Постановление суда № 138682808, 30.07.2026, Приморський районний суд м. Одеси

Справа №522/28004/25-Е

Провадження № 2-п/522/183/26

УХВАЛА

30 липня 2026 року м. Одеса

Приморський районний суд м. Одеси

у складі: судді Бондар В.Я.,

за участю секретаря судового засідання Костинюк В.В.,

розглянувши у судовому засіданні заяву ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором,

ВСТАНОВИВ:

До суду 20.07.2026 надійшла заява ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором, ухваленого 30 березня 2026 року.

На обґрунтування поданої заяви відзначено, що відповідачка не отримувала судову кореспонденцію. Правильність залишку основного боргу ті процентів потребує перевірки, також окремої перевірки потребують повний договір факторингу, дата та умови переходу права вимоги, технічні дані складення електронного договору та використання одноразового ідентифікатора.

Заяву разом з матеріалами справи передано судді 22.07.2026

Ухвалою від 22.07.2026 поновлено строк ОСОБА_1 на подання заяви про перегляд заочного рішення та призначено заяву до розгляду у судовому засіданні 30.07.2026.

Ухвалою від 24.07.2026 задоволено заяву ОСОБА_1 про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції.

У судовому засіданні 24.07.2026 проведення відеконференції стало неможливо з технічних підстав з боку ОСОБА_1 . З 13:36 по 14:10 суд намагався підключити ОСОБА_1 до відеоконференції, однак спроби були безрезультатні.

ОСОБА_1 в ухвалі від 24.07.2026 була попереджена, що відповідно до ч. 5 ст. 212 ЦПК України ризики технічної неможливості участі в відеоконференції поза межами приміщення суду, переривання зв`язку тощо несе учасник справи, який подав відповідну заяву.

Тож, суд вважає неможливість підключення заявнику до ВКЗ як її неявку у судове засідання.

У судове засідання 30.07.2026 сторони не з`явилися, про час, дату та місце судового розгляду повідомлені належним чином.

Суд, дослідивши матеріали справи, матеріали заяви про перегляд заочного рішення суду, приходить до висновку про залишення заяви про перегляд заочного рішення суду без задоволення, зважаючи на наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 288 ЦПК України заочне рішення підлягає скасуванню, якщо судом буде встановлено, що відповідач не з`явився в судове засідання та (або) не повідомив про причини неявки, а також не подав відзив на позовну заяву з поважних причин, і докази, на які він посилається, мають істотне значення для правильного вирішення справи.

Таким чином, законодавець для скасування заочного рішення суду передбачає сукупність умов, а саме неявка в судове засідання з поважних причин та істотне значення доказів для вирішення справи.

Судом встановлено, що заочним рішенням Приморського районного суду м. Одеси від 30 березня 2026 позов задоволено, стягнуто з ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова установа «Європейська агенція з повернення боргів» суму заборгованості за кредитним договором №8506003 від 23.11.2024 у розмірі 22 244 (двадцять дві тисячі двісті сорок чотири) гривні 24 (двадцять чотири) копійки та судовий збір у розмірі 1 910 (одна тисяча дев`ятсот десять) гривень 79 (сімдесят дев`ять) копійок.

З відповіді № 2193748 від 30.12.2025 з Єдиного державного демографічного реєстру, ОСОБА_1 зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 .

Згідно відповіді №2196712 від 30.12.2025 щодо отримання інформації про внутрішньо переміщену особу з Єдиного інформаційної системи соціальної сфери, ОСОБА_1 як внутрішньо переміщена особа проживає за адресою: АДРЕСА_2 .

Судова кореспонденція направлялася за адресою проживання ОСОБА_1 , однак поверталася до суду не врученою з відміткою «за закінченням встановленого строку зберігання».

Варто відзначити, що підставами для скасування заочного рішення є не тільки поважність причин неявки у судові засідання, а й докази, на які посилається заявник повинні мати істотне значення для правильного вирішення справи.

Заявник посилаючись на необхідність проведення переоцінки доказів, що не є підставою для перегляду заочного рішення.

До заяви про перегляд заочного рішення не додано доказів, які б вплинули на заочне рішення. Доводи заяви про перегляд заочного рішення не ґрунтуються на доказах.

Відповідно до ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Згідно ст. 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування.

Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ч. 2 ст. 78 ЦПК України).

Згідно ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідно до ч. 3 ст. 287 ЦПК України у результаті розгляду заяви про перегляд заочного рішення суд може своєю ухвалою: 1) залишити заяву без задоволення; 2) скасувати заочне рішення і призначити справу до розгляду в загальному порядку.

На підставі вищевикладеного, зважаючи на те, що заявник був належним чином сповіщений про розгляд справи, не надав докази, які б мали істотне значення для вирішення спору суду, тому, суд приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення заяви ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення, а значить заява підлягає залишенню без задоволення.

Разом з заявою заявниця подала клопотання про витребування доказів.

Згідно ч. 1 ст. 84 ЦПК України, учасник справи у разі неможливості самостійно надати докази, вправі подати клопотання про витребування доказів судом. Таке клопотання повинно бути подане в строк, зазначений у частинах другій та третій статті 83 цього Кодексу.

Відповідно до п. 4 ч. 2 ст. 84 ЦПК України, у клопотанні повинно бути зазначено вжиті особою, яка подає клопотання, заходи для отримання цього доказу самостійно, докази вжиття таких заходів та (або) причини неможливості самостійного отримання цього доказу.

Заявниця не надала доказів самостійного звернення до товариства з метою отримати копію документів, що просить витребувати, у зв`язку з чим суд відмовляє у задоволені клопотання.

Також як додаток до заяви про перегляд заочного рішення ОСОБА_1 подала клопотання про відстрочення виконання заочного рішення

Відповідно до ч.ч. 3-5 ст. 435 ЦПК України, підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочення або розстрочення виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.

Вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, суд також враховує:

1) ступінь вини відповідача у виникненні спору;

2) щодо фізичної особи - тяжке захворювання її самої або членів її сім`ї, її матеріальний стан;

3) стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.

Згідно пункту 10 Постанови Пленуму Верховного суду України №14 від 26.12.2003 року «Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність органів і посадових осіб державної виконавчої служби та звернень учасників виконавчого провадження» при вирішенні заяв державного виконавця чи сторони про відстрочку або розстрочку виконання рішення, встановлення або зміну способу й порядку його виконання суду потрібно мати на увазі, що відповідно до ст. 351 ЦПК і ст. 121 ГПК їх задоволення можливе лише у виняткових випадках, які суд визначає виходячи з особливого характеру обставин, що ускладнюють або виключають виконання рішення (хвороба боржника або членів його сім`ї, відсутність у нього майна, яке за рішенням суду має бути передане стягувачу, стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо).

Клопотання про відстрочення мотивоване наявність арешту на рахунку заявниці, що унеможливлює використання державної допомоги.

Підставою відстрочення виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, арешт рахунку відповідача у справі та боржника у виконавчому провадженні не є фактором, який ускладнює виконання рішення.

Відомостей про матеріальний стан заявниця не надала.

Відстрочка виконання рішення суду застосовується у виключних випадках.

Жодні обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення заявником не доказані. Таким чином, відсутні підстави для задоволення заяви ОСОБА_1 про відстрочку виконання рішення суду.

Керуючись ст.ст. 4, 12, 13, 76, 258-260, 287, 288 ЦПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання ОСОБА_1 про витребування доказів залишити без задоволення.

Клопотання ОСОБА_1 про відстрочення виконання заочного рішення залишити без задоволення.

Заяву ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором залишити без задоволення.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Повний текст ухвали суду складено 31 липня 2026 року.

Суддя В.Я.Бондар