Решение № 138633728, 18.06.2026, Шосткинський міськрайонний суд Сумської області

Справа № 589/4446/25

Провадження № 2/589/814/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 червня 2026 року

Шосткинський міськрайонний суд Сумської області у складі:

головуючого судді Курбанової А.Р.,

за участю секретаря судового засідання Поронько Ю.О.,

представника позивача ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Шостка цивільну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-

ВСТАНОВИВ:

19.09.2025р. ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» звернулось до Шосткинського міськрайонного суду Сумської області з позовною заявою до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором №3846589 від 11.08.2021р. в розмірі 41036,25 грн, з яких: 4850 грн 00 коп. заборгованість по кредиту, 35236 грн 25 коп. заборгованість по несплаченим процентам за користування кредитом, 950 грн заборгованість по комісії. В обгрунтування позову посилається на неналежне виконання відповідачем прийнятих на себе договірних зобов`язань з повернення кредиту, сплати процентів та комісії.

Ухвалою суду від 04.12.2025 р. відкрито провадження у даній справі та постановлено здійснити її розгляд в спрощеному позовному провадженні з викликом сторін, також в цій ухвалі роз`яснено відповідачу право подати відзив на позов протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення ухвали.

Відповідачем надано відзив на позовну заяву від 30.10.2025 року, в якому він зазначив, що з позовними вимогами не згоден, вважає їх безпідставними та необгрунтованими. Вказує, що позивач не надав доказів перерахування грошових коштів в сумі 5000 грн, саме на його картковий рахунок за договором. Нарахування процентів після відступлення права вимоги є неправомірними, при цьому зазначає, що не погоджується з розрахунком заборгованості, оскільки проценти нараховані за межами строку кредитування. Тому у задоволенні позову просить відмовити у повному обсязі.

07.11.2025 року до суду надійшла відповідь на відзив, в якому представник позивача просив задовольнити позов у повному обсязі, зазначивши, що відповідач частково сплачував заборгованість по кредиту, що свідчить про визнання кредитних правовідносин, факту отримання кредитних коштів та погодження з умовами кредитування. Твердження відповідача про те, що він не отримував кредитних коштів, тощо не заслуговують на увагу. Вбачається, що відповідач, отримавши кредитні кошти та уклавши кредитний договір в електронній формі, намагається уникнути обов`язку з повернення грошових коштів, отриманих у кредит. Відповідачем не надано жодного доказу на підтвердження своїх заперечень. З розрахунку заборгованості вбачається, що відповідач продовжував строк кредитування на підставі п. 2.3.2 а) Договору шляхом сплати відповідних сум, а також, що строк кредитування автоматично продовжувався у зв`язку із наявною заборгованістю на підставі п. 2.3.2 б) Договору. Розмір та порядок нарахування відсотків погоджений сторонами кредитного договору, підстави виникнення заборгованості є законними, а її розмір розумним та справедливим. При цьому, договором факторингу не обмежено права наступного кредитора, в тому числі і право нараховувати та стягувати відсотки за користування кредитом.

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав в повному обсязі.

Відповідач в судове засідання не з`явились, надав заяву, в якій просив розглядати справу без його участі, позовні вимоги не визнає, просить відмовити у їх задоволенні.

Суд, заслухавши учасників справи, вивчивши матеріали справи, дослідивши обставини та факти, якими обґрунтовуються вимоги, перевіривши їх доказами, вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Так, судом встановлено, що 11.08.2021 р. між ТОВ «Мілоан» (Кредитодавець, Товариство) та ОСОБА_2 (Позичальник) було укладено договір про споживчий кредит № 3846589 (далі - кредитний договір). Згідно з умовами пунктів 1.1, 1.2, 1.3, 1.4, 1.5.1, 1.5.2, 1.6 кредитного договору сторони домовились, що відповідачу надається кредит в сумі 5000 грн. на задоволення потреб зі строком кредитування на 30 днів (до 10.09.2021 року) зі сплатою процентів за користування кредитом: 3750 грн, які нараховуються зі ставкою 2,50% від фактичного залишку кредиту за кожний день строку користування кредитом; за стандартною процентною ставкою 5,00% від фактичного залишку кредиту за кожний день строку користування кредитом. Комісія за надання кредиту: 950.00 грн., яка нараховується за ставкою 19.00 відсотків від суми кредиту одноразово. Договором передбачена пролонгація строку кредитування на умовах визначених п.2.3 кредитного договору /а.с. 36-40/.

Згідно з Додатком № 1 до договору про надання споживчого кредиту № 3846589 від 11.08.2021 р., сторони погодили графік платежів, зі змісту якого вбачається, що загальна вартість кредиту складає 9700 грн /а.с. 57/.

Відповідно до статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України). До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).

Згідно з частиною першою статті 633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв`язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.

Договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору (стаття 634 ЦК).

Відповідно до ч. 12 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.

Розділом 6 «Порядок укладення договору» кредитного договору передбачено, що цей кредитний договір укладається в електронній формі в особистому кабінеті позичальника, що створений в інформаційно-телекомунікаційній системі ТОВ «Мілоан» та доступний зокрема на через сайт ТОВ «Мілоан» та/або відповідний мобільний додаток чи інші засоби.

Відповідач за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором «R14714», відправленим на його фінансовий номер мобільного телефона, підписав електронний кредитний договір, який містив усі істотні умови, і з якими відповідач ознайомився до моменту укладання, що підтверджується довідкою про ідентифікацію, а також інформацією АТ КБ «ПриватБанк» (лист вих. № 20.1.0.0.0/7-260113/74444-БТ від 15.01.2026 року) /а.с. 75, 134/.

Тобто сторони уклали договір в електронній формі та досягли згоди щодо всіх його істотних умов, а подані позивачем паперові копії електронних документів є допустимими письмовими доказами відповідно до ч. 13 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію». Факт укладення кредитного договору відповідачем не заперечувався.

Як зазначено вище, відповідно до п.2.1 кредитного договору кредитні кошти надаються позичальникові шляхом переказу на картковий рахунок.

На виконання умов цього договору ТОВ «Мілоан» відповідачу було надано кредитні кошти у сумі 5000 грн на рахунок № НОМЕР_1 , що підтверджується квитанцією № 1731735971 від 11.08.2021 року /а.с. 76/, а також випискою по рахунку за період 11.08.2021 11.09.2021, витребуваною судом з АТ КБ «ПриватБанк» /а.с. 135-136/. З інформації АТ КБ «ПриватБанк» (лист вих. № 20.1.0.0.0/7-260113/74444-БТ від 15.01.2026 року) вбачається, що карта № НОМЕР_2 , яка відповідає цій масці карти, емітована саме на ім`я ОСОБА_2 .

Тому доводи відповідача щодо відсутності доказів перерахування коштів (тіла кредиту), судом відхиляються, оскільки в сукупності надані позивачем та витребувані судом докази підтверджують надання коштів відповідачу на умовах та в розмірі, визначеному цим кредитним договором.

Згідно з ч. 2 ст. 509 ЦК України зобов`язання виникають з підстав, встановлених ст. 11 цього Кодексу, у тому числі і з договорів. У відповідності до ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами. Зобов`язання, в свою чергу, згідно вимог ст.ст. 525, 526 ЦК України, має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу. Одностороння відмова від виконання зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається.

Але всупереч наведеним умовам договору та вимогам закону, відповідач належним чином свої зобов`язання за цим договором не виконував, у визначені цим договором строки суму кредиту та проценти не сплатив, внаслідок чого у відповідача за розрахунком ТОВ «Мілоан» станом на 12.11.2021р. утворилась заборгованість в розмірі 23818 грн 75 коп., з яких: 4850 грн сума заборгованості за основною сумою боргу, 18018 грн 75 коп. сума заборгованості за процентами /а.с. 78/. Відповідачем, як зазначено в указаному розрахунку, 20.09.2021 року було частково сплачено тіло кредиту в сумі 150 грн та проценти в сумі 720 грн.

Крім того, відповідач, як вбачається з дослідженого розрахунку заборгованості, був зобов`язаний сплатити і комісію за надання кредиту за кредитним договором у розмірі 950 грн, виходячи з наступного.

Відповідно до п. 1.5.1 кредитного договору, передбачено, що комісія за надання кредиту становить 950 грн, яка нараховується за ставкою 19.00 відсотків від суми кредиту одноразово.

Згідно з п. 4 ч.1 ст 1, ч. 2 ст. 8 Закону України «Про споживче кредитування» до загальних витрат за споживчим кредитом включаються також комісії кредитодавця, пов`язані з наданням, обслуговуванням і поверненням кредиту, у тому числі комісії за обслуговування кредитної заборгованості, розрахунково-касове обслуговування, юридичне оформлення тощо.

Таким чином, Законом України «Про споживче кредитування» безпосередньо передбачено право кредитодавця встановлювати у кредитному договорі комісію за надання кредиту.

Аналізуючи умови договору, суд приходить до висновку про правомірність встановлення одноразової комісії за надання кредиту у даному договорі, та відсутність підстав, передбачених ч. 5 ст. 12 Закону України «Про споживче кредитування», для визнання цих договірних умов нічемними, як таких, які обмежують права споживача порівняно з правами, встановленими цим Законом.

Відповідний висновок не суперечить правовому висновку, викладеному у постанові Великої Палати Верховного Суду від 13.07.2022 року у справі № 496/3134/19.

Слід зазначити, що 15.12.2021 між ТОВ «Мілоан» та ТОВ «Вердикт Капітал» було укладено договір факторингу №15/12-2021-22, відповідно до якого ТОВ «Мілоан» відступило на користь ТОВ «Вердикт Капітал» права грошової вимоги до боржників, у тому числі за договором про споживчий кредит № 3846589 від 11.08.2021 року щодо відповідача /а.с. 41-45/.

Підписаний сторонами цього договору факторингу та скріплений їх печатками Акт приймання-передавання Реєстру боржників від 15.12.2021 р. підтверджує факт переходу від ТОВ «Мілоан» до ТОВ «Вердикт Капітал» права вимоги заборгованості за вказаним реєстром /а.с. 51/.

На виконання умов договору факторингу ТОВ «Вердикт Каптал» сплатило ТОВ «Мілоан» фінансування, що підтверджується платіжним дорученням № 313550011 /а.с. 50/.

Відповідно до Реєстру боржників від 15.12.2021 р. до договору факторингу №15/12-2021-22, ТОВ «Вердикт Капітал» набуло права грошової вимоги до ОСОБА_2 за договором про споживчий кредит № 3846589 від 11.08.2021 року /а.с. 180-183/.

Після відступлення права грошової вимоги, ТОВ «Вердикт Капітал» за період з 15.12.2021 року до 23.02.2022 року донарахував відповідачу проценти за договором на суму 17217,50 грн, після чого згідно з розрахунком ТОВ «Вердикт Капітал» заборгованість за процентами визначена в сумі 35236 грн 25 коп. /а.с. 17/.

10.03.2023 року між ТОВ «Вердикт Капітал» та товариством з обмеженою відповідальністю «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» (далі ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР») укладено договір № 10-03/2023/01 про відступлення (купівлю-продаж) прав вимоги, відповідно до якого первісний кредитор відступає шляхом продажу новому кредитору належні первісному кредитору, а новий кредитор набуває у обсязі та на умовах, визначених цим договором, права вимоги первісного кредитора до боржників, зазначених у Реєстрі боржників /а.с. 18-23/.

На виконання умов вказаного договору ТОВ «Вердикт Капітал» та ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» підписали Акт прийому-передачі Реєстру боржників за договором № 10-03/2023/01 про відступлення (купівлю-продаж) прав вимоги від 10.03.2023 року /а.с. 30/. Таким чином, як вбачається з Реєстру боржників від 10.03.2023 року до договору № 10-03/2023/01 про відступлення (купівлю-продаж) прав вимоги від 10.03.2023 року та витягу з нього /а.с. 32-34, 35/, ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» передані вимоги до ОСОБА_2 за договором про споживчий кредит № 3846589 від 11.08.2021 року.

Слід зазначити, що у матеріалах справи відсутні документи, які б свідчили про визнання договорів факторингу і відступлення прав вимоги недійсними.

За приписами статті 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Після відступлення права грошової вимоги за вказаним договором, позивач за період з 10.03.2023 року до 04.09.2025 року проценти за кредитом відповідачу не нараховував, відповідно до розрахунку ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» /а.с. 17, зворот/.

Частиною 1 статті 512 ЦК України передбачено, що кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок: передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги); правонаступництва; виконання обов`язку боржника поручителем або заставодавцем (майновим поручителем); виконання обов`язку боржника третьою особою.

Статтею 514 ЦК України встановлено, щодо нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК, інших актів цивільного законодавства.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Однак, всупереч умовам кредитного договору, відповідач не виконав своїх зобов`язань. Після відступлення права грошової вимоги, останній не здійснив жодного платежу для погашення заборгованості за кредитним договором після закінчення строку кредитування, а тому вимоги позивача щодо стягнення боргу за тілом кредиту в сумі 4850 грн 00 коп. (5000 грн 150 грн, сплачених 20.09.2021р.), заборгованості за комісією у сумі 950 грн є правомірними та обгрунтованими.

Перевіряючи доводи сторін щодо нарахованих процентів за кредитним договором, суд зазначає наступне.

Позивачем заявлені до стягнення проценти за користування коштами в розмірі 35236 грн. 25 коп., нараховані до 23.02.2022 року, як у межах строку кредитування, так і після закінчення цього строку. Наведене вбачається з дослідженого розрахунку ТОВ «Мілоан», з розрахунку заборгованості ТОВ «Вердикт Капітал» та розрахунку заборгованості позивача станом на 04.09.2025 року /а.с. 17, 77-78/.

Відповідно до змісту п.п. 2.2.1, 2.2.2. кредитного договору позичальник сплачує Кредитодавцю комісію за надання кредиту та проценти за користування кредитом у розмірах, зазначених в п 1.5.1.-1.5.2. Договору, в термін (дату) вказаний в п.1.4 договору. У випадку якщо Позичальник продовжує строк кредитування вказаний в п.1.3 Договору, він додатково має сплатити комісію за управління та обслуговування кредиту, проценти за ставкою визначеною п.1.5.2. або проценти за стандартною (базовою) ставкою, визначеною п.1.6 Договору, в сумі та на умовах визначених п.2.3 Договору. Нарахування Кредитодавцем процентів за користування кредитом здійснюється з дати наступної за днем надання кредиту по дату завершення строку кредитування (з урахуванням можливих пролонгацій) на залишок фактичної заборгованості за кредитом за кожен день користування, з урахуванням особливостей передбачених п.2.2.3 Договору.

Згідно з п. 2.3.1.1. кредитного договору визначено умови пролонгації на пільгових умовах, за якими, зокрема, Позичальник має право неодноразово продовжувати строк кредитування, за умови, що Кредитодавцем надана така можливість Позичальнику відповідно до розділу 6 Правил надання фінансових кредитів (послуг) Товариством (далі Правила), що розміщені на веб-сайті Товариства miloan.ua (далі Сайт Товариства) за посиланням https://miloan.ua/s/documents і є невід`ємною частиною цього Договору. Для продовження строку кредитування за цим пунктом Позичальник має вчинити дії передбачені розділом 6 Правил, у т.ч. сплатити комісію за управління та обслуговування кредиту та певну частку заборгованості по кредиту.

За умовами п. 2.3.1.2. кредитного договору пролонгація на стандартних (базових) умовах: Позичальник може збільшити строк кредитування на 1 (один) день шляхом продовження користування кредитними коштами після завершення строку кредитування (з урахуванням всіх пролонгацій). Таке збільшення (продовження) строку кредитування відбувається кожен раз коли Позичальник продовжує користуватись кредитними коштами після спливу раніше визначеного строку кредитування, але загалом не може перевищувати 60 днів. У випадку, якщо внаслідок чергового продовження строку кредитування Позичальником у спосіб вказаний цим пунктом, загальний період пролонгації на стандартних (базових) умовах перевищить 60 днів, таке продовження здійснюється на кількість днів, що залишилась до досягнення загальним строком пролонгації на стандартних (базових) умовах 60 днів. Користування кредитними коштами припиняється, якщо у Позичальника відсутня заборгованість перед Кредитодавцем за кредитом (тілом кредиту). Якщо Позичальник здійснює продовження строку кредитування (пролонгацію) на стандартних (базових) умовах, проценти за користування кредитом протягом періоду на який продовжено строк кредитування нараховуються за стандартною (базовою) ставкою наведеною в п.1.6 Договору. У випадку, якщо Позичальник протягом періоду на який продовжено строк кредитування(пролонгації) на стандартних (базових) умовах вчинить дії для продовження строку кредитування на пільгових умовах, такі дії зупиняють строк пролонгації на стандартних (базових) умовах до моменту спливу строку пролонгації на пільгових умовах.

Так, з дослідженого розрахунку заборгованості ТОВ «Мілоан» вбачається, що відповідачем 20.09.2021 року були вчинені активні дії щодо пролонгації на пільгових умовах на 3 дні з 21.09.2021 по 23.09.2021 (була сплачена комісія та частково сплачена заборгованість по кредитному договору), відповідно, проценти у цей період нараховувались за ставкою 2,50 відсотків від фактичного залишку кредиту за умовами п. 1.5.2, 2.3.1.1 кредитного договору. Нарахування ж процентів у періоди: з 11.09.2021 по 20.09.2021 та з 24.09.2021 по 12.11.2021, ТОВ «Мілоан» здійснило за стандартною процентною ставкою, яка становить 5,00 відсотків від фактичного залишку кредиту, що відповідає узгодженим сторонами умовам п. 1.6, 2.3.1.2 кредитного договору.

Тобто, суд погоджується з розрахунком заборгованості ТОВ «Мілоан», відповідно до якого заборгованість за процентами становила 18018,75 грн з урахуванням часткової сплати процентів відповідачем на суму 720 грн та була нарахована у відповідності до умов кредитного договору.

Щодо донарахованих процентів ТОВ «Вердикт Капітал» в сумі 17217,50 грн суд зазначає наступне.

Пунктом 2.4.2. кредитного договору визначено, що у випадку, якщо станом на дату закінчення строку кредитування (настання дати повернення кредиту) будуть існувати будь-які боргові зобов`язання Позичальника за цим Договором, в тому числі, але не виключно, плата за кредит, пеня та/або інші платежі на користь Кредитодавця встановлені умовами цього Договору, то така заборгованість повинна бути сплачена Позичальником одночасно з поверненням кредиту в термін, передбачений п.1.4. Договору або у дату завершення періоду пролонгації. Якщо заборгованість не буде погашена після завершення строку кредитування визначеного згідно п.1.3 та п.2.3 цього Договору, виконання зобов`язань зі сплати платежів вважається простроченим Позичальником та передбачає настання наслідків обумовлених розділом 4 , п.3.2.5 Договору.

Згідно з п. 3.2.5. кредитного договору у випадку невиконання чи неналежного виконання Позичальником умов цього Договору, Кредитодавець з дотриманням вимог законодавства має право стягнути заборгованість в примусовому порядку та/або звернути стягнення на майно, що належить Позичальнику на праві власності.

У відповідності до ч.2 ст.625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до п. 4.2. кредитного договору у разі прострочення Позичальником зобов`язань зі сплати заборгованості згідно з умовами цього Договору, Кредитодавець починаючи з дня наступного за датою спливу строку кредитування, з урахуванням пролонгацій та оновлених графіків платежів, що складаються у зв`язку з продовженням строку кредитування (пролонгацією), має право (не обов`язок) нарахувати проценти за стандартною (базовою) ставкою передбаченою п.1.6 Договору в якості процентів за порушення грошового зобов`язання, передбачених ст.625 Цивільного кодексу України. У випадку нарахування процентів, вважається, що ця умова договору встановлює інший розмір процентів в розумінні ч.2 ст.625 Цивільного кодексу України, на рівні стандартної (базової) ставки, передбаченої п.1.6 Договору. Обов`язок Позичальника по сплаті таких процентів настає після відповідної вимог Кредитодавця.

Відповідно до правової позиції, викладеної у постановах Великої Палати Верховного Суду від 28 березня 2018 року (справа № 444/9519/12, провадження № 14-10цс18), від 04 липня 2018 року (провадження №14-154цс18) та від 31 жовтня 2018 року (провадження № 14-318цс18), право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за користування кредитом, а також обумовлену в договорі неустойку припиняється після спливу визначеного цим договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України. В охоронних правовідносинах права та інтереси позивача забезпечені частиною другою статті 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов`язання.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 05.04.2023 (справа №910/4518/16) не знайшла підстав для відступу від цього правового висновку. Одночасно, Велика Палата Верховного Суду уточнила власний правовий висновок, викладений в пункті 123 постанови від 18.01.2022 у справі № 910/17048/17, щодо можливості нарахування процентів поза межами строку кредитування, визначивши, що в разі порушення виконання зобов`язання щодо повернення кредиту за період після прострочення виконання нараховуються не проценти за користування кредитом (стаття 1048 ЦК України), а проценти за порушення грошового зобов`язання (стаття 625 ЦК України) у розмірі, визначеному законом або договором. Якщо умови кредитного договору передбачають можливість нарахування процентів поза межами строку кредитування, судам необхідно здійснити тлумачення умов відповідних договорів та дійти висновку, мали на увазі сторони встановлення нарахування процентів як міри відповідальності в певному розмірі за період після закінчення строку кредитування або після пред`явлення вимоги про дострокове погашення кредиту чи у відповідному розділі договору передбачили тільки проценти за правомірну поведінку позичальника (за «користування кредитом»). У разі сумніву слід застосовувати принцип contra proferentem (лат. «verba chartarum fortius accipiuntur contra proferentem», тобто «слова договору тлумачаться проти того, хто їх написав»).

З дослідженого розрахунку ТОВ «Вердикт Капітал» встановлено, що проценти нараховані за період з 15.12.2021 по 23.02.2022 поза межами строку кредитування в сумі 17217,50 грн /а.с. 17/ у відповідності до умов п. 4.2 кредитного договору за порушення грошового зобов`язання, передбачені ст.625 ЦК України та умовами договору. Таким чином, нарахування процентів поза межами строку користування кредитом у вказаний період узгоджено сторонами в кредитному договорі та є правомірними.

Статтею 629 ЦК України визначено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Частина 1 ст. 612 ЦК України визначає, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом, а відповідно до ч. 1 ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання) (ст. 610 ЦК України).

Частина 1 ст. 12 ЦПК України визначає, що цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Відповідно до ч. 2 даної статті учасники справи, мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Частина 2 ст. 13 ЦПК України визначає, що учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Відповідно до ст. 76, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. При цьому, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

З урахуванням наведених висновків щодо неналежного виконання відповідачем зобов`язань за кредитним договором, суд доходить висновку про наявність правових підстав для стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості за кредитним договором в розмірі 41036 грн 25 коп.

На думку суду, наявність та розмір заборгованості ОСОБА_2 перед ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» у вказаному вище розмірі витікає з умов укладеної угоди, підтверджується наявними у матеріалах справи документами та не спростовано відповідачем. З огляду на викладене, суд вважає за правомірне позов задовольнити в повному обсязі.

Вирішуючи питання щодо судових витрат в справі, суд вважає правомірним покласти на відповідача понесені позивачем і документально підтверджені судові витрати пропорційно розміру задоволених вимог.

Так, відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача слід стягнути понесені судові витрати у вигляді судового збору в розмірі 2422 грн 40 коп.

Що стосується витрат на правничу допомогу, суд виходить з наступного.

За правилами п. 1 ч. 2 ст. 141 ЦПК України судові витрати, пов`язані з розглядом справи, у разі задоволення позову покладаються на відповідача.

До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу (п.1 ч.3 ст.133 ЦПК України).

Відповідно до ст.137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Відповідно до ч.8 ст.141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

На підтвердження витрат на правову допомогу позивачем надано: копію договору № 01-07/2024 про надання правової допомоги від 01.07.2024 р., укладеного між ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» та адвокатським об`єднанням «Лігал Ассістанс», копію прайс-листа АО «Лігал Ассістанс», затверджений рішенням загальних зборів № 01-11/2023 від 01 листопада 2023 року, копію витягу з акту № 13 про надання юридичної допомоги від 31.08.2025 року, копію заявки на надання юридичної допомоги № 1291 від 01.08.2025 року, /а.с. 62-64, 66, 67, 67, зворот/.

Клопотання та/або заперечення від відповідача щодо зменшення заявленого позивачем розміру витрат на правову допомогу на адресу суду не надходило.

Таким чином, суд дійшов висновку про те, що з відповідача на користь позивача належить стягнути витрати за надання правової допомоги в розмірі 16000 грн 00 коп.

Керуючись ст.ст. 11, 509, 525, 526, 530, 610, 611, 612, 625, 629, 1048, 1054, 1056-1, 1082 ЦК України, ст.ст. 4, 5, 12, 76-81, 83, 141, 258, 259, 263-268 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_2 / ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 / на користь товариства з обмеженою відповідальністю «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» /розташованого за адресою: 01133, м. Київ, вул. Мечнікова, буд. 3, офіс 306, ЄДРПОУ 44276926/ заборгованість за договором про споживчий кредит № 3846589 від 11.08.2021 року в розмірі 41036 грн 25 коп. /сорок одна тисяча тридцять шість грн 25 коп./, судовий збір в сумі 2422 грн 40 коп. /дві тисячі чотириста двадцять дві грн 40 коп./ та витрати на правову допомогу в сумі 16000 грн 00 коп. /шістнадцять тисяч грн 00 коп./.

Рішення суду може бути оскаржено до Сумського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Шосткинського міськрайонного суду

Сумської області А.Р.Курбанова