Решение № 138657945, 31.07.2026, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 липня 2026 рокуСправа №160/18640/26

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Ремез К.І.

розглянувши у письмовому провадженні у місті Дніпро адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного Фонду України в Дніпропетровській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії,-

УСТАНОВИВ:

01.07.2026 за допомогою підсистеми "Електронний суд" до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії, в якій позивач просить суд:

- визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо проведення індексації пенсії ОСОБА_1 із застосуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, у розмірі 1,121;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області провести з 01.03.2026 перерахунок (індексацію) та виплату пенсії ОСОБА_1 у відповідності до частини другої статті 42 Закону України №1058-ІV «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» шляхом збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії 13 559,41 грн, на коефіцієнт збільшення у розмірі 1,121 (з урахуванням коефіцієнту збільшення у розмірі 1,115 за 2025 рік) відповідно до пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткові заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2026 році від 25.02.2026 №236 та у зв`язку з цим провести виплату пенсії у розмірі її фактичного нарахування з видатків, передбачених в бюджеті Пенсійного фонду України на виплату пенсій, призначених відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», у загальному порядку без застосування Порядку здійснення з бюджету Пенсійного фонду України видатків на виплату пенсій (щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці), призначених (перерахованих) на виконання судових рішень, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №821 від 14.07.2025.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що під час проведення перерахунку пенсії у 2026 році відповідач не провів індексацію пенсії позивача шляхом збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, який враховується при обчисленні його пенсії, на коефіцієнт збільшення у розмірі 1,121, чим порушено право позивача, гарантоване частиною другою статті 42 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування». Крім того, позивач зазначив, що відповідач здійснює виплату його пенсії із застосуванням визнаної протиправною та нечинною постанови Кабінету Міністрів України від 14.07.2025 № 821.

Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями зазначена справа розподілена судді К.І. Ремез.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 02.07.2026 відкрито провадження в адміністративній справі та постановлено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи (у письмовому провадженні).

Відповідач правом на подання відзиву не скористався.

Відповідно до частини першої статті 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно з частинами першою, другою статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Дослідивши матеріали справи, проаналізувавши зміст норм матеріального права, що регулюють спірні правовідносини, з`ясувавши всі обставини справи, оцінивши докази у справі за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, суд дійшов таких висновків.

ОСОБА_1 перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області та отримує пенсію за віком на пільгових умовах за Списком № 1 відповідно до Закону України від 09.07.2003 № 1058-IV «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» з 23.07.2024, що підтверджується матеріалами справи та не заперечується сторонами. При призначенні пенсії позивача застосовано показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за 2021-2023 роки у розмірі 13 559,41 грн.

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 02.09.2025 у справі № 160/17327/25 Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області зобов`язано здійснити з 01.03.2025 перерахунок пенсії позивача шляхом збільшення зазначеного показника на коефіцієнт збільшення у розмірі 1,115, на виконання якого пенсію позивача перераховано з 01.03.2025 (13 559,41 грн х 1,115 = 15 118,74 грн), що підтверджується листом Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області від 22.06.2026 № 75203-52531/Г-01/8-0400/26.

25.05.2026 позивач звернувся до відповідача через вебпортал електронних послуг Пенсійного фонду України із заявою про проведення індексації пенсії шляхом збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні у розмірі 13 559,41 грн на коефіцієнт збільшення у розмірі 1,121 відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 25.02.2026 № 236.

Листом Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області від 22.06.2026 № 75203-52531/Г-01/8-0400/26 позивачу відмовлено у проведенні перерахунку, оскільки застосування коефіцієнта збільшення у розмірі 1,121 до показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні станом на 01.10.2017 у розмірі 3764,40 грн (з урахуванням коефіцієнтів 1,17, 1,11, 1,11, 1,14, 1,197, 1,0796, 1,115 та 1,121) дає результат 9992,40 грн, а застосування коефіцієнта 1,036, визначеного підпунктом 6 пункту 2 постанови № 236 для пенсій, призначених у 2024 році, до показника 13 559,41 грн (з урахуванням коефіцієнта 1,023 за 2025 рік) дає результат 14 370,64 грн, обидва з яких є меншими за пенсію позивача, що фактично виплачується, у зв`язку з чим відповідач визнав проведення такого перерахунку недоцільним.

Крім того, судом встановлено, що відповідно до протоколу «Перерахунок пенсії» від 01.04.2026, сформованого Криворізьким північним об`єднаним управлінням Пенсійного фонду України, виплата пенсії позивачу здійснюється з посиланням на особливість «Рішення суду згідно ПКМУ № 821 з 04.03.2026 по довічно», тобто із застосуванням Порядку здійснення з бюджету Пенсійного фонду України видатків на виплату пенсій (щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці), призначених (перерахованих) на виконання судових рішень, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 14.07.2025 № 821.

Не погоджуючись із цим, позивач звернувся до суду із цим позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам суд виходить з наступного.

Частиною другою статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 46 Конституції України передбачено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Це право гарантується загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення. Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.

Відповідно до частини другої статті 42 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» № 1058-IV (далі Закон № 1058-IV) для забезпечення індексації пенсії щороку з 1 березня проводиться перерахунок раніше призначених пенсій шляхом збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії.

Показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні, який застосовується для обчислення пенсії, щороку збільшується на коефіцієнт, що відповідає 50 відсоткам показника зростання споживчих цін за попередній рік та 50 відсоткам показника зростання середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року, в якому проводиться збільшення, порівняно з трьома календарними роками, що передували року, який є попереднім щодо року, в якому проводиться збільшення. Розмір та порядок такого збільшення визначаються у межах бюджету Пенсійного фонду за рішенням Кабінету Міністрів України з урахуванням мінімального розміру збільшення.

Правові, економічні та організаційні основи підтримання купівельної спроможності населення України в умовах зростання цін визначає Закон України від 03.07.1991 № 1282-ХІІ «Про індексацію грошових доходів населення» (далі Закон № 1282-ХІІ). Згідно з абзацом другим частини першої статті 2 Закону № 1282-ХІІ індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані ними в гривнях на території України і які не мають разового характеру, зокрема, пенсії.

На виконання вимог статті 42 Закону № 1058-IV Кабінет Міністрів України постановою від 20.02.2019 № 124 затвердив Порядок проведення перерахунку раніше призначених пенсій (далі Порядок № 124), яким визначив механізм проведення перерахунку раніше призначених пенсій шляхом збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, а також формулу обчислення коефіцієнта такого збільшення.

Разом з тим пунктом 5 Порядку № 124 визначено базовий показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні станом на 01.10.2017 у розмірі 3764,40 грн, до якого застосовується коефіцієнт, визначений за формулою, наведеною в абзаці першому пункту 4 цього Порядку, і в цій частині положення Порядку № 124 суперечать статті 42 Закону № 1058-IV.

Кабінет Міністрів України не уповноважений та не вправі установлювати базову розрахункову величину (показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні станом на 01.10.2017 у розмірі 3764,40 грн), до якої може бути застосований коефіцієнт збільшення, оскільки такий підхід нівелює основне призначення індексації грошових доходів населення підтримання достатнього життєвого рівня громадян та купівельної спроможності їх грошових доходів в умовах зростання цін, та суперечить акту вищої юридичної сили Закону № 1058-IV, абзацом першим частини другої статті 42 якого чітко визначено, що для забезпечення індексації пенсії щороку з 1 березня проводиться перерахунок раніше призначених пенсій шляхом збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховувався для обчислення пенсії.

Отже, під час перерахунку пенсії, який здійснюється з метою забезпечення її індексації, положення Порядку № 124 підлягають застосуванню виключно в частині, яка не суперечить положенням Закону № 1058-IV, у зв`язку з чим під час такого перерахунку використовуватися має той показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, який безпосередньо враховувався для обчислення пенсії позивача в момент її призначення, тобто за 2021-2023 роки у розмірі 13 559,41 грн.

Вказана правова позиція викладена Верховним Судом у постанові від 11.02.2025 у справі № 280/3620/24. В силу приписів частини п`ятої статті 242 КАС України суд застосовує вказаний правовий висновок Верховного Суду.

Так, відповідно до статті 27 Закону № 1058-IV розмір пенсії за віком визначається за формулою: П = Зп х Кс, де: П розмір пенсії, у гривнях; Зп заробітна плата (дохід) застрахованої особи, визначена відповідно до статті 40 цього Закону, з якої обчислюється пенсія, у гривнях; Кс коефіцієнт страхового стажу застрахованої особи, визначений відповідно до статті 25 цього Закону. При цьому частиною другою статті 40 Закону № 1058-IV визначено, що заробітна плата (дохід) для обчислення пенсії визначається за формулою: Зп = Зс х (Ск : К), де Зс середня заробітна плата (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії.

Під час розгляду справи судом встановлено та не заперечується сторонами, що при обчисленні розміру пенсії позивача відповідно до Закону № 1058-IV її розмір обчислено з урахуванням показника середньої заробітної плати за три календарні роки, що передують року звернення позивача за призначенням пенсії, тобто за 2021, 2022, 2023 роки, у розмірі 13 559,41 грн, та що рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 02.09.2025 у справі № 160/17327/25 до цього показника вже застосовано коефіцієнт збільшення у розмірі 1,115, встановлений з 01.03.2025 постановою Кабінету Міністрів України від 25.02.2025 № 209.

З метою забезпечення у 2026 році індексації пенсій для підвищення рівня матеріального забезпечення найбільш вразливих верств населення з числа пенсіонерів Кабінет Міністрів України постановою від 25.02.2026 № 236 визначив коефіцієнт збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, з 01.03.2026 у розмірі 1,121.

Отже, індексація пенсії позивача у 2026 році повинна проводитися відповідно до постанови № 236, Порядку № 124 та з урахуванням приписів частини другої статті 42 Закону № 1058-IV шляхом збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, який безпосередньо враховувався для обчислення пенсії позивача (13 559,41 грн, з урахуванням коефіцієнта збільшення 1,115 за 2025 рік), на коефіцієнт збільшення 1,121.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, відмовивши позивачу в перерахунку пенсії з 01.03.2026 із застосуванням коефіцієнта збільшення 1,121 до показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, який безпосередньо враховувався для обчислення пенсії позивача, та застосувавши замість цього показник, визначений з використанням базової величини 3764,40 грн станом на 01.10.2017, а також знижений коефіцієнт, передбачений підпунктом 6 пункту 2 постанови № 236 для пенсій, призначених у 2024 році, діяло не у відповідності до вимог чинного законодавства, у зв`язку з чим бездіяльність відповідача щодо непроведення індексації пенсії позивача є протиправною.

Суд вважає, що порушене право позивача підлягає захисту в межах заявлених позовних вимог шляхом визнання протиправною бездіяльності Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо проведення індексації пенсії позивача із застосуванням коефіцієнта збільшення 1,121 та зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області провести з 01.03.2026 перерахунок пенсії позивача відповідно до частини другої статті 42 Закону № 1058-IV шляхом збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховувався для обчислення пенсії позивача за 2021-2023 роки в розмірі 13 559,41 грн, на коефіцієнт збільшення у розмірі 1,121 (з урахуванням коефіцієнта збільшення у розмірі 1,115 за 2025 рік).

Щодо позовної вимоги про зобов`язання відповідача здійснювати виплату пенсії позивача у загальному порядку, без застосування Порядку здійснення з бюджету Пенсійного фонду України видатків на виплату пенсій (щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці), призначених (перерахованих) на виконання судових рішень, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 14.07.2025 № 821, суд зазначає таке.

Рішенням Київського окружного адміністративного суду, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 08.06.2026 у справі № 320/51895/25, визнано протиправною та нечинною постанову Кабінету Міністрів України від 14.07.2025 № 821. Отже, з 08.06.2026 постанова Кабінету Міністрів України № 821 втратила чинність та не може бути застосована, у тому числі при виконанні судового рішення про перерахунок та виплату пенсії позивача в цій справі.

Судом встановлено, що відповідно до протоколу «Перерахунок пенсії» від 01.04.2026 виплата пенсії позивачу фактично здійснюється із зазначенням особливості «Рішення суду згідно ПКМУ № 821 з 04.03.2026 по довічно», тобто із застосуванням механізму, визначеного нечинною постановою Кабінету Міністрів України № 821. За таких обставин суд дійшов висновку, що право позивача на отримання пенсії у загальному порядку, встановленому Законом № 1058-IV, без застосування зазначеного нечинного порядку, є порушеним та підлягає захисту шляхом зобов`язання відповідача здійснювати виплату пенсії позивача у розмірі її фактичного нарахування з видатків, передбачених у бюджеті Пенсійного фонду України на виплату пенсій, призначених відповідно до Закону № 1058-IV, у загальному порядку, встановленому цим Законом.

Згідно з частиною першою статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Відповідно до частини першої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Згідно з частиною другою статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідачем не надано суду жодного доказу правомірності бездіяльності щодо непроведення індексації пенсії позивача та застосування Порядку здійснення з бюджету Пенсійного фонду України видатків на виплату пенсій, затвердженого нечинною постановою Кабінету Міністрів України № 821.

Отже, позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Отже, при задоволенні позову ОСОБА_1 суд уважає за необхідне стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області на користь позивача судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 1064,96 грн.

Відповідно до частини 5 статті 250 Кодексу адміністративного судочинства України, датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.

Керуючись ст. 9, 77, 90, 139, 241 246, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії - задовольнити.

Визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо проведення індексації пенсії ОСОБА_1 із застосуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, у розмірі 1,121.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області провести з 01.03.2026 перерахунок (індексацію) та виплату пенсії ОСОБА_1 у відповідності до частини другої статті 42 Закону України №1058-ІV «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» шляхом збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії 13 559,41 грн, на коефіцієнт збільшення у розмірі 1,121 (з урахуванням коефіцієнту збільшення у розмірі 1,115 за 2025 рік) відповідно до пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткові заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2026 році від 25.02.2026 №236 та у зв`язку з цим провести виплату пенсії у розмірі її фактичного нарахування з видатків, передбачених в бюджеті Пенсійного фонду України на виплату пенсій, призначених відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», у загальному порядку без застосування Порядку здійснення з бюджету Пенсійного фонду України видатків на виплату пенсій (щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці), призначених (перерахованих) на виконання судових рішень, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №821 від 14.07.2025.

Стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (49094, м. Дніпро, вул. Набережна Перемоги, буд. 26, код ЄДРПОУ 21910427) за рахунок його бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) судові витрати з оплати судового збору у розмірі 1064, 96 грн.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя К.І. Ремез