Єдиний державний реєстр судових рішень
Справа № 490/5974/21
н\п 2/490/4489/2026
Центральний районний суд м. Миколаєва
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
22 липня 2026 року м. Миколаїв
Центральний районний суд м. Миколаєва у складі:
головуючого судді Шолох Л.М.,
при секретарі судових засідань Шведюк Д.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного провадження цивільну справу за позовом Акціонерне товариство «Кредобанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -
В С Т А Н О В И В:
В липні 2021 року АТ «Кредобанк» звернулось до Центрального районного суду м. Миколаєва з позовом до ОСОБА_1 в якому просить: стягнути з відповідача на свою користь заборгованість за кредитним договором № CL-193212 від31.05.2019 року у розмірі 154 420 грн 68 коп., суму сплаченого судового збору у розмірі 2 316 грн 31 коп. та витрати на професійну правову допомогу у розмірі 10% від ціни позову, а саме 15 442 грн 07 коп.
В обґрунтування позовних вимог позивач вказує на те, що відповідачем не були виконані взяті на себе зобов`язання за кредитним договором, внаслідок чого у нього утворилася заборгованість у розмірі 154 420 грн 68 коп., яка складається з заборгованості за тілом кредиту 95 245 грн 87 коп.; заборгованості за відсотками 59 174 грн 81 коп.
Заочним рішенням Центрального районного суду м. Миколаєва від 10.12.2021 року стягнуто з ОСОБА_1 на користь АТ «Кредобанк» заборгованість за кредитним договором № CL-193212 від 31.05.2019 року в розмірі 154 420 грн 68 коп., з якої: заборгованість за тілом кредиту 95 245 грн 87 коп., заборгованість за відсотками 59 174 грн 81 коп. та судовий збір у сумі 2 316 грн 31 коп.
Ухвалою Центрального районного суду м. Миколаєва від 22.07.2024 року задоволено заяву ОСОБА_1 та скасовано заочне рішення Центрального районного суду м. Миколаєва від 10.12.2021 року та призначено розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження.
15.08.2024 року від Сікорської І.С., яка представляє інтереси ОСОБА_1 , до суду надійшов відзив на позовну заяву, у якому представник зазначає, що позивач обґрунтовує вимоги позову тим що 31.05.2019 між АТ «Кредобанк» та ОСОБА_1 було укладено договір № CL-193212, згідно якого відповідачу було надано кредит у сумі 100 000 грн за яким виникла заборгованість.
Умовами цього договору передбачено банк вправі вимагати дострокового повернення кредиту, процентів, комісій та інших належних до сплати платежів за цим договором, про що письмово повідомляє позичальника. Позичальник зобов`язаний після отримання повідомлення банку, усунути порушення умов кредитного договору, вказаних у повідомленні протягом 30 (тридцяти) календарних днів із дня отримання такого повідомлення. Якщо Позичальник не усунув вказані порушення, то він зобов`язаний достроково повернути кредит, проценти, комісії та інші належні до сплати платежі за Кредитним договором не пізніше 31-го календарного дня після отримання письмового повідомлення Банку. Тобто даними умовами визначено порядок повернення кредиту. До матеріалів справи долучено досудову вимогу банку до відповідача. Проте в матеріалах справи відсутні докази отримання досудової вимоги відповідачем.З урахуванням викладеного підстави для задоволення позову відсутні.
Також представником ОСОБА_1 зазначено, що пред`явлення вимоги про повне дострокове погашення заборгованості за кредитним договором обумовлює зміну строку виконання зобов`язання.
Позивач стверджує що 28.04.2021 р. направляв на адресу відповідача досудову вимогу, пред`явлення вимоги про повне дострокове погашення заборгованості за кредитним договором обумовлює зміну строку виконання зобов`язання. Отже, право нараховувати проценти по договору припинилося 28.04.2021 року. У вказаній вимозі позивач вказав суму процентів 50632,82 грн. При цьому в позовній заяві позивачем донараховано проценти після складання вимоги та вказано суму заборгованості по процентам 59 174,81 грн. Отже, нараховані Позивачем проценти у вказаній сумі стягненню не підлягають.
Сторони у судове засідання не з`явилися з невідомих суду причин.
Представник ОСОБА_1 адвокат Сікорська І.С. подала до суду заяву, у якій просила провести розгляд справи за її з відповідачем відсутності, у задоволенні позову відмовити.
Дослідивши матеріали справи, надавши оцінку доказам, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.
Вивчивши доводи позову, дослідивши письмові докази, судом встановлено такі факти та відповідні ним правовідносини.
31.05.2019 року між АТ «Кредобанк» (далі - Банк) та ОСОБА_1 (далі - Позичальник) було укладено Кредитний договір № CL-193212, згідно якого відповідачу було надано кредит у сумі 100 000 грн 00 коп. Строк кредитування 60 місяців до 30 травня 2024 року.
Відповідно до п.п. 6.9., 6.10 укладеного кредитного договору, банк у випадках, передбачених п. 3.3. Кредитного договору вправі вимагати дострокового повернення кредиту, процентів, комісій та інших належних до сплати платежів за цим Кредитним договором, про що письмово повідомляє Позичальника. Позичальник зобов`язаний після отримання повідомлення Банку, передбаченого п.6.9. цього Кредитного договору, усунути порушення умов Кредитного договору, вказаних у повідомленні (згідно п.п. 3.3.2., 3.3.3. кредитного договору) протягом 30 (тридцяти) календарних днів із дня отримання такого повідомлення. Якщо Позичальник не усунув вказані порушення, то він зобов`язаний достроково повернути кредит, проценти, комісії та інші належні до сплати платежі за Кредитним договором не пізніше 31-го календарного дня після отримання письмового повідомлення Банку (6.9. Кредитного договору).
Пунктом 3.3.2. цього договору передбачено, що банк вправі відмовити у виплаті позичальнику кредиту або його частини та/або припинити кредитування позичальника у випадку прострочення сплати процентів та/або повернення кредиту (частини кредиту) щонайменше на один календарний місяць.
Пуктом 3.3.3. договору встановлено, що порушення позичальником істотних умов кредитного договору , зокрема: надання для здійснення платежів документів, що не відповідають вимогам законодавства України та встановленим в банку правилам; представлення позичальником у банку для отримання кредиту документів/інформації, що виявилися недостовірними; невиконання позичальником зобов`язань. Передбачених кредитним договором.
Згідно п.4.1 умов Договору, за користування кредитом Позичальник сплачує Банку відсотки, за процентною ставкою 52,99 % річних.
Відповідно до п. 7.1 Договору, за несвоєчасне використання грошових зобов`язань за кредитним договором боржник відшкодовує банку заподіяні збитки в повному обсязі та сплачує пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла в періоді прострочення розрахованої від суми кожного несвоєчасного виконаного грошового зобов`язання позичальника, за кожен день прострочення від дати виникнення прострочення до дати, що передує даті погашення заборгованості позичальника. В будь-якому разі пені, нарахованої позичальнику на підставі цього пункту Договору не може перевищувати 15% від суми несвоєчасного виконання грошового зобов`язання.
Судом встановлено та підтверджується матеріалами справи, що позивач свої зобов`язання за договором виконав в повному обсязі, а саме надав відповідачу кредит у розмірі, встановленому договором (100 000 грн 00 коп.), що в свою чергу не заперечується відповідачем ОСОБА_1 .
Графіком платежів за кредитним договором №CL-193212 від 31.05.2019 року та розрахунком сукупної вартості кредиту, яку також підписано відповідачем, передбачено, що остання має з 30.06.2019 року по 30.05.2024 року здійснювати ануїтентичний платіж у розмірі 4 829,00 грн, в який входять платежі з погашення основної суми кредиту, відсотків за користування кредитом.
Відповідач зобов`язання належним чином не виконував, що вбачається з розрахунку заборгованості за кредитним договором № CL-193212 31.05.2019 року, внаслідок чого станом на 30.05.2021 року у нього утворилась заборгованість перед банком у сумі 154 420 грн 68 коп., яка складається: заборгованість за тілом кредиту 95 245 грн 87 коп., заборгованість за відсотками 59 174 грн 81 коп.
Відповідно до частини першої статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку.
Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). Правочин, який вчиняє юридична особа, підписується особами, уповноваженими на це її установчими документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства (частина друга статті 207 ЦК України).
За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Відповідно до частини другої статті 639 ЦК України якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася.
Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти
Частиною другою статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).
Згідно з частинами першою та другою статті 633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв`язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.
Відповідно до ч. 1 статті 634 цього Кодексу договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
З огляду на викладене суд дійшов висновку, що між АТ «Кредобанк» та відповідачем 31.05.2019 року було укладено кредитний договір № CL-193212 31.05.2019 року.
Із наявних у матеріалах справи слідує, що АТ «Кредобанк» виконав умови цього договору та надав відповідачу у користування кредитні кошти, а відповідач отримав у користування ці кошти, однак не виконав своїх зобов`язань щодо їх повернення, внаслідок чого утворилася заборгованість за кредитом станом на 04.06.2021 року у розмірі 95 255,87 грн, яка складається з заборгованості за тілом кредиту.
Враховуючи зазначене суд дійшов висновку про необхідність стягнення суми з відповідача на користь АТ «Кредобанк» заборгованості за кредитом у розмірі 95 225,87 грн, яка складається з заборгованості за тілом кредиту у розмірі 95 225,87 грн.
Що стосується стягнення з відповідача заборгованості за відсотками, суд зазначає таке.
Позивачем 28.04.2021 року складено досудову вимогу щодо дострокового стягнення заборгованості, якою ОСОБА_1 проінформовано про невиконання нею умов кредитного договору №CL-193212 від 31.05.2019 року та утворення заборгованості станом на 01.04.2021 року, яка складається з: 95 245,87 грн заборгованість за тілом кредиту та 50 632,82 грн заборгованість за відсотками.
Цю досудову вимогу 07.05.2021 року засобом поштового відправлення надіслано ОСОБА_1 за вказаною нею у кредитному договорі поштовою адресою: АДРЕСА_1 . Однак ОСОБА_1 зазначену досудову вимогу не отримала, про що свідчить відмітка про причини повернення поштового направлення за закінченням терміну зберігання.
Таким чином, банк надіслав боржнику у порядку ст. 1050 ЦК України вимогу про дострокове погашення всього кредиту, у зв`язку з чим набув права вимоги дострокового стягнення щодо усієї заборгованості за кредитним договором у судовому порядку. Крім того, цими діями позивач змінив строки кредитування. У направленому банком повідомлення про дострокове стягнення заборгованості, АТ «Кредобанк» вимагав від ОСОБА_1 достроково повернути заборгованість за тілом кредиту 95 245,87 грн та за відсотками у розмірі 50 632,82 грн станом на 01.04.2021.
При цьому, у позовній заяві банк ставить вимогу про повернення суми відсотків у розмірі 59 174,81 грн станом на 04.06.2021.
Таким чином, суд вважає, що АТ «Кредобанк» протиправно нарахував ОСОБА_1 відсотки у розмірі 8 541,99 грн після направлення досудової вимоги про дострокове погашення заборгованості.
Право кредитора нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з ч. 2 ст. 1050 ЦК України. В охоронюваних правовідносинах права та інтереси кредитора, як позивача, забезпечені ч. 2 ст. 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов`язання.
Велика Палата Верховного Суду у постановах від 28.03.2018 у справі № 444/9519/12, від 04.07.2018 у справі № 310/11534/13-ц дійшла висновку, що право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти, а також обумовлену в договорі неустойку за кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України.
Частиною першою статті 598 ЦК України передбачено, що зобов`язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.
Згідно із ст. 599 ЦК України зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином. Належним виконанням зобов`язання є виконання, прийняте кредитором, у результаті якого припиняються права та обов`язки сторін зобов`язання.
Пред`явлення вимоги про повне дострокове погашення заборгованості за кредитним договором обумовлює зміну строку виконання зобов`язання.
У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 02.06.2021 у справі № 2-6460/11 вказано, що: «звернення з позовом про дострокове стягнення кредиту незалежно від способу такого стягнення змінює порядок, умови і строк дії кредитного договору. На час звернення з таким позовом вважається, що настав строк виконання договору в повному обсязі. Рішення суду про стягнення заборгованості чи звернення стягнення на заставлене майно засвідчує такі зміни. Право кредитора нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється у разі пред`явлення до позичальника вимог згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України. Наявність судового рішення про дострокове задоволення вимог кредитора щодо всієї суми заборгованості, яке боржник виконав не в повному обсязі, не є підставою для нарахування процентів та пені за кредитним договором, який у цій частині змінений кредитором, що засвідчено у судовому рішенні. Якщо за рішенням суду про звернення стягнення на предмет застави заборгованість за кредитним договором указана у повному обсязі, кредитор має лише право на отримання гарантій належного виконання зобов`язання відповідно до частини другої статті 625 ЦК України, а тому після вимоги про дострокове повернення всієї суми заборгованості за кредитним договором, банк мав право на стягнення з позичальника тільки сум, нарахованих відповідно до частини другої статті 625 ЦК України, а не на стягнення заборгованості за відсотками за користування кредитом, комісії та пені».
Підсумовуючи викладене суд дійшов висновку про необхідність стягнення з відповідача на користь АТ «Кредобанк» заборгованості за відсотками у розмірі 50 632,82 грн.
За такого, загальний розмір заборгованості за кредитним договором № CL-193212 від 31.05.2019 року становить 145 878 грн 69 коп., з яких заборгованість за тілом кредиту 95 245 грн 87 коп., заборгованість за відсотками 50 632 грн 82 коп.
Щодо вимоги позивача про стягнення витрат на професійну правничу допомогу, то слід зазначити наступне.
Відповідно до ч. 2ст. 137 ЦПК України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.
Відповідно до ч. 3ст. 137 ЦПК України для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
При стягненні витрат на правову допомогу слід враховувати, що особа, яка таку допомогу надавала, має бути адвокатом (стаття 6 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність») або іншим фахівцем у галузі права незалежно від того, чи така особа брала участь у справі на підставі довіреності, чи відповідного договору. Витрати на правову допомогу мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.
Відповідно до постанови Великої Палати Верховного Судувід 27.06.2018 року у справі № 826/1216/16 Склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. Для підтвердження цих обставин потрібно надати суду договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, які свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних з наданням правової допомоги, і оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені.
Проте позивачем не надано платіжних документів (платіжного доручення, квитанції тощо), які підтверджують сплату позивачем коштів в розмірі 15 442 грн 68 коп.
Відповідно до ст. 141 ЦПК України, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір у розмірі 2 187 грн 98 коп.
На підставі наведеного, керуючись ст. ст. 12, 76-81, 89, 141, 258-259, 263-265, 268, 273 ЦПК України, суд, -
У Х В А Л И В:
Позов задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Кредобанк» заборгованість за кредитним договором № CL-193212 від 31.05.2019 року в розмірі 145 878 грн 69 коп., з яких: заборгованість за тілом кредиту 95 245 грн 87 коп., заборгованість за відсотками 50 632 грн 82 коп.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Кредобанк» судовий збір у сумі 2 187 грн 98 коп.
Рішення може бути оскаржено до Миколаївського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Інформація про сторони.
Позивач - Акціонерне товариство «Кредобанк», 02094, м. Київ, а/с 57, пр.-т Ю. Гагаріна, 23, ЄДРПОУ 09807862;
Відповідач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_2 .
Суддя Л.М. Шолох
Судебное решение № 138647205, Центральний районний суд м. Миколаєва было принято 22.07.2026. Форма судопроизводства - Гражданское, форма решения – Решение. На этой странице вы сможете найти ключевые данные об этом судебном решении. Мы обеспечиваем удобный и быстрый доступ к актуальным судебным решениям, чтобы вы могли быть в курсе недавних судебных прецедентов. Наша база данных включает полный спектр необходимой информации, позволяя вам удобно находить ключевые данные.
то решение относится к делу № 490/5974/21. Юридические лица, указанные в тексте настоящего судебного документа: