Решение № 138674565, 03.08.2026, Синельниківський міськрайонний суд Дніпропетровської області

Справа № 191/194/26

Провадження № 2/191/138/26

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 серпня 2026 року м. Синельникове

Синельниківський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі: головуючої судді Форощук С.А., за участю секретаря Вехник С.Л., згідно вимог ч. 2 ст. 247 ЦПК України, без фіксації судового засідання технічними засобами, розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні, в порядку загального позовного провадження, в залі суду м. Синельникове Дніпропетровської області цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 , в інтересах якої діє представник адвокат Мантула Олександр Сергійович, до Синельниківської міської ради про визнання права власності на нерухоме майно,

В С Т А Н О В И В :

позивач, в інтересах якого діє представник адвокат Мантула О.С., звернувся до суду з позовом до Синельниківської міської ради про визнання права власності на нерухоме майно, обґрунтовуючи свої вимоги тим, що рішенням виконавчого комітету Синельниківської міської ради народних депутатів №228 від 31.05.1990 року «Про затвердження колективу індивідуальних забудовників гаражів «Таврія-П» з виділенням їм земельної ділянки під забудову» було затверджено колектив індивідуальних забудовників та виділено земельну ділянку площею 0,22 га в південній частині мікрорайону ресорного заводу по АДРЕСА_1 . ОСОБА_1 , є членом зазначеного колективу забудовників та згідно з архівним витягом зі списку членів колективу знаходиться під порядковим номером 30 (Блок «Б»). На виділеній земельній ділянці ним за власні кошти та власною працею у період з 1990 по 1992 роки було збудовано гараж. Рішенням виконавчого комітету Синельниківської міської ради №209 від 23.09.2025 року «Про присвоєння поштових адрес» його гаражу було присвоєно поштову адресу: АДРЕСА_2 . На сьогоднішній день він має намір зареєструвати своє право власності на зазначене нерухоме майно у встановленому законом порядку. Однак, при зверненні до органів державної реєстрації йому стало відомо про необхідність надання документів, що засвідчують прийняття об`єкта в експлуатацію. Оскільки будівництво гаража було завершено до 05 серпня 1992 року, відповідний акт введення в експлуатацію ним не отримувався, що наразі унеможливлює державну реєстрацію права власності у позасудовому порядку.

У зв`язку з вищевикладеним представник позивача просить визнати за ОСОБА_1 право власності на гараж, що розташований за адресою: АДРЕСА_3 .

Представник позивача до початку підготовчого судового засідання надав заяву про розгляд справи без його участі та участі позивача. Позовні вимоги підтримує та просить задовольнити.

Представник відповідача Синельниківської міської ради Ковтун А.О., до початку судового засідання надала заяву про розгляд справи без її участі. Проти задоволення позовних вимог не заперечує.

Суд, вивчивши та оцінивши у сукупності матеріали справи, повно та всебічно з`ясувавши обставини справи, приходить до наступного.

Згідно архівного витягу рішення виконавчого комітету Синельниківської міської ради № 228 від 31.05.1990 року «Про затвердження колективу індивідуальних забудовників гаражів «Таврія-П» з виділенням їм земельної ділянки під забудову», затверджено колектив індивідуальних забудовників гаражів (КІЗ) «Таврія-П» (список додається) та виділено їм земельну ділянку площею 0,22 га за рахунок комунально-складської зони в південній частині мікрорайону ресорного заводу по вул.. 50 років Жовтня в відповідності до схеми І акту закріплення меж в натурі, наданих відділом архітектури та містобудування міськвиконкому.

З архівного витягу №268 від 24.11.2026 року вбачається, що в додатку до рішення виконкому №228 від 31.05.1990 року в списку членів колективу індивідуальних забудовників гаражів «Таврія-П» Блок «Б» під номером 30 значиться ОСОБА_1 .

Згідно витягу з рішення виконавчого комітету Синельниківської міської ради №209 від 23.09.2025 року «Про присвоєння поштових адрес » було присвоєно поштову адресу: АДРЕСА_2 , гаражу забудовника ОСОБА_1 .

Згідно Технічного паспорта від 25.12.2025 року, гараж розташований за адресою: АДРЕСА_3 , площа 22 кв.м., замовник ОСОБА_1 .

З копії інформаційної довідки №1342 від 25.12.2025 року виданої КП «Самарівське міжрайонне бюро технічної інвентаризації» Дніпропетровської обласної ради, згідно відомостей інвентаризаційної справи гараж розташований за адресою: АДРЕСА_4 за інвентаризований за заявою ОСОБА_1 . Право власності станом на 31.12.2012 року не зареєстровано.

Згідно ст.328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом,зокрема Із правовиків, і вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Відповідно до ст. 331 ч.2 ЦК України право власності на. новостворене нерухоме майно (житлові будинки, будівлі, споруди тощо) виникає з моменту завершення будівництва (створення майна). В разі якщо право власності на нерухоме майно відповідно до закону підлягає державній реєстрації, право власності виникає з моменту державної реєстрації.

Згідно зі ст. 3 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» від 01.07.2004 року право власності та інші речові права на нерухоме майно набуті згідно з діючими нормативно-правовими актами до набрання чинності цим Законом визнаються державою.

Отже, право власності на збудоване до набрання чинності Законом України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» нерухоме майно набувається в порядку, який існував на час його будівництва, а не виникає у зв`язку із здійсненням державної реєстрації права власності на нього в порядку, передбаченому цим законом, яка є лише офіційним визнанням державою такого права, а не підставою його виникнення.

Зазначена позиція викладена в постанові Верховного Суду України від 13 червня 2012 року № 6-54цс12.

Відповідно до ч. 1 ст.58 Конституції України закони та інші нормативно-праві акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом`якшують або скасовують відповідальність особи.

Так, постановою Кабінету Міністрів України від 5 серпня 1992 року № 499 «Про порядок прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів державного замовлення»

(втратила чинність) вперше на законодавчому рівні було встановлено порядок та умови прийняття в експлуатацію об`єктів будівництва. Тобто до 05.08.1992 року не передбачалась процедура введення приватних житлових будинків в експлуатацію при оформленні права власності.

З аналізу положень Конституції України та Цивільного кодексу України вбачається, що не потребує введення в експлуатацію приватних житлових будинків, збудованих до 05 серпня 1992 року, при набутті права власності на такі об`єкти (лист Державної архітектурно-будівельної інспекції України від 01 вересня 2011 року № 40-12-2409 «Щодо прийняття в експлуатацію об`єктів, закінчених будівництвом до 05.08.1992 року»).

Документом, який засвідчує відповідність закінчених будівництвом до 05 серпня 1992 року індивідуальних (садибних) житлових будинків, садових, дачних будинків, господарських (присадибних) будівель і споруд, прибудов до них, які не підлягають прийняттю в експлуатацію, вимогам законодавства, будівельних норм, державних стандартів і правил, зокрема для потреб державної реєстрації прав власності на нерухоме майно, є технічний паспорт, складений за результатами технічної інвентаризації.

Відповідно до додатку 3 «Тимчасового положення про порядок реєстрації права власності на нерухоме майно» рішення суду є правовстановлюючим документом, на основі якого може бути проведена реєстрація права власності на нерухоме майно.

Таким чином, з`ясувавши всі обставини справи, суд вважає наявність підстав, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, встановленими та приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі.

У разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, суд підписує рішення без його проголошення (частина четверта статті 268 ЦПК України).

Згідно з частиною п`ятою статті 268 ЦПК України датою ухвалення рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено - повне чи скорочене). Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складений відповідно до ч. 5ст. 268 ЦПК України, що узгоджується з висновком Верховного Суду, викладеним у постанові від 05.09.2022 у справі № 1519/2-5034/11, тобто датою ухвалення судового рішення в даній справі, призначеній до розгляду на 13.07.2026 року, є дата складення повного судового рішення 03.08.2026 року.

Керуючись ст. ст. 4, 5, 12, 13, 76 - 82, 141, 259, 263 - 265, 268, 273 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

позовні вимоги задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , право власності на гараж, що розташований за адресою: АДРЕСА_3 .

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення у повному обсязі складено та підписано 03.08.2026 року.

Суддя С. А. Форощук