Постановление суда № 138646376, 31.07.2026, Господарський суд Чернівецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

58601, м. Чернівці, вул. О.Кобилянської, 14, тел. 55-09-34, е-mail: inbox@cv.arbitr.gov.ua

У Х В А Л А

31 липня 2026 року Справа № 926/808/26 Господарський суд Чернівецької області у складі судді Ніколаєва Михайла Ілліча

секретар судового засідання Голіней Я.І.

за участі представників:

позивача: не з`явився

відповідача: Гаврилюк М.В.

розглянувши матеріали заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Лілак» про визнання наказу від 24.07.2026 таким, що не підлягає виконанню

у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Ріо Шампіньйон»

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Лілак»

про стягнення заборгованості в сумі 2 428 597, 27 грн

В С Т А Н О В И В: Через підсистему "Електронний суд" 28.07.2026 від Товариства з обмеженою відповідальністю "Лілак" надійшла заява за вх. №3083 про визнання наказу таким, що не підлягає виконанню, у якій заявник просить суд визнати судовий наказ у справі №926/808/26, виданий 24.07.2026 Господарським судом Чернівецької області на виконання рішення від 29.06.2026 про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Лілак» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Ріо Шампіньйон» 2 063 705, 43 грн основного боргу, 175 525, 34 грн пені, 17 156, 81 грн 3% річних 19 954, 35 грн інфляційних втрат, 27 316, 11 грн судового збору та 30 000 грн витрат на правничу допомогу.

В обґрунтування поданої заяви останній посилається на помилкову видачу наказу по справі, оскільки рішення Господарського суду Чернівецької області не набрало законної сили, у зв`язку із поданням апеляційної скарги. Крім того, заявник просить заборонити приймати до виконання вищевказаний наказ.

Згідно доданої до заяви квитанції №8135824 вищевказана заява 28.07.2026 доставлена до електронного кабінету Товариства з обмеженою відповідальністю «Ріо Шампіньйон».

Ухвалою суду від 28.07.2026 прийнято до розгляду заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Лілак» про визнання наказу від 24.07.2026 таким, що не підлягає виконанню, призначено розгляд заяви у судовому засіданні на 31 липня 2026 року о 10:30 год. та заборонено приймати до виконання наказ Господарського суду Чернівецької області від 24.07.2026 у справі №926/808/26 до розгляду по суті вищевказаної заяви.

29.07.2026 від представника Товариства з обмеженою відповідальністю «Лілак» надійшло клопотання про проведення судового засідання 31.07.2026 по даній справі в режимі відеоконференції з використанням власних технічних засобів поза межами приміщення суду.

Ухвалою суду від 29.07.2026 задоволено клопотання представника Товариства з обмеженою відповідальністю «Лілак» про участь в судовому засіданні 31.07.2026 в режимі відеоконференцзв`язку.

30.07.2026 від позивача надійшли заперечення на заяву про визнання наказу таким, що не підлягає виконанню мотивоване тим, що загрози для відповідача жодної не існує і відповідно не має причин на цій підставі вважати за необхідне визнавати наказ таким, що не підлягає виконанню. Адже, по-перше, майно відповідача в будь-якому разі знаходиться під обтяженням з огляду на договір іпотеки, що підтверджується витягами з Єдиного державного реєстру речових прав на нерухоме майно щодо власності відповідача, які міститься в матеріалах справи (додатки до заяви про вжиття заходів забезпечення позову, додатково прикріплюємо до цих заперечень). По-друге, арешт коштів та їх стягнення відбувається фактично лише після отримання виконавцем відповідної інформації від певного банку про відкриті рахунки та їх поточний стан, що очевидно може в часовому проміжку відбутись гіпотетично після закінчення строку для усунення недоліків апеляційної скарги відповідача на рішення, згідно якого видано наказ, та її повернення скаржнику. По-третє, спірний виконавчий документи на даний момент не отримувався позивачем у зв`язку із чим позивач об`єктивно не може пред`явити такий документ до виконання, а як наслідок відсутні підстави вважати, що мають місце будь-які загрози, перелічені відповідачем у заяві про визнання виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню.

Також позивач звертає увагу, що ч. 2 ст. 328 ГПК України, передбачає, що суд визначає виконавчий документ таким, що не підлягає виконанню якщо останній видано помилково. Однак, жодного факту помилковості не має.

Позивач вважає ,що помилковою є видача виконавчого документа у разі наявності у суду, який видає виконавчий документ інформації про подання апеляційної скарги на момент видачі відповідного виконавчого документа.

Крім того, позивач зазначив, що ухвалою західного апеляційного господарського суду від 27.07.2026 апеляційну скаргу позивача залишено без руху у зв`язку з несплатою судового збору.

Відповідач у відповіді на заперечення на заяву про визнання наказу таким, що не підлягає виконанню від 30.07.2026 зазначив, що по-перше перебування нерухомого майна в іпотеці не означає, що не буде накладено арешт на грошові кошти відповідача, які знаходяться на банківському рахунку. По-друге гіпотетичні припущення позивача щодо арешту коштів після закінчення строку на усунення недоліків апеляційної скарги відповідача суперечать дійсним обставинам справи. По-третє у запереченнях позивачем не наведено жодного доводу та не надано жодного доказу з якими чинне законодавство пов`язує набрання рішенням суду законної сили та допускає примусове виконання судового рішення.

Отже, подання апеляційної скарги виключає набрання рішенням суду першої інстанції законної сили до настання однієї з обставин, вичерпний перелік яких наведено у частині 2 статті 241 ГПК України.

Жодна з цих обставин не настала ані станом на 24.07.2026, ані станом на дату подання заперечень позивачем.

В доповнення до відповіді на заперечення відповідачем додано заяву адресовану Західному апеляційному господарському суду про усунення недоліків апеляційної скарги.

У судовому засіданні 31.07.2026 представник відповідача надав усні пояснення у справі, просив заяву задовольнити.

Представник позивача у судове засідання не з`явився, проте його неявка, в силу приписів ч. 3 ст. 328 Господарського процесуального кодексу України, не є перешкодою для розгляду заяви по суті.

Стислий виклад позиції відповідача (заявника)

Відповідач зазначає, що в судовому засіданні 29.06.2026 оголошено вступну та резолютивну частину рішення, повний текст якого складено та підписано 03.07.2026.

Відповідач зазначає, що мав право на оскарження рішення Господарського суду Чернівецької області від 29.06.2026 у справі №926/808/26 в строк до 23.07.2026 (включно).

20.07.2026 відповідачем в підсистемі Електронний суд було подано до Західного апеляційного господарського суду апеляційну скаргу на рішення Господарського суду Чернівецької області від 29.06.2026 по справі №926/808/26, що відповідно до протоколу автоматизованого розподілу справи між суддями від 20.07.2026 передана на розгляд колегії суддів: Бойко С.М. головуючий суддя, Рим Т.Я., Бонк Т.Б.

Апеляційною інстанцією вищевказану апеляційну скаргу не повернуто, відтак, на думку відповідача, рішення Господарського суду Чернівецької області від 29.06.2026 у справі №926/808/26 станом на дату винесення судового наказу від 24.07.2026 не набрало законної сили.

Виклад обставин встановлених судом:

Рішенням Господарського суду Чернівецької області від 29.07.2026 позов задоволено частково, стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «Лілак» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Ріо Шампіньйон» 2 063 705, 43 грн основного боргу, 175 525, 34 грн пені, 17 156, 81 грн 3% річних 19 954, 35 грн інфляційних втрат, 27 316, 11 грн судового збору та 30 000 грн витрат на правничу допомогу; постановлено в порядку ч. 10 ст. 238 Господарського процесуального кодексу України органу (особі), що проводитиме примусове виконання рішення у даній справі здійснювати нарахування пені на фактичну (не сплачену) суму основного боргу, починаючи з 27 лютого 2026 року до повної сплати суми основного боргу. Розрахунок пені здійснювати за формулою: С x РП x Д : 100, де С - Сума заборгованості за період, РП - розмір пені, зазначений в договорі (подвійна облікова ставка), Д - Кількість днів прострочення. Закрито провадження у справі в частині стягнення 150 000 грн основного боргу; в частині стягнення 2 255, 38 грн відмовлено та повернуто Товариству з обмеженою відповідальністю «Ріо Шампіньйон» з Державного бюджету України судовий збір у розмірі 1827, 06 грн.

Статтею 326 Господарського процесуального кодексу України (надалі ГПК України)м передбачено, що судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.

Виконання судового рішення здійснюється на підставі наказу, виданого судом, який розглядав справу як суд першої інстанції.

Наказ, судовий наказ, а у випадках, встановлених цим Кодексом, - ухвала суду є виконавчими документами. Наказ, судовий наказ, ухвала суду мають відповідати вимогам до виконавчого документа, встановленим законом (ч. 3 ст. 327 ГПК України).

За приписами частини другої ст. 328 ГПК України суд визнає виконавчий документ таким, що не підлягає виконанню повністю або частково, якщо його було видано помилково або якщо обов`язок боржника відсутній повністю чи частково у зв`язку з його припиненням, добровільним виконанням боржником чи іншою особою або з інших причин.

Отже, закон передбачає можливість визнання судового наказу таким, що не підлягає виконанню, якщо він виданий компетентним судом і є належним виконавчим документом, однак наявними є обставини, які виключають необхідність проведення виконавчих дій за цим виконавчим документом.

Наведені підстави для визнання наказу таким, що не підлягає виконанню, поділяються на дві групи: матеріально-правові (зобов`язання можуть припинятися внаслідок добровільного виконання обов`язку боржником поза межами виконавчого провадження, припинення зобов`язань переданням відступного, зарахуванням, за домовленістю сторін, прощенням боргу, неможливістю виконання) та процесуально - правові, до яких відносяться обставини, що свідчать про помилкову видачу судом наказу, зокрема: видача наказу за рішенням, яке не набрало законної сили; помилкової видачі наказу, якщо вже після видачі наказу у справі рішення суду було скасоване; видачі наказу двічі з одного й того ж питання у разі віднайдення оригіналу наказу вже після видачі його дубліката; пред`явлення наказу до виконання вже після закінчення строку на пред`явлення цього наказу до виконання (аналогічна позиція викладена в постанові Верховного Суду від 16.01.2018 у справі № 755/15479/15-ц).

Згідно зі статтею 241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Частиною першою статті 256 ГПК України встановлено, що апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів, а на ухвалу суду - протягом десяти днів з дня його (її) проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

З матеріалів справи убачається, що в судовому засіданні 29.06.2026 проголошено вступну та резолютивні частини рішення у справі №926/808/26, повний текст рішення складено судом 03.07.2026.

Відтак, строк подання апеляційної скарги на рішення Господарського суду Чернівецької області від 29.06.2026 у справі № 926/808/26 спливав 23.07.2026 (включно).

З матеріалів справи вбачається, що 24.07.2026 Господарським судом Чернівецької області на виконання зазначеного рішення суду видано наказ.

Отже, на час видачі наказу рішення Господарського суду Чернівецької області від 29.06.2026 у справі № 926/808/26 не набрало законної сили.

Водночас, суд зазначає, що на момент видачі наказу суду від 24.07.2026 у справі №926/808/26 жодної інформації щодо подачі відповідачем апеляційної скарги на рішення суду в даній справі не було.

Однак, відсутність в суду першої інстанції інформації про подання апеляційної скарги на рішення Господарського суду Чернівецької області від 29.06.2026 у справі №926/808/26 не свідчить про набрання цим рішенням законної сили, а відтак і про наявність підстав для видачі наказу на його виконання, який було помилково видано судом першої інстанції.

Також, норми ГПК України не встановлюють обов`язку заявника апеляційної скарги повідомляти про її подання суд першої інстанції, тому таке не повідомлення не може свідчити про недобросовісну поведінку апелянта та впливати на наявність підстав для видачі наказу на виконання рішення, яке не набрало законної сили.

Ухвала суду за результатами розгляду заяви може бути оскаржена у порядку, встановленому цим Кодексом (ч. 5 ст. 328 ГПК України).

Враховуючи вищевикладене, судом встановлено, що заявником надано докази на підтвердження зазначених у частині другій ст. 328 ГПК України підстав для визнання наказу таким, що не підлягає виконанню.

Керуючись ст.ст. 234, 235, 328 ГПК України, суд -

П О С Т А Н О В И В:

1. Заяву відповідача від 28.07.2026 за вх. №3083 про визнання наказу таким, що не підлягає виконанню, задовольнити.

2. Визнати наказ Господарського суду Чернівецької області від 24.07.2026 у справі №926/808/26, виданий на виконання рішення суду від 29.06.2026 таким, що не підлягає виконанню.

Ухвала набирає законної сили з моменту її (оголошення) підписання та підлягає оскарженню в порядку та строки, визначені статтями 256, 257 ГПК України.

Повний текст ухвали підписано 31.07.2026

Інформацію по справі, що розглядається можна отримати на сторінці суду на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб-адресою: http://cv.arbitr.gov.ua/sud5027/.

Суддя М.І. Ніколаєв