Постановление суда № 138658585, 24.07.2026, Шевченківський районний суд м. Львова

Справа № 466/6546/26

Провадження № 2/466/4079/26

У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без руху

24 липня 2026 року суддя Шевченківського районного суду м. Львова Невойт П.С., ознайомившись із позовною заявою ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю "Глобинський м`ясокомбінат" про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні та стягнення інфляційних втрат та 3 % річних у зв`язку з простроченням виконання грошового зобов`язання,

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 звернувся в суд із позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Глобинський м`ясокомбінат", в якому просить:

1. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Глобинський м?ясокомбінат» (місто Глобине, вулиця Володимирівська, 228, код ЄДРПОУ 25167451) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні за період з 20 липня 2022 року по 19 січня 2023 року (у межах встановленого частиною першою статті 117 Кодексу законів про працю України шестимісячного обмеження) у розмірі 200 484,24 грн (двісті тисяч чотириста вісімдесят чотири гривні 24 копійки), який обчислено шляхом множення середньоденного заробітку за травень-червень 2022 року на кількість робочи днів затримки.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Глобинський м?ясокомбінат» (місто Глобине, вулиця Володимирівська, 228, код ЄДРПОУ 25167451) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) передбачені частиною другою статті 625 Цивільного кодексу України 3% річних у розмірі 2 954,27 грн (дві тисячі дев?ятсот п?ятдесят чотири гривні 27 копійок) та суму інфляційні втрат у розмірі 10 058,29 грн (десять тисяч п?ятдесят вісім гривень 29 копійок), а всього разом - 13 012,56 грн (тринадцять тисяч дванадцять гривень 56 копійок).

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Глобинський м?ясокомбінат» (місто Глобине, вулиця Володимирівська, 228, код ЄДРПОУ 25167451) на користь ОСОБА_1 судові витрати, що складаються зі сплаченого судового збору у розмірі 130,13 грн (сто тридцять гривень 13 копійок).

Відповідно до ч.4 ст. 177 ЦПК України до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Закон України «Про судовий збір» визначає правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору.

Частиною 1 статті 4 Закону України «Про судовий збір» передбачено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Прожитковий мінімум для працездатних осіб станом на 01 січня 2026 року становить 3 328 грн.

Згідно п.п.1 п.1 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» розмір судового збору за подання до суду позовної заяви майнового характеру, яка подана фізичною особою або фізичною особою-підприємцем складає 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

У вказаній вище позовній заяві позивач ОСОБА_1 зазначає, що за вимогами ст.117 КЗпП України він звільнений від сплати судового збору на підставі п.1 ч.1 ст. 5 ЗУ "Про судовий збір" та за вимогами ст. 625 ЦК України останній сплатив судовий збір - 130,13 грн.(в розмірі 1 % від суми цивільних вимог 13 012,56 грн.)

Суд, вирішуючи вказане клопотання, керується наступним.

Правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору встановлено Законом України «Про судовий збір» №3674-VI від 08.07.2011 року (з наступними змінами та доповненнями).

За приписами п.1 ч.1 ст. 5 Закону України "Про судовий збір" від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі у справах про стягнення заробітної плати та поновлення на роботі.

Окремо слід зазначити, що встановлений статтею 8 Закону України «Про судовий збір» перелік умов, за яких особа може бути звільнена від сплати судового збору, також є вичерпним.

Отже, положення частини першої статті 136 ЦПК України як загальної норми, що регулює питання звільнення від сплати судового збору, деталізовані конкретизуючими нормами спеціального закону - статтями 5 та 8 Закону України «Про судовий збір», що свідчить про необхідність при застосуванні положень статті 136 ЦПК України та вирішенні питання про звільнення від сплати судового збору осіб, не зазначених у статті 5 Закону України «Про судовий збір», застосовувати критерії, визначені статтею 8 цього Закону.

У своїй постанові від 25 квітня 2018 року у справі № 243/9232/17 Верховний Суд вказав на те, що позивачі в справах за позовними вимогами, що випливають із трудових відносин, не звільняються від сплати судового збору, за винятком позивачів у двох категоріях: про стягнення заробітної плати та про поновлення на роботі, що узгоджується з висновком, викладеним у постанові Верховного Суду України від 30 листопада 2016 року у справі № 6-1121цс16.

За змістом приписів статей 94,116,117 Кодексу законів про працю України та статей 1,2 Закону України від 24 березня 1995 року № 108/95-ВР «Про оплату праці» середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні за своєю правовою природою є спеціальним видом відповідальності роботодавця, спрямованим на захист прав звільнених працівників щодо отримання ними в передбачений законом строк винагороди за виконану роботу (усіх виплат, на отримання яких працівники мають право згідно з умовами трудового договору і відповідно до державних гарантій), який нараховується у розмірі середнього заробітку та не входить до структури заробітної плати.

Пільга щодо сплати судового збору, передбачена пунктом 1 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір», згідно з якою від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі - у справах про стягнення заробітної плати та поновлення на роботі, не поширюється на вимоги позивачів про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні під час розгляду таких справ в усіх судових інстанціях.

Даний правовий висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 30.01.2019 у справі №910/4518/16.

Таким чином, за подання позову про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні позивачі не звільняються від сплати судового збору, оскільки це є компенсація за порушені права, а не заробітна плата.

Враховуючи викладене, за подання до суду позовної заяви про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні позивач за приписами ст. 5 Закону України "Про судовий збір" не звільнений від сплати судового збору та повинен сплачувати його на загальних підставах у розмірі, визначеному ст. 4 Закону України "Про судовий збір".

Також у постанові Великої Палати Верховного Суду від 08.02.2022 у справі №755/12623/19 сформульовано схожу правову позицію, у силу якої: "Середній заробіток за статтею 117 КЗпП України за своєю правовою природою є спеціальним видом відповідальності роботодавця, який нараховується у розмірі середнього заробітку і спрямований на захист прав звільнених працівників щодо отримання ними в передбачений законом строк винагороди за виконану робочу (усіх виплат, на отримання яких працівники мають право згідно з умовами трудового договору і відповідно до державних гарантій) та є своєрідною санкцією для роботодавця за винні дії щодо порушення трудових прав найманого працівника. Середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні не входить до структури заробітної плати".

Наведений правовий висновок відображено і у постанові Великої Палати Верховного Суду у постанові від 26.07.2023 у справі №522/16890/20.

Згідно з п.1 ч.3 ст.4 Закону України "Про судовий збір" вимога про зобов`язання нарахувати і виплатити середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні підлягає оплаті судовим збором у якості майнової вимоги (але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму 1 331,20 грн, і не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб -16 640 грн.) для фізичних осіб.).

Враховуючи, що позивачем заявлено позовні вимоги майнового характеру про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні, інфляційних втрат, трьох відсотків річних у загальному розмірі 243 816,56 грн., розмір судового збору становить 1 % від зазначеної суми, та з врахуванням вже сплаченої суми судового збору в розмірі 130,50 грн., згідно квитанції до платіжної на переказ готівки №113 від 17.07.2026, а саме 2 438,17 грн.

У відповідності до ч. 1 ст. 185 ЦПК суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, або не сплачено судовий збір, постановляє ухвалу, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

За таких обставин вважаю, що позовну заяву ОСОБА_1 слід залишити без руху, надати позивачу строк для усунення вказаних недоліків, а саме: долучити документи, що підтверджують сплату судового збору у встановленому порядку і розмірі.

У зв`язку з наведеним, залишення позову без руху з підстав, передбачених Законом, не є порушенням права на справедливий судовий захист, оскільки після усунення недоліків заяви буде вважатися поданою в день первісного її подання до суду.

Керуючись ст.ст. 175, 177, 185 ЦПК України, суддя, -

П О С Т А Н О В И В:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю "Глобинський м`ясокомбінат" про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні та стягнення інфляційних втрат та 3 % річних у зв`язку з простроченням виконання грошового зобов`язання - залишити без руху.

Надати позивачу строк для усунення недоліків, вказаних у мотивувальній частині даної ухвали, - протягом десяти днів з дня отримання копії ухвали.

Роз`яснити позивачу, що у випадку невиконання вимог ухвали позовна заява буде вважатися неподаною та буде повернута.

Ухвала остаточна, оскарженню не підлягає.

Суддя: П. С. Невойт