Решение № 138610656, 30.07.2026, Господарський суд Житомирської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

майдан Путятинський, 3/65, м. Житомир, 10002, тел. (0412) 48 16 20,

e-mail: inbox@zt.arbitr.gov.ua, web: https://zt.arbitr.gov.ua,

код ЄДРПОУ 03499916

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 липня 2026 р. м. Житомир Справа № 906/617/26

Господарський суд Житомирської області у складі:

судді Кудряшової Ю.В.

розглянувши у спрощеному позовному провадження без повідомлення (виклику) сторін справу

за позовом Акціонерного товариства "Перший Український Міжнародний Банк"

до Губанова Олександра Миколайовича

про стягнення 222 995,77 грн.

Позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача 190 666,62 грн. тіла кредиту (52 000,02 грн. прострочена заборгованість + 138 666,60 грн. строкова заборгованість) та 32 329,15 грн. простроченої заборгованості за комісією.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на порушення відповідачем умов Кредитного договору "Кредит "всеБІЗНЕС" №7128091335852 від 13.09.2024.

Ухвалою Господарського суду Житомирської області від 26.05.2026 постановлено прийняти позовну заяву до розгляду та відкрити провадження у справі; справу розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи; встановлено сторонам у справі строки для подання відзиву, відповіді на відзив, заперечень на відповідь на відзив.

З урахуванням положень п. 4 ч. 6 ст. 242 ГПК України відповідач про відкриття провадження у справі №906/617/26 повідомлений належним чином шляхом направлення відповідної ухвали поштовим зв`язком.

10.06.2026 на адресу Господарського суду Житомирської області повернувся конверт з ухвалою суду від 26.05.2026, яка належним чином направлялася на адресу відповідача, з відміткою поштового відділення "адресат відсутній за вказаною адресою".

Відповідно до частин 3, 7 статті 120 ГПК України виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень. Учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв`язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.

Отже, якщо ухвалу про вчинення відповідної процесуальної дії направлено судом за належною адресою і повернуто підприємством зв`язку з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про вчинення відповідної процесуальної дії (Аналогічна правова позиція міститься у постанові Верховного суду від 28.01.2019 у справі №915/1015/16).

Судом також враховується, що відповідно до ч. 2 ст. 2 Закону України "Про доступ до судових рішень" усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі не пізніше наступного дня після їх виготовлення і підписання.

Судові рішення, внесені до реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України (ч. 1 ст. 4 Закону України "Про доступ до судових рішень").

Враховуючи наведене, суд зазначає, що відповідач мав доступ до судового акту та мав можливість ознайомитись з ухвалами суду у Єдиному державному реєстрі судових рішень (www.reyestr.court.gov.ua).

При цьому суд констатує, відповідач своїм процесуальним правом подання відзиву на позовну заяву у встановлений судом строк не скористався, заяви із запереченнями проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження не надсилав.

Клопотань про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін від учасників справи у встановлений ч. 7 ст. 252 ГПК України строк не надходило.

Згідно з ч. 4 ст. 13 ГПК України, кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Приймаючи до уваги, що відповідач повідомлявся про відкриття провадження у даній справі належним чином, а матеріали справи містять достатньо документів, необхідних для вирішення спору по суті та прийняття обґрунтованого рішення, суд розглядає справу у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи за наявними матеріалами, відповідно до ч. 9 ст. 165, ч. 5 ст. 252 ГПК України.

Під час розгляду справи №906/617/26 судом досліджено докази, на яких ґрунтуються позовні вимоги.

Згідно з ч. 4 ст. 240 ГПК України, у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

ВСТАНОВИВ:

13.09.2024 між Акціонерним товариством "Перший український міжнародний банк" (Банк/позивач) та Фізичною особою-підприємцем Губановим Олександром Миколайовичем (позичальник/відповідач)) уклали Кредитний договір "Кредит "всеБізнес" № 712809133582, відповідно до якого Банк надає позичальнику кредит, а позичальник зобов`язується прийняти кредит, використати його за цільовим призначенням, сплатити плату за кредит та повернути банку кредит в повному обсязі в порядку та у строки, обумовлені договором та Типовими умовами (стаття 1), відповідно до наступного:

- сума кредиту 312 000,00 грн. (пункт 1.1.1);

- строк кредитування до 13.09.2027 включно (пункт 1.1.3);

- комісійна винагорода за надання Кредиту - 1 % від суми кредиту та сплачується одноразово за рахунок кредитних коштів відповідно до п. 6.3.1. Типових умов (п. 1.1.4.1.);

- комісійна винагорода за обслуговування кредиту: 1,7 % за один місяць користування кредитом; комісійна винагорода розраховується шляхом множення тарифу комісійної винагороди на суму кредиту відповідно до п. 6.3.2 Типових умов та сплачується щомісячно згідно графіку платежів, наведеного у п. 1.4 договору (пункт 1.4.);

- Типовими умовами є Типові умовами кредитування у рамках кредитного договору "Кредит "всеБізнес", укладеного в системі "Інтернет-банкінг ПУМБ digital business" Акціонерного товариства "Перший український міжнародний банк", що розміщується на Інтернет-сайті банка та є невід`ємною частиною договору (пункт 1.1.8);

- позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити плату за кредит у розмірах та строки, зазначені в графіку платежів за яким починаючи з 13.10.2025 до 13.08.2027, сума платежу за кредитом становить щомісячно 13 970,67 грн. (платіж за основною сумою кредиту складає 8 666,67 грн. + комісійна винагорода за обслуговування кредиту 5 304,00 грн.) та до 13.09.2027 позичальник має сплатити 13970,55 грн. (платіж за основною сумою кредиту складає 8 666,55 грн. + комісійна винагорода за обслуговування кредиту 5 304,00 грн.) (пункт 1.4).

- договір набуває чинності з моменту його підписання банком та позичальником шляхом накладання КЕП/УЕП Позичальника та КЕП Уповноваженого представника Банку та діє до моменту виконання Сторонами взятих на себе зобов`язань згідно договору в повному обсязі (пункт 5.4).

Факт укладення Кредитного договору з боку позичальника підтверджується Протоколом створення та перевірки кваліфікованого та удосконаленого електронного підпису від 13.09.2024 (а.с. 17).

За Типовими умовами кредитування в рамках кредитного договору "Кредит "всеБізнес" (а.с. 8-14):

- позичальник зобов`язаний щомісячно сплачувати банку комісійну винагороду за обслуговування кредиту. Розмір зазначеної комісії розраховується шляхом множення тарифу комісійної винагороди за обслуговування кредиту, зазначеного в п. 1.1.4.2 договору на розмір суми кредиту, зазначеної в п. 1.1.1 договору. Комісійна винагорода за обслуговування кредиту сплачується щомісячно згідно графіку платежів, зазначеному в п. 1.4 договору, відповідний розрахунковий період - повний місяць. Під повним місяцем у цьому пункті Типових умов розуміється період, який визначається від попереднього до наступного терміну (дати) платежу згідно з графіком платежів, зазначеним в п. 1.4 договору, під першим повним місяцем розуміється період з дати надання кредиту до дати першого платежу згідно з графіком платежів (пункт 6.3.2);

- банк має право призупинити надання позичальнику кредиту та/або вимагати його дострокового повернення у випадках, передбачених договором, Типовими умовами та/або законодавством України (пункт 8.2.1).

Надання кредиту підтверджується платіжною інструкцією TR.85113041.51580.29514 від 13.09.2024, призначення платежу: "Зарахування на поточний рахунок кредитних коштів за договором № 712809133582 від 13/09/2024 за позикою Фізична особа-підприємець Губанов Олександр Миколайович" , сума: 308 880,00 грн.

Крім того, кредитні кошти були надані на сплату комісії за надання кредиту в розмірі 3120,00 грн., що підтверджується платіжною інструкцією № TR.85113041.51579.29514 від 13.09.2024, призначення платежу: "Оплата комісії за рахунок кредитних коштів за договором № 712809133582 від 13/09/2024 за позикою Фізична особа-підприємець Губанов Олександр Миколайович" (а.с. 22).

Також факт видачі кредиту та користування кредитом підтверджується випискою з рахунку (а.с. 23-24).

Згідно п. 5.1. Типових умов позичальник зобов`язаний повернути кредит в розмірах і строки, зазначені в ст. 1 Договору.

Відповідно до умов Договору за користування кредитом та його обслуговування станом на 15.05.2026 нарахована комісія у сумі 32 329,15 грн. Також на цю дату прострочена заборгованість по сумі кредиту складає 190 666,62 грн. (52 000,02 грн. прострочена заборгованість + 138 666,60 грн. строкова заборгованість) (а.с. 8).

Враховуючи прострочення платежів, позивачем було прийняте рішення вимагати дострокового повернення окрім простроченої заборгованості також і залишку по тілу кредиту.

Заявник направив боржнику вимогу про погашення заборгованості за кредитним договором. Зазначена вимога відповідачем виконана не була.

Як вбачається з відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осію-підприємців та громадських формувань 28.03.2025 Губанов О.М. припинив свою підприємницьку діяльність як фізична особа-підприємець на підставі власного рішення, про що в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань зроблено запис № 2003050060006020899.

За змістом ст.ст. 51, 52, 598 - 609 ЦК України, ст.ст. 202-208 ГК України, ч. 8 ст. 4 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань", у випадку припинення підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця (із внесенням до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань запису про державну реєстрацію такого припинення) її зобов`язання (господарські зобов`язання) за укладеними договорами не припиняються, а продовжують існувати, оскільки вона як фізична особа не перестає існувати та відповідає за своїми зобов`язаннями, пов`язаними з підприємницькою діяльністю, усім своїм майном (аналогічний правовий висновок викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 13.02.2019 у справі №910/8729/180).

У постанові Великої Палати Верховного суду від 04.03.2020 у справі №299/451/19 зазначено, що фізичні особи, які на час пред`явлення до них позову не є підприємцями, можуть бути відповідачами в господарському суді. Припинення підприємницької діяльності однієї із сторін до звернення з позовом до суду не є перешкодою для розгляду справи в порядку господарського судочинства, але лише в тому випадку, якщо спірні правовідносини виникли за наслідком її господарської діяльності.

Таким чином, виходячи із суб`єктного складу та змісту правовідносин сторін як таких, що виникли з господарського договору, зобов`язання за яким у відповідача із втратою його статусу як ФОП не припинились, даний спір розглядається за правилами господарського судочинства.

Оцінивши в сукупності матеріали справи, проаналізувавши вимоги чинного законодавства, що регулює спірні правовідносини, врахувавши пояснення учасників процесу, господарський суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог, враховуючи наступне.

Статтею 11 Цивільного кодексу України встановлено, що підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ст. 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі.

Приписами ст. 207 ЦК України визначено, що правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

В силу положень ст. 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).

Правовідносини між сторонами виникли на підставі кредитного договору "Кредит "всеБізнес" № 712809133582 від 13.09.2024, укладеного в електронній формі.

З урахуванням положень ч. 1 ст. 5, ч. 1-3 ст. 6, ст. 7, ч. 1-2 ст. 8 Закону України "Про електронні документи та електронний документообіг", п. 27 ч. 1 ст. 1, ч. 6 ст. 18 Закону України "Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги", укладення договору в електронній формі шляхом накладення кваліфікованих електронних підписів уповноважених осіб сторін, є належним способом укладення договору, а його електронна форма прирівнюється до документу, укладеного у письмовій формі.

Статтею 1046 ЦК України визначено, що за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики (ч. 1 ст. 1048 ЦК України).

Приписами ч. 1 ст. 1049 ЦК України передбачено, що позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Згідно з ч. 2 ст. 1050 ЦК України, якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Положеннями ч. 1 ст. 612 ЦК України визначено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Як свідчать матеріали справи, на виконання умов договору позивач надавав відповідачу кредитні кошти в сумі 312 000,00 грн.

Статтею 7 Типових умов кредитування, передбачені порядок та черговість виконання боргових зобов`язань, за якими всі платежі на користь Банку повинні виконуватись позичальником в наступному порядку: простроченні проценти за користування кредитом; прострочені комісійні винагороди; прострочена заборгованість по кредиту; строкові проценти, комісійні, заборгованість по кредиту.

З огляду на вказане, сплачені відповідачем кошти позивач вірно та обґрунтовано зараховував.

Таким чином, відповідач неналежно виконував зобов`язання з повернення кредиту та сплати комісії, у зв`язку з чим, станом на день розгляду справи, у відповідача існує заборгованість перед позивачем у розмірі 190 666,62 грн. тіла кредиту (52 000,02 грн. прострочена заборгованість + 138 666,60 грн. строкова заборгованість) та 32 329,15 грн. простроченої заборгованості за комісією.

Відповідно до ч. 1 ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

За приписами ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Статтею 76 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

За приписами ч. 1 ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Відповідач не подав до суду жодного доказу на спростування позовних вимог, в тому числі доказів проведення розрахунків (платіжні доручення, виписки банківських установ щодо руху коштів, квитанції до прибуткових касових ордерів, тощо).

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги обґрунтовані, заявлені у відповідності до вимог чинного законодавства, підтверджуються належними доказами, які є в матеріалах справи, та підлягають задоволенню.

Судові витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача.

Керуючись статтями 123, 129, 233, 236 - 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Губанова Олександра Миколайовича ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 )

- на користь Акціонерного товариства "Перший Український Міжнародний Банк" (04070, м. Київ, вул. Андріївська, буд. 4; код ЄДРПОУ 14282829) 190 666,62 грн. тіла кредиту та 32 329,15 грн. простроченої заборгованості за комісією, а також 2 675,95 грн. сплаченого судового збору.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя Кудряшова Ю.В.

Список розсилки:

1 - позивачу в Електронний кабінет

2- адвокату Сидоровій Ю.В. в Електронний кабінет

3 - відповідачу (рек. з повід.)

+ на ел. пошту: ІНФОРМАЦІЯ_2