Решение № 138645937, 16.07.2026, Господарський суд Миколаївської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

=====

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 липня 2026 року Справа № 915/1675/25

м.Миколаїв

Господарський суд Миколаївської області, у складі судді Семенчук Н.О. ,

за участю секретаря судового засідання Мавродій Г.В. ,

за участі представників учасників справи:

від позивача (представник позивача) - Уманець С.Г. ,

від відповідача (представник відповідача) - в судове засідання не з`явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції в порядку загального позовного провадження справу

за позовом: Акціонерного товариства " Державна продовольчо-зернова корпорація України ", вул. Саксаганського, 1, м.Київ, 01033

електронна пошта: ІНФОРМАЦІЯ_2

представник позивача: Уманець С.Г.

електронна пошта: ІНФОРМАЦІЯ_3

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю " Агротехінвестиційний союз ", вул. Гагаріна, буд.28, село Берізки, Кривоозерський р-н, Миколаївська область, 55114

електронна пошта: ІНФОРМАЦІЯ_5

представник відповідача, Лушников Василь Петрович

електронна пошта: ІНФОРМАЦІЯ_6

про: стягнення 1 835 751,29 грн.

Акціонерне товариство " Державна продовольчо-зернова корпорація України " звернулось до Господарського суду Миколаївської області з позовною заявою б/н від 18.11.2025 (вх.№16202/25 від 19.11.2025) в якій просить суд стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю " Агротехінвестиційний союз " заборгованості у розмірі 1 835 751,29 грн., яка складається з:

- 774 304,61 грн. - основного боргу;

- 246 723,23 грн. - інфляційних втрат;

- 61 496,72 грн. - 3% річних;

- 678 113,24 грн. - пені;

- 75 113,49 грн. - штрафу.

В обґрунтування позову посилається на неналежне виконання відповідачем умов Договору складського зберігання зерна №7-ЗБ/200 від 01.07.2022 та Договору складського зберігання зерна №17-ЗБ/2022 від 01.07.2022.

Ухвалою Господарського суду Миколаївської області від 24.11.2025 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження. Підготовче засідання призначено на 17.12.2025. Встановлено учасникам справи строк для подання заяв по суті справи.

Вказана ухвала була направлена на поштову адресу Товариства з обмеженою відповідальністю " Агротехінвестиційний союз " та отримана останнім 12.12.2025, про що свідчить інформація з офіційного вебсайту Акціонерного товариства " Укрпошта " щодо поштового відправлення зі штрихкодовим ідентифікатором R67045192099 та підтверджено директором відповідача у підготовчому засіданні 17.12.2025.

Ухвалою суду від 17.12.2025, яку занесено до протоколу судового засідання, суд з метою надання можливості відповідачу скористатися своїми процесуальними правами, дотриманням принципу пропорційності, реалізації засад змагальності у відповідності до ст.177 ГПК України продовжив строк проведення підготовчого провадження та відклав підготовче засідання на 22.01.2026.

22 грудня 2026 року представником відповідача - адвокатом Лушниковим В.П через систему "Електронний суд" подано заяву б/н від 21.12.2025 (вх.№18422/25 ) в якій просить суд внести інформацію про представника відповідача адвоката Лушнікова В.П. до матеріалів справи №915/1675/25 надати адвокату Лушнікову В.П. доступ до матеріалів справи №915/1675/25 в підсистемі "Електронний суд".

Ухвалою суду від 16.01.2026 повідомлено учасників справи, що підготовче засідання у справі №915/1675/25 відбудеться 04.02.2026.

У зв`язку з оголошенням у місті Миколаєві повітряної тривоги, та, відповідно необхідності перебування працівників та відвідувачів суду в укритті підготовче засідання у справі № 915/1675/25 призначене на 04.02.2026, не відбулось.

Ухвалою суду від 04.02.2026 повідомлено учасників справи, що підготовче засідання у справі №915/1675/25 відбудеться 19.02.2026.

18 лютого 2026 року Товариство з обмеженою відповідальністю " Агротехінвестиційний союз " через систему "Електронний суд" подало зустрічну позовну заяву (вх.№2180/26 від 18.02.2026) в якій просить суд стягнути з Акціонерного товариства " Державна продовольчо-зернова корпорація України " на користь Товариства з обмеженою відповідальністю " Агротехінвестиційний союз " вартість пошкодженого та втрачено зерна кукурудзи 3 класу у розмірі 1 880 029,00 грн.

Відповідач через систему "Електронний суд" подав відзив на позовну заяву (вх.№2183/26 від 18.02.2026), в якому, зокрема просить суд визнати причини пропуску строку встановленого судом для подання відзиву поважними та поновити цей строк. В обґрунтування зазначає, що товариству необхідно було отримати докази для підтвердження псування товару, його повернення та його втрати. Вказані документи знаходились частково в ТОВ " ПРОФІТ-ГРЕЙН " а частково в ДП " ІЗМ МТП " ПрАТ Дунайсудноремонт розташованого у м.Ізмаїл. У зв`язку з постійними атаками портової інфраструктури м.Ізмаїла російськими агресорами, виникли перепони у пошуку цих документів, оскільки документи 2023 рік знаходяться вже в архівах. Зазначає, що кількість та тривалість ракетних атак не залежать від волі товариства та воно не може на них впливати. Значні труднощі викликало також відсутність електроенергії.

Позивач через систему "Електронний суд" подав заперечення проти прийняття відзиву та зустрічної позовної заяви (вх.№2236/26 від 19.02.2026)

У зв`язку з оголошенням у місті Миколаєві повітряної тривоги, та, відповідно необхідності перебування працівників та відвідувачів суду в укритті підготовче засідання у справі №915/1675/25 призначене на 19.02.2026, не відбулось.

Ухвалою суду від 19.02.2026 повідомлено учасників справи, що підготовче засідання відбудеться 19.03.2026 та ухвалено розглянути справу №915/1675/25 поза межами встановленого Господарським процесуальним кодексом України строку у "розумний строк".

Ухвалою суду від 19.02.2026 відмовлено Товариству з обмеженою відповідальністю " Агротехінвестиційний союз " у поновленні строку на подання зустрічного позову у справі №915/1675/25. Зустрічну позовну заяву б/н від 18.02.2026 (вх.№2180/26) ТОВ Товариства з обмеженою відповідальністю " Агротехінвестиційний союз " - повернуто заявнику.

Відповідач через систему "Електронний суд" подав клопотання від 19.03.2026 (вх.№3673/26 від 19.03.2026) в якому просить суд зупинити провадження у справі №915/1675/25 до набрання законної сили судовим рішенням у справі №915/211/26. В обґрунтування вказує, що ухвалою Господарського суду Миколаївської області від 03 березня 2026 року відкрито провадження у справі №915/211/26 про стягнення з АТ "" Державна продовольчо-зернова корпорація України " в особі філії АТ " ДПЗКУ " "Врадіївський елеватор" збитків за втрачений зданий на зберігання товар (зерно кукурудзи) в сумі 1 880 029, 00 грн. Підставою позову зазначено обставини щодо неналежного виконання відповідачем умов договору складського зберігання зерна номер № 7-ЗБ/2022 від 01.07.2022, який укладено між ТОВ " Агротехінвестиційний Союз " та АТ " Державна продовольчо-зернова корпорація України " в особі філії АТ " ДПЗКУ " "Врадіївський елеватор", а саме зобов`язань щодо належного зберігання товару у стані, передбаченому умовами договору та законодавством. Другою підставою позову зазначено втрату Відповідачем переданого на зберігання товару. Вказує, що суд при розгляді справи №915/211/26 має встановити обставини належного (або неналежного) зберігання товару та його втрати відповідачем.

Позивач через систему "Електронний суд" подав клопотання №б/н від 19.03.2026 (вх.№3698/26 від 19.03.2026) в якому просить суд об`єднати в одне провадження справи №915/1675/25 та 915/211/26 та здійснювати їх розгляд в межах справи №915/1975/25.

В обґрунтування клопотання зазначає, що у провадженні Господарського суду Миколаївської області перебуває справа №915/1675/25 за позовом акціонерного товариства " Державна продовольчо-зернова корпорація України " до товариства з обмеженою відповідальністю " Агротехінвестиційний Союз " про стягнення плати за договором складського зберігання зерна. Позовні вимоги виникли у зв`язку з невиконанням відповідачем своїх зобов`язань за договорами складського зберігання зерна №7-ЗБ від 01.07.2022 та №17 ЗБ від 01.07.2022. Ухвалою Господарського суду Миколаївської області від 03.03.2026 відкрито провадження у справі №915/211/26 за позовом товариства з обмеженою відповідальністю " Агротехінвестиційний Союз " до акціонерного товариства " Державна продовольчо-зернова корпорація України " про стягнення вартості пошкодженого та втраченого зерна кукурудзи 3 класу у розмірі 1 880 029, 00 грн. за договором складського зберігання зерна номер № 7-ЗБ/2022 від 01.07.2022. Вказує, що оскільки позовні вимоги у справах №915/1675/25 та №915/211/26 випливають з одного і того ж договору, сторони у вказаних справах співпадають, з метою процесуальної економії доцільно розглядати обидві справи в одному провадженні.

Позивач через систему "Електронний суд" подав заперечення на клопотання відповідача про зупинення провадження у справі (вх.№3701/26 від 19.03.2026).

Ухвалою суду від 19.03.2026, яку занесено до протоколу судового засідання, в задоволенні клопотання №б/н від 19.03.2026 (вх.№3698/26 від 19.03.2026) Акціонерного товариства " Державна продовольчо-зернова корпорація України " про об`єднання в одне провадження справи №915/1675/25 та справи №915/211/26 - відмовлено. Оголошено перерву в підготовчому засіданні до 02.04.2026.

Ухвалою суду від 02.04.2026 у задоволенні клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю " Агротехінвестиційний союз " про поновлення процесуального строку на подання відзиву - відмовлено. Відзив на позовну заяву (вх.№2183/26 від 18.02.2026) Товариства з обмеженою відповідальністю " Агротехінвестиційний союз " - залишено без розгляду. Ухвалено розглянути справу №915/1675/25 поза межами встановленого Господарським процесуальним кодексом України строку у "розумний строк" та відкладено підготовче засідання на 30.04.2026. Встановлено відповідачу строк для подання до суду пояснень про виконання зобов`язань за Договорами згідно позовних вимог.

Відповідач через систему "Електронний суд" подав пояснення про виконання зобов`язань за договорами згідно позовних вимог (вх.№5213/26 від 14.04.2026) в яких зазначає, що в період з 14.02.2023р. по 17.02.2023р. елеватором було відвантажено ТОВ 1123500 кг. товару, який ТОВ мав поставити покупцю - ТОВ « ПРОФІТ-ГРЕЙН » (пункт розвантаження ДП « ІЗМ МТП » ПрАТ Дунайсудноремонт , м.Ізмаїл, вул. Судоремонтників, №1 (портовий елеватор). Однак, при прийманні Товару в місці розвантаження та проведення лабораторних аналізів виявилось, що Товар є зіпсованим, не відповідає вимогам ДСТУ, а саме - велика кількість пошкоджених і битих зерен, має пліснявий (затхлий) запах. У зв`язку з цим від приймання 180560кг. Товару покупець відмовився та Товар був повернутий ТОВ 18.02.2023р. на Елеватор. Зазначає, що Елеватор повернув зі зберігання у лютому 2023 року не той Товар який був переданий ТОВ на зберігання, а інший зіпсований. Вказує, що в кінці лютого 2023 року виявилось, що кукурудза, яка зберігалась на Елеваторі (в тому числі і передана на зберігання ТОВ), групою посадових осіб на чолі з керівником Елеватора була розтрачена (продана за готівкові кошти) різним особам і на зберіганні в Елеваторі вона відсутня. За цими фактами за ініціативою СБУ було розпочате досудове розслідування у кримінальному провадженні №12023150000000076 від 03 березня 2023 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.191 КК України (особливо тяжкий злочин). У зв`язку з цим ТОВ відмовилось оплачувати зберігання Товару та від підписання актів наданих послуг, оскільки Товар зданий на зберігання був зіпсований, та взагалі був втрачений Елеватором. Вказує, що до позовної заяви не надано жодних доказів, що позивач забезпечив схоронність зерна у відповідності до регламентів зберігання зерна. Зазначає, що позивач мав право за Законом України «Про зерно та ринок зерна» та договірне право продати зерно, або взяти його у власність для погашення боргу.

Позивач через систему «Електронний суд» подав пояснення (вх.№5350/26 від 15.04.2026) в яких зазначає, що відповідач не надав жодного належного і допустимого доказу на підтвердження неналежної якості зерна. В порушення умов договору складського зберігання зерна відповідач не повідомив філію про відбір проб та визначення якості зерна. В порушення вимог п.2.3 Договору не направив відібрані проби зерна до Державного центру сертифікації і експертизи сільськогосподарської продукції. Вказує, що відповідач з претензією щодо неналежної якості зерна, яке було відвантажено йому в період з 14.02.2023 по 17.02.2023 до філії чи АТ « ДПЗКУ » не звертався. Тому, з урахуванням приписів ч.3 ст.959 Цивільного кодексу України вважається, що зерновий склад повернув відповідачу товар належної якості. Зазначає, що посилання відповідача на ухвалу слідчого судді про тимчасовий доступ не підтверджує втрату товару. Вказує, що зерно кукурудзи зберігалося на філії знеособлено і визначене родовими ознаками, тобто може бути замінене іншим зерном. Навіть у разі псування чи нестачі певної кількості зерна у АТ « ДПЗКУ » існує можливість переміщення зерна з іншої філії та повернення його поклажодавцю. Зазначає, що філією належним чином надані послуги за договором №7-ЗБ від 01.07.2022 та №17-ЗБ від 01.07.2022, однак ці послуги відповідачем не оплачені.

Ухвалою суду від 30.04.2026 у задоволенні клопотання від 19.03.2026 (вх.№3673/26 від 19.03.2026) Товариства з обмеженою відповідальністю " Агротехінвестиційний союз " про зупинення провадженні у справі відмовлено. Закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 09.06.2026 о 10:30.

У судовому засіданні 09.06.2026 судом оголошено перерву до 23.06.2026.

У зв`язку із повідомленням про замінування будівлі, в якій розташований Господарський суд Миколаївської області , про що свідчить Акт Господарського суду Миколаївської області про тимчасову неможливість відправлення правосуддя, судове засідання призначене на 23.06.2026 не відбулось.

Ухвалою суду від 23.06.2026 повідомлено учасників справи, що судове засідання відбудеться 16.07.2026.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши та оцінивши усі подані у справу докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд встановив наступне.

1) 01 липня 2022 року між Акціонерним товариством " Державна продовольчо-зернова корпорація України " (далі - зерновий склад) та Товариством з обмеженою відповідальністю " Агротехінвестиційний союз " (далі - поклажодавець) було укладено Договір складського зберігання зерна №7-ЗБ/2022 (далі - Договір №7-ЗБ/2022) (т.1 арк.20-26), у відповідності до умов якого поклажодавець зобов`язаний передати зерно, а зерновий склад зобов`язаний прийняти його на зберігання на умовах, визначених Договором, і в установлений строк повернути його поклажодавцеві або особі, зазначеній ним як одержувач, у стані, передбаченому цим Договором та законодавством (п.1.1 Договору №7-ЗБ/2022).

Відповідно до п.1.2 Договору №7-ЗБ/2022, зерно згідно цього Договору - плоди зернових, зернобобових, насіння олійних культур, які використовуються для харчових, насіннєвих, кормових та технічних цілей.

Згідно п.1.5 Договору №7-ЗБ/2022, поклажодавець зобов`язаний передати зерно у кількості, що зазначена в додатку №8 до Договору та надає згоду зерновому складу на замовлення (бронювання) потужностей (місткостей) для поклажодавця. Сторони, згідно заяви на замовлення складських місткостей (Додаток №8), погодили вид, термін завезення зерна на зерновий склад та кількість зерна, що планується передати на зберігання.

У відповідності до п.1.8 Договору №7-ЗБ/2022, кількість зерна, що передається на зберігання, його якісні показники та інші характеристики зазначаються у складських документах, що видаються зерновим складом поклажодавцю відповідно до умов Договору.

Відповідно до п.1.9 Договору №7-ЗБ/2022, при виконанні умов Договору сторони керуються Положенням про ведення обліку й оформлення операцій із зерном і продуктами його переробки філіями та структурними підрозділами ПАТ « Державна продовольчо-зернова корпорація України », затверджене наказом ПАТ « ДПЗКУ » від 22.06.2017 №136, яке розміщене на сайті www.pzcu.gov.ua .

Згідно п.2.2 Договору №7-ЗБ/2022, показники якості зерна для розрахунків залікової ваги і нарахувань за послуги наведені у Додатку №2 до Договору, що є його невід`ємною частиною.

У відповідності до п.2.3 Договору №7-ЗБ/2022, у випадку виникнення спірних питань, невідповідностей або розбіжностей у показниках якості зерна між виробничо - технологічною лабораторією зернового складу та поклажодавцем, останній має право на проведення повторного визначення якості зерна безпосередньо у виробничо-технологічній лабораторії зернового складу, а у разі незгоди з повторним визначенням якості - направляти відібрані проби (середньодобові зразки) зерна до державного центру сертифікації і експертизи сільськогосподарської продукції або іншої акредитованої (арбітражної) лабораторії, яка має відповідні підтверджуючі документи (свідоцтво про атестацію, атестат про акредитацію, сертифікат) на проведення робіт у сфері визначення фізико-хімічних, органолептичних, хроматографічних та інших показників якості зерна, з дотриманням умов зазначених у п.1 розділу IV Положення. Результати визначення показників якості зерна є остаточними та оскарженню не підлягають. Витрати пов`язані з проведенням експертизи щодо визначення якості зерна, отримання відповідних результатів (протоколів випробувань) показників якості зерна тощо, несе та сторона, яка оскаржує його якість, з наступним відшкодуванням витрат винною стороною.

Згідно п.3.3 Договору №7-ЗБ/2022, поклажодавець зобов`язаний передати зерно на зберігання у повному обсязі відповідно до додатку №8, своєчасно розраховуватись за надані йому послуги з приймання, оформлення (переоформлення), доробки, зберігання, відвантаження зерна та надання додаткових послуг пов`язаних із зберіганням зерна.

Відповідно до п.4.1 Договору №7-ЗБ/2022, поклажодавець здійснює доставку зерна на зерновий склад за власний рахунок, власними силами, згідно пунктів 2.7-2.11 розділу ІІ Положення.

Згідно п.4.2 Договору №7-ЗБ/2022, приймання та одночасне оформлення зерна на зберігання здійснюється зерновим складом згідно з п.2.16 розділу ІІ Положення. На бланку складської квитанції на зерно у графі «Примітка» вказується вид надходження зерна.

У відповідності до п.4.4 Договору №7-ЗБ/2022, зерновий склад приймає зерно за фізичною вагою із визначенням показників якості.

Відповідно до п.4.6 Договору №7-ЗБ/2022, фізична вага та якість зерна, що передається поклажодавцем на зберігання, визначається в такому порядку:

4.6.1. Фізична вага - на підставі результатів зважування вагарем, а за його відсутності - матеріально-відповідальною особою на вагах зернового складу, повірених та технічно справних, в присутності водія чи представника поклажодавця, або зважування на вагах залізничної станції призначення, проведеного комісією, призначеною зерновим складом;

4.6.2. Якість зерна - на підставі результатів технічного аналізу проб (зразків) зерна, проведеного виробничо-технологічною лабораторією зернового складу.

У відповідності до п.4.7 Договору №7-ЗБ/2022, реєстри складаються у двох примірниках. Зерновий склад на підставі реєстру форми №ЗХС-3 або №ЗХС-4 одночасно з прийманням зерна на зберігання оформлює складську квитанцію на зерно, а складське свідоцтво - не пізніше наступного робочого дня.

Згідно п.4.8 Договору №7-ЗБ/2022, перші примірники реєстру разом з накладною поклажодавця та другий примірник складського документа (квитанції або свідоцтва) зберігаються зерновим складом, другий примірник цього реєстру з першим примірником складського документа на зерно та карткою лабораторного дослідження зерна видається поклажодавцю.

У відповідності до п.4.10 Договору №7-ЗБ/2022, на підтвердження прийняття зерна на зберігання, на кожну партію зерна, прийняту протягом доби, зерновий склад видає поклажодавцю складський документ із зазначенням фізичної ваги, фактичних показників якості, визначених за середньодобовим зразком, та із заліковою вагою. Залікова вага розраховується згідно додатку №3 до Положення, із врахуванням фізичної ваги та показників для розрахунків, встановлених у Додатку №2 до Договору.

Згідно п.5.3 Договору №7-ЗБ/2022, зерно на зерновому складі зберігається знеособлено. На письмову вимогу поклажодавця про відокремлене (персоніфіковане) зберігання зерна, та за наявності у зернового складу технічної, технологічної можливості забезпечення такого зберігання. Сторони можуть укласти додаткову угоду про відокремлене (персоніфіковане) зберігання на умовах та у порядку, передбаченому додатковою угодою до Договору.

У відповідності до п.6.1 Договору №7-ЗБ/2022, часткове або повне відвантаження зерна здійснюється зерновим складом на підставі письмової заяви поклажодавця (Додаток №5 до Договору) із зазначенням найменування зерна, його кількості (ваги), експедитора/перевізника, виду транспорту та дати відвантаження. Заява має бути надана зерновому складу не пізніше ніж за 10 робочих днів до запланованої дати відвантаження зерна. Кількість (вага), строки та спосіб відвантаження зерна (у тому числі - перелік транспортних засобів, водіїв та експедиторів) узгоджуються із зерновим складом з урахуванням технічних можливостей зернового складу, погодних умов та інших факторів.

Пунктом 6.6 Договору №7-ЗБ/2022 визначено, що відвантаження зерна проводиться після повної оплати поклажодавцем послуг зернового складу, включно з оплатою послуг по відвантаженню зерна. Сторони погодили, що у разі відсутності повної оплати поклажодавцем наданих послуг зерновим складом, останній має право притримати зерно або частину зерна до моменту повного погашення заборгованості (п.6.6.1 Договору №7-ЗБ/2022).

Згідно п.9.3 Договору №7-ЗБ/2022, тарифи на послуги зернового складу представлені у Додатку №1 до Договору та є складовою, невід`ємною частиною Договору.

У відповідності до п.9.4 Договору №7-ЗБ/2022, поклажодавець сплачує вартість послуг зернового складу з приймання, очищення, знезараження, сушіння, зерна з моменту видачі складського документа на таке зерно, а також сплачує вартість послуг зернового складу по зберіганню зерна щомісячно до 10 числа місяця, наступного за місяцем, в якому були надані послуги. Оплата здійснюється з розрахунку залікової ваги зерна. У випадку, якщо фактична вага зерна, внаслідок проведення доробки чи природного убутку відрізняється від залікової, що підтверджується відповідним актом-розрахунком, наданим поклажодавцю, оплата за зберігання з моменту підписання такого акта здійснюється з розрахунку фактичної ваги зерна, вказаної у такому акті.

Відповідно до п.9.5 Договору №7-ЗБ/2022, зерновий склад може виставляти рахунки на оплату наданих послуг. Відсутність рахунку зернового складу на дату оплати, визначену згідно Договору, не звільняє поклажодавця від обов`язків по оплаті вартості послуг зернового складу.

Пунктом 9.7 Договору №7-ЗБ/2022 визначено, що сторони укладають і підписують акт приймання-передачі наданих послуг до 10 числа місяця, наступного за місяцем в якому були надані послуги. У випадку не підписання поклажодавцем акта приймання-передачі наданих послуг та ненадання мотивованої відмови від його підписання протягом 5 робочих днів з моменту його отримання, акт приймання - передачі наданих послуг вважається підписаним, а послуги зазначені в акті - прийнятими без зауважень поклажодавцем та підлягають оплаті в повному обсязі.

Згідно п.9.13 Договору №7-ЗБ/2022, у випадку якщо поклажодавець не відвантажив зерно із зернового складу до останнього дня граничного строку зберігання, передбаченого умовами Договору та сторони не підписали додаткову угоду до Договору про продовження строку зберігання зерна, то зерновий склад має право в односторонньому порядку збільшити в подвійному розмірі вартість послуг від діючих тарифів.

У відповідності до п.10.2 Договору №7-ЗБ/2022, зерновий склад не має права розпоряджатися зерном поклажодавця, крім випадків передбачених п.11.3 та п.12.5 Договору.

Відповідно до п.11.3 Договору №7-ЗБ/2022, у випадку прострочення строків оплати послуг зерновий склад має право нарахувати поклажодавцю пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми простроченого платежу за кожний день прострочення, а за прострочення понад 30 днів поклажодавець додатково сплачує штраф у розмірі семи відсотків від вказаного платежу. До вимог про стягнення пені за несвоєчасну оплату послуг застосовується позовна давність в 3 роки.

Згідно п.11.7 Договору №7-ЗБ/2022, зерновий склад зобов`язаний у передбаченій законом (письмова та електронна) формі надавати інформацію, що пов`язана з господарськими відносинами сторін за даним договором, до Реєстру складських документів на зерно, згідно ст.45 Закону України «Про зерно та ринок зерна в Україні» від 04.07.2002 ; Порядку ведення основного реєстру складських документів на зерно та зерна, прийнятого на зберігання, і реєстру зернового складу, затвердженого наказом Міністерства аграрної політики України від 11.08.2005 №374.

Відповідно до п.12.1 Договору №7-ЗБ/2022, строк зберігання зерна - до подання поклажодавцем вимоги про його повернення, але у будь-якому випадку, повернення зерна всіх зернових, зернобобових, олійних культур (крім випадків, передбачених пунктом 1.6 цього Договору) поклажодавцю відбувається не пізніше 31 травня 2023 року.

Згідно п.12.2 Договору №7-ЗБ/2022, граничний строк зберігання зерна може бути продовжений виключно шляхом укладення додаткової угоди до Договору.

Пунктом 12.4 Договору №7-ЗБ/2022 визначено, що у випадку невжиття поклажодавцем заходів щодо відвантаження у повному обсязі зерна після закінчення строку зберігання вказаного в Договорі. Зерновий склад на власний розсуд згідно п.7.45 розділу VII Положення проводить роботи з переважування, а також здійснює оздоровчі заходи щодо залишків зерна, із складанням відповідних актів зачистки. Поклажодавець зобов`язаний відшкодувати витрати на проведення таких робіт в порядку, встановленому Договором, згідно наданих зерновим складом рахунків.

Відповідно до п.12.5 Договору №7-ЗБ/2022, у разі коли поклажодавець у запропонованій зерновим складом строк не забрав зерно, зерновий склад має право продати його в порядку, передбаченому чинним законодавством для не витребуваного зерна. Продаж зерна поклажодавцю, який не забрав у запропонований зерновим складом строк (після спливу граничного строку зберігання зазначеного в Договорі), відбувається на конкурентних засадах (на торгах будь-якої акредитованої товарної біржі, у визначенні п.1 ст.1 Закону України «Про зерно та ринок зерна в Україні» за вибором Зернового складу або шляхом опублікування оголошення про реалізацію зерна в регіональних засобах масової інформації).

У відповідності до п.16.1 Договору №7-ЗБ/2022, договір набирає чинності з моменту його укладення і діє до 31 травня 2023 року, а в частині розрахунків - до повного виконання. В частині виконання зобов`язань про нерозголошення конфіденційної інформації - згідно відповідних умов Договору.

Вказаний договір містить підписи та печатки сторін.

Як вбачається з матеріалів справи між позивачем та відповідачем було складено та підписано Додаток №1 «Тарифи на послуги зернового складу» до Договору №7-ЗБ/2022, Додаток №2 «Показники якості зерна для розрахунків залікової ваги та нарахувань за послуги» до Договору №7-ЗБ/2022, Додаток №3 «Акт приймання - передачі зерна при переоформленні» Договору №7-ЗБ/2022, Додаток №4 «Акт-розрахунок» Договору №7-ЗБ/2022, Додаток №5 «Заява на відвантаження зерна» Договору №7-ЗБ/2022, Додаток №6 «Заява на переоформлення зерна» Договору №7-ЗБ/2022, Додаток №7 «Картка лабораторного дослідження зерна» Договору №7-ЗБ/2022, Додаток №8 «Заява на замовлення складських місткостей» Договору №7-ЗБ/2022 (т.1 арк.27-32).

Позивач вказує, що на виконання умов Договору №7-ЗБ/2022 відповідач передав на зберігання зернового складу зерно кукурудзи 3 класу вагою 3 665 543 кг. Вказує, що не має можливості надати копії складських квитанцій по Договору №7-ЗБ/2022 від 01.07.2022, у зв`язку з тим, що 12.07.2023 року на філії АТ « ДПЗКУ » «Врадіївський елеватор» на підставі ухвали слідчого судді Жовтневого районного суду Миколаївської області від 26.06.2023 року був проведений обшук, в рамках якого у Філії були вилучені оригінали та копії документів, у тому числі і тих, що стосуються виконання договорів складського зберігання зерна.

Наказом Міністерства аграрної політики України від 11.08.2005 №374 затверджено Порядок ведення основного реєстру складських документів на зерно та зерна, прийнятого на зберігання, і реєстру зернового складу (далі - Порядок).

Згідно п. 1.2. Порядку основний реєстр складських документів на зерно та зерна, прийнятого на зберігання (далі - Реєстр), - електронна база даних, що формується на основі реєстрів, які ведуться на зернових складах, що містить відомості про зерно (заставне зерно), прийняте зерновими складами на зберігання у визначеному обсязі й до визначеного строку, та про видані ними складські документи на зерно, цифрові форми паперового складського документу на зерно, та про держателів таких документів.

Так, позивач на підтвердження передання відповідачем зерна кукурудзи 3 класу вагою 3 665 543 кг. на зберігання та прийняття його позивачем надав інформацію з Реєстру складських квитанцій на зерно та зерна та книги руху зерна та зернопродуктів за формою 36 (т.1 арк.115-117).

Позивач вказує, що на виконання умов Договору №7-ЗБ/2022 надав відповідачу послуги на загальну суму 1 467 085,95 грн., що підтверджується актами наданих послуг, а сама:

- №132 від 31.07.2022 на суму 241 834,56 грн. з ПДВ, який оплачений відповідачем у повному обсязі на підставі платіжного доручення №4431 від 15.11.2022 (т.1 арк.35, зв.б. арк..37);

- №133 від 31.07.2022 на суму 108 997,51 грн. з ПДВ, який оплачений відповідачем у повному обсязі на підставі платіжного доручення №4432 від 15.11.2022 (т.1 зв.б. арк.38, зв.б. арк.40);

- №151 від 17.08.2022 на суму 133 475,04 грн. з ПДВ, який оплачений відповідачем у повному обсязі на підставі платіжного доручення №4312 від 12.09.2022 (т.1 зв.б. арк.41, зв.б. арк..33);

- №155 від 31.08.2022 на суму 116 533,01 грн. з ПДВ, який оплачений відповідачем у повному обсязі на підставі платіжного доручення №4313 від 12.09.2022 (т.1 зв.б. арк.44, зв.б. арк.46);

- №179 від 30.09.2022 на суму 112 735,56 грн. з ПДВ, який оплачений відповідачем у повному обсязі на підставі платіжного доручення №4380 від 05.10.2022 (т.1зв.б.арк.47, зв.б. арк.49);

- №198 від 31.10.2022 на суму 116 493,41 грн. з ПДВ, який оплачений відповідачем у повному обсязі на підставі платіжного доручення №4426 від 14.11.2022 (т.1зв.б.арк.50, зв.б. арк.52);

- №223 від 30.11.2022 на суму 112 735,56 грн. з ПДВ, який оплачений відповідачем у повному обсязі на підставі платіжної інструкції №4492 від 20.01.2023 (т.1зв.б.арк.53, зв.б. арк.55);

- №242 від 31.12.2022 на суму 116 493,41 грн. з ПДВ, який оплачений відповідачем у повному обсязі на підставі платіжної інструкції №4494 від 20.01.2023 (т.1зв.б.арк.56, зв.б. арк.58);

- №13 від 31.01.2023 на суму 116 493,41 грн. з ПДВ, який підписаний відповідачем без зауважень (т.1 зв.б. арк..59);

- №22 від 28.02.2023 на суму 231 848,68 грн. з ПДВ, який підписаний відповідачем без зауважень та неоплачений відповідачем (т.1 арк.62);

- №41 від 31.03.2023 на суму 20 030,65 грн. з ПДВ, який підписаний відповідачем без зауважень та не оплачений відповідачем (т.1 зв.б. арк.64);

- №63 від 31.05.2023 на суму 20 030,65 грн. з ПДВ, який з боку відповідача не підписаний та не оплачений (т.1 арк.67);

- №68 від 30.06.2023 на суму 19 384,50 грн. з ПДВ, який з боку відповідача не підписаний та не оплачений (т.1 зв.б.арк.69).

За вказаними господарськими операціями були направлені та зареєстровані податкові накладні (т.1 арк.36, 37, 39, 40, 42, 43, 45, 46, 48, 49, 51, 52, 54, 55, 57, 58, 60, 61, зв.б. арк..62-63, 65, 66, зв.б. арк..67, 68, 70, 71).

Так, позивач вказує, що відповідач свої зобов`язання щодо оплати наданих позивачем послуг по Договору №7-3Б/2022 виконав частково лише на суму 1 175 791,47 грн., неоплаченими з боку відповідача лишились послуги надані згідно актів здачі-приймання робіт (надання послуг) на суму 291 294,48 грн., а саме:

- №22 від 28.02.2023 на суму 231 848,68 грн. з ПДВ, який підписаний відповідачем без зауважень (т.1 арк.62);

- №41 від 31.03.2023 на суму 20 030,65 грн. з ПДВ, який підписаний відповідачем без зауважень (т.1 зв.б. арк.64);

- №63 від 31.05.2023 на суму 20 030,65 грн. з ПДВ., який з боку відповідача не підписаний (т.1 арк.67);

- №68 від 30.06.2023 на суму 19 384,50 грн. з ПДВ, який з боку відповідача не підписаний (т.1 зв.б.арк.69).

Позивачем була направлена на адресу відповідача вимога №46 від 12.03.2025 в якій вимагав у строк до 31.03.2025 перерахувати на рахунок філії заборгованість згідно Договору №7-ЗБ/2022 в розмірі 291 294,48 грн. З вказаною вимогою зерновий склад також направив на адресу відповідача для підписання акти здачі-приймання робіт (надання послуг) №63 від 31.05.2023 та №68 від 30.06.2023 (т.1 арк.135).

Направлення вказаної вимоги підтверджується описом вкладення у цінний лист від 12.03.2024 та фіскальним чеком (т.1 зв.б. арк..130, 131).

Вказана вимога з актами здачі-приймання робіт (надання послуг) №63 від 31.05.2023 та №68 від 30.06.2023 була отримана відповідачем 19.03.2025, про що свідчить рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення 5630100643440 (т.1 арк.136).

Відповідач акти здачі-приймання робіт (надання послуг) №63 від 31.05.2023 та №68 від 30.06.2023 не підписав, вмотивованої відмови від їх підписання протягом 5 робочих днів з моменту їх отримання позивачу не надав, а тому з урахуванням п.9.7 Договору №7-ЗБ/2022, зазначені акти вважаються підписаними, а послуги зазначені в актах - прийняті без зауважень поклажодавцем.

2) 01 липня 2022 року між Акціонерним товариством " Державна продовольчо-зернова корпорація України " (далі - зерновий склад) та Товариством з обмеженою відповідальністю " Агротехінвестиційний союз " (далі - поклажодавець) було укладено Договір складського зберігання зерна №17-ЗБ/2022 (далі - Договір №17-ЗБ/2022) (т.1 зв.б.арк.71-78), у відповідності до умов якого поклажодавець зобов`язаний передати зерно, а зерновий склад зобов`язаний прийняти його на зберігання на умовах, визначених Договором, і в установлений строк повернути його поклажодавцеві або особі, зазначеній ним як одержувач, у стані, передбаченому цим Договором та законодавством (п.1.1 Договору №17-ЗБ/2022).

Відповідно до п.1.2 Договору №17-ЗБ/2022, зерно згідно цього Договору - плоди зернових, зернобобових, насіння олійних культур, які використовуються для харчових, насіннєвих, кормових та технічних цілей.

Згідно п.1.5 Договору №17-ЗБ/2022, поклажодавець зобов`язаний передати зерно у кількості, що зазначена в додатку №8 до Договору та надає згоду зерновому складу на замовлення (бронювання) потужностей (місткостей) для поклажодавця. Сторони, згідно заяви на замовлення складських місткостей (Додаток №8), погодили вид, термін завезення зерна на зерновий склад та кількість зерна, що планується передати на зберігання.

У відповідності до п.1.8 Договору №17-ЗБ/2022, кількість зерна, що передається на зберігання, його якісні показники та інші характеристики зазначаються у складських документах, що видаються зерновим складом поклажодавцю відповідно до умов Договору.

Відповідно до п.1.9 Договору №17-ЗБ/2022, при виконанні умов Договору сторони керуються Положенням про ведення обліку й оформлення операцій із зерном і продуктами його переробки філіями та структурними підрозділами ПАТ « Державна продовольчо-зернова корпорація України », затверджене наказом ПАТ « ДПЗКУ » від 22.06.2017 №136, яке розміщене на сайті www.pzcu.gov.ua .

Згідно п.2.2 Договору №17-ЗБ/2022, показники якості зерна для розрахунків залікової ваги і нарахувань за послуги наведені у Додатку №2 до Договору, що є його невід`ємною частиною.

У відповідності до п.2.3 Договору №17-ЗБ/2022, у випадку виникнення спірних питань, невідповідностей або розбіжностей у показниках якості зерна між виробничо - технологічною лабораторією зернового складу та поклажодавцем, останній має право на проведення повторного визначення якості зерна безпосередньо у виробничо-технологічній лабораторії зернового складу, а у разі незгоди з повторним визначенням якості - направляти відібрані проби (середньодобові зразки) зерна до державного центру сертифікації і експертизи сільськогосподарської продукції або іншої акредитованої (арбітражної) лабораторії, яка має відповідні підтверджуючі документи (свідоцтво про атестацію, атестат про акредитацію, сертифікат) на проведення робіт у сфері визначення фізико-хімічних, органолептичних, хроматографічних та інших показників якості зерна, з дотриманням умов зазначених у п.1 розділу IV Положення. Результати визначення показників якості зерна є остаточними та оскарженню не підлягають. Витрати пов`язані з проведенням експертизи щодо визначення якості зерна, отримання відповідних результатів (протоколів випробувань) показників якості зерна тощо, несе та сторона, яка оскаржує його якість, з наступним відшкодуванням витрат винною стороною.

Згідно п.3.3 Договору №17-ЗБ/2022, поклажодавець зобов`язаний передати зерно на зберігання у повному обсязі відповідно до додатку №8, своєчасно розраховуватись за надані йому послуги з приймання, оформлення (переоформлення), доробки, зберігання, відвантаження зерна та надання додаткових послуг пов`язаних із зберіганням зерна.

Відповідно до п.4.1 Договору №17-ЗБ/2022, поклажодавець здійснює доставку зерна на зерновий склад за власний рахунок, власними силами, згідно пунктів 2.7-2.11 розділу ІІ Положення.

Згідно п.4.2 Договору №17-ЗБ/2022, приймання та одночасне оформлення зерна на зберігання здійснюється зерновим складом згідно з п.2.16 розділу ІІ Положення. На бланку складської квитанції на зерно у графі «Примітка» вказується вид надходження зерна.

У відповідності до п.4.4 Договору №17-ЗБ/2022, зерновий склад приймає зерно за фізичною вагою із визначенням показників якості.

Відповідно до п.4.6 Договору №17-ЗБ/2022, фізична вага та якість зерна, що передається поклажодавцем на зберігання, визначається в такому порядку:

4.6.1. Фізична вага - на підставі результатів зважування вагарем, а за його відсутності - матеріально-відповідальною особою на вагах зернового складу, повірених та технічно справних, в присутності водія чи представника поклажодавця, або зважування на вагах залізничної станції призначення, проведеного комісією, призначеною зерновим складом;

4.6.2. Якість зерна - на підставі результатів технічного аналізу проб (зразків) зерна, проведеного виробничо-технологічною лабораторією зернового складу.

У відповідності до п.4.7 Договору №17-ЗБ/2022, реєстри складаються у двох примірниках. Зерновий склад на підставі реєстру форми №ЗХС-3 або №ЗХС-4 одночасно з прийманням зерна на зберігання оформлює складську квитанцію на зерно, а складське свідоцтво - не пізніше наступного робочого дня.

Згідно п.4.8 Договору №17-ЗБ/2022, перші примірники реєстру разом з накладною поклажодавця та другий примірник складського документа (квитанції або свідоцтва) зберігаються зерновим складом, другий примірник цього реєстру з першим примірником складського документа на зерно та карткою лабораторного дослідження зерна видається поклажодавцю.

У відповідності до п.4.10 Договору №17-ЗБ/2022, на підтвердження прийняття зерна на зберігання, на кожну партію зерна, прийняту протягом доби, зерновий склад видає поклажодавцю складський документ із зазначенням фізичної ваги, фактичних показників якості, визначених за середньодобовим зразком, та із заліковою вагою. Залікова вага розраховується згідно додатку №3 до Положення, із врахуванням фізичної ваги та показників для розрахунків, встановлених у Додатку №2 до Договору.

Згідно п.5.3 Договору №17-ЗБ/2022, зерно на зерновому складі зберігається знеособлено. На письмову вимогу поклажодавця про відокремлене (персоніфіковане) зберігання зерна, та за наявності у зернового складу технічної, технологічної можливості забезпечення такого зберігання. Сторони можуть укласти додаткову угоду про відокремлене (персоніфіковане) зберігання на умовах та у порядку, передбаченому додатковою угодою до Договору.

У відповідності до п.6.1 Договору №17-ЗБ/2022, часткове або повне відвантаження зерна здійснюється зерновим складом на підставі письмової заяви поклажодавця (Додаток №5 до Договору) із зазначенням найменування зерна, його кількості (ваги), експедитора/перевізника, виду транспорту та дати відвантаження. Заява має бути надана зерновому складу не пізніше ніж за 10 робочих днів до запланованої дати відвантаження зерна. Кількість (вага), строки та спосіб відвантаження зерна (у тому числі - перелік транспортних засобів, водіїв та експедиторів) узгоджуються із зерновим складом з урахуванням технічних можливостей зернового складу, погодних умов та інших факторів.

Пунктом 6.6 Договору №17-ЗБ/2022 визначено, що відвантаження зерна проводиться після повної оплати поклажодавцем послуг зернового складу, включно з оплатою послуг по відвантаженню зерна. Сторони погодили, що у разі відсутності повної оплати поклажодавцем наданих послуг зерновим складом, останній має право притримати зерно або частину зерна до моменту повного погашення заборгованості (п.6.6.1 Договору №17-ЗБ/2022).

Згідно п.9.3 Договору №17-ЗБ/2022, тарифи на послуги зернового складу представлені у Додатку №1 до Договору та є складовою, невід`ємною частиною Договору.

У відповідності до п.9.4 Договору №17-ЗБ/2022, поклажодавець сплачує вартість послуг зернового складу з приймання, очищення, знезараження, сушіння, зерна з моменту видачі складського документа на таке зерно, а також сплачує вартість послуг зернового складу по зберіганню зерна щомісячно до 10 числа місяця, наступного за місяцем, в якому були надані послуги. Оплата здійснюється з розрахунку залікової ваги зерна. У випадку, якщо фактична вага зерна, внаслідок проведення доробки чи природного убутку відрізняється від залікової, що підтверджується відповідним актом-розрахунком, наданим поклажодавцю, оплата за зберігання з моменту підписання такого акта здійснюється з розрахунку фактичної ваги зерна, вказаної у такому акті.

Відповідно до п.9.5 Договору №17-ЗБ/2022, зерновий склад може виставляти рахунки на оплату наданих послуг. Відсутність рахунку зернового складу на дату оплати, визначену згідно Договору, не звільняє поклажодавця від обов`язків по оплаті вартості послуг зернового складу.

Пунктом 9.7 Договору №17-ЗБ/2022 визначено, що сторони укладають і підписують акт приймання-передачі наданих послуг до 10 числа місяця, наступного за місяцем в якому були надані послуги. У випадку не підписання поклажодавцем акта приймання-передачі наданих послуг та ненадання мотивованої відмови від його підписання протягом 5 робочих днів з моменту його отримання, акт приймання - передачі наданих послуг вважається підписаним, а послуги зазначені в акті - прийнятими без зауважень поклажодавцем та підлягають оплаті в повному обсязі.

Згідно п.9.13 Договору №17-ЗБ/2022, у випадку якщо поклажодавець не відвантажив зерно із зернового складу до останнього дня граничного строку зберігання, передбаченого умовами Договору та сторони не підписали додаткову угоду до Договору про продовження строку зберігання зерна, то зерновий склад має право в односторонньому порядку збільшити в подвійному розмірі вартість послуг від діючих тарифів.

У відповідності до п.10.2 Договору №17-ЗБ/2022, зерновий склад не має права розпоряджатися зерном поклажодавця, крім випадків передбачених п.11.3 та п.12.5 Договору.

Відповідно до п.11.3 Договору №17-ЗБ/2022, у випадку прострочення строків оплати послуг зерновий склад має право нарахувати поклажодавцю пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми простроченого платежу за кожний день прострочення, а за прострочення понад 30 днів поклажодавець додатково сплачує штраф у розмірі семи відсотків від вказаного платежу. До вимог про стягнення пені за несвоєчасну оплату послуг застосовується позовна давність в 3 роки.

Згідно п.11.7 Договору №17-ЗБ/2022, зерновий склад зобов`язаний у передбаченій законом (письмова та електронна) формі надавати інформацію, що пов`язана з господарськими відносинами сторін за даним договором, до Реєстру складських документів на зерно, згідно ст.45 Закону України «Про зерно та ринок зерна в Україні» від 04.07.2002 ; Порядку ведення основного реєстру складських документів на зерно та зерна, прийнятого на зберігання, і реєстру зернового складу, затвердженого наказом Міністерства аграрної політики України від 11.08.2005 №374.

Відповідно до п.12.1 Договору №17-ЗБ/2022, строк зберігання зерна - до подання поклажодавцем вимоги про його повернення, але у будь-якому випадку, повернення зерна всіх зернових, зернобобових, олійних культур (крім випадків, передбачених пунктом 1.6 цього Договору) поклажодавцю відбувається не пізніше 31 травня 2023 року.

Згідно п.12.2 Договору №17-ЗБ/2022, граничний строк зберігання зерна може бути продовжений виключно шляхом укладення додаткової угоди до Договору.

Пунктом 12.4 Договору №17-ЗБ/2022 визначено, що у випадку невжиття поклажодавцем заходів щодо відвантаження у повному обсязі зерна після закінчення строку зберігання вказаного в Договорі. Зерновий склад на власний розсуд згідно п.7.45 розділу VII Положення проводить роботи з переважування , а також здійснює оздоровчі заходи щодо залишків зерна, із складанням відповідних актів зачистки. Поклажодавець зобов`язаний відшкодувати витрати на проведення таких робіт в порядку, встановленому Договором, згідно наданих зерновим складом рахунків.

Відповідно до п.12.5 Договору №17-ЗБ/2022, у разі коли поклажодавець у запропонованій зерновим складом строк не забрав зерно, зерновий склад має право продати його в порядку, передбаченому чинним законодавством для не витребуваного зерна. Продаж зерна поклажодавцю, який не забрав у запропонований зерновим складом строк (після спливу граничного строку зберігання зазначеного в Договорі), відбувається на конкурентних засадах (на торгах будь-якої акредитованої товарної біржі, у визначенні п.1 ст.1 Закону України «Про зерно та ринок зерна в Україні» за вибором Зернового складу або шляхом опублікування оголошення про реалізацію зерна в регіональних засобах масової інформації).

У відповідності до п.16.1 Договору №17-ЗБ/2022, договір набирає чинності з моменту його укладення і діє до 31 травня 2023 року, а в частині розрахунків - до повного виконання. В частині виконання зобов`язань про нерозголошення конфіденційної інформації - згідно відповідних умов Договору.

Вказаний договір містить підписи та печатки сторін.

Як вбачається з матеріалів справи між позивачем та відповідачем було складено та підписано Додаток №1 «Тарифи на послуги зернового складу» до Договору №17-ЗБ/2022, Додаток №2 «Показники якості зерна для розрахунків залікової ваги та нарахувань за послуги» до Договору №17-ЗБ/2022, Додаток №3 «Акт приймання - передачі зерна при переоформленні» Договору №17-ЗБ/2022, Додаток №4 «Акт-розрахунок» Договору №17-ЗБ/2022, Додаток №5 «Заява на відвантаження зерна» Договору №17-ЗБ/2022, Додаток №6 «Заява на переоформлення зерна» Договору №17-ЗБ/2022, Додаток №7 «Картка лабораторного дослідження зерна» Договору №17-ЗБ/2022, Додаток №8 «Заява на замовлення складських місткостей» Договору №17-ЗБ/2022 (т.1 арк.79-83).

08.07.2022 між позивачем та відповідачем було підписано Додаткову угоду №1/1 до договору складського зберігання від 01 липня 2022 року №7-ЗБ/2022, 17-ЗБ/2022, згідно до п.1 якої, відповідно до наказу АТ « ДПЗКУ » №89 від 15.07.2022 «Про внесення змін до наказу від 21.07.2022 №72 «Про затвердження тарифів на послуги філії» сторони дійшли згоди внести зміни до Додатку 1 Договору складського зберігання «Тарифи на послуги зернового складу».

У відповідності до п.3 Додаткової угоди №1/1 від 18.07.2022, додаткова угода вважається укладеною і набирає чинності з 23 липня 2022 року та діє до 31.05.2023 року.

Позивач вказує, що на виконання умов Договору №17-ЗБ/2022 відповідач передав на зберігання зернового складу пшеницю 4 класу вагою 1 431 121 кг. Вказує, що не має можливості надати копії складських квитанцій по Договору №7-ЗБ/2022 від 01.07.2022, у зв`язку з тим, що 12.07.2023 року на філії АТ « ДПЗКУ » «Врадіївський елеватор» на підставі ухвали слідчого судді Жовтневого районного суду Миколаївської області від 26.06.2023 року був проведений обшук, в рамках якого у Філії були вилучені оригінали та копії документів, у тому числі і тих, що стосуються виконання договорів складського зберігання зерна.

Позивач зазначає, що Наказом Міністерства аграрної політики України від 11.08.2005 №374 затверджено Порядок ведення основного реєстру складських документів на зерно та зерна, прийнятого на зберігання, і реєстру зернового складу (далі - Порядок).

Згідно п. 1.2. Порядку основний реєстр складських документів на зерно та зерна, прийнятого на зберігання (далі - Реєстр), - електронна база даних, що формується на основі реєстрів, які ведуться на зернових складах, що містить відомості про зерно (заставне зерно), прийняте зерновими складами на зберігання у визначеному обсязі й до визначеного строку, та про видані ними складські документи на зерно, цифрові форми паперового складського документу на зерно, та про держателів таких документів.

Так, позивач на підтвердження передання відповідачем пшениці 4 класу вагою 1431121 кг. на зберігання та прийняття його позивачем надав інформацію з Реєстру складських квитанцій на зерно та зерна та книги руху зерна та зернопродуктів за формою 36 (т.1 арк.115, 118-120).

Позивач вказує, що на виконання умов Договору №17-ЗБ/2022 надав відповідачу послуги на загальну суму 1 488 330,04 грн., що підтверджується актами наданих послуг, а сама:

- №144 від 31.07.2022 на суму 100 495,31 грн. з ПДВ, який оплачений відповідачем у повному обсязі на підставі платіжного доручення №4433 від 15.11.2022 (т.1 зв.б. арк.84, зв.б. арк.86);

- №158 від 31.07.2022 на суму 146 403,68 грн. з ПДВ, який оплачений відповідачем у повному обсязі на підставі платіжного доручення №4314 від 12.09.2022 (т.1 зв.б. арк.87, зв.б. арк.89);

- №180 від 30.09.2022 на суму 141 680,98 грн. з ПДВ, який оплачений відповідачем у повному обсязі на підставі платіжного доручення №4427 від 14.11.2022 (т.1 зв.б. арк.90, зв.б. арк.92);

- №199 від 31.10.2022 на суму 146 403,68 грн. з ПДВ, який оплачений відповідачем у повному обсязі на підставі платіжного доручення №4425 від 14.11.2022 (т.1 зв.б. арк.93, зв.б. арк.95);

- №224 від 30.11.2022 на суму 141 680,98 грн. з ПДВ, який оплачений відповідачем у повному обсязі на підставі платіжної інструкції №4493 від 20.01.2023 (т.1зв.б.арк.95, зв.б. арк.98);

- №243 від 31.12.2022 на суму 146 403,68 грн. з ПДВ, який оплачений відповідачем у повному обсязі на підставі платіжної інструкції №4495 від 20.01.2023 (т.1зв.б.арк.99, зв.б. арк.101);

- №12 від 31.01.2023 на суму 182 251,60 грн. з ПДВ, який оплачений відповідачем у повному обсязі на підставі платіжної інструкції №4612 від 11.04.2023 (т.1зв.б.арк.102, зв.б. арк.104);

- №31 від 28.02.2023 на суму 105 391,54 грн. з ПДВ, який підписаний відповідачем без зауважень та неоплачений відповідачем (т.1 зв.б. арк.105);

- №42 від 31.03.2023 на суму 116 683,49 грн. з ПДВ, який підписаний відповідачем без зауважень та неоплачений відповідачем (т.1 арк.108);

- №45 від 14.04.2023 на суму 241 550,60 грн. з ПДВ, який підписаний відповідачем без зауважень та неоплачений відповідачем (т.1 зв.б. арк.110);

- №54 від 30.04.2023 на суму 19 384,50 грн. з ПДВ, який підписаний відповідачем без зауважень та неоплачений відповідачем (т.1 арк.113).

За вказаними господарськими операціями були направлені та зареєстровані податкові накладні (т.1 арк.85, 86, 88, 89, 91, 92, 94, 95, 97, 98, 100, 101, 103, 104, 106, 107, зв.б. арк..108, 109, 111, 112, зв.б. арк..113, 114).

Так, позивач вказує, що відповідач свої зобов`язання щодо оплати наданих позивачем послуг по Договору №17-3Б/2022 виконав частково лише на суму 1 005 319,91 грн., неоплаченими з боку відповідача лишились послуги надані згідно актів здачі-приймання робіт (надання послуг) на суму 483 010,13 грн., а саме:

- №31 від 28.02.2023 на суму 105 391,54 грн. з ПДВ, який підписаний відповідачем без зауважень (т.1 зв.б. арк.105);

- №42 від 31.03.2023 на суму 116 683,49 грн. з ПДВ, який підписаний відповідачем без зауважень (т.1 арк.108);

- №45 від 14.04.2023 на суму 241 550,60 грн. з ПДВ, який підписаний відповідачем без зауважень (т.1 зв.б. арк.110);

- №54 від 30.04.2023 на суму 19 384,50 грн. з ПДВ, який підписаний відповідачем без зауважень (т.1 арк.113).

Зазначеними вище актами зафіксовано, що поклажодавцем претензій по об`єму, якості та строкам виконання робіт (надання послуг) не має. Акти виконаних робіт підписані поклажодавцем без зауважень.

Позивачем була направлена на адресу відповідача вимога №46 від 12.03.2025 в якій вимагав у строк до 31.03.2025 перерахувати на рахунок філії заборгованість згідно Договору №17-ЗБ/2022 в розмірі 483 010,13 грн. (т.1 арк.135, 131).

Відповідач, кошти за надані позивачем послуги на підставі Договору №7-ЗБ/2022 у розмірі 291 294,418 грн. та кошти на підставі Договору №17-ЗБ/2022 у розмірі 483 010,13 грн. не сплатив, що стало підставою звернення позивача до суду з даним позовом.

Відповідач будь-яких заперечень щодо неналежного надання позивачем послуг по Договору №17-ЗБ/2022 не надав.

Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, відповідно до статті 11 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) є, зокрема, договори.

У відповідності до ч.1 ст.626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Статтею 627 ЦК України встановлено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до ч.1 ст.628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).

Відповідно до статті 631 ЦК України строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов`язки відповідно до договору. Договір набирає чинності з моменту його укладення. Сторони можуть встановити, що умови договору застосовуються до відносин між ними, які виникли до його укладення. Закінчення строку договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії договору.

Згідно ч.1 ст.901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Відповідно до ч.1 ст.903 ЦК України, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

У відповідності ч.1 до ст.936 ЦК України за договором зберігання одна сторона (зберігач) зобов`язується зберігати річ, яка передана їй другою стороною (поклажодавцем), і повернути її поклажодавцеві у схоронності.

Статтею 938 ЦК України визначено, що зберігач зобов`язаний зберігати річ протягом строку, встановленого у договорі зберігання. Якщо строк зберігання у договорі зберігання не встановлений і не може бути визначений виходячи з його умов, зберігач зобов`язаний зберігати річ до пред`явлення поклажодавцем вимоги про її повернення. Якщо строк зберігання речі визначений моментом пред`явлення поклажодавцем вимоги про її повернення, зберігач має право зі спливом звичайного за цих обставин строку зберігання вимагати від поклажодавця забрати цю річ в розумний строк.

Частиною 1 статті 946 та частиною 1 статті 947 ЦК України передбачено, що плата за зберігання та строки її внесення встановлюються договором зберігання. Витрати зберігача на зберігання речі можуть бути включені до плати за зберігання.

Окрім того, відповідно до ч.3 ст.946 ЦК України, якщо поклажодавець після закінчення строку договору зберігання не забрав річ, він зобов`язаний внести плату за весь фактичний час її зберігання.

Згідно з частиною 1 статтею 957 ЦК України за договором складського зберігання товарний склад зобов`язується за плату зберігати товар, переданий йому поклажодавцем, і повернути цей товар у схоронності.

Відповідно до ч.1 ст.961 ЦК України, товарний склад на підтвердження прийняття товару видає один із таких складських документів: складську квитанцію; просте складське свідоцтво; подвійне складське свідоцтво.

У ст.1 Закону України «Про зерно та ринок зерна в Україні» визначено, що: зберігання зерна - це комплекс заходів, які включають приймання, доробку, зберігання та відвантаження зерна; складські документи на зерно - це товаророзпорядчі документи, що видаються зерновим складом власнику зерна як підтвердження прийняття зерна на зберігання та посвідчення наявності зерна і зобов`язання зернового складу повернути його володільцеві такого документа; якість зерна та продуктів його переробки - сукупність споживчих властивостей зерна та продуктів його переробки, які відповідають вимогам державних стандартів, технічних умов, фітосанітарних і ветеринарно-санітарних норм та інших нормативних документів.

Відповідно до ч.ч.1 -4 ст.24 Закону України «Про зерно та ринок зерна в Україні», зерно підлягає зберіганню у зернових складах. Власники зерна мають право укладати договори складського зберігання зерна на зберігання зерна у зернових складах з отриманням складських документів на зерно, а також зберігати зерно у власних зерносховищах. При прийманні зерна на зберігання зерновий склад зобов`язаний здійснити аналіз його якості. Зерновий склад зобов`язаний вживати усіх заходів, передбачених цим Законом, нормативно-правовими актами, договором складського зберігання зерна, для забезпечення схоронності зерна, переданого йому на зберігання.

Статтею 27 Закону України «Про зерно та ринок зерна в Україні» передбачено, що зерновий склад зобов`язаний зберігати зерно протягом строку, встановленого у договорі складського зберігання зерна. Якщо строк зберігання зерна договором складського зберігання зерна не встановлений і не може бути визначений виходячи з його умов, зерновий склад зобов`язаний зберігати зерно до подання поклажодавцем вимоги про його повернення.

Статтею 28 Закону України «Про зерно та ринок зерна в Україні» передбачено, що плата за зберігання зерна, строки її внесення встановлюються договором складського зберігання зерна. Якщо поклажодавець після закінчення строку дії договору складського зберігання зерна не забрав зерно назад, він зобов`язаний внести плату за весь фактичний час його зберігання.

Поклажодавець зерна зобов`язаний забрати зерно у зернового складу після закінчення строку зберігання зерна (ч.1.ст. 31 Закону України «Про зерно та ринок зерна України»).

В силу приписів статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Нормами статті 612 Цивільного кодексу України встановлено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до статті 530 Цивільного Кодексу України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконання у цей строк (термін).

Так, між позивачем та відповідачем виникли господарські зобов`язання, підставою яких є Договір складського зберігання зерна №7-ЗБ/2022 від 01.07.2022 та №17-ЗБ/2022 від 01.07.2022.

Укладений між сторонами договір складського зберігання зерна №7-ЗБ/2022 від 01.07.2022 та №17-ЗБ/2022 від 01.07.2022, з огляду на встановлений статтею 204 Цивільного кодексу України принцип правомірності правочину, є належною підставою, у розумінні статті 11 Цивільного кодексу України, для виникнення у позивача та відповідача взаємних цивільних прав та обов`язків, і за своїм змістом та правовою природою є договором зберігання, а відтак між сторонами виникли правовідносини, які підпадають під правове регулювання, в тому числі Глави 66 Цивільного кодексу України.

Згідно матеріалів справи позивачем на підставі Договору №7-ЗБ/2022 від 01.07.2022 надані відповідачу послуги щодо зберігання зерна на загальну суму 1 467 085,95 грн., що підтверджується актами здачі-приймання робіт (надання послуг).

В свою чергу, відповідач лише частково розрахувався з позивачем за надані послуги на суму 1 175 791,47 грн., що підтверджується платіжними дорученнями, які наявні в матеріалах справи. Неоплаченими з боку відповідача лишились послуги надані згідно актів здачі-приймання робіт (надання послуг) на суму 291 294,48 грн., а саме: - №22 від 28.02.2023 на суму 231 848,68 грн. з ПДВ, який підписаний відповідачем без зауважень (т.1 арк.62); - №41 від 31.03.2023 на суму 20 030,65 грн. з ПДВ, який підписаний відповідачем без зауважень (т.1 зв.б. арк.64); - №63 від 31.05.2023 на суму 20 030,65 грн. з ПДВ.(т.1 арк.67); - №68 від 30.06.2023 на суму 19 384,50 грн. з ПДВ (т.1 зв.б.арк.69).

Як встановлено судом вище, позивач разом з вимогою №46 від 12.03.2025 направив на адресу відповідача для підписання акти здачі-приймання робіт (надання послуг) №63 від 31.05.2023 та №68 від 30.06.2023 (т.1 арк.135).

Вказана вимога з актами здачі-приймання робіт (надання послуг) №63 від 31.05.2023 та №68 від 30.06.2023 була отримана відповідачем 19.03.2025, про що свідчить рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення 5630100643440 (т.1 арк.136).

Відповідач акти здачі-приймання робіт (надання послуг) №63 від 31.05.2023 та №68 від 30.06.2023 не підписав, вмотивованої відмови від їх підписання протягом 5 робочих днів з моменту їх отримання позивачу не надав, а тому з урахуванням п.9.7 Договору №7-ЗБ/2022, зазначені акти вважаються підписаними, а послуги зазначені в актах - прийняті без зауважень поклажодавцем.

Заперечуючи проти оплати коштів у розмірі 291 294,48 грн. за Договором №7-ЗБ/2022 від 01.07.2022 відповідач зазначає, що переданий на зберігання товар був зіпсований, та взагалі втрачений позивачем. Посилається на те, що у період з 14.02.2023 по 17.02.2023 позивачем було відвантажено відповідачу товар, який відповідач мав поставити покупцю - ТОВ « ПРОФІТ-ГРЕЙН ». Однак, при прийманні товару в місці розвантаження та проведення лабораторних аналізів виявилось, що товар є зіпсованим, не відповідає вимогам ДСТУ, а саме - велика кількість пошкоджених і битих зерен, має пліснявий (затхлий) запах, у зв`язку з цим від приймання 180560кг. товару покупець відмовився, а відповідач повернув товар на елеватор. З посиланням на досудове розслідування у кримінальному провадженні №12023150000000076 від 03.03.2023 вказує на розтрату зерна та його відсутність на складах позивача.

Суд зазначає, що сама по собі наявність кримінального провадження №12023150000000076 від 03.03.2023 відкритого за ч.4 ст.191 КК України, не підтверджує розтрату зерна та відсутність його на складах позивача, оскільки відсутній вирок суду про притягнення посадових осіб позивача до кримінальної відповідальності за ч.4 ст.191 КК України, який би встановлював склад кримінального правопорушення та доводив вину позивача у розтраті зерна та його втраті.

Також, суд зазначає, що обставини псування зерна, відвантаження позивачем відповідачу зіпсованого зерна не є предметом розгляду у даній справі.

Отже, з огляду на наявність у відповідача обов`язку оплатити надані позивачем послуги із зберігання зерна, вимоги позивача щодо стягнення з відповідача основної заборгованості за №7-ЗБ/2022 від 01.07.2022 у розмірі 291 294,48 грн. є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Також, позивачем на виконання умов Договору №17-ЗБ/2022 від 01.07.2025 надано відповідачу послуги на загальну суму 1 488 330,04 грн., що підтверджується актами здачі-приймання робіт (надання послуг).

В свою чергу, відповідач лише частково розрахувався з позивачем за надані послуги на суму 1 005 319,91 грн., що підтверджується платіжними дорученнями, які наявні в матеріалах справи.

Неоплаченими з боку відповідача лишились послуги надані згідно актів здачі-приймання робіт (надання послуг) на суму 483 010,13 грн., а саме №31 від 28.02.2023 на суму 105 391,54 грн. з ПДВ (т.1 зв.б. арк.105), №42 від 31.03.2023 на суму 116 683,49 грн. з ПДВ (т.1 арк.108), №45 від 14.04.2023 на суму 241 550,60 грн. з ПДВ (т.1 зв.б. арк.110), №54 від 30.04.2023 на суму 19 384,50 грн. з ПДВ, які підписані відповідачем без зауважень, а отже такі послуги вважаються наданими позивачем належним чином.

Відповідач будь-яких заперечень щодо неналежного надання позивачем послуг по Договору №17-ЗБ/2022 не надав.

Враховуючи викладене вище, з огляду на наявність обов`язку у відповідача оплатити надані позивачем послуги, вимоги позивача щодо стягнення з відповідача основної заборгованості за Договором №17-ЗБ/2022 від 01.07.2025 у розмірі 483 010,13 грн. є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Щодо вимог про стягнення пені та штрафу суд зазначає наступне.

Відповідно до п.11.3 Договору №7-ЗБ/2022, у випадку прострочення строків оплати послуг зерновий склад має право нарахувати поклажодавцю пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми простроченого платежу за кожний день прострочення, а за прострочення понад 30 днів поклажодавець додатково сплачує штраф у розмірі семи відсотків від вказаного платежу. До вимог про стягнення пені за несвоєчасну оплату послуг застосовується позовна давність в 3 роки.

У відповідності до п.11.3 Договору №17-ЗБ/2022, у випадку прострочення строків оплати послуг зерновий склад має право нарахувати поклажодавцю пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми простроченого платежу за кожний день прострочення, а за прострочення понад 30 днів поклажодавець додатково сплачує штраф у розмірі семи відсотків від вказаного платежу. До вимог про стягнення пені за несвоєчасну оплату послуг застосовується позовна давність в 3 роки.

У відповідності до положень статті 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Статтею 611 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Відповідно до ст.549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити на користь кредитора пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня. Договором може бути визначено менший розмір пені.

Суд враховує, що відповідно до Закону України №4196-IX від 09.01.2025 "Про особливості регулювання діяльності юридичних осіб окремих організаційно-правових форм у перехідний період та об`єднань юридичних осіб" Господарський кодекс України з 28.08.2025 втратив чинність.

Водночас суд зазначає, що на момент виникнення спірних правовідносин Господарський кодекс України був чинним.

Отже, при розгляді позовних вимог у частині стягнення пені підлягають застосуванню положення Господарського кодексу України, чинного на момент виникнення відповідних правовідносин, з урахуванням того, що Господарський кодекс України втратив чинність з 28.08.2025.

У відповідності до ч.6 ст.232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Статтею 1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань" передбачено, що платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін, а згідно статті 3 вказаного Закону розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Так, позивач згідно наданого до суду розрахунку, за неналежне виконання умов Договору №7-ЗБ/2022, нарахував та просить суд стягнути з відповідача пеню у розмірі 261 379,59 грн. нараховану:

- за прострочення оплати акту наданих послуг №13 від 31.01.2023 на суму 116 493,41 грн. за період з 11.02.2023 по 10.04.2023 у розмірі 9 415,22 грн.;

- за прострочення оплати акту наданих послуг №22 від 28.02.2023 на суму 231 848,68 грн. за період з 11.03.2023 по 10.11.2025 у розмірі 205 809,60 грн.;

- за прострочення оплати акту наданих послуг №41 від 31.03.2023 на суму 20 030,65 грн. за період з 11.04.2023 по 10.11.2025 у розмірі 16 930,38 грн.;

- за прострочення оплати акту наданих послуг №63 від 31.05.2023 на суму 20 030,65 грн. за період з 11.06.2023 по 10.11.2025 у розмірі 15 256,58 грн.;

- за прострочення оплати акту наданих послуг №68 від 30.06.2023 на суму 19 384,50 грн. за період з 11.07.2023 по 10.11.2025 у розмірі 13 967,81 грн.

Також, позивач згідно наданого до суду розрахунку, за неналежне виконання умов Договору №17-ЗБ/2022, нарахував та просить суд стягнути з відповідача пеню у розмірі 416 733,65 грн. нараховану:

- за прострочення оплати акту наданих послуг №12 від 31.01.2023 на суму 182 251,60 грн. за період з 11.02.2023 по 10.04.2023 у розмірі 14 729,92 грн.;

- за прострочення оплати акту наданих послуг №31 від 28.02.2023 на суму 105 391,54 грн. за період з 11.03.2023 по 10.11.2025 у розмірі 93 554,95 грн.;

- за прострочення оплати акту наданих послуг №42 від 31.03.2023 на суму 116 683,49 грн. за період з 11.04.2023 по 10.11.2025 у розмірі 98 623,64 грн.;

- за прострочення оплати акту наданих послуг №45 від 14.04.2023 на суму 241 550,60 грн. за період з 11.05.2023 по 10.11.2025 у розмірі 194 237,53 грн.;

- за прострочення оплати акту наданих послуг №54 від 30.04.2023 на суму 19 384,50 грн. за період з 11.05.2023 по 10.11.2025 у розмірі 15 587,61 грн.

Водночас, за перевіркою суду позивачем були допущені помилки у нарахуванні пені, оскільки такий розрахунок проведено без урахування приписів ч.6 ст.232 Господарського кодексу України.

Суд враховує, що станом на час розгляду справи Господарський кодексу України втратив чинність з 28.08.2025, у зв`язку з введенням в дію Закону України № 4196-IX від 09.01.2025 "Про особливості регулювання діяльності юридичних осіб окремих організаційно-правових форм у перехідний період та об`єднань юридичних осіб". Разом із тим, на час виникнення спірних правовідносин, зокрема, протягом періодів нарахування пені, Господарський кодекс України був чинним, а відтак, відповідна норма (ч.6 ст.232 ГК України) є такою, що підлягає застосуванню до спірних правовідносин.

Так, відповідно до ч.6 ст.232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Наведеною нормою передбачено період часу, за який нараховується пеня і який не повинен перевищувати шести місяців від дня, коли відповідне зобов`язання мало бути виконане; законом або укладеним сторонами договором може бути передбачено більшу або меншу тривалість цього періоду. Його перебіг починається із дня, наступного за останнім днем, у який зобов`язання мало бути виконано, і початок такого перебігу не може бути змінений за згодою сторін.

У постанові від 16.10.2024 у справі №911/952/22 Велика Палата Верховного Суду виснувала, що законом або укладеним сторонами договором може бути передбачено більшу або меншу тривалість періоду нарахування штрафних санкцій. Проте його перебіг починається з дня, наступного за останнім днем, у який зобов`язання мало бути виконане, і початок такого перебігу не може бути змінений за згодою сторін (див. постанови Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 12.06.2018 у справі № 910/4164/17, від 22.11.2018 у справі № 903/962/17, від 07.06.2019 у справі № 910/23911/16, від 13.09.2019 у справі № 902/669/18) (пункт 83).

За висновками Великої Палати Верховного Суду , викладеними у цій постанові, якщо умовами укладеного договору сторони передбачили більш тривалий, ніж визначений ч. 6 ст. 232 ГК України, строк нарахування штрафних санкцій (зазначили про їх нарахування до дня фактичного виконання, протягом усього періоду існування заборгованості тощо), то їх нарахування не припиняється за період прострочення зобов`язання понад шість місяців від дня, коли відповідне зобов`язання мало бути виконано, а застосуванню підлягає саме строк, встановлений договором (див., для прикладу, постанову Верховного Суду України від 15.04.2015 у справі № 910/6379/14 (провадження № 3-53гс15), в якій умовами договору сторонами було погоджено нарахування пені по день фактичної оплати боргу).

У разі відсутності подібних умов у договорі (використання / зазначення в договорі лише формулювання про нарахування пені "за кожен день прострочення") нарахування штрафних санкцій (зокрема, пені) припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано відповідно до ч. 6 ст. 232 ГК України.

Ураховуючи наведене, Велика Палата Верховного Суду виснувала, що застосування в тексті господарського договору формулювання "за кожен день прострочення" не можна вважати установленням іншого, ніж визначеного ч.6 ст.232 ГК України, строку нарахування штрафних санкцій (зокрема, пені). Таке формулювання лише повторює вирізняльну характеристику пені (поденне її нарахування) та характеризує механізм її визначення (розрахунку), однак жодним чином не впливає на можливість зменшення або збільшення строку нарахування пені, визначеного законом чи договором (пункти 91-93).

За умовами п.11.3 Договору №7-ЗБ/2022 та №17-ЗБ/2022 сторонами не погоджено більш тривалий, ніж визначений ч.6 ст.232 ГК України строк нарахування штрафних санкцій, тому у спірних правовідносинах перебіг строку нарахування пені починається із дня, наступного за останнім днем, у який зобов`язання мало бути виконано та припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано відповідно до ч.6 ст. 232 ГК України.

Судом за допомогою програми "IpLех" здійснено перерахунок пені з урахуванням вимог ч.6 ст 232 ГК України та вірного визначення періоду нарахування (в межах визначеного позивачем періоду) та вставлено, що розмір пені, який підлягає стягненню з відповідача, за неналежне виконання умов Договору №7-ЗБ/2022, становить 79 127,16 грн., нарахований:

- за прострочення оплати акту наданих послуг №13 від 31.01.2023 на суму 116 493,41 грн. за період з 11.02.2023 по 10.04.2023 у розмірі 9 415,22 грн.;

- за прострочення оплати акту наданих послуг №22 від 28.02.2023 на суму 231 848,68 грн. за період з 11.03.2023 по 11.09.2023 у розмірі 57 003,02 грн.;

- за прострочення оплати акту наданих послуг №41 від 31.03.2023 на суму 20 030,65 грн. за період з 11.04.2023 по 11.10.2023 у розмірі 4 739,31 грн.;

- за прострочення оплати акту наданих послуг №63 від 31.05.2023 на суму 20 030,65 грн. за період з 11.06.2023 по 11.12.2023 у розмірі 4 202,59 грн.;

- за прострочення оплати акту наданих послуг №68 від 30.06.2023 на суму 19 384,50 грн. за період з 11.07.2023 по 11.01.2024 у розмірі 3 767,02 грн.

Вимоги позивач щодо стягнення з відповідача пені по Договору №7-ЗБ/2022 у розмірі 182 252,43 грн. (261 379,59 грн. - 79 127,16 грн.) задоволенню не підлягають.

Судом за допомогою програми "IpLех" здійснено перерахунок пені з урахуванням вимог ч.6 ст 232 ГК України та вірного визначення періоду нарахування (в межах визначеного позивачем періоду) та вставлено, що розмір пені, який підлягає стягненню з відповідача, за неналежне виконання умов Договору №17-ЗБ/2022, становить 127 213,62 грн., нарахований:

- за прострочення оплати акту наданих послуг №12 від 31.01.2023 на суму 182 251,60 грн. за період з 11.02.2023 по 10.04.2023 у розмірі 14 729,92 грн.;

- за прострочення оплати акту наданих послуг №31 від 28.02.2023 на суму 105 391,54 грн. за період з 11.03.2023 по 11.09.2023 у розмірі 25 911,88 грн.;

- за прострочення оплати акту наданих послуг №42 від 31.03.2023 на суму 116 683,49 грн. за період з 11.04.2023 по 11.10.2023 у розмірі 27 607,63 грн.;

- за прострочення оплати акту наданих послуг №45 від 14.04.2023 на суму 241 550,60 грн. за період з 11.05.2023 по 11.11.2023 у розмірі 54 583,83 грн.;

- за прострочення оплати акту наданих послуг №54 від 30.04.2023 на суму 19 384,50 грн. за період з 11.05.2023 по 11.11.2023 у розмірі 4 380,36 грн.

Вимоги позивач щодо стягнення з відповідача пені по Договору №17-ЗБ/2022 у розмірі 289 520,03 грн. (416 733,65 грн. - 127 213,62 грн.) задоволенню не підлягають.

Також, позивач нарахував та просить суд стягнути з відповідача 7% штрафу по Договору №7-ЗБ/2022 у загальному розмірі 28 545,17 грн., за прострочення оплати товару по:

- акту наданих послуг №13 від 31.01.2023 від суми 116 493,41 грн., у розмірі 8 154,54 грн.;

- акту наданих послуг №22 від 28.02.2023 від суми 231 848,68 грн., у розмірі 16 229,41 грн.;

- акту наданих послуг №41 від 31.03.2023 від суми 20 030,65 грн., у розмірі 1 402,15 грн.;

- акту наданих послуг №63 від 31.05.2023 від суми 20 030,65 грн., у розмірі 1 402,15 грн.;

- акту наданих послуг №68 від 30.06.2023 від суми 19 384,50 грн., у розмірі 1 356,92 грн., розмір якого є обґрунтованим та підлягає задоволенню.

Також, позивач нарахував та просить суд стягнути з відповідача 7% штрафу по Договору №17-ЗБ/2022 у загальному розмірі 46 568,32 грн., за прострочення оплати товару по:

- акту наданих послуг №12 від 31.01.2023 від суми 182 251,60 грн., у розмірі 12 757,61 грн.;

- акту наданих послуг №31 від 28.02.2023 від суми 105 391,54 грн., у розмірі 7 377,41 грн.;

- акту наданих послуг №42 від 31.03.2023 від суми 116 683,49 грн., у розмірі 8 167,84 грн.;

- акту наданих послуг №45 від 14.04.2023 від суми 241 550,60 грн., у розмірі 16 908,54 грн.;

- акту наданих послуг №54 від 30.04.2023 від суми 19 384,50 грн., у розмірі 1 356,92 грн., розмір якого є обґрунтованим та підлягає задоволенню.

Щодо вимоги про стягнення 3% річних та інфляційних втрат, слід зазначити наступне.

Відповідно ч.2 ст.625 Цивільного Кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Вказана норма є спеціальним видом цивільно-правової відповідальності за прострочення грошового зобов`язання. Сплата трьох процентів від простроченої суми (якщо інший розмір не встановлений договором або законом) не має характеру штрафних санкцій і є способом захисту майнового права та інтересу кредитора шляхом отримання від боржника компенсації (плати) за користування ним утримуваними коштами, належними до сплати кредиторові.

Суд зауважує, що індекс інфляції - це показник, що характеризує динаміку загального рівня цін на товари та послуги, які купуються населенням для невиробничого споживання, і його найменший період визначення складає місяць. Розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що існувала на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений названою Державною службою статистики України , за період прострочення починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція. При цьому в розрахунок мають включатися й періоди часу, в які індекс інфляції становив менше одиниці (тобто мала місце дефляція).

Таким чином, базою для нарахування інфляційних є сума основного боргу не обтяжена додатковими нарахуваннями, що існує на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, а у випадку її часткового погашення - лише залишкова сума основного боргу на останній день місяця, у якому здійснено платіж. Періодом, за який розраховуються інфляційні, є час прострочення з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція (дефляція).

При цьому, індекс інфляції нараховується не на кожну дату місяця, а в середньому за місяць.

Невиконання грошового зобов`язання є триваючим правопорушенням, розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається за прострочення, що триває повний місяць, поки існує борг, та може бути визначено з урахуванням положень Закону України "Про індексацію грошових доходів населення" у наступному місяці.

Якщо прострочення відповідачем виконання зобов`язання з оплати становить менше місяця, то сума боргу, внесена за період з 1 до 15 числа включно відповідного місяця, індексується за період з урахуванням цього місяця, а якщо суму внесено з 16 до 31 числа місяця, то розрахунок починається з наступного місяця. За аналогією, якщо погашення заборгованості відбулося з 1 по 15 число включно відповідного місяця - інфляційна складова розраховується без урахування цього місяця, а якщо з 16 до 31 числа місяця - інфляційна складова розраховується з урахуванням цього місяця.

Отже, якщо період прострочення виконання грошового зобов`язання складає неповний місяць, то інфляційна складова враховується або не враховується в залежності від математичного округлення періоду прострочення у неповному місяці.

Методику розрахунку інфляційних втрат за неповний місяць прострочення виконання грошового зобов`язання доцільно відобразити, виходячи з математичного підходу до округлення днів у календарному місяці, упродовж якого мало місце прострочення, а саме:

- час прострочення у неповному місяці більше півмісяця (> 15 днів) = 1 (один) місяць, тому за такий неповний місяць нараховується індекс інфляції на суму боргу;

- час прострочення у неповному місяці менше або дорівнює половині місяця (від 1, включно з 15 днями) = 0 (нуль), тому за такий неповний місяць інфляційна складова боргу не враховується.

Зазначена правова позиція викладена у постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 20.11.2020 у справі №910/13071/19.

Згідно з імперативними вимогами статті 13 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" та статті 236 Господарського процесуального кодексу України, висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, є обов`язковими для всіх суб`єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить відповідну норму права; при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

1) Так, позивач згідно наданого до суду розрахунку, за неналежне виконання умов Договору №7-ЗБ/2022, нарахував та просить суд стягнути з відповідача 3% річних у розмірі 23 511,49 грн. нараховані:

- за прострочення оплати акту наданих послуг №13 від 31.01.2023 на суму 116 493,41 грн. за період з 11.02.2023 по 10.04.2023 у розмірі 564,91 грн.;

- за прострочення оплати акту наданих послуг №22 від 28.02.2023 на суму 231 848,68 грн. за період з 11.03.2023 по 10.11.2025 у розмірі 18 579,65 грн.;

- за прострочення оплати акту наданих послуг №41 від 31.03.2023 на суму 20 030,65 грн. за період з 11.04.2023 по 10.11.2025 у розмірі 1 554,16 грн.;

- за прострочення оплати акту наданих послуг №63 від 31.05.2023 на суму 20 030,65 грн. за період з 11.06.2023 по 10.11.2025 у розмірі 1 453,73 грн.;

- за прострочення оплати акту наданих послуг №68 від 30.06.2023 на суму 19 384,50 грн. за період з 11.07.2023 по 10.11.2025 у розмірі 1 359,04 грн., розмір яких є обґрунтованим та підлягає задоволенню.

2) Також, позивач згідно наданого до суду розрахунку, за неналежне виконання умов Договору №17-ЗБ/2022, нарахував та просить суд стягнути з відповідача 3% річних у розмірі 37 985,23 грн. нараховані:

- за прострочення оплати акту наданих послуг №12 від 31.01.2023 на суму 182 251,60 грн. за період з 11.02.2023 по 10.04.2023 у розмірі 883,80 грн.;

- за прострочення оплати акту наданих послуг №31 від 28.02.2023 на суму 105 391,54 грн. за період з 11.03.2023 по 10.11.2025 у розмірі 8 445,76 грн.;

- за прострочення оплати акту наданих послуг №42 від 31.03.2023 на суму 116 683,49 грн. за період з 11.04.2023 по 10.11.2025 у розмірі 9 053,36 грн.;

- за прострочення оплати акту наданих послуг №45 від 14.04.2023 на суму 241 550,60 грн. за період з 11.05.2023 по 10.11.2025 у розмірі 18 146,08 грн.;

- за прострочення оплати акту наданих послуг №54 від 30.04.2023 на суму 19 384,50 грн. за період з 11.05.2023 по 10.11.2025 у розмірі 1 456,23 грн.

Судом за допомогою програми "IpLех" перевірено розрахунок 3% річних та встановлено, що розмір 3% річних, за неналежне виконання умов Договору №17-ЗБ/2022, який підлягає стягненню з відповідача становить 37 985,22 грн., нараховані:

- за прострочення оплати акту наданих послуг №12 від 31.01.2023 на суму 182 251,60 грн. за період з 11.02.2023 по 10.04.2023 у розмірі 883,80 грн.;

- за прострочення оплати акту наданих послуг №31 від 28.02.2023 на суму 105 391,54 грн. за період з 11.03.2023 по 10.11.2025 у розмірі 8 445,76 грн.;

- за прострочення оплати акту наданих послуг №42 від 31.03.2023 на суму 116 683,49 грн. за період з 11.04.2023 по 10.11.2025 у розмірі 9 053,35 грн.;

- за прострочення оплати акту наданих послуг №45 від 14.04.2023 на суму 241 550,60 грн. за період з 11.05.2023 по 10.11.2025 у розмірі 18 146,08 грн.;

- за прострочення оплати акту наданих послуг №54 від 30.04.2023 на суму 19 384,50 грн. за період з 11.05.2023 по 10.11.2025 у розмірі 1 456,23 грн.

Вимоги позивача щодо стягнення з відповідача 3% річних по Договору №17-ЗБ/2022, у розмірі 0,01 грн. (37 985,23 грн. - 37 985,22 грн.) задоволенню не піддягають.

3) Позивач згідно наданого до суду розрахунку, за неналежне виконання умов Договору №7-ЗБ/2022, нарахував та просить суд стягнути з відповідача інфляційні у розмірі 68 838,44 грн. нараховані:

- за прострочення оплати акту наданих послуг №13 від 31.01.2023 на суму 116 493,41 грн. за період з 11.02.2023 по 10.04.2023 у розмірі 2 575,09 грн.;

- за прострочення оплати акту наданих послуг №22 від 28.02.2023 на суму 231 848,68 грн. за період з 11.03.2023 по 10.11.2025 у розмірі 54 015,81 грн.;

- за прострочення оплати акту наданих послуг №41 від 31.03.2023 на суму 20 030,65 грн. за період з 11.04.2023 по 10.11.2025 у розмірі 4 301,73 грн.;

- за прострочення оплати акту наданих послуг №63 від 31.05.2023 на суму 20 030,65 грн. за період з 11.06.2023 по 10.11.2025 у розмірі 4 132,35 грн.;

- за прострочення оплати акту наданих послуг №68 від 30.06.2023 на суму 19 384,50 грн. за період з 11.07.2023 по 10.11.2025 у розмірі 3 813,46 грн.

Судом за допомогою програми "IpLех" перевірений розрахунок інфляційних, за неналежне виконання умов Договору №7-ЗБ/2022 та визначено що розмір інфляційних становить 72 190,53 грн., але враховуючи принцип диспозитивності стягненню підлягають інфляційні у розмірі 68 838,44 грн. які заявлені позивачем в позовній заяві.

4) Також, позивач згідно наданого до суду розрахунку, за неналежне виконання умов Договору №17-ЗБ/2022, нарахував та просить суд стягнути з відповідача інфляційні у розмірі 177 884,79 грн. нараховані:

- за прострочення оплати акту наданих послуг №12 від 31.01.2023 на суму 182 251,60 грн. за період з 11.02.2023 по 10.04.2023 у розмірі 4 028,67 грн.;

- за прострочення оплати акту наданих послуг №31 від 28.02.2023 на суму 105 391,54 грн. за період з 11.03.2023 по 10.11.2025 у розмірі 24 553,99 грн.;

- за прострочення оплати акту наданих послуг №42 від 31.03.2023 на суму 116 683,49 грн. за період з 11.04.2023 по 10.11.2025 у розмірі 25 058,64 грн.;

- за прострочення оплати акту наданих послуг №45 від 14.04.2023 на суму 241 550,60 грн. за період з 11.05.2023 по 10.11.2025 у розмірі 51 289,09 грн.;

- за прострочення оплати акту наданих послуг №54 від 30.04.2023 на суму 19 384,50 грн. за період з 11.05.2023 по 10.11.2025 у розмірі 4 115,96 грн.

Водночас, суд зауважує, що при визначенні загальної суми нарахування інфляційних за всі періоди позивачем допущено арифметичну помилку та визначено відповідну суму як 177 884,79 грн., в той час як реальна сума відповідних складових становить 109 046,35 грн. (4 028,67 грн. + 24 553,99 грн. + 25 058,64 грн. + 51 289,09 грн. + 4 115,96 грн).

Отже, розмір інфляційних, за неналежне виконання умов Договору №17-ЗБ/2022, який підлягає стягненню у відповідача становить 109 046,35 грн.

Вимоги позивача щодо стягнення з відповідача інфляційних, за неналежне виконання умов Договору №17-ЗБ/2022, у розмірі 68 838,44 грн. (177 884,79 грн. - 109 046,35 грн.) задоволенню не підлягають.

Згідно статті 13 ГПК України, судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Відповідно до ст.73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Стаття 74 ГПК України встановлює, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Згідно зі ст.ст.76, 77 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть

У відповідності ч.1 до ст.79 ГПК України, наявність обставин, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.

Згідно з ч.1, 2 ст.86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Суд зазначає, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент (рішення у справі "Серявін та інші проти України", пункт 58).

Судом були досліджені всі документи, які надані сторонами по справі, аргументи сторін та надана їм правова оцінка. Решта доводів та заперечень сторін судом до уваги не береться, оскільки не спростовують наведених вище висновків.

Ураховуючи викладене, позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

На підставі ст.129 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 2, 7, 11, 13, 73, 74, 76-79, 86, 91, 123, 129, 191, 195, 196, 210, 220, 232, 233, 237, 238, 240, 241 ГПК України, суд

В И Р І Ш И В:

1. Позовні вимоги задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю " Агротехінвестиційний союз " ( вул. Гагаріна, буд.28, село Берізки, Кривоозерський р-н, Миколаївська область, 55114 , код ЄДРПОУ 33331979 ) на користь Акціонерного товариства " Державна продовольчо-зернова корпорація України " ( вул. Саксаганського, 1, м.Київ, 01033 , код ЄДРПОУ 37243279 )

- заборгованості за договором №7-ЗБ/2022 від 01.07.2022 у розмірі 491 316,74 грн., яка складається з: - 291 294,48 грн. основного боргу; - 68 838,44 грн. інфляційних; - 23 511,49 грн. 3% річних; - 79 127,16 грн. пені; - 28 545,17 грн. 7% штрафу;

- заборгованості за договором №17-ЗБ/2022 від 01.07.2022 у розмірі 803 823,64 грн., яка складається з: - 483 010,13 грн. основного боргу; - 109 046,35 грн. інфляційних; - 37 985,22 грн. 3% річних; - 127 213,62 грн. пені; - 46 568,32 грн. 7% штрафу, а також судовий збір у розмірі 15 567,91 грн.

3. В решті позову відмовити.

Рішення суду, у відповідності до ст. 241 Господарського процесуального кодексу України, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення господарського суду може бути оскаржене в порядку та строки, передбачені ст.ст. 253, 254, 256-259 ГПК України.

Повне рішення складено 30.07.2026

Суддя Н.О. Семенчук