Решение № 138687939, 31.07.2026, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

31 липня 2026 рокусправа № 380/3770/26

Львівський окружний адміністративний суд, у складі головуючого судді Кузана Р.І. розглянувши у письмовому провадженні в м.Львові в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області про визнання протиправними дії, зобов`язання вчинити дії,-

в с т а н о в и в :

ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) звернувся до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області (місцезнаходження: 79016, м. Львів, вул. Митрополита Андрея, 10, код ЄДРПОУ 13814885), в якому просить:

- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області, які суперечать пункту 2 розділу II Закона України від 08.07.2011 №3668-VI "Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи" та ст.43 Закону України від 09.04.1992 №2262-ХІІ "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб ", і полягають у відмові здійснення перерахунку та виплати пенсії ОСОБА_1 на підставі довідки Департаменту персоналу Міністерства внутрішніх справ України №22/6-3428 від 14.07.2021 про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії станом на 05.03.2019, виходячи з 79% відповідних сум грошового забезпечення, починаючи з 01 грудня 2019 року без обмеження максимального розміру пенсії;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області здійснити з 01 грудня 2019 року перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 на підставі довідки Департаменту персоналу Міністерства внутрішніх справ України №22/6-3428 від 14.07.2021 про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії станом на 05.03.2019, виходячи з 79% відповідних сум грошового забезпечення, без обмеження максимального розміру пенсії, та виплатити за рахунок бюджетних коштів борг недоотриманої їм пенсії з урахуванням раніше проведених виплат;

- зобов`язати Головне управління ПФУ у Львівській області надати ОСОБА_1 розрахунок недоотриманої їм з 01 грудня 2019 року пенсії.

Обґрунтовуючи позовні вимоги вказує, що він з 01.01.2026 перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України у Львівській області та отримує пенсію за вислугу років згідно із Законом України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб». Зазначає, що Головним управлінням Пенсійного фонду України у Львівській області протиправно обмежується його розмір пенсії максимальним розміром. Позивач вважає такі дії Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області протиправними та такими, що порушують його право на пенсійне забезпечення, а тому з метою захисту своїх прав та законних інтересів позивач звернувся до суду із цим позовом.

Ухвалою від 09.03.2026 суддя залишив позовну заяву без руху.

Ухвалою судді від 23.03.2026 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі; справу вирішено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

Сторони належним чином повідомлялися про розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження.

Відповідач станом на дату розгляду справи відзиву на позовну заяву не подав.

Частиною шостою статті 162 КАС України передбачено, що у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Дослідивши подані сторонами документи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив таке.

Позивач до 31.12.2025 перебував на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Донецькій області та з 01.01.2026 обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України у Львівській області як отримувач пенсії за вислугу років відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09.04.1992 №2262-ХІІ (далі Закон № 2262-ХІІ).

Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 01.11.2021 у справі №200/7862/21 позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про визнання протиправними дії, зобов`язання вчинити дії, задоволено.

Визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області, щодо перерахунку призначеної ОСОБА_1 пенсії у квітні 2018 року обчисленої з розміру 70% суми грошового забезпечення на підставі довідки Ліквідаційної комісії ГУ МВС України в Донецькій області від 13.03.2018 року № 7276.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 за вислугу років із розрахунку підвищення до пенсії на підставі довідки Ліквідаційної комісії ГУ МВС України в Донецькій області від 13.03.2018 року №7276лк виходячи із 79% грошового забезпечення.

Крім цього рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 06.12.2021 у справі №200/13459/21 позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про визнання протиправною бездіяльності, зобов`язання вчинити дії, задоволено повністю.

Визнано протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області щодо не проведення ОСОБА_1 перерахунку пенсії на підставі довідки Департаменту персоналу Міністерства внутрішніх справ України №22/6-3428 від 14.07.2021.

Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області здійснити з 01 грудня 2019 року перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 на підставі довідки Департаменту персоналу Міністерства внутрішніх справ України №22/6-3428 від 14.07.2021, з урахуванням раніше проведених виплат.

Позивач 22.12.2025 звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області із заявою, в якій просив провести виплату недоотриманої пенсії на виконання вищезазначених рішень суду. Крім цього позивач просив провести перерахунок його пенсії без обмеження максимальним розміром.

Листом від 05.01.2026 відповідач повідомив про відсутність підстав для перерахунку пенсії без обмеження максимальним розміром. Крім цього відповідач вказав, що рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 06.12.2021 у справі №200/13459/21 жодних зобов`язань щодо перерахунку і виплати пенсії без обмеження її максимальним розміром не покладено.

Вважаючи протиправними дії відповідача щодо обмеження виплати нарахованої пенсії максимальним розміром, позивач звернувся до суду з цим позовом.

При вирішенні спору суд керувався таким.

Частиною 2 ст. 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 46 Конституції України визначено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Це право гарантується загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними.

Так, обмеження граничного розміру пенсії, призначеної на підставі Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09.04.1992 №2262-ХІІ (десятьма прожитковими мінімумами, установленими для осіб, які втратили працездатність) вперше введено в дію Законом України «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи» від 08.07.2011 року №3668-VI (далі Закон №3668-VI), який набрав законної сили 01.10.2011.

Вказаним Законом №3668-VI внесено зміни до Закону №2262-XII, на підставі Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 24.12.2015 року №911-VIII, а саме ч.7 ст.43 викладено в редакції: «Максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність» та доповнено реченням такого змісту «Тимчасово, у період з 1 січня 2016 року по 31 грудня 2016 року, максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати 10740 гривень».

Рішенням Конституційного Суду України №7-рп/2016 від 20.12.2016 у справі за конституційним поданням Верховного Суду України щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень другого речення ч.7 ст.43, першого речення ч.1 ст.54 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), вищевказане положення ч.7 ст.43 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» зі змінами.

Відповідно до п.2 резолютивної частини рішення Конституційного Суду України №7-рп/2016 від 20.12.2016 положення ч.7 ст.43 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», які визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього рішення.

Згідно з ч.2 ст.152 Конституції України закони, інші акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність, якщо інше не встановлено самим рішенням, але не раніше дня його ухвалення.

Відповідні закони, інші правові акти або їх окремі положення, визнані за рішеннями Конституційного Суду України неконституційними, не підлягають застосуванню як такі, що втратили чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність (абз.6 п.4 Рішення Конституційного Суду України у справі №1-31/2000 про порядок виконання рішень Конституційного Суду України).

Конституційний Суд України у рішенні від 14.12.2000 у справі №1-31/2000 про порядок виконання рішень Конституційного Суду України вказав, що рішення Конституційного Суду України мають пряму дію і для набрання чинності не потребують підтверджень з боку будь-яких органів державної влади.

Отже, правовим наслідком прийняття Конституційним Судом України рішення від 20.12.2016 у справі №7-рп/2016 є втрата чинності з 20.12.2016 року норм ч.7 ст.43 в Законі України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».

Викладене виключає можливість законодавчого органу України вносити зміни у норму, яка визнана неконституційною, оскільки після визнання неконституційною ч.7 ст.43 Закону від 09.04.1992 №2262-XII така норма «відсутня» (виключена) у тексті Закону.

Відтак, починаючи з 2017 року, ст.43 Закону №2262-XII не передбачала положення про обмеження максимального розміру пенсії десятьма прожитковими мінімумами. Внесені Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 06.12.2016 року №1774-VIII до ч.7 зазначеної статті, яка визнана неконституційною і втратила чинність, зміни (щодо періоду, протягом якого діють обмеження пенсії «у період з 1 січня 2016 року по 31 грудня 2016 року» замінено словами і цифрами «по 31 грудня 2017 року»), самі по собі не створюють підстав для такого обмеження.

Зазначене узгоджується з позицією, викладеною в постановах Верховного Суду від 16.10.2018 у справі №522/16882/17, від 31.01.2019 у справі №638/6363/17, від 12.03.2019 у справі №522/3049/17 та від 31.03.2021 у справі №815/3000/17.

Крім вказаного, суд враховує, що Конституційний Суд України неодноразово розглядав питання, пов`язані з реалізацією права на соціальний захист, і сформулював правову позицію, згідно з якою в Конституції України виокремлюються певні категорії громадян України, що потребують додаткових гарантій соціального захисту з боку держави; до них, зокрема, належать громадяни, які відповідно до ст.17 Конституції України перебувають на службі, у тому числі у Збройних Силах України та в інших військових формуваннях, органах, що забезпечують суверенітет і територіальну цілісність, її економічну та інформаційну безпеку (рішення від 20.03.2002 №5-рп/2002, від 17.03.2004 №7-рп/2004).

Конституційний Суд України стверджує, що обмеження максимального розміру пенсії та призупинення виплати призначеної пенсії особам, яким право на пенсійне забезпечення встановлене Законом від 09.04.1992 №2262-XII, порушує суть конституційних гарантій щодо безумовного забезпечення соціального захисту осіб, передбачених ч.5 ст.17 Конституції України, які зобов`язані захищати суверенітет, територіальну цілісність і недоторканність України.

При цьому суд звертає увагу, що до 31.12.2025 позивач перебував на пенсійному обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Донецькій області.

За таких обставин, суд приходить висновку, що підстави для обмеження пенсії позивачу з 01.01.2026 максимальним розміром не відповідають нормативному регулюванні спірних правовідносин.

Суд також зауважує, що право позивача на обрахунок його пенсії виходячи із 79% грошового забезпечення та на підставі довідки Департаменту персоналу Міністерства внутрішніх справ України №22/6-3428 від 14.07.2021 було захищене судовими рішеннями Донецького окружного адміністративного суду від 01.11.2021 у справі №200/7862/21 та від 06.12.2021 у справі №200/13459/21 після ухвалення яких не відбулося змін у чинному законодавстві України, які б створювали підстави для відмови у відповідному перерахунку пенсії

За таких обставин, суд вважає за необхідне визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області щодо обмеження пенсії позивачу з 01.01.2026 максимальним розміром та зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області здійснити перерахунок та виплату пенсії позивачу без обмеження максимальним розміром з 01.01.2026 на підставі довідки Департаменту персоналу Міністерства внутрішніх справ України №22/6-3428 від 14.07.2021, виходячи з відсоткового значення розміру пенсії 79% сум грошового забезпечення та з урахуванням раніше виплачених сум.

Щодо позовних про зобов`язання відповідача надати ОСОБА_1 розрахунок недоотриманої їм з 01 грудня 2019 року пенсії, то суд вважає її передвчасною, оскільки позивач звертаючись до відповідача із заявою від 22.12.2025 не просив видати розрахунок недоотриманої їм з 01 грудня 2019 року, відповідно відповідач не відмовляв у видачі такого розрахунку.

Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. А, згідно ч.1 ст.90 цього ж Кодексу, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Отже, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України, оцінки поданих сторонами доказів, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд приходить висновку про наявність підстав для задоволення позову.

Відповідно до ст. 139 КАС України на користь позивача з відповідача за рахунок його бюджетних асигнувань необхідно стягнути судовий збір у розмірі 1331,20 грн.

Керуючись ст.ст.2, 6, 8-10, 13, 14, 72-77, 139, 241-246, 250, 262, 291 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

в и р і ш и в :

позов задовольнити частково.

Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонської області щодо обмеження пенсії ОСОБА_1 з 01.01.2026 максимальним розміром.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області (місцезнаходження: 79016, Львівська область, м. Львів, вул. Митрополита Андрея, 10, код ЄДРПОУ 13814885) здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) без обмеження максимальним розміром з 01.01.2026 на підставі довідки Департаменту персоналу Міністерства внутрішніх справ України №22/6-3428 від 14.07.2021, виходячи з відсоткового значення розміру пенсії 79% сум грошового забезпечення та з урахуванням раніше виплачених сум.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області (код ЄДРПОУ 13814885, місцезнаходження: 79016, м. Львів, вул. Митрополита Андрея, 10) за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) судовий збір в сумі 1331 (одна тисяча триста тридцять одна) гривень 20 копійок.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Р.І. Кузан