Постановление суда № 138599867, 17.07.2026, Жовтневий районний суд м. Дніпропетровська

Справа № 201/4357/25

Провадження № 6/201/272/2026

У Х В А Л А

Іменем України

17 липня 2026 року м. Дніпро

Соборний районний суд міста Дніпра у складі головуючого судді Наумової О.С., за участю зекрезаря судового засідання Лучковської Я.Д., розглянувши заяву ОСОБА_1 про розстрочення виконання рішення суду у цивільній справі за позовом Центрального управління соціального захисту населення Дніпровської міської ради до ОСОБА_1 про стягнення надміру нарахованих сум допомоги на проживання внутрішньо переміщеним особам,

В С Т А Н О В И В:

Рішенням Соборного районного суду міста Дніпра від 05 березня 2026 року у справі № 201/4357/25 позовні вимоги Центрального управління соціального захисту населення Дніпровської міської ради до ОСОБА_1 про стягнення надміру нарахованих сум допомоги на проживання внутрішньо переміщеним особам задоволено.

Стягнуто з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Центрального управління соціального захисту населення Дніпровської міської ради (ЄДРПОУ 42788347) надміру нараховані державні кошти у розмірі 26 000 (двадцять шість тисяч) грн 00 коп. та витрати зі сплати судового збору у розмірі 3 028 (три тисячі двадцять вісім) грн 00 коп.

06.04.2026 представник боржника адвокат Сухомлин О.В. звернулася до суду через підсистему «Електронний суд» із заявою про розстрочення виконання зазначеного рішення суду шляхом погашення заборгованості рівними частками строком на 9 місяців, починаючи з 01 травня 2026 року по 31 січня 2027 року, встановивши спосіб і порядок виконання рішення суду рівними щомісячними платежами у сумі 3 225,33 грн, останній платіж у сумі 3 225,28 грн, з кінцевим строком погашення заборгованості 31 січня 2027 року.

В обґрунтування заяви зазначила, що ОСОБА_1 є особою похилого віку (75 років), має статус внутрішньо переміщеної особи, оскільки у квітні-травні 2022 року разом із чоловіком ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 ) була змушена евакуюватися з м. Новогродівка Донецької області у зв`язку з бойовими діями та загрозою життю і здоров`ю. ІНФОРМАЦІЯ_3 чоловік боржниці помер, після чого вона отримує пенсію у зв`язку з втратою годувальника, яка є єдиним джерелом її доходу. Крім того, боржниця має серцево-судинні захворювання та патології опорно-рухового апарату, що потребують постійного нагляду та лікування. Зазначені обставини, на переконання заявниці, є винятковими в розумінні статті 435 ЦПК України та ускладнюють одноразове виконання рішення суду.

До заяви додано копії пенсійного посвідчення, медичних документів, довідки про взяття на облік як внутрішньо переміщеної особи, свідоцтва про смерть чоловіка боржниці, а також скріншотів з Порталу електронних послуг Пенсійного фонду України.

Стягувач Центральне управління соціального захисту населення Дніпровської міської ради подав заперечення на заяву про розстрочення, у якому просив відмовити в її задоволенні, посилаючись на: відсутність доведених виняткових обставин та ненадання боржницею розрахунку її щомісячного бюджету і відомостей про наявність інших активів; наявність, на думку стягувача, вини боржниці, яка, за твердженням стягувача, з 21.09.2024 знала про заборгованість, однак протягом тривалого часу не вживала заходів до її погашення; а також необхідність захисту бюджетних інтересів в умовах воєнного стану, оскільки розстрочення повернення коштів фактично унеможливлює їх оперативний перерозподіл для допомоги іншим внутрішньо переміщеним особам.

Учасники справи надали заяви про розгляд заяви без їх участі, власні позиції підтримали.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов таких висновків.

Статтею 129-1 Конституції України визначено, що судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим до виконання, а контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Відповідно до частини першої статті 435 ЦПК України за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення. Підставою для розстрочення виконання судового рішення згідно з частиною третьою цієї статті є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.

Частини четверта та п`ята статті 435 ЦПК України передбачають, що, вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, суд враховує: ступінь вини відповідача у виникненні спору; щодо фізичної особи тяжке захворювання її самої або членів її сім`ї, її матеріальний стан; стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо. Розстрочення виконання судового рішення не може перевищувати одного року з дня ухвалення такого рішення.

Аналогічне право сторони передбачене статтею 33 Закону України «Про виконавче провадження», згідно з якою сторони мають право звернутися до суду, який видав виконавчий документ, із заявою про відстрочку або розстрочку виконання рішення за наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим (хвороба сторони, стихійне лихо тощо).

Згідно з пунктом 10 постанови Пленуму Верховного Суду України від 26.12.2003 № 14 «Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність органів і посадових осіб державної виконавчої служби та звернень учасників виконавчого провадження» задоволення заяви про розстрочку виконання рішення можливе лише у виняткових випадках, які суд визначає, виходячи з особливого характеру обставин, що ускладнюють виконання рішення, зокрема хвороби боржника, стихійного лиха, інших надзвичайних подій тощо.

Відповідно до частини першої статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

При вирішенні цього питання суд враховує, що надання розстрочення не може створювати надмірно привілейованих умов для боржника, а має ґрунтуватися на принципах співмірності та пропорційності з метою забезпечення балансу прав і законних інтересів стягувача і боржника. Європейський суд з прав людини у своїй практиці неодноразово наголошував, що право на справедливий судовий розгляд, гарантоване частиною першою статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, охоплює й право на своєчасне виконання судового рішення, водночас не виключаючи можливості відстрочення чи розстрочення виконання за наявності об`єктивних обставин, які не повинні шкодити сутності цього права.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 є особою похилого віку (75 років), має статус внутрішньо переміщеної особи, є вдовою (чоловік її помер ІНФОРМАЦІЯ_4 ). Єдиним джерелом її доходу є пенсія в розмірі 13120,18 грн .

Крім того, боржниця страждає на серцево-судинні захворювання та патології опорно-рухового апарату, що потребують постійного нагляду.

Наведені обставини підтверджені наданими до заяви копіями пенсійного посвідчення, медичних документів, довідки про взяття на облік як внутрішньо переміщеної особи та свідоцтва про смерть (а.с. 110 127).

Сукупність зазначених обставин похилий вік боржниці, втрата годувальника, вимушене переміщення внаслідок бойових дій та стан здоров`я суд оцінює як такі, що об`єктивно, незалежно від волі боржниці, ускладнюють одноразове виконання нею рішення суду, а отже є винятковими в розумінні статті 435 ЦПК України та роз`яснень, наведених у постанові Пленуму Верховного Суду України № 14 від 26.12.2003.

Доводи стягувача про відсутність виняткових обставин суд відхиляє, оскільки закон не пов`язує можливість розстрочення виключно з повною відсутністю у боржника будь-якого доходу, а натомість вимагає оцінки сукупності обставин, які об`єктивно ускладнюють виконання рішення.

Розмір пенсійних виплат боржниці сам по собі не спростовує наявності інших, зазначених вище обставин, які об`єктивно перешкоджають одноразовому погашенню заборгованості особою похилого віку, яка є вдовою та внутрішньо переміщеною особою.

Посилання стягувача на обізнаність боржниці про заборгованість з 21.09.2024 та її нібито недобросовісну поведінку суд також не приймає до уваги як підставу для відмови в розстроченні, оскільки предметом цього провадження є не встановлення вини боржниці у виникненні спору по суті (це питання вирішено рішенням суду від 05.03.2026, яке набрало законної сили), а оцінка обставин, що існують на момент вирішення питання про спосіб і порядок виконання цього рішення.

Смерть чоловіка боржниці 09.12.2024 та пов`язана з цим зміна її матеріального становища є обставиною, що виникла вже після зазначеної стягувачем дати обізнаності про борг, а тому не може свідчити про свідоме затягування виконання зобов`язання.

Щодо доводів стягувача про необхідність захисту бюджетних інтересів в умовах воєнного стану, суд враховує, що заявлений боржницею строк розстрочення (9 місяців) не перевищує граничного річного строку, встановленого частиною п`ятою статті 435 ЦПК України, а запропонований графік передбачає рівномірне щомісячне погашення всієї суми заборгованості без будь-якого зменшення її розміру. Таким чином, майновий інтерес стягувача не порушується по суті, а лише відтерміновується у часі, що відповідає принципам співмірності та пропорційності, необхідним для дотримання балансу інтересів сторін.

За таких обставин суд дійшов висновку, що заява представника ОСОБА_1 про розстрочення виконання рішення суду є обґрунтованою та підлягає задоволенню в повному обсязі, шляхом встановлення способу і порядку виконання рішення суду від 05 березня 2026 року рівними щомісячними платежами протягом 9 місяців, як про це просив заявник.

Крім того, судом встановлено, що станом на дату розгляду заяви боржницею вже частково виконано рішення суду від 05.03.2026 шляхом сплати 22 квітня 2026 року та 12 травня 2026 року грошових коштів на загальну суму 6 450,66 грн, що підтверджується копіями платіжних інструкцій № 1.630724759.1 від 22.04.2026 та № 1.660390143.1 від 12.05.2026. Зазначені платежі підлягають зарахуванню в рахунок погашення заборгованості, стягнутої рішенням суду від 05.03.2026 у загальному розмірі 29 028,00 грн (26 000,00 грн основного боргу та 3 028,00 грн судового збору), у зв`язку з чим залишок заборгованості, яка підлягає розстроченню, станом на дату ухвалення цієї ухвали становить 22 577,34 грн (29 028,00 грн 6 450,66 грн).

З огляду на часткове виконання рішення суду та зменшення розміру заборгованості, а також враховуючи, що строк розстрочення не може перевищувати одного року з дня ухвалення рішення суду (05.03.2026), суд вважає за необхідне визначити графік погашення залишку заборгованості у розмірі 22 577,34 грн рівними частками протягом 6 (шести) місяців, починаючи з 01 серпня 2026 року по 31 січня 2027 року, встановивши щомісячний платіж у розмірі 3 762,89 грн.

За таких обставин суд дійшов висновку, що заява представника ОСОБА_1 про розстрочення виконання рішення суду є обґрунтованою та підлягає задоволенню в повному обсязі, шляхом встановлення способу і порядку виконання рішення суду від 05 березня 2026 року рівними щомісячними платежами з урахуванням часткового виконання рішення, як зазначено вище.

Керуючись статтями 259, 260, 261, 353, 435 ЦПК України, суд

ПОСТАНОВИВ :

Заяву ОСОБА_1 про розстрочення виконання рішення суду задовольнити.

Розстрочити виконання рішення Соборного районного суду міста Дніпра від 05 березня 2026 року у справі № 201/4357/25 про стягнення з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Центрального управління соціального захисту населення Дніпровської міської ради (ЄДРПОУ 42788347) надміру нарахованих державних коштів у розмірі 26 000 (двадцять шість тисяч) грн 00 коп. та витрат зі сплати судового збору у розмірі 3 028 (три тисячі двадцять вісім) грн 00 коп., а всього 29 028 (двадцять дев`ять тисяч двадцять вісім) грн 00 коп.

Зарахувати в рахунок погашення зазначеної заборгованості платежі, здійснені ОСОБА_1 22 квітня 2026 року та 12 травня 2026 року на загальну суму 6 450 (шість тисяч чотириста п`ятдесят) грн 66 коп. (платіжні інструкції № 1.630724759.1 від 22.04.2026 та № 1.660390143.1 від 12.05.2026).

Встановити спосіб і порядок виконання рішення суду в частині залишку заборгованості у розмірі 22 577 (двадцять дві тисячі п`ятсот сімдесят сім) грн 34 коп. шляхом його погашення рівними частками строком на 6 (шість) місяців, починаючи з 01 серпня 2026 року по 31 січня 2027 року, а саме рівними щомісячними платежами у розмірі 3 762,89 грн, з кінцевим строком погашення заборгованості 31 січня 2027 року.

Ухвала може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня проголошення ухвали.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на ухвалу суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Ухвала підписана суддею 17 липня 2026 року.

Суддя О.С. Наумова