гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, суд зазначає таке.

Згідно з п. 1 постанови Кабінету Міністрів України від 27 червня 2023 року № 651 «Про відміну на всій території України карантину, встановленого з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID 19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» відмінено з 24 години 00 хвилин 30 червня 2023 року на всій території України карантин, встановлений з метою запобігання розповсюдження цієї хвороби.

Законом України від 30 червня 2023 року № 3219-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо особливостей оподаткування у період дії воєнного стану» внесено зміни до Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» (далі Закон № 2464), зокрема, викладено у новій редакції пп. 9 прим. 21 та 9 прим. 22 розд. VIII «Прикінцеві та перехідні положення».

Отже, зважаючи на Указ Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затверджений Законом України від 24 лютого 2022 року № 2102-IX «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні», яким визначено, що воєнний стан в Україні введено із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року та, враховуючи положення пп. 9 прим. 21 та 9 прим. 22 розд. VIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 2464, якими встановлено кінцеву дату незастосування контролюючим органом штрафних санкцій 01.08.2023, контролюючими органами не застосовуються штрафні санкції за порушення законодавства про єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування (далі єдиний внесок), вчинені в період з 24.02.2022 по 31.07.2023 припиняється нарахування пені.

При цьому, незмінними залишились положення п. 9 прим. 19 розд. VIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 2464, згідно з якими за платниками єдиного внеску, зазначеними в пп. 4, 5 та 5 прим. 1 частини першої ст. 4 Закону № 2464, залишилось право не нараховувати, не обчислювати та не сплачувати єдиний внесок за себе з 01 березня 2022 року до припинення або скасування воєнного стану в Україні та протягом дванадцяти місяців після припинення або скасування воєнного стану та не подавати розрахунок єдиного внеску у складі податкової декларації за період, в якому відповідно до абзацу першого п. 9 прим. 19 розд. VIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 2464 єдиний внесок не нараховувався, не обчислювався та не сплачувався.

Проте до платників єдиного внеску, зазначених в пп. 4, 5 та 5 прим. 1 частини першої ст. 4 Закону № 2464, які обчислюють і нараховують єдиний внесок та подають до контролюючого органу звітність, що містить інформацію щодо сум нарахованого єдиного внеску, та при цьому не сплатять самостійно визначені зобов`язання, з 01.08.2023 контролюючим органом будуть застосовуватись заходи впливу та стягнення визначені частиною одинадцятою ст. 25 Закону № 2464.

Враховуючи викладене, контролюючі органи застосовують штрафні санкції, визначені частиною одинадцятою ст. 25 Закону № 2464, та нараховують пеню за порушення, вчинені у період до 01.03.2020.

Крім цього, у додаткових письмових поясненнях відповідач вказав про те, що у період з кінця 2020 року по кінець 2024 року щодо ОСОБА_1 жодних перевірок - камеральних, документальних (планових або позапланових; виїзних або невиїзних) не проводилось. Відповідна інформація відсутня в ІС «Податковий блок». Позивачем таких тверджень не спростовано.

Щодо позовних вимог про визнання протиправною бездіяльність щодо не проведення перевірки та не зняття позивача з реєстраційного обліку (форми №10-ССВ) з внесенням до Реєстру страхувальників відповідні записи про зняття з обліку платника податків і єдиного внеску, суд зазначає таке.

Взяття та зняття з обліку платників єдиного внеску регулюється ст. 5 Закону № 2464-VІ та Порядком обліку платників єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування та Положенням про реєстр страхувальників, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.11.2014 № 1162.

Згідно з п.п.67.1.2. п.67.1ст.67та п.п.65,10.4. п.65.10ст.65 Податкового кодексу України підставою для зняття з обліку в органах доходів і зборів самозайнятої особи є реєстрація припинення незалежної професійної діяльності фізичної особи у відповідному уповноваженому органі (з дати реєстрації).

Відповідно до п.11.1. Порядку обліку платників податків і зборів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України 09.12.2011 №1588 (надалі - Порядок №1588), платник податків зобов`язаний повідомляти контролюючі органи за місцем обліку такого платника про його ліквідацію або реорганізацію протягом трьох робочих днів з дня прийняття відповідного рішення (крім випадків, коли обов`язок здійснювати таке повідомлення покладено законом на орган державної реєстрації).

Дані про прийняття рішення щодо припинення юридичних осіб, відомості щодо яких містяться в Єдиному державному реєстрі, контролюючі органи отримують від державних реєстраторів у порядку інформаційної взаємодії між Єдиним державним реєстром та інформаційними системами Центрального контролюючого органу.

Підпунктом 2 п. 11.18 розд. XI Порядку № 1588 визначено, що фізичні особи, які здійснюють незалежну професійну діяльність, знімаються з обліку після припинення або зупинення незалежної професійної діяльності або зміни організаційної форми відповідної діяльності з незалежної (індивідуальної) на іншу, за наявності документально підтвердженої інформації відповідного реєстру чи уповноваженого органу, що реєструє таку діяльність або видає документи про право на заняття такою діяльністю (свідоцтва, дозволи, сертифікати тощо), та поданої до контролюючого органу за основним місцем обліку заяви про ліквідацію або реорганізацію платника податків за формою № 8-ОПП.

Підтвердженням припинення незалежної професійної діяльності є відомості (витяг) відповідного реєстру, до якого вноситься інформація про державну реєстрацію такої діяльності, щодо припинення, або зупинення, або зміни організаційної форми відповідної діяльності з незалежної (індивідуальної) на іншу.

Згідно з п.п. 3 п. 11.18 розд. XI Порядку № 1588 внесення до Реєстру самозайнятих осіб запису про припинення незалежної професійної діяльності фізичної особи здійснюється в разі:

- припинення або зупинення незалежної професійної діяльності або зміни організаційної форми відповідної діяльності з незалежної (індивідуальної) на іншу з дати прийняття уповноваженим органом відповідного рішення або іншої дати, визначеної законом, що регулює реєстрацію відповідної незалежної професійної діяльності, датою припинення, зупинення або зміни організаційної форми відповідної діяльності з незалежної (індивідуальної) на іншу;

- закінчення строку дії свідоцтва про реєстрацію чи іншого документа (дозволу, сертифіката тощо) з дати закінчення такого строку;

- анулювання чи скасування згідно із законодавством свідоцтва про реєстрацію чи іншого документа (дозволу, сертифіката тощо), що підтверджує право фізичної особи на провадження незалежної професійної діяльності або скасування реєстраційної дії щодо державної реєстрації фізичної особи підприємцем, з дати такого анулювання чи скасування.

Така фізична особа має забезпечити остаточні розрахунки з податків від провадження підприємницької діяльності, в установлені строки подати відповідному контролюючому органу декларацію за останній базовий податковий (звітний) період, в якій відображаються виключно доходи від проведення підприємницької діяльності.

Підставами для зняття з обліку у контролюючих органах юридичної особи, її відокремлених підрозділів та самозайнятих осіб є: наявність хоча б однієї з підстав визначених пунктом 65.10 статті 65 цього Кодексу для самозайнятої особи (пп.67.1.2 п.67.2 ст.67 ПК України).

Порядок зняття з обліку у контролюючих органах юридичних осіб, їх відокремлених підрозділів та самозайнятих осіб встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику (п.67.3 ст.67 ПК України).

Державна реєстрація (реєстрація) припинення незалежної професійної діяльності фізичної особи або внесення до Державного реєстру фізичних осіб платників податків запису про припинення такої діяльності фізичною особою не припиняє її зобов`язань, що виникли під час провадження підприємницької чи незалежної професійної діяльності, та не змінює строків, порядків виконання таких зобов`язань та застосування штрафних санкцій і нарахування пені за їх невиконання (абзац другий п.п. 65.10.4 п. 65.10 ст. 65 ПКУ, п.п. 4 п. 11.18 розд. XI Порядку № 1588).

У відповідності до розділу V Порядку обліку платників єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, який затверджено Наказом Міністерства фінансів України від 24 листопада 2014 року № 1162, у разі прийняття відповідними органами (особами) рішення про ліквідацію, припинення діяльності платників єдиного внеску, на яких не поширюється дія Закону №755, платник єдиного внеску зобов`язаний у десятиденний строк з дня прийняття відповідного рішення подати до контролюючого органу заяву про зняття з обліку платника єдиного внеску за формою № 7-ЄСВ згідно з додатком 4 до цього Порядку та копії таких документів: розпорядчого документа (рішення) власника або органу, уповноваженого на те засновницькими документами про ліквідацію; розпорядчого документа про утворення ліквідаційної комісії; розпорядчого документа про припинення незалежної професійної діяльності фізичної особи.

Контролюючий орган, отримавши заяву за формою № 7-ЄСВ, проводить передбачену законодавством перевірку щодо правильності нарахування та сплати єдиного внеску. Платник єдиного внеску здійснює остаточні розрахунки з контролюючим органом (п. 3 розд. V Порядку № 1162).

Відповідні органи Пенсійного фонду України та фондів загальнообов`язкового державного соціального страхування протягом десяти календарних днів з дня отримання інформації про прийняття рішення платником щодо зняття з обліку надають відповідному контролюючому органу довідку про наявність або відсутність заборгованості зі сплати страхових коштів за формою № 8-СК згідно з додатком 5 до цього Порядку.

З аналізу вищезазначених норм вбачається, що умовою для прийняття рішення щодо зняття з обліку платника податків, є попереднє проведення контролюючим органом перевірки такого платника податків щодо наявності чи відсутності заборгованості з податків та зборів.

Вищезазначені норми права поширюються на платників податків, які вирішили саме припинити свою діяльність та мають дотримуватись вищезазначеної процедури.

Згідно з матеріалами справи, позивачем подано заяву про припинення (ліквідацію) платника податків, як самозайнятої особи за формою №8-ОПП, ліквідаційну декларацію з розрахунком податкових зобов`язань, та заяву про зняття з обліку платника єдиного внеску за формою №7-ЄСВ з підстав зупинення адвокатської діяльності Національною асоціацією адвокатів України. Вказані обставини не заперечуються відповідачем.

Відповідно до статі 2 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» від 05.07.2012 №5076-VІ адвокатура України - недержавний самоврядний інститут, що забезпечує здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги на професійній основі, а також самостійно вирішує питання організації і діяльності адвокатури в порядку, встановленому цим Законом. З метою забезпечення належного здійснення адвокатської діяльності, дотримання гарантій адвокатської діяльності, захисту професійних прав адвокатів, забезпечення високого професійного рівня адвокатів та вирішення питань дисциплінарної відповідальності адвокатів в Україні діє адвокатське самоврядування.

Згідно з ч.3ст.4 цього ж Закону адвокат може здійснювати адвокатську діяльність індивідуально або в організаційно-правових формах адвокатського бюро чи адвокатського об`єднання (організаційні форми адвокатської діяльності).

Враховуючи викладене, фізична особа, яка здійснює незалежну професійну діяльність (адвокат) може бути знята з обліку на підставі поданої до контролюючого органу за основним місцем обліку заяви про ліквідацію або реорганізацію платника податків за формою № 8-ОПП за умови внесення до Єдиного реєстру адвокатів України записів про:

- зміну організаційної форми адвокатської діяльності;

- зупинення або припинення права на заняття адвокатською діяльністю.

Контролюючий орган може призначити та провести документальну перевірку такої фізичної особи за наявності підстав та з урахуванням строків давності, передбачених Кодексом.

Підстави для проведення документальної позапланової перевірки наведені у ст. 78 Кодексу, а саме згідно пп. 78.1.7 п. 78.1 ст. 78 Кодексу після подання платником податків заяви про зняття з обліку контролюючий орган має право провести документальну позапланову перевірку.

Строки проведення документальної позапланової перевірки встановлені ст. 82 Кодексу. Зокрема, згідно із п. 82.2 ст. 82 Кодексу тривалість перевірок, визначених у ст. 78 цього Кодексу, не повинна перевищувати для інших платників податків 10 робочих днів.

Продовження строків проведення перевірок, визначених у ст. 78 Кодексу, можливе за рішенням керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу не більш як на 5 робочих днів.

Рішення про проведення документальної позапланової перевірки платника податків самозайнятої особи приймається керівником контролюючого органу (його заступником або уповноваженою особою) з урахуванням вимог ст. 78 82 ПКУ, яке оформлюється наказом.

За результатами проведеної перевірки платник податків здійснює остаточні розрахунки з контролюючим органом.

Відповідно до п. 6 розд. V Порядку № 1162 платникам єдиного внеску, на яких не поширюється дія Закону України від 15 травня 2003 року № 755-IV «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань» (далі- Закон № 755), видається (надсилається) повідомлення про зняття з обліку платника єдиного внеску за формою № 10-ЄСВ згідно з додатком 7 до цього Порядку. Датою зняття з обліку платника єдиного внеску є дата внесення запису до реєстру страхувальників.

Таким чином по закінченню усіх дій по припиненню діяльності фізичній особі надаються довідки за формами № 12-ОПП та № 10-ЄСВ.

З аналізу вищезазначених норм вбачається, що умовою для прийняття рішення щодо зняття з обліку платника податків, є попереднє проведення контролюючим органом перевірки такого платника податків щодо наявності чи відсутності заборгованості з податків та зборів.

Відповідачем не надано доказів проведення перевірки позивача у зв`язку з поданням заяви про припинення діяльності самозайнятої особи, а також не повідомлено жодних обставин, які б обґрунтовували підстави не проведення такої перевірки.

За таких обставин суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог ОСОБА_1 в частині визнання протиправною бездіяльність відповідача щодо не проведення перевірки позивача та зобов`язання ГУ ДПС у Львівській області провести таку перевірку.

Водночас, щодо позовної вимоги про зобов`язання відповідача надати довідку про зняття ОСОБА_1 з обліку платника податків з внесенням до Реєстру страхувальників відповідних записів про зняття позивача з обліку платника податків і єдиного внеску суд зазначає таке.

Як випливає з матеріалів справи, підставою для не зняття позивача з обліку платників податків, як самозайнятої особи та не здійснення відповідних реєстраційних дій стало не проведення контролюючим органом перевірки, а також винесення рішення 0001949813012417 за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску за період з 03.05.2018 до 19.12.2019.

У зв`язку з цим зняття з обліку самозайнятої особи є неможливим до моменту сплати позивачем нарахованих відповідачем штрафних санкцій та пені або набрання законної сили рішенням суду про визнання протиправним та скасування рішення №0001949813012417 від 28.04.2025.

За наведених обставин суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення вказаної позовної вимоги.

Позивачем жодним чином не обґрунтовано також позовну вимогу про стягнення з відповідача моральної шкоди, у зв`язку з чим в цій частині в задоволенні позову також необхідно відмовити.

Згідно з частиною першою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Виходячи із заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та доказів, зібраних у справі, суд дійшов висновку про часткове задоволення позову.

У відповідності до вимог ст.139 КАС України судові витрати відшкодуванню не підлягають.

Керуючись ст.ст.2, 6, 8-10,13, 14, 72-77, 139, 241-247, 250, 255, 293, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

в и р і ш и в:

позов задовольнити частково.

Визнати протиправною бездіяльність Головного управління ДПС у Львівській області щодо не проведення перевірки ОСОБА_1 у зв`язку з поданням заяви про припинення незалежної професійної діяльності за Формою №8-ОПП.

Зобов`язати Головне управління ДПС у Львівській області (місцезнаходження: 79026, вул. Стрийська, 35, м. Львів, код ЄДРПОУ ВП 43968090) провести перевірку ОСОБА_1 (місце реєстрації: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) на підставі заяви Форми №8-ОПП про ліквідацію або реорганізацію платника податків № 130924045019603 від 11.02.2025 у зв`язку з припиненням незалежної професійної діяльності.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Р.І. Кузан